Динамічні характеристики оціночних суджень
Розгляд просодичних засобів вираження оціночності в усному англомовному дискурсі. Аналіз оцінності, що характеризується яскравою просодичною виокремленістю, в якій задіяні всі компоненти просодії: мелодія, висота тону, діапазон мовлення, інтенсивність.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 29.09.2023 |
Размер файла | 26,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Одеський національний університет імені І.І. Мечникова
Динамічні характеристики оціночних суджень
Рудік І.В., кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов гуманітарних факультетів
Тер-Григорьян М.Г., кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов гуманітарних факультетів
Традиційно вважається, що при дослідженні фонетичних особливостей мовлення комуніканта, просодичний аспект виявляється найбільш інформативним джерелом. У цій статті розглядаються просодичні засоби вираження оціночності в усному англомовному дискурсі. В фокусі дослідження є з'ясування просодичних маркерів оціночних висловлювань і визначення ролі різноманітних просодичних засобів. Одним з основних етапів цього дослідження став аудиторський аналіз, завданням якого було визначення просодичної інформації фрагментів монологічного мовлення, представленних чоловіками та жінками, їх емоційної та експресивної насиченості. Оцінність характеризується яскравою просодичною виокремленістю, в якій задіяні всі компоненти просодії: мелодія, висота тону, діапазон мовлення, частота основного тону, інтенсивність, тривалість. Усі досліджувані оцінні висловлювання були поділені на функціонально-семантичні мікрополя, що складаються із синтагм, предикатів та інтенсифікаторів якісно-кількісних, емоційних, гедоністичних, особистісних та інтелектуальних оцінок. Завданням аудиторського аналізу стало виявлення інтонаційних параметрів, що беруть участь у реалізації оцінності в мікрополях оцінки у чоловіків і жінок. Таким чином, аудиторський аналіз засвідчив, що з погляду сприйманих акустичних ознак оцінних висловлювань у кожному з досліджуваних мікрополів синтагми, предикати та інтенсифікатори характеризуються яскравими тональними характеристиками, переважанням підвищеної гучності предикатів і інтенсифікаторів, і домінуванням нормальної гучності синтагм, а також використанням сповільненої, рідше нормальної швидкості під час вимовляння предикатів і інтенсифікаторів, для синтагм - нормальної та швидкої. Предикати та інтенсифікатори, що володіють превалюючими просодичними кількісними показниками, є засобами вираження оцінності досліджених усних дискурсів.
Ключові слова: дискурс, предикати, інтенсифікатор, мікрополе, інтонаційні параметри, оціночні судження.
DYNAMIC CHARACTERISTICS OF EVALUATIVE ESTIMATES
It is traditionally believed that when studying the phonetic features of a communicator's speech, the prosodic aspect is the most informative source. This article deals with prosodic means of expressing evaluativeness in oral English discourse. The focus of the study is to find out the prosodic markers of evaluative statements and to determine the role of various prosodic means. One of the main stages of this study was the auditory analysis, the task of which was to determine the prosodic information of fragments of monological speech presented by men and women, their emotional and expressive saturation. Evaluation is characterized by a bright prosodic distinctiveness, which involves all components of prosody: melody, pitch, range of speech, frequency of the fundamental tone, intensity, duration. All the studied evaluative statements were divided into functional-semantic microfields consisting of syntagms, predicates and intensifiers of qualitative-quantitative, emotional, hedonistic, personal and intellectual evaluations. The task of the audit analysis was to identify the intonational parameters involved in the implementation of evaluation in the microfields of evaluation in men and women. Thus, the audit analysis showed that from the point of view of perceived acoustic features of evaluative statements in each of the studied microfields, syntagms, predicates and intensifiers are characterized by bright tonal characteristics the predominance of increased volume of predicates and intensifiers, and the dominance of normal volume of syntagms, as well as the use of slower, less often normal speed during the pronunciation of predicates and intensifiers, for syntagms - normal and fast. Predicates and intensifiers with prevailing prosodic quantitative indicators are the means of expressing the evaluation of the studied oral discourses.
