Концепт "влада" у свідомості польських студентів (крізь призму анкетних реакцій на запитання про сталі словосполучення і вислови про владу)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівського національного університету імені Івана Франка

Концепт «влада» у свідомості польських студентів (крізь призму анкетних реакцій на запитання про сталі словосполучення і вислови про владу)

Олеся Сливинська, аспірант кафедри польської філології

Львів, Україна

Анотація

У статті проаналізовано словосполучення і вислови про владу різного ступеня усталеності, почерпнуті з анкетних реакцій студентів польських університетів на запитання «Подайте, будь ласка, відомі Вам сталі словосполучення, фразеологізми, прислів'я, крилаті слова і под. зі словом wiadza». Урезультаті анкетування, проведеного серед студентів Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині, Сілезького університету в Катовіцах та Університету ім. Адама Міцкевича в Познані, ми отримали 418 висловів і словосполучень, із яких 162 - різні. Джерельну базу дослідження склали «Великий словник польської мови» за редакцією П. Жміґродського, «Інший словник польської мови» за редакцією М. Банька, «Словник загальновживаної лексики польської мови з нарисом польської граматики» Х. Зґулкової та «Словник близькозначних слів» за редакцією С. Скорупки. Проведений аналіз засвідчив, що у відповідях студентів на запитання про сталі словосполучення і вислови про владу актуалізуються такі словникові дефініції лексеми wiadza: 1) `спроможність керувати кимось'; 2) `сила або здатність впливати на когось'; 3) `спроможність мислити, розуміти, відчувати йуявляти'; 4) `здатністьрухати частинами свого тіла'; 5) `самовладання'.

Опитані студенти найчастіше наводили в анкетних відповідях мовний матеріал про владу як спроможність керувати кимось (312 одиниць, 132 з яких - різні). У таких студентських реакціях знайшли відображення три аспекти концепту «влада»: політичний (221 одиниця, 106 із яких різні), суспільно-побутовий (76 одиниць, 20 із яких різні) та адміністративний (15 одиниць, 6 із яких різні). Про владу як силу або здатність впливати на когось респонденти пишуть у 80 відповідях, із яких 20 - різні. Рідше польські студенти наводять в анкетах вислови і словосполучення, що концептуалізують владу як спроможність мислити, розуміти, відчувати й уявляти (15 одиниць), здатність рухати частинами свого тіла (6 одиниць) або ж як панування над собою (5 одиниць).

Найчастіше повторюваними в анкетах одиницями стали, зокрема, такі словосполучення і вислови зі словом wiadza: czwarta wiadza; miec nad kims wiadzq; dorwac si$ do wiadzy; wiadza absolutna; wiadze umysiowe; Celem wiadzy jest wiadza. У деяких анкетних відповідях студенти надають концепту «влада» аксіологічну характеристику, яка часто містить негативні конотації, наприклад: Wiadza nie popiaca; Wiadza cz^sto zdradza; Koryto to samo, tylko swinie si$ zmieniajq; Wiadza niszczy cziowieka; Wiadza deprawuje.

Ключові слова: wiadza, анкетування, студенти, концепт, аксіологія, польська мова.

Abstract

Olesia SLYVYNSKA,

Postgraduate student at the Department of Polish Philology Lviv National University named after Ivan Franko (Lviv, Ukraine)

THE CONCEPT OF POWER IN THE CONSCIOUSNESS OF POLISH STUDENTS (THROUGH THE PRISM OF QUESTIONNAIRE RESPONSES TO QUESTIONS ON FIXED EXPRESSIONS AND SAYINGS ABOUT POWER)

The article analyzes phrases and sayings about power of varying degrees of stability, gleaned from questionnaire responses of students of Polish universities to the question "Please provide the fixed expressions, idioms, proverbs, catchphrases, etc. that you know with a word wiadza". As a result of a survey conducted among students of the Warmian- Masurian University in Olsztyn, the University of Silesia in Katowice, and the University named after Adam Mickiewicz in Poznan, we received 418 sayings and phrases, ofwhich 162 are different. The source base of the study was compiled by the "Great Dictionary of the Polish Language" edited by P Zmigrodzki, "Another Dictionary of the Polish Language" edited by M. Banko, "Dictionary of commonly used Polish language with an outline of Polish grammar" by H. Zgoikowa and "Dictionary of close-meaning words" edited by S. Skorupka. The conducted analysis proved that the following dictionary definitions of the lexeme wiadza are actualized in the students ' answers to questions about fixed word combinations and expressions about power: 1) `the ability to manage someone'; 2) `power or ability to influence someone'; 3) `ability to think, understand, feel and imagine'; 4) `ability to move body parts'; 5) `self-control'.

