Макроструктура англомовних фахових текстів сфери освіти

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Макроструктура англомовних фахових текстів сфери освіти

Л. Закреницька, к. філол. н., доцент

м. Хмельницький

Анотація

У статті вивчаються засоби когезії англомовних фахових текстів сфери освіти, визначаються характеристики макроструктури фахового тексту за жанром. Виявлено граматичні, лексичні, стилістичні та логічні засоби зв'язності фахових текстів, визначено їх кількісні параметри та особливості використання з огляду на тип тексту.

Ключові слова: макроструктура тексту, фаховий текст, когезія, когерентність, лексична когезія, граматична когезія, логічна когезія, стилістична когезія.

Annotation

L. Zakrenytska. Macrostructure of English Professional Texts in the Field of Education

Key words: text macrostructure, professional text, cohesion, coherence, lexical cohesion, grammatical cohesion, logical cohesion, stylistic cohesion.

Постановка проблеми в загальному вигляді

Текст - це завершена і упорядкована множина семантично когерентних речень, які є основними конституантами його структури. Цілісність тексту є результатом комплексного зв'язування окремих речень на рівні його глобального змісту (когеренції) та поверхневих структур на рівні когезії.

Макроструктура фахових текстів формально проявляється у когезії, функціонально у когерентності мовних та семіотичних одиниць. Важливою характеристикою фахових текстів є тенденція до макроструктурної ізоморфії форми та функції. На найвищому рівні макроструктури фахового тексту знаходиться його формальна та функціональна єдність [12, с. 88].

Головні ознаки мови науки - логічність, точність та об'єктивність викладу думок - обумовлені специфікою наукового пізнання і передбачають застосування мовних засобів, які б сприяли чіткому та однозначному повідомленню інформації із певної галузі знань [7].

Аналіз досліджень і публікацій. Проблемою зв'язності (когеренції та когезії) тексту, що забезпечує його цілісність займалося чимало дослідників, зокрема А.А. Андрієвська, Н.С. Валгіна, О.П. Воробйова, І.Р. Гальперін, В.Дресслер, В.А. Єфименко, А.В. Іванченко, В.І. Карабан, К.Я. Кусько, В.А. Кухаренко, О.О. Селіванова; Е.Ф. Скороходько; З.Я. Тураєва, М. Холлідей, K. Brinker, W. Dressier, T.A. van Dijk, M.A. Halliday та інші.

На думку Р. Богранда і В. Дреслера когеренція є основою глибинного глобального змісту тексту, що зумовлює її провідну функцію - зв'язувати концепти на рівні тексту та розбудовувати реляційні відношення між ними. Водночас когезія слугує зв'язуванню тексту на рівні його поверхневих структур, забезпечує зв'язність слів, які ми бачимо і чуємо в тексті, і реалізується на рівні граматичних структур. [65, с. 3].

Мета статті. Характеристика макроструктури англомовних фахових текстів сфери освіти, виявлення та порівняння лексичних, граматичних, логічних та стилістичних засобів когезії текстів відповідно до жанру.

Виклад основного матеріалу

Когезія наукового тексту представляє собою низку компонентів, які формують єдине мовне ціле, зв'язуючи окремі частини у цілісну смислову єдність. В.А. Єфименко виокремлює такі засоби когезії тексту: лексична, граматична, логічна та стилістична. До лексичної когезії вчена зараховує: анафоричний повтор, епіфоричний повтор, контактний повтор, лейтмотивний повтор, гіперо-гіпонімію, антонімічні відношення, синонімічні відношення. Граматична когезія, згідно з класифікацією вченої, виражена такими засобами:особова кореферентність, вказівна кореферентність, компаративна кореферентність, субституція, номінальний еліпсис, вербальний еліпсис, парцеляція. Стилістична когезія реалізується через такі засоби: метафора, персоніфікація, порівняння, паралелізм. Логічна когезія, на думку вченої, включає такі засоби як: просторова логічна когезія, часова логічна когезія, метонімія [3, с. 13-18]. Слід зауважити, що, на думку І.Р. Гальперіна, граматичні та логічні засоби когезії легко декодуються читачем і переважають у текстах наукового стилю [2, с. 78-85].

