Мовні штампи і кліше у професійному мовленні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Запорізький національний університет

Мовні штампи і кліше у професійному мовленні

Стадніченко Ольга Олександрівна кандидат філологічних наук, професор

Шульга Олена Олексіївна кандидат філологічних наук, старший викладач

Запоріжжя

Анотація

Метою дослідження є характеристика основних засад використання мовних штампів і кліше у професійному мовленні. Об'єктом дослідження є мовні штампи і кліше. Методологія дослідження передбачає застосування сучасних методів теоретичного аналізу. Доведено, що використання штампів у мові не є вироком, це своєрідний сигнал, що показує, що їм необхідно зробити ковток свіжого повітря, відпочити та здійснити професійне перезавантаження. Визначено, що кліше зі значенням місця не такі різноманітні. Зазвичай вони використовуються в заголовку або на початку статті, після чого слідує конкретизація. Охарактеризовано, що джерелами мовних штампів може бути структурні запозичення з мови, у якому певний функціональний стиль розвинувся повільно. Встановлено, що штампами є як вживані у певних функціональних стилях мовні фрагменти, а й самі структурні моделі вживання мовних одиниць. Визначено, що звільнення від штампів відбувається лише завдяки систематичній та цілеспрямованій роботі. Це завжди й вивчення теоретичних основ професії, вимог до неї, це прагнення постійного самовдосконалення, самоконтроль, готовність до роботи над собою та розвитку виразності мови. Проаналізовано, що у науковому середовищі існують різні визначення штампів та кліше. Більшість дослідників чітко розмежовують дані поняття, дехто вважає їх аналогічними. Визначено, що кліше та штампи є різними явищами, які різняться за своєю функцією, значенням, характером впливу. Встановлено, що недоречне вживання кліше перетворює його на штамп, а штамп, що став загальновживаним настільки, що втратив експресію, може перейти в розряд кліше. Визначено, що мовне кліше у професійні мовленні - це стійка, регулярно відтворювана одиниця, яка в силу свого частого та/або невмотивованого вживання втрачає експресивність або сприймається як вставка.

Ключові слова: мова, штампи, кліше, мовлення, професійне мовлення.

Abstract

Stadnichenko Olga Oleksandrivna Zaporizhzhia National University, Zaporizhzhia

Shulga Olena Oleksiivna Zaporizhia National University, Zaporizhzhia,

LANGUAGE STAMPS AND CLICHES IN PROFESSIONAL SPEECH

The aim of the study is to characterize the basic principles of the use of speech cliches and cliches in professional speech. The object of the research is speech stamps and cliches. The research methodology involves the use of modern methods of theoretical analysis. It has been proven that the use of cliches in speech is not a sentence, it is a kind of signal showing that they need to take a breath of fresh air, relax and carry out a professional reset. It is determined that the cliches with the meaning of the place are not so diverse. They are usually used in the heading or beginning of an article, followed by a specification. It is characterized that the sources of speech stamps can be structural borrowings from a language in which a certain functional style developed slowly. It has been established that cliches are not only speech fragments used in certain functional styles, but also the structural models of the use of language units themselves. It has been established that liberation from stamps occurs only through systematic and purposeful work. This is always the study of the theoretical foundations of the profession, the requirements for it, this is the desire for constant self-improvement, self-control, readiness to work on oneself and develop the expressiveness of speech. It is analyzed that in the scientific community there are different definitions of stamps and cliches. Most researchers clearly distinguish between these concepts, some consider them similar. It is determined that cliches and cliches are different phenomena, differing in their function, meaning, nature of the impact. It has been established that the inappropriate use of a cliche turns it into a cliche, and one that has become so commonly used that it has lost expression can become a cliche. Furthermore, it has been determined that a language cliche in professional speech is a stable, regularly reproduced unit, which, due to its frequent and/or unmotivated use, loses its expressiveness or is perceived as an insert.

Keywords: language, cliches, speech, professional speech.

Вступ

Постановка проблеми. Успіх будь-якої діяльності, а в професійній особливо, багато в чому залежить від того, наскільки суб'єкти цієї діяльності володіють мистецтвом спілкування, знають і вміють використовувати у діловому мовленні загальноприйняті правила та норми. У сучасній лінгвістиці важливе місце приділяється вивченню готових форм і виразів, до яких належать кліше та штампи. Вчені відзначають, що їх правильне вживання є одним із показників сформованості культури ділового спілкування.

Незважаючи на актуальність, проблема, що розглядається, на сьогодні залишається недостатньо вивченою. Окремі аспекти, зокрема вживання кліше та штампів у професійній мові потребують систематизації, узагальнення та подальшого дослідження.

