Когнітивні особливості перекладу японської ономатопеїчної лексики

Размещено на http://allbest.ru

10

Національний авіаційний університет

Когнітивні особливості перекладу японської ономатопеїчної лексики

Анотація

У статті визначено роль фреймового підходу при перекладі ономатопеїчної лексики та представлено способи передачі .змісту звукосимволізмів у японській мові та можливостей їх перекладу англійською та українською мовами.

У дослідженні виявлено відсутність чітко вираженого підмету у японськомовних текстам, а для передачі інформації використовуються дієслова. японський фрейм мова ономатопія переклад

Для оцінки адекватності перекладу необхідно звернути увагу на ієрархію функцій, притаманних їм у тексті мови оригіналу поряд із ієрархією значень цих одиниць. Для цих одиниць домінуючою функцією може бути лексичне значення, а для інших - образний компонент чи додаткове значення однократності чи багатократності дії.

Ключові слова: звукосимволізм, ономатопеїчна лексика, фреймова семантика, фрейми, односкладні ономатопеї, граматичні частки.

Вступ

Постановка проблеми. Звуконаслідування з найбільшою частотою зустрічаються в японській художній літературі, і саме тому переклад цих одиниць є випробуванням для перекладача в європейські лінгвокультурній традиції.

На думку американського лінгвіста Б. Ворфа, мова та спосіб мислення мають взаємовплив у процесі свого формування [8, с. 25]. Японське світосприйняття відрізняється від європейського, і це має пряме відображення у лінгвістичних структурах. Японці сприймають світ «очима комахи», а європейці - з висоти пташиного польоту, тому спосіб подачі японського тексту при перекладі вимагатиме використання ситуативних відповідників.

Японський лінгвіст Й. Ікегамі стверджує, що відмінність з погляду ситуативності думки є ключовим фактором при перекладі японського художнього тексту англійською мовою. Ситуативність - це джерело гнучкості і взаєморозуміння живих істот, а саме світосприйняття системи зумовлене культурою та мовою. А. Ічікава вважає, що відмінні культури породжують відмінне сприйняття світу. Зокрема, Х. Накашіма стверджує, що існують екзо- та ендосистеми сприйняття. В екзосистемі сприйняття споглядач перебуває ззовні, його втручання в процес є мінімальним, натомість ендосистема передбачає безпосередню участь перекодувача. Саме тому при перекладі завжди буде помітною відмінність у світосприйняття під час передачі змісту та смислового навантаження.

Наприклад, у висловленні ·™¤ОНв¤П¤№¤Г¤«¤кГч¤л¤Ї¤К¤Г¤Ж¤­¤їЎЈЈЁmado no soto ha sukkar^i akaruku nattekita) читач ідентифікуватиме себе з головним героєм, який споглядає з вікна за сходом сонця, через безособовість структури висловлення із підметом, вираженим через приховане «я» читача. В англійському перекладі Дж. Рубін - “Full light of a day shone outside the window”, читач знаходиться за межами кімнати і спостерігає за цим процесом звисока, оскільки підметом виступає “light” Т» світло, що зміщує акцент на інше місце перебування наратора.

Формулювання цілей статті. Як демонструє матеріал дослідження, очевидним є те, що в оригінальних японських текстах чітко виражений підмет відсутній. На думку Т. Каная, нечітко виражений присудок уможливлює досягнення ефекту передачі наративу «очима комахи», тоді як в англомовних текстах саме чітко виражений присудок буде переносити читача на висоту пташиного польоту. Для японців під час передачі інформації важливими є дієслова, а для носіїв англійської мови - іменники.

Однією з головних характеристик японського синтаксису є використання часток, оскільки в японській мові немає категорії роду, числа та відмінку. А. Мікамі надає таку класифікацію цих часток за відмінками [3, с. 27] (табл. 1).

Таблиця 1

Класифікація японських відмінкових часток за А. Мікамі

Ця класифікація має пряме відношення до поверхневої структури мови. З цієї позиції Ч. Філмор під час створення власної класифікації відмінків зазначив, що саме граматика японської мови постає основою. Він виділив такі групи відмінків: агент, інструмент, експерієнцер, об'єкт, місце розташування, джерело, ціль, час та бенефактив.

