Особливості функціонування гастронімів у поетичному і прозовому дискурсах французької мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківського технічного університету «Харківський політехнічний інститут»

Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Особливості функціонування гастронімів у поетичному і прозовому дискурсах французької мови

Жанна Кущенко, старший викладач кафедри міжкультурної комунікації та іноземнох мови

Діана Песоцька, кандидат філософських наук, доцент кафедри романо-германської філології

Харків, Україна

Анотація

Статтю присвячено аналізу гастронімів як мовних одиниць, що несуть в собі культурологічні цінності, які відображають національний та загальнолюдський зміст і реалізується як в матеріальних, так і нематеріальних пам'ятках. Аналіз гастронімів в сучасній французькій мові дозволяє розглянути їхнє функціонування в контексті гастрономічного дискурсу. Вивчення функціонування гастрономічного дискурсу показало, що він широко використовується в художньому дискурсі. Іншими словами, якщо в інституційному дискурсі гастроніми виступають в першу чергу як терміни в професійно спрямованому тексті, то в художньому вони виконують стилістичну функцію, що дозволяє авторові донести до читача більш аргументовано свою ідею, яка невід'ємно пов'язана з соціокультурними проблемами історичного часу.

Маючи на меті вивчення функціонування гастронімів в сучасній французькій мові, в статті було проаналізовано збірник віршів «La poesie dans la cuisine. Poemes culinaires», в який увійшли 68 творів невідомих авторів - учасників форуму «Cyberpoesie», пісню Фернанделя «La bouillabaisse» та роман А. Гавальда «Ensemble c'est tout». Проведена робота показала, що гастроніми мають різні функції в поетичному та прозовому текстах. Якщо в поезії вони вказують на історико-регіональний зміст страв, перераховують деякі інгредієнти, не розкриваючи рецепт страв, передають національний дух регіону, розкривають гендерні відносини, зберігають емоційно-позитивне відношення людей до страви й до життя в цілому, то в прозі їхня головна задача виявилася в передачі соціального стану персонажів, їхнього емоційного настрою, взаємовідношень між поколіннями, розкриттю родинних зв'язків; відношенню до своєї праці; причиною для знайомства.

Таким чином, отримані результати підтверджують нашу гіпотезу щодо характеру гастронімів як своєрідного національного коду, що відображає національну ідентичність певного народу.

Ключові слова: гастронім, гастрономічний дискурс, культурологічні цінності, національний код.

Abstract

Zhanna KUSHHENKO,

Senior Lecturer at the Cross-Cultural Communication and Foreign Languages Department

National Technic University “Kharkiv Polytechnic Institute” (Kharkiv, Ukraine)

Diana PESOTSKA,

PhD (Philosophy),

Associate Professor at the Department of Romano-german Philology

V.N. Karazin Kharkiv National University (Kharkiv, Ukraine)

FEATURES OF FUNCTIONING OF GASTRONYMS IN POETIC AND PROSE DISCOURSES OF THE FRENCH LANGUAGE

The article is dedicated to the analysis of gastronyms as linguistic units that carry cultural values that reflect national and universal content and are realized in both tangible and intangible monuments. The analysis of gastronyms in the

modern French language allows us to consider their functioning in the context of gastronomic discourse. The study of the functioning of gastronomic discourse has shown that it is widely used in artistic discourse. In other words, if in the institutional discourse gastronomic terms are primarily used as terms in a professionally oriented text, in the literary discourse they perform a stylistic function that allows the author to convey to the reader a more reasoned idea that is inextricably linked to the socio-cultural problems of historical time.

Aiming to study the functioning of gastronyms in the modern French language, the article analyzes the collection of poems «La poesie dans la cuisine. Poemes culinaires», which includes 68 works by unknown authors - participants of the forum «Cyberpoesie», Fernandel's song «La bouillabaisse» and A.Gavald's novel «Ensemble c'est tout». The work has shown that gastronyms have different functions in poetic and prose texts. While in poetry they indicate the historical and regional content of dishes, list some ingredients without revealing the recipe, convey the national spirit of the region, reveal gender relations, preserve the emotionally positive attitude ofpeople to the dish and to life in general, in prose their main task was to convey the social status of the characters, their emotional mood, relationships between generations, disclosure of family ties, attitude to their work, the reason for acquaintance.