The surveyed students most often cited language material about power as the ability to manage someone in their questionnaire answers (312 items, 132 of which are different). Three aspects of the concept ofpower were reflected in the following student reactions: political (221 units, 106 of which are different), social and household (76 units, 20 of which are different), and administrative (15 units, 6 of which are different). Respondents write about power as a force or ability to influence someone in 80 answers, of which 20 are different. Less often, Polish students give expressions and phrases in the questionnaires that conceptualize power as the ability to think, understand, feel, and imagine (15 units), the ability to move parts of one's body (6 units), or as mastery over oneself (5 units).

The most frequently repeated units in the questionnaires were, in particular, the following word combinations and expressions with the word wiadza: czwarta wiadza; miec nad kims wladzq; dorwac si$ do wiadzy; wladza absolutna; wladze umysiowe; Celem wiadzy jest wiadza. In some questionnaire answers, students give the concept of power an axiological characteristic, which often has negative connotations, for example: Wladza nie poplaca; Wladza cz^sto zdradza; Koryto to samo, tylko swinie si$ zmieniajq; Wladza niszczy czlowieka; Wladza deprawuje.

Key words: wladza, questionnaire, students, concept, axiology, Polish language.

Постановка проблеми

Проблема віддзеркалення концептів у мові є предметом зацікавлення польських та українських мовознавців. Дослідниця Ніна Гришкова, порівнюючи терміни «концепт» і «лексема» у статті «Лексема, поняття, стереотип, концепт, значення, ідея - пропозиція щодо врегулювання термінології», з'ясовує, що «лексема є вербальним знаком, який репрезентує концепт у мові, вона є номінацією, ключем до концепту; (...) лексеми пов'язані з об'єктивним (наскільки це можливо) світом речей, тимчасом як концепти опираються на досвідні основи і відображають концептуалізацію світу пересічною людиною Тут і далі переклад з польської мови українською наш - О.С.» (Gryshkova, 2014: 40-41). Із метою дослідження уявлення про владу серед польської студентської молоді у 2021-2022 рр. ми звернулися до студентів польських університетів із проханням навести відомі їм сталі словосполучення, фразеологізми, прислів'я та крилаті слова зі словом wladza. Отримані в результаті анкетування сталі словосполучення і вислови про владу дають можливість простежити концептуалізацію досліджуваного поняття в мовній свідомості молодих носіїв польської мови.

Аналіз досліджень

Світлана Мартінек у статті «Емпіричні й експериментальні методи у сучасній когнітивній лінгвістиці» зазначає, що «в лінгвістиці вже існує добре розроблена методика проведення досліджень із залученням різного типу матеріалів для аналізу певних мовних явищ, яку польський дослідник Є. Бартмінський запропонував ще в 1998 році. На думку вченого, лінгвістичний аналіз має спиратися на дані, вилучені з трьох найважливіших джерел: системи мови, матеріалів анкет і текстів - і верифіковані на ґрунті інтуїції дослідника» (Мартінек, 2011: 26).

За словами Єжи Бартмінського, «лінгвістичні анкети є найкоротшим шляхом до мовної свідомості, до слів, способів їх розуміння, поєднання у синтагматичні відношення та парадигматичні зв'язки» (Bartminski, 2014: 287). Польський мовознавець звертає увагу на спосіб організації анкетного дослідження: «спочатку 1) продумуємо набір питань і формулювань завдання, 2) правильний підбір респондентів, потім 3) методичний спосіб опрацювання зібраних даних і, нарешті, 4) вдумлива їх інтерпретація» (Bartminski, 2014: 287). Як наголошує Станіслава Нєбжеґовська-Бартмін- ська, «відповіді на запитання анкет надають матеріал із різним ступенем стабілізації. Найчастіше повторювані ознаки є найсильніше стабілізованими й можуть уважатися системно закріпленими одиницями, рідкісні відповіді схожі на тексти, створені спонтанно» (Niebrzegowska-Bartminska, 2020: 171).

