Динамічні характеристики оціночних суджень
Просодичні засоби вираження оціночності в усному англомовному дискурсі. З’ясування просодичних маркерів оціночних висловлювань. Виявлення просодичних особливостей мовлення жінок та чоловіків, визначення просодичних маркерів, що ідентифікують їх мовлення.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.10.2023 |
| Размер файла | 27,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Одеський національний університет імені І.І. Мечникова
Кафедра іноземних мов гуманітарних факультетів
Динамічні характеристики оціночних суджень
Рудік І.В., к. філол. н., доцент
Тер-Григорьян М.Г., к. філол. н., доцент
Анотація
Традиційно вважається, що при дослідженні фонетичних особливостей мовлення комуніканта, просодичний аспект виявляється найбільш інформативним джерелом. У цій статті розглядаються просодичні засоби вираження оціночності в усному англомовному дискурсі. В фокусі дослідження є з'ясування просодичних маркерів оціночних висловлювань і визначення ролі різноманітних просодичних засобів. Одним з основних етапів цього дослідження став аудиторський аналіз, завданням якого було визначення просодичної інформації фрагментів монологічного мовлення, представленних чоловіками та жінками, їх емоційної та експресивної насиченості. Оцінність характеризується яскравою просодичною виокремленістю, в якій задіяні всі компоненти просодії: мелодія, висота тону, діапазон мовлення, частота основного тону, інтенсивність, тривалість. Усі досліджувані оцінні висловлювання були поділені на функціонально-семантичні мікрополя, що складаються із синтагм, предикатів та інтенсифікаторів якісно-кількісних, емоційних, гедоністичних, особистісних та інтелектуальних оцінок. Завданням аудиторського аналізу стало виявлення інтонаційних параметрів, що беруть участь у реалізації оцінності в мікрополях оцінки у чоловіків і жінок. Таким чином, аудиторський аналіз засвідчив, що з погляду сприйманих акустичних ознак оцінних висловлювань у кожному з досліджуваних мікрополів синтагми, предикати та інтенсифікатори характеризуються яскравими тональними характеристиками, переважанням підвищеної гучності предикатів і інтенсифікаторів, і домінуванням нормальної гучності синтагм, а також використанням сповільненої, рідше нормальної швидкості під час вимовляння предикатів і інтенсифікаторів, для синтагм нормальної та швидкої. Предикати та інтенсифікатори, що володіють превалюючими просодичними кількісними показниками, є засобами вираження оцінності досліджених усних дискурсів.
Ключові слова: дискурс, предикати, інтенсифікатор, мікрополе, інтонаційні параметри, оціночні судження.
Annotation
Dynamic characteristics of evaluative estimates
It is traditionally believed that when studying the phonetic features of a communicator's speech, the prosodic aspect is the most informative source. This article deals with prosodic means of expressing evaluativeness in oral English discourse. The focus of the study is to find out the prosodic markers of evaluative statements and to determine the role of various prosodic means. One of the main stages of this study was the auditory analysis, the task of which was to determine the prosodic information of fragments of monological speech presented by men and women, their emotional and expressive saturation. Evaluation is characterized by a bright prosodic distinctiveness, which involves all components of prosody: melody, pitch, range of speech, frequency of the fundamental tone, intensity, duration. All the studied evaluative statements were divided into functional-semantic microfields consisting of syntagms, predicates and intensifiers of qualitative-quantitative, emotional, hedonistic, personal and intellectual evaluations. The task of the audit analysis was to identify the intonational parameters involved in the implementation of evaluation in the microfields of evaluation in men and women. Thus, the audit analysis showed that from the point of view of perceived acoustic features of evaluative statements in each of the studied microfields, syntagms, predicates and intensifiers are characterized by bright tonal characteristics the predominance of increased volume of predicates and intensifiers, and the dominance of normal volume of syntagms, as well as the use of slower, less often normal speed during the pronunciation of predicates and intensifiers, for syntagms normal and fast. Predicates and intensifiers with prevailing prosodic quantitative indicators are the means of expressing the evaluation of the studied oral discourses.
