Понятійне мікрополе афікса -acak / -ecek у сучасній турецькій мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Понятійне мікрополе афікса -acak / -ecek у сучасній турецькій мові

Ганна Спотар-Аяр,

кандидат філологічних наук, асистент кафедри тюркології Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна)

Анотація

У статті розглянуто семантичні компоненти афікса -acak у сучасній турецькій мові. Цей багатофункціональний афікс можна вживати в різних типах конструкцій, а семантика, яку зазначена морфема виражає, безпосередньо залежить від положення форманту в синтаксичній конструкції. Досліджуючи специфіку функціонування афікса, ми беремо за основу твердження: 1) один предикативний афікс може виражати значення всіх трьох категорій, якщо жодна з них не виражена будь-яким іншим афіксом; 2) афікси виражають семантику категорій, у позиції яких перебувають. Положення семантичних компонентів у лінійній послідовності понятійного субстрату ніколи не змінюється. У сучасній турецькій мові форма організації компонентів така: аспектуальність, темпоральність, модальність. Отже, афікс -acak реалізує різні значення відповідно до позиції, у якій він перебуває в синтетичних / аналітичних /перифрастичних формах. Морфема виражає парадигму модального (суворий наказ, пропозиція, обіцянка, порада тощо), темпорального (футуральна перспектива) й аспектні значення. Темпоральна й аспектна семантика реалізується зазначеним афіксом у випадку, якщо модальні значення моделюються наступною морфемою. Якщо афікс ужито у предикаті як єдиний формант, то в певних комунікативних ситуаціях він виражає значення усіх трьох категорій одночасно. Перебуваючи найближче до кореня дієслова або в позиції, де наступний формант значно домінує зі своєю семантикою, афікс виражає його аспектний семантичний компонент (намір, волю, інтенцію дії тощо). Наприклад, у деяких конструкціях, таких як -acagina або -acak gibi olmak, морфема реалізує тільки аспектуальне значення. Важливим чинником, що актуалізує використання афікса -acakу сучасній турецькій мові, є його синтаксична валентність. семантичний афікс турецький

Ключові слова: синтаксис турецької мови, афікс, понятійне мікрополе афікса, аспектуальність, модальність, темпоральність.

Hanna SPOTAR-AYAR,

Candidate of Philological Sciences, Assistant at Turkology Department Educational and Scientific Institute of Philology of Taras Shevchenko National University of Kyiv (Kyiv, Ukraine)

CONCEPTUAL MICROFIELD OF AFFIX -ACAK/-ECEK IN THE MODERN TURKISH LANGUAGE

The article deals with the semantic components of -acak affix in modern Turkish language. This multifunctional affix -acak in Turkish language can be used in different types of constructions, and the semantics expressed by means of this morpheme directly depends on position within syntactical construction. In this research we take as a basis the statement: 1) one predicative affix can express the meaning of all three categories, if none of them is expressed with any another affix; 2) affixes that express the semantics of categories being in the position responsible for linguistic modeling of such semantics. In modern Turkish language the form of components ' organization is as following: aspect, temporality, modality. The position of semantic component can never be changed. Semantics andfunction of the affix -acak differ due to obtained position within synthetic / analytical / periphrastic forms. The morpheme expresses a paradigm of modal (strict order, offer, promise, advice etc), temporal (future perspective) and aspectual meanings (intention). Temporal and aspectual semantics is expressed by this affix only if there is another affix with modal meaning. In addition, in the predicate the affix expresses the meaning of all three categories simultaneously in certain communicative situations. In some constructions such as -acagina or -acak gibi olmak we can see only aspectual meaning. Being in the closest position to the root of the verb or in a position where the next formant strongly dominates with its semantics, the affix expresses its aspectual semantic component (intention, will, intention of action, etc.). An important factor actualizing the use of the affix -acak in modern Turkish is its syntactic valence. The formant is widely used in predicates, expressing aspectual, temporal and modal semantics. The main factor affecting its contribution to the meaning of the structure is its position. The affix in certain communicative situations realizes the meaning of all three categories simultaneously, provided that the next affix does not express semantics of any of the categories. Affix -acak is widely used in combination with postpositions, playing a key role in the formation of the conceptual substrate, in such constructions its temporal semantics is preserved. The modal value is realized in the form of a strict order, instructions for performing an action. In periphrastic forms, in the semantic vertex, the morpheme realizes the meaning of intention or intention, while in the grammatical vertex it realizes the modal meaning of confidence in expressed information.