Thus, the results confirm our hypothesis about the nature of gastronomic linguocultures as a kind of national code that reflects the national identity of a particular people.

Key words: gastronomy, gastronomic discourse, cultural values, national code.

Постановка проблеми

Важливою частиною національної культури є гастрономія, яка акумулює не тільки культуру приготування та прийому їжі, але й національні традиції,:яяа,які пов'язані з означеними видами людської діяльності.

У гастрономії невід'ємним компонентом є лінгвокультурологічна складова, підґрунтя якої залежить від культури певного народу. Наприклад, в українській культурі гастрономія пов'язана з матеріальним, що й підкреслено в тлумачних словниках, де під терміном гастрономія розуміють продовольчі товари, продукти харчування та засоби їхнього приготування, а також знання і практика в кулінарії як галузі людської діяльності та національної культури.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Європейські культури наділяють гастрономію естетичною складовою, у тлумачних словниках першим її значенням є мистецтво приготування їжі та мистецтво насолоди їжею. Сучасні вітчизняні науковці Ніколенко В. В., Косицька Ф. Л., Ащенкова Г. А. також загострюють увагу на естетичній складовій, підкреслюючи визначну роль гастрономічної культури.

Грунтуючись на наукових роботах, авторами яких є О. Л. Лапиніна, Т. А. Таганова, М. С. Симонець, ми розглядаємо гастроніми як поняття, які містять назви національних страв, зберігаючи етноісторичний та лінгвокультуро- логічний зміст їхнього приготування та культуру їхнього вживання.

Мета статті полягає в аналізі функціонування гастронімів у сучасній французькій мові. Було проаналізовано збірник віршів «La poesie dans la cuisine. Poemes culinaires», в який увійшли 68 творів невідомих авторів - учасників форуму «Cyberpoesie », пісню Фернанделя «La bouillabaisse» та роман А.Гавальда «Ensemble c'est tout». Проведена робота показала, що гастроніми мають різні функції в поетичному та прозовому текстах. Якщо в поезії вони вказують на історико- регіональний зміст страв, перераховують деякі інгредієнти, не розкриваючи рецепт страв, передають національний дух регіону, розкривають гендерні відносини, зберігають емоційно-позитивне відношення людей до страви й до життя в цілому, то в прозі їхня головна задача виявилася в передачі соціального стану персонажів, їхнього емоційного настрою, взаємовідношень між поколіннями, розкриттю родинних зв'язків; відношенню до своєї праці, причиною для знайомства.

Аналізуючи гастроніми в сучасній французькій мові, можна розглянути їхнє функціонування в контексті гастрономічного дискурсу. Французький гастрономічний дискурс використовується, наприклад, в таких мовленнєвих жанрах інституційного дискурсу, як жанр французького рекламно-гастрономічного дискурсу, французького ресторанного дискурсу, французького науково-гастрономічного дискурсу та ін.

Однак вивчення функціонування гастрономічного дискурсу показало, що він широко використовується в художньому дискурсі. Іншими словами, якщо в інституційному дискурсі гастроніми виступають в першу чергу як терміни в професійно спрямованому тексті, то в художньому вони виконують стилістичну функцію, що дозволяє авторові донести до читача більш аргументовано свою ідею, яка невід'ємно пов'язана з соціокуль- турними проблемами історичного часу.

В якості прикладу проаналізуємо вірш «Le coq au vin», який розкриває легенду народження відомої французької національної страви, пов'язаної з історією Франції галльського періоду.

Le coq au vin

C'etait au temps de Cesar

En plein milieu de la Gaule.

Le coq etait vieux, sans lard

Et n'avaitplus aucun role.

On I'offrit a ces romains Occupant le territoire;

Ils en font un coq au vin Qui marquera les memoires.

La volaille est comme en pate,

A son aise dans son jus,

Baignant dans ses aromates.

Les gaulois sont convaincus En goutant ce plat de reve Et ce fut journee de treve.

(автор невідомий) (La poesie dans la cuisine. Poemes culinaires, 2016: 15)

Текст вірша невідомого автора дуже добре передає відношення галлів до окупантів: вони приносять старого, худого півня, який був більше не потрібний в господарстві. Але мудрі римляни приготували його в вині, підкреслюючи свій доброзичливій настрій до населення. М'ясо було м'яке як тісто, у своєму соку, добре приправлене травами. Галли з великим задоволенням поїли цю страву мрій, яка стала стравою миру.

