Білінгвальна освіта в Німеччині: франкомовний контекст

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Білінгвальна освіта в Німеччині: франкомовний контекст

Марія Винарчик

Дрогобич, Україна

Анотація

У здійсненому науковому дослідженні висвітлено проблему білінгвальної освіти в Німеччині у франкомовному контексті. Аналіз наукової і педагогічної літератури показав, що білінгвальна освіта є тим типом освіти, який викликає постійний інтерес з боку вітчизняних і зарубіжних науковців. Метою білінгвальної освіти є розвиток комунікативно-діяльнісних навичок учнів, що забезпечують можливість діяти та взаємодіяти в ситуаціях усного та письмового мовлення на теми повсякденного життя та на основі автентичних документів і матеріалів. Організація білінгвального навчання у франкомовному контексті в Німеччині спрямована на формування в учнів уміння висловлювати особисті точки зору, описувати та коментувати отриману інформацію, робити висновки, брати участь в дискусіях, дебатах. Вона передбачає також розвиток міжкультурних навичок, оскільки міжкультурна освіта має на меті сформувати громадян, відкритих до інших народів, толерантних до їхньої культурної та національної неповторності. З цієї точки зору освітяни прагнуть передати знання про країну, мова якої вивчається. Йдеться передусім про те, щоб навчитися працювати в безпосередньому контакті з представниками інших країн. Соціокультурний зміст білінгвальної освіти в Німеччині тісно пов'язаний із повсякденним життям суспільства, отриманим позитивним досвідом, із успіхами та проблемами молоді, а також сучасним сприйняттям європейського виміру. Вона передбачає використання новітніх стратегій навчання. Учні вчаться працювати з автентичними текстами, отримувати інформацію із засобів масової інформації та Інтернету. Німецькі фахівці білінгвального навчання заохочують до активного використання інноваційних прийомів і стратегій, до користування додатковими засобами навчання. Зростає роль самоосвіти та самовдосконалення, які слугують підготовці до вивчення мови протягом усього життя.

Ключові слова: білінгвальна освіта, Німеччина, німецька мова, франкомовний контекст, соціокультурний зміст.

Abstract

Bilingual education in Germany: French-speaking context

Maria Vynarchyk¹

Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University, Drohobych, Ukraine

The research highlights the problem of bilingual education in Germany in a Frenchspeaking context. An analysis of the scientific and pedagogical literature has shown that bilingual education is the type of education that is of constant interest to domestic and foreign scholars. The aim of bilingual education is to develop students' communication and activity skills, which provide an opportunity to act and interact in situations of oral and written speech on the topics of everyday life and on the basis of authentic documents and materials. The organization of bilingual education in the French-speaking context in Germany is aimed at developing students' ability to express personal views, describe and comment on information received, draw conclusions, participate in discussions and debates. It also provides for the development of intercultural skills, as intercultural education aims to form citizens who are open to other peoples, tolerant of their cultural and national uniqueness. From this point of view, educators seek to impart knowledge about the country whose language is being studied. It is primarily a matter of learning to work in direct contact with representatives of other countries. The socio-cultural content of bilingual education in Germany is closely linked to the daily life of society, the positive experiences gained, the successes and challenges of young people, and the modern perception of the European dimension. It involves the use of the latest learning strategies. Students learn to work with authentic texts, receive information from the media and the Internet. German bilingual education experts encourage the active use of innovative techniques and strategies, the use of additional learning tools. The role of self-education and self-improvement, which serve to prepare for language learning throughout life, is growing.

Keywords: bilingual education, Germany, German language, Frenchspeaking context, socio-cultural content.

Вступ

Німецька мова є найбільш поширеною мовою Європейського Союзу. Вона займає важливе місце серед іноземних мов, які вивчаються у Франції, оскільки Німеччина являється першим стратегічним партнером Франції. Німецько - французький білінгвізм - це платформа для багатомовності та відкритості іншим культурам, яка створює сприятливе підґрунтя для вивчення іноземних мов. У 2013 р. в Німеччині та Франції святкували 50-ліття спільної Угоди про співробітництво, яке підтвердило своє право на продовження. Запорукою успішного функціонування білінгвальних секцій у Німеччині є, на нашу думку, передусім, фінансова підтримка та створення необхідних для цього умов з боку урядів обох країн. На державному рівні організована професійна підготовка вчителів, які проявляють великий ентузіазм і зацікавлені в успіху білінгвальної освіти. Вчителі білінгвальних секцій викладають два предмети: іноземну мову і нелінгвістичну дисципліну одночасно, тому потребують відповідної освіти. З цією метою створена Федерація ліцеїв із білінгвальними секціями, яка займається кваліфікованою підготовкою вчителів, забезпеченням навчальних закладів необхідним дидактичним матеріалом. У їхньому розпорядженні центр педагогічної документації, різноманітні засоби інформації. Федерація активно співпрацює із батьками, дослухаючись до їхніх пропозицій і побажань, сприяє підвищенню інтересу школярів до навчання у білінгвальних секціях.

