Лінгвалізація невербальних засобів комунікації на позначення емоційного стану мовця (на матеріалі художніх текстів сучасних українських письменників)

Размещено на http://allbest.ru

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Лінгвалізація невербальних засобів комунікації на позначення емоційного стану мовця (на матеріалі художніх текстів сучасних українських письменників)

Іванна Струк,

Анна-Діана Вікованюк

Abstract

Linguization of non-verbal means of communication for indication of The speaker's emotional state (on the base of literary texts of modern ukrainian writers)

Ivanna Struk,

Anna-Diana Vikovaniuk,

Chernivtsi National University named after Yuriy Fedkovych

The anthropocentric approach of modern linguistics is focused on the interest of researchers in the problems of verbal and speech expression of emotions, which can be realized through two semiotic areas - verbal, which represents the linguistic expression of emotions, and nonverbal, which is a physiological manifestation of emotions and which is an integral part of communicative act and characterizes not only the emotional state of the speaker, but also his attitude to the listener.

The scientific novelty of the research is deepening knowledge of non-verbal components that express the emotional state of the speaker in the communication process; identifying the means of verbalization of non-verbal behavior of the characters in the literary text.

The aim of our article is to analyze non-verbal means for identifying the emotional state of the speaker in the literary texts of modern Ukrainian writers (Irena Karpa, Serhiy Zhadan, Yuriy Andrukhovych, Yuriy Izdryk, Ivan Baidak, Andriy Lyubka, Natalia Morikvas).

The relevance of scientific research is due to the need for a holistic study of non-verbal components for indication of the speaker's emotional state in the literary text, analysis of their means of pronunciation, taking into account social and personal characteristics of the speaker in different communicative situations.

The following methods and techniques of linguistic analysis are used in the article: system-functional analysis, component method, contextual-interpretive method, method of discursive analysis, method of stylistic analysis.

Conclusions. The non-verbal components that were analyzed in the literary text for denotion the emotional state of the speaker accompany both positive and negative emotions of the heroes in the works of modern Ukrainian writers. We notice the prospect of a representative study in the further deepening of knowledge about the pragmatic features of non-verbal means for indication of the speaker's emotional state taking into account age, gender, social and psychological factors in different communicative situations.

Key words: non-verbal communication, linguization of nonverbal means, emotional state of the speaker, extralingual components, kinesic elements.

Анотація

Лінгвістика невербальних засобів спілкування для ознаки емоційного стану мовця (на матеріалі художніх текстів сучасних українських письменників)

Іванна Струк,

Анна-Діана Вікованюк,

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Антропоцентричний підхід сучасної лінгвістики орієнтований на інтерес дослідників до проблем вербального та мовленнєвого вираження емоцій, що може реалізовуватися через дві семіотичні сфери - вербальну, що репрезентує мовне вираження емоцій, і невербальну, що є фізіологічним прояв емоцій і який є невід'ємною частиною комунікативного акту і характеризує не тільки емоційний стан мовця, а й його ставлення до слухача.

Наукова новизна дослідження полягає в поглибленні знань про невербальні компоненти, що виражають емоційний стан мовця в процесі спілкування; виявлення засобів вербалізації невербальної поведінки героїв художнього тексту.

Метою нашої статті є аналіз невербальних засобів ідентифікації емоційного стану мовця в художніх текстах сучасних українських письменників (Ірена Карпа, Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Юрій Іздрик, Іван Байдак, Андрій Любка, Наталія Мориквас). .

Актуальність наукового дослідження зумовлена необхідністю цілісного дослідження невербальних компонентів для позначення емоційного стану мовця в художньому тексті, аналізу засобів їх вимови з урахуванням соціально-особистісних особливостей мовця в різних комунікативні ситуації.

У статті використовуються такі методи та прийоми лінгвістичного аналізу: системно-функціональний аналіз, компонентний метод, контекстно-інтерпретаційний метод, метод дискурсивного аналізу, метод стилістичного аналізу.

Висновки. Проаналізовані в художньому тексті невербальні компоненти для позначення емоційного стану мовця супроводжують як позитивні, так і негативні емоції героїв у творах сучасних українських письменників. Перспективу репрезентативного дослідження вбачаємо в подальшому поглибленні знань про прагматичні особливості невербальних засобів індикації емоційного стану мовця з урахуванням віку, статі, соціально-психологічних факторів у різних комунікативних ситуаціях.

Ключові слова: невербальна комунікація, лінгвістика невербальних засобів, емоційний стан мовця, екстралінгвальні компоненти, кінесичні елементи.

