Паремії в покутських говірках (на матеріалі говірок сіл Стецева і Стецівка Коломийського району Івано-Франківської області, Україна)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Паремії в покутських говірках (на матеріалі говірок сіл Стецева і Стецівка Коломийського району Івано-Франківської області, Україна)

Личук Світлана Василівна, кандидат філологічних наук, доцент, кафедра мовознавства, Івано-Франківський національний медичний університет

Анотація

У статті подано різноманітні народні паремії (семантично пов'язані сполучення слів), які широко вживаються у мовленні мешканців покутських говірок сіл Стецева та Стецівка Снятинської об'єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області, Україна.

Останнім часом активізувалися діалектні дослідження окремих регіонів України. Актуальність роботи полягає у тому, що в ній уперше репрезентовано зібраний фактичний матеріал і зроблена перша спроба проаналізувати його з погляду семантики. Водночас на прикладах показати, як паремії функціонують у живому мовленні репрезентантів. Предметом нашого дослідження є паремія, як об'єкт лінгвістичного опрацювання - один із засобів пізнання системи мови; лексична, граматична та стилістична характеристика стійких зворотів в діалектній мові мешканців покутських говірок. Методологія дослідження передбачає використання таких загальнонаукових методів: системного, систематизації, описового, стилістичного дослідження паремій, зокрема семантичного, тематичного і структурного методів.

Мета дослідження - продемонструвати принципи обробки та аналізу зібраного в польових умовах нового діалектного матеріалу. Особливу увагу приділено лексикографічному вивченню специфічної загальновживаної лексики, що базується на власних назвах, науковому осмисленню досліджуваного сегмента діалектної лексики в окремому регіоні України. Тут представлено результати дослідження фактичного матеріалу, зокрема подано фрагмент словника паремій (понад 150 назв) з аналізом різних груп на семантичному рівні. Паремії, що містять власні назви, систематизовано у три групи: 1. паремії, пов'язані з іменем Господа Бога (125 номінацій), 2. паремії, пов'язані з церквою, священнослужителями, побожністю, святами (22 вирази), 3. паремії, які виражають запевнення, божіння (4назви).

Ключові слова: паремія, специфічна лексика, класифікація, діалект, семантична група.

Abstract

Paremia in pokut dialects (On the material of the dialects of the villages of Stetseva and Stetsivka, Kolomyya district, Ivano-Frankivsk region, Ukraine)

Lychuk Svitlana Vasylivna Candidate of Philological Sciences, Associate Professor of the Department of Linguistics, Ivano-Frankivsk National Medical University

The article presents various folk paremies (semantically related combinations of words). That are widely used in the speech of residents of the Pokut dialects of the villages of Stetseva and Stetsivka of the Snyatyn united territorial community of the Kolomyy district of the Ivano- Frankivsk region, Ukraine.

Recently, dialect studies of certain regions of Ukraine have been intensified. The relevance of the work lies in the fact that it represents for the first time the collected actual material and made the first attempt to analyze it from the point of view of semantics. At the same time, use examples to show how paremias function in the live speech of representatives. The subject of our research is paremia, as an object of linguistic processing - one of the means of learning the language system; lexical, grammatical and stylistic characteristics of persistent turns in the dialect language of the inhabitants of the Pokut dialects. The research methodology involves the use of the following general scientific methods: systematic, systematization, descriptive, stylistic research of paremias, in particular semantic, thematic and structural methods.

The purpose of the study is to demonstrate the principles of processing and analysis of new dialect material collected in the field. Special attention is paid to the lexicographic study of specific common vocabulary based on proper names, scientific understanding of the studied segment of dialect vocabulary in a separate region of Ukraine. The results of the research of the actual material are presented here, in particular, a fragment of the dictionary of paremias (more than 150 names) is presented with the analysis of different groups at the semantic level. Paremias containing proper names are systematized into three groups: 1. paremias associated with the name of God (125 nominations), 2. paremias associated with the church, priests, piety, holidays (22 expressions), 3. paremias, which express assurance, godliness (4 names).

Keywords: paremia, specific vocabulary, classification, dialect, semantic group.

Постановка проблеми

Вивчення будь-якої мови тісно пов'язане з її культурою. Вагоме значення у вивченні української мови мають словосполучення, які сприймаються як єдине ціле, зокрема й діалектні. Через носія мови вони передають особливості національної культури, своєрідність історії та традиційний спосіб життя її народу. Збагачення мови здійснюється саме одиницями, семантично пов'язаними сполученнями слів, які образно виражають суть мовних явищ, відбивають національний характер та передають неповторний колорит. Вони сприяють збагаченню словникового запасу. Основним джерелом виникнення таких виразів є повсякденне життя та повсякденна діяльність людей.

