Аби бог поміх нарік дочікати: зі скарбів говірок Стецеви і Стецівки (Покуття, Івано-Франківська область, Україна)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аби бог поміх нарік дочікати: зі скарбів говірок Стецеви і Стецівки (Покуття, Івано-Франківська область, Україна)

Личук С.О.

кандидат філологічних наук, доцент

доцент кафедри мовознавства

Івано-Франківського національного

медичного університету



Анотація

фразеологічний семантика лексичний словниковий

У статті опрацьовано зібрані автором народні фразеологічні одиниці, розглянуто функціонування сталих термінів, розкрито специфіку семантики лексичного матеріалу та зосереджено увагу на проблемі їхнього визначення, подано фрагмент діалектної лексики зі «Словника фразеологічних одиниць», які використовуються у мовному потоці жителів. У матеріалі до Словника представлено говірки Стецеви і Стецівки та прилеглих територій, що належать до Снятинської об'єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області, Україна. Село Стецівка є у підпорядкуванні Стецівської сільської ради. Мета статті - продемонструвати багатий і різноманітний вияв фразеологічних одиниць живого спілкування корінних жителів зазначених говірок, показати принципи словникового опису фразеологічних одиниць, специфіки систематизації та структурування словникових статей у фразеографічній праці. Методологія дослідження передбачає використання таких загальнонаукових методів: системного, порівняльного, зіставлення та систематизації. Наукова новизна розвідки полягає в особливій увазі лексикографічному вивченню загальної лексики та науковому осмисленню досліджуваного сегмента діалектної лексики в окремому регіоні України. Тут представлено фрагмент Словника, його особливості та результати дослідження з аналізом фактичного матеріалу. Для більш точної передачі фонетичних особливостей говірок діалектний матеріал записували фонетичною транскрипцією. Національний лексис проаналізований і поданий у двох паралельно існуючих формах: літературному та діалектному. У досліджуваних говірках використовується лексика, яка характерна для мешканців Покуття та прилеглих територій інших говорів. Зазначені говірки не претендують на якісь специфічні фонетичні чи будь-які інші мовні особливості, які могли б бути відсутні в сусідніх селах. Висновки. Результати досліджень зібраного ілюстративного матеріалу можуть бути використані в лексикографічній і фразеографічній практиці, зокрема в упорядкуванні словникових статей та укладанні фразеологічних словників різних типів, а також у навчальній роботі, зокрема для викладання навчальних курсів та спецкурсів з фразеології, фразеографії, лексикології, стилістики. Це цілісна комунікативна система,що поєднує своєрідно-говіркові мовні властивості із загальнонародними та літературними як визначальними.

Ключові слова: словник, говірка, лексикографічне опрацювання, фразеологічні одиниці, фразема.



To may god help you wait for the year: from the treasures of the sayings of Stetseva and Stetsivka (Pukuttia, Ivano-Frankivsk region, Ukraine)

Abstract

The article deals with the author's collected folk phraseological units, considers the functioning of fixed terms, reveals the specifics of the semantics of lexical material and focuses on the problem of their definition. The material to the Dictionary presents the dialects of Stetseva and Stetsivka and adjacent territories which belong to the Sniatyn united territorial community of Kolomyia district of Ivano-Frankivsk region, Ukraine. The village of Stetsivka is subordinated to the Stetsivka village council. The purpose of the article is demonstrate the rich and diverse expression of phraseological units of living communication of indigenous peoples of these dialects, show the principles of dictionary description of phraseological units, specifics of systematization and structuring of dictionary articles in phraseological works. The research methodology involves the use of the following general scientific methods: systematic, comparative, comparison and systematization. The scientific novelty of intelligence lies in the special attention to the lexicographic study of general vocabulary and the scientific understanding of the studied segment of dialectal vocabulary in a particular region of Ukraine. There is a fragment of the Dictionary, its features and research results with analysis of factual material. To more accurately convey the phonetic features of dialects, dialect material was recorded by phonetic transcription. The national lexicon is analyzed and presented in two parallel forms: literary and dialectal. The studied dialects use vocabulary that is characteristic of the inhabitants of Pokuttya and the surrounding areas of other dialects. These dialects do not claim to have any specific phonetic or any other linguistic features that might be absent in neighboring villages. Conclusions. The results of research of the collected illustrative material can be used in lexicographic and phraseological practice, in particular in arranging dictionary entries and compiling phraseological dictionaries of various types, as well as in educational work, in particular for teaching courses and special courses in phraseology, phraseology, lexicology, stylistics. It is a holistic communicative system that combines peculiar-spoken language properties with national and literary as determinants.

Key words: dictionary, dialect, lexicographic elaboration, phraseological units, phrasema.



Вступ

Українська мова постійно поповнюється не лише інноваційними лексичними одиницями, а й фразеологічними одиницями, зокрема діалектними з семантикою оцінки. Яскраво це явище прослідковується у розмовній мові, адже відомо, що саме жива мова відображає тенденції розвитку загальнолітературних норм української мови.

Стійкі сполучення слів є високоефективними виражальними засобами у розмовній мові. Фразеологізми говірок Стецеви і Стецівки ще не були предметом спеціального вивчення, системно вивчалися тільки назви географічних об'єктів [27; 18]. Це перша спроба систематизувати зібраний матеріал. У нашій статті подано різноманітні словосполучення, які складаються з двох і більше слів, фразеологічні одиниці, які широко вживаються у мовленні мешканців зазначеної території.



Теоретичні засади вивчення фразеології у лінгвістичній науці

Активність дослідження та опрацювання фразеологічного складу слов'янських мов розпочалася у другій половині XX століття. Останні десятиліття у мовознавстві ознаменувалися пошуками нових шляхів дослідження словникового складу мови, її діалектної диференціації та системної семантизації. Особливої уваги заслуговує вивчення народних фразеологічних одиниць як частини лексичного складу мови, що об'єднує і літературну (нормативну) і діалектну (ненормативну) системи.

