Відображення жіночих відносин у китайськомовному побутовому дискурсі: прагмастилістичний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Національний аерокосмічний університет імені М.Є. Жуковського «ХАІ»

Відображення жіночих відносин у китайськомовному побутовому дискурсі: прагмастилістичний аспект

Піхтовнікова Л.С. доктор філологічних наук, професор, професор кафедри німецької філології та перекладу; професор кафедри прикладної лінгвістики

Руденко В.В. Магістрант, випускник кафедри східних мов та міжкультурної комунікації

Харків



У статті проаналізовано особливості відображення жіночих відносин у китайськомовному побутовому дискурсі на матеріалі оповідань та новел ХХ-ХХІ ст. Проаналізовано поняття «контакт» та «дискурс», уточнено межі функціонування побутового дискурсу, розкрито характерні риси жіночого контакту у побутовому дискурсі, проаналізовано стратегії і тактики жіночого побутового дискурсу. Найменш структурованим типом дискурсу вважають дискурс побутового мовного спілкування. Основною ознакою побутового дискурсу є його комунікативна спрямованість і наближеність до повсякденної мови, вживання сленгу. Сімейна комунікація, в якій занурена кожна людина, утворює так звану «сімейну мову», що формує певну мовну поведінку людини, її особливості мовлення, інтонацію та емоційну забарвленість мовлення. В конструюванні жіночого образу китайські автори часто звертаються до метафоризації, порівнянь, контекстуальних перифразів, метонімії та паремій (чен'юй, яньюй, суюй, гуаньюн'юй), серед яких превалює зображення зовнішньої привабливості жінки у порівнянні її з місяцем, квіткою, нефритом, богинею, нечистою силою. Зображуючи жіночий дискурс, автори звертаються до засобів градації (клімакс та антиклімакс), анафори, використовують усі види окликів, звертань, часток, вдаються до експресивних можливостей кореневих морфем. Дослідивши тактики та стратегії, що використовують жінки під час побутового спілкування, ми виявили, що панівними стратегіями є утвердження, переконання, доведення та аргументація. Під час розгортання конфліктної комунікації особливої уваги жінки надають стратегіям пристосування, уникнення, співпраці та суперництва. Виявлено, що жіноча мова відрізняється від чоловічої своєю більшою експресивністю, широким використанням вигуків, часток для збільшення емоційної забарвленості, великою концентрацією емоційно-оцінної лексики. Продовженням досліджень вважаємо вивчення композиції жіночого побутового дискурсу, його синергії, яка базується на взаємодії цілей дискурсу та його конституціональних обмежень.

Ключові слова: гендер, иитайсьиомовний жіночий дискурс, побутовий дискурс, стратегії і тактики жіночого дискурсу.



Lydia Pikhtovnikova - Doctor of Science (Philology), Professor at the Department of German Philology and Translation, at the Department of Oriental Languages and Intercultural Communication of V. N. Karazin Kharkiv National University; Professor at the Department of Applied Linguistics of M. Ye. Zhukovsky National Aerospace University “Kharkiv Aviation Institute”

Victoria Rudenko - Master's degree from the Department of Oriental Languages and Intercultural Communication at V. N. Karazin National University;

REPRESENTATION OF FEMALE RELATIONSHIPS IN DOMESTIC DISCOURSE: PRAGMASTILISTIC ASPECT

This article analyzes the peculiarities of the reflection of female relations in Chinese-language domestic discourse on the material of stories and novels of the 20th-21st centuries. The concepts of «contact» and «discourse» were analyzed, the characteristic features of female contact in domestic discourse were revealed, a number of strategies and tactics used during female domestic discourse were investigated. It was found out that the discourse as a fundamental category of modern linguistics combines linguistic and social features of speech. The least structured type of discourse is the discourse of everyday speech communication that occurs in the form of oral conversation. The main feature of domestic discourse is its communicative orientation and proximity to everyday language. Family communication, in which each person is immersed, forms the so-called «family language», which forms a certain linguistic behavior of the person, features of speech, intonation and emotional coloring. In constructing the female character Chinese authors often turn to metaphorization, comparisons, contextual periphrases, metonymy and paremy (chenyu, yanyu, suyu, guanyunyu), among which the picture of the external attractiveness of women prevails, comparing her to the moon, the flower, the jade, the goddess, the unclean force. In depicting female discourse the authors turn to the means of gradation (climax and anticlimax), anaphora, use all kinds of exclamations, appeals, particles, resort to the expressive possibilities of root morphemes. Having studied the tactics and strategies used by women during everyday communication, we found that the dominant strategies are assertion, persuasion, proof and argumentation. When deploying conflict communication, women pay special attention to the strategies of accommodation, avoidance, cooperation, competition. It was revealed that women's language differs from men's in its greater expressiveness, the extensive use of exclamations and particles to increase emotional coloring, and a large concentration of emotionally evaluative vocabulary. We consider the studies of the composition of women's domestic discourse and its synergy, based on the interaction of the objectives of the discourse and its constitutional limitations are the continuation of these studies.

Key words: Chinese-language female discourse, domestic discourse, gender, strategies and tactics of female discourse.



Вступ

Функціонально-комунікативний підхід визначає дискурс як складне комунікативне явище, що містить у собі, окрім тексту, екстралінгвальні явища -знання про світ, ідеї, наміри та цілі адресата, що є необхідними для тлумачення тексту. Дискурсу притаманні певні складові: адресат, адресант, часові рамки, соціальний контекст, мета комунікації [2, с. 135]. Побутовий дискурс є типом дискурсу, що характеризується високою комунікативною спрямованістю, залежністю від ситуації, спонтанністю, порушенням структурного вираження висловлювання. Спілкуючись на побутовому рівні, у рамках розмовної мови люди можуть використовувати знижену і жаргонну лексику [4]. Цей рівень можна розглядати як комплекс понять і значень, що виконують функції статусно-рольових приписів і дисциплінарних нормативів поведінки в сім'ї [11, с. 177]. Особливо слід відзначити роль «сімейної мови», що виступає частиною побутової субкультури та способом її освоєння у вигляді дискурсу.