Key words: affix -acak, syntax of modern Turkish language, semantic microfield of morpheme, position, aspect, modality, temporality

Постановка проблеми. Сучасні дослідження турецької мови, її морфологічної будови, синтаксису дедалі більше орієнтуються на парадигму антропоцентричних підходів, унаслідок чого активно розвивається низка лінгвістичних напрямків, серед яких важливе місце посідає функціоналізм. Як справедливо зазначає М.П. Кочерган, членування граматики на морфологію, тобто граматику слова, і синтаксис, або граматику речення, не є універсальним. Якщо в синтетичних мовах морфологія є дуже важливою, то в аналітичних вона відходить на задній план, а в так званих "аморфних" мовах її цінність нульова (Кочерган 2010: 243-244). Актуальними питаннями досліджень тюркських мов є аналіз способів моделювання аспектуальних, темпоральних, модальних та інших значень у синхронічній і діахронічній площині. Зокрема, аналіз процесу граматикалізації мовних одиниць, якому присвячені праці другої половини ХХ ст., дозволяє знайти відповідь на багато запитань: від походження до їхніх семантичних компонентів і специфіки функціонування. Важливу роль у процесі формування нових граматичних форм і конструкцій відіграє зміна граматичного статусу мовних одиниць. Зазначений процес є наслідком багатьох комунікативно- когнітивних механізмів і культурних явищ, необхідності реалізації більш абстрактних значень за допомогою мовних засобів.

Аналіз досліджень. У турецькій мові афікс є формантом, тобто мінімальною мовною частиною, яка реалізує семантичне значення, синкретичною та поліфункціональною морфемою. Крім того, у пропонованому дослідженні ми дотримуємось твердження, що семантика, яку реалізує афікс, залежить від його позиції в мікросинтаксичній конструкції. Як зазначив видатний тюрколог Л. Йохансон, у тюркських мовах порядок афіксів підпорядкований жорстким правилам. Афікси формують класи за їхньою здатністю займати позиції у слові по відношенню до основи. Словотворчі афікси перебувають у найближчій позиції до основи, вони передують фінітним (Johanson, 1998: 37).

На взаємозв'язок позиції та функції, що реалізує афікс, вказує турецький дослідник Ф. Гюрбюз, який, досліджуючи дієприкметники, звертає увагу на те, що афікс -ecek не є афіксом, який утворює дієприкметник. Учений, зокрема, наводить приклад: Gelecek ki§in soguk gegecegi tahmin ediliyor (Очікується, що прийдешня зима буде холодною) та стверджує, що у цьому випадку дієслово в майбутньому часі виконує синтаксичну роль прикметника, проте не є дієприкметником (Gurbuz, 2010: 44). Зі слів ученого випливає, що один і той самий формант, перебуваючи в позиції означення, змінює свої функціональні якості.

У попередніх дослідженнях ми встановили, що принцип лінійної послідовності перерозподілу понятійного субстрату є надзвичайно важливим для тюркських мов: афікси поєднуються за принципом ланцюжкового прилягання, унаслідок чого в дієслівних формах, що містять декілька морфем, один афікс виражає одне значення (Спотар-Аяр, 2021: 58). Видатний дослідник дагестанських мов О.Е. Кібрик, описуючи зазначене морфологічне явище, використовує термін лінійний порядок афіксів в аглютинативних мовах (Кибрик, 2005). Крім того, слід підкреслити, що кожен наступний афікс домінує над попереднім з огляду його внеску до значення конструкції. У турецькій мові у предикативах спостерігається така послідовність понятійних компонентів: стан - аспект - темпоральність - модальність. До того ж, перебуваючи в різних позиціях, афікс -acak може виконувати різні синтаксичні функції. У словнику турецьких афіксів, наприклад, Е.А. Ксато Д. Натан подають такі значення (синтаксичні функції) афікса -acak:

- реалізація значення майбутнього часу,

- партицип на -acak,

- фінітний партицип на -acak (Csato, Nathan).

Розглядаючи питання семантичного мікрополя

-acak, що є значно більшим за класичне ототожнення з майбутнім часом або наміром вираження дії, необхідно встановити етапи утворення парадигми понятійних компонентів. Семантичне мікрополе цієї морфеми формувалося протягом тривалого історичного періоду. Н.З. Гаджиєва та Б.А. Серебренніков, зокрема, висловили припущення, що афікс -acak виник і почав функціонувати після розпаду тюркської прамови (Гаджиева, Серебренников, 1986: 88).