Мета нашої статті полягає в системному описі стилістичних ресурсів власне народних паремій, до складу яких входять власні назви, в більшості релігійні і ті, які пов'язані з народною обрядовістю, зокрема святами, засвідчених у говірках сіл Стецева і Стецівка (одна сільська рада), що належать тепер до Снятинської територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області [1], раніше до Снятинського району, Прикарпаття (Івано-Франківська область), етнографічного району Покуття [2, С. 516, 553-562].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання класифікації паремій ще остаточно не розв'язане, хоч здійснено низку теоретичних друкованих публікацій: Татлін C. [3], Цимбалюк Ю. [4], Ковальская Н. [5], Лесюк М. [6], Коцюба З. [7], Космеда Т., Осіпова Т. [8], Колоїз Ж. [9], Дубравська З. [10], Мороз Т. [11] та інші. Вивчення паремій вчені розглядають під різними кутами зору: їх внутрішнього змісту, тобто етимології, історичного аспекту, еволюції форми і змісту, поділу на тематичні групи, семантики, жанрових різновидів тощо. Теоретичний аспект паремій детально описаний у статті Н. Ковальскої [5].

Важливим також є питання композиції виразів. Не достатньо вивчені паремії з погляду варіативності, тобто зміна значення на різних ареалах України. Не менш важливим є питання запозичення з інших мов, полісемія, утворення тематичних груп і т. п.

Виклад основного матеріалу

В сучасній українській фольклористиці виділяють кілька найпоширеніших принципів класифікації паремій: алфавітний, історико-тематичний, тематичний, структурний і опорно-стрижневий.

Алфавітний принцип укладання словників є найпростіший, однак при ньому руйнуються мікро- і макрополя. Таким чином близькі за змістом паремії розміщені у різних частинах номенклатури.

Історико-тематичний принцип є застарілим і неефективним у тому плані, що поділ на теми відбувається не за історичним принципом, а за суспільно-ідеологічним.

Тематичний принцип класифікації почали використовувати ще в ХІХст. Вперше за цією класифікацію була видана праця "Українські прислів'я, приказки і таке інше" [12]. Згідно з цією класифікацією систематизація відбувалася за темами, що дає змогу скласти уявлення про те чи інше явище життя тощо. Проте і цей принцип має недоліки, оскільки вирази групуються за якоюсь одною ознакою, а багатозначність ряду вимагає розгляду в різних тематичних аспектах. Серед паремій є такі, що не належать до жодної із груп, тому їх подають у групу "Різні". Так само існують паремії, які можна віднести до різних тематичних груп. Через це ускладнюється користування такого типу виданнями.

Структурний принцип паремій передбачає поділ сталих виразів за відповідними моделями-формулами, наприклад, причинно-наслідкові (По Пе^итрі - та й (вар. ти й) по те^иплі, Хто рано встая, тому Бог дая), заперечні (Не^и треба путати грішне^и з^с праве^идним, Най те^ибе Бог борони (вар. боронит)!) тощо.

За опорно-стрижневим принципом формуються паремійні гнізда, де ключову роль грає стрижневе слово. Відповідно до нього перелічуються усі його варіанти чи висловлювання. На такий принцип класифікації паремій опирався І. Франко у праці "Галицько-руські народні приповідки" [13]. Ця класифікація є найбільш зручна, обґрунтована і має практичне застосування у працях сучасних дослідників.

Фрагмент тематичних груп паремій говірок Стецеви і Стецівки

1. Паремії, пов'язані з іменем Господа Бога.

Говірки сіл Стецева і Стецівка належать до західноукраїнського (покутсько-буковинського) говору. Село Стецівка підпорядковане Стецівській сільській раді. Паремії, що побутують на цих теренах, різноманітні за тематикою. Вони відбивають життєвий досвід людини. У ролі ключових слів тут можуть бути назви різних реалій, які впливають на людину, і від яких меншою чи більшою мірою залежить людина. Об'єктом нашої розвідки є паремії, пов'язані з іменем Господа Бога, які часто вживаються у мовленні жителів говірок сіл Стецева і Стецівка. Вони представлені словами та різноманітними словосполученнями, які складаються з двох і більше слів, утворюючи семантичну цілість і виступають у мовленні як готові словесні моделі. Однак, потрібно зазначити, що не кожна людина однаково володіє цими фразами, оскільки це залежить від освіти мовця, комунікації, сприйняття почутого чи прочитаного, здатності запам'ятовувати та передавати оригінальні вислови, відтворюючи їх у своєму живому спілкуванні. Проте уміння використовувати усталені вирази не завжди залежить від освіченості людини хоча б тому, що всі зафіксовані паремії, які подаємо у цій статті, записані переважно від людей старшого покоління, які часто мали лише початкову освіту, були малограмотними.