Відомі вітчизняні та зарубіжні мовознавці започаткували вивчення фразеологічного складу слов'янських мов, встановивши класифікаційні характеристики фразеологічних одиниць і способи та засоби їх лексикографування: Бабич Н.Д. [1], Грицак М.А. [3], Жуйкова М.В. [4], Івченко А.О. [5], Закревська Я.В. [6], Ковальова Н. [9] та інші вчені, праці яких стали підґрунтям для подальших розвідок.

Велику цінність в сучасній українській фразеографії мають наукові розробки й студії мовознавців: Корнієнко Л.М. [11; 12; 13; 14; 15], Краснобаєвої-Чорної Ж.В., Боровик А.В. [16], Лесюк М.П. [17], Олійник М.Я. [20], Прадід Ю.Ф. [21; 22], Самойлович Л. В. [23] та багато інших лінгвістів. Ми подаємо тільки прізвища мовознавців, оскільки їхні праці репрезентують різні аспекти фразеології: стан опрацювання питань теорії й практики укладання фразеологічних словників, закономірності представлення системних явищ і зв'язків українських фразеологізмів у лексикографічних працях, специфіку вибору фразеологічних одиниць та їх упорядкування, запровадження нових методик укладання фразеологічних словників, а також новітніх словників електронного типу. Наукове обґрунтування теоретичних засад української фразеографії набуло системного характеру в другій половині XX ст.



Актуальність і методи дослідження

Наукова цінність досліджень окремих говірок постійно зростає, оскільки в них зафіксовані відомості про історичні, мовні, соціальні та ментальні ознаки народу. Поповнення наукової термінології народною фразеологічною лексикою актуальне з огляду на давність цієї тематичної групи.

Актуальність дослідження зумовлюється необхідністю фіксації, упорядкування та вивчення української говіркової фразеології, принципів лексикографування фразеологічних одиниць, відтворення семантичних і граматичних характеристик фразем у словникових статтях, з урахуванням особливостей лексикографування фразеологічної синонімії, антонімії, полісемії та ін.

Методи дослідження зумовлені специфікою аналізованого матеріалу. Методологічною основою нашого дослідження є вчення про зв'язок літературної мови з позамовною дійсністю. Основним методом дослідження є описовий, що дозволив виявити особливості використання фразеологічних одиниць. У межах описового методу застосовано методики лінгвістичного спостереження, узагальнення та класифікації фразеологічного матеріалу. Структурно-семантичний аналіз фразеологічних одиниць забезпечили контекстний і компонентний методи.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше в українській лінгвістиці зафіксовано, упорядковано й комплексно описано специфіку лексикографування фразеологізмів у досліджуваних говірках з урахуванням походження, структурних, семантичних і функціональних характеристик фразем.



Комплексне дослідження фразеологічної системи покутських говірок Стецеви і Стецівки

Початковим етапом будь-якого дослідження такого типу є збір матеріалу. Дослідження фразеологічної системи окресленої території ми розпочали збором фактичного матеріалу в польових умовах.

Говірки Стецеви і Стецівки - це особливий вияв покутського світу і мовної практики покутян. Розкриваючи (як мікросистеми) південно-західне наріччя, містячи насамперед архаїчні риси покутського говору (село Стецева засноване в 1472 р., село Стецівка - у 1892 р.) [7], вони, однак, на різних мовних рівнях виявляють і те, що властиве іншим говіркам. Лексикографічне опрацювання матеріалу аргументовано засвідчує: у реєстрі словника наявні діалектні одиниці, які передусім представляють говіркові ознаки.

Природно-географічні умови проживання покутян, їх господарська діяльність, обряди, традиції, вірування, ціннісні орієнтири - усе це витворило неповторну мовну картину світу, у якій важливе місце належить стійким зворотам. Цей багатоаспектний пласт буття мови містить фраземи, що за семантикою і структурою близькі до літературно-нормативних, є в ньому й такі одиниці, які можуть бути марковані як амбівалентні - і покутські, й іншоговіркові, а є й такі, що представляють лише говірку цих сіл.

Фрагмент «Словника фразеологізмів говірок сіл Стецева і Стецівка»

Запропонований матеріал - це фрагмент словника говірок Стецеви і Стецівки, що репрезентує лексичний і фразеологічний виміри говірок. Словник різноманітний за тематикою, містить багато фразеологічних одиниць і зворотів, стрижневими словами яких є низка власних назв.

АБИ БОГ ПОМІХ КОМУС НАРІК ДОЧІКАТИ - 1) одна з формул етикету, яка використовується, коли близькі чи далекі родичі, друзі збираються з певної нагоди і піднімають чарку за зустріч: Гаї / даї Бо1 жи / аби1 Бог пом'іх нам нар'ік доч'іка 1 ти це 1 йі дни 1 ни / у здоро 1 вйі і ра 1 до- сти провисти 1 цей р'ік; 2) одна з формул етикету, яка використовується, коли колядники на Різдвяні свята віншують господарів: В'ін'ч'уйім Вас с шш'ес'т'ем, здоровйім, аби 1 Бог пом'іX на^р'ік доч'іка 1 ти кра 1 шш'ех/висил'і 1 шш'ех св'ет.

АШ ПІ РЄ (ДРАНЬТЄ, ДРАНЬКЄ) БУДИ (МИ) ЛИКІТИ - погроза насварити, побити когось: Йак зло 1 вйу йго /то б'ігMe 1 / усо 1 їму нага- да 1 йу /ус'у 1 зл'іс'к'на н'ім жжину 1 / аш п'ір'е ме лик'і 1 ти; Йак при 1 йдидодо Му/тотака 1 бу 1 диби 1 та/ шо аш дра 1 н'т'е (дра 1 н'к'е) бу 1 ди лик'і 1 ти з не 1 йі.

БАНДИКИ ГНУ ТИ / ЗАГНУ ТИ - розповідати щось веселе, розказувати про неймовірні пригоди; вигадувати, жартувати: Йази 1 к йак пра 1 н:ик / то-то умі 1 йе сказати / загну 1 ти банди 1 ки.