Особливості функціонування концепту «влада» в польській мові й раніше ставали об'єктом зацікавлення дослідників. Так, У. Маєр- Барановська та І. Лаппо здійснили порівняльний аналіз результатів анкетувань, проведених у 1990 та 2000 році, що передбачали відповіді студентів вищих навчальних закладів Любліна на запитання «Що становить сутність справжньої влади?» (Bartminski, 2006: 475-480).

Мета статті - проаналізувати анкетні відповіді, що містять словосполучення і вислови з компонентом wladza, наведені студентами трьох польських університетів: Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині (175 респондентів, із яких 93 подали у відповідях словосполучення і вислови зі словом wladza), Сілезького університету в Катовіцах (111 респондентів, 69 із яких навело мовний матеріал про владу) та Університету ім. Адама Міцкевича в Познані (73 респонденти, із них словосполучення і вислови зі словом wladza подало 40 студентів).

Виклад основного матеріалу

Матеріалом пропонованого дослідження стали анонімні відповіді респондентів на запитання «Подайте, будь ласка, відомі Вам сталі словосполучення, фразеологізми, прислів'я, крилаті слова і под. зі словом wladza». Варто зазначити, що не всі наведені респондентами приклади дійсно є усталеними, відомими висловами чи фразами. У відповідях студенти іноді подавали свої власні вислови про владу, а не лише ті, що становлять ідіоматичний фонд польської мови. Частіше, однак, вони наводили словосполучення різних структурних типів, які характеризуються більшим чи меншим ступенем усталеності. Варто додати, що деякі відповіді не вміщували слова wladza, натомість у них з'являлися спільнокореневі з ним слова, такі як wladca, wladac, wladczy, wladanie, wladny, а також інші мовні одиниці (наприклад, krol, korona, berlo тощо). Загалом було опитано 359 студентів, 202 з яких подали в анкетах словосполучення і вислови про владу різного ступеня усталеності.

Джерельною базою дослідження стали «Великий словник польської мови» за редакцією П. Жміґродського (Zmigrodzki, 2007), «Інший словник польської мови» за редакцією М. Банька (Banko, 2000), «Словник загальновживаної лексики польської мови з нарисом польської граматики» Х. Зґулкової (Zgolkowa, 2008) та «Словник близькозначних слів» за редакцією С. Скорупки (Skornpka, 1996). У досліджуваних анкетних реакціях знаходять відображення такі словникові дефініції лексеми wladza: 1) `спроможність керувати кимось' (Zmigrodzki, 2007); 2) `сила або здатність впливати на когось' (Banko, 2000: 1026); 3) `спроможність мислити, розуміти, відчувати й уявляти' (Zmigrodzki, 2007); 4) `здатність рухати частинами свого тіла' (Banko, 2000: 1026); 5) `самовладання' (Banko, 2000: 1026).

У результаті проведеного анкетування ми отримали 418 висловів і словосполучень, 162 з яких - різні (решта - повторювані). У 312 відповідях, із яких різними є 132, відображається сприйняття влади як `спроможності керувати кимось' (Zmigrodzki, 2007). У межах цього значення слова wladza простежуємо актуалізацію трьох аспектів досліджуваного концепту: політичного, суспільно-побутового й адміністративного.

Найбільш численну групу - 221 одиниця, 106 із яких різні, - становлять словосполучення і вислови, що відображають розуміння влади в політичному аспекті, наприклад: dorwac siq do wladzy [20]; wladza absolutna [18]; Celem wladzy jest wladza [13]; dojsc do wladzy [12]; przejmowac wladzq [10]; Komus wladza uderzyla / uderza do glowy [7]; Wladza uzaleznia [7]; wladza ludu /ludowa [6]; Wladza nie poplaca [5]; objqc ster wladzy [4]; sprawic, ze ktos traci wladzq [4]; sprawowac wladzq [4]; trojpodzial wladzy [3]; dqzyc do wladzy [2]; dzierzyc wladzq [2] тощо. словосполучення вислів влада

