Структурна типологія абревіатур у сучасній іспанській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра французької та іспанської філологій

Львівського національного університету імені Івана Франка

Структурна типологія абревіатур у сучасній іспанській мові

Цимбалістий І.Ю.,

кандидат філологічних наук, доцент

Стаття присвячена аналізу структурних характеристик іспанських абревіатур. В рамках дослідження уточнено класифікаційні та термінологічні аспекти: запропоновано визначення понять абревіація і скорочення, виділено основні типи лексичних скорочень - усічення та абревіатури. Абревіатури поділено на два підвиди: ініціальні, сформовані з початкової літери кожного компонента словосполучення, та акроніми, створені за принципом довільної сегментації компонентів словосполучення з метою надати новій словоформі стандартних фонетичних характеристик. Така класифікація абревіатур базується на генетичних і структурних критеріях.

Досліджено формальні ознаки абревіатур через кореляцію «твірна основа / похідна форма». Аналіз базувався на таких критеріях: 1) формальні характеристики твірної основи (кількість повнозначних та службових компонентів словосполучення, синтаксичний зв'язок між ними - стале чи вільне словосполучення - порядок їх розташування);

2) структура абревіатури: лінійна протяжність абревіатури та сегментів, що входять до її складу, механізми редуку- вання слів, кількісне співвідношення елементів абревіатури й компонентів твірної основи, позиційна відповідність фрагментів у складі абревіатури щодо слів у словосполученні).

У процесі дослідження виявлено, що пріоритетною є ініціальна абревіація, яка створюється за чіткими мовними канонами. Домінування абревіатур, що складаються з трьох-чотирьох складів зумовлене пошуком оптимального поєднання структурних і фонетичних параметрів. В абревіатурах акронімічного типу спостерігається хаотичний відбір сегментів твірного словосполучення (найпоширенішими є утворення змішаного типу, головною ознакою якого є поєднання початкових сегментів різної лінійної довжини). Домінуючими акустичними моделями акронімів є абревіатури, сформовані з двох-трьох складів.

Ключові слова: скорочення, ініціальна абревіатура, акронім, структура, іспанська мова.

Structural typology of abbreviations in modern Spanish

The article is devoted to the analysis of the structural characteristics of Spanish abbreviations. Within the framework of the study, the classification and terminological aspects were specified: the definition of the concepts of abbreviation and reduction was proposed, the main types of lexical abbreviations - truncations and abbreviations - were highlighted. Abbreviations are divided into two subspecies: initials, formed from the initial letter of each component of a word combination, and acronyms, created according to the principle of arbitrary segmentation of the components of a word combination in order to give the new word form standard phonetic characteristics. This classification of abbreviations is based on genetic and structural criteria.

The formal signs of abbreviations were studied through the correlation «creative basis / derived form». The analysis was based on the following criteria: 1) formal characteristics of the creative base (the number of full-valued and functional components of the word combination, the syntactic relationship between them - fixed or free word combination - the order of their location); 2) the structure of the abbreviation: the linear length of the abbreviation and the segments that make up its composition, the mechanisms of word reduction, the quantitative ratio of the elements of the abbreviation and the components of the creative base, the positional correspondence of the fragments in the abbreviation in relation to the words in the phrase).

In the process of research, it was found that the priority is the initial abbreviation, which is created according to clear language canons. The dominance of abbreviations consisting of three or four syllables is due to the search for an optimal combination of structural and phonetic parameters. In abbreviations of the acronym type, there is a chaotic selection of segments of the creative word combination (the most common are formations of the mixed type, the main feature of which is the combination of initial segments of different linear lengths). The dominant acoustic patterns of acronyms are abbreviations formed from two or three syllables.

Key words: abbreviation, initial abbreviation, acronym, structure, Spanish language.

Вступ

структурна типологія абревіатура іспанський

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку мови бурхливе зростання потоку інформації, активне створення й поширення складних багатослівних найменувань породжує природне прагнення мовців до зменшення обсягу повідомлення шляхом використання скорочених лексичних форм. Структурна мінімізація повідомлення досягається завдяки абревіації, що призводить до зміни формальних характеристик наявних номінативних одиниць.

