Ідентифікаційний модус етичної категорії GOOD в англійській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ідентифікаційний модус етичної категорії GOOD в англійській мові

Веремчук Е.О., кандидат філологічних наук, доцент кафедри англійської філології та лінгводидактики Запорізький національний університет

Стаття висвітлює ідентифікаційний модус англомовної лінгвоетичної категорії GOOD, яка є фундаментальним конституентом концептуальної картини світу. Метою дослідження є встановлення категоріальних та концептуальних доменів, які конституюють ідентифікаційний модус категорії GOOD. Аналізована категорія розглядається як цілісний ментальний конструкт, який включає в себе три модуси: логічний, ідентифікаційний і структурний. Фокус дослідження спрямований саме на ідентифікаційний модус, який об'єктивує сутність категорії та репрезентує її представленість у концептосфері й усвідомлення людським мисленням. Матеріалом дослідження є лексикографічні дефініції лексем-репрезентантів good, goodness, дані з бази англійської мови WordNet 3.1 та контекстуальні фрагменти з корпусу англійської мови iWeb, отримані методом суцільної вибірки, згенерованої за запитами good / goodness is + N; N + is good / goodness. Наголошується на тому, що категорія є чітко структурованою певними ідеалізованими когнітивними моделями, які репрезентують її прототип та на мовному рівні виражаються семантикою її вербалізаторів.

Такі моделі є способом організації знань про об'єкти чи явища навколишньої дійсності та побудовані за принципом прототипу, який покладено в їх основу. Проведений аналіз дав змогу виділити три такі моделі, зокрема “moral soundness”, “usefulness & desirability” та “commodity”, кожна з яких розглядається окремо. Зазначається, що ідеалізована когнітивна модель представлена двома аспектами: класифікаційним і характеризаційним. Класифікаційний аспект репрезентує класифікаційну рамку, у вузлах якої перебувають домени, що є гіперонімами досліджуваної категорії. Характеризаційний аспект представляє семантичне наповнення цієї сітки рисами, які формують категоріальний семантичний прототип. Риси категоріального прототипу є певними еталонними ознаками, які є референційною системою в разі категоризації предметів та явищ об'єктивної дійсності щодо доменів більш загального порядку, що конституюють класифікаційний аспект кожної з ідеалізованих когнітивних моделей. Результати дослідження доводять, що в основу концептуалізації абстрактної ідеї добра покладено знання про матеріальні фізичні блага.

Ключові слова: домен, категоріальна решітка, класифікаційний аспект, семантичний прототип характеризаційний аспект.

Identification modus of the english-language ethical category GOOD

Veremchuk E.O. Candidate of Philological Sciences, Associate Professor at the Department of English Philology and Linguodidactics Zaporizhzhia National University

The article highlights the identification modus of the English-language category GOOD, which is a fundamental constituent of the conceptual construal of the world. The purpose of the study is to establish the categorical and conceptual

domains that constitute the identification modus of the category GOOD. The analyzed category is considered as a complete mental construct, which includes three modus: logical, identification and structural. The focus of the study is put on the identification mode, which objectifies its essence and represents how it is viewed in the conceptual sphere and conceptualized by human thinking. The material of the study is the lexicographic definitions of the representative lexemes good, goodness, data from the English language database WordNet 3.1, and contextual fragments from the iWeb English language corpus, obtained by the continuous sampling method, generated by the queries good / goodness is + N; N + is good / goodness. It is emphasized that the category is rigidly structured by the idealized cognitive models that represent its prototype and are expressed at the linguistic level by the semantics of its verbalizers. Such models act as a way of organizing knowledge about an object or phenomenon of the surrounding reality and are represented by the underlying prototype. The conducted analysis made it possible to identify three such models “moral soundness”, “usefulness & desirability” and “commodity”, each of which is discussed separately. It is noted that the idealized cognitive model is represented by two aspects: classification and characterization. The classification aspect represents a classification grid, in the nodes of which there are domains that act as superordinate concepts of the studied category. The characteristic aspect represents the semantic filling of the grid with features that form a categorical semantic prototype. The features of the categorical prototype act as a certain reference frame when categorizing objects and phenomena of the objective reality in relation to domains of a more general order, which constitute the classification aspect of each of the idealized cognitive models. The results of the study prove that the conceptualization of the abstract idea of good is based on knowledge about material physical goods.