Згідно з анкетними даними в політичному аспекті влада має переважно негативні конотації. Негативне ставлення респондентів до влади засвідчують такі словосполучення і вислови з компонентом wladza: Wladza nie poplaca [5]; zla wladza; Wladza korumpuje; Wladza kradnie; Kazda wladza jest zla; Power leads to destruction (Wladza prowadzi do zniszczenia); Power corrupts mankind (Wladza korumpuje czlowieczenstwo); Wladza czqsto zdradza; Wladza absolutna korumpuje absolutnie; Zla wladza, ale wladza; Nieograniczona wladza w rqkach ograniczonych ludzi zawsze prowadzi do okrucienstwa; Wladza przeminie konsekwencje pozostanq Тут і далі відповіді респондентів цитуємо в оригінальному написанні.; Koryto to samo, tylko swinie siq zmieniajq; Sznurki wladzy (piosenka) тощо. Прикметно, що «Словник близькозначних слів» за редакцією С. Скорупки подає слово koryto серед синонімів слова wladza та наводить такий приклад його вживання: Stac przy korycie (Skorupka, 1996: 247). В одній анкеті наведено назву пісні «Sznurki wladzy», у якій ідеться про владу авторитарного правителя держави, волі якого бездумно підкоряються піддані. Про це свідчать, зокрема, такі рядки з пісні:

Sznurki w tyl, sznurki w przod!

Marionetki wprawiam w ruch!

o dziwo, nawet cesarzpodryguje posrod slug!

Tanczcie wiqc!

Bawcie siq!

swobodq cieszcie siq!

Nikt z was nie musi myslec sam! (Sznurki wladzy, 2006).

Варто виокремити низку прикладів, які демонструють негативний вплив влади на людей, що її здійснюють: Komus wladza uderzyla / uderza do glowy [7]; Wladza uzaleznia [7]; ciqzar wladzy; Najsilniejszym narkotykiem jest wladza; Zmienila kogos wladza; Kazdy kto twierdzi, ze wladza nie uzaleznia, nigdy jej nie sprawowal; Wladza niszczy czlowieka; Wladza deprawuje; wladza jak narkotyk; zasmakowac wladzy; pijany wladzq та ін. В одній з анкетних відповідей вислів wladza uderzyla do glowy респондент подає разом із порівнянням jak woda sodowa та пояснює значення наведеної фрази: WLADZA UDERZYLA CI DO GLOWY (jak woda sodowa) - zbyt zatracasz siq w tym i nie postqpujesz roztropnie.

Суспільно-побутовий аспект влади знаходить відображення у 76 наведених в анкетах мовних одиницях, 20 із яких - різні. Найчастіше в анкетах наводять такі приклади, як: miec nad kims wladzq Наведений приклад, як і деякі інші, міститься на периферії суспільно-побутового аспекту влади, яка частково перехрещується із периферійною зоною політичного аспекту. [24]; Kto ma pilot, ten ma wladzq [11]; miec wladzq [6]; pan i wladca [6]; Wiedza to wladza [6]. Сила влади концептуалізується, зокрема, у таких анкетних реакціях: Wladza to potqga [2]; Nie ma czegos takiego jak dobro i zlo, jest tylko wladza i potqga. J.K. Rowling; Ten, kto ma wladzq, nie musi przepraszac; Kto ma wladzq ten ma caly swiat u stop; Kto ma wladzq, ten ma wszystko.

Розуміння влади в адміністративному аспекті розкриває 15 прикладів, 6 із яких різні: panie wladzo [8]; Na wladzq nie poradzq [3]; pani wladza; wladze wydzialowe; wladze samorzqdowe; Potem przyszedl sam pan wladza, co marudzi i przeszkadza. Згідно з «Іншим словником польської мови» за редакцією М. Банька, «дехто говорить panie wladzo, звертаючись до поліцейського» (Banko, 2000: 1026). Це звертання словник кваліфікує як розмовний вислів (Banko, 2000: 1026). Цікаво, що фраза Na wladzq nie poradzq походить із культового польського фільму «Ва-банк» (пол. Vabank), про що зазначає один із респондентів.

Значення влади як `сили або здатності впливати на когось' (Banko, 2000: 1026) актуалізується у 80 відповідях, із яких 20 - різні, наприклад: czwarta wladza [43]; piqta wladza [7]; Kto ma pieniqdze, ten ma wladzq [7]; byc wladczym [3]; wladca piekiel [3]; wladza i pieniqdze [2]; Wladza to pieniqdze [2]; wladca morz; wladca piorunow; wladca czasu; wladza stworzenia; wladza na ziemi i w niebie; Wladza w rqkach Boga. До словосполучення wladny charakter один із респондентів додає пояснення його значення - ktos kto nie potrafi pojsc na kompromis, zawsze chce dominowac. Згідно з інформацією, поданою в «Іншому словнику польської мови» за редакцією М. Банька, «четвертою владою іноді називають телебачення, радіо і пресу. (Алюзія до концепції поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову)» (Banko, 2000: 1026). Тлумачення словосполучення piqta wladza - `най- багатші люди в країні' - знаходимо в «Словнику загальновживаної лексики польської мови з нарисом польської граматики» Х. Зґулкової (Zgolkowa, 2008: 676).