Key words: evaluative statements, prosodic, predicates, intensifiers, oral discours.
Вступ
Традиційно вважається, що при дослідженні фонетичних особливостей мовлення комуніканта, просодичний аспект виявляється найбільш інформативним джерелом. Тому постановка проблеми полягає у розгляду просодичних засобів вираження оціночності в усному англомовному дискурсі.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Існує велика кількість досліджень, присвячених аналізу оціночного висловлення. Мовознавці роз- глядаюсть проблему визначення комунікативної дії оціночного висловлювання з різних боків і різних позицій [1 c. 113., 2 c. 12].
А. Д. Петренко зазначає, що однією з центральних проблем соціолінгвістики є проблема соціально обумовленої варіативності мовлення, яка характеризується наявністю двох параметрів - ситуативного і стратифікаційного. Ситуативна варіативність виявляється у переважному використанні тих чи інших мовних засобів залежно від соціальної ситуації. Стратифікаційна варіативність безпосередньо пов'язана із соціальною структурою суспільства і виявляється у мовних і мовленнєвих відмінностях, які є типовими для представників різних соціальних верств і груп. При дослідженні соціальної диференціації мови взаємодія стратифікаційного і ситуативного параметрів є особливо важливою, тому що дозволяє вивчати мовлення не тільки в різних соціальних ситуаціях спілкування, але й диференціювати особливості мовленнєвої поведінки представників різних соціальних груп у схожих ситуаціях спілкування [4, с. 78].
У цій статті розглядаються просодичні засоби вираження оціночності в усному англомовному дискурсі. Метою роботи є з'ясування просодичних маркерів оціночних висловлювань і визначення ролі різноманітних просодичних засобів. Завданням дослідження є проведення комплексного інструментального аналізу на матеріалі висловлювань устного анломовного дискурсу; виявлення просодичних особливостей мовлення жінок та чоловіків та визначення просодичних маркерів, що ідентифікують їх мовлення. Методом дослідження є комплексний інструментальний аналіз, що складається з аудиторського та акустичного дослідження. Аудиторський аналіз проводився викладачами та аспірантами кафедри теоретичної і прикладної фонетики англійської мови Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Методом інструментального аналізу за допомогою пакета PRAAT 5.3.8. послідовно визначалися такі показники:
• максимальне і мінімальне значення частоти основного тону (ЧОТ) (у Гц);
• максимальний діапазон ЧОТ (у Гц);
• середній рівень ЧОТ (у Гц);
• характер реалізації діапазону ЧОТ (у відносних одиницях).
Матеріалом дослідження стали фрагменти монологічного мовлення, представлені чоловіками та жінками. Теми висловлювань - це оціночні судження на різні побутові теми.
Оцінність характеризується яскравою просодичною виокремленістю, в якій задіяні всі компоненти просодії: мелодія, висота тону, діапазон мовлення, частота основного тону, інтенсивність, тривалість. Усі досліджувані оцінні висловлювання були поділені на функціонально-семантичні мікрополя, що складаються із синтагм, предикатів та інтенсифікаторів якісно-кількісних, емоційних, гедоністичних, особистісних та інтелектуальних оцінок. Завданням аудиторського аналізу стало виявлення інтонаційних параметрів, що беруть участь у реалізації оцінності в мікрополях оцінки у чоловіків і жінок [3, с. 10].
Мікрополя оцінки, представлені різними лексичними та синтаксичними засобами, характеризуються яскравими просодичними показниками. На підставі аналізу всіх прикладів вибірки для кожного поля було визначено усереднені просодичні показники оціночних утворень.