Актуальність дослідження зумовлена спрямуванням сучасних лінгвістичних студій на вивчення структурних та функціональних аспектів мов. З огляду на активність процесів абревіації, основна увага у статті приділена виявленню найпродуктивніших типів абревіатурних утворень у сучасній іспанській мові та визначенню їхніх структурних характеристик.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Огляд праць, присвячених іспанському словотворенню, свідчить про те, що абревіації як мовному явищу приділено недостатньо уваги. Дослідники (Р. Альмела Перес, С. Герреро Саласар, М. Ланг, Х.А. Міранда Поса, М.Л. Монтеро Курієль) визнають абревіацію вузькотематичним, малопродуктивним способом творення нових лексичних форм, що обслуговує незначну частину комунікативних потреб мовців.

Праці останніх десятиліть, присвячені абревіації в іспанській мові (В. Альба де Дієго, М. Альвар Ескерра, М. Касадо Веларде, Х. Мартінес де Соуса, А. Рабаналес, Ф. Родрігес Гонсалес та ін.), містять ґрунтовніші дослідження: йдеться передовсім про формальні й функціонально-прагматичні характеристики скорочень. Зокрема, М. Касадо Веларде та В. Альба де Дієго детально аналізують морфологічні особливості усічених слів; М. Альвар Ескерра і Х. Мартінес де Соуса визначають структурні параметри абревіатур; Ф. Родрігес Гонсалес вивчає їхні морфосинтак- сичні особливості; А. Рабаналес акцентує увагу на впливі неординарних звукових характеристик цих словоформ на розвиток фонологічної системи іспанської мови.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Попри динаміку наукових розвідок про абревіацію, аналіз теоретичних джерел дає підстави стверджувати, що це явище в іспаністиці у структурному та функціонально-прагматичному ракурсах системно не аналізоване.

Мета статті та постановка завдання. Метою статті є дослідження структурних характеристик скорочень абревіатурного типу в сучасній іспанській мові. Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань: окреслити зміст поняття «скорочення» в терміносистемі абревіації; класифікувати скорочені лексичні форми за етимологічними та структурними ознаками, виявити найпродуктивніші типи абревіатур і визначити їхні структурні характеристики.

Матеріалом дослідження слугували 1022 абревіатури, виокремлені шляхом суцільної вибірки із загальних та спеціальних лексикографічних джерел та медійних видань (ABC, El Mundo, El Pais, El Periodico, La Razon, La Vanguardia, та ін.).

Виклад основного матеріалу дослідження

Розглядаємо абревіацію як процес створення одиниць повторної номінації зі статусом слова, який полягає в скороченні елементів джерела мотивації і появі нової лексичної одиниці, структурно меншої за прототип, яка об'єднує в собі сегменти його компонентів [1, с. 254].

Абревіація є найоптимальнішою формою реалізації принципу мовної економії. Економність підвищує ефективність комунікації, регулює співвідношення між зайвим та необхідним у мові і реалізується шляхом мінімізації сегментних засобів при збереженні інформативності повідомлення.

На відміну від традиційних способів словотворення, абревіація за своєю генезою є протилежним до них явищем, оскільки створення похідної супроводжується не приєднанням додаткових елементів (деривація) чи злиттям двох лексем (словоскладання), а формальним зменшенням твірного слова чи словосполучення [2, с. 43].

Результатом абревіації є скорочення. Цим терміном позначаємо одиницю усної або письмової мови, створену з окремих елементів звукової чи графічної оболонки розгорнутої форми (слова / словосполучення), з якою її поєднує лексико-семантичний зв'язок. З огляду на формальне співвідношення твірного слова чи словосполучення та його похідного, в іспанському мовознавстві виділяють два головні види лексичних скорочень - усічення та абревіатури.

Усіченння утворюються шляхом фонетичної редукції твірного слова зі збереженням його граматичної категорії [3, с. 202]: la tele < la television, el auto < el automovil, la foto < la fotografia, el corto < el cortometraje. Типологічні ознаки усічених словоформ, згідно з принципом відбору композиційних елементів, дозволяють виділити такі механізми їх творення:

- редукція кінцевої частини твірного слова (апокопа): la propi < la propina;

- редукція початкової частини твірного слова (афереза): el chelo < el violonchelo;

- редукція серединної частини твірного слова (синкопа): la sita < la senorita;

- одночасна редукція кількох фрагментів твірного слова: munipa < municipal (апокопа+синкопа).