Історичні реалії дуже добре передані у вірші стилістичними прийомами: метафори au temps de Cesar, en plein milieu de la Gaule, які посилені антропонімом Cesar та топонімом la Gaule добре передають історичні факти, на яких базується легенда, а гастроніми un coq au vin, sans lard, la volaille, les aromates, en pate, le jus дозволяють читачеві відчути весь смак вже традиційної страви.

Вірш для аналізу взятий зі збірника “La poesie dans la cuisine. Poemes culinaires”, який поєднав в собі 68 творів невідомих авторів - учасників форуму “Cyberpoesie”. Вперше збірка вийшла у світ у 2008 році та у 2016 була перевидана. Вона містить чотири тематичні групи: Elements de base// Базові інгредієнти, Les plats traditionnels// Традиційні страви, Les plats typiques// Ординарні страви, Les desserts// Десерт.

Основна ідея збірки, на наш погляд, це не тільки підкреслити неповторність французької кухні та її традиційних страв, а й розкрити французьке ставлення до гастрономії як до невід'ємної частини своєї культури. Основним стилістичним прийомом в усіх віршах є іронія, що добре передано у віршах “Le coq au vin”, “L'wuf au plat”, “La choucroute”, “Le pot-au-feu” та інші.

Регіональна кухня займає центральне місце в сюжетах віршів: “La quiche lorraine”, “La dinde aux marrons”, “Le souffle” та ін.

Проаналізуємо вірш “Le cassoulet”. Так називається традиційна страва з регіону Лангедок, основними інгредієнтами якої є біла квасоля і м'ясо. Назву страва отримала від назви терако- товоої страви (кассоль), в якій вона готувалася. За легендою, кассуле з'явилося в місті Кастель- нодарі (Castelnaudary) за часів Столітньої війни (1337-1453). Під час облоги англійцями жителі цього міста були змушені готувати спільно з усього того, що залишилося в запасах, щоб годувати своїх захисників. А залишилися квасоля та м'ясо.

Le cassoulet

De Toulouse, Carcassonne Ou de Castelnaudary,

Grace a moi les ventres sonnent Et Dieu que les enfants rient!

Cela vient des haricots,

Serres dans leur cassolette,

Presses de quitter le pot Avec honneurs et trompettes.

Ils fondent dans le gosier Et pour un moment vous calent.

De Bordeaux jusqu'a Beziers Tout le monde se regale.

C'est a l'heure du dessert Que commence le concert.

(автор невідомий) (La poesie dans la cuisine. Poemes culinaires, 2016: 10)

Як бачимо, текст містить багато топонімів, які передають як історичні факти, так і географічні межі приготування страви: Toulouse, Carcassonne, Castelnaudary, Bordeaux, Beziers. Радість, позитивні емоції, дитячий сміх, музичні інструменти - атмосфера добре передана завдяки метафорам les ventres sonnent, ils fondent dans le gosier et pour un moment vous calent, tout le monde se regale. Безумовно, автор використовує гастроніми le cassoulet, des haricots, cassolette, a l'heure du dessert, але вони слугують своєрідним фоном для передачі настрою учасників трапези.

Регіональний характер страв міститься в самих назвах віршів: “La fondue bourguignonne”, “Le brnuf bourguignon”, “Lafondue savoyarde” та інші. Але іноді гастрономічна назва служить тільки лінгвокультурологічною довідкою, причому в самому тексті більше не використовується. Як приклад розглянемо вірш “La bouillabaisse”.

La bouillabaisse Nous sommes de bons copains Qui aimons sortir en bande Quand vient la semaine-fin Comme on dirait en Englande.

On tchatche, on mate lesfilles...

D'apres notre bonne mere,

On est de bonne famille,

Mais pas tous des Saints, peuchere!

Comme on a beaucoup de gout Mais pas toujours bonne bouille,

On se barbouille de rouille Pour faire nos quat ' cents coups.

La Cannebiere est a nous,

Nous n'attendonsplus que vous.