Key words: evaluative statements, prosodic, predicates, intensifiers, oral discours.
Постановка проблеми
Традиційно вважається, що при дослідженні фонетичних особливостей мовлення комуніканта, просодичний аспект виявляється найбільш інформативним джерелом. Тому постановка проблеми полягає у розгляду просодичних засобів вираження оціночності в усному англомовному дискурсі.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Існує велика кількість досліджень, присвячених аналізу оціночного висловлення. Мовознавці розглядають проблему визначення комунікативної дії оціночного висловлювання з різних боків і різних позицій [1 c. 113., 2 c. 12].
А.Д. Петренко зазначає, що однією з центральних проблем соціолінгвістики є проблема соціально обумовленої варіативності мовлення, яка характеризується наявністю двох параметрів ситуативного і стратифікаційного. Ситуативна варіативність виявляється у переважному використанні тих чи інших мовних засобів залежно від соціальної ситуації. Стратифікаційна варіативність безпосередньо пов'язана із соціальною структурою суспільства і виявляється у мовних і мовленнєвих відмінностях, які є типовими для представників різних соціальних верств і груп. При дослідженні соціальної диференціації мови взаємодія стратифікаційного і ситуативного параметрів є особливо важливою, тому що дозволяє вивчати мовлення не тільки в різних соціальних ситуаціях спілкування, але й диференціювати особливості мовленнєвої поведінки представників різних соціальних груп у схожих ситуаціях спілкування [4, с. 78].
У цій статті розглядаються просодичні засоби вираження оціночності в усному англомовному дискурсі.
Метою роботи є з'ясування просодичних маркерів оціночних висловлювань і визначення ролі різноманітних просодичних засобів.
Завданням дослідження є проведення комплексного інструментального аналізу на матеріалі висловлювань усного англомовного дискурсу; виявлення просодичних особливостей мовлення жінок та чоловіків та визначення просодичних маркерів, що ідентифікують їх мовлення.
Методом дослідження є комплексний інструментальний аналіз, що складається з аудиторського та акустичного дослідження. Аудиторський аналіз проводився викладачами та аспірантами кафедри теоретичної і прикладної фонетики англійської мови Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. Методом інструментального аналізу за допомогою пакета PRAAT 5.3.8. послідовно визначалися такі показники:
• максимальне і мінімальне значення частоти основного тону (ЧОТ) (у Гц);
• максимальний діапазон ЧОТ (у Гц);
• середній рівень ЧОТ (у Гц);
• характер реалізації діапазону ЧОТ (у відносних одиницях).
Матеріалом дослідження стали фрагменти монологічного мовлення, представлені чоловіками та жінками. Теми висловлювань це оціночні судження на різні побутові теми.
Виклад основного матеріалу
Оцінність характеризується яскравою просодичною виокремленістю, в якій задіяні всі компоненти просодії: мелодія, висота тону, діапазон мовлення, частота основного тону, інтенсивність, тривалість. Усі досліджувані оцінні висловлювання були поділені на функціонально-семантичні мікрополя, що складаються із синтагм, предикатів та інтенсифікаторів якісно-кількісних, емоційних, гедоністичних, особистісних та інтелектуальних оцінок. Завданням аудиторського аналізу стало виявлення інтонаційних параметрів, що беруть участь у реалізації оцінності в мікрополях оцінки у чоловіків і жінок [3].
Мікрополя оцінки, представлені різними лексичними та синтаксичними засобами, характеризуються яскравими просодичними показниками. На підставі аналізу всіх прикладів вибірки для кожного поля було визначено усереднені просодичні показники оціночних утворень.