Абревіатура формується через поєднання в одну лексичну структуру фрагментів слів, що входять до складу словосполучення: ONCE < Organizacion Nacional de Ciegos de Espana, PIB < Producto Interior Bruto. На відміну від усічень, абревіатури проходять поетапне формування:

1) редукцію компонентів словосполучення та

2) злиття залишкових елементів в одну структуру. Як зазначає Р. Альмела Перес, принцип формування абревіатур полягає у переміщенні синтагматичного складного слова в однослівну лексичну форму, яке супроводжується графічним та фонетичним редукуванням надто довгої синтаксичної послідовності, щоб зробити її зручнішою у спілкуванні. Цей процес характеризується впорядкованим або довільним скороченням слів словосполучення з наступним поєднанням цих сегментів в єдину лексичну структуру. Дослідник виділяє такі характерні ознаки абревіатур:

- це складноскорочені словоформи, оскільки формуються з фрагментів слів; отже, абревіатура повинна налічувати не менше двох графем: PP < Partido Popular;

- слова твірного словосполучення зазвичай представлені в них початковими графемами: Renfe < Red Nacional de Ferrocarriles de Espana; цей принцип побудови є пріоритетним, хоча трапляються й винятки: BANINBAO < Banco Industrial de Bilbao, AVIANCA < Aerovi'as Nacionales de Colombia;

- твірною основою для створення абревіатури може бути лише стале словосполучення, яке функціонує як унітарний семантико-синтаксич- ний блок: Organizacion de las Naciones Unidas > ONU;

- компоненти абревіатури піддаються фонетичній інтерпретації; залежно від структурних характеристик, вимова цих словоформ може реалізуватися через літерацію (читання по назвах літер: FGS - /efexeese/ < Fondo de Garantia Salarial), бути силабічною (вимовлятися як звичайне слово: ONCE - /on0e/ < Organizacion Nacional de Ciegos de Espana) або змішаною (поєднання літерації та силабічного читання: CMA - /0ema/ < Consejo MundialdeAlimentacion) [3, c. 212-213].

З огляду на структурні та етимологічні відмінності в іспанському мовознавстві виділяють два основні типи абревіатур, які паралельно функціонують на сучасному етапі розвитку мови [4, с. 46]:

1) ініціальна абревіатура (sigla) - склад- носкорочена словоформа, утворена з початкової літери головних, а інколи й супутніх (прийменників, сполучників, часток) компонентів твірного словосполучення: LODE < Ley Organica del Derecho a la Educacion, BOE < Boletin Oficial de Estado, DRAE < Diccionario de la Real Academia Espanola, REDIA < Red Espanola de Itinerarios Asfalticos, OVNI < Objeto Volante No Identificado та інші. До ініціальних абревіатур відносяться також скорочення, у структуру входить однолітерний сполучник у (PYME < Pequena y Mediana Empresa);

2) абревіатура акронімічного типу або акро- нім (acronimo) - складноскорочена словоформа, створена з початкових, серединних чи кінцевих елементів слів словосполучення, організованих у милозвучну лексичну форму: Renfe < Red Nacional de los Ferrocarriles Espanoles, Aviaco < Aviacion y Comercio, S.A., Afanias < Asociacion de Familias con Ninos y Adultos Subnormales, Imserso

< Instituto de Mayores y de Servicios Sociales, Ifema

< Institucion Ferial de Madrid, Unex < Universidad de Extremadura, Repsol < Refinerias de Petroleo, Sociedad Limitada та інші. До категорії акронімів належить будь-яка абревіатура, при формуванні якої порушено принцип відбору першої літери з кожного компонента. До цієї групи відносяться також словоформи, до складу яких включене ціле слово (Enagas < Empresa Nacional de Gas, Mercosur < Mercado Comun del Sur, Insalud < Instituto Nacional de la Salud).