Як зазначається в західних лінгвістичних дослідженнях останніх десятиліть, жіночому побутовому дискурсу властива парадоксальна амбівалентність, що ставить його під удар ідеологічних супротивників за реакційність [13]. Це, ймовірно, і зумовлює діалектичну зміну «хвиль» розвитку, які виокремлюють в історії жіночого руху [14]. Предметом вивчення китайськими лінгвістами він став тільки в кінці 80-х років минулого століття і був сприйнятий як продукт Заходу, що почав активно просуватися після становлення політики реформ і відкритості, стрімко поповнюючи китайський науковий простір термінами УпЖЄЈЁюйпянь) та »°УпЈЁхуаюй), які перекладаються на українську як «текст», «дискурс», «мова».

Актуальність дослідження полягає у встановленні ролі побутового дискурсу, зокрема, відображення в ньому жіночих відносин, у виявленні його специфічного стилю як реалізації прагматичних цілей персонажів-комунікантів. На сучасному етапі увагу вчених все більше привертає розмовне мовлення, оскільки саме спонтанні види дискурсу являють собою найбільш сприятливий матеріал для виявлення інтерактивної природи та закономірностей мовленнєвої діяльності. Актуальність аналізу жіночого дискурсу в такому ракурсі зумовлена необхідністю заповнити прогалину в комплексній функціональній характеристиці цього типу дискурсу, оскільки поки залишаються до кінця не виявленими механізми його модифікацій, динаміка функціональних властивостей і перспективні тенденції у жіночій мовленнєвій поведінці в процесі взаємодії дискурсу і зовнішнього середовища. Мета дослідження -характеристика китайськомовного побутового дискурсу та жіночих відносин в ньому.

Об'єкт дослідження Т» жіночі відносини у китайськомовному побутовому дискурсі.

Предмет - прагмастилістичні та функціонально-комунікативні особливості жіночого спілкування в китайськомовному побутовому дискурсі. Матеріалом дослідження слугували китай- ськомовні текстові джерела, а саме оповідання та новели ХХ-ХХІ століття, а також електронні довідники для надання прикладів жіночого контактування у побутовому дискурсі. Теоретичними основами дослідження виступають сучасний дискурсивний аналіз [12], міждисциплінарний підхід [11], антропоцентричний підхід до вивчення мовлення комунікантів [3], функціонально-комунікативний підхід, який визначає дискурс як складне комунікативне явище, що містить в собі текст та екс- тралінгвальні обставини [2, с. 135]. Методами дослідження є контент-аналіз, лінгвостилістична інтерпретація художнього тексту, порівняльний аналіз, зокрема, співставлення експліцитного та імпліцитного змісту висловлень персонажів.



Результати дослідження

Головним маркерами побудови жіночого контакту в художній літературі Китаю є іноді досить стереотипні особливості поєднання вербальних та невербальних компонентів ведення дискурсу, репрезентація гендерних відносин через призму побутових відносин, що були сформовані під натиском, впливом культури, історії, освіти та філософії конфуціанства: додержання балансу між поняттями Ас Т» ввічливості, етикету, культурності та ГІ Т» манерами, гідністю. Такі відносини довгий час були первинними основами побудови контакту між жінками. Слід зазначити, що важливу роль у формуванні негативного гендерного стереотипу зіграла антифемі- ністична догма конфуціанства, сприйняття конфу- ціанською мораллю жінки як символу підступності, злопам'ятності, легковажності і порочності:

ОЁЕ®ЧУєНРЎИЛДССшТІЈ¬ЅьЦ®ФтІ»С·Ј¬Ф¶Ц®ФтФ№і -

Вдома найважче мати справу з жінками та слугами. Якщо їх наблизити, вони стають зухвалими, а якщо віддалити - озлоблюються.

Образ жінки в китайській літературі один із найдавніших. Це квінтесенція багатовікових традицій, норм, засад, що, своєю чергою, створює підґрунтя для формування і становлення образу сучасної жінки. Надалі теорія мовної особистості отримала розвиток у вигляді виокремлення прототипного образу або модельної особистості, тобто типового представника етносоціальної групи, якого можна впізнати за специфічними характеристиками вербальної та невербальної поведінки та ціннісної орієнтації [3]. контакт дискурс жіночий китайськомовний

Вивчаючи використання прислів'їв, приказок та чен'юй китайської мови у жіночому побутовому дискурсі для зображення жіночого образу на базі словника ЦР№ъЛЧУпґуґЗµдЈ¬ми отримали експериментальну групу із 50 прадавніх і сучасних паремій китайської мови.

Розглядаючи китайські паремії, ми виявили 6 груп-зв'язок, що відбивають образ жінки, та можемо наочно їх представити таким чином: 1. Жінка як жінка:Дёј¦І»ПВµ°-«Курка, яка не несе яйця» (про жінку, яка не може народити дитину); 2. Жінка- Дружина:·тіЄёѕЛж-«Чоловік заспівує - дружина підспівує»; 3. Жінка-Мати\Донька:ёѕИЛИхТІЈ¬¶ш ОЄДёФтЗї- «Як жінка - слабка, а матір - сильна»; 4. Жінка-Робітниця:ДРЦчП¦І·Ј¬Е®ЦчДЪ-«Чоловік працює, жінка стежить за будинком»; 5. Жінка-Коханка: јТ»ЁГ»µГТ°»ЁПг-Ў¶Законна дружина не така гарна, як коханка»; 6. Жінка як протилежність чоловікові: ДРЦчЕ®ґУТ»Ў¶Чоловік головний, а жінка підкоряється йому».