Таблиця 1
Усереднені показники ЧОТ ударних складів синтагм, предикатів та інтенсифікаторів мікрополів загального ФСП оцінки (диктори-жінки)
|
ФСП |
Частота основного тона, Гц |
|||
|
Синтагма |
Предикат |
Інтенсифікатор |
||
|
Якісно-кількісні оцінки |
227,2 |
254,9 |
236,7 |
|
|
Емоційні оцінки |
222,9 |
234,4 |
224,4 |
|
|
Гедоністичні оцінки |
204,3 |
213 |
219,7 |
|
|
Особистісні оцінки |
248,5 |
261,5 |
260 |
|
|
Інтелектуальні оцінки |
214,6 |
254,6 |
231,7 |
Із таблиці свідчить наступне: тональність складових оцінної структури у вимові жінок здебільшого висока. Співвідношення висоти тональності синтагми, предиката й інтенсифікатора своєрідні: так, у мікрополі якісно-кількісної оцінки найвищий показник ЧОТ має предикат; таке саме співвідношення спостерігається в мікрополях емоційної, особистісної та інтелектуальної оцінок. Це пояснюється тим, що основний смисл оцінки закладено в основі оцінки. У той час, як у мікрополі гедоністичної оцінки має місце особливе виокремлення за параметром частоти інтенсифікатора. Необхідно відзначити переважаючі показники ЧЗТ предикатів та інтенсифікаторів над значеннями ЧЗТ синтагм, характерні для кожного з досліджених мікрополів оцінки.
Наступна таблиця представляє усереднені показники ЧОТ синтагм, предикатів та інтенсифікаторів у мікрополях оцінки в дикторів-чоловіків. Диктори-чоловіки показали дещо інше співвідношення висоти середніх частот ударних складів синтагми, ЧОТ ударного складу предикатів та інтенсифікаторів. Частоти всіх трьох складових дещо нижчі, ніж у голосах жінок. Це природно, оскільки чоловічі голоси, як правило, нижчі за жіночі.
У всіх полях показники ЧВТ інтенсифікаторів вищі за значення ЧВТ синтагм, а також за значення ЧВТ предикатів. Судячи із семантики інтенсифікаторів. Що стосується предикатів, то вони виокремлюються за параметром частоти основного тону ударного складу в усіх мікрополях оцінки, оскільки їхні значення ЧЗТ переважають над значеннями ЧЗТ синтагм. Таким чином, можна констатувати, що предикати та інтенсифікатори всіх досліджених мікрополів оцінки виділяються своїми кількісними значеннями за таким параметром, як частота основного тону.
Наступним параметром дослідження стала інтенсивність. Усереднені кількісні значення інтенсивності синтагм, предикатів та інтенсифікаторів у мікрополях оцінки подано в таблиці, що наводиться нижче.
Як зрозуміло з таблиці, значення середньої інтенсивності ударних складів синтагм у всіх мікрополях оцінки нижчі, ніж у предикатів та інтенсифікаторів. Останні особливо інтенсивні, тобто голосно звучать у мікрополях гединістичної, особистісної та емоційної оцінки. Показники інтенсивності предикатів ненабагато, але все ж переважають над значеннями інтенсивності синтагм. Так, у мікрополях особистісної та інтелектуальної оцінки усереднені значення інтенсивності предикатів є значними порівняно з рештою показників інтенсивності предикатів інших досліджених мікрополів оцінки. Наступна таблиця представляє усереднені показники інтенсивності синтагм, предикатів та інтенсифікаторів у досліджуваних полях. Дикторами є чоловіки. У дикторів-чоловіків співвідношення параметрів інтенсивності інше. У трьох мікрополях, якісно-кількісних оцінок, гедоністичних та інтелектуальних оцінок, найбільшу величину інтенсивності має інтенсифікатор. У мікрополі емоційних оцінок і особистісних оцінок найвищу інтенсивність має предикат. Показники інтенсивності предикатів та інтенсифікаторів у всіх полях оцінки переважають над показниками інтенсивності синтагм.