Мета статті. Природно, що спершу для зображення дійсності у будь-якій мові використовували прості граматичні форми та поєднання слів, згодом формуються складніші за будовою синтаксичні конструкції. Це, зі свого боку, привело до розширення або звуження понятійного мікрополя афіксів. У пропонованій науковій розвідці нами було поставлено за мету проаналізувати функціональні та семантичні характеристики афікса -acak у турецькій мові та специфіку його вживання як компонента складних синтаксичних конструкцій, використовуючи комплекс методів, серед яких, зокрема, й описовий із прийомами лексичної, морфологічної та семантичної інтерпретації. Головне завдання дослідження - дати відповідь на питання: як позиція у лінійній послідовності, у якій перебуває афікс -acak у лексемі або в синтетичній / аналітичній / перифрастичній формі, впливає на те, яку семантику він реалізує та яку функцію виконує.

Виклад основного матеріалу. У турецькій мові до XIV ст. темпоральну семантику майбутнього часу реалізовували за допомогою афікса -(у) isar, частота функціонування якого знизилася у XV ст. У текстах XVI ст. зазначений афікс спостерігається досить рідко та функціонує, зазвичай, в усталених виразах. У процесі переходу на класичну османську мову відбувається збільшення частоти вживання афіса -acak, який до цього функціонував як формант дієприкметника (Gultekin, 2006: 38). С. Чагатай, зокрема, вказує на те, що афікс -acak витісняє з ужитку афікс -asi: спочатку його вживали досить рідко з метою субстантивації дієприкметників (Јagatay, 1947: 546). С. Уйгур висловлює думку про те, що афікс з'явився у другій половині XV ст. та замінив собою афікс -(у) isar. Крім того, учений звертає увагу на активне функціонування дієприкметникового афікса -(у) asi у текстах XIII-XVI ст. для реалізації семантики майбутнього часу (Uygur, 2007: 1192). Е.О. Груніна стверджує, що період XVI-XVIII ст. характеризується змінами в системі часових форм, насамперед теперішнього і майбутнього часу. Час на -(y)isar поступово виходить з ужитку, у письмову мову входить форма майбутнього часу на -(у)асак (Грунина, 1966: 33).

Важливим фактом, на який вказує З. Коркмаз, є те, що афікс -agak>-acak спочатку почали вживати у поєднанні з допоміжними дієсловами, утворюючи предикатив. Відтоді він втратив свій статус ім'я-дії та функціонал і його почали поступово використовувати як показник майбутнього часу. Оскільки компонент -a у складі суфікса -a+gak>a+cak фактично втрачає свою функцію показника майбутнього часу, імовірно, така функція відновлюється шляхом перенесення на компонент -cak у процесі переходу афікса від форманту імені-дії до форманту фінітних форм (Korkmaz, 1959).

Отже, афікс уперше вживали для формування означальної конструкції для реалізації значення майбутнього часу. З огляду на це його первинною функцією є утворення дієприкметника: морфему вживають для формування значення ознаки, яку означуване набуде в майбутньому, чи дії, реалізація якої відбудеться після моменту мовлення / моменту референції, або реалізація якої планується: Bu sessizliklerin birinde dort gun sonra gehirden ayrilacak ilk trenin dudugu igitildi (Pamuk, 2002: 42). - В один із таких моментів тиші почувся звук потягу, який уперше за чотири дні поїде з міста. Як бачимо, дієприкметник означає дію, що відбудеться в майбутньому щодо моменту референції, отже, реалізує проспективність.

Надалі формант набуває здатності до субстантивації, уживання його у субстантивованому вигляді є характерним явищем для сучасної турецької мови: Birinci perdenin sonu yaklagiyordu ki "Kadife'ye gidelim!" dedi ipek. "Ona anlatacaklarim var" (Pamuk, 2002: 42). - Наближався кінець першої дії, коли Іпек сказала: "Пішли до Кадіфе! Мені є що їй розповісти". Як бачимо, у таких випадках афікс реалізує значення "те, що має відбутись", "дія або стан, реалізація якої планується".