Мета статті - Проблема білінгвальної освіти висвітлена в численних резолюціях Ради Європи, вона ставала об'єктом дискусій на міжнародних наукових конференціях. Білінгвальна освіта в Німеччині є ефективною платформою для підготовки молодих людей до інтеграції в європейську реальність та забезпечення їх повноцінного і всебічного розвитку. Це засвідчує постанова Конференції Міністрів освіти від 17 жовтня 2013 р. про «Концепцію двомовного навчання» („Konzepte fur den bilingualen Unterricht - Erfahrungsbericht und Vorschlage zur Weiterentwicklung") (2013). Білінгвальній освіті в Німеччині постійно приділяється багато уваги з боку Європейської Комісії (Europaische Kommission) і Європейської Ради (Europaischer Rat). Німецький досвід білінгвальної освіти є проблемою наукових досліджень як зарубіжних дослідників, зокрема німецьких, так і вітчизняних. Однак, на сьогоднішній день, недостатньо вивченим є білінгвізм із використанням французької мови, тому в науковій статті ставимо за мету дослідити білінгвальну освіту в Німеччині у франкомовному контексті, оскільки він представляє нові методологічні підходи до викладання і навчання іноземних мов.

Методами дослідження слугували: метод теоретичної дедукції при вивченні і аналізі наукової літератури та методи аналізу, узагальнення і систематизації нормативних документів, дотичних до проблеми дослідження.

Результати дослідження

У статті буде обґрунтовано сутність білінгвальної освіти в Німеччині, висвітлено методологічні підходи до викладання і навчання іноземних мов, охарактеризовано німецько-французький білінгвізм у системі освіти Німеччини.

Концепція викладання і навчання іноземних мов у Німеччині

Федеративна Республіка Німеччина, як випливає із її офіційної назви, є об'єднанням шістнадцяти земель, що мають певний суверенітет у культурних справах і, зокрема, в питаннях освітньої політики. Для німецьких школярів створено однакові умови для здобуття освіти по всій Німеччині. Вони можуть, у разі потреби, без особливих труднощів переїхати з одного регіону в інший і продовжити там навчання. Керівники освіти усіх земель періодично зустрічаються в рамках Постійної конференції (Standige Konferenz der Kultus-minister) і домовляються про спільні кроки в освітній галузі. Незважаючи на велику кількість навчальних закладів, ми можемо говорити про єдину освітню політику на території всієї Німеччини. Основним документом, який стосується процесу викладання і навчання мов у Німеччині, є угода 1994 р. під назвою «Положення про базову концепцію викладання іноземних мов». Вона базується на стратегії європейського мультилінгвізму:

1) Європа залишиться багатомовною за умови, якщо її громадяни будуть вивчати мови європейських партнерів;

2) всі, хто вивчає мови, сприяють збереженню багатомовності в Європі і, таким чином, її культурному багатству;

3) важливо починати вивчати іноземні мови в ранньому дитинстві;

4) необхідно постійно розробляти і оновлювати програми викладання і навчання мов в школі та протягом усього життя.

