Інтерактивний плакат ThingLink у викладанні лінгвістичних дисциплін

Размещено на http://allbest.ru

Херсонський державний університет

Інтерактивний плакат ThingLink у викладанні лінгвістичних дисциплін

Мартос Світлана Андріївна кандидат філологічних наук, доцент,

кафедра української і слов'янської філології та журналістики

м. Івано-Франківськ

Анотація

У статті проаналізовані можливості використання сервісу ThingLink під час вивчення мовознавчих дисциплін у системі вищої освіти для студентів-філологів, майбутніх вчителів української мови та літератури. Авторка презентує власний досвід застосування інтерактивних плакатів на лекційних і практичних заняттях, під час самостійної роботи здобувачів вищої освіти, організаційно-виховних заходах.

Визначено й детально описано алгоритм створення інтерактивного плаката ThingLink, зокрема реєстрацію на сайті, створення основи плаката, вибір і розміщення матеріалів, збереження й розповсюдження.

Продемонстровано різновиди полотна для мультимедійної наочності, запропоновано низку доцільних у процесі викладання лінгвістичних курсів матеріалів, які можна розмістити на плакаті (біографія вчених-філологів; каталог лінгвістичних онлайн-словників; термінологічний глосарій тощо).

Визначено, що розміщення на інтерактивному плакаті покликання на певний елемент електронного навчального курсу на сайті KSUonline сприяє забезпеченню наступності у процесі вивчення лінгвістичних дисциплін, повторенню опанованого здобувачами матеріалу, компенсуванню прогалин у знаннях студентів- філологів.

Підкреслено, що плакат ThingLink дозволяє викладачеві демонструвати навчальний матеріал у нетрадиційній візуалізованій формі, використовувати проблемно-пошуковий, творчий та диференційований підходи в навчанні, стимулювати інтерес здобувачів вищої освіти до поглибленого вивчення філологічних дисциплін.

Значну увагу звернено на самостійне створення плаката студентами, що сприяє підвищенню мотивації студентів до ґрунтовного опанування мовознавчих дисциплін, формує навички використання ІКТ. Визначено низку компетентностей майбутніх філологів, які формує вироблення плаката ThingLink.

В умовах діджиталізації освітніх процесів і переходом на дистанційне та змішане навчання публікація може стати в нагоді викладачам вищої школи, вчителям загальноосвітніх закладів, студентам, магістрантам і аспірантам педагогічних спеціальностей.

Ключові слова: сервіс ThingLink, інтерактивний плакат, лінгвістичні дисципліни, студент-філолог.

Abstract

The thinglink interactive poster in teaching linguistic disciplines

Martos Svitlana Andriivna Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Department of Ukrainian and Slavic Philology and Journalism, Kherson State University, Ivano-Frankivsk,

The article analyzed the possibilities of using the ThingLink service in the study of linguistic disciplines in higher education for philology students and future teachers of Ukrainian language and literature.

The author presents her own experience of using interactive posters during lectures and practical classes, as well as for independent work of students and organizational and educational events. The algorithm for creating an interactive ThingLink poster is defined and described in detail, including registration on the website, creating the foundation of the poster, selecting and placing materials, saving and distributing.

Various types of canvas for multimedia visualizations are demonstrated, and a range of useful materials for linguistic courses that can be placed on the poster are proposed (biographies of philology scholars, catalogs of linguistic online dictionaries, terminology glossaries, etc.).

It is determined that including a reference to a specific element of an electronic educational course on the KSUonline website on an interactive poster promotes continuity in the process of studying linguistic disciplines, reviewing the material acquired by learners, and compensating for gaps in knowledge of philology students. It is emphasized that the ThingLink poster enables instructors to demonstrate educational material in a non-traditional visualized format, use problem- search, creative, and differentiated approaches to teaching, stimulate the interest of higher education learners in in-depth philological discipline. Significant attention is given to independent poster creation by students, which contributes to increased motivation for thorough mastery of linguistic disciplines, and develops ICT skills.

A range of competencies for future philological that are developed through creating a ThingLink poster is identified. In the context of digitization of educational processes and the shift to distance and blended learning, this publication can be useful for higher education instructors, teachers of general education institutions, students, and master's degree students in pedagogical specialties.

Keywords: ThingLink service, interactive poster, linguistic disciplines, philological student.

Вступ

Постановка проблеми. Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій на сучасному етапі становлення суспільства охоплює усі сфери людської діяльності, зумовлює виникнення нових можливостей для вдосконалення форм взаємодії учасників освітнього процесу. Важливого значення набувають вебтехнології, які пропонують найрізноманітніші програмні сервіси й ресурси для вдосконалення професійного розвитку освітян, заохочують до взаємодії та саморозвитку викладачів і здобувачів освіти.