У діахронічній площині спостерігаємо процес розширення синтаксичного функціонала афікса, що приводить до вживання форманта у поєднанні з дієсловами за допомогою керування. Це стає можливим за рахунок синтаксичної валентності субстантивованих дієприкметників, зокрема й можливості приєднувати показники особи й афікси відмінків. Ми можемо припустити, що така можливість виникла завдяки другому компоненту афікса, який за часів давньої тюркської мови вживали як словотворчий. Поширеною є думка, що афікс -cak, за допомогою якого з іменника утворюють іменник, так само бере участь у формуванні іменника з дієслова (Hazar, 2011: 148). На нашу думку, внаслідок процесу граматикалізації перший компонент надав форманту значення майбутнього часу, другий, натомість, актуалізує сполучуваність з іншими частинами мови, зокрема й керуванням, що дозволяє формувати складніші синтаксичні конструкції: Ama siyasete bulagirsa siciline gegeceginden, okuldan atilacagindan korkuyor (Pamuk, 2002: 32). - Проте він дуже боявся, що його візьмуть на облік й виженуть зі школи, якщо встряне в політику.

У сучасній турецькій мові найбільшу частотність уживання афікс виявляє у предикативі як однокомпонентний формант або як частина складнішої морфеми. За визначенням С. Гюльсевін, він реалізує таку семантику: необхідність, дозвіл, очікування, сподівання, заборона, погроза, гнів, порада-пропозиція, порада, скарга, застереження, обіцянка, ціль-мета, означає категоричність виконання дії, припущення, припущення - висновок, уявлення, незрозумілість. Крім того, цей афікс виражає значення майбутнього часу (Gulsevin, 2015, 185).

У нашому досліджені ми умовно розділяємо всі позиції у предикативі, у яких може перебувати афікс -acak, на три: аспектуальна, темпоральна та модальна. Ми беремо за основу твердження:

- один предикативний афікс може виражати значення всіх трьох категорій, якщо жодну з них не реалізує інший афікс;

- афікси, які виражають значення категорій, завжди перебувають у позиції, що відповідає за реалізацію такої семантики. Позиція ніколи не змінюєт ься.

Отже, якщо в дієслові вживають один афікс, то він може реалізувати значення категорій аспектуальнссті, темяоральнояті,моКкльнясті {Юаіауі Ьокуаоті§т - яа виявлясться, цея помилився), зокрема:

-аспектуальний кеммовонт - рзультамимність;

- темпоральний компонент - минулий час щодо моменту мовлення;

- модаїсниймвмпонентівияотоєоося, це ю -роЛяв, сте к ізцимне пого-ж-юсяТмені про це невідомо).

Протя, якщ е сяинтаатйчнш ттруктурієдекіл ь ка офіксів, що вирючтюкьсомоятиіпі-смекнихгфедикативних категорій, то вони завжди будуть локалієоєчоі заноюям принциптм, тмізналятем нікоян нєбукутьмублювмтмсз іншими афіксами:

"зсл-еркзуорісчо ч-мляркуоріечо мяскуорЛсчо

У випадках, коли афікс -acak вживають у предикативі лна останній позиції, то він реалізує сукупність значень. У більшості випадків домінує модальний компонент, що може означати необхідність. С.В. Сорокін стверджує, що, окрім значення майбутньої інтентивної дії, футурум може реалізовувати й деякі інші значення. Насамперед ідеться про майбутню дію, пов'язану з облігаторністю (необхідністю) (Сорокін, 2009: 152): "Adim yanliq dizilmiq", dedi Ka. "A kuguk olacak" (Pamuk, 2002: 32). - "Моє ім'я написано з помилкою, - сказав Ка. - А має бути маленькою". Крім того, у модальній позиції афікс може реалізувати семантику дозволу: Adini ogrendikten sonra onu goreceksin (Pamuk, 2002: 68). - Як дізнаєшся його ім'я, то і його самого побачиш; очікування, сподівання або впевненості у футуральній перспективі, оскільки одним з основних семантичних компонентів цього афікса є позначення подій і станів, не реалізованих у момент мовлення або момент референції, що існують лише на стадії планування. Отже, уживаючи зазначений афікс, мовець висловлює впевненість у реалізації дії в майбутньому: Belediye segimini Allah'in partisi kazanacak (Pamuk, 2002: 30). - Вибори в мерію виграє (обов'язково) партія Аллаха (прим. - Партія, що сповідує релігійні цінності).