У результаті дослідження паремій китайської мови (рис. 1) ми дійшли таких висновків: у китайській мові з 50 контекстів 44% описують зовнішність жінки, 24% пов'язують жінку з родиною, 14% вказують на негативні якості жінки, 8% вказують на працьовитість жінки, 6% порівняння жінки та чоловіка і 4% присвячені загадковості та диявольській сутності жінки.

Рис.1. Паремії в китайській мові

Аналізуючи метафори в китайській художній літературі, можемо прослідкувати певну низку порівнянь жінки. Часто зустрічається порівняння з:

1. Місяцем\Божеством: китайці з давніх часів шанують основні поняття давньокитайської натурфілософії про чоловічу енергію Ян, світлу енергію, та жіночу - Їнь, темну. Жінка вважається представницею сторони Їнь (Тх)Ј¬ якій приписують символ Місяця. Тому не дивно, що її порівняють та проти - ставляють місяцю:ФВАпжП¶р-«Місячна Чан'е»,±ХФВ РЯ»Ё-Ў¶Красуня, що затьмарює місяць і соромить квіти». 2. Квіткою: в Китаї широко використовується образ жінки-квітки. Письменники, малюючи образ жінки, часто описують її через символ орхідеї, лотосу, персикового цвіту:іцЛ®ЬЅИШ-«Лотос, що тільки піднявся з води»; 3. Нефритом: китайці шанують нефрит та вважають його королем каменів, цінуючи його вище золота і срібла, оскільки вважалося, що він має цілющу дію, приносить добробут тощо. Порівнюючи жінку з нефритом, автори підкреслювали її елегантність та неймовірну красу:Ус Ин»ЁИб-«крихкий нефрит і ніжна квітка»,±щЗеУсЅа

- «прозорий лід та чиста яшма»; 4. Нечистою силою: добро у східних культурах традиційно пов'язане з правою стороною, а зло - з лівою, крім того, права сторона була пов'язана з чоловічою силою, а ліва

- з жіночою. Таким чином, можна вибудувати ланцюжки: чоловіче - праве - добро, жіноче - ліве - зло. Крім опису краси жінки, її часто наділяють такими негативними рисами, як злість, жадібність, лінь, дурість, балакучість, які негативно впливали на жіночий дискурс:

ВиВиХвГґёжЛЯОТЈ¬µ«КЗДгЧЬКЗїЪОЮХЪА№Ј¬»бµІЧФ јєµДµА(ЪчАцЙЇЎЈС©»ЁєНГШГЬµДЙИЧУJ. - Сказала мені якось мати: Але тебе завжди буде підводити твоя необдумана балаканина. Прислівник ЧЬКЗ та сталий вираз їЪОЮХЪА№ підкреслюють негативні якості героїні Лілії, на які часто звертала увагу її матір, але фраза матері »бµІЧФјєµДµА видає занепокоєння жінки у долі своєї молодшої доньки.

Також китайські автори активно використовують метафори ±ИУчЈ¬до смислової структури яких входить елемент уособлення:

І»ЅцКЗ°§єЕУлїсЅРЈ¬Хв»№КЗЙъГьµДєфЙщ^°НЅр.јТ|- Це був не тільки крик розпачу та божевілля, а й крик життя.

Окрім цього, одним з найбільш розповсюджених засобів моделювання образу жінки є порівняння.

ХЕЧмІ»ДН·іЈ¬ПсіШМБАпµДАрУгfЪчАцЙЇЎЈЙПєЈЕ®єўJ.-

Яаш/свекруvuбудуmьдуженезадоволені,якЅРоnоба- чать, що ви їсте, роззявляючи рота від нетерпіння, немов короп у ставку.

Порівняння ПсіШМБАпµДАрУгЈ¬яке позначається Пс, акцентує увагу на невдоволенні матері своїми доньками та є прямим порівнянням ГчУч.Крім цього автори нерідко використовують засіб ЕФЅи, який позначає метонімію, основану на суміжних поняттях або на асоціаціях:

ѕНКЗВҐПВДЗёЯЕ®ИЛf·лжчІЕ.ёЯЕ®ИЛєНЛэµД°«ХЙ·т^.- Ц^:ж: та довга з нижнього поверху. Ми бачимо вираз ёЯЕ®ИЛ, який побудовано на метонімії, що базується на асоціації - жінка має високий зріст, тому вона є ёЯИЛ. В китайській мові у процес метафоризації (ТюУч»ЇЈ©нерідко залучаються деякі об'єкти, зокрема предмети повсякденного домашнього побуту. Вжиті у відповідному словесному оточенні як засіб художньої характеристики людини, вони стають його образними синонімами та в семантико-сти- лістичному відношенні також є контекстуальними перифразами -УШЛµ·ЁЈ¬ДгІ»·юЖш/ХвјТ»пПЦФЪ…Ўё·лжч ІЕЎЈёЯЕ®ИЛєНЛэµД°«ХЙ·тJ. - Не хочеш - не зізнавайся/ Цьому негіднику… Наприклад, слово јТ»п у цьому уривку в своєму прямому значенні вживається для позначення посуду, але вжите по відношенню до людини, набуває переносно-метафоричного значення: негідник, паршивець. Це негативне значення з відтінком добродушного докору, поблажливого осуду.