Услід за О.Д. Огуєм, дослідження зв'язності фахових текстів сфери освіти проводимо за такою схемою. Засоби «граматичної когезії» шифруємо відповідно: особова кореферентність (граматична когезія 1 - ГК1), вказівна кореферентність (ГК2), номінальний еліпсис (ГК3), субституція (ГК4). Категорія «лексична когезія» представлена такими засобами як анафоричне перенесення (ЛК1), дистантне перенесення (ЛК2), контактне перенесення (ЛК3), лейтмотивне перенесення (ЛК4), синоніми (ЛК5), антоніми (ЛК6). В категорії «логічна когезія» виокремлюємо такі засоби, як просторова когезія (ЛОГ1), часова когезія (ЛОГ2). Категорія «стилістична когезія» репрезентована паралелізмом (СК1), порівнянням (СК2) та полісиндетоном (СК3) [5, с. 110].

В основі зв'язності тексту, забезпеченні його структурної організації та логіки сприйняття лежить явище кореферентності, або однакової денотативної співвіднесеності різних текстових одиниць. «Кореферентність» означає зв'язок речень в тексті за допомогою референційно тотожних номінацій [8]. В англійській мові текстотвірну функцію вербального представлення об'єкта дійсності виконують такі види когезії як вживання особових займенників, вказівних займенників та інших детермінантів, використання синонімів, гіпонімів, гіперонімів, а також повторної номінації [9, с. 183].

Особова кореферентність (ГК1) полягає у вживанні особового займенника, значення якого може бути встановлено лише в мінімальному контекстному ланцюгу в межах анафоро-катафоричного зв'язку. Анафора - семантико-синтаксичне явище встановлення референційної тотожності займенників, прислівників, часток та інших мовних одиниць з їх вербальними відповідниками, які містяться в попередньому контексті, в той час як катафора передбачає співвідношення з відповідником, який перебуває в наступному контексті, що є не характерним явищем для досліджуваних фахових текстів. Для наукових текстів англійської мови характерним є анафоричне вживання особових займенників. Не повідомляючи нічого нового, вони сприяють адекватній інтерпретації науково інформації із спеціальної галузі знань і полегшують розуміння термінів, які зазвичай виступають в якості вербального відповідника [4], наприклад: As already mentioned, two main approaches to learning (and teaching) may be distinguished - the individualistic (competitive) and the cooperative form.

They, however, differ in the type of interdependence: in the cooperative form, students work together to achieve the same goal, which features a positive interdependence [15, с. 37].

Аналіз засвідчив, що загальна частота вживання особової кореферентності у репрезентативних текстах представлених науковими статтями та навчальними підручниками для ЗВО виявила високий ступінь, що становить 12%-13% усіх прикладів. Подібний рівень уживаності особової кореференції зафіксовано також в текстах науково-популярних журналів (12%).

Вказівна кореференція (ГК2) реалізується використанням вказівних займенників або означеного артикля, наприклад: Among various cooperative methods, learning in Language Tandem and Coeducation of two different language groups are both attractive and effective ... as they not only improve language skills but, at the same time, develop social competences and cross-cultural awareness. Therefore, this paper deals further with these two methods [15, с. 38].

У наведеному прикладі спостерігаємо вживання і особової референції (Language Tandem and Coeducation - they), і вказівної референції (Language Tandem and Coeducation - these two methods) через використання вказівного займенника these. Прикладом вказівної референції, що реалізується через використання означеного артикля може бути наступне: Middle school students (N=829) participated in one of three conditions: NC Write + traditional writing instruction. NC Write + SRSD instruction, or a comparison condition.... Students in the NC Write + traditional writing instruction condition produced higher-quality essays than students in the comparison condition at posttest [16].

Вказівна референція виявляє тенденцію до використання радше у текстах наукових фахових статей і підручників, ніж у науково- популярних текстах.

Інший вид граматичної зв'язності - номінальний еліпсис (ГК3), представлений невеликою кількістю прикладів і характерний більшою мірою для науково-популярних текстів, наприклад: The widespread use of cooperative learning is due to multiple factors. The three most important _are that cooperative learning is, first, clearly based on theory; [15, с. 38].

Використання номінального еліпсису в наведеному прикладі ґрунтується на відсутності лексеми factors в наступному реченні.

До граматичної текстової когезії залучають також субституцію (ГК4), яка полягає в заміні одного елемента тексту іншим (іменна субституція - one, ones, same; дієслівна - do), наприклад: This paper will be divided into two parts. In the first one, the theoretical basis explaining the nature of the two methods mentioned above will be analyzed [15, с. 37].