(автор невідомий) ) (La poesie dans la cuisine. Poemes culinaires, 2016: 15) гастронім мовний гастрономічний дискурс

Сюжет вірша дуже далекий від гастрономії: від першої особи головний персонаж розказує, що він дуже любить відпочивати в компанії на вихідних, «чатитися» с дівчатами, приставати до них. Отже, всі ми не без гріха, як переконує нас герой та пропонує зустрітися на вулиці La Cannebiere - історичній частині Марселя. На наш погляд, назва має суто лінгвокультурологічний зміст, підкреслюючи юнацький настрій Марселя.

Взагалі, la bouillabaisse став символом марсельського духу, його культури та відношенню до життя. Якщо в вислові А. Капюс: La bouillabaisse, c'est dupoisson avec du soleil // «Буйабес - це риба з сонцем» мова йде про страву, то у 4 віршах, які ми знайшли, буйабес є символом як регіональної прованської гастрономії, так і марсельського духу. Всі вірші названі «La bouillabaisse», один з них належить Ж. Мери (1789-1866). Але ми проаналізуємо пісню французького актора театру і кіно Фернанделя (1903-1971), яка має також назву самої страви.

La bouillabaisse

Pour faire une bonne bouillabaisse Il faut se lever de bon matin Preparer le pastis et l'eau fraiche Raconter des blagues avec les mains Les courageux prennent leur canne Et vont eux-memes la pecher Mais le poisson passe et ricane Y a plus qu'a l'acheter au marche!

Ah! que c'est bon la bouillabaisse Ah! mon dieu que c'est bon bon bon Ah! que c'est bon la bouillabaisse Ah! mon dieu que c'est bon.

Pour faire une bonne bouillabaisse Il faut se lever de bon matin Preparer le pastis et l'eau fraiche Raconter des blagues avec les mains.

Une langouste est necessaire De la baudroie et des favouilles Douze rascasses un p 'tit Saint Pierre Huile safran ail et fenouil On invite une belle petite Marie-Louise ou bien Suzon Ensemble on remue la marmite En se becotant tout le long

Il faut bien attiser la braise Suzon le fit ingenument C'estainsi que les marseillaises Eprouvent leur temperament On laisse un peu la bouillabaisse Pour petanquer au cabanon On tire et on fait des prouesses Quand on revient y a plus de bouillon!

Ah! que c'est bon la bouillabaisse Ah! mon dieu que c'est bon bon bon Ah! que c'est bon la bouillabaisse Ah! mon dieu que c'est bon.

Ah! que c'est bon la bouillabaisse Ah! mon dieu que c'est bon bon bon Ah! que c'est bon la bouillabaisse Ah! mon dieu que c'est bon.

(Fernandel. La bouillabaisse, 2016: 31) Головним стилістичним прийомом у вірші є іронія, яка передає настрій сюжету, відношення персонажу до подій - приготування та поїдання буйабесу. Процес підготовки страви дуже копіткий: треба рано піти зловити рибу, яка не дається в руки, тому краще піти її купити на базарі. Щоб страва була доброю, треба мати лангуста, морського чорта та краба, 12 маленьких скорпіонів, ще шафранову олію з часником. А головне - запросити дівчат, щоб разом готувати буйабес. Як бачимо, лексичне поле la bouillabaisse складають назви риб та морських мешканців: une langouste, la baudroie et des favouilles, douze rascasses un petit saint pierre, а також приправи huile safran ail et fenouil. Але головне - це добра компанія, жарти, добрі напої le pastis.

Як бачимо, текст пісні передає не тільки рецепт відомої прованськоїстрави, але й настрій, відношення до життя французького регіону.

Отже, в поезії гастроніми виконують декілька функцій, а саме:

вказують на історико-регіональний зміст страв;

перераховують деякі інгредієнти, не розкриваючи рецепт страв;

передають національний дух регіону;

розкривають гендерні відносини;

зберігають емоційно-позитивне відношення людей до страви й до життя в цілому.