Key words: domain, categorical grid, classification aspect, semantic prototype, characterization aspect.

Постановка проблеми

Категоризація та концептуалізація є основоположними механізмами пізнання людиною навколишньої дійсності. Згідно з когнітивним постулатом (cognitive commitment) структури та схеми людського мислення є відображеними в мові, а тому дослідження мовних структур є ключем до розуміння когнітивних процесів [1, c. 40]. Інакше кажучи, ономасіологічні, семантичні та пропозиційні мовні моделі виражають способи категоризації інформації про навколишню дійсність. Отже, аналіз мовного вираження категорії GOOD дає змогу встановити особливості її репрезентації в людській свідомості. Варто наголосити на тому, що GOOD як цілісний ментальний конструкт можна розглядати як концепт, тобто конституент концептуальної картини світу, і як категорію, яка є інформаційним змістом однойменного концепту. Представлена праця спрямована на визначення параметрів внутрішньої організації саме англомовної категорії GOOD, що передбачає висвітлення її ідентифікаційного модусу, тобто встановлення категоріальних і концептуальних доменів, які є референційною системою для її осмислення.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Принципи й механізми категоризації є одними з фундаментальних питань сучасної когнітивної лінгвістики. Основоположним працями в цьому контексті є роботи G. Lakoff, D. Geeraerts, Yo. Matsumoto, C.B. Mervis, E. Rosch, G. Palmer, C. Woodman [1-5]. Варто зазначити, що часто когнітивні дослідження сфокусовані на висвітленні окремих категорій, зокрема категорії кольору [6], доказів [7], простору [8] тощо. Є також дослідження, присвячені встановленню параметрів об'єктивації окремих етичних категорій і концептів, наприклад MODESTY [9], DIGNITY [10], CONSCIENCE [11]. Попри значний інтерес до зазначеної проблематики, маємо зауважити, що на сьогодні англомовна категорія GOOD, зокрема її ідентифікаційний модус, не досліджена повною мірою.

З огляду на вищезазначене актуальність роботи визначається, з одного боку, необхідністю встановлення особливостей категоризації морально-етичного досвіду, а з іншого - недостатнім ступенем висвітлення категорії GOOD, яка, безперечно, є фундаментальним фрагментом концептосфери.

Метою дослідження є встановлення категоріальних та концептуальних доменів, які конституюють ідентифікаційний модус категорії GOOD. Для її досягнення необхідно реалізувати такі завдання: 1) окреслити рамки ідентифікаційного модусу GOOD; 2) охарактеризувати класифікаційний аспект аналізованої категорії; 3) висвітлити її характеризаційний аспект.

Об'єктом дослідження є англомовний лінгвоетичний концепт GOOD, а предметом - його ідентифікаційний модус.

Матеріалом дослідження є лексикографічні дефініції лексем-репрезентантів good, goodness, дані з бази англійської мови WordNet 3.1 [12] та контекстуальні фрагменти з корпусу англійської мови iWeb [13], отримані методом суцільної вибірки, згенерованої за запитами good / goodness is + N; N + is good /goodness. Дослідження передбачало застосування таких методів, як лексикографічний аналіз, контекстуальна інтерпретація, семантико-когнітивний аналіз.

Виклад основного матеріалу

Категорія GOOD є одним з основоположних конструктів лінгвоетичної картини світу. Визначення параметрів її внутрішньої організації передбачає висвітлення її концептуальних модусів. Ідентифікаційний модус об'єктивує сутність аналізованої категорії, тобто репрезентує те, як вона представлена в концептосфері та усвідомлюється людським мисленням. Аналіз лексикографічної репрезентації лексем good та goodness, здійснений на основі десяти лексикографічних джерел, дав змогу виділити чотири основні лексико-семантичні варіанти (далі - ЛСВ) вербалізатора good та три ЛСВ вербалізатора goodness. Результати аналізу представлені в таблиці 1, яка має такі умовні позначення: жирним шрифтом виділені вербалізатори класифікаційного аспекту, жирним курсивом - характеризаційного, окремі семи в межах ЛСВ відокремлюються символом «;».