БИЗ ОДНОГО ВАСИЛІ Є ВІДБУДИСИ ВІСІЛЄ - відповідь зазнайкуватій людині, яка вважає, що без неї не буде вирішена справа: Ми кли 1 кали вс'іх одна 1 ко на христи 1 ни. Якшо 1 Мар'і 1 ка з Василем думают / шо вони 1 особли 1 в'і / то най ни йдут. Биз одно 1 го Васил'е 1 в'ідбу 1 диси в'іс'іл'е 1.

БИ 1 ТИСИ, ЯК РИ 1 БА ОП ЛІТ - робити (усе життя) і нічого не можна досягнути: Ми з ж'і 1 нкоу ц'іЛи жик'е 1 ро 1 бимо / бйамси / йак ри 1 ба оп л'іт і н'іч'о 1 ни ма1 йімо / ни го 1 дни дороби 1 тиси / а напро 1 ти нас жийа 1 молода 1 пара / лиш побраЛиси / а уже ус'о ма1 йут / то уни шо з музил'а 1 зароби Ли? / то тес'к ' накра У / бо тро Л'і йки мос нач'а Л'ником буу на ме 1 бил'ному / а типер ади 1 нима 1 н'іч'о 1 / тАйік би в'ідр'іЛау ножем.

БИЛИНИ1 ОБ'Ї1 СТИСИ (ОБ'ЇСТИСИ БИЛИНИ) - говорити нісенітниці, те, що суперечить здоровому глузду: Ти шос таке1 говориш / та1 йік би билини 1 обйі уси.

БІ і СИТИСИ З ЖИРУ - знев., не зазнаючи труднощів, нестатків, не цінувати те, що маєш, вередувати: Та уна б'іди 1 ни зна 1 йі / б'і 1 сиц:и з жиру / ш':е би ро Ги соб'і 1 причипи Ла / бо уже ус'о ма 1 йі.

БІДА1 ПРИТИСНУЛА КОГО1 С - хтось у скруті, безвиході: Б'іда 1 притисну Ла з ус'і1 х бок'іу / йі 1 сти нима 1 шо / ґ'іти 1 й ку1па / чолов'і 1 к заела 1 б.

БІЖЄ 1 Т, ЯК КОЗА1 ДО ЦАПА (КОРОВА ДО БИКА ) - знев., іти (бігти) кудись із великим бажанням: Ади 1 йак пилу йе, йак коза 1 до ца па (коро 1 ва до бика1) / коби 1 с так до робо 1 ти б'іігла / йак до парупк'іу.

БОМБОРОСІ 1 ТИ СОБІ 1 ПІД НО 1 СОМ (ПІД НІС) - тихо і нерозбірливо говорити: Сиди1 т за столом тий шос бомбороси 1 т соб'і 1 п'ід носом. Н'е би сказа1 ти гоЛосно.

БРА1 ТИ / ВЗЄ 1 ТИ ЗА БА1 РКИ (БА1 РКІ) КОГО 1 С - узяти, вхопити когось за верхню частину піджака, одягу взагалі, виявляючи войовничість: То таки 1 ї буу чолов'і 1 к / ца ^рство їму нибе 1 сни / шо йак ле 1 да в'і 1 пйе / то кл'у1 ч'ки шука 1 йі /лиш шо / бире 1 си за барки.

БРА1 ТИ / ВЗЄ ТИ ЗА ЗЯ 1 БРА - схопити за горло: А1 бо кажи 1 прауду / або 1 за\ри воЛму за з'а1 бра і в'і 1 тр'ісу йі с те 1 би.

БУ1 ГЬМО, ЯК БРА 1 ККЯ, РАХУ ЙМОСИ, ЯК ЖИДИ - про справедливий розрахунок, розподіл чогось; часто використовують у контекстах жартівливого характеру: Прине 1 слам тоб'і 1 цибуЛ'і на нас'і1 н'е // То к'і Л'ки ма1 йу тоб'і1 за то да1 ти? // Н'іч'о 1 // Гай / гай / бу 1 г'мо / йак бра 1 к':а / раху 1 й- моси / йак жиди 1 .

БУ ДИ ЇМ (КОМУ С) КУ ЦА ГОДИ НА - комусь буде погано, гірше, ніж зараз: П'ішла 1 ґ'іука на заба 1 ву /НакаЛував не1 н'о з мамоу вирну1 тиси до двана 1 с'тойі / то-то йак ни послу 1 " хайе / то бу 1 ди йі ку 1 ца годи 1 на.

БУ1 ТИ / СТА1 ТИ ГОНОРО1 ВИМ - зазнаватися / зазнатися: Таде 1 / таки 1 ї стау гоноро 1 - виї / шо при 1 ступу до не 1 го нима 1 / забуу / йак ми ра Лом гра Лиси у боло 1 к'і / а типе р в'ін вили1 киї нач'а Л'ник.

В (У) КО |ЖДІЙ (КО|ЖҐІЙ) ХА1 ТІ (ХАКІ) СВО Я БІДА1 - у кожній оселі чимало своїх клопотів, переживань чи горя: У ко1жґ'ій ха 1 к'і сво 1 йа б'іда1 /ни к'ішси /бо на миН'і cudUm /а на тЕби ди 1 витси.

В ШКІРУ СИ НИ ВЛА'ЗИ (НИ ВЛА'ЗИТСИ) (В ШКІРУ СИ НИ МІСТИ'Т (НИ МІСТИ'ТСИ)) - про дуже товсту людину: Го 1 нди у ме 1 ни йе сус'і 1 да /рот / йак млино 1 к / ни пиристайа 1 моло 1 ти /уже1 у шк'іру си ни м'істи 1 т. Слаба 1 та й слаба 1 / а до йіди 1 здоро 1 ва. Чолов'і 1 к/ йак хрушч / йак тр'і 1 ска худи 1 й / а вона 1 росплива 1 йеси (сиросплива1йе).