Слова з емоційним забарвленням можуть охоплювати низку різноманітних відтінків: іронічного, саркастичного, відтінків несхвалення, зневажливого чи ласкавого ставлення до опонента тощо. Китайські префікси, що передають емоційно-оцінювальну лексику, такі як: АПЈ¬ЙЩЈ¬ґуЈ¬РЎ тощо найчастіше використовуються представницями прекрасної статі у їх побутовому дискурсі з іншими жінками. Однак, виразні можливості китайської морфології в сфері афективної лексики обмежені категорією іменника та представлені двома основними суфіксами ¶щ та ЧУ.Вживаючись у прямому значенні слова з емоційно-оцінним значенням, вони є експресивно насиченими, емоційно забарвленими та містять суб'єктивну оцінку. Такі слова належать до афективної лексики й створюють загальний емоційний тон дискурсу, передають чуттєві, суб'єктивно-оцінні судження мовця до предмета думки, фактів навколишньої дійсності:єГЈ¬єГЈ¬єГЈ¬ДгІ»·юЖш¦ ЎІ·лжчІЕЎЈёЯЕ®ИЛєНЛэµД°«ХЙ·т-і§ЯµИФФЪгаразЯЇне хочеш - не зізнавайся!

Письменник Фен Цзіцай зобразив дискурс сусідки головної героїні досить емоційним та гучним, фраза єГ, єГ, єГ яскраво демонструє такий стилістичний засіб, як повторення, та дає зрозуміти, що жінка знаходиться на піку емоційності, виражаючи негативне ставлення до героїні. В її звертанні ДгІ» ·юЖш ми чуємо образу та невдоволення. Тому, з цього робимо висновок, що жінки схильні використовувати різні вигуки та афективні частки, такі як °Ў, °ўЈ¬°ЙЈ¬ДШЈ¬аЕ тощо, для підкреслення експресивності висловлювання:

ТЄКЗОТ°Ўf·лжчІЕЎЈёЯЕ®ИЛєНЛэµД°«ХЙ·т- Що

стосується мене …

Вигук °Ў, вказує на емоційність сусідки та її зацікавленість у темі.

НЫЈЎНґ°ЎЈ¬ОТНґ°ЎЈЎ°ҐУґЈЎ f¦°НЅрЎЈјТJ. - Оце Гак! Боляче. Мені боляче! Ой!

Героїня гучно виказує свій біль, використовуючи декілька різних вигуків -НЫЈ¬°ЎЈ¬°ҐУґ.Також у цьому прикладі наявний повторюваний елемент -НґЈ¬що підкреслює страждання жінки.

Експресивні можливості кореневих морфем китайської мови дуже значні, оскільки вони, окрім свого номінативного значення, містять також і суб'єктивно-оцінну характеристику. Лексика, утворена додаванням двох кореневих морфем, - панівна група лексем, що несуть емоційно-оцінне значення слова, яким активно користується письменник для зображення жіночого дискурсу:УЭ·тИЛ¶сєЭєЭµШµА, fД«ПгН­іфЎЈД§µАЧжК¦J. - Яона жорстко перервала розмову та промовила. Композит ¶с + єЭЈЁлютий + жорстокийЎі, які несуть практично однакове значення, створюють оцінну лексему ¶сєЭ.

Семантичний аналіз словотвірних засобів сучасної китайської мови свідчить про наявність у ньому морфем, що вносять у складне слово додаткове значення негативної характеристики.

ХвјТ»пПЦФЪНкµ°БЛ f·лжчІЕЎЈёЯЕ®ИЛєНЛэµД°«ХЙ ·т).-Цьому хлопчині вже кінець. Тут морфема µ°, яка в самостійному вживанні означає «яйце», утворює слова з негативною емоційно-оцінною харак- теристикою:»лµ°ЈЁбрудний + яйцеЎі= негідник,µ·µ° (подрібнювати + яйцеЎі= конфліктувати,№цµ°ЈЁвирувати + яйцеЎі = бійка. У нашому прикладі бачимо Нк µ°, що в своєму складі має компоненти Нк - ціле, закінчене та µ° - яйце, що створюють лексему «скінчитися крахом, згинути, зникнути», яке має яскраву негативну конотацію.

Важливим елементом зображення емоційно-оцінювального компонента жіночого контактування у побутовому дискурсі є клімакс та антиклімакс, що є типовими стилістичними фігурами градації.

ІГ·мАПЖЕХѕФЪТ»ЕФМэБЛ°лМм...ЦёЧЕёЯЕ®ИЛЖшіеіеµШ ОК..іІГ·мАПЖЕґуЙщЛµ..іЙщµчЦРУРјё·ЦµГТв..іІГ·мАП Т»

ЕДРШлоЈ¬КЦТ»»Уf·лжчІЕЎЈёЯЕ®ИЛєНЛэµД°«ХЙ·тJ.- Дружина кравця довго стояла і слухала ... тицяючи пальцем у високу жінку, вона закричала... волала дружина кравця, а в голосі її звучала перемога... Дружина кравця била себе в груди, розмахуючи руками.

Ми бачимо поступове посилення, тобто градацію ситуації від спокійного елементу ФЪТ»ЕФМэБЛ - стояла та слухала, потім до ЖшіеіеµШОК - гнівно запитала, закінчивши ситуацію на піку емоційного стану - Т» ЕДРШлоЈ¬КЦТ»»У-голосних окриків та ляскання у груди.

єцИ»Т»ёцїЦІАµДЅРЙщґУ·їАп·Й±јіцАґ...ЅРЙщЅҐЅҐ µШµНПВИҐЈ¬єуАґ·їАпЦ»УРОўИхµДЙлТчf°НЅрЎЈјТJ.-

fїаnmомзкімнаmuвuлеm/всmрашнuйкрuк...крuкnо- ступово зменшився, а потім у кімнаті почувся лише слабкий стогін.

Зображуючи ситуацію, автор показав страждання героїні через крик, показник їЦІАµДЅРЙщ був піковим значенням, а морфема їЦІА, що також є структурною композицією двох основ їЦ - боятися та ІА - страх, разом поєднує в емоційно-оцінну лексему їЦІА-жахливий. Поступово автор описує низхідну градацію - ЅҐЅҐµШµНПВИҐ, яка від крику - ЅР Йщ-переходить до тихого стогону -ЙлТч,що також було підкреслено лексемою з суб'єктивно-оцінною характеристикою ОўИх: Оў - маленький + Их - крихітний.