Використання штампів у мові не є вироком, це своєрідний сигнал, що показує, що їм необхідно зробити ковток свіжого повітря, відпочити та здійснити професійне перезавантаження. Однак звільнення від штампів відбувається лише завдяки систематичній та цілеспрямованій роботі. Це завжди й вивчення теоретичних основ професії, вимог до неї, це прагнення постійного самовдосконалення, самоконтроль, готовність до роботи над собою та розвитку виразності мови. Без свідомих зусиль, спрямованих на їх подолання, мовні штампи не тільки не зникають, а й дедалі більше збіднюють професійну мову, позбавляючи її конкретності, смислового навантаження, роблячи менш виразним та емоційно насиченим. Таким чином, збереження та розвиток індивідуальних особливостей мови, особистісного сприйняття та відображення навколишнього світу - найважливіше завдання, яке стоїть перед працівником.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливі аспекти мовних штампів і кліше у професійному мовлені в роботах таких вчених як О. В. Кунін, О. Д. Райхштейн, І. Боднарук, І. Галак, В. Давидюк, В. Леонюк, В. Мацько, Л. Г. Скрипник, Г. М. Удовиченко, В. Д. Ужченко, О. Ляшенко, О. Силкін, А. Штангрет та інші. Однак ряд теорій і концепцій, досі залишаються не розкритими повною мірою, що і зумовило вибір даної тематики і її сучасну актуальність.

Метою статті є характеристика основних засад використання мовних штампів і кліше у професійному мовленні.

Виклад основного матеріалу

Існують різні визначення та описи характеристик мовного штампу. За своєю формою штампи часто співвідносяться з кліше, стереотипами, фразеологізмами, прислів'ями, цитатами та іншими явищами, що ускладнює їх розмежування. Деякі дослідники навіть вважають поняття «штамп» та «кліше» синонімами.

Джерелами мовних штампів може бути структурні запозичення з мови, у якому певний функціональний стиль розвинувся переважно. Наприклад, деякі штампи ділової мови були перейняті з польсько-української зони, яка у свою чергу орієнтувалася на латинські зразки. мовний кліше штамп

Штампами є як вживані у певних функціональних стилях мовні фрагменти, а й самі структурні моделі вживання мовних одиниць.

Виділимо декілька типів кліше на основі їхньої контекстно-комунікативної співвіднесеності:

1) літературно-розмовні (будьте добрі, привернути увагу, опустити погляд, не подати руки, мороз міцнів);

2) поетичні ("вічність-нескінченність", "сльози-мрії", "день-тінь", "будинок-том-ком", "час-тягар", "прапор-полум'я", "спогади-страждання");

3) ідеологічні («Людина народжена для щастя, як птах для польоту»; «Життя треба прожити так, щоб не було болісно боляче за безцільно прожиті роки»);

4) наукові кліше (як зазначає дослідник, цій темі присвячені);

5) кліше офіційно-ділового стилю - канцеляризми (виконувати функцію, відзначити недоліки, виправленому вірити, довести до відома, вжити заходів, з метою поліпшення);

6) публіцистичні кліше (прогресивна громадськість, прийняти у першому читанні, взяти курс, грати роль, жовта преса).

За формально-граматичними характеристиками до кліше можуть відноситися як синтетичні мовні одиниці (слово, словоформа), так і аналітичні мовні знаки (фраземи, клішовані словосполучення та речення).

Основними сферами функціонування кліше є адміністративна та публіцистична. Крім того, виділяють наукові кліше, поетичні та ідеологічні. Кліше, як і штампами, можуть стати різні одиниці мови: слово, поєднання слів, речення. Використання кліше є зручним засобом обміну інформацією, що економить зусилля мовлення.

Одним із головних експресивно-виразних засобів публіцистики є метафора. Вона є словом або виразом, вжитим у переносному сенсі на підставі подібності, порівняння. Серед публіцистичних метафор популярні образи природних стихій, які найчастіше вживаються у негативному контексті: пожежа, повінь, ураган тощо.

Людські якості часто переносять й інші абстрактні поняття і неживі предмети. Виникають метафори, що співвідносяться з тією чи іншою сферою життя людини: військовою, спортивною, медичною, театральною та ін. Найчастіше в медійному дискурсі використовуються негативні метафори: військові та метафори, пов'язані зі злочинною діяльністю.