ВБИРА І ТИСИ / ВБРА ' ТИСИ В ПІ ' РЄ - стати заможним, мати краще матеріальне і фінансове становище, ніж раніше: В'ін / сара 1 ку / пойіХау до ІтаЛ'ійі / там нибо1 га наїшоУ робо 1 ту / а тої ґоспо1 дар' сподо1 бау соб'і 1 їго / то зб'ідо 1 вани було / а типер прийіХау таки1 ї убра 1 ниї / ни таки 1 ї / йак коли 1 с ходи у засмал'цо 1 ваниї і шмарка1 тиї / НикоЛова ж'і 1 нка казаЛа / шо ви 1 ґ'іла Юрка 1 / тро 1 хи убра Уси у п'і р'е / маши 1 ну купи У / ха1 ту добудо1 вуйі / старша дон'ка 1 хо 1 ч'е поступа- 1 ти на до 1 хтор'а.

В'Є'ЗИ НИ ТРИМАТИ - 1) про маленьку дитину, у якої ще не сформована шийна частина тіла: Тре 1 ба до 1 бри диви 1 тиси / йак бире 1 ш ту дити 1 ну на ру 1 ки / бо вна ш'е вйе Ли ни трима 1 йі; 2) про п'яну людину, яка не може піднятися і самостійно рухатися: Напив1 си йак ч'іп / нога ми ни го 1 " дин пирибира 1 ти / поп'ід ру 1 ки вз'е Лисмо йго / бо вйе Ли ни трима 1 йі.

ВИРТІ1 ТИСИ (ВИРКІ 1 ТИСИ) НА ЇЗИЦІ1 - про ситуацію, коли людина хотіла щось сказати, мала на думці, але забула в момент спілкування: Лиш то 1 шо памйітала / вирти 1 тси на йізи 1 ц'і 1 / а ни мо Жу спамйета 1 тиси.

ВОДИТИ / ПРИВЕСТИ (ПРИВОДИТИ) ЛАЮ', ІТИ / ПІТИ У ЛАЮ' - знев, 1) дружити з компанією, що має неадикватну сумнівну репутацію: Та шо / прив'іу мин'і1 ту лайу1 до ха1 ти / коби 1 то шос до 1 бри / ни знаЛам йак йі си збу 1 ти (збу 1 тиси) / а уна си ни уступа 1 йі (ни уступа 1 йіси) / сиди 1 т та й сиди 1 т на п'іч'інкаX; 2) про стаю (групу) собак:М'іїпесурваУси та й п'ішоу у лайу1 / там у вербах су1 ка си упоросиЛа (упороси Ласи) / то вони 1 за неу / похо 1 ди та й за два дни ве рниси / мо 1 жи ни роздиру 1 т чуж'і1 пси.

ВУХОМ НИ ВИСТИ (І ВУХОМ НИ ВИСТИ ) - не звертати на щось ніякої уваги: До не 1 го гово р'у / а в'ін і ву Хом ни виде 1 / йак до слу 1 па гово р'у.

ВУШИ ПРИСІЛИ КОГО 1 С - згруб., ласт., хтось у великих злиднях: Ву 1 ши прис'і Ли / а Ли вони 1 / сара 1 к'і / к'еГнуц:и с посл'і 1 дного/ то йе нат чим шуши 1 ти го Лову/ бо ку Ха ґ'іти1 ї / і ко Жди хо 1 ч'е йі 1 сти.

ГЛУХИ' Й ЯК НИ ДОЧУ Ї, ТО ДОБРЕ ' ШИ - вислів використовується в ситуації, коли мовець хоче наголосити на неправдивості чогось: Мар'і 1 / ти чу Ла шо систа Ло (ста Лоси) с тим хло1пом? / Та то брихн'А / У не1 го сус'і1 д ни дочува1 йе / то і так'і 1 пл'о1 тки в'і 1 йшли /До 1 бри л'у 1 ди ка 1 жут / глухи 1 й йак ни дочу 1 йі / то добре 1 ши.

ГОЛОВА ВАРИ Т - про розумну, кмітливу людину: У не 1 го до 1 бри голова 1 вари 1 т на св'ії б'ік / зна 1 йе / де укра 1 сти і йак покла 1 сти.

ГОРОДИТИ / НАГОРОДИТИ ВСЄ'КЄ (ВСЄ'КОЇ) - розповідати щось, логічно не вмотивоване чи неправдоподібне: Тоб'і 1 ни наук'імйе1 йеси (наук'імн'е 1 йеси) к'і Л'ко говори 1 ти? /Нагороди 1 в тако 1 йі вс'е 1 койі / шо і сам ни зна 1 йе йак з то 1 йі брихн'і 1 в'і 1 йти.

ГРА ' ТИ ВА 'РЬЇТА (ВА ' РЬЯТА) - прикидатися дурником: Шо ти гра 1 йіш ва р'йіта / н'і 1 би н'іч'о 1 ни зна 1 йіш // Уз'е 1 в'іс /то поклади 1 на м'і 1 сци /ни роби 1 вили 1 к'і о 1 ч'і.

ГРО' ШІ ІДУ Т, ЯК ВОДА' - кошти швидко зникають, витрачаються: Гро 1 ш'і їду 1 т йак вода 1 / жи 1 во росхо 1 д'еси / н'іч'о 1 ни мож скла 1 сти / хот ' би хот'іу / ко1 ждойі дни 1 ни шос йе нове 1 (ново 1 го).

ГУ БИ, ЯК ВАРАНИ ЦІ - 1) товсті: Цей ко 1 " пил чи 1 сто уда1 ecu у сво1 го та1 та / на1 йік ма1 йе так'і 1 гу 1 би / йак варани 1 ц'і; 2) надуті, спухлі: Бдж'олА укуси Ла за гу1 бу / а чи риз ч'ес ста Ла / йак варани 1 ца.

ҐЄ 'МБУ ЗАКРИ ТИ (ПЕ'ЛЬКУ СТУЛИ' ТИ) - згруб., замовкнути: Закри 1 й ґ'ембу/бо йакзарис утуЛ'у / то нога ми си укри 1 йіш (укри 1 йішси). Стули 1 пе Л'ку / бо бу1 ди б'іда1 / ни нирву 1 й мине 1 уже к'і Л'ко.

ҐІШЕ1 ФТ МА1 ТИ - мати користь з чогось: Йікби 1 ти ни мау с то 1 го ґ'іше 1 фту /то /думайу / ни брав би си за ту 1 к'ішку 1 спра 1 ву.