Жіночий комунікативний досвід має безпосереднє відношення до формування жіночої комунікативної особистості, яка використовує низки стратегій та тактик, які мають у собі відбиток її індивідуального забарвлення. Найефективніше впливати на опонента у процесі комунікації дозволяють стратегії утвердження та переконання, які під час контакту використовуються одночасно, очікуваний перлокутивний ефект від них - згода з думкою того, хто говорить, виконання його волі.

УРТ»·Э·бєсµДІКАсЈ¬¶ФДгГЗјТАґЛµ»№КЗТ»ёці¤ѕГµД їїЙЅ°ЎЎЈДгГЗјТЅсМм¶ФОТµДИИЗйїоґэЈ¬ОТКЗРДБмБЛЎЈ ЛэГ»ѕ«ґтІЙµШ°ЪБЛ°ЪКЦЈ¬єГПсФЪУРТвЗїµчОТГЗјТµДЮЧѕЭ, ЛµµАЈ¬ПсДгГЗЕ®¶щХвСщµДГьЈ¬¶ФДгГЗјТАґЛµїЙКЗёцЗ§ФШ ДС·кµДєГ»ъ»б°ЎЈ¬Ц»ТЄДёЗЧДЬ№»ѕЎµЅfЪчАцЙЇЎЈС©»ЁєН

ГШГЬµДЙИЧУ- Pw також ompИПMyeamwweme e/d них подарунки як викуп за наречену. Як ви бачите, ми всі будемо у виграш/. Вона мляво махнула руками, ніби навмисно підкреслюючи труднощі нашої родини, і сказала, - мені здається, що життя вашої доньки буде неперевершуване, - це чудова нагода для вашої родини, якщо мати дасть на це згоду.

ВиразомЦ»ТЄДёЗЧДЬ№»ѕЎµЅсваха ще переконливіше маніпулює розумом матері головної героїні, роблячи акцент, що тільки від неї залежить життя її доньки та тільки вона - сваха - зможе привести їх сім'ю до добробуту та щастя. Використовуючи конструкцію Ц»ТЄ¦¦¦(ѕНЈ©ДЬЎ¶потрібно тільки."й одразу» та пряме порівняння ПсЈ¬єГПс у виразах єГПсФЪУРТв Зїµч і ПсДгГЗЕ®¶щХвСщµДГь, вона підкреслює свою значимість у контексті цієї ситуації.

Стратегії доведення та аргументації спрямовані на те, щоб взяти вірний курс під час встановлення ключових завдань, а методи та прийоми - щоб перемогти під час обговорення ключових питань під час дискурсу.

ОТїґХвДп¶щГЗЧо¶аФЩµИЙПТ»ДкЎЈДЗ°«ЧУФЩІ»іцАґЈ¬ ЛэѕНµГёДјЮЎЈТЄКЗОТ°ЎЈ¬Т»ПЦФЪѕНАл»йёДјЮЈ¬µИДЗ°« ЧУёЙВпЈ¬ѕНКЗ·ЕіцАґЈ¬ИЛІ»КЗИЛЈ¬З®ТІГ»БЛ (·лжчІЕЎЈ

ёЯЕ®ИЛєНЛэµД°«ХЙ·тJ. - Думаю я, вона зачекає ще рік - та й вийде заміж. Я вважаю, так їй вже зараз треба розлучитися та вийти за когось іншого. Чого чекати цього коротуна? Якщо навіть його й випустять, все одно він уже не людина, та й грошей в нього нема. Пліткуючи про положення своєї сусідки, жінки з оповіданняЎ¶Висока жінка та її чоловік-ко- ротун» наводять аргументи за її повторне заміжжя, наголошуючи на нездатності її чоловіка утримувати сім'ю-ИЛІ»КЗИЛЈ¬З®ТІГ»БЛ.

Якщо в жіночому контактуванні виникає проблемна чи суперечлива ситуація, можемо говорити про виникнення конфлікту. Можемо виділити 4 основних стратегій та тактик, які використовуються під час китайськомовного жіночого побутового спілкування у разі виникнення конфліктної ситуації: 1. Пристосування:ОТІ»ТЄіФЎЈГ»їґ±ЁЦЅВрЈї'ѕИ РД^,АпµДДЗО¶РЬµЁЈ¬ИГИХ±ѕИЛУГЦнµЁ»»µфБЛЎЈАПМ«М« АдАдµШЛµЎЈВ¬±±єУµДРДНщПВТ»іБЎЈЧмАпИґЛµЈєКЗ°ЎЈ¬ КЗ°ЎЈ¬Т©АпІфјЩЈ¬ХжКЗОуИЛЈ¬І»іФТІ°Х^і¤ЅаЎЈЧжДё ВМ).-Я не хочу їх приймати. Чи ти не читала газету? У ці ліки замість ведмежої жовчі японці додали жовчний міхур свині - у свекрухи був крижаний голос. На серці у Бейхе стало важко, але вона лише видавила: -Так, це підроблені ліки. Воно справді завдають шкоди людям, не приймайте їх.

Свекруха розпочала конфлікт, використовуючи стратегію аргументації, але героїня розуміє, що та не має рацію, про що свідчить фраза В¬±±єУµДРДНщ ПВТ»іБЎЈЧмАпИҐ РЛµ.Це приводить нас до думки, що свекруха вже не раз говорила щось подібне. Бейхе, не маючи сили знову йти на конфлікт з жінкою та намагаючись підтримати гідну репутацію в очах родичів свого чоловіка, йде на поступку та приймає позицію свекрухи. Говорячи КЗ°ЎЈ¬КЗ°Ў-Ў¶так, звісно», ми чуємо недовіру дівчини до слів свекрухи, що підкреслюється вживанням вигуків °Ў, але фраза І» іФТІ°Х дає зрозуміти, що цей конфлікт вирішився, як того бажала свекруха. Така стратегія зустрічається нерідко, проте, очевидно, що конфлікт не вирішується подібним шляхом, він просто згасає на якийсь час, і є ймовірність його повторного виникнення.