Вступ

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Будь-яка взаємодія людини з навколишнім світом передбачає певне емоційне забарвлення. Спілкування людей супроводжують відповідні емоції, що реалізуються через вербальну та невербальну комунікацію. Для учасників спілкування має значення і тембр голосу мовця, і його жести, міміка, які супроводжують вербальне спілкування. Емоційна інтонація може посилювати зміст слова, суперечити йому, або існувати взагалі без слів (у формі вигуків, плачу, сміху). “Пережиті емоції вільно, а іноді проти волі людини, автоматично відображаються в міміці, пантоміміці і сигналізують про стан людини. А отже, мова емоцій дозволяє не тільки висловлювати свої власні емоції, а й розуміти емоційні переживання інших” Prykhodko H. I. “Neverbalni zasoby vyrazhennia emotsii” [Non-verbal means of emotions' expression], Naukovyi visnykDrohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka. Seriia: “Filolohichni nauky” (movoznavstvo): zbirnyk naukovykh prats [Scientific Bulletin of Drohobych State Pedagogical University named after Ivan Franko. Series: “Philological Sciences ” (linguistics): a collection of scientific papers], Drohobych, 2015, № 4, P. 151 [in Ukrainian].. Категорія емоційності неодноразово ставала предметом зацікавлення мовознавців. Емоції, викликані певною ситуацією, через спонтанно вибрані експресивні мовні одиниці реалізуються в емоційному дискурсі. На думку С. Т. Шабат-Савки “емоційний дискурс як ситуативно вмотивована мовленнєва одиниця спрямований на вираження мовленнєвих інтенцій, пов'язаних з емоційно-почуттєвим станом мовця, його позитивним чи негативним реагуванням на побачене, почуте, висловлене” Shabat-Savka S. T. Katehoriia komunikatyvnoi intentsii v ukrainskii movi: monohrafiia [Category of communicative intention in the Ukrainian language: monograph], Chernivtsi: “Bukrek”, 2014, P. 119 [in Ukrainian].. Досліджуючи емоційно-оцінну лексику, Н. В. Гуйванюк уважала, що саме “в емоціях індивідуалізується психічний світ особистості” Huivaniuk N. “Emotsiino-otsinna leksyka u “Slovnyku bukovynskykh hovirok” [Emotional and evaluative vocabulary in the “Dictionary of Bukovinian dialects”],Movoznavchyi visnyk: zbirnyk naukovykhprats [Linguistic Bulletin: a collection of scientific papers], 2011, Vyp. 12-13, P. 89. [in Ukrainian]..

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв'язання проблеми. Невербальні компоненти як засоби вияву емоційного стану мовця привертали увагу багатьох дослідників. Зокрема Г. І. Приходько, розглядаючи невербальні засоби вираження емоцій, уважає, що “особливість елементів невербальної комунікації в тому, що вони формуються раніше, ніж вербальна частина висловлювання, яка накладається на попередньо виражену невербальну частину.

Тому всі емоційно-виразні засоби маніфестуються в акті повідомлення значно раніше, ніж вербальні засоби” Prykhodko H. I. Neverbalni zasoby vyrazhennia emotsii..., op. cit., P. 151.. О. М. Мартинова, звертаючи увагу на мімічні жести та основні способи їх використання для передачі емоційного стану мовця, робить висновок, що “емоції виступають невід'ємною частиною людського життя, регулюючи процеси сприйняття та осмислення дійсності, зумовлюючи упереджене емоційне ставлення людини до дійсності. Розпізнати наскільки значущим є те, що відбувається з людиною, ми можемо завдяки емоціям, які включені до психічних процесів і станів людини, є сигналами, що можна визначити завдяки системі невербальних знаків, з-поміж яких важливою є міміка” Martynova O. M. “Vykorystannia mimichnykh zhestiv dlia poznachennia emotsiinoho stanu liudyny” [Using facial expressions to indi-cate a person's emotional state], VisnykZhytomyrskoho derzhavnoho universytetutu imeniI. Franka [Bulletin of Zhytomyr State University named after I. Franko], Zhytomyr, 2005, Vyp. 22, P. 119-122 [in Ukrainian]..

