Гендерні соціальні стереотипи в англомовних анекдотах

Размещено на http://allbest.ru

ГЕНДЕРНІ СОЦІАЛЬНІ СТЕРЕОТИПИ В АНГЛОМОВНИХ АНЕКДОТАХ

кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри іноземних мов, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, м. Харків

Пруднікова Аліна Олександрівна

старший викладач кафедри іноземних мов, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, м. Харків

Язловицька Олена Володимирівна

кандидат філологічних наук доцент кафедри іноземних мов, Харківський національний автомобільно- дорожній університет, м. Харків

Байбекова Людмила Олександрівна

кандидат педагогічних наук доцент кафедри іноземних мов, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, м. Харків

Анотація. У статті порушено питання дослідження системних знань про чоловічі і жіночі соціально-статеві спільноти, які тільки-но знаходять самостійний учбово-науковий статус в особі фемінології і гендерології. Феміністки негативно оцінюються соціумом, тоді як патріархат - це «гендерна влада», що виражається в тому, що чоловіки займають у суспільстві домінуюче по відношенню до жінок становище. Патріархат - це характеристика структури всього суспільства, а не відносин, патріархальний гендерний порядок приписує чоловікам і жінкам жорсткі певні ролі, стандарти поведінки, виконання яких вимагає від них суспільство. В той час як сексизм - обмеження за ознакою статі, що спрямовано на визнання прав людини й основних свобод у соціальній, культурній, політичній, економічній, цивільній чи будь-якій іншій галузі. Сексистські стереотипи, що самі є результатом нерівності між статями, у свою чергу стають засобом, що сприяє подальшій статевій дискримінації. Чим молодше діти, тим менше вони здатні протистояти могутнім стереотипам, що спрямовані на представлення протилежної статі, використовуючи його загальноприйняті властивості, якості, характерні риси і недоліки. Але у світлі подій, що відбуваються, статева дискримінація втрачає свій вплив і з'являється рівноправність. Результати аналізу дозволяють говорити про те, що не дивлячись на те, що розвиток людства йде дуже швидкими темпами, соціальні стереотипи є дуже живучими, і навіть зараз суттєво вливають на суспільне середовище в цілому та на його окремі сфери. Дискримінація за статевою ознакою достатньо виразно проступає в більшості літературних творів. У численних фарсах прийнято зображати жінку в ролі дурної, сварливої, жадібної, жорстокої і розпусної дружини. Чоловік в деяких анекдотах виглядає слабким і непристосованим до життя, а жінка сміливо і упевнено бере на себе багато чисто чоловічих функцій.

мовний сексизм англійська анекдот гендерний стереотип

Постановка проблеми. Проблема взаємодії мовних і суспільних явищ привертає увагу лінгвістів протягом тривалого часу [1; 2]. Одним з найбільш цікавих її аспектів є відображення в мові і насадження засобами мови чоловічих і жіночих стереотипів повсякденної свідомості, що у значній мірі визначаються становищем жінки в суспільстві. Такі стереотипи часом непомітні й абсолютно нормальні і сприйнятні для оточуючих, тому не сприймаються як щось надзвичайне. Великий вплив чинять мовні стереотипи й мовний сексизм, які призначені для виховання свідомості й сприйняття життя новими поколіннями.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Соціальні стереотипи як одна з найбільш цікавих і небайдужих сфер у функціонуванні суспільства протягом століть вивчалася багатьма дослідниками, такими як С. Оксамитна, В. Агеєва, І. Кон, Дж. Скотт, У. Ліппман, А. Мартинюк, Т. Литвинова, Л. Гук, Г. Маградзе, П. Власов, Г. Войнич та ін.. Однак, актуальність статті визначається його антропоцентричною спрямованістю, що цілком відповідає сучасним тенденціям вітчизняного мовознавства та необхідністю накопичення практичного й теоретичного матеріалу для вивчення й рішення проблеми прояву сексизму, а також у розкритті гендерних стереотипів.

Об'єктом статті були тексти сучасних англомовних анекдотів.