Сьогодні дистанційна форма навчання - майже єдиний можливий різновид організації освітнього процесу, традиційні форми і засоби роботи доволі часто неефективні, а це вимагає від викладача шукати нові шляхи, різноманітні сервіси, ресурси й інструменти, опановувати й застосувати їх у навчальному процесі.

Онлайн-інструменти надають викладачам додаткові можливості для викладання навчального матеріалу, але серед численних доступних інтерактивних і онлайн-інструментів не завжди легко знайти такі, які сформують умови для успішного навчання і забезпечать якісний рівень викладання.

Дистанційні форми навчання посилюють інтерес до використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Одна з таких інноваційних вебтехнологій - інтерактивний плакат, який є дієвим засобом візуалізації освітнього процесу. Особливої уваги заслуговує використання інтерактивних плакатів під час вивчення лінгвістичних дисциплін студентами педагогічних спеціальностей, оскільки це сприяє удосконаленню навичок використання інформаційних і комунікаційних технологій, формуванню здатності майбутніх учителів доцільно використовувати й створювати сучасне навчально-методичне забезпечення для проведення занять.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання використання інтерактивних плакатів у освітньому процесі висвітлено в багатьох роботах зарубіжних і вітчизняних науковців та практиків, однак ґрунтовних праць, у яких тема розкрита повно і всебічно, досі немає. Опрацювання й аналіз літератури засвідчив, що у вирішенні цієї проблеми наявні неточності й прогалини, які потребують подальшого врегулювання.

Застосуванню інтерактивних плакатів у роботі вчителів загальноосвітніх навчальних закладів присвячена низка публікацій, зокрема П. Бєльчев розглядає інтерактивний плакат як сучасний дидактичний засіб навчання фізики в загальноосвітній школі [2]; використання онлайн-інструментів у процесі навчання іноземної мови характеризує І. Іванюк [4]; А. Кобися аналізує використання комп'ютерних технологій та інтернет сервісів під час вивчення хімії [5]; Т. Круш висвітлює питання застосування інтерактивних плакатів у процесі вивчення української мови в ЗНЗ [7]; питанню використання вебтехнологій у професійній діяльності вчителів трудового навчання присвячена публікація Н. Похиль і О. Сацюк [11] тощо.

Питання використання інтерактивних плакатів як додаткового засобу організації навчальної діяльності здобувачів вищої освіти висвітлено в публікаціях О. Бесклінської [3], Є. Кочерги [6], Л. Мелько [8], О. Новикової [10] та інших. Однак, можливості сервісу Thinglink як продуктивного вебінструмента створення інтерактивних плакатів і застосування цього засобу візуалізації у підготовці студентів-філологів, майбутніх учителів української мови та літератури розкриті недостатньо та вимагають подальших напрацювань.

Мета статті - аналіз способів створення і застосування інтерактивного плаката Thinglink у процесі викладання лінгвістичних дисциплін для студентів спеціальності «Середня освіта (українська мова та література)».

Виклад основного матеріалу

Термін «інтерактивність» походить від англійського слова interaction, яке в перекладі означає «взаємодію». Інтерактивність - здатність взаємодіяти або знаходитися в режимі діалогу з ким-небудь (людиною) або з чим-небудь (наприклад, комп'ютером) [9]. Плакат (афіша) є одним із найдавніших засобів привернення уваги публіки. І. Андрейканіч виокремлює кілька різновидів плакатів залежно від цілей, яких необхідно досягти: пропагандистський (підвиди агітаційний та політичний), рекламний, соціальний, культурологічний та навчально-інструктивний [1]. Безумовно, мета використання інтерактивного плаката як електронного навчального ресурсу не обмежується лише навчально-інструктивною функцією, це багатофункціональний засіб навчання, насамперед прийом взаємодії адресата (вчителя/викладача) й адресантів (учнів/студентів).

Сьогодні існує чимало сервісів, які дозволяють розробити різноманітні інтерактивні плакати: Cacoo (https://cacoo.com/); Genially (https://genial.ly/); Glogster (https://edu.glogster.com/); Padlet (https://uk.padlet.com/); ThingLink (https://www.thinglink.com) та інші.

ThingLink - це сервіс, що надає можливість створювати мультимедійні плакати, своєрідні «живі картинки» з маркерами. Наведення на відповідний маркер призводять до появи мультимедійного контенту, така інтерактивна навігація дає змогу відобразити необхідну графічну, текстову, звукову інформацію.