Яскраві метафори стають готовими мовними засобами, які потребують творчих зусиль. Згодом тематичний простір метафоричного образу розширюється, багатозначність зростає. Можна дійти невтішного висновку, що з публіцистичних метафор переважають негативні метафори. Стихійні лиха, війни, хвороби, злочинність - ці теми привертають себе увагу, добре запам'ятовуються і викликають бажання поділитися новиною коїться з іншими людьми. Саме тому відповідні метафори є дуже популярними. Їх часте використання призводить до зниження експресивності та перетворення на штамп.

Фразеологізми є готовими поєднаннями, що володіють яскравим забарвленням і образністю. Тому вони активно використовуються в медійному дискурсі, як і метафори. Деякі фразеологізми стають настільки частотними, що починають втрачати експресивність та переходять у штампи.

У публіцистиці популярне вживання універсальних слів та моделей зі словами-супутниками. Початкова їхня мета - виділити новину серед подібних до неї, посилити ефект, привернути увагу. Проте часте використання тих самих слів призводить до втрати цієї функції. Тепер будь-яка новина стає головною, проблема - важливою, подія - масштабною, перемога - абсолютною. Ці слова не надають виразності, навпаки, вони стають зайвими, ускладнюють сприйняття тексту.

Основні загрози, які виникають при використанні штампів і кліше у професійному мовленні, представлені на рис.1.

Рис.1. Основні загрози, які виникають при використанні штампів і кліше у професійному мовленні

Для передачі подій використовуються різноманітні кліше. Їх вживання залежить від мети автора та тематики статті. Нині у тексті завжди мається на увазі і вимагає особливих форм висловлювання. Тому такі стійкі висловлювання відносять до «паразитів часу». Кліше зі значенням місця не такі різноманітні. Зазвичай вони використовуються в заголовку або на початку статті, після чого слідує конкретизація. Можна помітити, що у телевізійному дискурсі вони більш частотні. ЗМІ часто прагнуть приховати своє джерело інформації, тому для вказівки на нього використовуються розпливчасті кліше. Також можна виділити різні форми кліше в залежності від того, наскільки точною є інформація і чи змінюватиметься вона.

Фінансово-економічні кліше нині займають особливе місце в арсеналі лексичних засобів, але найчастіше зустрічаються в періодичних публікаціях економічного та науково-технічного характеру (курс рубля, фінансовий ринок, національна валюта). Вони є конструктивними одиницями мови та, незважаючи на часте вживання, зберігають свою семантику: потенційний ринок, долар падає/піднімається, долар сильний та стабільний/слабкий та нестабільний, затвердити бюджет, скоротити інвестиції.

Основні джерела утворення штампів і кліше у професійному мовленні, представлено на рис.2.

Рис.2. Основні джерела утворення штампів і кліше у професійному мовленні

Інформаційна функція публіцистичного стилю зумовлює вживання нейтральної, загальностильової лексики, у якій особливу роль відіграє політична та економічна. Це з тим, що головний інтерес публіцистики - суспільно-політичні проблеми. У текстах політичної тематики кліше зустрічаються частіше, ніж у матеріалах інші теми. Це зумовлено тим, що автор обмежений часом, оскільки для подібних повідомлень особливо важливою є актуальність та швидкість надання інформації. Політичне кліше - це шаблонне вираження, що вживається в тому, щоб у короткій, декларативній формі класифікувати й оцінити політичні суб'єкти чи явища. Основний критерій відбору мовних засобів у публіцистиці - загальнодоступність.

Виключаються мовні засоби, які мають цю якість: вузькоспеціальні слова і висловлювання, діалектизми, тобто. все, що може спричинити труднощі в розумінні повідомлення. Однак помічено, що як кліше використовуються економічні, юридичні та спортивні терміни. Отже, спеціальна лексика перетворюється на розряд загальновживаної.

Висновки

Найстарішим видом мас-медіа стали газетні видання. Поступово вони поступаються своїм місцем телевізійному дискурсу. Він має більше способів на аудиторію: візуальні, звукові, вербальні засоби. Також популярними є Інтернет-ЗМІ, які відрізняються анонімністю, оновлюваністю, спілкуванням у режимі реального часу. Повторюваність тематики текстів масмедіа, важливість оперативної передачі приводять до вживання готових поєднань: мовних штампів і кліше. У науковому середовищі існують різні визначення штампів та кліше. Більшість дослідників чітко розмежовують ці поняття, дехто вважає їх аналогічними. Ми дотримуємося думки, що кліше та штампи є різними явищами, які різняться за своєю функцією, значенням, характером впливу. Однак у деяких випадках виникає проблема чіткого визначення. Недоречне вживання кліше перетворює його на штамп, а штамп, що став загальновживаним настільки, що втратив експресію, може перейти в розряд кліше. Вивчивши теоретичні джерела, ми запропонували своє визначення мовного штампу - це стійка, регулярно відтворювана одиниця, яка в силу свого частого та/або невмотивованого вживання втрачає експресивність або сприймається як вставка.