У процесі дослідження взаємозв'язку між відмінком та дієсловом, Ч. Філмор поділяє відмінки на обов'язкові та вибіркові, класифікуючи значення самого дієслова за допомогою відмінкового фрейму (case frame). В англійській мові речення “A window broke” та “The thief broke the window” належать до різних відмінкових фреймів. Присутність суб'єкта є ключовим синтаксичним моментом, натомість роль підмета відрізняється в обох прикладах англійською, а в японській мові вони відрізняються використанням форми пасиву та модальності дієслова, отримуючи закінчення -¤м¤л(reru).

Відмінки в японській мові позначаються за допомогою часток, а японське речення будується навколо присудка, що виступає основою з додатковими відмінками, які творяться за допомогою використання часток. Це робить структуру японського речення досить гнучкою. Розглянемо це на прикладах, наведених у таблиці 2 (автор Х. Накашіма).

Таблиця 2

Класифікція значення дієслова за допомогою відмінкового фрейму (case frame)

Отже, ми бачимо, що у першому реченні, де слово «window» виступатиме підметом, дієслово «break» у японському варіанті буде виражене неперехідним дієсловом ёо¤м¤л(wareru) «to be smashed», а в реченнях, де «window» виступатиме в ролі додатка, над яким буде виконуватися дія, японською мовою відповідно перекладатиметься за допомогою перехідного дієслова ёо¤л (waru) «to break». Важливу роль при перекладі виконуватимуть саме частки ¤¬(ga), що вказуватиме на підмет, і ¤тЈЁwo) - частка для позначення прямого додатка при перехідному дієслові.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Американський лінгвіст К. Торатані пояснює часте вживання ономатопеїчної лексики в художніх творах тим, що в японській мові, порівняно з англійською, дуже мала кількість дієслів, які можуть передати різні деталі та відтінки, тому їх замінюють словами звуконаслідувань та звуко- символізмів [6, с. 65].

Наприклад, щоб розкрити різні особливості ходи в англійській мові використовують такі слова, як dawdle (плентатися), trudge (ледь іти від втоми), toddle (бродити без діла), натомість у японській мові використовують ономатопеїчні еквіваленти ¤О¤н¤О¤нЈЁnoronoro), ¤И¤Ь¤И¤ЬЈЁtobotobo),¤и¤Б¤и¤БЈЁyochi yochi), які несуть значення дієслова ходити љi¤Ї ЈЁaruku). Інший аргумент широкого вживання слів ономатопеїчної лексики в літературі полягає у тому, що порівняно зі звичайними сталими виразами, вони надають чіткіше уявлення про дії, емоції та відчуття [6, c. 66].

Дослідники Х. Мінашіма та Х. Іносе подають відсоткове співвідношення перекладу тих чи інших частин мови як, наприклад, іменників чи дієслів за допомогою перехідних ономатопей. Так, Х. Мінашіма, проаналізувавши способи перекладу англійською мовою 332 японських ономатопей, вважає, що найпоширенішими частинами мови для їх передачі будуть дієслова (27,1 %), прислівники (18,1 %), прикметники (15,4 %), іменники (10,2 %), власне ономатопеї (7,2 %) та інші (5,7 %), а також 16,3 % японських ономатопей не будуть перекладеними.

Посилаючись на дані цих дослідників, можна стверджувати, що у більшості випадків переклад японських ономатопей потребуватиме застосування прийому заміни однієї частини мови на іншу [2, с. 263]. За морфологічними ознаками ономатопеї в японській мові поділяються на односкладні (singletons) та ономатопеї з редуплікованою основою: Ономатопеї з редуплікованою основою: - ‚«‚е‚л‚«‚е‚л (kyoro kyoro) - look around restlessly; - ‚О‚з‚О‚з (bara bara) - scattered, in pieces, disconnected; - ‚Р‚з‚Р‚з (hira hira) - flutter, flickering (light, flame).

Односкладні ономатопеї: - ‚¶‚Б‚Ж (jitto) - motionlessly, firmly, patiently; - ‚Ы‚В‚с‚Ж (potsunto) - isolated, standing alone; - ‚П‚Б‚Ѕ‚и‚Ж (pattarito) - unexpectedly, suddenly, abruptly. Велику кількість можливостей для реалізації більшого спектру значень ономатопеїчних слів надають дієслова, які у поєднанні з ними дають можливість більш влучно передати фрейми при перекладі англійською мовою.