Покутяни - віруючий і побожний народ, тому дуже часто в мовленні корінних жителів досліджуваних говірок можна почути сталі вирази, звороти про Господа Бога, Ісуса Христа, Матір Божу, різних святих.

Як і в будь-якому іншому українському селі стецівчани у переважній більшості знають один одного, тому обов'язково вітаються. Виховання та ввічливість не дозволяють пройти незнайому людину і не привітатися. Разом із традиційними літературними вітаннями тут побутують діалектні форми: наприклад, повна назва привітання християнина Слава Ісусу Христу!, частіше можна почути скорочений варіант Слава Йсу Христу! і найчастіше - просту форму Славайсу!. Традиційно відповідають: Слава навіки (вар. навікі) Богу світому! або коротша форма Слава навіки (вар. навікі) Богу!, або інколи просто Слава навіки (вар. навікі!).

Залежно від календарних свят змінювалися і привітання. Так, Різдво і Великдень - найбільші релігійні свята в Україні. За календарем новий рік починається великим християнським святом народження Ісусі. На Різдво Христове вітаються Христос ся рождає!, Христос рождається!, Христос народився! (люди, що спілкуються літературною мовою) і відповідно діалектні форми Христос си рождає!, Христос рождаєси!, Христос народивси! (постфікс -си замість -ся - діалектна особливість зазначених говірок, може вживатися як в препозиції, так і в постпозиції). Форми відповіді: Славімо Христа! Славімо Його (вар. Йго)! або Славіте^и Його (вар. Йго)! На друге велике релігійне свято, Великдень, вітання звучить Христос воскрес! У відповідь: Воістину воскрес! Воістино воскрес! (варіант прислівника істинно).

Під час хатньої, господарської, польової чи будь-якої іншої роботи перехожий традиційне привітання змінює на таке: Боже^и помогає (вар. помогаї) тобі (Вам)! або коротше Боже^и помогає (вар. помогаї)! Варіанти відповіді: Ґєкую (вар. дєкую), най Бог тобі (Вам) помогає (вар. помогаї)! Ґєкую (вар. дєкую), най Бог і тобі (Вам) помогає (вар. помогаї)!, коротше Най тобі (Вам) Бог помогає (вар. помогаї)! Най Бог і тобі (Вам) помогає (вар. помогаї)! Дєкувать!, вар. Ґєкувать! (рідко використовується невластива говіркам Стецеви і Стецівки форма інфінітива в скороченій, усіченій формі на -ть із наголосом на останньому складі, тобто дякувати). М. Лесюк слушно зауважує, що в Галичині не вживаються інфінітиви в скороченій, усіченій формі на -ть. Це, мабуть, єдиний випадок уживання такої інфінітивної форми в західноукраїнських говірках [6, C. 159].

Кожного дня ми звертаємося до Бога у своїх молитвах, коли просимо про щось, особливо, коли починаємо важливу для нас роботу. Тоді ми звертаємося до Бога такими словами, перехрестившись: Поможи, Господи!, Господи, поможи! або рідше З Богом! Якщо поруч хтось чує ваше звертання, то відповідає: Най тобі (Вам) Бог помогає (вар. помогаї)! Боже поможи! З Божов помоче^ив (вар. помочьов) всьо зробиси!

Проводжаючи когось у дорогу, особливо далеку, батьки, рідні, близькі перехрестять і обов'язково скажуть: З Богом! Щасливо (вар. щісливо)! Щасливої (вар. щісливої) дороги! Бережи тебе, синку (доню тощо), Бог! Береженого Бог береже!

Серед мешканців і старшого, і молодшого покоління поширені прислів'я: Без Бога - ні до порога! (наприклад, Водно мині мама казала: "Дитино, шо би ти ниробила, пам'їтай, шо без Бога - ні до порога! Молитва маї бути зранку і ввечір. Бог віслухаї і поможи.), Як тривога, то до Бога! (наприклад, Коли у нас всьо добри, то ми забуваїмо про Бога, а як біда, то б'ямо на сполох. Того й кажут старі люди: Як тривога, то до Бога!).

Розповсюджені й інші сталі словесні вирази зі стрижневим словом Бог.