Алгоритм створення інтерактивного плаката ThingLink включає кілька основних етапів: 1) реєстрація на сервісі https://www.thinglink.com/; 2) створення основи (полотна, фону) плаката; 3) вибір і розміщення контенту; 4) збереження й розповсюдження. Зупинимося детальніше на кожній позиції.

Реєстрацію на сервісі ThingLink можна здійснити через електронну пошту або увійти за допомогою облікового запису Google, Facebook або Twitter. Ресурс умовно безкоштовний, але для результативної роботи викладача цілком достатньо наданих базових можливостей. Позитивним є те, що інструментами створення і редагування легко користуватися, оскільки вони містять наочні поради, онлайн-підтримка сервісу пропонує технічну допомогу і практичні ідеї щодо послуговування інструментом.

Віднедавна Thinglink повідомили про об'єднання з Canva, що надає можливість формувати базову графіку практично в потоці створення інтерактивного плаката Thinglink. Таке поєднання двох популярних онлайн-сервісів дозволить викладачам забезпечити дистанційні заняття професійними інтерактивними матеріалами та стане запорукою підвищення мотивації здобувачів у вивченні української мови [10].

Для створення полотна необхідно натиснути кнопку Create, вибрати тип інтерактивного плаката з доступних різновидів, завантажити фон на екран My media. Обираючи тло, слід пам'ятати, що інтерфейс інтерактивного плаката повинен бути не лише яскравим і привабливим, а й простим і зручним. Сервіс дозволяє створювати копії вподобаних інтерактивних зображень, які можна згодом редагувати. Основою плаката може бути готове зображення, зокрема вибране із колекції Google, фото з особистої бібліотеки, створена власноруч хмаринка слів до вибраної теми тощо. Наприклад, створюючи інтерактивний плакат до теми «Урбанонімія» (дисципліна «Мовний портрет міста»), фоновим зображенням обрали фото Херсона; вивчаючи тему «Сполучник» у курсі сучасної української літературної мови, створили тегу слів із розрядами сполучників за будовою, способом уживання, синтаксичними функціями.

Сервіс має контент «360° Library collection», що надає можливість створювати панорамні інтерактивні плакати. Бібліотека ThingLink 360° містить колекцію професійних 360-градусних зображень культурно значущих історичних і природних об'єктів, зокрема теки «Зорі і Сонячні системи», «Рекомендований тур», «Норвегія», «Наука», «Ситуації» тощо. Для висвітлення теми «Форми обговорення професійних проблем» (дисципліна «Ділова українська мова») вибрали з теки «Робоче середовище і професії» панораму офісу Quint в Індії; у презентації вибіркової дисципліни «Урбанолінгвістичні студії» розмістили інтерактивний плакат ThingLink, тлом для якого обрали панорамне зображення Києва із теки «Європейські столиці».

Вибір і розміщення матеріалів плаката першочергово залежить від теми заняття, його дидактичної мети й завдань. Викладачеві слід урахувати й те, що плакат може використовуватися не на одному занятті, а протягом декількох лекційних чи практичних занять. Для додавання підібраного контенту необхідно натиснути піктограму олівця над зображенням і вікно додавання мітки Add tag, щоб вибрати тип матеріалу (відео, аудіо, слайд-шоу, покликання на вебсайти, опитування тощо).

Можливості застосування програмного сервісу ThingLink у освітній діяльності необмежені, а ефективність застосування інтерактивного плаката залежить від професійного досвіду, методичної культури, креативності викладача. У процесі викладання лінгвістичних дисциплін доцільними можуть бути такі матеріали: комплекти електронних дидактичних матеріалів до заняття; мультимедійні конспекти лекцій; історичні довідки (мовна еволюція, етимологія, застарілі слова, фонетичні процеси, граматичні явища тощо); біографії вчених-філологів; інтерактивні блок-схеми; тематичний реєстр ресурсів у мережі «Інтернет»; каталог лінгвістичних онлайн-словників; схеми аналізу лінгвістичних явищ; інтелектуальні карти для мозкового штурму; системи вправ до певної теми з рекомендаціями щодо їх виконання; термінологічний глосарій; рекомендована онлайн-література до курсу, теми або питання заняття тощо.