Слід зауважити, що семантичний компонент категоричності може бути реалізований зі значенням заборони: футурум є категоричною формою наказу (нейтрального за шкалою ввічливості, а інколи й грубого), пов'язаного з необхідністю виконання дії співрозмовником (модальність зобов'язання) (Сорокін, 2009: 109): Yok benimle geleceksen, bundan sonra geneni tutacaksin. Buraya nasil geldigini agzindan asla kagirmayacaksin (Pamuk, 2002: 71). - Ні, якщо ти підеш зі мною, то триматимеш язика за зубами. За жодних обставин не вибовкаєш про те, як ти сюди потрапив. Варто звернути увагу, що у такій функції -acak вживають з певними комунікативними цілями: зазвичай наказ, який лінгвально моделюється за допомогою цього афікса, означає зверхнє ставлення до адресата. Такий наказ є безапеляційним, він позначає дію, обов'язкову до виконання в майбутньому, афікс має семантичні компоненти погрози, скарги тощо: "Ruya'yi, o zaman, ak^am igin siz arayip gagirin!" dedi Galip. "Benim fazla vaktim olmayacak" (Pamuk, 2002: 28). - "Тоді ви подзвоніть Рюя та покличте її у гості ввечері! - сказав Галіп. - У мене не буде достатньо часу".

Крім того, у модальній позиції афікс -acak може реалізувати тактику ввічливості, пов'язаної із внутрішнім переконанням мовця у правильності здійснення певної дії. Так само за його допомогою можна висловити пропозиції: "Ben de seninle gelecegim ve orada mutlu olacagiz" (Pamuk, 2002: 362). - "Я теж з тобою поїду, там ми будемо щасливі"; застереження: "Almanya'ya geri donunce gene eskisi gibi Allah'in olmadigini du^unmeye ba§layacaksin" (Pamuk, 2002: 105). - "Повернувшись у Німеччину, як і раніше вважатимеш, що Аллаха немає"; обіцянки: "Ama kendimi kaptirmam, sen de bul kendini. Her §ey iyi olacak" (Pamuk, 2002: 187). - "Але я не загублю себе, і ти втримайся. Все буде добре"; поради: "iyice bakin, hucre kapilarmm uzerindeki gozetleme penceresinden bakacaksiniz. Korkmayin, sizi tanimazlar" (Pamuk, 2002: 179). - "Добре придивляйтесь, дивіться через віконця спостереження у дверях камер. Не бійтеся, вас не впізнають".

Афікс у питальній формі реалізує значення прохання виконати дію: "Hepsi yazilarimdan ogrenilebilir gunku. Beni gergekten neden gormek istedigini soyleyecek misin?" (Pamuk, 2002: 258). - "Бо він все може дізнатись з моїх записів. Скажи, чому ти насправді хочеш мене побачити?".

У деяких випадках афікс -acak можна вживати без темпорального значення, оскільки на передній план виходить його синтаксична функція. У конструкції -mi§ / yor olabil-, що виражає припущення, можна використовувати афікс -іг. Через те, що у процесі утворення синтаксичних похідних конструкції афікс -іг не може бути, наприклад, субстантивований, замість нього вживають афікс -acak. У цій конструкції афікс -acak, так само як й афікс -іг, не має ні темпоральної, ні аспектуальної семантики (Gulsevin, 2015: 187): Bu defterin kaybolmu§ olabilecegine inanamiyor, Tarkut Olgun kar altindaki Frankfurt'u sigara igerek sessizce seyrederken ben ayni yerlere yeniden bakiyordum (Pamuk, 2002: 257). - Він не вірить, що цей зошит міг загубитись, у той час, коли Таркут Ольчун, курячи цигарку, безмовно спостерігав засніжений Франкфурт, я знову роздивлявся ті самі місця. Як бачимо, функціонування -acak актуалізовано його синтаксичною валентністю, натомість аспектуальні та темпоральні значення афікса лишаються вторинними.