Розглянемо особливість функціонування гастронімів-лінговкультурем в прозі на прикладі роману А. Гавальда «Просто разом» (2004 р.). Підкреслимо, що один з персонажів - помічник повара в столичному ресторані, який все життя мріє відкрити власний заклад харчування, тому в романі є багато сюжетних моментів, пов'язаних з гастрономією. Але ми пропонуємо проаналізувати уривок, який дуже яскраво розкриває відношення сучасних французів до їжі та до процесу прийому їжі. Отже, головними героями уривку є Каміла Фок та Філібер Марке де ла Дурбельер. Вона - талановита художниця, яка працює прибиральницею, він - нащадок аристократів, що розорилися: вона - сучасна Франція, він - її історія. Саме таку паралель ми проводимо, аналізуючи їхню поведінку під час так званого обіду, організованого Камілой. Він приходить як гідний представник своєї касти: Camille n'en croyait pas ses yeux. Il avait glisse une canne a pommeau d'argent sous son bras, etait vetu d'un costume clair avec un nrnudpapillon rouge et lui tendait une enorme malle en osier (Gavalda, 2004: 27).

Початок вечері традиційний для французів. Якщо українці зустрічають вже із засерверова- ним столом, французи пропонують un verre de vin. Потім Філібер відкриває свою валізу, яка за гастрономічною термінологією називається un panier de pique-nique. Її зміст вражає Камілу своєю розкішшю: Camille fut emerveilleepar le contenu de la malle. Il ne manquait rien, les assiettes etaient en porcelaine, les couverts en vermeil et les verres en cristal. Il y avait meme une saliere, un poivrier, un huilier, des tasses a cafe, a the, des serviettes en lin brodees, un legumier, une sauciere, un compotier, une boite pour les cure-dents, un sucrier, des couverts a poisson et une chocolatiere. Le tout etait grave aux armesdla famille de son hote. Гастроніми, що позначають столові прилади (вони виокремленні в прикладі), характеризують соціальний статус Філібера. Взагалі, підготовка Філібера до вечері, його поведінка протягом всього вечора розкривають як особливості його виховання, так і його психологічний стан - протягом довгого часу він страждає від самотності: його родина для нього чужа, а для суспільства чужий він. Стан Каміли в цьому сенсі дуже близький до Філібера: після смерті батька вона все більше віддаляється від матері, а робота не приносить їй морального задоволення. Запрошення Філібера до неї на вечерю - своєрідний процес боротьбі зі своєю самотністю. Каміла не вміє куховарити, тому всі страви вона купила в магазині, що є типовим для французької молоді: un assortiment de taramas, de saumons, de poissons marines et des confitures d'oignons, du fromage blanc pour le dessert// асорті з риби тарамі, лосося, цибулевий конфітюр, вершкового сиру на десерт. Але завдяки приладам дядька Філібера навіть ці прості страви мали вигляд вишуканих. Головне - це психологічний стан героїв: Ils s'assirent en tailleur, ravis, enjoues, comme deux gamins qui inaugureraient leur nouvelle dinette, faisant mille manieres etautantd'effortspour ne rien casser (Ensemble, c'est tout). (Вони сиділи як два підлітка, які організували вперше вечерю і намагалися нічого не зіпсувати. Як завжди, Каміла мало їла, але багато палила. Філібер теж мало їв, але смакував кожен шматочок, витончено підхоплюючи його столовим приладом).

Постійнийконтраст в поведінці за вечерею підсилює соціальну нерівність персонажів, незважаючи на однаковість психологічних станів.

Отже, функціонування гастронімів в проаналізованому уривку дуже добре розкриває соціальний стан персонажів, їхні смакові переваги, рівень їхньої вихованості, а головне - обопільна перемога над своєю самотністю.

Інший уривок, який несе велике емоційне навантаження, є побачення Каміли зі своєю матір'ю в кафе. Сама ситуація, що рідні люди зустрічаються в закладах громадського харчування, є для українського читача нестандартною, але для французького суспільства така ситуація є суспільною нормою.

Cafe?

Non, Coca s'il vous plait.

Camille le but a petites gorgees. Elle s'etait accoudee dans un cafe en face du restaurant ou sa mere lui avait donne rendez-vous. Elle avait pose ses deux mains bien a plat de chaque cote du verre et fermait les yeux en respirant lentement. Ces dejeuners, si espaces fussent-ils, lui bousillaient toujours les intestins. Elle en ressortait pliee en deux, chan- celante et comme ecorchee vive. Comme si sa mere s'appliquait, avec une meticulosite sadique etproba- blement inconsciente, quoique, a gratter les croutes et a rouvrir, une a une, des milliers de petites cicatrices. Camille l'apergut dans le miroir derriere les bouteilles, qui franchissait les portes du Paradis de Jade. Elle fuma une cigarette, descendit aux toilettes, paya sa consommation et traversa la rue. Les mains dans les poches et les poches croisees sur son ventre (Gavalda, 2004: 15).