Розуміння влади як `спроможності мислити, розуміти, відчувати й уявляти' (Zmigrodzki, 2007) знаходить відображення у двох сталих словосполученнях: wladze umyslowe - це словосполучення наводить 14 респондентів - та w pelni wladz umyslowych, що з'являється в анкетах один раз.

Про владу як `здатність рухати частинами свого тіла' (Banko, 2000: 1026) респонденти пишуть у таких відповідях (усього шість прикладів, п'ять із яких різні): wladza w nogach [2]; miec wladzq w nogach; stracic wladzq w nogach; stracic wladzq w rqkach; wladza w rqkach. Важливість влади як панування над собою відображає п'ять анкетних відповідей, три з яких різні: Czlowiekowi jest dana wladza tylko nadsamym sobq [3]; miec wladzq nad sobq; Najgorszym panujqcym jest ten, kto nie panuje nad sobq.

Висновки

Проведений аналіз засвідчив, що респонденти найчастіше наводять словосполучення і вислови зі словом wladza, які відображають концептуалізацію влади як спроможності керувати кимось. Таке значення влади простежуємо у 312 одиницях, що становить 74,64% від їх загальної кількості. Встановлено, що виокремлені аспекти концепту «влада» - політичний, суспільно-побутовий та адміністративний - мають периферійну структуру. Так, наприклад, на периферії політичного й суспільно-побутового аспектів містяться, зокрема, такі словосполучення і вислови: miec nad kims wladzq [24]; pan i wladca [6]; Wladza to potqga [2]; Kto ma wladzq ten ma caly swiat u stop.

У 80 студентських відповідях (19,14%) владу згадано як силу або здатність впливати на когось. 15 відповідей (3,59%) ілюструє уявлення про владу як спроможність мислити, розуміти, відчувати й уявляти. Менш чисельні групи анкетних реакцій концептуалізують владу як здатність рухати частинами свого тіла (6 одиниць; 1,44%) та панування над собою (5 одиниць; 1,19%). Часто у своїх відповідях студенти подавали словосполучення і вислови зі словом wladza, які демонструють негативне ставлення респондентів до політичної влади чи деструктивний вплив влади на людей, що її здійснюють.

Найчастіше повторюваною в анкетах одиницею є стале словосполучення czwarta wladza [43]. Двадцять чотири респонденти подали приклад miec nad kims wladzq, ще двадцять - dorwac siq do wladzy. Також в анкетних відповідях часто з'являлися такі словосполучення і вислови: wladza absolutna [18]; wladze umyslowe [14]; Celem wladzy jest wladza [13]; dojsc do wladzy [12]; Kto ma pilot, ten ma wladzq [11]; przejmowac wladzq [10].

Список використаних джерел

1. Мартінек С. В. Емпіричні й експериментальні методи у сучасній когнітивній лінгвістиці. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Львів : Вид-во ЛНУ ім. Івана Франка, 2011. Вип. 52. С. 25-32.

2. Bartminski J. Ankieta jako pomocnicze narz^dzie rekonstrukcji j^zykowego obrazu swiata. I. Bielinska- Gardziel, S. Niebrzegowska-Bartminska, J. Szadura (Eds.), Wartosci w jgzykowo-kulturowym obrazie swiata Slowian i ich sqsiadow. Lublin : Wydawnictwo UMCS, 2014. T. 3. Problemy eksplikowania i profilowania poj^c. S. 279-308.

3. Gryshkova N. Leksem, poj^cie, stereotyp, koncept, znaczenie, idea - propozycja regulacji terminologicznych.

4. Bielinska-Gardziel, S. Niebrzegowska-Bartminska, J. Szadura (Eds.), Wartosci w jgzykowo-kulturowym obrazie swiata Slowian i ich sqsiadow. Lublin : Wydawnictwo UMCS, 2014. T. 3. Problemy eksplikowania i profilowania poj^c. S. 21-50.