Абревіація як процес поєднує в собі типове та індивідуальне: з одного боку, вона підпорядкована універсальним законам, а з другого - підвладна іманентним властивостям конкретної мовної системи. М. Альвар Ескерра слушно зауважує, що, зважаючи на індивідуальний підхід до створення багатьох абревіатур - коли можливі будь-які комбінації поєднання сегментів твірних словосполучень - їх типологізація вимагає чималу класифікаційну градацію [5, с. 18]

На підтвердження цієї тези зазначимо, що проведений аналіз дає підстави констатувати наявність регулярних та індивідуальних корелятивних відношень між твірними основами та абревіатурними похідними. Дослідження базувалося на таких критеріях:

1) формальні характеристики твірної основи (кількість повнозначних та службових компонентів словосполучення, синтаксичний зв'язок між ними (стале чи вільне словосполучення), порядок їх розташування);

2) структура абревіатури: лінійна протяжність абревіатури та сегментів, що входять до її складу, механізми редукування слів, кількісне співвідношення елементів абревіатури й компонентів твірної основи, позиційна відповідність фрагментів у складі абревіатури щодо слів у словосполученні).

Аналіз формальних характеристик ініціальних абревіатур засвідчує, що їхня структура є наслідком типологічних трансформаційних процесів, тобто, перетворення словосполучення в абревіатуру відбувається за сталими зразками, головними ознаками яких є відбір лише початкової літери та збереження синтаксичної відповідності (розміщення літер згідно з порядком розташування слів, з яких сформована твірна основа).

Проведене дослідження дало змогу виявити такі структурні особливості ініціальних абревіатур:

1. Кожний головний компонент словосполучення представлений початковою літерою (86% від усього корпусу ініціальних абревіатур):

AENA < Aeropuertos Espanoles y Navegacion Aerea

BUP < Bachillerato Unificado Polivalente

EMT < Empresa Municipal de Transportes

CREA < Corpus de Referenda del Estado Actual;

2. Кількісно елементи ініціальної абревіатури не відповідають головним компонентам словосполучення. Ця неузгодженість проявляється у структурному «звуженні» чи «розширенні» абревіатури:

а) «звуження» структури ініціальної абревіатури: словоформа не містить елементів деяких слів твірного словосполучення. Ця відсутність зумовлюється, на нашу думку, кількома причинами:

- намаганням уникнути надмірної лінійної довжини абревіатури:

MOPTMA < Ministerio de Obras Publicas, Transporte, Urbanismo y Medio Ambiente

FEAPTD < Federacion Estatal de Asociaciones de Empresas Productoras de Teatro y Danza);

- прагненням зробити абревіатуру якомога зручнішою для фонетичної інтерпретації (PMM замість PMMC < Parque Movil de Ministerios Civiles, DNEF а не DNEFD < Delegacion Nacional de Educacion Fisica y Deportes), AEB < Asociacion Espanola de Banca Privada;

б) «розширення» структури ініціальноїабреві- атури може реалізуватися двома шляхами:

- використанням кількох графем одного слова: PGLA (Programa para Graduados Latinoamericanos), PASD (Partido Andaluz Socialdemocrata), ACAN (Agencia Centroamericana de Noticias), DIU (Deposito Intrauterino), ATE (Antiterrorismo ETA). Зазвичай, використовуються початкові літери обох коренів складного слова, або ж ініціальні графеми префіксальної і кореневої морфем;

- залученням початкових літер другорядних компонентів твірного словосполучення (службових слів): найактивніше використовуються прийменники (CEPAL < Comision Economica para America Latina), частки (OVNI < Objeto Volante No Identificado) та сполучник y (IRYDA < Instituto de Reforma y Desarrollo Agrario). У деяких абревіатурах одночасно використовуються літери кількох службових слів: двох прийменників (ADADA < Asociacion de Amigos de Alcohol), прийменника і сполучника (ASEPEYO < Asistencia Sanitaria Economica para Empleados y Obreros) тощо.