Вибір напоїв для сімейної зустрічі підкреслює взаємовідношення доньки та матері. Каміла замовляє себе кока-колу і сама за неї сплачує. Вона п'є маленькими ковтками, впираючись ліктями на стіл. Вона робить це навмисно, тому що їй забороняли класти руки на стіл в дитинстві. Означений жест - підсвідомий опір матері. Взагалі, такі зустрічі приносять дівчині багато страждань, причому не тільки психологічних, але й фізичних: Elle en ressortait pliee en deux, chancelante et comme ecorchee vive// (Вона вийшла, хитаючись, зігнувшись, ніби її пропустили крізь м'ясорубку).

Слід підкреслити, що гастрономічний дискурс зустрічається в 15 випадках в сюжеті роману. Аналіз показав, що їхнє використання служить: для передачі соціального стану персонажів; їхнього емоційного настрою; взаємовідношень між поколіннями; розкриттю родинних зв'язків; відношенню до своєї праці; причиною для знайомства.

Висновки

В результаті аналізу гастронімів у збірнику віршів «La poesie dans la cuisine. Poemes culinaires», в який увійшли 68 творів невідомих авторів - учасників форуму «Cyberpoesie », пісні Фернандель «La bouillabaisse» та романі

А. Гавальда «Ensemble c'est tout» виявлено, що гастроніми мають різні функції в поетичному та прозовому текстах. Якщо в поезії вони вказують на історико-регіональний зміст страв, перераховують деякі інгредієнти, не розкриваючи рецепт страв, передають національний дух регіону; розкривають гендерні відносини, зберігають емоційно-позитивне відношення людей до страви й до життя в цілому, то в прозі їхня головна задача виявилася в передачі соціального стану персонажів, їхнього емоційного настрою, взаємовідношень між поколіннями, розкриттю родинних зв'язків, відношенню до своєї праці, причиною для знайомства.

Таким чином, гастроніми можна охарактеризувати як своєрідний національний код, що відображає національну ідентичність певного народу.

Список використаних джерел

1. Лапініна О. Л. Характеристика гастронімів як окремих лексичних одиниць та компонентів фразеологізмів (на матеріалі німецької мови). Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Острог. 2015. С. 249-251.

2. Ніколенко В. В. Гастрономічні детермінанти суспільного життя: соціологічний вимір: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра соціол. наук: 22.00.01 / В. В. Ніколенко. Харків. 2015. 38 с.

3. Симонець М. С. Структура термінів-гастронімів у французькій та українській мовах Вісник Донецького національного університету, сер. Б: Гуманітарні науки, вип.1. 2009. С. 91-102.

4. Fernandel. La bouillabaisse.

5. Gavalda A. Ensemble c'est tout. 2004.

6. La poesie dans la cuisine. Poemes culinaires.

7. Le grand Larousse gastronomique.

References

1. Lapinina O. Kharakterystyka hastronimiv yak okremykh leksychnykh odynyts ta komponentiv frazeolohizmiv (na materiali nimetskoi movy) [Characteristics of gastronyms as separate lexical units and components of phraseologisms (based on the material of the German language)]. Scientific notes of the National University “Ostroh Academy”. pp. 249-251 [in Ukrainian].

2. Nikolenko V. Hastronomichni determinanty suspilnoho zhyttia: sotsiolohichnyi vymir. [Gastronomic determinants of social life: sociological dimension] [in Ukrainian].

3. Symonets M. (2009) Struktura terminiv-hastronimiv u frantsuzkii ta ukrainskii movakh [The structure of gastronomic terms in French and Ukrainian] Bulletin of the Donetsk National University, Ser. B: Humanities, vol. 1. P. 91-102 [in Ukrainian].

4. Fernandel. La bouillabaisse. [Fish soup]

5. Gavalda A. Ensemble c'est tout. [Together that's all] 2004.

6. La poesie dans la cuisine. Poemes culinaires. [Poetry in the Kitchen. ^linary Poems]

7. Le grand Larousse gastronomique. [The Big Gastronomical Larousse]

Размещено на Allbest.ru