Етичні домінанти англійських мережевих сленгових неологізмів в розвитку креативності майбутніх соціальних педагогів на заняттях з іноземної мови

У статті розглянуто питання впливу англійських мережевих сленгових неологізмів на розвиток креативності майбутніх соціальних педагогів на заняттях з іноземної мови на засадах етичного підходу. Зазначено та обгрунтовано важливість розвитку креативності майбутніх фахівців на заняттях з іноземної мови. Доведено, що метою професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів є становлення фахівця, який розуміє значення етичної складової власних професійних обов'язків, має розвинуті особистісні, професійні, важливі якості та практичні навики в галузі професійної етики, що забезпечує вибір свідомої етичної поведінки відповідно до фахових моральних норм. Теоретично обгрунтовано структуру формування етичних домінант майбутніх соціальних педагогів. Розкрито поняття креативності та представлено її бачення з точки зору різних наукових підходів. Розкрито умови та можливості для розвитку креативності засобом англійських мережевих сленгових неологізмів. Зауважено, що творче викладання іноземної мови в університеті тісно пов'язане з емоціями, які впливають на освітні результати здобувачів освіти, інтерес, прихильність та розвиток особистості, а також соціальну атмосферу класу та навчального середовища. Запропоновано інноваційні методи та прийоми розвитку креативності на заняттях з іноземної мови засобами англійських мережевих сленгових неологізмів. Визначено, що розвиток етичних домінант майбутніх соціальних педагогів в закладах вищої освіти є процесом цілеспрямованого та регулярного впливу на особистісну сферу студентів. Наведено приклади специфічних сленгових неологізмів, що професійної лексики соціальних педагогів. Наведено приклади виконання майбутніми соціальними педагогами завдань з метою вправляння у використанні англійського мережевого сленгу. іноземний сленговий неологізм

Ключові слова: англійські мережеві сленгові неологізми, креативність, майбутні соціальні педагоги, іноземна мова.

Key words: English network slang neologisms, creativity, future social pedagogues, foreign language.

Соціально-економічні трансформації сучасного суспільства та стрімкий розвиток кіберпростору висувають нові запити та вимоги до професійної підготовки майбутнього фахівця: здатність до постійного професійного та особистісного зростання та розвитку, спроможність приймати нестандартні рішення в процесі виконання професійної діяльності. У зв'язку з цим актуальним стає підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців та сприяння розвитку їх нестандартного мислення. В цьому дискурсі етичні домінанти англійських мережевих сленгових неологізмів є складовою не тільки духовної культури майбутнього соціального педагога, яка включає сукупність моральних правил певного класу, професії, суспільства, норми поведінки та реалізує головні функції: пізнавальну, виховну, ціннісно-орієнтовану, регулятивну. Водночас, вони стають засобом формування нестандартного мислення, що є одним із завдань у розвитку креативності майбутніх соціальних педагогів на заняттях з іноземної мови. Вияв етичної поведінки шляхом використання англійських мережевих сленгових неологізмів виступає їх предметом у взаєминах, діяльності особистості, свідомості, поведінці, як оцінний показник добра і зла, і розглядається як мораль.

Мета статті полягає у висвітленні етичних засад використання англійських мережевих сленгових неологізмів в розвитку креативності майбутніх соціальних педагогів на заняттях з іноземної мови.

Станом на сьогодні питання висвітлення впливу етичних домінант англійських мережевих сленгових неологізмів в розвитку креативності майбутніх соціальних педагогів на заняттях з іноземної мови не було ціллю наукових розвідок. Але окремим її аспектам присвячена окрема низка наукових досліджень, зокрема: проблемі деонтології соціальної роботи як складової професійно-етичної компетенції майбутніх фахівців (Р. Зозуляк-Случик, О. Радкевич та ін.) [6]; питання практичної підготовки майбутніх соціальних педагогів у професійному середовищі (Т Зінченко) [5]; сутнісним характеристикам поняття "креативність" та його властивостям (Л. Близнюк, Л. Сологуб [1], C.-Y Tan [18], X. Sun [17], Yu. Arifani [7], M.-H. Massie та ін. [15]); розвитку креативності майбутніх фахівців під час занять з іноземної мови (А. Дурдас [10], M. Ganapathy [11], M. Ismail [12], Y. Ma, S. Mohamed Kassem [12], та ін.); емоційній креативності як предикату мовної креативності та мовних досягнень майбутніх соціальних педагогів (S. Benesch [8], J. Bielak, A. Mystkowska- Wiertelak [9], X. Sun, J. Li, and L. Meng [17]); особливостям використання англомовного молодіжного мерже- вого сленгу у вивченні іноземної мови (О. Бондар-Фурса [2], К. Бровко [3, 4], С. Лю (кит. S. Liu), Л. Шисюн (кит. L. Shixiong) та ін. [16].