Розглянемо створення плаката ThingLink на конкретних прикладах. До теми «Сполучник» курсу сучасної української літературної мови розробили інтерактивний плакат із перспективою послуговування ним на кількох практичних і лекційних заняттях, також він передбачав завдання для самостійної роботи здобувачів вищої освіти. Плакат містив низку покликань на рекомендовану літературу до теми, зокрема монографію К. Городенської «Сполучники української літературної мови», публікацію Л. Колібаби «Актуалізовані сполучники української мови в текстах різних функціональних стилів», статтю Г. Весельської «Нові явища у функціонально-стилістичному вживанні протиставних сполучників в українській літературній мові кінця ХХ - початку ХХІ століть», дослідження О. Кагало «Парні сполучники української мови: формування та особливості вживання», доробок Г. Голосовської «Неповнозначні частини мови у функціональному аспекті». Відеоматеріали «Польська мова. Сполучник» і «Англійська мова. Сполучник» формуватимуть здатність майбутніх філологів, учителів української мови та літератури до зіставлення й інтерпретації мовних фактів, сприятимуть підвищенню власного професійного рівня й удосконаленню кваліфікації.

Готуючи захід до Міжнародного дня грамотності для студентів- першокурсників, підготували інтерактивний плакат ThingLink і розмістили на ньому такі матеріали: покликання на навчальний посібник викладачів кафедри (Омельчук С., Климович С. Український правопис - це доступно!. К.: Грамота, 2020, 202 с.); покликання на Лінгвістичний освітньо-науковий центр Херсонського державного університету у Facebook; відеоконтент YouTube про зміни в українському правописі та інші. Дібрані матеріали систематизували й узагальнили шкільні знання здобувачів з українського правопису редакції 2019 року та популяризували освітню й наукову роботу викладачів випускової кафедри.

У Херсонському державному університеті на основі платформи дистанційного навчання Moodle створений сайт KSUonline, який в останні роки став обов'язковим електронним навчальним ресурсом і неодмінним помічником викладачів. Сервіс ThingLink можна вважати доповненням до платформи Moodle. Розглядаючи використання сервісу ThingLink для навчання математичних дисциплін у системі дистанційного навчання Moodle, О. Бесклінська слушно зазначає: «Використання зовнішніх Інтернет-сервісів у системі дистанційного навчання Moodle для створення різного роду інтерактивних і віртуальних дошок сприяє зручності сприйняття і наочності мультимедійних навчально-методичних даних, реалізації інтерактивних форм їх візуалізації» [3, с.37]. Розміщення на інтерактивному плакаті покликання на певний елемент розробленого викладачем електронного навчального курсу сприяє забезпеченню наступності у процесі вивчення лінгвістичних дисциплін, повторенню опанованого здобувачами матеріалу, компенсуванню прогалин у знаннях студентів-філологів. Наприклад, інтерактивний плакат до теми «Іменник» курсу сучасної української літературної мови містить покликання на тему «Відмінювання і правопис іменників» дисципліни «Практикум з української мови»; інтерактивний плакат до навчальної (філологічної) практики включає гіперпокликання «Годоніми» курсу «Мовний портрет міста», оскільки одним із завдань практики є дослідження мовного міського простору.

Збереження й розповсюдження. Для збереження створеного інтерактивного плаката на платформі ThingLink слід натиснути на кнопку Done. За потреби плакат можна перейменовувати й редагувати, надавати покликання на нього студентам або співробітникам, отримувати QR-коди, поширювати через соціальні мережі Viber, Telegram, Facebook, Instagram тощо. Налаштувавши конфіденційність матеріалу в розділі Privacy Settings, користувач сервісу ThingLink має можливість контролювати доступ до плакату.

Для освітнього процесу цінним є те, що сервіс ThingLink працює у всіх сучасних веббраузерах, на iPad, iPhone та Android. Здобувачі вищої освіти й викладачі можуть працювати з інтерактивним плакатом на всіх пристроях, від маленьких телефонів до великих сенсорних екранів. Однак у мобільній версії дещо обмежений функціонал, але можна створювати плакати і, не виходячи з додатку, відправляти їх у соціальні мережі.

Інтерактивний електронний плакат дозволяє викладачеві демонструвати навчальний матеріал у нетрадиційній візуалізованій формі, використовувати проблемно-пошуковий, творчий та диференційований підходи в навчанні, стимулювати інтерес здобувачів вищої освіти до поглибленого вивчення філологічних дисциплін.

Плакат ThingLink концентрує інформацію у вигляді «навчальної опори», базового конспекту, яким можна послуговуватися як на етапі вивчення нового матеріалу, так і на етапах закріплення й контролю за якістю отриманих знань і навичок. Використання інтерактивного плаката як мультимедійного освітнього ресурсу дозволяє наочно демонструвати студентам-філологам навчальний матеріал, який зібраний в одне єдине ціле, заощаджувати час на пояснення нового матеріалу чи повторення.