Угода шістнадцяти міністрів у своїх пропозиціях наслідує прагматичні принципи «Білої книги» Європейської Комісії (White Paper, 1995), які ставлять мету для всіх європейських громадян: вивчити щонайменше дві іноземні мови, окрім рідної, позаяк метою європейського майбутнього є багатомовність. Відповідно до цієї мети, слід заохочувати до вивчення іноземних мов якомога більше учнів, а для тих, хто прагне здобути вищу освіту, необхідно створити всі умови на рівні держави. Шлях до реалізації таких цілей довгий, оскільки поки що тільки в гімназіях (Gymnasien) дві іноземні мови є обов'язковими; вивчення лише однієї обов'язкової мови вимагає основна школа (Hauptschule); однієї обов'язкової та однієї додаткової мови - реальна школа (Realschule). Щоправда, слід підкреслити, що в умовах сьогодення практично всі гімназійні заклади пропонують, поряд із двома обов'язковими мовами, третю факультативну і часто навіть четверту іноземну мову. Проте факт залишається фактом: значна частина учнів - приблизно 60% - має можливість задовольнятися вивченням лише однієї іноземної мови. Як правило, англійська мова на першому місці; у французької - друге місце; на третьому місці - російська, іспанська та італійська. Німецькі школярі вивчають також інші європейські мови, такі як данська, голландська, португальська, польська, чеська, китайська, японська та турецька, які викладаються в невеликих групах. Першою мовою для 95% учнів є англійська, оскільки на практиці з багатьох причин (простота організації шкільної програми, вимоги з боку батьків і учнів, легкість переходу з одного класу в інший), англійська має перевагу над іншими мовами. Друга мова, - французька, є обов'язковою або факультативною мовою із сьомого класу гімназії. Слід, однак, підкреслити, що в гімназії її доволі часто заміняють латиною, яка вважається іноземною, а в землях колишньої Демократичної Республіки Німеччини (НДР) російська відіграє роль другої мови. Іспанська має вкорінені традиції як друга мова в містах Бремен і Гамбург, вона займає важливе місце серед мов, які вибирають учні в старшій школі. Це також стосується італійської мови. Крім того, інші іноземні мови як, наприклад, китайська, японська, а також французька, можна вибрати як третю мову. У прикордонних регіонах доволі поширеними є голландська та данська мови.

Політичні, культурні та економічні зміни в сучасній Європі мають постійний вплив на концепцію викладання і навчання іноземних мов. Якщо школа хоче підготувати молодих людей до інтеграції в європейську реальність та забезпечити їх повноцінний і всебічний розвиток, слід реалізувати наступні цілі:

• розвиток комунікативно-діяльнісних навичок (вміння діяти та взаємодіяти в ситуаціях усного та письмового спілкування на теми повсякденного життя та на основі автентичних документів і матеріалів. Організація іншомовного спілкування учнів в класі повинна стосуватися ситуацій, з якими вони стикатимуться в майбутньому житті та професійній діяльності. Таким чином розвиваються вміння учнів пояснювати наукові факти, висловлювати особисті точки зору, описувати, класифікувати та коментувати отриману інформацію, робити висновки чи висловлювати судження, представляти результат роздумів чи дослідження, підготувати доповідь чи есе, брати участь в дискусіях, дебатах іноземною мовою);

• розвиток міжкультурних навичок. Міжкультурна освіта має на меті сформувати громадян, відкритих до інших народів, толерантних до їхньої культурної та національної неповторності. З цієї точки зору освітяни прагнуть передати знання про країну чи країни, мови яких вивчаються. Але передусім йдеться про те, щоб навчитися працювати разом, у безпосередньому контакті з представниками інших країн, наприклад, підчас обмінів школярів та вчителів, електронного та традиційного листування, реалізації спільних міжнародних проєктів. Соціокультурний зміст освіти тісно пов'язаний із повсякденним життям суспільства, отриманим позитивним досвідом, із успіхами та проблемами молоді, а також сучасним сприйняттям європейського виміру;

• використання новітніх стратегій навчання. Учні вчаться працювати з автентичними текстами, отримувати інформацію із засобів масової інформації та Інтернету. Важливо заохочувати їх до використання інноваційних прийомів і стратегій, навчити користуватися додатковими засобами навчання (словниками, сучасними електронними підручниками, довідковою літературою тощо). Зростає роль самоосвіти та самовдосконалення, які слугують підготовці до вивчення мови протягом усього

• життя. Відповідно до Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти (CECR, 2001), для реалізації поставлених цілей окреслено методологічні підходи до викладання і навчання іноземних мов (табл. 1).

Таблиця 1. Методологічні підходи до викладання і навчання іноземних мов

У більшості земель Німеччини початкова освіта включає перші чотири роки навчання (учні віком від 6 до 10 років). Середня освіта починається з п 'ятого класу у віці 10 років. Якщо раніше традиційно базова освіта викладалася лише німецькою мовою, то останнім часом усі землі почали вводити іноземну мову в початковий цикл шкільної освіти. У більшості випадків мова йде про третій рік навчання (8 років); у двох землях вивчення іноземної мови починається в перший рік (6 років). Кількість уроків - два або три на тиждень. Викладають вчителі початкових класів, які пройшли початкову підготовку або курси підвищення кваліфікації. У більшості земель вивчають англійську мову, хоча, треба зазначити, є вибір між кількома мовами (англійською, французькою, італійською або російською). Якщо навчальні заклади цього бажають, вони можуть запропонувати додаткову мову, наприклад, голландську в прикордонному регіоні Нідерландів. У деяких великих містах учні можуть отримати базову освіту двома мовами, як, наприклад, у державній Європейській школі Берліна (Staatliche Europaschule Berlin), яка пропонує дев'ять різних мов у поєднанні з німецькою. В інших містах, таких як Франкфурт-на-Майні, Хаген і Вольфсбург, є початкові школи, де навчання ведеться німецькою, французькою чи італійською мовами. Ці експерименти можна порівняти з експериментами, проведеними у Франції з «класами 13/13», наприклад, в Альзасі.