Із таблиці свідчить наступне: тональність складових оцінної структури у вимові жінок здебільшого висока. Співвідношення висоти тональності синтагми, предиката й інтенсифікатора своєрідні: так, у мікрополі якісно-кількісної оцінки найвищий показник ЧОТ має предикат; таке саме співвідношення спостерігається в мікрополях емоційної, особистісної та інтелектуальної оцінок. Це пояснюється тим, що основний смисл оцінки закладено в основі оцінки. У той час, як у мік- рополі гедоністичної оцінки має місце особливе виокремлення за параметром частоти інтенсифікатора. Необхідно відзначити переважаючі показники ЧЗТ предикатів та інтенсифікаторів над значеннями ЧЗТ синтагм, характерні для кожного з досліджених мікрополів оцінки.
Таблиця 1 Усереднені показники ЧОТ ударних складів синтагм, предикатів та інтенсифікаторів мікрополів загального ФСП оцінки (диктори-жінки)
ФСП |
Частота основного тона, Гц |
|||
Синтагма |
Предикат |
Інтенсифікатор |
||
Якісно-кількісні оцінки |
227,2 |
254,9 |
236,7 |
|
Емоційні оцінки |
222,9 |
234,4 |
224,4 |
|
Гедоністичні оцінки |
204,3 |
213 |
219,7 |
|
Особистісні оцінки |
248,5 |
261,5 |
260 |
|
Інтелектуальні оцінки |
214,6 |
254,6 |
231,7 |
Наступна таблиця представляє усереднені показники ЧОТ синтагм, предикатів та інтенсифікаторів у мікрополях оцінки в дикторів-чоловіків. Диктори-чоловіки показали дещо інше співвідношення висоти середніх частот ударних складів синтагми, ЧОТ ударного складу предикатів та інтенсифікаторів. Частоти всіх трьох складових дещо нижчі, ніж у голосах жінок. Це природно, оскільки чоловічі голоси, як правило, нижчі за жіночі.
У всіх полях показники ЧВТ інтенсифікаторів вищі за значення ЧВТ синтагм, а також за значення ЧВТ предикатів. Судячи із семантики інтенсифікаторів. Що стосується предикатів, то вони виокремлюються за параметром частоти основного тону ударного складу в усіх мікропо- лях оцінки, оскільки їхні значення ЧЗТ переважають над значеннями ЧЗТ синтагм. оціночність просодичний англомовний
Таким чином, можна констатувати, що предикати та інтенсифікатори всіх досліджених мікрополів оцінки виділяються своїми кількісними значеннями за таким параметром, як частота основного тону.
Наступним параметром дослідження стала інтенсивність. Усереднені кількісні значення інтенсивності синтагм, предикатів та інтенсифікаторів у мікрополях оцінки подано в таблиці, що наводиться нижче.
Як зрозуміло з таблиці, значення середньої інтенсивності ударних складів синтагм у всіх мік- рополях оцінки нижчі, ніж у предикатів та інтенсифікаторів. Останні особливо інтенсивні, тобто голосно звучать у мікрополях гединістичної, осо- бистісної та емоційної оцінки. Показники інтенсивності предикатів ненабагато, але все ж переважають над значеннями інтенсивності синтагм. Так, у мікрополях особистісної та інтелектуальної оцінки усереднені значення інтенсивності предикатів є значними порівняно з рештою показників інтенсивності предикатів інших досліджених мік- рополів оцінки.
Наступна таблиця представляє усереднені показники інтенсивності синтагм, предикатів та інтенсифікаторів у досліджуваних полях. Дикторами є чоловіки.
У дикторів-чоловіків співвідношення параметрів інтенсивності інше. У трьох мікрополях, якісно-кількісних оцінок, гедоністичних та інтелектуальних оцінок, найбільшу величину інтенсивності має інтенсифікатор. У мікрополі емоційних оцінок і особистісних оцінок найвищу інтенсивність має предикат. Показники інтенсивності предикатів та інтенсифікаторів у всіх полях оцінки переважають над показниками інтенсивності синтагм.
