Фреймово-сценарний зміст організації метафори в поезії Емілі Дікінсон

кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна)

Ольга ПАВЛЕНКО,

PhD in Philology,

Associate Professor at the Department of Foreign Languages, Faculty of Economics,

Taras Shevchenko National University of Kyiv (Kyiv, Ukraine)

Olha PAVLENKO,

Актуальність нашого дослідження полягає у спробі теоретичного аналізу та практичної апробації гіпотези когнітив- ного перекладу метафори в поетичному дискурсі, пристосувавши цю гіпотезу до диференційованого вивчення засадничих особливостей відтворення поетично трансформованих конвенційних концептуальних метафор та творчих концептуальних метафор, і зокрема творчої образної метафори та творчої метафори, що має структуру неконвенційно проектованих концептуальних доменів. Емпіричним матеріалом для цього дослідження слугували метафори, представлені в контексті поезій видатної представниці американської поезії XIX ст. - Е. Дікінсон, а також перекладів цих поезій, виконаних українськими поетами М. Габлевич, М. Стріхою, О. Зуєвським, О. Гриценком, та наших власних перекладів.

Аналіз досліджень

Друга половина XX століття позначилася кардинальною зміною підходу до вивчення метафори. У вимірі когнітивно- дискурсивної парадигми, представленої працями таких дослідників, як Дж. Лакофф (Lakoff, 2009), М. Гестер (Hester, 1966), Дж. Стін (Steen, 2009), Д. Ґліссон (Gleason, 2009), метафора розглядається як один з центральних інструментів концептуалізації досвіду, і її ознаки охоплюють не лише структурні диспозиції (характеристики образу-схеми, візуальної моделі та інших аспектів образності у поєднанні зі смисловими характеристиками, що визначають особливості їх компонування та крос-доменного проектування), але й фреймово-сценарні диспозиції як комплекс про- позиційних та орієнтаційних аттитюдів у поєднанні з емоційно-евалюативними, а а також з аттитюдами вірувань.

Варто, однак, зазначити, що становлення цього напряму наразі лише відбувається. Роботи, виконані в його руслі, з'являються радше калейдоскопічно й не охоплюють тих ніш, які, як передбачається, повинні бути систематично заповнені в майбутньому. Це, зокрема, стосується вироблення когнітивних засад дослідження перекладу поетичної метафори. Наразі ще не створено диференційованого підходу до вивчення особливостей відтворення поетично трансформованих конвенційних концептуальних метафор та творчих концептуальних метафор, і зокрема творчої образної метафори та творчої метафори, що має структуру неконвенційно проектованих концептуальних доменів; поза увагою дослідників залишається також питання відтворення феномена розширеної, або ж мегаметафори, яка структурує значні пласти художнього дискурсу. І тому для випрацю- вання в цьому напрямку хоча б початкових підходів належить насамперед оглянути висновки, зроблені у процесі роботи з метафорою в найбільш широкому контексті когнітивно спрямованих перекладознавчих студій, включно з висновками, що були сформульовані при вивченні її відтворення в різних дискурсивних вимірах, з метою підбору тих ідей, що становлять засадничі принципи дослідження перекладу метафори на всіх рівнях її функціонування. Відтак ці ідеї потрібно систематизувати і представити у комплексному поєднанні з новими, спеціально розробленими з метою дослідження відтворення метафори у вимірі поетичного дискурсу.

Мета статті. Метою статті є вивчення та аналіз особливостей фреймово-сценарного змісту організації метафори в поезії Емілі Дікінсон.

Виклад основного матеріалу

Що стосується фреймово-сценарного змісту, що організовує цю метафору на субдоменному рівні, надаючи зче- пленості та узгодженості її пропозиційним та орі- єнтаційним характеристикам, то все це підлягає опрацюванню та відтворенню з метою конструювання загального образно обумовленого змісту, який повинен скластися в уяві читача як цілісний гештальт. В аналізованому випаду мова насамперед йде про активацію фрейму прибирання і, зокрема, того аспекту закладених у нього при- чинно-наслідкових зв'язків, який формулюється як «якщо мести не дуже охайно, навколо здіймаються пилюка і залишаються розводи». Елементи цієї неохайності власне і мають бути збереженими з метою актуалізації відповідної інтенційної характеристики сприйняття: замилування і легкого успіху, пов'язані зі знанням про недосконалу досконалість буднів. Життя прекрасне і всіх своїх нюансах, і господиня водночас є володаркою таємниці, навіть якщо навколо неї валяється сміття, адже воно має властивість перетворюватися в дорогоцінне каміння і вдома, і на воді. Тобто якщо структурний та фреймовий зміст метафори буде відтворений належно, то ця думка як смисловий аспект інтенціональної характеристики сценарію повинна виникнути у читача також.