У двоі багатокомпонентних конструкціях за наявності двох або більше предикативних афіксів -acak, перебуваючи в аспектуалізаторі, реалізує лише модальне значення. Наприклад, перифрастична форма на -mi§ olacak означає, що мовець упевнений у виконані дії, перебуванні в певному стані: Ama kendimi oldurmeyi her du^unu^umde onlarin da benim gibi du^unmu^ olacaklarini hissediyorum (Pamuk, 2002: 397). - Кожного разу, коли я думаю вбити себе, відчуваю, що вони, напевно, думали те саме, що і я. У мові офіційно-ділових паперів така форма виражає значення безапеляційного наказу, інструкції до виконання дії: dilekge doldurulmu§ olacak - заява має бути заповненою. Як бачимо, формант у цих випадках виражає модальне значення інструкції виконання дії.

Перебуваючи у позиції темпоральності, афікс -acak реалізує значення, пов'язане з виконанням дії в майбутньому. У турецькій мові цей формант виражає значення проспективності, тобто з його допомогою описують дію, планування або намір реалізації якої з'явився в минулому щодо моменту мовлення, або одночасно із моментом мовлення, що не здійснена або ймовірність виконання якої може відноситись до теперішнього чи майбутнього. Проспективність реалізується формами на -acakti та перифрастичною формою на -acak olmak.

Обидві форми пов'язані з наміром, проте вони мають істотну відмінність у своєму значенні, зокрема, форма на -acakti означає намір виконати якусь дію, що не реалізований і вже не буде реалізований: Galip eve donmek igin tam kalkacakti ki, Vasif'in kutudan el ali^kanligiyla gektigi Celal'in iki eski yazisi gozune garpti (Pamuk, 2002: 97). - Галіп уже майже зібрався йти додому, як поглядом натрапив на старий запис Джеляля, який за звичкою витягнув з коробки Васифа. Натомість перифрастична форма означає, що в минулому виник намір, який ще може бути реалізований: "Peruk takacak olsaydim, bazilari gibi universiteye girmek igin yapardim o i§i" [(Pamuk, 2002: 311). - "Якби я збиралась носити перуку, я б це зробила, щоб вступити до університету, як дехто інший". Відмінність у значенні двох форм виникає через семантичну відмінність двох дієслів-аспектуалізаторів. У першій формі аспектуалізатором є екзистенційне дієслово ermek (бути), що внаслідок процесу граматикалізації перетворилось на формальний показник. Як стверджує В.Г. Кондратьєв, поєднання дієприкметників із дієсловом ermek (бути, існувати) відповідає більш ранньому стану тюркських мов, коли таке поєднання було складним присудком, де прикметник відігравав роль предикатива (частини, що стоїть перед зв'язкою), а дієслово er- зв'язки (Кодратьев, 1981: 106). У перифрастичній формі, натомість, аспектуалізатором є дієслово olmak "стати", що має інхоативну семантику зміни стану / переходу в інший стан.

Отже, дієслово kalkacakti у наведеному прикладі означає, що в минулому у виконавця дії був намір виконати дію в момент референції, а на момент мовлення констатується той факт, що намір - нереалізований.

Турецькій мові властиві декілька значень, пов'язаних із необхідністю / можливістю реалізації дії в майбутньому з погляду минулого. Передусім ідеться про значення "майбутня дія, що мала (б) / могла (б) статися (інтенція, необхідність / потенція), але не сталася" (результат негативний - тобто дія мала відбутися, але не була реалізована) (Сорокін, 2009: 124). Натомість у перифрастичній формі актуалізується момент виникнення бажання. Така форма дозволяє реципієнту зробити припущення стосовно ймовірності реалізації дії у майбутньому щодо моменту референції.

З метою аналізу взаємозв'язку позиції та значення, що реалізує формант, порівняймо дві форми: форму на -acak olmu§ та -тщ olacak: Yahut Racine'in bir §iirini okutmu§, gocuk anlamini gozumlemeye kalkacak olmu§, ogretmen: "Hayir, istemem: bunu ben de severim..." (Ata?, 1989: 70). - Він попросив прочитати вірш Расіна, хлопчина якраз хотів встати, щоб пояснити його значення, та вчитель сказав: "Ні, не потрібно: я теж його люблю...". Як бачимо, у цьому випадку афікс -acak реалізує лише семантику наміру, натомість перебуваючи у модальній позиції, афікс уживають для висловлення переконання мовця: Mehmet'in dolmu§u kalkmi§ olacak (Ileri, 1975: 173). - Маршрутка Мехмета вже, напевно, поїхала.