Таблиця 2 Усереднені показники ЧЗТ ударних складів синтагм, предикатів та інтенсифікаторів мікрополів загального ФСП оцінки (диктори-чоловіки)
ФСП |
Частота основного тона, Гц |
|||
Синтагма |
Предикат |
Інтенсифікатор |
||
Якісно-кількісні оцінки |
155,2 |
169,7 |
186,7 |
|
Емоційні оцінки |
160,2 |
170,5 |
191,3 |
|
Гедоністичні оцінки |
104,9 |
167,1 |
188,3 |
|
Особистісні оцінки |
189,8 |
209,9 |
229,4 |
|
Інтелектуальні оцінки |
187,9 |
195,8 |
232,6 |
Таблиця 3 Усереднені показники інтенсивності ударних складів синтагм, предикатів та інтенсифікаторів мікрополів загального ФСП оцінки (диктори-жінки)
ФСП |
Інтисивність, Db |
|||
Синтагма |
Предикат |
Інтенсифікатор |
||
Якісно-кількісні оцінки |
38,6 |
41,9 |
43 |
|
Емоційні оцінки |
42,1 |
43,7 |
47,8 |
|
Гедоністичні оцінки |
39,4 |
40,7 |
57 |
|
Особистісні оцінки |
43,2 |
47 |
51,2 |
|
Інтелектуальні оцінки |
43,1 |
45,1 |
46,7 |
Таблиця 4 Усереднені показники інтенсивності ударних складів синтагм, предикатів та інтенсифікаторів мікрополів загального ФСП оцінки (диктори-чоловіки)
ФСП |
Інтенсивність, Db |
|||
Синтагма |
Предикат |
Інтенсифікатор |
||
Якісно-кількісні оцінки |
27,4 |
33,1 |
41,5 |
|
Емоційні оцінки |
36 |
39,6 |
37,6 |
|
Гедоністичні оцінки |
37,1 |
39,1 |
44,3 |
|
Особистісні оцінки |
36,7 |
42,6 |
36,9 |
|
Інтелектуальні оцінки |
31,2 |
32,2 |
42,6 |
Таким чином, необхідно зазначити, що кількісні показники предикатів та інтенсифікаторів мають переважаючі значення над показниками синтагм за параметром інтенсивності. У жіночих голосах у всіх мікрополях оцінки виокремлювалося домінантне значення інтенсифікатора за параметром інтенсивності. У чоловіків, як було зазначено вище, у полях якісно-кількісних, гедоністичних та інтелектуальних оцінок виявлялося домінантне значення інтєнсивності інтенсифікаторів, а в полях емоційних та особистісних оцінок переважно домінував кількісний показник інтенсивності предикатів.
Наступним просодичним параметром нашого дослідження була тривалість синтагм, предикатів та інтенсифікаторів як у мовленні жінок, так і в мовленні чоловіків.
Таблиця свідчить про те, що середні показники тривалості ударних складів синтагм, набагато менші, ніж показники тривалості ударних складів предикатів та інтенсифікаторів. Тривалість предикатів превалює над тривалістю синтагм і тривалістю інтенсифікаторів у мікрополях якісно-кількісних, емоційних та інтелектуальних оцінок. Найвища тривалість ударних складів інтенсифікаторів відзначена в полях гедоністичних та особистісних оцінок.
Показники тривалості ударних складів синтагм, предикатів та інтенсифікаторів у мікрополях оцінки у чоловіків-дикторів наведені в нижченаведеній таблиці.
Таблиця демострує, що співвідношення довжини ударного складу предикатів, інтенсифікаторів та середньої довжини ударних складів синтагм у голосах чоловіків дещо інше. Великою тривалістю відзначаються інтенсифікатори мік- рополів якісно-кількісних та гедоністичних оцінок. У полях емоційних, особистісних та інтелектуальних оцінок довжина ударного складу предиката превалює над довжиною ударних складів синтагми та довжиною ударного складу інтенсифікатора.