Література

1. Stratulat, N., Martina, O., Tretiak, N., Hordiichuk, M., Boieva, E., & Shvetsova, I. Speech Culture: Postmodern Dimensions of the Professional Standard. Postmodern Openings, 12(2), 2021, 367-386. https://doi.org/10.18662/po/12.2m3

2. Bilyk, V., Matvienko, O., Zinko, O., Hanushchyn, S., & Vasylenko, K. Cognitive Technologies in Pedagogical and Natural Science Training for Future Psychologists in Post-Pandemic Education. Postmodern Openings, 12(1 Sup1), 2021, 323-334. https://doi .org/10.18662/po/ 12.1Sup 1

3. Holubnycha, L., Kostikova, I., Soroka, N., Shchokina, T., & Golopych, I. Intercultural Competence Development at Universities. Postmodern Openings, 12(1 Sup1), 2021, 200-214. https://doi.org/10.18662/po/12.1Sup1/279

4. 4 Onishchuk, I., Bidyuk, N., Doroshenko, T., Zastelo, O., Kokhanovska, E., Yatsiv, S., & Ishchuk, N. Foreign Language Education in Eastern Europe in the Historical and Postmodern Discourse . Postmodern Openings, 12(3), 2021, 107-120. https://doi.org/10.18662/po/12.3/330

5. Bihych, O., Okopna, Y., Shcherbyna, M., Zuienko, N., Chernysh, V., & Kuksa, B. Development of Professionally Oriented Intercultural Competence of Future Tourism Experts in the Conditions of Post-Industrial Postmodern Society. Postmodern Openings, 13(4), 2022, 389-401. https://doi .org/10.18662/po/13.4/524

6. Holubnycha, L., & Baibekova, L. Modern Technologies for University Students' Language Learning in Pandemic. Postmodern Openings, 11(2), 2020, 59-65. https://doi.org/10.18662/po/1L2/158

7. Sim, M., & Pop, A. The impact of social media on vocabulary learning: Case study Facebook. Annals of the University of Oradea. Economic Science Series, 23(2), 2014, 120-130.

References

1. Stratulat, N., Martina, O., Tretiak, N., Hordiichuk, M., Boieva, E., & Shvetsova, I. (2021). Speech Culture: Postmodern Dimensions of the Professional Standard. Postmodern Openings, 12(2), 367-386. https://doi.org/10.18662/po/12.2/313 [In English]

2. Bilyk, V., Matvienko, O., Zinko, O., Hanushchyn, S., & Vasylenko, K. (2021). Cognitive Technologies in Pedagogical and Natural Science Training for Future Psychologists in Post-Pandemic Education. Postmodern Openings, 12(1 Sup1), 323-334. https://doi.org/10.18662/po/12.1Sup1/288 [In English]

3. Holubnycha, L., Kostikova, I., Soroka, N., Shchokina, T., & Golopych, I. (2021). Intercultural Competence Development at Universities. Postmodern Openings, 12(1 Sup1), 200-214. https://doi.org/10.18662/po/12.1Sup1/279 [In English]

4. 4 Onishchuk, I., Bidyuk, N., Doroshenko, T., Zastelo, O., Kokhanovska, E., Yatsiv, S., & Ishchuk, N. (2021). Foreign Language Education in Eastern Europe in the Historical and Postmodern Discourse . Postmodern Openings, 12(3), 107-120. https://doi.org/10.18662/po/12.3/330 [In English]

5. Bihych, O., Okopna, Y., Shcherbyna, M., Zuienko, N., Chernysh, V., & Kuksa, B. (2022). Development of Professionally Oriented Intercultural Competence of Future Tourism Experts in the Conditions of Post-Industrial Postmodern Society. Postmodern Openings, 13(4), 389-401. https://doi.org/10.18662/po/13.4/524 [In English]

6. Holubnycha, L., & Baibekova, L. (2020). Modern Technologies for University Students' Language Learning in Pandemic. Postmodern Openings, 11(2), 59-65. https://doi.org/10.18662/ po/11.2/158 [In English]

7. Sim, M., & Pop, A. (2014). The impact of social media on vocabulary learning: Case study Facebook. Annals of the University of Oradea. Economic Science Series, 23(2), 120-130. [In English]

Размещено на Allbest.ru