З. Вендлер поділяє японські дієслова на «дієслова зміни стану» та «дієслова руху»: Дієслова руху: - •а‚­ (aruku) - walk; - Њх‚й (hikaru) - shine; - –В‚з‚· (narasu) - ring. Дієслова зміни стану: - ЉJ‚­ (hiraku) - open; - ’…‚­ (tsuku) - arrive; - ‰у‚· (kowasu) - break [1].

Для першої групи дієслів характерною є наявність кінцевої точки, а саме результативність дії як, наприклад, ЉJ‚­ (hiraku) - “open”, оскільки, якщо двері відчинені, ми бачимо результативну дію, і вона не може тривати аж допоки інша особа не повторить цикл «відкривання - закривання», тоді як дієслова другої групи передають динамічну дію або рух відповідно без кінцевої точки, наприклад, •а‚­ (aruku) - “walk” характеризує динаміку руху без логічного завершення. Керуючись цією класифікацією, можна стверджувати, що при перекладі ономатопей з редуплікованою основою у поєднанні з дієсловами руху в англійській мові будуть використовувати базовий спосіб підбору дієслова з ономатопеїчним коренем, наприклад, ѓSѓVѓSѓV (goshi goshi) - scrubbing + ‚±‚·‚й (kosuru) - rub = scrub. Як зазначає Дж. Бестер, в англійській мові наявна велика кількість дієслів на позначення широкого спектру відтінків та нюансів однієї й тієї ж дії, руху чи звуку. Наприклад, для передачі світла в англійській мові можна використовувати shine, gleam, glow, glitter, glisten. У процесі дослідження способів перекладу лінгвісти Дж. Бестлер, I. Таморі та А. Хіросе створили універсальну формулу для перекладу ономатопей з редуплікованою основою у поєднанні з дієсловами руху: Ономатопея з редуплікованою основою + дієслово руху > Дієслово з коренем ономатопеї з редуплікованою основою [5, с. 142]

Так, Л. Талмі виділяє ще один варіант перекладу односкладних та ономатопей з редуплікованою основою у поєднанні з дієсловами зміни стану шляхом використання дієслів «сателітів»: ѓoѓ^ѓ“ (batan) - falling + ЗЮ¤л (neru) - lie down = collapse into; ¤№¤¤ (sui) - smoothly + й_¤Ї (hiraku) - open = slide open.

Причина використання при перекладі саме дієслів «сателітів» зумовлена існуванням ідеї «лексикалізаційної моделі». На думку Л. Талмі, суть лексикалізаційної моделі полягає в тому, що на концептуальному рівні подія може бути декомпозованою на семантичні примітиви, та способи їх поєднання для створення певної картини світу, де відмінності будуть виникати залежно від типу мови [5, с. 74]. Однією з основних відмінностей є належність англійської та японської мов до різних типологічних груп. Варто зазначити, що не всі ономатопеїчні слова в японській мові можна перекласти англійською за допомогою дієслів. Говорячи про односкладні прислівникові ономатопеї, одним із вдалих способів для перекладу є використання іменника у зв'язці з прийменником with:

Ономатопея Переклад

‚З‚і‚и(dosari) clumping with a thud

‚Є‚ї‚б‚с (gachyan) crashing with a crash

¤Й¤­¤к (dokiri) shocking with a thump

Такий варіант перекладу ґрунтується на когнітивному прийомі «конкретизації абстрактних понять» (reification), що введений К. Торатані [7, с. 69], і використовується для вербалізації концептів, які належать до щонайменше двох чітко виражених областей - доменів: просторової і часової. На думку Л. Талмі, когнітивна операція дає можливість перекладачеві зробити члена однієї області - домена, членом іншої, отже, такі перетворення можуть відбуватися завдяки можливості зміни граматичної форми. Наприклад, дискретна дія «calling» у реченні («Joh'n called me» може бути також вираженою за допомогою злічуваного іменника «a call» у варіанті («Joh'n ga^e me a call». Якщо до дії «calling» буде застосована когнітивна операція «конкретизації абстрактних понять» (reification), де концепт події (event), який належатиме до домену часу, своєю чергою буде переконцептуалізованим на об єкт, який належатиме до області - домену простору [4, с. 82].