Предмет статті є гендерні соціальні стереотипи та їх особливості в сучасному середовищі.

Мета статті полягає у вивченні явища «мовного сексизму» у номінативних одиницях англійської мови, що було відібрано з текстів сучасних англомовних анекдотів.

Для досягнення поставленої мети в роботі розв'язувалися конкретні завдання:

1) розглянути гендерні ролі й стереотипи в суспільстві;

2) дати уточнення поняттю «сексизм»;

3) проаналізувати соціальні стереотипи на матеріалі британського анекдоту.

Відповідно до поставленої мети методи дослідження, які застосовувалися для добору й обробки матеріалу, ґрунтувалися на суцільній вибірці, обробленої за допомогою кількісного аналізу. У роботі також використовуються контекстуальний та порівняльний аналізи.

Матеріалом дослідження стали приклади англомовних анекдотів, здобутих методом суцільної вибірки.

Наукова новизна статті визначається вибором предмета дослідження та полягає у виявленні жіночих та чоловічих стереотипів соціальних ролей і прояві сексизму в номінативних одиницях на прикладі англомовних анекдотів.

Практичне значення статті полягає в тому, що конкретний мовний матеріал, що міститься в дослідженні, може використовуватися для подальшого вивчення соціальних ролей і корекції спотворених, помилкових гендерних стереотипів.

Виклад основного матеріалу. Дуже часто говорять про нерівність чоловіків і жінок. Навіть у найдемократичнішому суспільстві жінки часто зіштовхуються з невизнанням рівності їхніх прав і можливостей. Найчастіше рішення цієї проблеми починають з того, що показують суспільству статус жінки, увесь час доводячи, що жінка не гірше чоловіка. На сьогоднішній день, у зв'язку з величезною соціальною стурбованістю низьким статусом жінок у суспільстві, дослідженню жіночих тендерних ролей приділяється величезна увага [3]. Крім того, ця проблема стимулюється жіночим суспільним рухом [4]. Історично склалося так, що чоловіки мають владу над жінками. І для того, щоб змінити подібне становище, необхідно зосередитися на зміні і переосмисленні як жіночих, так і чоловічих ролей [5, с. 84].

Протягом багатьох століть жінки сприймалися суспільством як слабка стать, нездатна до роботи, що вимагає докласти фізичних і інтелектуальних зусиль. Материнство, природна біологічна роль жінок, традиційно вважалася найбільш важливим і відповідальним для них заняттям [6, с. 90]. От чому з давніх часів жінку сприймали тільки лише як джерело життя. Унаслідок цього стереотипний погляд: місце жінки - вдома (на кухні, біля дітей і т.і.) визначав усі можливості жіночого самовираження.

Також вважалося, що дівчаткам немає необхідності вчитися, а жінкам недобре і не слід працювати не вдома. До XX в. проблема необхідності жіночої освіти розглядалася суспільством лише як другорядна за значенням, а можливості знайти роботу траплялися дуже рідко. Бізнес, політика, престижні професії - скрізь домінували чоловіки.

Міф про жіночу неповноцінність дуже вплинув на статус жінки в сучасному суспільстві і жінки продовжують зіштовхуватися з соціальними забобонами і статевою дискримінацією у всіх сферах життя - вдома, на вулиці, на роботі і навіть у законодавстві. Закони про соціальне забезпечення і закони, спрямовані проти злочинності, проституції та абортів, часто демонструють упереджене ставлення до жінки [6, с. 91].

Використання гендерного підходу з метою аналізу соціокультурного життя нашого суспільства дозволяє виявити всю його гендерну асиметрію [2]. У сучасній культурі досить ясно виражені ціннісні установки, згідно з якими все, що визначено як «чоловіче» - знаходиться в центрі уваги і розглядається як домінуюче, а те, що визначено як «жіноче», сприймається як другорядне і менш вартісне. Тому вважається, що тільки «чоловік» представляє все «людство» і говорить від його обличчя [5].