На нашу думку, структурне розширення абревіатур зумовлено трьома чинниками: по-перше, використання початкових літер окремих морфем багатоморфемних слів має на меті надати словоформі більшої структурної вмотивованості (IOBA < Instituto de Oftalmobiologia Aplicada); по-друге, залучення графем службових слів продиктоване намаганням створити фонетично прийнятну словоформу, що нерідко суттєво демотивує абревіатуру та утруднює її розшифрування [4, с. 32] (так, використання початкової фонеми d прийменника de запобігає надмірній вокалізації абревіатури ADADA < Asociacion de Amigos de Alcohol); по-третє, у деяких випадках присутність фонем службових слів вказує на їхню сигніфікативну значущість для правильної інтерпретації абревіатури (EpC < Educacion para la Ciudadania, JpD < Jueces para la Democracia). З огляду на семантичне наповнення абревіатури, регулярно задіяною в її структурі є заперечна частка no (ONG < Ogranizacion No Gubernamental, OVNI < Objeto Volante No Identificado, PND < Personal No Docente) та ін.

3. Абревіатура містить цифровий компонент (sigla alfanumerica). Твірні словосполучення, складовою яких є цифра, зберігають її в структурі абревіатури: 11 de septiembre > 11S, Grupo de los 14 > G14. Місце цифрового елемента не є постійним - воно залежить від його позиції у словосполученні: він може розташовуватися в препозиції чи постпозиції до графеми чи абревіатури. Функціональними сферами вживання даного типу словоформ є передовсім економіка (Seat 600), політика (M-19 < Movimiento 19 de abril), спорт (G 14 < Grupo 14), топонімія (A-4 < Autopista 4) і хронологія (20-N < 20 de noviembre).

Як ілюструє фактичний матеріал, кількість композиційних елементів ініціальних абревіатур становить від двох до семи літер. Результат аналізу корпусу цих словоформ свідчить, що найпоширенішими є три- (45%) та чотирилітерні (31%) абревіатури. Перевага словоформ з трьох-чоти- рьох літер є доказом того, що така кількість знаків оптимальна для запам'ятовування, навіть якщо вони логічно не пов'язані між собою і абревіатура не має силабічного читання.

Отже, оптимальна структура абревіатури досягається через вдале поєднання таких параметрів, як кількість знаків та акустична довжина. Це створює сприятливі умови для інтегрованості словоформи в мові. Абревіатури, які налічують п'ять літер і більше, комунікативно придатні лише за умови, якщо читаються як звичайні слова: ICADE - /і-ka-de/ - Instituto Catolico de Alta Direccion de Empresas.

На відміну від ініціальних абревіатур, сформованих за сталими типологічними моделями, у формуванні абревіатур-акронімів переважає індивідуальний, а не системний підхід. Автор ставить собі за мету створити фонетично зручну абревіатуру, тому відбір сегментів, їхня лінійна довжина, способи сегментації є довільними, а це ускладнює систематизацію цих словоформ. Виділимо такі структурні особливості акронімів:

1. Кожен компонент твірного словосполучення представлений поскладово:

Icona < I-nstituto para la Co-nservacion de la Na-turaleza

Petronor < Petro-leos del Nor-te

Procosona < Pro-mociones y Co-nstrucciones So-to Na-varro

Alimerca < A-li-mentos del Mer-ca-do.

Поскладовий тип є малопродуктивним у формуванні іспанських акронімів. Це пояснюється передовсім кількісним складом компонентів твірного словосполучення і прагматичною мотивацією їхніх авторів: якщо словосполучення налічує більше трьох слів, абревіатура, в якій кожен компонент представлений складом, стає громіздкою, втрачає свою структурну привабливість і комунікативну ефективність.

2. Компоненти твірного словосполучення можуть бути представлені повним / неповним складом, однією літерою (змішаний тип):

PRISA < Pr-omotora de I-nformacion, S-ociedad A-nonima

Renfe < Re-d N-acional de los F-errocarriles E-spanoles

Entel < E-mpresa N-acional de Tel-ecomuni- caciones

Afanias < A-sociacion de Fa-milias con Ni-nos y A-dultos S-ubnormales

Змішаний тип - найпродуктивніший у формуванні акронімів (76%). Як зазначає М. Секо, базовим для створення переважної більшості акроні- мів є принцип формування ініціальних абревіатур: поєднання перших літер становить своєрідний «каркас» майбутньої словоформи, а приєднання інших фонем зумовлене прагненням надати абревіатурі фонетичної зручності та експресивності [6, с. 193]. Приклади засвідчують, що у змішаному типі відбір сегментів (кілька фонем чи одна фонема) є хаотичним, а отже унеможливлює проведення загальної типологізації цих абревіатур.