Якщо форма має декілька формантів, то кожен із них, перебуваючи у певній позиції, реалізує семантику відповідного компоненту понятійного субстрату. Досить часто зазначене явище спостерігаємо в синтетичних формах, що утворились унаслідок граматикалізації перифрастичних, які раніше вживали як двоскладову конструкцію: дієприкметник + допоміжне екзистенційне дієслово ermek (бути, існувати), у сучасній турецькій мові їх уживають у вигляді форм на -acaktir, -acakmi§, -acakmi^gasma.

Форма на -acakmi§, зокрема, складається із двох формантів -acak, що реалізують темпоральну семантику проспективності, й афікса -тц, який уживають із модальним значенням: "Demek ki yeni hayatima ba§larken ilk once bu dukkanlarla kar§ila§acakmi§im ", diye du§undu bir gocuk safligiyla (Pamuk, 2002: 314). - "Тобто, якщо я починаю нове життя, як виявилось, перше, із чим я маю стикнутись - ці магазинчики" - подумав він з дитячою наївністю.

Крім описаної конструкції, формальна темпоральна ознака зберігається в конструкції -(у) acagindan + ba§ka: Bu, yazarin o yazisinin da ya^amayacagmdan, unutulup gideceginden ba§ka bir anlama gelmez. - Це свідчить лише про те, що той твір письменника забудуть, він буде втраченим назавжди. Як бачимо, з позиції темпоральності конструкція вказує на те, що дія відбудеться у футуральній перспективі щодо моменту мовлення.

Ураховуючи, що афікс -acak спочатку функціонував у нефінітних формах, ключовим його семантичним компонентом є аспектуальний. Перебуваючи в найближчій позиції до кореня, або в позиції, коли наступний формант значно домінує за значенням, актуалізується аспектуальна семантична складова (намір, бажання, інтенція дії тощо). Форма на -acagina реалізує такі значення: надання переваги, необхідність, пропозиція, каяття. Афікс відмінка відіграє головну роль у формуванні семантики цієї форми (Torun, 2013: 2426): Ka'nin nerede oldugunu du§unecegine Almanya'da nasil mutlu olacaklarini hayal etmeye gali§arak dolabindan e§yalar, elbiseler segiyordu (Pamuk, 2002: 386). - Замість того, щоб гадати де Ка, вона обирала речі, сукні із шафи, намагаючись думати про те, які вони будуть щасливі в Німеччині.

Як зазначає Є. Торун, у цій конструкції з погляду реалізації темпорального значення афікс може виражати не тільки майбутній час, а й минулий і теперішній, референцію до найближчого майбутнього у складі певних конструкцій (Torun, 2013: 2423). Отже, у конструкції -acagina афікс повністю втрачає будь-яку темпоральну або модальну семантику, оскільки він передує відмінковому афіксу, що в семантичному ланцюжку має сильну домінантну позицію. Так само у формі на -acagindan, що виражає значення причини, наслідку або порівняння, спостерігаємо домінування відмінкового афікса, натомість лишається формальний темпоральний семантичний показник: "O sahnelerin akla getireceginden de zekisin", dedi Galip, §efkatle (Pamuk, 2002: 357). - Галіп сказав із ніжністю: "Ти розумніша за все те, чого тебе можуть навчити ті сцени".

Крім того, аспектуальна семантика наміру, планування виконання дії реалізується афіксом у дієприкметникових формах перифрастичних форм: Bana gosterilecek olan §eyi goktan anlami§tim (Pamuk, 2002: 252). - Я давно вже зрозуміла те, що мені збираються показати.

У псевдоперифрастичних формах, у яких домінантним компонентом є післяйменник, а темпоральні та модальні значення виражені предикативом, реалізується лише аспектуальне значення. Це, наприклад, форма на -acak gibi oldu, що в сучасній турецькій мові позначає стан готовності суб'єкта до виконання певної дії (Сорокін, 2009: 173): Yeniden Avrupa yakasina donerken, vapurda gordugum kadinlardan birini zorla ya da bir an bir yanli§lik olmu§ gibi yaparak opsem ne olur diye du§undugumu hatirliyorum, ama inceleyip sik dokuyacak gibi olmadigim halde, gevremde oyle bir yuz goremiyordum (Pamuk, 2002: 123). - Я пам'ятаю, як я, повертаючись знову в Європейську частину (прим. - Стамбула), думав, а що буде, якщо я поцілую одну із жінок, яких я бачив на паромі, насильно або вдаючи, що на якусь мить сталась помилка, але, роздивившись уважно, у мене не виникало наміру до когось доторкнутись, оскільки я так і не зміг побачити таке обличчя. Слід звернути увагу, що форма на -acak gibi реалізує семантику "наче збиратись щось зробити": Hale Halanin, Celal Beyin burada olmadigini, gazeteden aranmasini soyleyen agirbagli sozleri, bu sorulara bir agiklik getirecek gibi degildi hig (Pamuk, 2002: 372). - Розумне зауваження про те, що тітки Хале та Джеляль-бея тут не було і їх слід шукати за допомогою газети, наче зовсім і не могло надати якусь відповідь на ці питання.

