Відображення часового аспекту мовної картини світу в значеннях похідних дієслів переміщення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відображення часового аспекту мовної картини світу в значеннях похідних дієслів переміщення

Постановка проблеми

мовна картина світу дієслово переміщення

У науковій картині світу категорію переміщення визначають як зміну з плином часу розташування тіл або їхніх частин у просторі. У мовній картині світу категорія переміщення також має просторові й часові параметри, однак їх доповнюють суто мовні характеристики способу переміщення. У мові найбільш часто виявляються, а отже, є вагомішими просторові характеристики переміщення (зокрема, його напрям чи траєкторія) та спосіб, за допомогою якого воно відбувається. Тим не менше, поняття часу також є надзвичайно вагомим для мовної картини переміщення. Це помітно з численності різноманітних мовних засобів для позначення часу. Часові характеристики можуть виражати слова різних частин мови (прислівники, іменники, прикметники, дієслова), граматичні категорії (часи дієслів), лексико-граматичні категорії (роди дії), лексико-синтаксичні засоби (сполучники, підрядні речення). Одним із вагомих засобів вираження мовної картини переміщення є словотвірні значення, що вживаються в багатьох дієсловах і узагальнюють дійсність майже на тому ж рівні абстрактності, що й граматика.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Роль словотвірних значень у функціонуванні семантики української мови досліджували К. Городенська, В. Грещук, Є. Карпіловська, Н. Клименко, І. Ковалик, О. Кушлик, Н. Лахно, Т Левченко, Ю. Романюк, В. Русанівський, С. Соколова, Т Чубань та інші. Однак проблеми систематизації словотвірних значень, пов'язаних з часовими характеристиками переміщення в картині світу української мови, до цього часу залишаються недостатньо вивченими. Цілі нашої статті - систематизувати часові характеристики переміщення, виражені за допомогою словотвірних значень, і проаналізувати їхню роль у мовній картині світу.

Виклад основного матеріалу

У науковій картині поняття переміщення трактують як зміну розташування предмета в просторі з плином часу. У свою чергу, наукове розуміння часу - послідовність явищ, які змінюють одне одного [3, с. 24]. Наука вивчає відокремленість різних стадій переміщення; тривалість дії; швидкість; ритми процесів. Мовна картина переміщення, виражена словотвірними засобами, має схожу класифікацію часових характеристик, однак поширює її, додаючи численні деталізовані побутові особливості цього процесу. Основними часовими словотвірними значеннями в семантиці похідних дієслів переміщення є:

1) фази переміщення - початок (пітиі, поли- нутиі, заструменіти1), кінець переміщення (ідоходити1);

2) тривалість переміщення - якийсь або певний час (політати, пролітати), тривалий час протікання дії (попойтиі);

3) швидкість переміщення - збільшення швидкості переміщення самого предмета (роз- кручуватися2, розлітатися5) чи сторонній вплив на зростання його швидкості (розкручувати4, розкочуватиЗ);

4) кількісні характеристики переміщення - однократність (стрибнути, хитнути), багатократність (попоходити, виколихувати! похитатися), наявність проміжків часу між повторними процесами переміщення (повівати1, пострибувати) тощо.

У таблиці перелічено часові словотвірні значення дієслів переміщення, усі афікси, які їм відповідають, приклади похідних слів, утворених за допомогою цих афіксів.

Наведені ознаки співвідносні з родами дії - категорією, що є, згідно з різними джерелами, морфологічною, морфолого-словотвірною, семантико-словотвірною, семантико-граматич- ною [6, с. 87]. Зі словотвором роди дії поєднує те, що значення одновидових дієслів містять додаткову ознаку, виражену постійним формальним показником - префіксом або префіксом і суфіксом, постфіксом [2, с. 201-208; 7, с. 66]. Залежно від змісту цієї додаткової ознаки, В.М. Русанівський поділяє роди дії на результативні, фазові, кількісні, а також роди дії, які виражають ступені інтенсивності [2, с. 208].

Часові словотвірні значення похідних дієслів переміщення

Словотвірні значення, що містять часові характеристики переміщення, відповідають фазовим та кількісним родам дії. До фазових родів дії належать дієслова, значення яких уточнені ознаками «початок дії», «кінець дії».