Особливість нової парадигми освіти полягає в переорієнтації системи освіти в цілому та вищої освіти, зокрема на врахування потреб молоді шляхом інтеграції англійських сленгових неологізмів в практику вивчення іноземної мови, що вказує на сучасний підхід та свіжий погляд на проблему етичних засад розвитку креативності майбутніх соціальних педагогів на заняттях з іноземної мови.

В нашому дослідженні етична домінанта зумовлює необхідність використання англійських сленгових неологізмів як викладачем, та і студентами, що у свою чергу забезпечує можливість майбутніх соціальних педагогів: робити власний вибір; отримувати нові та вдосконалювати наявні професійно-практичні компетентності; отримувати нові знання; розвивати позитивне ставлення до інших.

Зосереджуючи увагу на основних постулатах нашого дослідження, слід зазначити, що етичні домінанти складаються з таких блоків: етичні норми; моральні теорії; історія етичних тверджень; етика опису; практична етика; ділова етика.

Структурний аналіз наукових публікацій дозволяє термін "етичні домінанти майбутніх соціальних педагогів" визначити як комплекс етичних знань, професійних особистісних якостей, норм і принципів, необхідних для здійснення професійної роботи майбутніх соціальних педагогів. Визначено, що до складових етичних домінант майбутнього соціального педагога відносять етику соціального педагога, що виявляється в етичній культурі, закладеній у свідомості, для якої, типовий високий рівень морально-етичних знань, тверджень, потрібних для побудови системи етичної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери, а також етичного усвідомлення, що позначене фаховою спрямованістю етичних взаємин і етичної діяльності, наявністю сукупності професійних якостей та цінностей, етичної регуляції, необхідних для успішної фахової діяльності, рівнем особистої етичної культури, що є базою фахового етичного вивищення [6].

Водночас етичні домінанти майбутнього соціального педагога пов'язані з деонтологією соціальної роботи - системою етичних норм, напрацьованих практичним шляхом у межах фахової спільноти. Професійна етика майбутнього соціального педагога вивчає особливості етики, специфіку реалізації її загальних принципів. Важливим для етичних домінант майбутнього соціального педагога є закономірності прояву етики у свідомості, спілкуванні з іншими. Вони допомагають зрозуміти характер етичної діяльності та етичних взаємин під час освітнього процесу, формує основи етикету, що означає апробовані у робочому середовищі особливі правила спілкування, поведінкові манери, які допомагають у наданні допомоги особам, які її потребують. Означене розширює спектр можливостей їх професійної підготовки шляхом використання англійських мережевих сленгових неологізмів під час занять з іноземної мови, як засобу розвитку креатив- ності у вирішенні майбутніх професійних завдань [5].

В контексті досліджуваної проблеми доцільно зосередити увагу на сутнісні характеристики поняття "креативність" та його властивості. Так, більшість науковців розглядають креативність як властивість особистості (здатність до творчості) і як творчий процес [1, с. 52]. Зокрема, малазійські дослідники Ч. Тан та ін. [18] вважають, що креативність зазвичай концептуалізується як здатність створювати продукти, які є оригінальними та адаптивними [18, с. 1]. Дослідники з Саудівської Аравії С. Ісмаїл і М. Кассем стверджують, що "креативність є дуже суперечливим поняттям, яке має здатність до трансформації. Воно змінюється з часом та відповідно до культурних і соціально-економічних реалій. Креативність походить від латинського слова "creare", що означає "робити" або "виробляти". Мається на увазі представлення чогось нового та оригінального. Таким чином, воно тісно пов'язане з оригінальністю, новизною, натхненням, геніальністю та індивідуальністю [12, р. 145].

У розвитку креативності майбутніх соціальних педагогів на заняттях з іноземної мови важливою є кре- ативність і викладачів, зокрема у дослідженні ситуацій під різними кутами зору, у баченні нових підходів, в адаптації до різноманітних потреб здобувачів освіти і в навчанні їх таким чином, щоб вони також могли впоратися з очевидною великою кількістю труднощів, з якими вони стикаються в освітньому процесі [15, с. 1]. У будь-якому освітньому контексті академічні результати та досягнення здобувачів освіти є головною метою посадових осіб в галузі освіти, адміністраторів і викладачів, і контекст навчання іноземної мови не є винятком [14, с. 1]. Точніше, креативність викладачів іноземної мови пов'язана з їхньою здатністю запропонувати студентам певні можливості використовувати мову, яку вони опановують, новими та інноваційними способами. Креативне викладання підвищує інтерес студентів, які вивчають іноземну мову, збільшує академічну мотивацію та навчальні досягнення [14, с. 2]. У зв'язку з цим креативність викладача та ефективність викладання є двома основними елементами викладання, і поняття ефективності викладання частіше розглядається з багатовимірної точки зору, наприклад професійних, педагогічних, соціальних та особистих якостей [7, с. 127].