В освітній системі Німеччини французькій мові відведене місце другої мови. Це зумовлено сусідським географічним положенням двох держав, спільною історією, активним економічним співробітництвом. У 1969 р. в Німеччині з'явились перші білінгвальні секції як результат Угоди про співробітництво між Німеччиною та Францією, підписаної ще у 1963 р. Спочатку ці секції були єдиними в своєму роді, але форми їхньої діяльності відзначалися різноманітністю: проводилися спільні навчальні та виховні заходи, підписувались договори про співпрацю між навчальними закладами, організовувались обміни вчителів та школярів. Усі ці фактори створили необхідне соціокультурне середовище для успішного функціонування білінгвальних секцій.

Станом на 2004 р. в Німеччині успішно функціонували 74 ліцеї із білінгвальними секціями. Вони були зосереджені в одинадцяти регіонах країни. Вивченню іноземних мов виділялося додаткові години: у 5 та 6 класах - до 7 годин на тиждень, у 9 та 10 класах - 3 години (Palmen, 2004).

Володіння двома мовами пропагується сьогодні в більшості регіонів Німеччини, зокрема в прикордонних із Францією освітніх закладах поширений німецько - французький білінгвізм, який характеризується наявністю також діалектних форм. У повній мірі забезпечується можливість для всіх бажаючих використовувати всі необхідні ресурси для професійного, культурного та особистісного розвитку. Відповідно до угод 2007 та 2013 рр. між державою та регіональними відділами, що займаються мовною політикою, було надано пріоритет регіональній мові, починаючи з рівня початкової школи, позаяк 187 країн ЮНЕСКО одноголосно проголосували за реалізацію принципів багатомовності з білінгвальним навчанням за умови дотримання пріоритету вивчення регіональних мов (UNESCO, 2007) .

В умовах сьогодення європейською освітньою метою є знання рідної мови і ще двох європейських мов. Саме підлітковий вік є сприятливим для відкриття і вивчення другої іноземної мови. Німецькі педагоги наполягають на думці, що важливо навчатися німецькою мовою із раннього віку і перейти до вивчення іноземної мови пізніше, позаяк діти, які постійно піддаються впливу іноземних мов (музика, інтернет і т.д.), демонструють, як правило, непогані успіхи в досконалому володінні ними. Починати навчання слід німецькою, усі інші мови отримають лише користь від сформованої бази лінгвістичних ноу-хау. Бути двомовним означає вміння розуміти і висловлюватися усно та письмово двома мовами як в особистому житті, так і в професійному та соціальному середовищі. Психолінгвісти наполягають на думці, що:

• грамотно і правильно сформований білінгвізм не шкідливий для дитини, а, навпаки, фактор її розумового розвитку, засіб формування вмінь і навичок;

• чим молодша дитина, тим легше дається їй білінгвізм. Це експериментальне надбання, яке може оновлюватися і вдосконалюватися. Мозок дитини схильний до отримання нової інформації, запам'ятовування її і активного відтворення. Вона навчає іноземну мову так само легко, як і рідну.

У ході дослідження встановлено хронологію запровадження білінгвальної освіти в Німеччині у франкомовному контексті. Ріст чисельності німецько -французьких секцій приходиться на кінець 80-х років ХХ ст., коли вони починають функціонувати у 18 навчальних закладах департамента Рейна. Падіння Берлінської стіни сприяло поширенню білінгвальної освіти на схід: білінгвальні секції створюються у Саксонії і Тюрінгії; численнішими стають вони в прикордонних районах, що у великій мірі зумовлено економічними чинниками та можливістю для німецьких школярів провести канікули у Франції. Важливим є також соціо- та міжкультурний аспект білінгвальної освіти в Німеччині у франкомовному контексті, оскільки полягає в тому, щоб допомогти учням усвідомити важливість різних культур, заохотити їх до толерантного і виваженого сприйняття інших способів життя.