Важливим етапом є самостійна робота студентів як форма організації освітнього процесу, за якою здобувачі виконують заплановані завдання під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. Одним із таких видів роботи може бути створення інтерактивного плаката ThingLink здобувачами на різні теми, що сприятиме підвищенню мотивації студентів до ґрунтовного опанування мовознавчих дисциплін, формуватиме навички використання інформаційно-комунікаційних технологій.

Вироблення плаката ThingLink формуватиме у майбутніх філологів, учителів української мови та літератури низку визначених Стандартом вищої освіти України компетентностей: здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел; здатність застосовувати у власній практичній діяльності ефективні методи й освітні технології навчання; здатність доцільно використовувати й створювати сучасне навчально-методичне забезпечення для проведення занять; здатність генерувати нові ідеї (креативність) [12]. Наприклад, під час вивчення ділової української мови студентам запропонували самостійно створити інтерактивний плакат «Професійне резюме» та презентувати його перед одногрупниками на практичному занятті. Це завдання спрямоване на вироблення навичок планувати, організовувати, здійснювати і презентувати дослідження та/або інноваційні розробки в конкретній філологічній галузі, а також ефективно працювати з інформацією (добирати необхідну інформацію з різних джерел, зокрема з фахової літератури та електронних баз, критично аналізувати й інтерпретувати її, впорядковувати, класифікувати й систематизувати). Виконуючи подібні завдання самостійної роботи, студенти призвичаюються дотримуватися правил академічної доброчесності; виявляють спроможність працювати самостійно та в групі, уміти отримати результат з наголосом на професійну сумлінність та унеможливлення плагіату.

Розвивати здатність здобувачів вищої освіти працювати в команді допоможе створення інтерактивного плаката ThingLink у міні-групах. Зокрема, під час вивчення соціальної диференціації мови дисципліни «Соціолінгвістика» запропонували студентам поділитися на групи, конкретизувати питання теми, створити інтерактивний плакат (використовуючи сервіс ThingLink або інший вебінструмент), продемонструвати результати спільної діяльності на занятті. Переглядаючи студентські наробки на практичному занятті, засвідчилися, що студенти-філологи із задоволенням виконували завдання і творчо його презентували, виявляли креативність, добирали необхідну інформацію з різних джерел, вільно оперували лінгвістичною термінологією, систематизували й інтерпретували мовні й мовленнєві факти.

навчальний мовознавчий інтерактивний плакат філолог

Висновки

Новітні ІКТ, зокрема сервіс ThingLink, надають необмежені можливості для організації й забезпечення освітнього процесу у закладах вищої освіти. Сучасний викладач постійно шукає способи підвищити рівень якості викладання дисципліни, оптимізувати освітній процес, заохотити здобувачів вищої освіти до навчання.

Продуманий і грамотно створений інтерактивний плакат - один із ефективних засобів засвоєння здобувачами циклу лінгвістичних дисциплін. Використання плакатів ThingLink сприяє зручності сприйняття та наочності навчально-методичних матеріалів, реалізації інтерактивних форм їх візуалізації. Підготовка власних плакатів студентами-філологами, майбутніми вчителями української мови та літератури удосконалює їх навички використання ІКТ, формує здатність створювати сучасне навчально-методичне забезпечення, готує до майбутньої професійної діяльності. Перспективу подальших досліджень убачаємо в апробації інших вебресурсів, які допоможуть візуалізувати й удосконалити освітній процес у вищій школі.

Література

1. Андрейканіч А. І. Плакат: його види та жанри. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2013. Вип. 19(1). С. 121-126.

2. Бєльчев П.В. Інтерактивний електронний плакат як сучасний дидактичний засіб навчання фізики в загальноосвітній школі. Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету. (Педагогічні науки). Бердянськ : БДПУ, 2011. № 2. С. 73-77.

3. Бесклінська О.П. Використання сервісу Thinglink для навчання математичних дисциплін у системі дистанційного навчання Moodle. Інформаційні технології в освіті та науці: збірник наукових праць. Мелітополь: ФОП Однорог Т.В., 2019. Вип 11. С.34-38.

4. Іванюк І.В. Використання онлайн-інструментів у процесі навчання іноземної мови. Сучасні методики навчання іноземних мов і перекладу в Україні та за її межами : збірник матеріалів IV Міжнародної науково-практичної конференції. Переяслав, 2022. Україна, С. 144-148.

5. Кобися А. П. Використання комп'ютерних технологій та інтернет сервісів під час вивчення хімії. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2017. Вип. 49. С. 46-49.