1. Уникнення, намір ухилитися від конфліктної ситуації. При уникненні проблеми будь-яка зі сторін прагне змінити тему на щось інше, щоб не концентрувати увагу на самому конфлікті, або намагається змусити опонента припинити обговорення цієї теми:±рЛµБЛЈ¬ОТЗуЗуДгГЗ±рЛµБЛfХЕЅаЎЈЧжДёВМ).- Нічого мені не кажіть, я прошу вас, перестаньте.

Використання на початку речення та на його кінці заперечення ±р, ЗуЗу, що позначає найбільше за ступенем емоційності прохання, та використання повторення ±рЛµБЛ як стилістичного прийому виразності надає дискурсу більшої емоційності. Така модель теж є досить частою у комунікативній поведінці, проте має той самий, що у першому випадку, істотний недолік: конфліктна ситуація не вирішена, отже існує небезпека виникнення конфлікту знову й, можливо, навіть у більш сильній формі.

2. Співпраця. Вершиною конструктивного вирішення конфліктної ситуації є співпраця, бо вона являє собою спробу вирішити конфлікт з огляду як на інтереси протилежної сторони, так і на цінність міжособистісних відносин.

М№°ЧґУїнЈ¬ї№ѕЬґУСПfі¤ЅаЎЈЧжДёВМ).-Яроявіть великодушність до того, хто усвідомлює свою провину й суворо карайте, хто не визнає своєї провини. На загальному зібранні героїня не наполягає на послабленні правил для всіх, але вона йде на компроміс та співпрацю з громадою, використовуючи виразМ№°ЧґУїнЈ¬ї№ѕЬґУСП.

Співпраця - найскладніший варіант вирішення конфлікту, тому що в цьому випадку йдеться не про взаємні поступки, як при компромісі, а про збереження передусім міжособистісних відносин між сторонами, що протистоять один одному.

3. Суперництво. Суперництво проявляє себе, коли одна конфліктуюча сторона встає в активну позицію нападу на іншу сторону за щось цінне, що має значущість для обох сторін.

Лµ,Ѕ»ґъДгµДН¬Д±...єГЈ¬єГЈ¬ДгІ»·юЖш/ХвјТ»пПЦФЪ Нкµ°БЛЈ¬їґДг»№їїµГЙПІ»/ДгРДАпКЗФхГґ»ШКВЈ¬ОТЦЄµА f·лжчІЕЎЈёЯЕ®ИЛєНЛэµД°«ХЙ·т).-Кажи/ Зізнавайся, ти теж у цьому брала участь…Гаразд, гаразд, не хочеш -не зізнавайся! Цьому виродку тепер кінець, а ось як ти сама житимеш тепер, ми ще подивимося. Знаю, знаю, про що ти думаєш!

В оповіданні Ў¶Висока жінка та її чоловік коротун» сусідка вступає у відкритий конфлікт з головною героїнею, використовуючи стратегію суперництва: її мова емоційна, присутні спонукальні конструкції ЛµЈ¬·юЖшЈ¬вона впевнена у своїй позиції, підкреслюючи це виразом ОТЦЄµА, тобто вона не має жодного сумніву в своїй позиції;ХвјТ»пПЦФЪНкµ°БЛ - звертання јТ»п ЈЁхлопець, чоловік) в цьому випадку має негативну конотацію «негідник, виродок». Також бачимо прояв інверсії у виразіДгРДАпКЗФхГґ»ШКВЈ¬ОТ ЦЄµА,початкова фраза ОТЦЄµА була перенесена героїнею на кінець речення, чим вона підкреслила свою обізнаність у сімейній ситуації опонентки.

Спілкування може бути не тільки вербальним, тому повідомлення, які комуніканти посилають один одному, можуть кодуватися по-різному. Дослідники відзначають, що «національна семіос- фера містить в собі коди, кожен з яких відрізняється своєю специфікою у порівнянні з аналогічним кодом в інших національних культура» [1, с. 51].

Серед типових сформованих нині проявів жіночих невербальних засобів комунікації відзначимо наступні: 1. Комунікативна чутливість у жінок переважає чутливість чоловіків: ЛдИ»ЛэІ»Фш¶ФВ¬±±єУЛµ №эТ»ѕдЦШ»°Ј¬¶Є№эТ»ґОБіЙ«Ј¬В¬±±єУИґДЬёРµЅґУЛэ№ЗН· ·мАпЈ¬Г°іцАґµДДЗ№ЙАдЖшfХЕЅаЎЈЧжДёВМJ,-/…s?вона ще жодного разу не сказала їй поганого слова, не посоромила її, але Лу Бейхе відчувала, що від її сутності йде холод. Отже, не дивлячись на всі відповідні прояви контактування, головна героїня на рівні емоцій, чутливості, просодики відчуває Г°іцАґµДДЗ №ЙАдЖш непоблажливе відношення своєї свекрухи.

4. Під час прояву сильних емоційних станів: щастя, радощів, гніву, невдоволення тощо, жінки більше використовують мову тіла, ніж вербальні засоби мови:УЭ·тИЛИМБЛУЦИМЈ¬ЕДЧАµАЈєОТЅ№ФкЈїОТЅ№ФкІЕ КЗ¶ФµДfД«ПгН­іфЎЈД§µАЧжК¦J. - Мадам Юй остаточно втратила терпіння і стукнула кулаком по столу; Я гарячкую? Очевидно, що я гарячкую! Прояв емоцій у вигляді ЕДЧАµАЈ¬грякання по столу, надає ситуації більшого емоційного забарвлення.