Починальний рід дії виділяє низка авторів [1, с. 17; 4, с. 176; 5, с. 107; 7, с. 56]. Ознака початку переміщення характерна для більшості дієслів переміщення. Не властива вона лише для дієслів, які розкривають поняття «переміщатися догори», «переміщатися, змінюючи напрям», а також «змінювати розташування в просторі».

Формальними засобами вираження ознаки «починати переміщатися» є префікси за- і по-. Із префіксом по- (усічений варіант п-) поєднуються односпрямовані дієслова їхатиі, попливтиі, пітиі і т. д. Іноді в цьому значенні можуть вживатися префікси ви- , від-: вилітатиі// (літаком), вилітати2, відлітатиі// (про літак), але в цьому випадку значення початку польоту є переосмисленим просторовим значенням вилітатиі, відлі- татиі (рух від початкової точки відліку.) Зрідка на початок переміщення може вказувати суфікс -ну-: сипнути2 (почати сипатися), сипнути4 непе- рех. (швидко, разом вийти, вибігти звідкись або піти, побігти куди-небудь (про багатьох людей)).

Префікс за- надає значення початку переміщення різноспрямованим дієсловам: заходИтиІ, забігати, залАзити (2) і т. ін. З цим префіксом також поєднуються дієслова, що розкривають поняття «здійснювати коливальні рухи»: захитати1, захилитати, загойдати, затрем- тіти1 тощо; поняття «здійснювати обертальні рухи» - закрутити1 (2), завертіти, закручува- тися2 тощо; поняття «переміщатися безладно» - заметушитися, заметатися, закидатися1 тощо; слова зарухати, заворушити, застрибати1, заскакати1, затанцювати1, затинятися та інші дієслова, у лексичних значеннях яких відсутня ознака єдиного напряму.

Фінітивний рід дії, «кінець переміщення», виділяє Русанівський В.М. [7, с. 56], Кушлик О. [4, с. 176] та інші. Він властивий порівняно невеликій групі дієслів переміщення. Словотвірне значення кінця переміщення передають префікси до- (доходити1, докручувати1, довірчувати, док- ручуватися2, дохитувати, дотанцьовувати!), від- (відмахувати5, відтанцьовувати2), пере- (перетремтіти2, перетанцьовувати!).

Дієслова, що містять словотвірні значення «переміщатися якийсь час», мають префікси пота про-. Ці префікси, за термінологією Т. Чубань і Т. Левченко, виражають обмежувально-часове значення [10, с. 204]. Деякі науковці ділять ці дієслова на два роди дії: неозначено-тривалий рід дії, виражений префіксом по- (побігати) і рід дії, який має значення певної тривалості в часі, виражений префіксом про- (пробігати) [7, с. 56; 4, с. 108].

Проте, опираючись на тлумачення дієслів у «Словнику української мови» [9], ми виявили, що дієслова з префіксом про- отримують визначення через словосполучення «якийсь час», а не «певний час». Через словосполучення «певний час» визначена невелика кількість дієслів, до складу яких входять префікси ви-, від- або пере-: вилітати, вигулюватиі, вибродити//, вибризкувати//, перебігати, вибігати2. Тому ми виділяємо одне словотвірне значення «якийсь час», яке об'єднує дієслова з префіксами по- , про-, ви-, від-, пере-. Для розмежування неозначено-тривалого роду дії, і роду дії, що має значення певної тривалості дії в часі, словотвірних засобів недостатньо. Необхідний додатковий контекст, поєднання з прислівниками ще, недовго, числівниково-іменниковими сполученнями два-три дні, іменниками півгодини, півроку тощо, а також частками тільки, лише, всього лише тощо [1, с. 16; 107, с. 204].

Поєднання префікса попо- з основою одно- спрямованого дієслова переміщення призводить до появи в значенні цього дієслова ознаки «тривалий час»: попойти1 (іти тривалий час, іти якийсь час), попоїхати розм. (їхати тривалий час). Ці похідні дієслова, утворені від односпрямованих дієслів іти1, їхати1, не вказують на багатократність, повторюваність дії, а лише на той факт, що рух відбувається протягом тривалого часу.

Словотвірне значення швидкості переміщення актуалізується в дієсловах ходи, переміщення в повітрі, обертання, перекочування: розкочу- вати3 (котячи, розганяючи, поступово збільшувати швидкість руху), розкручувати4 (поступово починати дедалі швидше крутити, обертати що-небудь), розкручуватися2 (поступово починати дедалі швидше крутитися, обертатися).