Лексична когезія найчастіше має форму таких повторів: анафоричного, дистантного, контактного та лейтмотивного. Анафоричний повтор (ЛК1) полягає у повторенні однакових виразів, слів на початку речення з метою посилення виразності й виділення важливої думки. Повторна номінація мовних одиниць, які функціонують як ключові слова, має велике значення для забезпечення зв'язності тексту [1, с. 32]. В англомовних фахових текстах сфери освіти ключові слова являють собою термінологічні одиниці, вживання яких обумовлено практичною спрямованістю текстів наукового стилю та їх адресованістю спеціалістам у цій галузі знань, наприклад:

Cooperative learning generally means that students work together to accomplish shared learning goals. Modern cooperative learning has become a widely-used method in preschool through graduate school levels in all subject areas. The widespread use of cooperative learning is due to multiple factors. The three most important are that cooperative learning is, first, clearly based on theory; second, validated by research; and third, can be operationalized into clear procedures educators may use [15, с. 38].

Дистантний повтор (ЛК2) в фаховому тексті передбачає використання слів або словосполучень на початку та в кінці речення або синтагми: Because efficacy is domain-dependent, whether the construct was composed of two subfactors reflecting two different skill sets - Efficacy for Proactive Behavior Management and Efficacy for Reactive Behavior Management - was investigated [14].

Контактний повтор (ЛК3) реалізується через повторення слів або словосполучень в кінці одного та на початку іншого речення. Почасти контактний повтор супроводжується субституцією синонімічним словом або модифкацією словоформи: It is considered a relatively new innovative method which uses the creativity of both learners. Both partners should benefit from Tandem Language Learning, thus time spent talking in either language should be divided equally [15, с. 38].

Перевага лейтмотивного (ЛК4) повтору (повторення головної думки тексту) полягає в основній його функції - періодичності повтору ключових слів. Для аналізованих фахових статей цей вид зв'язку є достатньо характерним.

Характерним виявом лексичної когезії в фаховому тексті освіти є уживання синонімічного ряду (ЛК5), структура якого формально розірвана перебуванням у складі двох чи більше реченнєвих синтагм: Nowadays, when there are varied sources of information and learning methods available online, traditional means of education often fail. Therefore, it is deemed necessary ... to look for new, less traditional ways to complement the educational process [15, с. 37].

Лексична когезія у фахових текстах репрезентується також антонімічним парами (ЛК6). У науці протилежні поняття існують або вводяться як певна необхідність: In this context, cooperative learning as a «team» method means we use this cooperative and collaborative approach to teach and learn languages in contrast to traditional, rather individualistic and competitive approaches [15, с. 37].

У наведеному прикладі протиставляються слова teach і learn, cooperative і individualistic.

Почасти терміни в англомовних фахових текстах освіти можуть складати багатокомпонентну номінативну групу, тому автором тексту вводяться відповідні скорочення, що дозволяє досягнути економності викладу навіть при частому використанні повторної номінації.

Tandem Language Learning is seen as a cooperative method of language learning based on mutual language exchange between tandem partners. Both partners should benefit from Tandem Language Learning (hereinafter referred to as «TLL». In TLL both partners can meet in person (Face-to-face Tandem) or learn by cooperation via e-mail, phone or other media (Distance Tandem) [15, с. 38].

Інший вид когезії - логічна когезія (СК) - реалізується в фахових текстах сфери освіти у вигляді просторових зв'язків (прислівники місця та займенникові прислівники) та часових відношень (прислівники часу та іменники із часовим значенням).

Просторова когезія (ЛК1) забезпечується використанням прийменників місця та сполучних слів на кшталт where, підрядних частин речення, що містять їх, наприклад: Each tandem partner alternates between the teacher and the student role [15, с. 38]. граматичний лексичний когезія англомовний науковий

Часова когезія (СК2) реалізується в фахових текстах освіти з допомогою лексичних темпоральних маркерів, що виражають часову кореляцію дій із більш віддаленим майбутнім відносно єдиного темпорального центра головного речення, наприклад: When we interpret `the curriculum' in a manner that includes the processes by which we facilitate student learning, not only are we taking a more scholarly approach to planning teaching and learning. [13, с. 7].