Оглядаючи відтворення аналізованої метафори в перекладі О. Зуєвського (Дікінсон, 1991), можна побачити, що цей переклад є загалом досить цікавим у передачі структурного та фреймово-сценарного змісту. З його контексту легко актуалізується базовий досвід, що організовує пропозиційні та орієнтаційні характеристики фрейму прибирання і, зокрема, прибирання не зовсім старанного: образи загалом динамічні (смисли «випало», «згубила», «розкидаєш»), за рахунок чого відтворюється одне з ключових концептуальних проектувань - «зміна кольорів неба і води - це розкидання обрізків тканини» та відповідна йому образна модель, причому ефект динамізму зберігається впритул до моменту зникнення мітли, що простежується у посиленні концептуального проектування «фартух, який здіймається в повітря - об'єкти [імовірно, дерева, хмари], що рухається на вітрі» смислами «круговерть». Стосовно атрибутивної структури образів джерела, то тут також має місце підсилення ефекту потрійної візуальної моделі «обрізки тканини й одночасно дорогоцінних каменів, що пливуть по воді, - кольори води, що відбила вечірнє небо», де з образом цілі одночасно взаємодіють два образи джерела - «нитки» і «дорогоцінні камені» смислами «розквітання» («нитки бурштину, що розцвів»), що, як можна припустити, спрямовано на посилення ефекту поєднання смислів досконалості та розкидання.

На противагу цій версії, наш переклад має експериментальний характер, оскільки спрямований на дитячу аудиторію. У зв'язку з цим у кінці вірша особливо посилено фрейм відходу додому («І гасне день: це час додому йти») смислами усталеності, заведеності розпорядку. Спрямування на дитячу аудиторію простежується також у максимальному скороченні смислового аспекту в порівнянні з посиленням образного. Зокрема, вірш має форму загадки: в ньому експліцитно не представлені смисли вечора - враження вечора виводиться виключно з особливостей акцентації імпресії образів джерела. Зокрема, в цій версії має місце посиленя атибутивних характеристик ниток- торочок (`a Purple Ravelling'), але знову-таки за рахунок привнесення елемента загадки: нитки в нас втрачають свій ліловий колір, але починають торочитися прямо з-за хмар, і діти мають уявити, можливо, попередньо розглянувши відповідний малюнок або ж намалювавши і розфарбувавши самі, ці нитки у вигляді променів сонця, що спускається на воду. На нашу думку, створення такого ефекту є абсолютно виправданим з огляду на притаманну кожній людині базове уявлення про фрейм призахідного сонця.

Акцентація образної експресії, пов'язана з спрямуванням на дитячу аудиторію, досягається нами також за рахунок підсилення динамічних характеристик образів джерела за рахунок екс- пліцитного представлення елементу текучості: у нашій версії господиня не просто губить на воді свої дорогоцінні обрізки-прикраси - вони після цього пливуть.

І,насамкінець, спрямованість нашої версії на дитячу аудиторію, виявляється також у такому аспекті, як посилення моменту зміни динамічних аспектів образності: оскільки для дітей характерне казкове сприйняття сутінок, з настанням яких у них повинен включити фрейм відходу додому, нами зроблений акцент саме на цьому моменті.