3. Кількісна невідповідність сегментів акро- німів і компонентів словосполучення. Як і деякі ініціальні абревіатури, акроніми можуть «звужувати» свою структуру шляхом невикористання сегментів одного або кількох головних компонентів словосполучення:

Encaso < Empresa Nacional Calvo Sotelo de Combustibles Liquidos y Lubricantes

Coplaco < Comision de Planeamiento y Coordi- nacion del Area Metropolitana de Madrid

Mercosa < Empresa Nacional de Mercados de Origen de Productos Agrarios, SociedadAnonima.

Як свідчать наведені приклади, тенденція до «звуження» притаманна акронімам, твірні основи яких є багатослівними. Вона зумовлена намаганням створити не лише фонетично експресивну, а й стандартну в лінійному вираженні словоформу (три-чотири склади).

Зазвичай у процесі «звуження» елімінуються слова, що виконують функцію детермінантів, особливо якщо таких слів у структурі словосполучення багато. Проте оказіонально трапляються випадки незадіяння сегментів стрижневих слів твірної основи. Терміном «стрижневе» позначається найголовніше слово словосполучення, яке граматично організовує його структуру, підпорядковуючи собі всі інші компоненти, і несе найбільше семантичне навантаження. В іспанській мові це здебільшого перше слово твірного словосполучення. Наприклад:

COMA < Musica Contemporanea de Madrid Noal < Palses No Alineados GRECO < Plan Global de Regulacion y Coordi- nacion de la Extranjeria y la Inmigracion en Espana;

4. Включення до структури акроніма цілого слова. Цей структурний тип малопоширений. У процесі дослідження зафіксовано лише декілька таких акронімів:

Mercosur < Mercado Comun del Sur Insalud < Instituto Nacional de la Salud Enagas < Empresa Nacional del Gas Unicaja < Union de Cajas

Привертає увагу те, що більшість акронімів залишає цілим останнє слово твірної основи. Вочевидь, це зумовлено фразовим наголосом, який виділяє саме фінальну частину словосполучення. Нами зафіксована лише одна абревіатура, у якій збережене стрижневе слово: Redia (Red de Itinerarios Asfalticos). В окремих випадках не зазнають скорочення службові слова:

Cedema < Centro de Metodos Aplicados Cendesa < Central de Saneamiento, Sociedad Anonima;

Окрему групу цієї категорії акронімів становлять словоформи, до структури яких входять запозичення з інших мов. Використання іншомовних слів зумовлене не лише прагненням до оригінальності, а й прагматичною метою - полегшити сприйняття абревіатури іншими мовними системами:

Bankiber < Banco Iberico (англіцизм)

Exbank < Banco de Expansion Industrial (англіцизм)

Bankoa < Banco Industrial de Guipuzcoa (англіцизм)

VELUX < Ventilacion y Lux (латинізм);

5. Акроніми-телескопи. Явище телескопії (об'єднання в одну морфологічну структуру початку першого і кінця останнього слова, або ж кінця першого - початку останнього) малопродуктивне в іспанській мові, а словоформи, які є відносно стабільними в узусі, зазвичай належать до англійських запозичень [5, с. 5]. Загалом телескопічні слова, створені на матеріалі іспанської мови, відносяться до оказіоналізмів, авторських винаходів, а їх поява зумовлена намаганням посилити експресивність висловлювання, здивувати, привернути увагу [7, с. 224]. Під час дослідження нами зафіксовано лише п'ять акронімів телескопічного типу:

Banesto < Ban-co Es-panol de Credi-to

Baninbao < Ban-co In-dustrial de Bil-bao

Bandesco < Ban-co del Des-arrollo Economi-co Espanol

Bankoa < Banco Industrial de Guipuzcoa

Iberdrola < Iber-duero e Hi-dro-electrica Espano-la;

На відміну від переважної більшості акронімів, у формуванні яких задіяна лише апокопа, телескопічні слова редукують свої твірні основи за моделлю «апокопа + афереза». У випадку словоформи Iberdrola реалізовані складніші редуктивні операції: апокопа + апокопа / афереза + афереза.