Стилістична когезія в досліджуваних текстах досягається завдяки паралелізму (СК1), порівнянням (СК2) та полісиндетону (СК3). Паралелізм (від. грец. parallelos) ґрунтується на тотожності синтаксичної будови, модальності й інтонуванні двох конкретних речень або його частин [6, с. 445]:

At the FFM the TLL has been adopted as complementary to traditional teaching techniques in an effort to improve the efficiency of learning Czech for the EP students. At the FFM, the also aforementioned face-to-face method has been modified by including special features that will be discussed further below [15, с. 40]. Використання в фахових текстах освіти синтаксично паралельних конструкцій свідчить про те, що, актуалізуючи додаткову інформацію, вони вирівнюють значеннєвий статус кожного аргумента, і в той же час сприяють прозорості, односпрямованості та переконливості викладу.

Чільне місце у фаховому текстотворенні займає порівняння (СК3), засіб зв'язності, що переважно утілюється через конектори similar to, as etc.: Cooperative learning refers to a particular set of techniques that promote learner interdependence as a route to cognitive and social development [15, с. 45].

Полісиндетон (СК4) як стилістичний засіб когезії реалізується у фахових текстах через багатосполучниковість. Полісиндетон полягає у такій побудові фрази, при якій однорідні члени речення зв'язані між собою одним і тим самим сполучником. Наприклад: NC Write enabled deliberate practice by affording writing quality feedback, efficiency, and evidence of growth, and supporting teachers' writing instruction and students' intrinsic motivation [16].

Кон'юнкція означає з'єднання елементів тексту за допомогою сполучників (and, but, although, or), коннекторів (on the other hand, for this reason) та навіть цілих речень (I mean (that), It follows that...). Сполучники як засоби когезії є найпоширенішим видом зв'язку в наукових текстах. У фахових текстах сфери освіти переважно зустрічаються сполучні та протиставні зв'язки з and і but, наприклад: The target group of students and the character of their language courses as well as the practical use of these innovative cooperative educational methods in Czech and English teaching and learning. [13, с. 9].

Водночас із сполучниками, широко використовуються з'єднувальні словосполучення, кліше на кшталт on the contrary, in contrast, in such an event, as is evident, for that reason, as mentioned above, to suumerise etc. Наприклад: As is fairly apparent, role playing activities are ideal for collaborative learning and teaching in general... [15, с. 44].

Функцію зв'язування тексту виконують також прислівники thus, hence, likewise, therefore, however, firstly, secondly, besides, additionally, ideally, generally та інші. Зокрема: Therefore, Language Tandem and Coeducation lessons are indeed a great opportunity to accomplish both goals - learn target languages and meet peers from the other parallel class [15, с. 39].

Як показують приклади, зв'язність англомовного фахового тексту сфери освіти досягається завдяки різним видам лексичної, граматичної, стилістичної та логічної когезії, які разом забезпечують його семантико- структурну та комунікативну організацію. Усі види когезійних засобів, зафіксовані нами у досліджуваних фахових текстах, відображено у табл. 1.

Отже, результати проведеного аналізу свідчать, що в категорії «граматична когезія» особова, вказівна кореферентність та субституція достатньо представлена у всіх типах досліджуваних текстів (10%-13% усіх засобів когезії), за винятком науково-популярних журналів, де вказівна кореферентність та субституція виявляють вдвічі нижчий рівень уживаності (4%-5% усіх засобів когезії).

Таблиця 1

Засоби когезії в різножанрових фахових текстах сфери освіти

Висновки

Підсумовуючи результати аналізу можна дійти висновку, що в текстах наукових статей та навчальних посібників різних типів переважають засоби граматичної та лексичної когезії (відповідно 35%, 37% та 37%, 38%), а в текстах науково-популярних журналів - лексична когезія (40% усіх засобів).

Список використаних джерел і літератури

1. Валгина Н.С. Теория текста: Учеб. пособие. Москва: Логос, 2003. 280 с.

2. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. Москва: Наука, 1981. 138 с.

3. Єфименко В.А. Дискурсивна характеристика потоку свідомості в

англійській мові: автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04. Київ, 1997. 16 с.

4. Маслова Т.Б. Кореферентність як основна умова зв'язності англомовних текстів наукового стилю. Мова і культура. 2012. Вип. 15, т. 5. С. 206 -211.