А Бог його (вар. їго, йго) знає (вар. знаї)! - вираження сумніву в чомусь (А Бог його (вар. їго, йго) знає (вар. знаї), коли та війна скіньчицци?!);

А Бошка його (вар. їго, йго) знає (вар. знаї)! - те саме, що А Бог його (вар. їго, йго) знає (вар. знаї)! Тільки жін. рід (А Бошка його (вар. їго, йго) знає (вар. знаї), хто там винин. Чужа сім'я - темний ліс.);

Бог знає (вар. знаї!) - те саме, що А Бог його (вар. їго, йго) знає (вар. знаї)! (Один Бог знає (вар. знаї!), кілько людині жити!);

Береженого Бог 6ереже - як застереження, побажання вести себе обережно, спокійно, берегти себе (Дивиси, сину, як їдиш за рулем, бо то різні їдут по дорозі. Уступи дорогу, навіть якшо ти їдеш по правилах, чирис то шо береженого Бог береже.);

Бійси Бога!, вар. Бісси Бога! - не робити нікому кривди (Бійси Бога, чоловічи, нащо дитину бЯш?);

Бог 6и те6е (його (вар. їго, йго), ї, Вас, їх) нагородив! - похвала людині за її добрий учинок (Бог би Вас нагородив за доброту і помічьу бисплатному лікуванні чоловіка.);

Бог 6и те6е покарав! - накликання кари Божої на кого-небудь (Бог би тебе покарав за твоїзбиткі. Як ни можиш зробити добри, то і нироби нікому зле);

Бог 6уком нікого ни 6'я! - рано чи пізно прийдеться відповідати за свої вчинки (Бог буком нікого ни б'я. На всьо свій чєс. Росплата обов'їсково буди, лиш трохі пізніщє.);

Бог з Вами! - гаразд, хай так буде; вислів у тому разі, коли справу не вдається вирішити (Бог з Вами! Ни прийшли, то й ни прийшли. Другий рас кликати ни будим на вісілє.);

Бог мені, Бог то6і - розійтися добром (Тобі продати, мені купити. Богмені, Бог тобі. Погодимоси, аби було обом добри.);

Богу дєкувати! - як схвалення, вдячність за здійснення чогось бажаного (Богу дєкувати, шо Ви вже дома. А то ми всі переживали за Вас!);

Богу ґєкувати! (вар.) - те саме, що Богу дєкувати!

Бодай (тобто Бог дай) ти6е (його (вар. їго, йго), ї, Вас, їх) качька копнула! - клятьба, в якій є усічена форма лексеми Бог, хоча в лексикалізованому словосполученні Бодай рідко хто її вбачає. Сумнівним є те, що бажання наслати на когось біду за допомогою Бога, є правильним, мабуть, і що Бог виконує такі бажання (Бодай (Бог дай) тибе качька копнула, йак ти мине напудив.);

Дай Боже! - прощання (Дай Боже, Марійо! Приходи завтра до мене посидіти (вар. посиґіти).);

Дай Боже здоров'є (вар. здоров'ї, здоров'єчько, здоров'їчько)! - те саме, що Дай Боже й Вам! (Дай Боже^и здоров'є (вар. здоров'ї, здоров'єчько, здоров'їчько)! Приходіт (вар. прихоґіт) у не^иділю (вар. не^иґілю) до нас на поправини. (тобто 'гощення, гостина').

Під час циклу різдвяних свят цією фразою закінчується будь-яка колядка. Це є таке своєрідне коротке віншування для господарів: Дай Боже здоров'я (вар. здоровля), щєстя (щєськя), шо6 нарік дочикали (вар. дочікали) кращих (вар. кращєх), висиліщих (вар. висиліщєх) свєт! - (Дай Боже! акцентуація на слово 'дай', а слово 'Боже' виступає як енклітик). У Стецеві і Стецівці збереглася давня колядка "Ой там на збродах ...", у якій після кожної строфи є приспів: Ой дай Божи-и-и, на пириводах! У цьому самому вигуку - Дай Боже! слово 'дай' виступає як проклітик. Його вживають за столом, коли розпивають будь-які спиртні напої. Найпопулярніший старий тост у досліджуваних говірках є Дай Боже! Дай Доже, гості (вар. гоські)! Дай Боже, сам п'ю і Вас запросюю! Це давня традиція запрошувати випити. За сучасними традиціями люди проголошують різні тости.

Жити по-Божому - бути богобоязливим, покірним, дотримуватися Божих заповідей (Треба жити по-Божому. Тирпіти один одному і прощати (вар. прощєти) один одному.);

Взивати до Бога - просити Бога (Шоднини взиваю до Бога про лехку смерть (вар. смеркь), шоб ни мучітиси.);

Дух сьвітий з тобов! - заспокійлива фраза, коли хтось перелякається, чимось стривожений (Грім гримит, блискає (вар. блискаї), дуже страшно. А ти ни бійси, дух сьвітий з тобов.);

Зловити Бога за бороду - бути гоноровим, задаватися - про самовпевнену, гонорову, хвалькувату людину (Ти думаїш, якшо купив дорогу машину, то зловив Бога за бороду?);

Іди з Богом! - бажати доброї дороги, під божою опікою. (Бувай здоровий. Іди з Богом!);

Най тебе Бог борони (вар. боронит)! - 1. Не дай Боже!