В основі діяльності німецько-французьких секцій лежить програма взаємного співробітництва відповідно до Декларації, підписаної обома державами 7 грудня 1995 р. Програма відповідає інтересам обох країн, позаяк базується на спільній концепції реалізації освітніх проектів. В основному, французькою мовою у німецьких білінгвальних секціях викладається географія, історія, цивільне право. Завершальним етапом білінгвального навчання у Німеччині є складання екзамену на ступінь бакалавра, що визнається на міжнародному рівні та можливість складання іспитів по програмі DELF і DALF перед компетентною французькою комісією. Саме цей фактор (Palmen, 2004) сприяє підвищенню мотивації німецьких школярів до навчання у білінгвальних секціях. Успішний результат дає можливість вступу в французькі вищі навчальні заклади. Постанова Конференції Міністрів освіти від 17 жовтня 2013 р. про «Концепцію двомовного навчання» засвідчила фундаментальні зміни і значні успіхи білінгвальної освіти в Німеччині: білінгвальний франкомовний німеччина

• збільшення кількості білінгвальних класів, зокрема із вивченням французької мови, у початкових школах та професійно-технічних училищах;

• пріоритетність білінгвального викладання предметів в багатьох навчальних закладах Німеччини;

• відображення білінгвальної освіти в навчальних програмах;

• збільшення кількості предметів для білінгвального вивчення;

• все частіше використання білінгвального викладання навчальних предметів на освітніх курсах та в професійній сфері (Konzepte fQr den bilingualen Unterricht - Erfahrungsbericht und Vorschlage zur Weiterentwicklung, 2013).

Висновки

Білінгвальна освіти набуває важливого значення в зв 'язку з війною в Україні. Велика кількість тимчасово переміщених осіб в Німеччину і навчання українських дітей у німецьких школах потребує розуміння сучасного стану мультилінгвізму, білінгвальної освіти та вивчення іноземних мов, що зможе допомогти батькам і дітям швидше адаптуватись та інтегруватись у німецькі школи. Успішна реалізація білінгвальної освіти в освітній системі Німеччини у франкомовному контексті є прикладом не тільки мовної взаємодії, але й успішного міжкультурного діалогу, який є необхідною умовою для розвитку і взаємодії різних культур. Ефективності білінгвального навчання у Німеччині сприяє той факт, що реформістський поступ німецького шкільництва спрямовано на вибудову прогресивного освітнього простору. Сучасні параметри білінгвальної освіти Німеччини у франкомовному контексті не тільки відповідають моделям інших країн - членів Європейського Союзу, але й демонструють варіабельність і динамізм німецької освітньої системи.

Перспективи подальших розвідок у цьому напрямку стосуються білінгвальної освіти провідних європейських країн.

Бібліографічні посилання

1. Багатомовна Європа: тенденції у політиці і практиці мультилінгвізму в Європі. (2012). К.: Ленвіт, 168 с.

2. Винарчик, М. П. (2014). Розвиток білінгвальної освіти у середніх навчальних закладах Франції (70- ті роки ХХ- початок ХХІ століття). (Дис. канд. пед. Наук). Дрогобич.

3. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання (2003).

4. Наук. ред. укр. видання С. Ю. Ніколаєва. Переклад з англ. К.: Ленвіт.

5. Сисоєва, С. О. & Кристопчук, Т. Є. (2012). Освітні системи країн Європейського Союзу: загальна характеристика: навч. посіб. Київський університет імені Бориса Грінченка. Рівне: Овід.

6. Bericht „Konzepte fQr den bilingualen Unterricht - Erfahrungsbericht und Vorschlage zur Weiterentwicklung". (2013). Beschluss der Kultusministerkonferenz vom 17.10.2013. https:// www.kmk.org/fileadmin/Dateien/veroeffentlichungen_beschluesse/2013/201_10_17-Konzepte- bilingualer-Unterricht.pdf

7. Сecrcadre Europeen Commun de Reference pour les angues: apprendre, enseigner, evaluer. (2001). https://rm.coe.int/16802fc3a8

8. Council of Europe. (n.d.). The Council of Europe and Language education. https://www.coe.int Council of Europe. (n.d.). Рада культурного співробітництва: Загальноєвропейська База знань з мов: навчання, викладання, оцінювання. Берлін, Мюнхен. 2001. https://www.coe.int/en/web/portal/ home

9. Eltern, Alsace. (n.d.). Guide de l'enseignement bilingue Ecole maternelle et elementaire. https:// bit.ly/3QmWopI

10. European Union. (n.d.). Європейська мовна політика та двомовність. Інструкція. Добірка проектів, що фінансуються ЄС. Брюссель. 2004. https://ec.europa.eu/

11. Ingeborg, Christ. (2003). Un ancrage reussi. L'enseignement des langues en Allemagne. Revue 'Internationale d'education de Sevres, 33, 37-48. https://doi.org/10.4000/ries.1646

12. Palmen, P. (2004). Sections bilingues franco-allemande: stagnation ou progression? Le frangais dans le monde. Paris, 332, 14-15.