5. В китайськомовній жіночій комунікації значну роль відіграє мова «дотику». У повсякденному житті (при прощанні або при вітаннях, наприклад) жінки схильні зовсім уникати дотиків з незнайомцями, але більшу свободу вони проявлять у побутовому дискурсі з рідними та близькими знайомими:ґЛЗ° Ѕр·тИЛТ»Ц±ЗЈЧЕЛэµДКЦЈ¬ЙсЙ«БЇ°®µШУлЛэЛµ»°...Ѕр·т ИЛёПЅфЕДЕДЅ­СбАлµДјзЈ¬ЗЈЧЕЛэµДКЦУЦНПµЅїґМЁ±Я. (Д«ПгН­іфЎЈД§µАЧжК¦- Раніше Яан/ Узінь весь час тримала дівчину за руку і щось ласкаво їй говорила ... Пані Цзінь квапливо поплескала Цзян Янь Лі по плечу, взяла дівчину за руку і підвела за собою до краю трибуни.

6. У стані спокою жестикуляція китайської жінки характеризується меншою частотністю, невеликою амплітудою рухів і більшою стриманістю:

СЫѕ¦¶ўЧЎ¶Ф·ЅЈ¬ѕшІ»РДІ»ФЪСЙµШБпАґБпИҐЎЈІ»ЧЎµШ µгН·Ј¬І»К±·ўіцТ»ЙщУЦЛЖН¬ЗйЎўУЦЛЖѕЄСИµД¶МѕдЈєКЗ

ХвСщ і¤ЅаЎЈЧжДёВМJ. - /ї гострий погляд буквально впивався в співрозмовника. Ніщо від нього не могло вислизнути. Безперервно киваючи головою, вона раз у раз видавала спочутливий подих і постійно повторювала одну і ту ж фразу; Невже? Не може бути!

Автор у дискурсі головної героїні робить акцент не на тому, що вона говорить, а на її легких жестах та виразі очей, цим письменниця вказує на те, що навіть якщо жінка не зацікавлена в цій розмові, вона має дотримуватися норм ввічливості, хоча її рухи вказують на інше:ДїфЮѕ¦Дї¶ЎЧЎ¶Ф·Ѕ-Ў¶чіпкий поглядЎ· вказує на її роздратування, І»ЧЎµШµгН·- Ў¶разу раз киваючи головою» показує її намагання підтримати опонента розмови, І»К±·ўіцТ»ЙщУЦЛЖН¬ЗйІ»К± ·ўіцТ»ЙщУЦЛЖН¬ЗйЎўУЦЛЖѕЄСИµД¶Мѕд-Ў¶разу раз видавала спочутливий подих і постійно повторювала одну і ту ж фразу» наголошує на тому, що жінка не хоче показатися невихованою та не перериває співбесідника, хоча у неї й нема чого додати.

Яскраво виражена національна специфіка китайського невербального стилю спілкування відображена в усмішці, тому в китайській мові є низка слів, які характеризують різновиди китайської посмішки:ОўР¦-легка посмішка,јЩР¦-штучна посмішка,їаР¦-посмішка крізь сльози,ГДР¦-посмішка с елементами флірту тощо. В китайських новелах, описуючи жінку, письменники приділяють багато уваги виразу її обличчя, саме через посмішку автор передає характер героїні:ґЅЅЗЛЖ№ґ·З№ґЈ¬МмИ» µДТ»ЕЙјҐЪЅ...УЭ·тИЛАдР¦µАfД«ПгН­іфЎЈД§µАЧжК¦Ј».- Куточки її губ зігнулися на кордоні посмішки та кпини. з холодною посмішкою вона промовила. Так авторка підкреслила уїдливість героїні Юй Цзиюань не через вербальні засоби комунікації, а через вираз її обличчя та посмішкуАдР¦µАЎ·, «ґЅЅЗЛЖ№ґ·З№ґ.



Висновки та перспективи подальших досліджень

Стиль жіночого побутового дискурсу та його прагматичний аспект схарактеризовано у певному його розмаїтті, зважаючи на екстралінгвальні умови реалізації цього стилю. Такими умовами в китайському суспільстві є конфуціанські норми спілкування. Це не виключає спонтанність мовлення, знижену та жаргонну лексику. Але стиль - це лише частина характеристик такого дискурсу. Для повноти необхідно ще показати структуру побутового дискурсу, його формальну і змістову побудову, тобто композицію, як це зроблено в роботах [5; 6; 9; 10]. Це є перспектива продовження досліджень. Перспективою є також розвиток досліджень самоорганізації смислу, що передає дискурс. У цьому напрямку необхідні дослідження основного фактору самоорганізації - конкурентної взаємодії цілей дискурсу та його обмежень - типової конструкції жанру, екс-тралінгвальних обмежень та ін. У китайському побутовому дискурсі такими екстралінгвальними обмеженнями виступають, наприклад, суворі конфуціанські забобони. Інші фактори самоорганізації на текстовому рівні дискурсу - взаємодія тексту, контексту та створеному ними підтексту. Макростилістичною реалізацією цієї взаємодії виступають такі механізми, як надфразова єдність, актуальне членування тексту [7, с. 27-28, 32-33; 8], які містяться явно у текстах китайського побутового дискурсу. Позначені питання перспективних досліджень перетинаються з вивченням композиції побутового дискурсу, композиційно-стилістичних особливостей художніх жанрів з побутовою комунікацією персонажів.



Список літератури

1. Биркенбилл, Ф. (1997). Язик интонации, мимики, жестов. С.-Петербург.

2. Иванова, Е. В. (2007). К проблеме исследования жологического дискурса. Екатеринбург.

3. Карасик, В. И. (2002). Язиковой кр^уг: личность, концепти, дискурс. Волгоград.

4. Макаров, М. Л. (2003). Основи теории дискурса. Москва.