ДА ' ТИ ДРА 'ЛА (ДА 'ТИ ДРАПАКА ' ) - утекти: Нароби у біди1 / та й дау драЛа / аш си закури Ло (закуриЛоси) за ним / Уздр'і 1 в / шо то ни до 1 - бри / дау драпака 1 / dec пириси 1 ди та й си верни (ве рниси).

ДА' ТИ ЧЄ ' СТУ ГОДИ'НУ - залишити когось у спокої, не докучати: Дай мин'і 1 / си 1 нку / ч'е 1 сту годи 1 ну / ни йіш мин'і 1 к'і Л'ко пич'інки 1 / кле 1 пчиш нат голово у / шо тоб'і 1 ш'е ни стайа 1 / уже 1 ус'і гро 1 ш'і в'ід:а Ла / шо ма Ла.

ДА1 ТИ ШПІЦА, ДА1 ТИ / НАДАВА1 ТИ ШПІЦАКІ В - копнути / накопати когось у сід- ницю: Іди 1 в'і 1 ц:и / шо шука 1 йіш пом'іж старшими парупками / ти зна 1 йіш / шо шмаркач'ам ни м'і 1 сци на забав'і 1 / хло1пц'і п'і 1 с'л'а арм'ійі тирп'і 1 ти ни бу 1 дут /в'і 1 видут за клуб/йак даґ'е 1 шп'і 1 ца / то упре 1 с:и хто зна 1 йі де.

ДАВАТИ / ДАТИ (КОМУС, ЧЬО'МУС) РА ДУ - встигати все вчасно робити / зробити: Буha коли 1 с молода 1 /ус'о устигаha / і на робо 1 ту ходи ha / і худо 1 бу до Ма ма ha / і ґ'і 1 ти мал'і 1 6yhu / ш':ей ро 1 дич'і стар'і 1 жиhu / то даваha соб'і 1 ра 1 ду / а типе р на пе 1 н'ц'ійі / н'іч'о 1 ко ho ха 1 ти ни трима 1 йу / ґ'і 1 ти пов'іростаhu / не 1 н'о з маМоу поумираhu / а йа ус'іодно 1 ни ма 1 йу коли 1 с'і 1 сти чи ста 1 ти поговори 1 ти / йак мо 1 йа сус'і 1 да.

ДО ҐІТЬЧЬОЇ (ҐІ'ЧЬЧЬОЇ) МАМИ, (НА ҐІТЬЧЮ (ҐІ'ЧЬЧЮ) МАМУ) - згруб, посилати дуже далеко у найскрутніші обставини: Іди 1 з мо 1 йіх оч'е 1 й / би йа тибе 1 ни ви 1 ґ'іу / іди 1 до ґ'і 1 ч':ойі ма ми / ни лаз ' по-під но 1 ги.

ДОКИ БОГАЧЬ СХУДНИ, БІДНИЙ НО ГИ ПРОСКЄ ГНИ - про нерівність умов життя багатого й бідного: Го 1 нди дв'і ха 1 к'і при- ку 1 п'і / оди 1 н брат аш ни зна 1 йе / шо ма 1 йе на се 1 би зав'і 1 сити / а друГий ду майє / шо ма 1 йе зйі 1 сти / то того 1 так і ка Жут / до 1 ки бога1 ч ' сху1 дни / б'і 1 д- ний но 1 ги проск'е 1 гни.

ДОКИ СИТИЙ СХУДНИ, ХУДИЙ ЗДО ХНИ - згруб., про нерівність ваги тіла людини: Ади 1 той хруш 'Ми 1 тро см'ійа 1 си з ме 1 ни / бо ка Жи / шо йа др жи си 1 тий / a hu йа їму так в'ітпов'і у / до 1 ки си 1 тий сху 1 дни / худи 1 й здо Лни / і ма 1 йу типе р спок'і 1 ї / бо б'і рши ни ч'е1пайеси мине 1.

ДУЛЮ (ФІ І ҐУ) З МА І КОМ НИ ХО ЧІШ? (КУ РІЧЬКУ З МАКОМ НИ ХО ЧІШ?) - вислів викор. у ситуаціях, коли мовця зовсім не влаштовує прохання співрозмовника: Дай мин'і 1 ц'укирка / Дуh'y (ф'і 1 ґу) з ма 1 ком ни хо 1 ч'іш?; Йа казаху / шо вони 1 бу1 дут у ме1 ни проси 1 ти / ви ни в'ірили / ни хок'іhu да1 ти пройіХатиси на ро 1 вари / а типер йа ма1 йу нови 1 ї і уни 1 мине 1 про- 1 с'е / а йа йім в'ітпов'і м то / шо вони 1 мин'і 1 каза- hu / а кур'іч'ку з ма1 ком ни хо1 ч'іш?

ЖИТИ, ЯК ПИРІХ У МАСЛІ - жити в достатках, без турбот: Мо 1 йа Васили 1 на жийа 1 / йак пир'і х у ма1 сл'і / a hu ни ц'іну 1 йе то / бо усе йі шос ни дого 1 да.

ЖІНКА НИ БИТА, ЯК КОСА' НИ КЛЕ 1 ПАНА - ірон., жарт., непереконливе «умотивування» необхідності «вчєти жінку»: Ма 1 йу тако 1 го сус'і 1 да / шо йго ж'і1 нка ма 1 йжи ни шодн'а 1 би 1 та / бо чолов'і 1 к ка 1 жи /шо ж'і 1 нка ни би 1 та / йак коса 1 ни кле 1 пана / бйа /зна 1 чит л'у 1 би.

З РО' ТА ВІДИРА' ТИ / ВІ ДИРТИ - докладаючи великих зусиль, домагатися чогось: То така 1 л'уди 1 на / шо з ро 1 та в'і 1 дири / посл'і 1 дни 1 озми і забире 1 / н'і пири 1 д чим ни ста 1 ни.