13. th Ministerial Session (Strasbourg, 7 May 2008) https://www.coe.int/t/dg4/intercultural

14. UNESCO: Всесторонняя приверженность языковому разнообразию и многоязычию. (2007).

15. Международный год языков, 2007. http://www.un.org/ru/events/iyl/brochure/unesco.shtml White Paper on Intercultural Dialogue «Living Together As Equals in Dignity». (2008). Launched by the Council of Europe Ministers of Foreign Affairs at their 118

References

1. Bahatomovna Yevropa: tendentsii u politytsi i praktytsi mul'tylinhvizmu v Yevropi [Multilingual Europe: Trends in the Politics and Practice of Multilingualism in Europe].(2012). Kyiv: Lenvit. (in Ukrainian).

2. Vynarchyk, M.P. (2014). Rozvytok bilinhvalnoyi osvity u serednikh navchalnykh zakladakh Frantsiyi (70-ti roky XX - pochatok XXI stolittya) [The Development of Bilingual Education in secondary schools in France (the 70s of the XX - the beginning of XXI century] (PhD thesis). Drohobych. (in Ukrainian).

3. Zahal'noievropejs'ki Rekomendatsii z movnoi osvity: vyvchennia, vykladannia, otsiniuvannia. (2003). Nauk. red. ukr. vydannia S. Yu. Nikolaieva. Pereklad z anhl. [Common European Framework of Reference for Languages: Learning, Teaching, Assessment] Kyiv: Lenvit. (in Ukrainian).

4. Sysoieva, S.O., & Krystopchuk, T.Ye. (2012). Osvitni systemy krain Yevropejs'koho Soiuzu: zahal'na kharakterystyka [European Union education systems: a common characteristic]: navch. posib. Kyivs'kyj universytet imeni Borysa Hrinchenka. Rivne: Ovid. (in Ukrainian).

5. Bericht „Konzepte fGr den bilingualen Unterricht - Erfahrungsbericht und Vorschlage zur Weiterentwicklung". (2013). Beschluss der Kultusministerkonferenz vom 17.10.2013. https:// www.kmk.org/fileadmin/Dateien/veroeffentlichungen_beschluesse/2013/201_10_17-Konzepte- bilingualer-Unterricht.pdf

6. Cecrcadre Europeen Commun de Reference pour les angues: apprendre, enseigner, evaluer. (2001). https://rm.coe.int/16802fc3a8

7. Council of Europe. (n.d.). The Council of Europe and Language education. https://www.coe.int Council of Europe. (n.d.). Рада культурного співробітництва: Загальноєвропейська База знань з мов: навчання, викладання, оцінювання. Берлін, Мюнхен. 2001. https://www.coe.int/en/web/portal/ home

8. Eltern, Alsace. (n.d.). Guide de l'enseignement bilingue Ecole maternelle et elementaire. https:// bit.ly/3QmWopI

9. European Union. (n.d.). Європейська мовна політика та двомовність. Інструкція. Добірка проектів, що фінансуються ЄС. Брюссель. 2004. https://ec.europa.eu/

10. Ingeborg, Christ. (2003). Un ancrage reussi. L'enseignement des langues en Allemagne. Revue international d'education de Sevres, 33, 37-48. https://doi.org/10.4000/ries.1646 Palmen, P. (2004). Sections bilingues franco-allemande: stagnation ou progression? Le frangais dans le monde. Paris, 332, 14-15.

11. th Ministerial Session (Strasbourg, 7 May 2008) https://www.coe.int/t/dg4/intercultural

12. UNESCO: Всесторонняя приверженность языковому разнообразию и многоязычию. (2007).

13. Международный год языков, 2007. http://www.un.org/ru/events/iyl/brochure/unesco.shtml White Paper on Intercultural Dialogue «Living Together As Equals in Dignity». (2008). Launched by the Council of Europe Ministers of Foreign Affairs at their 118

Размещено на Allbest.ru