Основою жіночої дискримінації є існуюча система поділу гендерних ролей, обумовлених очікуванням поведінки і дій, що відповідають становищу чоловіків і жінок у суспільстві [6, с. 91]. Механізмом, що забезпечує закріплення і передачу з покоління в покоління тендерних ролей, є тендерні стереотипи.

У сфері міжособистісното спілкування одночасно існують два способи сприйняття подій, оцінки вчинків як своїх, так і інших людей, реакцій на те, що відбувається - перший із них заснований на принципі автоматизму і, як правило, потрібен у звичайних, типових ситуаціях, другий - виявляється в незнайомих, незвичайних ситуаціях, що вимагають аналізу і ретельного обмірковування [1].

Одним із інструментів, що допомагають людині орієнтуватися в повсякденно виникаючих подіях, є стереотипи. Стереотипи - це думка про особисті якості трупи людей, вони можуть бути занадто узагальненими й упередженими стосовно нововведень [7, с. 23]. Стереотипи можуть бути позитивними й негативними, точними й неточними. Роль їх у комунікаційних процесах взагалі дуже велика: вони дозволяють засвоювати й активно відтворювати індивідові соціальний досвід; служать виправданням дій конкретної людини завдяки посиланню на стереотипну модель поведінки

Стереотип як елемент, задіяний у міжособистісному спілкуванні, сприяє виконанню ще декількох завдань, а саме: створенню і збереженню позитивного «Я-образу», захисту трупових цінностей, котнітивної і міжтрупової диференціації, поясненню і виправданню соціальних відносин, збереженню й трансляції культурно-історичното досвіду [4].

Гендерні стереотипи інтенсивно вивчають в усьому світі. Дослідження показали, що тендерні стереотипи спиралися, толовним чином, на тендерні особливості і розходження [7, с. 23; 4] . Але проблема не в тому, наскільки відрізняються чоловік і жінка, а в тому, наскільки вони рівні, це саме якраз і залежить від особливостей культури.

У суспільній свідомості тендерні стереотипи функціонують у вигляді стандартизованих уявлень про моделі поведінки і рис характеру. До чоловічих характерних особливостей відносяться активність, жата до лідерства, влади, успіху, честолюбство. Чоловіку також притаманні такі якості як абстрактність, незалежність, індивідуальність, мінливість, невірність, радикалізм, інструментальність і т.і.

Жінкам властиві емоційність, ніжність, несхильність до занять спортом, турбота про свою зовнішність, прив'язаність до сім'ї, леткодумство, алогічність, пасивність, скромність, залежність і необхідність у захисті, вірність, колективність, несвідомість, інтуїтивність, конкретність і т.і. Якщо ж звернутися до свого власного досвіду, то стає очевидним, що далеко не всі жінки і чоловіки відповідають цим стереотипам.

Але проте, в кожнім суспільстві існують різні ролі чоловіка і жінки відповідно до їх статевої приналежності «бути чоловіком» має на увазі грати визначену соціальну роль, «бути жінкою» -- грати іншу. Ці соціальні ролі, обумовлені ознакою статі, є установками очікувань, що визначають, як чоловік і жінка повинні діяти відповідно до норм, прийнятих в даному суспільстві.

Аналізуючи роботу «Gender and Discourse» [2] можна сказати, що вірогідно установлених фактів виявилося навіть менше, ніж вважалося раніше. Твердо встановленими вважаються тільки лише такі твердження: дівчата перевершують хлопчиків у вербальних здібностях (краще виражені розмовні і мовні здібності); хлопчики перевершують дівчат у візуально-просторових здібностях, у хлопчиків кращі здібності до математики, чоловіки більш агресивні (і словесно, і фізично).

І навпаки, список якостей, що навіть ученими-психологами вважалися переважно жіночими або чоловічими і які не виявилися такими насправді, дуже великий. Наприклад, думка про те, що: дівчата більш «соціальні» і більше, ніж хлопчики, піддаються психологічному впливу і дії; у дівчат більш низька самооцінка; у дівчаток менше виражена мотивація досягнення, бажання процвітати визнані необґрунтованими і можуть бути зараховані до гендерних стереотипів [8, с. 66-67].

При всій повазі до наукової традиції, усе це більш ніж умовно, тому що дуже важко (якщо можливо взагалі) відокремити власне здатності, «дані» природою. Світ же зустрічає хлопчика і дівчинку різними очікуваннями, причому з самого початку, з першого лементу немовляти. А очікування - це не просто думки, вони матеріалізуються в цілком конкретних діях тих людей, що цілодобово формують маленьку дитину. І очікування ці, зрозуміло, багато в чому сформовані «міфом статі», що тим самим перетворюється в реально діючу силу, що безпосередньо бере участь у вихованні й навчанні.

Починаючи з 80-х років, учені, що вивчали гендерні розходження стали почувати себе вільніше. Спочатку ті, хто займався дослідженнями в даній області, намагалися «збільшити уявлення про статеву рівність», заперечуючи роздуті стереотипи. А після, у 80-90 p., у результаті безлічі досліджень виявилися гендерні розходження, що є не менш значимими, ніж «поведінкові», що вивчають інші галузі психології. Результати деяких наукових пошуків підтвердили стереотипні уявлення про той факт, що жінки, загалом, менш агресивні, більш схильні до опіки і більш чуйні [7, с. 24].

Сучасна ситуація цікава тим, що зараз іде зміна багатьох існуючих до цього часу моральних гендерних стереотипів, які в силу виконання ними багатьох необхідних функцій не можуть цілком зникнути. Але багато існуючих таких стереотипів уже не відповідають соціально- культурним умовам XX століття, насамперед, зміненому соціально- правовому статусу жінок.

Отже, стереотипи - це думка про особисті якості групи людей, вони можуть бути занадто узагальненими й упередженими стосовно нововведень. Стереотипи можуть бути позитивними й негативними, точними й неточними. Гендерні стереотипи - це соціально і культурно обумовлені думки про атрибути, якості і норми поведінки представників обох статей і їхнє відображення в мові.

Говорячи про гендерні стереотипи, обов'язково треба згадати про таке важливе явище як сексизм. Сексизм (або дискримінація жінок) - це розходження або виключення обмеження за ознакою статі, що спрямовано на ослаблення або зводить нанівець визнання, користування або здійснення жінками, прав людини й основних свобод у соціальній, культурній, політичній, економічній, цивільній чи будь-якій іншій галузі.

Розглядаючи гендерні соціальні стереотипи в англомовних анекдотах треба зазначити, що у переважній більшості анекдоти, що стосуються соціальних стереотипів, є сексистськими, тобто відкрито або завуальовано дискримінують жінок або чоловіків на підставі їх статі, висміюючи неспроможність в приписуваних обов'язках, правилах і способах обов'язкової поведінки, як наприклад:

1) Fred: Have you ever seen one of those machines that can tell when someone is telling a lie?

Joe: Seen one? I married one! [9]

Що стосується анекдоту про сімейне життя - це явище настільки звичне в повсякденному житті, що мало хто замислюється про його значення в сучасній культурі і вже тим більше про те, чому із століття в століття ця тема не тільки не перестає бути цікавою, але, здається, навіть навпаки - привертає всю більшу увагу, як наприклад:

2) A smart wife will always ask her husband's opinion - after she has made up her mind [9].

Цікаво задуматися про те, чому чоловіки так люблять пожартувати на тему жіночої логіки, а точніше, її повної відсутності або згадати «добрим словом» вічно чимось незадоволену дружину, надзвичайно злобну тещу і свекруху, що лякає одним своїм виглядом:

3) My wife has a terrible memory - she never forgets anything [10].

Своєю появою анекдоти, які демонструють чоловіка-недотепу, який нічого не бачить навколо себе і якого розумній жінці нічого не варто обдурити та анекдоти про чоловіків, що люблять випити і які потрапляють у зв'язку з цим в досить-таки безглузді ситуації багато в чому зобов'язані тому, що майже з народження досвід чоловіка і жінки настільки різний, що якщо представники різної статі спостерігатимуть одну і ту ж подію, то напевно прийдуть до протилежних висновків і отримають абсолютно різні враження. Ця несхожість багато в чому є джерелом непорозуміння між чоловіком і жінкою, конфліктів і курйозних ситуацій:

4) Husband: Let's go out on the town tonight and have some fun.

Wife: Yeah, but if you get home before me, remember to leave the front door open [9].

Іронія в адресу сімейного життя і статевих відносин існує не тільки зараз, а була і в епоху середньовіччя. Дуже часто жінки, особливо ті, що належать до нижчого і середнього класу в Європі, ставали об'єктами злого гумору. Численні анекдоти були часто присвячені інтересу жінок до справ міського управління та їх активності при вирішенні питань життя міста, висміювалася дурість жінок, коли вони намагалися вплинути на рішення, що приймаються міськими радами, вважалось, що всі ці питання стосуються тільки чоловіків і тільки вони можуть щось вирішувати, думка жінки нікого не цікавила:

5) I don't need to buy an encyclopedia - my wife knows everything [9].

Дискримінація за статевою ознакою в Європі достатньо виразно проступає в більшості літературних творів. У численних фарсах прийнято зображати жінку в ролі дурної, сварливої, жадібної, жорстокої і розпусної дружини [2; 4].

Чоловік в деяких анекдотах виглядає слабким і непристосованим до життя, а жінка сміливо і упевнено бере на себе багато чисто чоловічих функцій.

Напевно, було б занадто сміливо і навіть невірно говорити про те, що сучасний анекдот на тему взаємин чоловіка і жінки черпає свої сюжети з літературних творів епохи середньовіччя, але в той же час схожість сюжетів і образів заперечувати безглуздо. Доводиться тільки дивуватися з того факту, що сучасна людина так само, як і людина середньовічна, звертаючись до теми відносин між статями і ролі жінки в житті сім'ї, намагається іронізувати над одними і тими ж якостями, розставляє акценти в схожих ситуаціях, виділяє одні і ті ж характери.

Чоловіки упевнені, що вони за будь-яку ціну повинні в усьому домінувати над жінками. Жінки вже не вірять, що ситуація може змінитися до кращого. Вони звикли дивитися один на одного або зверху вниз, або знизу вгору.

Висновки. Треба обов'язково зазначити, що соціальні стереотипи впливають не лише на особисте життя тієї чи іншої людини, але і на життя суспільства в цілому. Незалежно від віку, соціального статусу, кожна людина так чи інакше включена у відносини зі своєю та протилежною статтю, відповідно анекдоти про різноманітні аспекти життєдіяльності чоловіків та жінок будуть для неї актуальними. Анекдот викликає приємну емоційну реакцію - сміх, чим також пояснюється його тривале існування і достатня популярність. Завдяки анекдоту об'єкт, що висміюється, спрощується, стає більш доступним, що, з одного боку, знімає напругу по відношенню до об'єкту, а з іншої - безумовно, закріплює існуючий стереотип.

Отож, не дивлячись на те, що розвиток людства йде дуже швидкими темпами, соціальні стереотипи є дуже живучими, і навіть зараз суттєво вливають на суспільне середовище в цілому та на його окремі сфери.

Перспективу подальших розробок у даному напрямку складе аналіз гендерних соціальних стереотипів в англомовних британських казках.

Література:

1. Агеєва В., Оксамитна С. Гендер і культура: збірник статей. Київ, 2001. 224 с.

2. Annen D. Gender and Discourse. New York, 1994. 356 p.

3. Мартинюк А. П. Конструювання гендеру в англомовному дискурсі. Харків, 2004. 215 с.

4. Shestakov V. Guide on Identification and Elimination of Negative Sex Stereotypes in School Textbooks and Children's Literature and Promotion of a Positive Image of Women. Paris, 1982. 268 p.

5. Литвинова Т. Обмеження чоловічих соціальних ролей. Уповноважена освіта - шлях в третє тисячоліття: Міжнародна науково-практична конференція. 2000. С. 84- 87.