ЗАГОНЄ ' ТИ / ЗАГНА' ТИ В ГРІП - дошкуляти чимось: Чого 1 с си учипи у (учипи уси) мине У ни 6paha йа тво 1 йі соки ри? / У гр'іп загна1 ти хо1 ч'іш мине1 / Шо тоб'і 1 ни дого 1 да? / Так'і 1 дурни 1 ц'і ме 1 - лиш / шо нима1 шо слрхати / Шука 1 йіш кл'у1 ч'ки ко ho ме1 ни.

ЗАКУ СЮВАТИ / ЗАКУСИТИ ЗУБ НА КО ГОС - сердитися, погрожувати комусь: Бага1 то ро 1 к'іу зна 1 йу йго / н'іко hu п ни сказа ha / шо в'ін таки 1 й зак'е 1 тиїі мо 1 жи закуси 1 ти зуб на ко 1 гос / а тим б'і рши на бра1 та.

ЗАКУСИТИ ГУБУ' - згруб, сердитися, виявляти невдоволення чимось або кимось; розгніватися: Закуси у губу1 / ви1 тко / шо зло 1 сниї / a hu то жи1 во йму про 1 йди /бо зна 1 йу с котро 1 го бо 1 ку п'і-ґ'іїти 1 до не 1 го.

ЗАМАЛЮВА' ТИ ПО ПИ' СКУ - дати ляпаса, ударити: Замал'увау по пи1 ску / бо брло за шо / Таке 1 си ни говори при старших.

ЗАМИРЗА ТИ / ЗАМЕ РСТИ (ЗАМЕ РЗНУТИ), ЯК КОЧЄ 'Н - дуже змерзнути: Замерзлам йак коч'е 1 н / рук ни ч'у 1 йу / чого 1 ни вз'е 1 ларукави 1 ц'і?

ЗАПІ 'ВОРИТИ НИ СВО 'ЇМ ГО ЛОСОМ - дуже голосно заплакати, закричати: Н'і с то 1 го / н'і с':о 1 го дити 1 на зап'і 1 ворила ни сво 1 йім го Лосом / ми си ни спамйітаЛи (ни спамйітаЛиси) / шо си ста ho (ста Лоси) / а уна припе рла па Лиц у двер'ах.

ЗАПОРО' ТИ НО ' СОМ - згруб, упасти обличчям до землі: Та1 кимс б'і Ми на пиригонки 1 / шо одна 1 но 1 сом запоро ha у зе Дл'у / ус'о1 лице1 і ру 1 ку подерла / одно 1 фала 1 к'е ви 1 си / нима 1 живо Го м'і1 сца на руц'і1.

ЗАЧІНА'Ї / ЗАЧЄЛО ТРАФ'Є ' ТИ (ТРАФЛЄ ' ТИ) КОГО 1 С, (АШ ШЛЯХ ТРАФ'Є 'Є, ТРАФЛЄ'Є) - хтось починає / почав дратуватися, сердитися: Ади1 їка му1 дра /пантруваha би сво1 йіх ґ'іти 1 ї/а вна чуже 1 п'ід л'і 1 сом /а сво 1 го п'ід но 1 - сом ни ви 1 ди /мине 1 аш шл'ах трафл'е 1 йе / чого 1 до мо 1 йіх ґ'іти 1 ї ч'еХайіси; Мине 1 аш зач'іна 1 йі трафл'е 1 ти / йак хтос учи 1 т мине 1 йак то ма 1 йі бр ти / а сам диле 1 киї в'іт то Го /мої/ то покажи 1 йак то ма 1 йі бу 1 ти.

ЗЕМЛЮ ГРИ' СТИ (ГРИ ' СТИ ЗЕ МЛЮ) - дуже страждати від когось або чогось, домагатися кращого життя, докладаючи великих зусиль: П'ішла 1 в'ід сво 1 го чолов'і 1 ка / лиши Ла їму ус'о1 / зе мл'у бу1 ду гри 1 сти / а Ли ни ее рнуси / дока1 жу / шо об'і 1 йдуси биз не 1 го.

ЗИМНЯ1 (ЗИМЛЯ1) КРУГЛА - викор. у висловленнях, коли мовець стверджує: «Ти мені допоміг, і я тобі допоможу, коли буде потрібно»: Зимл'а 1 кру 1 гла / кру 1 тиси у оди 1 н б'ік і дру 1 гиї / сого 1 дни ти мин'і 1 пом'і 1 х / а при 1 їди слу1 шниї ч'ес / шо тоб'і 1 тре 1 ба бу1 ди пом'іч'/тоди 1 (тогди9 йа тоб'і 1 помо 1 жу.

ЗЛОВИТИ БОГА ЗА НОГИ - вислів використовується у ситуаціях, коли співрозмовник висловлює думку про мовця, який зазнався: Ади1 / к'і голодраН'ц'і ходили до мЕпи / усе шос тре 1 ба буЛо /а в'іт коли 1 в'ід:аЛи сво 1 йу ґ'іУку за богач'а 1 / то забу Ли доро 1 гу / ста Ли так'і 1 му 1 др'і тиї гопоро 1 в'і / дуМайут / шо злови Ли Бо Га за по 1 ги / А Ли то усе так пи бу 1 ди / ш':е при 1 їдут до ме 1 пи / па пиртха 1 ту пи пу 1 с'т'у.

ЗУ БИ З'Ї і СТИ - мати досвід у чомусь: Уже со \рок ш'і 1 ш'к ' ро 1 к'іу ма 1 йу ста 1 жу / То ви до 1 бри розум'і1 йітиси па ц'іїробо 1 к'і/зу 1 бизйіЛи/Шо то каза 1 ти / і пи одп'і 1.

ЗУБАМИ ЦОКОТІ і ТИ (ЦОКОКІ 1 ТИ) - стан людини як результат впливу надмірного холоду: А Ли ца зима 1 л'у1 та / сту1 ґ'іп 'страшна 1 /постойі1 ш кр'і 1 шку па моро Л'і та й зач'іпа 1 йіш зуба ми цокок'і 1 ти / за 1 пар'і у ру 1 ки і по 1 ги захо 1 ґ'е.