Лексикографічний аналіз свідчить про те, що вербалізатор good має такі ЛСВ: ЛСВ (1) “positive moral qualities”; ЛСВ (2) “principles of moral rightness”; ЛСВ (3) “usefulness”; ЛСВ (4) “commodity”. Вербалізатор goodness має три окремі ЛСВ, зокрема: ЛСВ (1) “quality of being morally sound”, ЛСВ (2) “morally correct behavior”; ЛСВ (3) “usefulness”. Варто зазначити, що виділені ЛСВ є певною мірою семантичною «сумою» окремих сем, які їх конституюють.

ЛСВ об'єктивують відповідні ідеалізовані когнітивні моделі (далі - ІКМ), які є певними стрижневими прототипами аналізованої категорії. Так, виокремлені ЛСВ свідчать про існування трьох ІКМ в ідентифікаційному модусі категорії GOOD: ІКМ (1) “moral soundness” (об'єктивується ЛСВ good (1), good (2), goodness (1), goodness (2)); ІКМ (2) “usefulness & desirability” (об'єктивується однойменними ЛСВ good (3), goodness (3)); ІКМ (3) “commodity” (об'єктивується ЛСВ good (4)).

Ідентифікаційний модус представлений двома аспектами: класифікаційним і характеризаційним. Класифікаційний аспект включає в себе домени, які формують категоріальну решітку аналізованої категорії, тобто є гіперонімічним тлом для її категоризації. Класифікатори категоріальних доменів своєю чергою є когнітивними класифікаційними рисами ідеалізованої когнітивної моделі, які угруповують її диференційні ознаки, що формують її семантичний прототип. Власне семантичний прототип представлений у характеризаційному аспекті ІКМ та відображає її когнітивну сутність. Інакше кажучи, характеризаційний аспект репрезентує набір концептуальних доменів, знання про які є необхідними для розуміння аналізованої ІКМ. Обидва аспекти для кожної з ІКМ варто розглядати окремо.

Класифікаційний аспект ІКМ (1) “moral soundness” представлений такими категоріальними доменами з відповідними вербалізаторами, які зазначені в дужках: QUALITY (quality, attribute), BEHAVIOR (behavior, conduct), STATE (state, condition), CHARACTER (character), FORCE (force). Ілюстративні контексти взяті з корпусу iWeb [13].

- QUALITY: The idea that a person once genuinely good could be made bad merely by the removal of restraints is not yet present.

Таблиця 1 Лексико-семантичні варіанти вербалізаторів good та goodness

Таблиця 2 Ідентифікаційний модус категорії GOOD

- EFFECT: I think that it is going to have a good effect on improving trading for the better parks and attractions in this country.

Характеризаційний аспект об'єктивується щодо доменів BENEFIT (benefit, advantage, profit, usefulness), HELP (help), WELFARE (welfare)

- BENEFIT: It was goodfor business, too, not to mention socially.

- It will be a great advantage for the downtown area

- HELP: It was very goodfor the whole business since it helps to build on new market and maintain the customer flow.

- BEHAVIOUR: Glasser presents a full picture of the behaviour, good and bad, which he encountered in an area of maximum difficulty.

- CHARACTER: He was the gentleman, of good character and with important friends, and only got seven years.

- FORCE: Religion is a force for the good.

Характеризаційний аспект актуалізується в межах доменної матриці, яка включає в себе такі концепти: MORALITY (morality), KINDNESS (kindness, benevolence, helpfulness, understanding), RIGHTNESS (rightness, righteousness, piety, correctness, acceptability), ADMIRABILITY (admirability, praiseworthiness), RELIGION (religious principles), VIRTUE (virtue, merit, positiveness, honesty, devotion, justness, generosity).

- MORALITY: A judgement that an action is morally good is universalizable in the sense that by making such a judgement one commits oneself to the idea...

- KINDNESS: He was very helpful and understanding, everyone would say he was a good chap.

- RIGHTNESS: His good character is a testimony of his piety.