Виклад основного матеріалу

Роблячи переклад роману Х. Муракамі «Хроніка заводного птаха», значення ономатопеїчного слова ¤ё¤Г¤ИЈЁjitto) у сполученні з дієсловом ТЉ¤л(miru) та ЛѕТЉ¤­Юz¤аЈЁnozoki komu) в наступних фрагментах:

-¤Ѕ¤м¤«¤йѓW¤От¤ё¤Г¤ИТЉ¤ї-he looked me straight in the face .

-ЛЅ¤От¤ё¤Г¤И¤О¤ѕ¤­¤і¤Я¤Ю¤·¤ї-He fixed his eyes in mine.

-ЛЅ¤От¤ё¤Г¤ИТЉ¤­Юz¤а¤и¤¦¤Л -looked hard at me and said

Зокрема, Дж. Рубін досягає ідеального збереження фрейму ПОШУКУ при перекладі першого висловлення,¤ё¤Г¤И(jitto) з дієсловом ТЉ¤л (miru), за допомогою словосполучення «to look somebody straight in the face». У другому висловленні Дж. Рубін використовує сталий вираз «to fix one's eyes on something» для перекладу ¤ё¤Д¤И ¤ТittoҐО з дієсловом Т•¤µЮz¤а«вдмв-

АятпаяАзберігаючифреймПОШУК'якийнама- гався показати Х. Муракамі у своєму романі. Для перекладу останнього висловлення використано ідіоматичний вираз «to take a hard look», який ідеально передає сему «^^ьност'і» в погляді, що японському мовленні властивий для звукосимво- лізму¤ё¤Г¤ИЈЁ///ЗРҐО з дієсловомТЉ¤­Юz¤а komu) «вдивлятися».

Прийом «конкретизації абстрактних понять» (reification) може допомогти зробити конкретнішим аспектне значення, позначене односкладною ономатопеєю (singleton).

Розглянемо на прикладі висловлення з роману Х. Муракамі «Хроніка заводного птаха» та його перекладу англійською мовою, аби простежити особливості односкладної ономатопеї ¤­¤Б¤у¤ИЈЁkichinto) - neatly, accurately та дієслова ХЫ¤к®’¤аЈЁoritatamu) - to fold:

Ґ№Ґ«©`ҐИ¤ОПҐ¤ОЙϤˤϥϥ󥫥Б¤¬

¤­¤Б¤у¤И ХЫ¤к®’¤Ю¤м¤ї¤Ю¤ЮГ°¤«¤м¤Ж¤¤¤їЎЈ

On her lap lay the handkerchief that she had folded with such a care.

Основним способом перекладу звукосим- волізму тут є перекладацька заміна, що в оригіналі належить до домену простору, і тому при перекладі слова ¤­¤Б¤у¤ИЈЁkichinto) - neatly, accurately, Дж. Рубін використовує іменник care у зв'язці з прийменником with, аби звернути особливу увагу читача саме на стан хустинки героїні, яка знаходиться в неї на колінах. Трансфор- муючи при перекладі односкладну ономатопею ¤­¤Б¤у¤И (kichinto) в іменник care, Дж. Рубін розширив її значення, акцентуючи увагу на деталях та просторових моментах. Можемо стверджувати, що такий спосіб перекладу забезпечує безпомилкову передачу лаконічності аспектного значення односкладних прислівникових ономатопей. Отже, формула, запропонована Л. Талмі для перекладу односкладної ономатопеї є такою:

Односкладна ономатопея ^ with + злічуваний іменник

¤¬¤Б¤г¤у ЈЁgachyan) crashing ^ with a crash [7, с. 67].

Ще одною технікою для перекладу прислівникових ономатопей в англійській мові може бути трансформація цієї ономатопеї в прикметниковий елемент, який утворюватиме іменник. Розглянемо на прикладі висловлення, де у тексті оригіналу використано дієслово руху та односкладну онома- топею ¤ё¤Д¤Ї ¤кЈЁjikkuri), перекладену як manner of looking carefully without rushing.