Таблиця 2
Усереднені показники ЧЗТ ударних складів синтагм, предикатів та інтенсифікаторів мікрополів загального ФСП оцінки (диктори-чоловіки)
|
ФСП |
Частота основного тона, Гц |
|||
|
Синтагма |
Предикат |
Інтенсифікатор |
||
|
Якісно-кількісні оцінки |
155,2 |
169,7 |
186,7 |
|
|
Емоційні оцінки |
160,2 |
170,5 |
191,3 |
|
|
Гедоністичні оцінки |
104,9 |
167,1 |
188,3 |
|
|
Особистісні оцінки |
189,8 |
209,9 |
229,4 |
|
|
Інтелектуальні оцінки |
187,9 |
195,8 |
232,6 |
Таблиця 3
Усереднені показники інтенсивності ударних складів синтагм, предикатів та інтенсифікаторів мікрополів загального ФСП оцінки (диктори-жінки)
|
ФСП |
Інтисивність, Db |
|||
|
Синтагма |
Предикат |
Інтенсифікатор |
||
|
Якісно-кількісні оцінки |
38,6 |
41,9 |
43 |
|
|
Емоційні оцінки |
42,1 |
43,7 |
47,8 |
|
|
Гедоністичні оцінки |
39,4 |
40,7 |
57 |
|
|
Особистісні оцінки |
43,2 |
47 |
51,2 |
|
|
Інтелектуальні оцінки |
43,1 |
45,1 |
46,7 |
Таблиця 4
Усереднені показники інтенсивності ударних складів синтагм, предикатів та інтенсифікаторів мікрополів загального ФСП оцінки (диктори-чоловіки)
|
ФСП |
Інтенсивність, Db |
|||
|
Синтагма |
Предикат |
Інтенсифікатор |
||
|
Якісно-кількісні оцінки |
27,4 |
33,1 |
41,5 |
|
|
Емоційні оцінки |
36 |
39,6 |
37,6 |
|
|
Гедоністичні оцінки |
37,1 |
39,1 |
44,3 |
|
|
Особистісні оцінки |
36,7 |
42,6 |
36,9 |
|
|
Інтелектуальні оцінки |
31,2 |
32,2 |
42,6 |
Таким чином, необхідно зазначити, що кількісні показники предикатів та інтенсифікаторів мають переважаючі значення над показниками синтагм за параметром інтенсивності. У жіночих голосах у всіх мікрополях оцінки виокремлювалося домінантне значення інтенсифікатора за параметром інтенсивності. У чоловіків, як було зазначено вище, у полях якісно-кількісних, гедоністичних та інтелектуальних оцінок виявлялося домінантне значення інтенсивності інтенсифікаторів, а в полях емоційних та особистісних оцінок переважно домінував кількісний показник інтенсивності предикатів. просодичний оціночний маркер усний англомовний
Наступним просодичним параметром нашого дослідження була тривалість синтагм, предикатів та інтенсифікаторів як у мовленні жінок, так і в мовленні чоловіків.
Таблиця свідчить про те, що середні показники тривалості ударних складів синтагм, набагато менші, ніж показники тривалості ударних складів предикатів та інтенсифікаторів. Тривалість предикатів превалює над тривалістю синтагм і тривалістю інтенсифікаторів у мікрополях якісно-кількісних, емоційних та інтелектуальних оцінок. Найвища тривалість ударних складів інтенсифікаторів відзначена в полях гедоністичних та особистісних оцінок.
Показники тривалості ударних складів синтагм, предикатів та інтенсифікаторів у мікрополях оцінки у чоловіків-дикторів наведені в нижченаведеній таблиці.
Таблиця демонструє, що співвідношення довжини ударного складу предикатів, інтенсифікаторів та середньої довжини ударних складів синтагм у голосах чоловіків дещо інше. Великою тривалістю відзначаються інтенсифікатори мікрополів якісно-кількісних та гедоністичних оцінок. У полях емоційних, особистісних та інтелектуальних оцінок довжина ударного складу предиката превалює над довжиною ударних складів синтагми та довжиною ударного складу інтенсифікатора.