5. Inny slownik j^zyka polskiego. M. Banko (Ed.). Warszawa : Wydawnictwo Naukowe PWN, 2000. T. 2. 1423 s.

6. J^zyk - wartosci - polityka. Zmiany rozumienia nazw wartosci w okresie transformacji ustrojowej w Polsce. Raport z badan empirycznych. J. Bartminski (Ed.). Lublin : Wydawnictwo UMCS, 2006. 632 s.

7. Niebrzegowska-Bartminska S. Definiowanie i profilowanie poj^c w (etno)lingwistyce. Lublin : Wydawnictwo UMCS, 2020. 547 s.

8. Slownik wyrazow bliskoznacznych. S. Skorupka (Ed.). Warszawa : Wiedza Powszechna, 1996. 448 s.

9. Wielki slownik j^zyka polskiego. P. Zmigrodzki (Ed.). Krakow, 2007.

10. Wisniewski A. Sznurki wladzy.

11. Zgolkowa H. Podstawowy slownik j^zyka polskiego z zarysem gramatyki polskiej. Poznan : Wydawnictwo Naukowe UAM, 2008. 812 s.

References

1. Martinek, S. (2011). Empirychni y eksperymentalni metody u suchasnii kohnityvnii linhvistytsi. [Empirical and experimental methods in current cognitive linguistics]. VisnykLvivskoho universytetu. Seriiafilolohichna. - Bulletin of Lviv University. Philological series. Lviv : Vydavnytstvo LNU im. Ivana Franka, 52, 25-32. [in Ukrainian].

2. Bartminski, J. (2014). Ankieta jako pomocnicze narz^dzie rekonstrukcji j^zykowego obrazu swiata. [The questionnarie as supplementary aid in reconstructing the linguistic worldview]. I. Bielinska-Gardziel, S. Niebrzegowska- Bartminska, J. Szadura (Eds.), Wartosci w jgzykowo-kulturowym obrazie swiata Slowian i ich sqsiadow. 3. Problemy eksplikowania iprofilowaniapojqc. Lublin : Wydawnictwo UMCS, 279-308. [in Polish].

3. Gryshkova, N. (2014). Leksem, poj^cie, stereotyp, koncept, znaczenie, idea - propozycja regulacji terminologicznych. [Lexeme, concept (Pol. poj^cie), stereotype, concept2 (Pol. koncept), meaning, idea: towards clearer terminological distinctions]. I. Bielinska-Gardziel, S. Niebrzegowska-Bartminska, J. Szadura (Eds.), Wartosci w jgzykowo-kulturowym obrazie swiata Slowian i ich sqsiadow. 3. Problemy eksplikowania i profilowania pojqc. Lublin : Wydawnictwo UMCS, 21-50. [in Polish].

4. Banko, M. (Ed.). (2000). Inny slownik j^zyka polskiego. [Another Dictionary of the Polish Language]. (Vols. 2). Warszawa : Wydawnictwo Naukowe PWN, 1423. [in Polish].

5. Bartminski, J. (Ed.). (2006). J^zyk - wartosci - polityka. Zmiany rozumienia nazw wartosci w okresie transformacji ustrojowej w Polsce. Raport z badan empirycznych. [Language - Values - Politics. Changes in Understanding Values during Poland's Political Transformation. An Empirical Report]. Lublin : Wydawnictwo UMCS, 632. [in Polish].

6. Niebrzegowska-Bartminska, S. (2020). Definiowanie i profilowanie poj^c w (etno)lingwistyce. [Defining and Profiling Concepts in (Ethno)Linguistics]. Lublin : Wydawnictwo UMCS, 547. [in Polish].

7. Skorupka, S. (Ed.). (1996). Slownik wyrazow bliskoznacznych. [Dictionary of close-meaning words]. Warszawa : Wiedza Powszechna, 448. [in Polish].

8. Zmigrodzki, P. (Ed.). (2007). Wielki slownik j^zyka polskiego. [Great Dictionary of the Polish Language]. Krakow.

9. Wisniewski, A. Sznurki wladzy. [Strings of Power].

10. Zgolkowa, H. (2008). Podstawowy slownik j^zyka polskiego z zarysem gramatyki polskiej. [Dictionary of commonly used Polish language with an outline of Polish grammar]. Poznan : Wydawnictwo Naukowe UAM, 812. [in Polish].

Размещено на Allbest.ru