Наступна таблиця відображає усереднені кількісні показники тонального діапазону оцінних синтагм усіх мікрополів оцінки.
Как очевидно из таблицы, высокие количественные показатели широкого тонального диапазона характерны оценочных синтагм микрополей эмоциональных, качественно-количественных и гедонистических оценок. Значительные количественные показатели среднего диапазона оценочных синтагм были отмечены у синтагм эмоциональных, гедонистических и интеллектуальных оценок. Высокие значения узкого диапазона оценочных синтагм были выявлены в полях эмоциональных и интеллектуальных оценок.
Таблиця 5 Усереднені показники тривалості ударних складів синтагм, предикатів та інтенсифікаторів мікрополів загального ФСП оцінки (диктори-жінки)
ФСП |
Тривалість, мс |
|||
Синтагма |
Предикат |
інтенсифікатор |
||
Якісно-кількісні оцінки |
243,2 |
427,7 |
289,1 |
|
Емоційні оцінки |
252,1 |
401,1 |
313,4 |
|
Гедоністичні оцінки |
230,4 |
456,1 |
512,7 |
|
Особистісні оцінки |
224,7 |
510,3 |
596,6 |
|
Інтелектуальні оцінки |
214,1 |
584,4 |
380,5 |
Таблиця 6 Усереднені показники тривалості ударних складів синтагм, предикатів та інтенсифікаторів мікрополів загального ФСП оцінки (диктори-чоловіки)
ФСП |
Тривалість, мс |
|||
Синтагма |
Предикат |
Інтенсифікатор |
||
Якісно-кількісні оцінки |
204,9 |
367,2 |
405,3 |
|
Емоційні оцінки |
255,3 |
428,6 |
348,6 |
|
Гедоністичні оцінки |
213,5 |
420,7 |
460,3 |
|
Особистісні оцінки |
224,1 |
429 |
241,6 |
|
Інтелектуальні оцінки |
212,2 |
441,2 |
224,3 |
Таблиця 7 Усереднені показники тонального діапазону оціночних синтагм оціночних синтагм мікрополів загального ФСП оцінки (диктори-жінки)
ФСП |
Тональний діапазон |
|||
Широкий |
Средній |
Вузький |
||
Якісно-кількісні оцінки |
320 |
235 |
130 |
|
Емоційні оцінки |
330 |
250 |
160 |
|
Гедоністичні оцінки |
310 |
240 |
140 |
|
Особистісні оцінки |
290 |
230 |
140 |
|
Інтелектуальні оцінки |
300 |
240 |
150 |
Таблиця 8 Усереднені показники тонального діапазону оціночних синтагм оціночних синтагм мікрополів загального ФСП оцінки (диктори-чоловіки)
ФСП |
Тональний діапазон |
|||
Широкий |
Средній |
вузький |
||
Якісно-кількісні оцінки |
270 |
150 |
90 |
|
Емоційні оцінки |
280 |
200 |
95 |
|
Гедоністичні оцінки |
280 |
190 |
85 |
|
Особистісні оцінки |
260 |
180 |
80 |
|
Інтелектуальні оцінки |
270 |
170 |
90 |
Наступна таблиця відображає значення тонального діапазону синтагм у полях оцінки в чоловічих голосах.
Таблиця репрезентує переважні кількісні показники широкого діапазону синтагм у мікрополях емоційних і гедоністичних оцінок. Високі значення середнього діапазону характерні для синтагм полів емоційних і гедоністичних оцінок. Значні показники вузького діапазону були виявлені у синтагм полів емоційних, якісно-кількісних та інтелектуальних оцінок.
Висновки
Аудиторський аналіз засвідчив, що з погляду сприйманих акустичних ознак оцінних висловлювань у кожному з досліджуваних мікрополів синтагми, предикати та інтенсифікатори характеризуються яскравими тональними характеристиками, переважанням підвищеної гучності предикатів і інтенсифікаторів, і домінуванням нормальної гучності синтагм, а також використанням сповільненої, рідше нормальної швидкості під час вимовляння предикатів і інтенсифікаторів, для синтагм - нормальної та швидкої.