На передній план виходить аспектуальний компонент у предикативних конструкціях, де модальну семантику реалізує лексема degil, а форму на -acak + degil вживають для підкреслення й актуалізації відсутності наміру виконувати певну дію: Elbette ki, `gerici geyhlerin, muritlerin arasina dugtum diye agliyorum', diyecek degildim (Pamuk, 2002: 56). - Звичайно ж, я не збирався казати: "Я плачу, бо потрапив у середовище шейхів, які тиснуть, та їхніх послідовників". Слід додати, що деякі форми можуть набувати окремого значення, зокрема форма на olacak degil позначає "е вже занадто": Bu olacak degil! - Це вже аж занадто!

Так само актуалізацію аспектуального семантичного компоненту спостерігаємо у предикативних конструкціях з афіксом -acak, у яких субстантивований дієприкметник на -acagim виконує синтаксичну роль підмета, а присудком є лексеми var /yok. Такі форми позначають наявність / відсутність бажання чи наміру здійснити дію: Guldugune gore nedamet getirecegin de yok (Pamuk, 2002: 48). - З огляду на те, що посміхаєшся, розкаятися ти не збираєшся.

Висновки

Таким чином, ми можемо говорити про те, що, незважаючи не наявність в тюркології достатньої кількості праць, які описують специфіку функціонування морфем або їхнє значення, питання про принцип поєднання афіксів у складних конструкціях лишається не дослідженим на достатньому рівні. Як зазначає сучасний дослідних тюркської граматики: необхідно визнати, що чіткого переконливого пояснення структури порядку афіксів у складі словоформ у теорії тюркської граматики допоки немає (Гузев, 2015: 41). Зокрема, праці, які аналізують взаємозалежність значення та функції морфеми та позиції, в якій вона перебуває, є актуальними не тільки з точки зору наукового розуміння способів утворення форм, але й можуть стати в нагоді для покращення перекладу за допомогою електронних перекладачів. Пропонована наукова розвідка є першою спробою в тюркології аналізу семантики та функціоналу морфеми в залежності від позиції, в якій перебуває афікс. Відтак, аналіз вживання афікса -acak у діахронічній площині дозволяє говорити про збільшення його функціоналу, а найголовніше, що у процесі еволюції складних конструкцій морфема почала вживатись в різних позиціях, що у свою чергу призвело до збільшення парадигми семантичних компонентів та реалізації одного або декількох значень в залежності від його позиції. У ході дослідження встановлено, що спочатку афікс функціонував як дієприкметниковий, перебуваючи завжди у позиції перед означуваним. Згодом він розширив свою синтаксичну валентність і тепер його вживають для формування складніших синтаксичних конструкцій із відмінковим керуванням, водночас останній афікс відмінка домінує у спільній семантиці. Формант широко використовують у предикативах, де він може реалізувати як аспектуальну, так темпоральну й модальну семантику. Ключовим фактором, що впливає на його внесок у значення конструкції, є позиція. Опрацьований практичний матеріал надає підстави стверджувати, що у предикативі афікс у певних комунікативних ситуаціях виражає значення всіх трьох категорій одночасно, за умови, що наступний афікс не реалізує значення котроїсь із категорій. Афікс -acak широко функціонує у поєднанні з післяйменниками, що відіграють ключову роль у формуванні понятійного субстрату. У таких конструкціях зберігається його темпоральна семантика. Модальне значення реалізується у вигляді безапеляційного наказу, інструкції до виконання дії. У перифрастичних формах у семантичній вершині морфема виражає значення наміру або інтенції, натомість у граматичній вершині - модальне значення впевненості у висловлюваному. Аспектуальне значення афікса -acak реалізується в конструкціях, другим компонентом яких є заперечна частка.

Список використаних джерел