Наступна таблиця відображає усереднені кількісні показники тонального діапазону оцінних синтагм усіх мікрополів оцінки.
Таблиця 5
Усереднені показники тривалості ударних складів синтагм, предикатів та інтенсифікаторів мікрополів загального ФСП оцінки (диктори-жінки)
|
ФСП |
Тривалість, мс |
|||
|
Синтагма |
Предикат |
інтенсифікатор |
||
|
Якісно-кількісні оцінки |
243,2 |
427,7 |
289,1 |
|
|
Емоційні оцінки |
252,1 |
401,1 |
313,4 |
|
|
Гедоністичні оцінки |
230,4 |
456,1 |
512,7 |
|
|
Особистісні оцінки |
224,7 |
510,3 |
596,6 |
|
|
Інтелектуальні оцінки |
214,1 |
584,4 |
380,5 |
Як видно з таблиці, високі кількісні показники широкого тонального діапазону характерних оціночних синтагм мікрополів емоційних, якісно-кількісних и гедоністичних оцінок. Значні кількісні показники середнього діапазону оціночних синтагм були відмічені у синтагм емоційних, гедоністичних та інтелектуальних оцінок. Високі значення вузького діапазону оціночних синтагм були виявлені в полях емоційних та інтелектуальних оцінок.
Таблиця 6
Усереднені показники тривалості ударних складів синтагм, предикатів та інтенсифікаторів мікрополів загального ФСП оцінки (диктори-чоловіки)
|
ФСП |
Тривалість, мс |
|||
|
Синтагма |
Предикат |
Інтенсифікатор |
||
|
Якісно-кількісні оцінки |
204,9 |
367,2 |
405,3 |
|
|
Емоційні оцінки |
255,3 |
428,6 |
348,6 |
|
|
Гедоністичні оцінки |
213,5 |
420,7 |
460,3 |
|
|
Особистісні оцінки |
224,1 |
429 |
241,6 |
|
|
Інтелектуальні оцінки |
212,2 |
441,2 |
224,3 |
Таблиця 7
Усереднені показники тонального діапазону оціночних синтагм оціночних синтагм мікрополів загального ФСП оцінки (диктори-жінки)
|
ФСП |
Тональний діапазон |
|||
|
Широкий |
Средній |
Вузький |
||
|
Якісно-кількісні оцінки |
320 |
235 |
130 |
|
|
Емоційні оцінки |
330 |
250 |
160 |
|
|
Гедоністичні оцінки |
310 |
240 |
140 |
|
|
Особистісні оцінки |
290 |
230 |
140 |
|
|
Інтелектуальні оцінки |
300 |
240 |
150 |
Таблиця 8
Усереднені показники тонального діапазону оціночних синтагм оціночних синтагм мікрополів загального ФСП оцінки (диктори-чоловіки)
|
ФСП |
Тональний діапазон |
|||
|
Широкий |
Средній |
вузький |
||
|
Якісно-кількісні оцінки |
270 |
150 |
90 |
|
|
Емоційні оцінки |
280 |
200 |
95 |
|
|
Гедоністичні оцінки |
280 |
190 |
85 |
|
|
Особистісні оцінки |
260 |
180 |
80 |
|
|
Інтелектуальні оцінки |
270 |
170 |
90 |
Наступна таблиця відображає значення тонального діапазону синтагм у полях оцінки в чоловічих голосах.
Таблиця репрезентує переважні кількісні показники широкого діапазону синтагм у мікрополях емоційних і гедоністичних оцінок. Високі значення середнього діапазону характерні для синтагм полів емоційних і гедоністичних оцінок. Значні показники вузького діапазону були виявлені у синтагм полів емоційних, якісно-кількісних та інтелектуальних оцінок.
Висновки
Аудиторський аналіз засвідчив, що з погляду сприйманих акустичних ознак оцінних висловлювань у кожному з досліджуваних мікрополів синтагми, предикати та інтенсифікатори характеризуються яскравими тональними характеристиками, переважанням підвищеної гучності предикатів і інтенсифікаторів, і домінуванням нормальної гучності синтагм, а також використанням сповільненої, рідше нормальної швидкості під час вимовляння предикатів і інтенсифікаторів, для синтагм нормальної та швидкої.
Предикати та інтенсифікатори оцінних синтагм досліджених мікрополів усного дискурсу вирізняються високими кількісними значеннями частоти основного тону, тривалості та інтенсивності порівняно із синтагмами.
Кількісні значення тонального діапазону жіночих голосів перевищують показники діапазону чоловічих голосів. У жіночих голосах переважання значень над чоловічими голосами характерне для широкого, середнього та вузького діапазонів.
Предикати та інтенсифікатори, що володіють превалюючими просодичними кількісними показниками, є засобами вираження оцінності досліджених усних дискурсів.
Список використаних джерел
1. Бігунова Н.О., Тер-Григорьян М.Г. Оцінка як когнітивний феномен. Міжнародна науково-практична конференція "Сучасний вимір філологічних наук". 2020. Львів. С. 115-119.
2. Боряк О.В. Інтонація та просодія: тотожність чи відмінність понять. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 19: Корекційна педагогіка та спеціальна психологія, 2010. Вип. 16.С.10-15.
3. Корнєлаєва Є.В. Варіативність просодичних особливостей мовлення (експериментально-фонетичне дослідження інтерв'ю з політиками, акторами, дикторами телебачення). Автореф. дис.... канд. філол. наук 10.02.04. Одеса, 2015. 19 с.
4. Петренко А.Д. Социолингвистическая вариативность национального языка как целостной структуры. Севастополь, 2009. 182 с.
Размещено на Allbest.Ru
...Подобные документы
Поняття "конфронтаційна просодика" та наявність її компонентів в дискурсі. Вираження негативної емоціональності за допомогою просодичних компонентів. Комунікативне значення конфронтаційних просодичних компонентів в організації діалогічного дискурсу.
курсовая работа [36,2 K], добавлен 23.04.2012Мовлення - процес (або результат процесу) вираження думки засобами мови. Особливості монологічного мовлення як взаємодії адресанта та аудиторії. Ознаки монологу, його відмінності від діалогу та специфічні функції. Класифікація монологічного мовлення.
реферат [21,1 K], добавлен 26.04.2012Визначення поняття гендеру, історія його дослідження. Прояви гендерної дискримінації у мові. Правила мовленнєвої поведінки в офіційних сферах. Проблема ідентифікації родових маркерів в сучасній англійській мові. Засоби лінгвістики у вираженні гендеру.
курсовая работа [65,8 K], добавлен 28.04.2014Фігури мовлення в художній літературі, засоби при їх перекладі. Мовленнєва виразність тропів та фігур. Іронія в мовленнєвій комунікації. Система семантико-синтаксичних відносин, що складається між фігурами мовлення та їх функцією текстоутворення.
курсовая работа [105,9 K], добавлен 13.10.2014Поняття стилів мовлення та історія розвитку наукового стилю. Визначення та особливості наукового стилю літературної мови, його загальні риси, види і жанри. Мовні засоби в науковому стилі на фонетичному, лексичному, морфологічному, синтаксичному рівнях.
реферат [25,8 K], добавлен 15.11.2010Поняття літературної мови та мовної норми. Поняття стилів мовлення. Розмовний стиль. Художній стиль. Науковий стиль. Публіцистичний стиль. Епістолярний стиль. Конфесійний стиль. Організаційно-діловий стиль. Культура мовлення. Найважливіші ознаки мовлення.
реферат [25,5 K], добавлен 08.02.2007Граматична правильність мовлення як ознака культури мовлення. Особливості якісних прикметників вищого ступеня. Поєднання слів у словосполучення як мінімальний контекст. Утворення двох числових форм іменників. Точність мовлення: синоніми та омоніми.
реферат [22,4 K], добавлен 17.12.2010Історія вивчення проблеми мови і мовлення та сучасні уявлення про їх співвідношення. Погляди лінгвістів та їх шкіл на мову і мовлення: молодограматизму, лінгвальна діяльність, соссюрівська класифікація, трихотомічна концепція М.І. Черемисіної.
реферат [21,5 K], добавлен 14.08.2008Поняття культури мовлення. Норми сучасної української мови. Сутність і види білінгвізму (двомовності). Інтерференції в мовленні двомовної особи. Аналіз психічних особливостей породження мовленнєвої діяльності у контексті продуктивного білінгвізму.
реферат [28,1 K], добавлен 23.11.2011Складові та специфіка стилів мовлення. Структура текстів різних стилів. Аналіз особливостей використання та мети публіцистичного стилю. Огляд його ознак та форм реалізації. Стилістичні засоби, які використовують при складанні текстів наукового стилю.
реферат [18,6 K], добавлен 22.11.2013Дослідження синтаксичних особливостей внутрішнього мовлення персонажів у французьких мінімалістичних художніх текстах. Розгляд таких синтаксичних прийомів як еліпсис, інверсія, парцеляція, риторичне запитання у французькій мінімалістичній прозі.
статья [30,9 K], добавлен 31.08.2017Усна і писемна форма спілкування. Граматична правильність мовлення. Досконалість звукового оформлення. Мовний етикет та виразність мовлення. Багатство і різноманітність мовлення, культура діалогу. Основа орфоепічних або вимовних норм літературної мови.
реферат [32,5 K], добавлен 17.12.2010Основні складові стилю мовлення. Головні напрямки усного мовлення, переваги та недоліки. Переваги письма, процес читання. Особливості розмовного, наукового, офіційно-ділового, публіцистичного та художнього стилю. Будова тексту, види зв’язків у ньому.
презентация [201,7 K], добавлен 13.01.2012Дослідження лексико-граматичних засобів і механізмів відображення категорії каузативності в сучасній іспанській мові. Основні способи вираження індивідуального прояву учасників комунікації завдяки використанню маркерів причинно-наслідкових зв'язків.
статья [26,7 K], добавлен 29.01.2013Масова інформація та її мова, українська та російська мови в радіоефірі. Культура мовлення: правильність, точність, логічність, чистота, виразність, достатність і ясність, доречність мовлення. Орфоепічні, лексичні, морфологічні та синтаксичні помилки.
курсовая работа [48,0 K], добавлен 06.11.2012Основні ознаки культури мови, що стосуються лексичних і фразеологічних засобів різностильових текстів. Шість стилів мовлення та їх особливості. Лексичні (словотвірні) та морфологічні засоби стилістики. Смисловий зв'язок між словами: слово та контекст.
реферат [35,0 K], добавлен 17.12.2010Оволодіння основами професійного мовлення і мовленнєвою поведінкою вчителя. Знання загальних законів риторики як суспільна потреба, пов'язана із практичною діяльністю людини. Вищий і нижчий рівень мовленнєвої культури. Правила для мовця і слухача.
реферат [20,7 K], добавлен 07.04.2009Особливості російсько-українського перекладу та найпоширеніші труднощі, що виникають при цьому. Складання тлумачного словничка спеціальних понять українською мовою. Становлення та розвиток культури професіонального мовлення, необхідний запас термінів.
контрольная работа [27,9 K], добавлен 06.05.2009Характеристика діалектних відмінностей середньонаддніпрянських говірок південно-східного наріччя. Зв’язні тексти говіркового мовлення фонетичною транскрипцією, що стосуються свят та ведення господарства. Діалектні матеріали за спеціальними питальниками.
отчет по практике [124,2 K], добавлен 15.06.2011Гендерні особливості комунікативної взаємодії та її стратегії. Гендерний аспект вживання мовленнєвих актів і засобів їх модифікації. Лексико-стилістичний аспект відображення гендерної вербальної поведінки чоловіків і жінок у сучасній англійській драмі.
курсовая работа [43,0 K], добавлен 18.10.2011