Предикати та інтенсифікатори оцінних синтагм досліджених мікрополів усного дискурсу вирізняються високими кількісними значеннями частоти основного тону, тривалості та інтенсивності порівняно із синтагмами.
Кількісні значення тонального діапазону жіночих голосів перевищують показники діапазону чоловічих голосів. У жіночих голосах переважання значень над чоловічими голосами характерне для широкого, середнього та вузького діапазонів.
Предикати та інтенсифікатори, що володіють превалюючими просодичними кількісними показниками, є засобами вираження оцінності досліджених усних дискурсів.
Список використаних джерел
1. Бігунова Н.О., Тер-Григорьян М.Г. Оцінка як когнітивний феномен. Міжнародна науково-практична конференція "Сучасний вимір філологічних наук". 2020. Львів. С. 115-119.
2. Боряк О.В. Інтонація та просодія: тотожність чи відмінність понять. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 19: Корекційна педагогіка та спеціальна психологія, 2010. Вип.16.С.10-15.
3. Корнєлаєва Є. В. Варіативність просодичних особливостей мовлення (експериментально-фонетичне дослідження інтерв'ю з політиками, акторами, дикторами телебачення). Автореф. дис.... канд. філол. наук 10.02.04. Одеса, 2015. 19 с.
4. Петренко А. Д. Социолингвистическая вариативность национального языка как целостной структуры. Севастополь, 2009. 182 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття "конфронтаційна просодика" та наявність її компонентів в дискурсі. Вираження негативної емоціональності за допомогою просодичних компонентів. Комунікативне значення конфронтаційних просодичних компонентів в організації діалогічного дискурсу.
курсовая работа [36,2 K], добавлен 23.04.2012Визначення терміну "інтенсивність". Аналіз основних засобів вираження інтенсивності якісної ознаки прикметника. Морфологічні та лексико-синтаксичні засоби вираження інтенсивності якісної ознаки та їх характеристики. Прикметник з елативним значенням.
магистерская работа [106,3 K], добавлен 21.04.2011Кількість як одна з універсальних характеристик буття. Особливості лексичних та лексико-граматичних засобів вираження значення множинності в сучасній англійській мові. Аналіз семантичних аспектів дослідження множинності. Розгляд форм множини іменників.
курсовая работа [75,4 K], добавлен 13.12.2012Визначення засобів вираження оцінки на морфологічному рівні. Аналіз лексем, емоційне звучання та оцінка яких досягається засобами словотвору. Дослідження функціональних особливостей демінутивних суфіксів, їх здатності виражати зменшеність і здрібнілість.
статья [56,7 K], добавлен 31.08.2017Мовлення - процес (або результат процесу) вираження думки засобами мови. Особливості монологічного мовлення як взаємодії адресанта та аудиторії. Ознаки монологу, його відмінності від діалогу та специфічні функції. Класифікація монологічного мовлення.
реферат [21,1 K], добавлен 26.04.2012Вивчення теоретичних аспектів дослідження використання сленгу в розмовному дискурсі англійської мови. Характеристика відтворення сучасного варіанту сленгу кокні та жаргону у фільмах Гая Річі "Рок-н-рольщик", "Великий куш" та "Карти, гроші, два стволи".
дипломная работа [70,2 K], добавлен 03.05.2012Аналіз випадків вираження спонукання до дії, зафіксованих в текстах англомовних художніх творів. Поняття прагматичного синтаксису. Прагматичні типи речень. Характеристика директивних речень як мовних засобів вираження спонукання до дії в англійській мові.
курсовая работа [53,1 K], добавлен 27.07.2015Специфіка політичного дискурсу з погляду лінгвістичних досліджень. Характеристика метафори та метафоричного процессу. Особливості перекладу метафори та принципи відтворення метафоричних конструкцій в англомовному політичному дискурсі українською мовою.