5. Огуй О.Д., Стецишин Ю.В. Засоби когезії в романах Е.М. Ремарка: спроба кількісної репрезентації. Вісник Житомирського державного університету ім. Івана Франка. 2007. № 32. С. 109-113.

6. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава: Довкілля-К, 2006. 716 с.

7. Солганик Г.Я. Стилистика текста: Учеб. пособие. Москва: Флинта, Наука, 1997. 256 с.

8. Языкознание. Большой энциклопедический словарь. 2-е изд. Москва: Научное издательство «Большая русская энциклопедия», 1998. 685 с.

9. Baker M. In other words - a coursebook on translation. New York: Routledge Taylor & Francis Group, 1992. 317 p.

10. Beaugrande, R., Dressier, W. Introduction to text linguistics. London; New York: Longman, 1981. 270 p.

11. BuBmann H. Lexikon der Sprachwissenschaft: Aufiage: 3. aktualisierte und erw. Stuttgart: Kroner, 2002. 783 S.

12. Roeicke T. Fachsprachen. Berlin: Erich Schmidt Verlag GmbH, 2005. 250 S.

Джерела ілюстративного матеріалу

13. A handbook for teaching and learning in higher education: enhancing academic practice / [edited by] Heather Fry, Steve Ketteridge, Stephanie Marshall. 4rd ed. Routledge, 2014. 474 p.

14. Bellezza, Shannon Weems. Teacher Efficacy for Behavior Management: An Examination of the Construct and its Predictors. (Abstract).

15. Educational Alternatives, Volume 16, 2018.

16. Palermo, Corey John. A Framework for Deliberate Practice: Self-Regulated Strategy Development and an Automated Writing Evaluation Program. (Abstact)

17. THE Journal (Oct./Nov.2017)

References

1. Valhyna N.S. Teoryia teksta: Ucheb. posobye. Moskva: Lohos, 2003. 280 s.

2. Halperyn Y.R. Tekst kak obnekt lynhvystycheskoho yssledovanyia. Moskva: Nauka, 1981. 138 s.

3. Iefymenko V.A. Dyskursyvna kharakterystyka potoku svidomosti v anhliiskii movi: avtoref. dys. ... kand. filol. nauk: 10.02.04. Kyiv, 1997. 16 s.

4. Maslova T.B. Koreferentnist yak osnovna umova zviaznosti anhlomovnykh tekstiv naukovoho styliu. Mova i kultura. 2012. Vyp. 15, t. 5. S. 206-211.

5. Ohui O.D., Stetsyshyn Yu.V. Zasoby kohezii'v romanakh E.M. Remarka: sproba kilkisnoi ' reprezentatsii. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu im. Ivana Franka. 2007. №32. S. 109-113.

6. Selivanova O.O. Suchasna linhvistyka: terminolohichna entsyklopediia. Poltava: Dovkillia-K, 2006. 716 s.

7. Solhanyk H.Ya. Stylystyka teksta: Ucheb. posobye. Moskva: Flynta, Nauka, 1997. 256 s.

8. Iazbikoznanye. Bolshoi эntsyklopedycheskyi slovar. 2-e yzd. Moskva: Nauchnoe yzdatelstvo «Bolshaia russkaia эntsyklopedyia», 1998. 685 s.

9. Baker M. In other words - a coursebook on translation. New York: Routledge Taylor & Francis Group, 1992. 317 p.

10. Beaugrande, R., Dressler, W. Introduction to text linguistics. London; New York: Longman, 1981. 270 p.

11. BuBmann H. Lexikon der Sprachwissenschaft: Auflage: 3. aktualisierte und erw. Stuttgart: Kroner, 2002. 783 S.

12. Roelcke T. Fachsprachen. Berlin: Erich Schmidt Verlag GmbH, 2005. 250 S.

13. A handbook for teaching and learning in higher education: enhancing academic practice / [edited by] Heather Fry, Steve Ketteridge, Stephanie Marshall. 4rd ed. Routledge, 2014. 474 p.

14. Bellezza, Shannon Weems. Teacher Efficacy for Behavior Management: An Examination of the Construct and its Predictors. (Abstract).

15. Educational Alternatives, Volume 16, 2018.

16. Palermo, Corey John. A Framework for Deliberate Practice: Self-Regulated Strategy Development and an Automated Writing Evaluation Program. (Abstact)

17. THE Journal (Oct./Nov.2017)

Размещено на Allbest.Ru