Продемонструвавши запропоновану нами гіпотезу когнітивного перекладу в застосуванні до аналізу творчої метафори, що має структуру неконвенційно проектованих концептуальних доменів, покажемо, як ця гіпотеза працює і на чисто образних метафорах, тобто на метафорах, у структурі яких має місце проектування виключно одного образу джерела на образ цілі. Для цього звернемось до одної з найяскравіше представлених у творчості Е. Дікінсон метафор - метафори текучості, що представлена в її поезії у двох варіантах: метафора текучості простору (зокрема, повітря, яке його наповнює) та метафора текучості часу, продемонструвавши її в контексті двох поезій: `A soft Sea washed around the House' (Dickinson, 1976 : 1198) та 'A Night - there lay the Days between' (Dickinson, 1976 : 471), які наразі існують лише в нашій версії перекладу (табл. 1).

Проаналізуємо також поезію A Night - there lay the Days between (Dickinson, 1976 : 471) (табл. 2).

З представлених схем стає очевидним, що при аналізі структурних характеристик творчих метафор, у контексті яких має місце проектування виключно одного образу джерела на образ

Таблиця 1

Таблиця 2

цілі, на перший план виходить дослідження характеру образів джерела за критерієм статичності / динамічності та характеру створюваного ними образного ефекту. У представленому випадку цілісність структури метафори забезпечується виключно динамічними характеристиками її образів, які створюють ефект текучості, що власне і повинно бути відтворено в перекладі, адже саме цей ефект забезпечує активацію орієнтаційних характеристик відповідних просторових та часових фреймів.

Висновки

У цій статті нами було зроблено спробу теоретичного обґрунтування гіпотези когнітивного перекладу метафори в поетичному дискурсі. Запропонована нами гіпотеза спрямована на дослідження когнітивних чинників, що визначають особливості відтворення в перекладі, з одного боку, поетично трансформованої конвенційної концептуальної метафори і, з другого, творчих концептуальних метафор, а саме творчої образної метафори та творчої метафори, що має структуру неконвенційно проектованих концептуальних доменів (включно з розширеною метафорою для кожної з гілок). Окреслена типологія метафори була укладена нами на основі вивчення ідей, постульованих ведучими дослідниками, у працях яких обґрунтовано концепиуальну теорію метафори, вказаних вище.

Створюючи цю гіпотезу, ми виходили з того, що як поетично трансформована конвенційна концептуальна метафора, так і концептуальні творчі метафори у контексті поетичного дискурсу - це складні структури, дослідження яких доцільно здійснювати з урахуванням не лише когнітивних характеристик, але й характеристик комунікативного плану (наративні, аргументативні та евалю- ативні аспекти) у поєднанні з характеристиками фреймових диспозицій. Відтак для аналізу гіпотези когнітивного перекладу комплексної концептуальної метафори у вимірі поетичного дискурсу ми орієнтувалися як на висновки, зроблені у контексті досліджень, націлених на відтворення смислів, пов'язаних з її структурними і образними характеристиками (Е. Табаковська, 2013), так і на висновки, зроблені в рамках сценарної та комунікативної гілок концептуальної теорії метафори, а саме на висновки дослідників, які розглядають метафору як фреймово-сценарне утворення - взаємно пов'язний комплекс структурних чинників та чинників інтенціональності, що включають евалютивно-смислові й мотиваційні, у поєднанні з чинниками сценарних очікувань та комунікативних інтенцій (Steen, 2009).

З огляду на окреслені орієнтири, ця гіпотеза містить два теоретичних блоки: структурний та фреймово-сценарний. Структурний, зокрема, передбачає два напрямки досліджень: для гілки поетично трансформованої конвенційної концептуальної метафори - образ-схема, концептуальні проектування (для комплексної метафори), а також додаткові аспекти образності; для гілки творчої концептуальної метафори - візуальна модель (для творчої образної метафори) та концептуальні проектування плюс відповідні їм візуальні моделі (для творчої метафори, що має структуру неконвенційно проектованих концептуальних доменів). Фреймово-сценарний аналіз, у свою чергу, передбачає дослідження знання, що організовує пропозиційні характеристики прото- типової ситуації, а також пов'язані з нею орієн- таційні характеристики та характеристики інтен- ціональності (включно зі смисловим аспектом та аспектом аттитюдів).

Укладена нами гіпотеза когнітивного перекладу метафори в поетичному дискурсі може бути використана як самостійний інструмент перекла- дознавчого аналізу, так і в комбінації з розробками, спрямованими на ідентифікацію перекла- дознавчих стратегій.