Важливо визнати, що креативне навчання тісно пов'язане з емоціями. Так, емоції викладачів та студентів можуть бути позитивними чи негативними, мотивуючими чи демотивуючими, сприятливими чи обмежуючими, і викладачі можуть контролювати позитивні й негативні емоції студентів, використовуючи техніки для стимулювання їх уяви. Однією з найважливіших характеристик емоційної креативності є здатність студентів, що вивчають іноземні мови, розпізнавати, розуміти, виражати, організовувати та використовувати власні емоції та емоції інших людей, а емоційна креативність має чотири виміри: новизна, автентичність, ефективність та підготовленість [17, с. 2].

Емоційна креативність може бути використана як предикат мовної креативності та мовних досягнень майбутніх соціальних педагогів. На процес навчання впливають різні види емоцій. З одного боку, емоції на заняттях з іноземної мови можуть вплинути на навчальні результати студентів, а також на їх інтерес, залуче- ність у освітній процес та на розвиток власної особистості. Ці емоції також можуть впливати на соціальну атмосферу в аудиторії та освітньому середовищі. Коли навчальні завдання в університеті викликають задоволення, радість чи надію, студенти стають більш мотивованими та уважнішими до роботи. Емоції студентів на заняттях з іноземної мови можуть передбачити рівень їхньої залученості на заняттях з іноземної мови [17, с. 2].

Відтак, оскільки емоції певною мірою можна контролювати, слід використовувати різні методи та засоби спонукання майбутніх фахівців до використання своєї уяви та зменшення негативних емоційних проявів [8; 9].

Враховуючи специфіку діяльності майбутніх соціальних педагогів, переважаючим є спеціальний сленг, під яким розуміється спеціальна сфера професійної лексики, в основному доступну лише представникам даної професії. Серед яких можна зустріти: скорочення та абревіатури (FYI (for your information) - до вашого відома); asap (as soon as possible) - якомога швидше); ps (parents) - батьки; docs (documents) - документи imm (immediately) - негайно; moth (mother) - мама fath (father) - тато); заміна співзвучних символів (2U (to you) - тобі); N2S (needless to say) - само собою зрозуміло, очевидно; OMG - Oh My God! - О, Боже!; мережевий сленг відеоблогінгу (наприклад: стрім, патч, туторіал, які увійшли в мову завдяки переносу слів з однієї мови в іншу і відрізняються лише в писемному мовленні); мережевий сленг у писемному мовленні користувачів форумів та соціальних мереж (наприклад: хештег, скрін, лайк, дизлайк, вайн, скетч, хейтери, фоловер, френд, ютубер, мем, бомбити); мережевий сленг у розмовному мовленні (лазити, або сьорфити в Інтернеті, лінк, гуглити) [3].

Оскільки використання англійського сленгу має найбільше поширення у соціальних мережах, слід окреслити алгоритм їхнього використання в контексті навчання іноземної мови майбутніх соціальних педагогів на прикладі власних авторських розробок, які використовуються під час проведення практичних занять з іноземної мови з метою розвитку їх креативного потенціалу.

Так, прикладами проведення практичного заняття, спрямованого на тренування у використанні сленго- вих лексичних одиниць, є вправляння у побудові граматичних конструкцій, розвитку мовної реакції; слухової пам'яті тощо. Доцільно використовувати елементи дебатів на запропоновану тему, де студентам спочатку пропонується переглянути короткий відео-ролик спікера на відео-хостингу YouTube, або каналі TED-talks на обрану тему, а потім пропонується утворити дві команди, які, послуговуючись ключовими словами, змагатимуться у доказовості наведених тверджень [3].

Окрім того, цікавим буде використання сервісів Slides, Prezi, Bubble.us та Pinterest з метою створення онлайн-колажів та скетчів з елементами англійського мережевого сленгу; розробка і пост англомовних ребусів та їх колективне відгадування шляхом коментування посту; ведення щоденників-блогів з їх подальшим обговоренням; запис сторісів за допомогою віртуальної технології Snapchat; розробка соціальної відео-реклами, соціальних інформаційних банерів; обговорення короткометражних лекцій на каналі TEDtalks з можливістю їх колективного коментування; проведення інтерактивних групових ігор, вікторин, конкурсів, проведення соціальних челенджів, тощо (див. рис. 1) [3; 4].

(Social support)