курсовая работа [336,7 K], добавлен 27.07.2022Аналіз механізму утворення фразеологічного значення, семантичної структури та семантичних властивостей фразеологічних одиниць. Визначення здатності дієслова керувати числом актантів. Розгляд особливостей одновалентних вербальних фразеологічних одиниць.
статья [23,2 K], добавлен 31.08.2017Масова інформація та її мова, українська та російська мови в радіоефірі. Культура мовлення: правильність, точність, логічність, чистота, виразність, достатність і ясність, доречність мовлення. Орфоепічні, лексичні, морфологічні та синтаксичні помилки.
курсовая работа [48,0 K], добавлен 06.11.2012- Особливості мовленнєвого етикету, використаного в кримінальній комедії А. Кокотюхи "Язиката Хвеська"
Мовний етикет як складова культури мовлення. Характер мовлення персонажів твору, обумовлений типом виконуваної ними соціальної ролі та використанням у суспільстві двох мов. Соціальні компоненти в семантиці лексики. Рівень загальної культури персонажів.
курсовая работа [41,7 K], добавлен 02.12.2014 Категорія модальності як одна з мовних універсалій, модальні слова. Граматичні засоби вираження модальності в іспанській мові. Приклади засобів вираження бажаності та сумніву, зобов’язання і необхідності, гіпотези, припущення, можливості та ймовірності.
курсовая работа [45,9 K], добавлен 24.05.2012Фігури мовлення в художній літературі, засоби при їх перекладі. Мовленнєва виразність тропів та фігур. Іронія в мовленнєвій комунікації. Система семантико-синтаксичних відносин, що складається між фігурами мовлення та їх функцією текстоутворення.
курсовая работа [105,9 K], добавлен 13.10.2014Вивчення теоретичних аспектів категорії числа іменників. Дослідження іменників семантико-граматичного числа в словнику української мови. Аналіз особливостей вживання іменників семантико-граматичного числа в усному, писемному мовленні та в різних стилях.
курсовая работа [35,4 K], добавлен 07.10.2012Дослідження синтаксичних особливостей внутрішнього мовлення персонажів у французьких мінімалістичних художніх текстах. Розгляд таких синтаксичних прийомів як еліпсис, інверсія, парцеляція, риторичне запитання у французькій мінімалістичній прозі.
статья [30,9 K], добавлен 31.08.2017Категорія модальності у німецькій мові. Вивчення поняття та класифікації модальних часток; визначення їх місця у системі мови. Особливості шляхів використання лексичних засобів вираження емоцій у сучасній німецькій мові та при розмовному мовленні.
курсовая работа [51,6 K], добавлен 21.06.2013Абревіація як елемент загальної культури, яка має свої традиції, ознайомитися зі станом формування сучасних абревіатурних скорочень, їх типами та моделями. Обґрунтування доцільності використання абревіацій в українському усному і писемному мовленні.
курсовая работа [66,8 K], добавлен 16.03.2014Поняття культури мовлення. Норми сучасної української мови. Сутність і види білінгвізму (двомовності). Інтерференції в мовленні двомовної особи. Аналіз психічних особливостей породження мовленнєвої діяльності у контексті продуктивного білінгвізму.
реферат [28,1 K], добавлен 23.11.2011Аналіз мовних засобів реалізації тактик стратегії інформування на матеріалі французьких наукових текстів з міжнародних відносин. Види інформації, які слугують підставою оцінки достовірності висловлювання. Особливість вивчення плану введення в оману.
статья [32,4 K], добавлен 18.08.2017Визначення поняття "іронія", її основні онтологічні ознаки. Мовностилістичні засоби вираження іронії в англійській мові: графічні та фонетичні, лексико-семантичні, стилістичні прийоми на синтаксичному рівні. Особливості та способи перекладу текстів.
курсовая работа [49,8 K], добавлен 17.12.2013