Наступні кілька часових словотвірних характеристик процесу переміщення співвідносяться з так званими кількісними (квантитативними) родами дії [4, с. 177]. До них зараховують словотвірні значення, що виражають однократність, багатократність переміщення, тривалу перервну дію.

Однократні словотвірні значення передають разовий, одноактний вияв дії (здебільшого нетривалої) - стрибнути, хитнути тощо [1, с. 16; 2, с. 206, 4, с. 177]. Словотвірне значення однократності містять дієслова обертання (крутнути1, крутонути, крутнутися1), переміщення донизу (плюснути, плюснутися, хлюпнутися, шубовснути1//, ляпнути1, хляпнути), переміщення рідини (хлюпнути, крапнути, бризнути, плеснути, плюснути, пирснути1 тощо), переміщення кидком (кинути, шпурнути, метнути1, жбурнути), переміщення ковзанням (сковзнути1, сковзнутися), переміщення сипкої речовини (сипнути, сипнутися, труснути), переміщення стрибками (стрибнути, скакнути, плигнути), переміщення повітряних мас (війнути, майнути, дмухнути), здійснення коливальних рухів (хитнути, хитнутися, схитнути, схитнутися, колихнути, колихнутися, сколихнути, сколихнутися, гойднути) тощо. До однократного роду дії належать дієслова, які називають процеси, що розпадаються на ряд одноактних, однорідних проявів: капати, коливатися, тремтіти і т. ін. Відносно неперервні дії, такі, як їхати, іти, плисти, бігти, нести, тягти, танцювати, вести, везти, текти, повзти, метушитися, підніматися, опускатися, падати, що не поділяються на окремі фрагменти тривання, не мають однократних відповідників. Формальним показником однократного роду дії є суфікс -ну- або його підсилювальний різновид -ону- (крутонути1, крутонутися, сипонути, стрибонути).

Словотвірне значення «повторювана дія» містять дієслова доконаного виду [1, с. 19; 4, с. 177; 10, с. 205], які мають значення «робити щось довго, кількаразово, як правило, з великим напруженням». Вони співвідносяться з родом дії багатократних дієслів [7, с. 57]: попоходити, попокрутити, попокидати тощо. Словотвірні значення цих дієслів у тлумачному словнику передають словосполучення «робити щось довго» і «кількаразово», «тривалий час або багато разів»: попогуляти док., розм. (гуляти багато разів; тривалий час; погуляти добре), попоходити (ходити багато разів, тривалий час; находитися добре), попоскакати (скакати багато разів, тривалий час).

Словотвірні значення повторюваної дії входять до складу дієслів, що позначають переміщення кроками (попоходити, попогуляти), обертання (попокрутити, попокрутитися1), коливання (попотруситися1), кидання (попокидати, поповикидати), стрибків (попоскакати), танцю (попотанцювати1), повзання (пополазити розм.), переміщення за допомогою транспорту (попоїздити1 док., розм., поповозити, поповозитися), переміщення вантажів на собі (попоно- сити1, попоноситися, попотягати1).

Повторювані дієслова утворюються від основ різноспрямованих дієслів за допомогою додавання префікса попо-. Це не є випадковим, оскільки саме різноспрямовані дієслова, крім ознаки відсутності єдиного напряму переміщення, містять ознаку багатократності руху. Так, визначення дієслова ходити1 звучить як «ступаючи, рухатися, переміщатися в різних напрямках; прямувати куди-небудь регулярно або постійно, з певною метою».

Словотвірне значення «робити що-небудь час від часу» вказує на перервно-пом'якшувальну дію [7, с. 57]. Значення містять дієслова недокона- ного виду: повіватиі, пострибувати, подимати тощо. Вони утворюються від недоконаних дієслів за допомогою додавання префікса по- й заміни суфікса -и-, -і- в основі слова на суфікс -а-, -ува-, або суфікса -а- на -ува- (-ва-): ходитиі - походжати, крутитисяі - покручуватися; гойда- тисяі - погойдуватися, дригати - подригува- тися, віяти - повівати.

Іноді замість префікса по- в цьому значенні вживають префікс ви-: вибрикуватиі (раз у раз брикати), вибасовувати (раз у раз басувати), виколихувати (раз у раз гойдати, колихати що-небудь), виколихуватисяі (раз у раз колихатися), вигойду- ватися (раз у раз гойдатися, хитатися), вимахувати (раз у раз махати чим-небудь) або префікс на-: накивуватиі розм. (кивати злегенька або час від часу).