ЎёјТ¤ЛЋў¤Г¤Ж¤ё¤Г¤Ї¤кзR¤тТЉ¤К¤µ¤¤Ў№

“Go home and take a good look in the mirror”.

Дієслово ТЉ¤лЈЁmiru) можна відтворити у перекладі to look, тобто через застосування словникового відповідника, проте Дж. Рубін трансформує дієслово ТЉ¤л (miru) в іменник a look, щоб передати аспектне значення односкладної ономатопеї, і потім, долучив цей іменник до дієслівної фрази, додаючи нейтральне дієслово to take, створивши таким способом стилістично марковану дієслівну конструкцію to take a look. Ще одна характеристика цієї ономатопеї, що передає ретельність виконання дії, може бути виражена прислівниковим елементом good, який буде модифікувати іменник look, що можна простежити в англійському варіанті перекладу речення. Проте, зважаючи на обмежену кількість нейтральних дієслівних конструкцій у японській мові, такий спосіб перекладу може застосовуватися лише до певної контекстуальної ситуації. Отже, трансформація, запропонована Л. Талмі для перекладу односкладної ономатопеї є наступною:

Односкладна ономатопея + дієслово руху (¤ё¤Г¤Ї¤кЈЁjikkuri) - looking carefully) + (ТЉ¤лЈЁmiru) - to look) нейтральна дієслівна конструкція з модифікованим злічуваним іменником (to take a good look at) [4, с. 62].

Висновки

Тож, ми дійшли висновку про те, що оскільки в оригінальних японських текстах відсутній чітко виражений підмет, для передачі інформації використовують дієслова. В японській мові, порівняно з англійською, дуже мало дієслів для передачі деталей та відтінків, тому їх замінюють ономатопеїчною лексикою.

Отже, використання когнітивного підходу при перекладі японської ономатопеїчної лексики в англійській мові дає можливість встановити відмінності у варіантах подачі ономатопей та звукосимволізмів японського тексту англійською мовою шляхом використання конкретно встановлених перекладацьких трансформацій відповідно до морфологічних ознак японських ономатопей.

Список літератури

1. Hirose M. Japanese and English Contrastive Lexicography: The Role of Japanese “Mimetic Adverbs”. Unpublished Doctoral Dissertation. University of California, Berkeley, 1981. 234 p. URL: https://files.eric.ed.gov/ fulltext/ED341243.pdf

2. Inoue K. Rhetoric of onomatopoeia: Cognitive linguistic study on neologism of onomatopoeia and mimetics. Ph.D. dissertation. Osaka University, 2010.

3. Mikami A.¬FґъХZ·ЁРтХhЈЁIntroduction to Contemporary Japanese Syntax ). Toko Shoin, 1953.

4. Talmy L. Lexicalization patterns: Semantic structure in lexical forms. In T. Shopen(Ed.), Language typology and syntactic description. Grammatical categories and the lexicon. 1985. Vol. 3. P. 57-149.

5. Tamori I. Schourup L. Onomatope: Keitai to Imi [Onomatopoeias: Morphology and Meaning], Tokyo: Kuroshio Shuppan, 1999. 228 p.

6. Toratani K. Aspectual Matching and Mimetics in Japanese. Proceedings of the Twenty-eighth Western Conference on Linguistics. 1999. 11. P. 495-507.

7. Toratani K. Translating mimetics in Japanese: A cognitive approach. New Voices in Translation Studies. 2009. Vol. 5. P. 63-77.

8. Whorf B. L. Language, Thought, and Reality: Selected Writings of Benjamin Lee Whorf. MIT Press, 1964. 278 p.

Abstract

Cognitive features of Japanese onomatopoeia translation process

Rzhevska D. O.

The article defines the role of the frame approach in the translation of onomatopoeic vocabulary and presents ways of conveying the content of sound symbolism in Japanese and the possibilities of their translation into English and Ukrainian.

In Japanese, there is no case category, so onomatopoeias are defined by means of particles, and the sentence is built around the predicate that acts as its base, forming additional cases through the use of particles. The onomatopoeic vocabulary of the Japanese language attracts special attention due to the presence of a number of features that make it possible to distinguish it into a separate semantic class.

Key words: mimetics, onomatopoeia, frame semantics,frames, singletons, grammatical particles.