З огляду на лінійну довжину абревіатур-акро- німів, кількість їхніх складів може коливатися від двох до п'яти: Unex < Universidad de Extremadura, Metrovacesa < Urbanizadora Metropolitana e Inmo- biliaria Vasco-Central, Sociedad Anonima (враховуючи силабічну природу акронімів, при аналізі їхньої довжини потрібно брати до уваги кількість складів, а не літер). Найпоширенішими виявилися дво- (37%) та трискладові (51%) абревіатури. Ці параметри є оптимальними, оскільки відповідають структурі звичайної лексики, а отже, легко інтегруються у фонетичну систему мови і не спричиняють труднощів для оперативної пам'яті людини.

Таким чином, процеси формування абревіатур наділені типологічними (ініціальні абревіатури) та індивідуальними ознаками (акроніми). Така різноманітність формальних характеристик зумовлена, передовсім, метою, якої хоче досягти автор. Стандартні ініціальні абревіатури є результатом заощадження мовленнєвих зусиль та простору. Найпоширенішими виявилися три- й чотирилітерні абревіатури, оскільки така кількість літер є оптимальною для запам'ятовування і фонетичної інтерпретації. Кількісна невідповідність елементів ініціальних абревіатур та головних компонентів твірного словосполучення проявляється в структурному «звуженні» й «розширенні» абревіатур з метою, з одного боку, уникнути надмірної лінійної довжини створеної словоформи та полегшити її фонетичну інтерпретацію, а з другого - використати літери службових слів з метою надання словоформі структурної вмотивованості або ж фонетичної зручності.

У формуванні акронімів переважає варіативність механізмів, зумовлена намаганням створити фонетично прийнятну лексичну структуру. Найпродуктивнішою моделлю є акроніми змішаного типу, формування яких базується на використанні початкових сегментів різної лінійної довжини компонентів словосполучення. З огляду на лінійні параметри акронімів, найпоширенішими виявилися дво- та трискладові словоформи, які відповідають формальним та фонологічним характеристикам звичайних іспанських слів.

Природна потреба в раціоналізації мовленнєвих зусиль, схильність іспанського слова до структурного варіювання засвідчують, що тенденція до абревіації притаманна іспанській мові на всіх етапах її розвитку. Утвердження скорочень як мовної константи підкреслює важливу їх функцію в еволюції мови та ілюструє, що процеси абревіації реалізуються за законами мови, слугуючи ефективним інструментом оптимізації її комунікативної придатності.

Подальше дослідження іспанських скорочень перспективне в галузі функціональної, когнітивної та структурної лінгвістики. Предметом майбутніх студій може бути вивчення прагматичного потенціалу скорочень, можливостей і шляхів розширення їхніх семантичних характеристик, компаративний аналіз скорочень латиноамериканського й піренейського ареалів, дослідження абревіації в історичному плані в порівнянні з відповідними процесами, що відбуваються у близько- та віддалено споріднених мовах.

Список використаних джерел

1. Василенко Д.В. Скорочення як спосіб словотворення в системі англомовної військової лексики. Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. 2007. № 4. С. 253-258.

2. Alvar Ezquerra M. La formation de palabras en espanol. Madrid: Arco/Libros, 1996. 77 p.

3. Almela Perez R. Procedimientos de formacion de palabras en espanol. Barcelona: Ariel Practicum, 1 999.253 p.

4. Martmez de Sousa J. Diccionario Internacional de Siglas y Acronimos. Madrid: Piramide D.L., 1984. 551 p.

5. Alvar Ezquerra M., Miro Dominguez A. Diccionario de Siglas y Abreviaturas. Madrid: Alhambra, 1983. 296 p.

6. Seco M. El lexico de hoy. Comunicacion y lenguaje / coord. R. Lapesa. Madrid: Karpos, 1977. P. 183-201.

7. Rodriguez Gonzalez F. Prensa y lenguaje polftico. Madrid: Fundamentos, 1991.316 p.

Размещено на Allbest.ru