Особливості вираження негативних емоцій засобами невербальної комунікації з урахуванням гендерного аспекту цікавили С. А. Віротченко, яка вважає, що “емоційний фактор суттєво впливає на вживання невербальних компонентів комунікації, адже прояв емоцій є невід'ємною частиною комунікативного акту та характеризує не тільки емоційний стан мовця, але і його ставлення до слухача. Невербальна поведінка комунікантів пронизана гендерними відносинами, а їх роль у соціумі визначається певною культурою та відповідає гендерним стереотипам, прийнятим в цьому суспільстві” Virotchenko S. A. “Osoblyvosti vyrazhennia nehatyvnykh emotsii zasobamy neverbalnoi komunikatsii (hendernyi aspekt)” [Features of expression of negative emotions by non-verbal communication (gender aspect)], Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina [Bulletin of Kharkiv National University named after V. N. Karazin], Khsrkiv, 2016, Vyp. 84, P. 40 [in Ukrainian].. Н. П. Киселюк, аналізуючи вербальні та невербальні засоби актуалізації емоційного стану радості в художньому дискурсі, підкреслює, що невербальна комунікація значною мірою залежить від комунікативної ситуації: “...особливістю невербальних повідомлень є їхня ситуативність: тон голосу вказує на нинішній стан мовця і його ставлення до предмету розмови і слухачів, але не може повідомити про його переживання минулого тижня; люди по-різному будуть стукати в двері в залежності від їх емоційного стану і від того, у чиї двері вони стукають. Різноманітні експресивні рухи (жести, погляди, міміка, характеристики голосу тощо) доповнюють і часто суперечать один одному, оскільки пов'язані з мінливими психічними станами людини, її ставленням до партнера і ситуації взаємодії” Kyseliuk N. P. Verbalni ta neverbalni zasoby aktualizatsii emotsiinoho stanu radosti v khudozhnomu dyskursi (na materiali anhlomovnoi prozy ХХ-ХХІ stolit: avtoref. dys.. kand. filol. nauk: spetsialnist 10.02.04 - hermanski movy [Verbal and nonverbal means of actualiz-ing the emotional state of joy in artistic discourse (on the material of English prose of the XX-XXI centuries: dissertation abstract. Can-didate of Philological Sciences: specialty 10.02.04 - Germanic languages], Kyiv, 2009, P. 7 [in Ukrainian].. І. М. Струк, досліджуючи взаємодію вербальних та невербальних засобів комунікації в драматичному тексті буковинських письменників, значну увагу приділяє екстралінгвальним компонентам (сміх, плач), що виражають емоційний стан мовця Struk I. M. Vzaiemodiia verbalnykh i neverbalnykh zasobiv komunikatsii u dramatychnomu teksti: dys. .kand. filol. nauk: spetsialnist 10.02.01 - ukrainska mova [Interaction of verbal and nonverbal means of communication in a dramatic text: dis. ... Candidate of Philolog-ical Sciences: specialty 10.02.01 - Ukrainian language], Ivano-Frankivsk, 2017, 180 p. [in Ukrainian].. Емотивні стани мовців у прозовому тексті стали предметом зацікавлення Н. Бачкур Bachkur N. “Zamovchuvannia yak zasib vyrazhennia emotsii u prozovomu teksti pochatku ХХІ stolittia” [Silence as a means of express-ing emotions in the prose text of the early XXI century], Problemy humanitarnykh nauk. Filolohiia [Problems of the humanities], 2014, Vyp. 34, P. 17-28 [in Ukrainian]..

Метою нашої статті є аналіз невербальних засобів на позначення емоційного стану мовця в художніх текстах сучасних українських письменників (Ірени Карпи, Сергія Жадана, Юрія Андруховича, Юрія Іздрика, Івана Байдака, Андрія Любки, Наталії Мориквас).

Актуальність наукової розвідки зумовлена потребою цілісного дослідження невербальних компонентів на позначення емоційного стану мовця в художньому тексті, аналізу засобів їх омовлення з урахуванням соціальних та особистісних характеристик мовця в різних комунікативних ситуаціях.

У статті використано такі методи й прийоми лінгвістичного аналізу: системно-функціональний аналіз, компонентний метод, контекстуально- інтерпретаційний метод, метод дискурсивного аналізу, метод стилістичного аналізу.

Наукова новизна дослідження полягає в поглибленні знань про невербальні компоненти, які виражають емоційний стан мовця у процесі комунікації; виявленні засобів вербалізації невербальної поведінки героїв у художньому тексті.

Виклад основного матеріалу

Використовуючи невербальні засоби передачі емоційного стану персонажа, сучасні письменники досягають найбільшого розуміння з боку читачів, що сприяє глибшому усвідомленню намірів автора. Ілюстративний матеріал дозволив виокремити невербальні компоненти на позначення позитивних та негативних емоцій мовця, що репрезентовані кінесичними та екстралінгвальними засобами комунікації.

У межах першої групи широко представлені екстралінгвальні засоби комунікації, що відображають емоційний стан радості мовця. Найчастіше такий емоційний стан супроводжує усмішка, вербалізована лексемами усміхатися, посміхатися, сміятися та ін.

Напр.: Вона стояла на моєму порозі, явно претендуючи на головну роль. Була вдягнута не за погодою, але приємно всміхалася Baidak I. Tini nashykh pobachen [Shadows of our dates], Kharkiv: Vivat, 2017, P. 79 [in Ukrainian]. Ibidem, P. 137.. Доброзичливе ставлення до співрозмовника підсилюють прислівникові лексеми приємно, задоволено, легко, по-доброму, вдячно: Я погоджуюсь з нею. Вона задоволено сміється¹¹.