Запропоновану гіпотезу було апробовано для аналізу, по-перше, поетично трансформованих конвенційних концептуальних метафор і, по-друге, творчих концептуальних метафор, включно з творчою образною метафорою та творчою метафорою, що має структуру неконвенційно проектованих концептуальних доменів, представлених у контексті поезій видатної представниці американської поезії XIX ст. - Емілі Дікінсон, а також у контексті перекладів цих поезій, виконаних українськими поетами М. Габлевич, М. Стріхою, О. Зуєвським, О. Гриценком, та наших власних перекладів.

Аналіз показав усі переваги комбінування структурного та фреймово-сценарного типів аналізу поетично трансформованої концептуальної метафори. Такий підхід допомагає оцінити структурні характеристики метафори через призму її потенційного сприйняття цільовим читачем, передбачивши міру й особливості залучення в це сприйняття різних видів фреймових диспозицій починаючи від пропозиційно-орієнтаційних і закінчуючи диспозиціями інтенціональності. Для поетично трансформованої конвенційної концептуальної метафори це буде мати наслідком оптимальні рішення на рівні образу-схеми, концептуальних проектувань та додаткових аспектів образності, а для творчих концептуальних метафор - віднайдення оптимального балансу статичних та динамічних характеристик образів, які повинні бути відтворені в перекладі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Gleason D.W. The Visual Experience of Image Metaphor: Cognitive Insights into Imagist Figures. Poetics Today. 2009. Vol. 30, nr. 3. P. 423-470.

2. Hester M.B. Metaphor and Aspect Seeing. The Journal of Aesthetics and Art Criticism. 1966. V. 25-2. P. 205-212.

3. Lakoff G. More than Cool Reason: a Field Guide to Poetic Metaphor. Chicago: The University of Chicago Press, 1989. 237 p.

4. Steen G. From linguistic form to conceptual structure in five steps: analyzing metaphor in poetry. Cognitive poetics: goals, gains and gaps / [edited by Geert Brone, Jeroen Vandaele]. Berlin: Walter de Gruyter GmbH & Co. KG, 2009. P. 197-222.

5. The Complete Poems of Emily Dickinson / ed. Thomas H. Johnson. Boston, Toronto: Little, Brown and Company Limited, 1976. 770 p.

6. Дікінсон Е. Лірика / Е. Дікінсон: З англ. / упоряд. та передм. С. Павличко. К.: Дніпро, 1991. 301 с.

7. Табаковска Е. Когнітивна лінгвістика і поетика перекладу / Е. Табаковска; пер. [з англ.] С. Тюпа. Івано-Франківськ: Вид-во Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника , 2013. 203 с.

REFERENCES

1. Gleason D.W. The Visual Experience of Image Metaphor: Cognitive Insights into Imagist Figures. Poetics Today. 2009. Vol. 30, nr. 3. P. 423-470.

2. Hester M.B. Metaphor and Aspect Seeing. The Journal of Aesthetics and Art Criticism. 1966. V. 25-2. P. 205-212.

3. Lakoff G. More than Cool Reason: a Field Guide to Poetic Metaphor. Chicago: The University of Chicago Press, 1989. 237 p.

4. Steen G. From linguistic form to conceptual structure in five steps: analyzing metaphor in poetry. Cognitive poetics: goals, gains and gaps / [edited by Geert Brone, Jeroen Vandaele]. Berlin: Walter de Gruyter GmbH & Co. KG, 2009. P. 197-222.

5. The Complete Poems of Emily Dickinson / ed. Thomas H. Johnson. Boston, Toronto: Little, Brown and Company Limited, 1976. 770 p.

6. Dikinson E. Liryka [Dickinson E. Lyrics] / E. Dikinson: Z anhl. / uporiad. ta peredm. S. Pavlychko. K.: Dnipro, 1991. 301 s. [in Ukrainian].

7. Tabakovska E. Kohnityvna linhvistyka i poetyka perekladu [Cognitive linguistics and poetics of translation] / E. Tabakovska; per. [z anhl.] S. Tiupa. Ivano-Frankivsk: Vyd-vo Prykarpatskoho natsionalnoho universytetu im. V. Stefanyka, 2013. 203 s. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru