Еволюція терміна масмедійної сфери: історичний екскурс

Размещено на http://allbest.ru

ЕВОЛЮЦІЯ ТЕРМІНА МАСМЕДІЙНОЇ СФЕРИ: ІСТОРИЧНИЙ ЕКСКУРС

Красівський Орест Михайлович

аспірант кафедри іноземних мов для гуманітарних факультетів, Львівський Національний університет імені Івана Франка

Анотація. Стаття присвячена еволюції терміну в історичному екскурсі розвитку загальновживаного слова у напрямі до мас медійного терміну. У статті стверджується, що у загально вживаній лексиці діють ті самі семантичні закони що й у термінах мас медійної сфери. Зазначається, що більшість термінів досліджуваної сфери пройшли еволюційний шлях у процесі розвитку нового значення, тобто термінологічна система мас медійної галузі виявляє динамічний характер. У процесі еволюції значення терміну еволюціонувало як система смислових зв'язків і відношень, які пов'язані з конкретною мовленнєвою ситуацією. Акцентовано увагу на тому, що ґенеза значення слова, його семантичне наповнення здавна привертали увагу дослідників, зусилля яких були скеровані на вивчення етимології та розвитку слова в історичному аспекті. Аргументовано, що мова як комунікативна система має стабільні елементи, які не змінюються повністю у його численних описах мовних фактів у словнику чи у кожному актів в мовленні. Висунуто гіпотезу про те, що коли слово далі відходить від джерела походження, тобто еволюціонує у процесі розвитку мови, то воно більше зазнає абстрагованого впливу людської думки, тобто узагальнюється, спеціалізується як мас медійний термін. Термін мас медійної сфери трактується як певна низка ознак, серед яких базовими є системність, однозначність, точність, стилістична нейтральність. Лаконічність, відсутність емоційного чи експресивного забарвлення. Зроблено висновок про те, що узагальнені та абстраговані стабільні, інваріантні ознаки конкретних позначуваних об'єктів, явищ, передбачають можливість включення їх у зміст інших понять, названих тим самим словом-терміном для послідовного “породження” його численних смислів. Таким чином, термін мас медійної сфери володіє потужним внутрішнім структурно-семантичним потенціалом, термінотвірна парадигма якого має подальшу перспективу наукових розвідок.

Krasivsky Orest Mykhailovych

Postgraduate student of the Department of Foreign Languages for Humanities, L'viv Ivan Franko National University,

EVOLUTION OF THE MASSMEDIA TERM: HISTORICAL EXCURSUS

масмедійний термін загальновживане слово фахова мова

Постановка проблеми. Розвиток цивілізації традиційно зумовлює використання лексичних одиниць як термінів у різних галузях наук. Особливо це помітно у сучасній англомовній медійній сфері, терміносистема якої формується головно за рахунок загальновживаної лексики. Невизначеність та багатозначність загальновживаних слів не є перешкодою до використання їх у функції спеціальних термінів. Оскільки загальномовні слова забезпечують взаєморозуміння комунікантів у звичайному спілкуванні, то у галузі мас медійної сфери так само можливе повне й однозначне розуміння її фахівців. Адже у термінах функціонують ті самі семантичні механізми що й у загальновживаних словах, у першому випадку це побутові комунікативні поняття, а в другому науково-визначені спеціальні мас медійні терміни. Важливим у процесі їх дослідження є виокремлення та абстрагування комунікативно-релевантної диференціальної ознаки поняття і закріплення її як компонента інваріантного знакового значення. Виявлена стабільність інваріантного значення слова-терміна, його диференційна функція забезпечують надійне й однозначне розуміння фахівців мас медійної сфери.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ґрунтовні дослідження у царині еволюції терміна в історичному екскурсі здійснено когортою відомих вчених лінгвістів(Г.Пауль, М.Бреаль, А. Дармстетер, К. Аллендорф та ін.). Актуальність такого дослідження зумовлена недостатньою визначеністю процесів утворення термінологічних одиниць мас медійної сфери. Серед термінологів загальновідомим є твердження, що терміни це слова або сполучення, що позначають специфічні поняття, якими оперують фахівці певної сфери науки чи техніки. Оскільки розвиток науки і техніки не стоїть на місці, новітні технології потребують своєї номінації, виникає необхідність заповнення лексичних лакун у термінологічній масмедійній системі зокрема. Сучасні дослідники (Г.Антрушина, В.Гак,Р.Дудок, Ю Зацний, та ін.) усебічно висвітлюють проблему у ракурсі генези фахового терміна призначеного для професійних потреб. Невпинний прогрес розвитку суспільства, науки та технології призводить до того, що все частіше у сучасному глобалізованому світі функціонує мас медійна термінологія яка є у тісній кореляції з іншими сферами. Тому дослідження еволюції мас медійного терміна потребує поглибленого вивчення не лише на семантичному чи семному рівні, але й у концептуальному аспекті.

Мета статті. Стрімкий розвиток засобів масової інформації, загальнодоступність інформаційних джерел сприяє не лише інформатизації суспільства, але й формуванню суспільної думки та зростанню інтелектуального рівня відповідної спеціальної сфери, якою є досліджувана мас медійна термінологія. Зацікавленням дослідників є те, що спеціальна лексика англійської мови мас медійної сфери, перманентно розвиває нові значення для номінації нових понять і об'єктів. Більшість термінів досліджуваної сфери вже пройшли еволюційний шлях у процесі розвитку нового значення [1]. Таким чином, термінологічна система мас медійної галузі виявляє динамічний характер тому, що для розуміння масмедійного терміна, як і будь якого іншого, важливе повне осягнення спектру його семантичних нюансів та наповнення [2].

Інтенсивний розвиток науки і техніки разом з глобалізаційними процесами у сучасному суспільстві призводять до збагачення термінологічної системи англійської мови мас медійної сфери. Тому, завданням означеної статті є простежити еволюцію поглядів на значення мас медійного терміна, виявити загальні механізми, які забезпечують вектор розвитку загальновживаного слова до фахової мови, зокрема за рахунок семантичних категорій якими є стабільне інваріантне значення терміна у площині мови та диференційні ознаки, що виконують роль формування численних смислів у мовленні.

Виклад основного матеріалу. Не викликає жодних сумнівів те, що людська мова є найдосконалішим способом передачі інформації. Люди живуть не лише у матеріальному світі і не лише у світі соціальному, а в значній мірі вони знаходяться під владою конкретної мови, яка на думку Г.Б Антрушиної, у своїй еволюції проявляє залежність від середовища в якому вона існує з одного боку і від внутрішнього механізму та устрою з іншого [3,С.198]. Вивчення системної організації та розвитку словникового складу мови належить до одного з найактуальніших напрямів сучасних лінгвістичних досліджень. Наявність та генеза спільного семантичного компонента у слові-терміні, яке номінуємо інваріантним значенням , його узагальнена природа та абстрактна сутність тощо, викликають низку за питань, які є в ракурсі наукових зацікавлень та завдань дослідників [4].

Проблема значення слова здавна привертала увагу вчених, основні зусилля яких були скеровані на вивчення етимології та історії окремих слів [5]. З часом вчені звернули увагу на дослідження найзагальніших законів зміни значення слова. (М.Бреаль, А. Дармстетер, Г. Стерн, та ін..), проте власнезнакове значення слова залишалося поза увагою дослідників, оскільки саме поняття значення не було визначене в інтралінгвальних термінах елементів системи мови. [6,C. 82-32];

[7,C.26-33]. Замість цього, значення слова ототожнювалося з відносними екстралінгвавльними об'єктами реальної дійсності, тобто змінювався об'єкт, змінювалося і значення співвіднесеного слова, для прикладу загальновживане слово Blackout --затемнювати- у процесі свого розвитку у мас медійній сфері отримало спеціалізоване значення - («блекаут») цензурування новин, пов'язаних із певною темою, зокрема, в засобах масової інформації, зумовлене певними причинами [1].

Тут доцільно нагадати, що у сучасній семасіології відроджуються ідеї видатного математичного логіка Г. Фреге про необхідність розрізняти у слові базові категорії значення і смисл [8,С.351-379]. Справжню суть значення було висловлено ще в геніальних здогадках античних філософів, які вважали, що слово, крім свого значення має ще одну властивість ідею, образ слова (Платон).

Так, французький дослідник, М.Бреаль першим встановив два основних типи зміни у розвитку значення а) радіаційний, коли слово ніби випромінює все нові і нові значення , водночас зберігаючи свою початкову форму і б). ланцюжковий, коли у слові зі значенням А одночасно зявляється інше значення (В), з часом перше відпадає, а залишається лише друге [5]. Скажімо, Feature (фіча, від англ. feature -- особливість) -- спеціальна стаття в газеті чи журналі або частина телевізійної чи радіопередачі, яка висвітлює життя й діяльність конкретного суб'єкта, або (англ. background (бекґраунд)-- фон, задній план, непомітна позиція) -- частина матеріалу, яка містить опис місця дії й пояснення, необхідні для опису події, іншу додаткову інформацію [9].

Висловлюємо думку, що слово як сконденсоване явище має у своєму смисловому арсеналі різні відтінки, воно в історичному розвитку змінюється та модифікується. Тут постає запитання, які саме зв'язки існують між значеннями слова, що “породжує” його різні смислові відтінки. Поділяємо думку відомого семасіолога, про те, що слово не змінюється повністю у процесі своєї еволюції та з кожною одиницею своєї актуалізації, інакше сам процес спілкування людей був би не можливим, тобто учений відверто проголошує, що слово не може мати декілька значень, оскільки лексичне значення у слові одне [10, С.125]. Дайджест (англ. digest -- стислий виклад) -- скорочений або повний передрук матеріалів інших видань, може бути повноцінним матеріалом, у якому подається добірка чи огляд найцікавіших публікацій за певний обраний період[1 ].

Зазначимо, що наукова концепція (образу) слова, сформульована ще у працях античних філософів знайшла своє відображення також у дослідженнях лінгвістів кінця ХІХ ст.. у понятті внутрішньої форми слова(Потебня). У зв'язку із згаданим вище, дослідники трактували внутрішньомовну сутність значень, як щось стабільне, інваріант [11].

Отже, мовні процеси, пов'язані з утворенням мовних парадигм слів мас медійної сфери мають не лише внутрішньомовну основу, а й позамовну зумовленість. Вивчення та розвиток окремих термінів уможливлює їхню еволюцію та становлення. Науково-технічна термінологія є найактивнішою частиною словника, вона постійно оновлюється та розвивається. Мову можна простежити в динаміці, розкрити живі і продуктивні процеси [11,с.261-263]. Розуміння категорій значення і смислу можемо представити як такі, що значення це категорія мови, а смисл поза мовою, котрі складають цілісну єдність. Услід за мовознавцями, розрізняємо значення і смисл за їх відношенням до інтенсіоналу значення - інваріант узагальнений компонент, а смисл слова - варіативний щодо екстенсіоналу [12].

На нашу думку, у випадках використання загальновживаної лексики у функції мас медійного терміна семантична тотожність останніх не порушується, оскільки такі терміни використовують для номінації спеціальних понять, зокрема досліджуваної термінології мас медійної сфери, як от: лід -- (англ. lead -- керувати, очолювати, займати перше місце, бути попереду); -- короткий виклад журналістського матеріалу, що розміщується після заголовку й перед основним текстом; лонгрід -- (англ. Long-form journalism) -- формат журналістики, якому властивий великий обсяг, від півтори тисячі слів. Тролінг ( англ. Trolling) - розміщення в Інтернеті (на форумах, в дискусійних групах, в вікі-проектах, блогах тощо) брутальних або провокаційних повідомлень, образ на адресу учасників обговорення [9].

Якщо розлогіше проаналізувати еволюцію терміна «тролінг», то слід зазначити, що він походить зі сленгу учасників віртуальних спільнот і немає прямого стосунку до масмедійної сфери. Так, у дослівному перекладі англ. «trolling» означає «рибалити на блешню». Очевидно, слово набуло популярності через етимологічний зв'язок із назвою потворних і неприємних героїв скандинавського фольклору. Потрапивши у спеціальну мас медійну сферу «тролінг» може характеризувати одне конкретне повідомлення, або розміщення таких повідомлень загалом. Більше того, термін «тролінг» також використовується, щоб описати діяльність «тролів» узагалі. Користувачі ЗМІ навмисно вживають грубі, вульгарні, стилістично знижені слова і вислови з метою принизити опонента, сформувати сприйняття об'єкта як підозрілого та небажаного, який викликає ворожість і навіть ненависть.

Доцільно, тут навести геніальну думку В.Гумбольдта, щодо характеристики слова як знака предмету. Учений, відповідно із загальними положеннями своєї філософії мови зазначає, що люди розуміють одне одного не тому, що вони засвоїли знаки предметів. І не тому. що під знаками домовлено розуміти одні й тіж поняття, а тому що знаки одні і тіж самі ланки як у ланцюгу чуттєвого сприйняття людей так і у внутрішньому механізмі оформлення понять, при їх називанні зачіпляються ті струни духовного інструменту, в результаті чого у кожної людини виникають відповідні, але не одні і ті ж поняття [13,С.77-89].

Якщо говорити про еволюцію слова в історичному аспекті, то не зайвим є навести слушну думку Г. Пауля. який вважає, що зміни значення слова йдуть від збереження старого до виникнення нового, причому старе не відмирає повністю, а зберігається і переходить у нове, що дозволяє стверджувати про зв'язок і послідовність [14]. Яскравими прикладами у підтвердження висловленого ученим вище наведімо приклади англійських термінів газетної лексики, як от: astroturfing- астротурфінг - штучне керування громадською думкою; briefing - брифінг - коротка прес-конференція з актуальних питань сучасної політики; primaries-праймеріз - попередні вибори; speechwriter- спічрайтер - мова, писати промову,рід занять людини, яка готує доповіді та промови для посадовців, бізнесменів, публічних людей[1 ].

За нашими спостереженнями, у термінологічному фонді масмедійної сфери та ЗМІ останніх років характерними є два процеси: 1). збільшення кількості англомовних медіа термінів (offshore,trend, clan, deadline,hacker) та ін.2).розширення актуальності та функціонального потенціалу термінології ЗМІ (impeachment, image, lobby, establishment, etc). У новітню добу у сфері мас-медіа натрапляємо на слова-терміни засвоєні безпосередньо з мови-реципієнта без їх транслітерації Brexit- (букв). Britain + exit-вихід Великобританії з європейськоі спільноти;Wikileaks- міжнародна організація, що займається витоками таємної інформації та її подальшою публікацією на своєму сайті. [9].

Динамічний трансфер загальновживаної лексики у сферу сучасної англійської мас медійної терміносистеми набуває все більшого масштабу. Оскільки цей процес є, на перший погляд, доволі хаотичним і навіть важко спрогнозованим, все ж він підпорядкований чітким мовним законам з їх структурою, семантикою та функціонуванням. Порівняймо у зв'язку з цим, масове проникнення американізмів у сферу сучасної медіамови, які перебувають по суті у ролі інтернаціоналізмі, позаяк вони вживаються у багатьох світових мовах. Сучасні дослідники (Ю.Зацний, А. Янков) уважають, що саме взаємовплив мов має достатні внутрішні ресурси для задоволення потреб її носіїв, розумне та виважене вживання іншомовних слів лише збагачує національну мову, розширює її виражальні можливості [15]. Маніпуляція -- (від фр. manipulation, від лат. manipulos - жменя, пучка) -- використання інформації з шахрайською метою або в корисливих цілях шляхом її перекручення, надання неповної інформації, тенденційного її витлумачення; міленіали-або покоління Y (англ. «Millennials» - покоління «ігрек»; інші назви: «покоління міленіум», покоління «next», «мережеве» покоління, ехо-бумери) -- покоління, що народилося між 1982 та 1994 роками, і зустріло нове тисячоліття в юному віці.[1 ].

Однак, основний корпус англійської масмедійної термінології формують не ізольовані слова, або іншомовні вкраплення, а загальновживані слова. які володіють потужним термінотвірним потенціалом. Саме загальновживані слова слугують вихідним матеріалом для подальших процесів термінотворення та смислотворення у фаховій медіамові.

Висновки. Як висновок, зазначимо, що в історичному екскурсі еволюція слова-терміна розвивається і якісно змінюється у напрямі від вихідних диференційних сем до узагальнених комунікативно- релевантних ознак позначення реалій. Ми дотримуємося думки, що у семантичній структурі слова чітко виокремлюється ядро (стабільна інваріантна частина змісту) і периферія (змінна), відносно динамічна його частина, смисл якої до певної міри змінюється. Масмедійні терміни як експресивно та семантично наповнені, оцінні лексичні одиниці привертають увагу читацької аудиторії та викликають її зацікавлення через характерне емоційне забарвлення.

Можемо констатувати, що значення терміна мас медійної сфери есплікується як складний мовленнєво-мисленнєвий феномену складі якого входять певним чином структуровані семантичні елементи, співвідносні із властивостями, ознаками та відношеннями позначуваного предмета (явища). Будь яка інформація закодована у тому чи іншому мас медійному терміні може бути представлена у вигляді низки численних елементарних смислів, як структурних компонентів значення.

Таким чином, із проведеного дослідження напрошується висновок про те, що саме ознаки стабільних інваріантних відношень між елементами в межах кожної іншої системи понять закріплюються в інваріантному значенні слова - терміна в системі мови та позначають послідовно різні елементи відповідно до різних систем, і “породжують”, таким чином, щоразу інший смисл мас медійного терміна. Такий методологічний підхід уможливлює виявлення семантичної суті кожної семи і закономірності її функціонування в планах мови та мовлення, що потребує у перспективі подальшого глибшого та окремого дослідження.

Література:

1. Matheson D. Media discourses: analysing media texts. London: Open University Press, 2005. 206 p.

2. Вейнрайх У.О. Языковые константы: Состояние и проблемы исследования / пер. с англ. - Киев : Высшая школа, 1979. 263 с.

3. Антрушина Г.В. и др. Лексикология английского языка. EnglishLexicology: Учебник для педагогических вузов. Москва, 2004. 223 с.

4. Goursky S. The Idiomatic Heart of the English Language. Lviv, 1975. 179p.

5. DarmsteterArsene. The life of Words as symbols of Ideals. London,1886. 240 p.

6. Гурський С.О. Значення слова і термін. Іноземна філологія. Вип. 26. Львів, 1971. С. 28-32.

7. Дудок Р.І. Системність та структурність мови. Інститут мовознавства імені О.О. Потебні НАН України. “Мовознавство”. № 5. Київ, 2003. С. 26-33.

8. Фреге Г. Смысл и денотат // Семиотика и информатика. - Москва, 1983. C.351-379.

9. NTC's MASS MEDIA Dictionary by R.Terry Ellmore / National Textbook Company. N.Y., 1992. 500 p.

10. Звегинцев В.А. Смысл и значение // Теоретические и экспериментальные исследования в области структурной и прикладной лингвитистики. Москва, 1979. 376 с.

11. Гак В.Г. Лексическое значение слова // Лингвистический энциклопедический словарь. Москва, 1990. C.261-263.

12. Аллендорф К.А. Значение и изменение значений слова. Москва, 1965. 260с.

13. Гумбольдт В. фон. О различии строения человеческих языков и его влияние на духовное развитие человеческого рода // Звегінцев В.А. История языкознания ХІХ и ХХ веков в очерках и извещениях. Москва : Просвещение, 1960. С. 77-89.

14. Пауль Г. Принципы истории языка. Москва, 1960. 500 с.

15. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови. Запоріжжя, 1998. 430 с.

16. Медіалінгвістика : словник термінів і понять / Л.І. Шевченко, Д.В. Дергач, Д.Ю. Сизонов / за ред. Л.І. Шевченко. Вид. 2-ге, випр. і доп. Київ: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2014. 326 с.

17. Breal M. The Beginnings of Semantics. - Stanford Univ. California, 1991. P. 245.

Размещено на Allbest.ru