Дієслова такого типу називають перервно-пом'якшувальними, оскільки в їхніх значеннях, крім ознаки перервності дії, актуалізується ознака неповної її інтенсивності, яка у визначеннях виражена прислівниками злегка, злегенька, помалу, потроху, не дуже сильно: погулювати (гуляти потроху або час від часу; гуляти не поспішаючи), покручуватися (крутитися злегка або час від часу), поколихуватися (колихатися злегка або час від часу), похитувати (хитати злегка або час від часу), похитуватися (хитатися злегка або час від часу), накивуватиі розм. (кивати злегенька або час від часу), погойдувати (гойдати обережно, помалу, або час від часу), погойдуватися (гойдатися обережно, помалу, або час від часу), подувати (віяти не дуже сильно або час від часу; повівати) тощо.

Як і у випадку з однократними дієсловами, цей рід дії утворюється від дієслів, які допускають можливість переривання дії: покручуватиі, покручуватися (дієслова обертального переміщення); похитувати, похитуватися, погойдувати, погойдуватися, помахувати, розхитувати4 (коливальне переміщення); покрапати, попирскувати (переміщення рідини); поскакувати, випли- гувати2, пострибувати (стаття переміщатися стрибками); повівати, подихати (і), подувати, подимати, подмухувати, подихувати, потягатиЗ (переміщення повітряних мас); вибрикуватиі, вибасовувати (переміщення тварин), а також від деяких різноспрямованих дієслів - походжати, погулювати. Натомість для порівняно неперервних процесів переміщення, таких, як їхати, іти, плисти, бігти, нести, танцювати, вести, везти, текти, повзти, метушитися, підніматися, опускатися, падати перервно-пом'якшувальний спосіб дії невластивий.

Висновки

У мовній картині світу, вираженій словотвірними значеннями дієслів переміщення, найчастіше трапляються значення початку й завершення переміщення, його тривалості, однократності чи багатократності актів переміщення. Це свідчить про те, що мовне розуміння часу, відображене словотвірними засобами, є конкретнішим, ніж мовна картина часу загалом, що відтворює плин подій від минулого до майбутнього засобами лексики й граматики. Словотвірні часові значення відображають більш практичну, побутову картину часу. Вона стосується передусім процесу тривання дії, що має початок і кінець, певну тривалість, відбувається один раз або повторюється. Перелічені побутові ознаки часу так часто трапляються в навколишній реальності, що мова вважала за потрібне зафіксувати їх у типових для багатьох дієслів словотвірних значеннях.

Список використаних джерел

1. Ачилова О. Л. Аспектуально-фазові модифікації багатократних дієслів у сучасній українській мові. Філологічні студії, 2012. Вип. 7, 15-22 с.

2. Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика української мови. Морфологія : Підручник. Київ, 1993. 366 с.

3. Гуйван П. Час у системі координат руху суспільно-значимих феноменів як процес поступу від минулого до майбутнього. Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. 2020. Вип. 32. С. 21-27.

4. Кушлик О. Реалізація словотвірного потенціалу вербальної зони бестіальних дієслів-ономатопів. Рідне слово в етнокультурному вимірі. 2012. С. 173-181.

5. Лахно Н. В. Проблема зв'язку родів дії із системою актантної функціональності. Науковий вісник ДДПУ імені І. Франка. Серія «Філологічні науки». Мовознавство. 2019. № 12. С. 106-111.

6. Романюк Ю. В. Еквівалентність граматичних термінів у сучасному славістичному мовознавстві (дієслово). Термінологічний вісник. 2015. Вип. 3 (2). С. 87-93.

7. Русанівський В. М. Роди дії. Українська мова : енциклопедія / Редкол.: Русанівський В. М. (співго- лова), Тараненко О.О. (співголова), Зяблюк М. П. та ін. 2-ге вид., випр. і доп. К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. 824 с., с. 202.

8. Русанівський В.М. Дієслово - рух, дія, образ. К. : 1977. 110 с.

9. Словник української мови : в 11 т. К. : Наукова думка, 1970-1980.

10. Чубань Т., Левченко Т. Особливості сполучуваності з префіксами дієслів односпрямованого руху і дієслів різноспрямованого руху в сучасній українській мові. Актуальні питання гуманітарних наук,

2016. Вип. 16. С.200-207.

Размещено на Allbest.ru