ЇЗИК ПРИКУСИТИ (ПРИКУСИТИ ЇЗИК) - замовкнути з певної причини: То шо / Пе 1 три / тв'ій си же 1 пи (же 1 писи) с сторо 1 пскоу / л'у 1 ди ка 1 жут /шо до 1 бра коро 1 вау сво 1 йему сил'і 1 продайа 1 си / то-то моучи 1 чолов'і 1 чи / прикуси 1 йізи 1 к / бо ма 1 йіш сво 1 йі ґ'і 1 ти / і пи зпа 1 йіш / шо йіх ч'іка 1 йе.

ІКОГО (ЙКОГО) ҐІТЬКА (ҐІККЯ, ДІТТЯ)? - вульг., чого?: А вона 1 їко 1 го ґ'і 1 т'ка йшла борони 1 ти йі // Чолов'і 1 к пйе 1 пий пи коптрол'о 1 вапий / пай би соб'і 1 сам'і 1 розбираЛиси м'іж собоУ; Іко1 го ґ'і 1 к':а шука1 йіш па мо 1 йій пиртха 1 т'і? / Ти шос тут загуби у?

КА ЧЬКА БИ ТИБЕ 1 КОПНУЛА - лайка; побажання чогось недоброго. Ка1 ч'ка би тибе1 ко пнула, йак ти мине 1 папу Диу

КЛЮЧЬКИ ШУКА1 ТИ - бути незадоволеним, шукати причини, щоб посваритися: В'і1 чпо шука 1 йіш кл'у 1 ч'ки ко Ло ме1 пи / хот ' би рас шос у сво му жик'У до 1 бри зроби Ла / а то усе тоб'і 1 пи дого1 да.

КО 1 ЖДИЙ ІВА 1 Н МА 1 Ї СВІЙ ПЛАН - кожен поступає так, як він вважа за потрібне: Ми соб'і 1 з чолов'і 1 ком так хок'іЛи / би вс'і ґ'і 1 ти жиЛи бли1 ско оди1 п ко Ло о1 дпого. Ста рший схок'і у у м'і1 ск'і жи1 ти /моло 1 дший пойіЛау за грани 1 цу Таке 1 в'іхо 1 ди /шо кождий Іван ма 1 йі св'ій план.

КО ЛИСО КРУ ТИСИ У ДВА БО 1 КИ - викор. у висловленнях, коли мовець стверджує: «Ти мені допоміг, а колись настане такий час, буде випадок, коли я тобі допоможу»: Памйіта 1 ї/ дити 1 по / шо ко Лисо кру 1 тиси у два бо 1 ки / п'іко Ли пи забува 1 ї тих / хто тоб'і 1 зроби У до1 бри / ууисч'е 1 с (ууодпо 9 помога 1 ї і роби 1 л'у 1 дим до 1 бри / бо зле само 1 си зро 1 би (зро 1 биси).

КРИВИТИ ПИСКОМ, КРИВИТИ МОРДОВ - згруб, бути незадоволеним: Ни криви 1 пи 1 ском (мо рдоу) / Пара 1 / бо ш':е тибе 1 пирикри 1 ви / в'і 1 ч'по п'іч'ем пи довоЛ'па / і так тоб'і 1 до 1 бри в'ідм'і^р'іли мижу 1 / пи ви 1 диш / шо зал'і 1 злас л'у 1 дим у горо 1 д.

КРИЧЄ 1 ТИ ҐВАВТ - просити про порятунок: Ий /Пара 1 ска крич'е 1 т ґвавт /Іва 1 п приїшоУ додому /уже войу1 йе /Хоґ'ім парозумити йго.

КРУКЄСИ (КРУ ТЄСИ) / ЗАКРУТИЛИСИ СЛЬОЗИ В ОЧЯХ - про стан того, хто з певних причин готовий заплакати: Диуйуси / а у пе 1 йі кру 1 т'еси (кру 1 к'еси) сл'о Ли у оч'а Л / ви 1 тко / пагада Ла про р'і 1 дпих / йа уже ц'і 1 хо ста Ла / б'і ^рши п'іч'о 1 пи каза Ла.

КРУТИТИ НОСОМ - бути незадоволеним; щось не до вподоби: Наїшли 1 їму норма Л'пу робо 1 ту / а в'іп усе кру 1 ти по 1 сом / пи хо 1 чи тако 1 йі / бо зама Ло їму гро1 ший / то ле1 кши л'іж'е 1 ти /п'ішроби 1 ти;Мої/та то таки 1 їфа 1 ї- пий і роб1 ітпиї хлоЛиц / а упа чого 1 с кру 1 ти по 1 " сом / в'ібарап'ч'ейеси.

КРУТИТИ ФОСТО М - спокушати когось: Ота1 / пай пи ка1жу хто / кру1 ти фосто м пи ^рид мо 1 йім чолов'і 1 ком/устидаЛа би си.

КРУТИТИ, ЯК ФІРМАН БАТОГОМ - не дотримуватися слова, обіцяного; змінювати рішення, не беручи до уваги думки співрозмовників: Каза у / шо при 1 їди до мул'е ^рки / пооб'іц'е 1 в / шо при 1 їди уче \ра / сого 1 дни / шо за утра / поза- 1 втр'у / і так з дп'а па ден '/ кру 1 ти / йак ф'ірмап бато1 гом / то пима1 йму уже в'і ри.

КСЬОНЦ (КСЬОНДЗ) ДВА РАЗИ КАЗАНЄ НИ КАЖИ - згруб, використовується при перепитуванні, коли мовець не хоче повторювати сказане: Шо-шо? / А ти чого 1 с до 1 бри пи слу1 ~ хала / шо голова 1 каза у / кс'опц два ра Ли ка Лап'е пи ка 1 жи і в'іп поуто^р'увати пи бу 1 ди /Та йа про шос сво 1 йе заду Даласи та й пропусти Ла то / шо мип'і 1 тре 1 ба.



Висновки

Результати розвідки показали тісний зв'язок діалектів з літературною мовою.

На основі синхронного підходу виявлено стан мовної системи місцевого діалекту або окремих діалектних явищ безвідносно до їхнього історичного розвитку.