5. Піхтовнікова, Л. С., & Мукатаєва, Я. В. (2017). Німецький прозовий шванк: Прагмастилістичний ілінгвокогнітивний аспекти. Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна.

6. Піхтовнікова, Л. С., & Яремчук, І. М. (2017). Прагмастилістичні характеристики німецькомовної притчі. Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна.

7. Пихтовникова, Л. С. (2012). Лингвосинергетика: основи и очерк направлений. Харьков: ХНУ имени В. Н. Каразина.

8. Пихтовникова, Л. С. (2017). Синергетика композиции речевого произведения. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов», 86, 103-109.

9. Пихтовникова, Л. С., & Мотрохов, А. И. (2017). Композиция и стиль рассказа Юй Да-фу ґє·зіБЧнµДНнЙПЈЁЎ¶Весенние ночи»). Нова філологія: Збірник наукових праць, 70, 145-149.

10. Пихтовникова, Л. С., & Мотрохов, А. И. (2019). Композиция и стиль фантастического рассказа Ся Цзя °Щ№нТ№РР ЅЦЈЁЎ¶Улица призраков»). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов, 89, 24-29.

11. Русакова, О. Ф. (2006). Современние теории дискурса: м;ультидисциплинарний анализ. Екатеринбург.

12. Шевченко, И. С. (2012). Дискурс и стиль: проблемьі звристики. Функциональнаялингвистика, 1(13), 313-315.

13. Brandt, G. A. (2003). Contemporary feminism: a revolution in the historic-philosophic tradition of East-European anthropology. Moscow.

14. Warnke, G. Feminism, the Frankfurt School, and Nancy Fraser. Gefter Retrieved from http://gefter.ru/archive/9888.



Джерела ілюстративного матеріалу

1. ·л5јЅІЕЎЈёЯЕ®ИЛєНЛэµД°«ХЙ·т.Retrieved from https://inlnk.ru/JjMve.

2. Д«ПгН­іфЎЈД§µАЧжК¦.Retrieved from https://www.mengruan.com/modaozushi/.

3. °НЅрЎЈј¤БчИэІїЗъЎЈјТ.Retrieved from https://inlnk.ru/NDMAD.

4. ХЕЅаЎЈЧжДёВМ.Retrieved from https://www.99csw.com/book/10235/368955.htm.

5. №гЪчАцЙЇЎЈС©»ЁєНГШГЬµДЙИЧУ.Retrieved from https://www.sto.cx/book-26506-1.html.

6. ЪчАцЙЇЎЈЙПєЈЕ®єў.ѕ©»Єіц°жЙз(2010).Ті.



References

1. Birkenbill, F. (1997). Jazyk intonacii, mimiki, zhestov [The language of intonations, mimics and gestures]. Sankt-Peterburg. (in Russian)

2. Brandt, G. A. (2003). Contemporary feminism: A revolution in the historic-philosophic tradition of East-European anthropology. Moscow.

3. Ivanova, E. V. (2007). K probleme issledovanija jekologicheskogo diskursa [To the problem of studying ecological discourse]. (in Russian)

4. Karasik, V. I. (2002).Jazykovojkrug: lichnos^, koncepty, diskurs[The language circle:personality, concepts, discourse]. (in Russian)

5. Makarov, M. L. (2003). Osnovy teorii diskursa [The basics of discourse theory]. (in Russian)

6. Pihtovnikova, L. S. (2012). Lingvosinergetika: Osnovy i ocherk napravlenij [Linguosinergetics: Basics and outline of directions]. HNU imeni V. N. Karazina. (in Russian)

7. Pihtovnikova, L. S. (2017). Sinergetika kompozicii rechevogo proizvedenija [Sinergia of the composition of a written work]. Vlsnik Harkvs'kogo nadonalnogo unfversitetu fmem V. N. Karazfna. Serja «Inozemna fHologya. Metodika vikladannja mozemnih mov» [V. N. Karazin Journal. “Foreign Philology Series. Methodology of teaching foreign languages”/, 86, 103-109. (in Russian)

8. Pihtovnikova, L. S., & Motrohov, A. I. (2017). Kompozicija i stil' rasskaza Juj Da-fu ґє·зіБЧнµДНнЙПЈЁЎ¶Vesennie nochi»). Nova filologija [New Philology], 70, 145-149. (in Russian)

9. Pihtovnikova, L. S., & Motrohov, A. I. (2019). Kompozicija i stir fantasticheskogo rasskaza Sja Czja °Щ№нТ№РРЅЦЈЁЎ¶Ulica prizrakov») [The composition and style of the fiction story Sja Czja °Щ№нТ№РРЅЦ].Visnik Harkivskogo nac/ona"nogo universitetu imeni V. N. Karazina. Serija «Inozemna filologija. Metodika vikladannja inozemnih mov» [V N. Karazin Journal. “Foreign Philology Series. Methodology of teaching foreign languages”!, 89, 24-29. (in Russian)

10. Pihtovnikova, L. S., & Mukatayeva, Ya. V. (2017). Prahmastylistychni kharakterystyky nimetskomovnoi prytchi [Pragma-linguistic characteristics of German parables]. Kharkiv: KhNU imeni V. N. Karazina. (in Ukrainian)

11. Rusakova, O. F. (2006). Sovremennye teorii diskursa: Mul'tidisciplinarnyj analis [Modern discourse theories: Interdisciplinary analysis]. Ekaterinburg. (in Russian)

12. Shevchenko, I. S. (2012). Diskurs i stil^J: Problemy jevristiki [Discourse and style]. Funkcional'naja lingvistika [Functional Linguistics], 1(13), 313-315. (in Russian)

13. Warnke, G. Feminism, the Frankfurt School, and Nancy Fraser. Retrieved from https://gefter.ru/archive/9888.

Размещено на Allbest.ru

...