Одним із важливих етапів дослідження народної фразеологічної лексики є укладання словника на основі зафіксованого матеріалу. При його упорядкуванні враховано низку факторів: розкрито способи творення місцевих діалектів, виявлено особливості лексикографування фразеологічної синонімії, антонімії, полісемії та ін. Завдяки зібраному матеріалу та встановленій семантиці, укладено “Словник фразеологізмів говірок Стецеви і Стецівки Снятинського району Івано-Франківської області” (Україна), який є першою спробою системної фіксації та аналізу фразеологічних одиниць окремих говірок регіону.



Список використаних джерел

1. Бабич, Н.Д. (1972): Співвідношення діалектного та загальнонародного в українській фразеології (до питання про фразеологічну синоніміку та варіантність). Питання взаємодії української літературної мови і територіальних діалектів: Тези доповідей та повідомлень. Київ : Наукова думка, С. 61-63.

2. Бурячок, А.А. (1965): Інструкція для складання регіональних діалектних словників. В кн.: ПраціXI Респ. діал. наради. Київ: Наук. думка, С. 214-226.

3. Грицак, М.А. (1965): Подача фразеологічного матеріалу в регіональних словниках. Тези доповідей до XIX наукової конференції. Ужгород. 143 с.

4. Жуйкова, М.В. (2007): Динамічні процеси у фразеологічній системі східнослов'янських мов [Текст]: монографія. Луцьк: рВв «Вежа» Волинського державного університету ім. Лесі Українки, 416 с.

5. Івченко, А.О. (2010): Словник української фразеологічної термінології: засади створення. Українська наукова термінологія. Зб. матер. наук.-практ. конф. «Українська термінологія. Суспільні та гуманітарні науки», Київ: Наукова думка. № 3. С. 127-133.

6. Інструкція для укладання діалектних словників (1992): відп. ред. Я.В. Закревська. Львів: Ін-т сусп. наук АН України. 32 с.

7. Історія міст і сіл Української РСР в 26-и т. Івано-Франківська область (1971): гол. редколегії Чернов О.О. Інститут історії Академії наук УРСР, Київ: Головна редакція Української Радянської енциклопедії Академії наук УРСР.

8. Коваль, В.И. (1998): Восточнославянская этнофразеология: деривация, семантика, происхождение. Гомель. 213 с.

9. Ковальова, Н. (2008): Сучасні проблеми фразеологічної ідеографії (на матеріалі тематичної мікрогрупи народних фразеологізмів на позначення простору і часу). Українське мовознавство. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго. Вип. 38. С. 108-111.

10. Коломієць, М.П. (1989): Фразеологічні синоніми. Дніпропетровськ. 67 с.

11. Корнієнко, Л.М. (2015): До питання про класифікацію фразеологічних словників української мови. Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур: Пам'яті академіка Леоніда Булаховського : зб. наук. праць. Київ: «Освіта України». Вип. 28. С. 78-87.

12. Корнієнко, Л.М. (2012): З історії української діалектної фразеографії. Українське мовознавство: міжнародний наук. зб. Київ: КНУ ім. Т. Шевченка. Вип. 42/1. С. 185-193.

13. Корнієнко, Л.М. (2014): Лексикографування полісемії в українській фразеографії початку ХХІ ст. Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство): зб. наук. праць / [гол. ред. Н.Л. Іваницька]. Вінниця: ТОВ «фірма «Планер». Вип. 20. С. 47-54.

14. Корнієнко, Л.М. (2013): Про синонімію у фразеологічних словниках. Мова і культура. (Науковий журнал). Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго. Вип. 16. Т. IV (166). С. 110-116.

15. Корнієнко, Л.М. (2016): Українська перекладна багатомовна фразеографія: історія питання. Наукові праці: науково-методичний журнал. Вип. 266. Т. 278. Філологія. Мовознавство. Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили. С. 57-62.

16. Краснобаєва-Чорна, Ж.В., Боровик А.В. (2011): Сучасна українська фразеографія: Довідник. Донецьк: ДонНУ. 93 с.

17. Лесюк, М. (2008): Мовний світ сучасного галицького села (Ковалівка Коломийського району). Івано-Франківськ: Нова Зоря. 328 с.

18. Личук С. (2018): Словник народних географічних назв Івано-Франківщини. Івано-Франквськ: Місто НВ. 412 с.

19. Неровня, Н.М. (2008): З історії української фразеології і фразеографії та їх сучасні проблеми. Українське мовознавство. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго. Вип. 38. С. 152-159.

20. Олійник, М.Я. (2002): Фразеологія гуцульських говірок: Дис. ... канд. філол. наук. Львів. 222 с.

21. Прадід, Ю.Ф. (2012): Історія української фразеографії. Мовознавство. № 1. С. 31-39.

22. Прадид, Ю.Ф. (2012): Развитие фразеологической науки в Украине (ІІ пол. ХХ ст. - начало ХХІ ст.). Учені записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. Т. 25 (64), № 2 (1). С. 11-42.

23. Самойлович, Л.В. (2005): Традиції та обряди народу як джерело виникнення фразеологізмів [Текст]. Лінгвістика: зб. наук. праць. Луганськ: Альмаматер. № 2 (5). С. 82-87.

24. Скрипник, Л.Г. (1973): Фразеологія української мови. Київ: Наукова думка. 280 с.

25. Сучасна фразеологія: класифікаційні параметри фразеологічних одиниць [Текст]: словник фразеологічних термінів (2012): [уклад. Ж.В. Краснобаєва-Чорна]. Донецький національний університет. Донецьк: ДонНУ. 167 с.

26. Словник української мови: в 20 т. (2010): [гол. ред. В.М. Русанівський]. Київ: Наукова думка. Т.І. (А-Б). 578 с.

27. Lychuk, S. (2020): Theoretical and methodological principles of the research of national geographical lexis by Slavic and Ukrainian linguists (based on Ivano-Frankivsk Region, Ukraine). Acta onomastica LXI/1. Р. 136-152.

Размещено на Allbest.ru

...