Юридична лінгвістика: співвідношення мови та права

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Одеська юридична академія»

ЮРИДИЧНА ЛІНГВІСТИКА: СПІВВІДНОШЕННЯ МОВИ ТА ПРАВА

Дихта Наталя Миколаївна кандидат юридичних

наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов,

Явдощук Анастасія Андріївна

асистент кафедри іноземних мов

м. Одеса

Анотація

Стаття присвячена співвідношенню мови та права. Тематиці застосування положень та висновків юридичної лінгвістики в області права. Метою дослідження є акцентування уваги вчених-правників на необхідності розгляду юридико-лінгвістичної теорії як складової загальнотеоретичної правничої науки. Відзначається, що у дослідженнях вітчизняних науковців зв'язок права та мови переважно висвітлюється через акцентування уваги на одному з аспектів: або правові засади функціонування мови, або лінгвістичні особливості терміносистеми права. Народження нових наукових напрямів останнім часом відбувається на стику різних наук. І якщо для природознавства, точних наук такий підхід є цілком традиційним (так, біохімія, біофізика міцно зайняли своє місце у науковій сфері), то в галузі наук гуманітарного ряду розвиток прикордонних напрямів поки що відбувається не так активно, хоча практично ні в кого не викликає сумніву той факт, що у перехідних дослідницьких зонах і сферах зазвичай народжуються нові наукові напрями. Наголошується, що юридико-лінгвістична теорія (як і юридична лінгвістика) передбачає не два предмети пізнання з акцентом на одному з них, а двоєдиний предмет - мову і право; символьну природа права. Наводяться та аналізуються фактори які вплинули на ґенезу та розвиток юридико-лінгвістичної теорії як складової сучасного правознавства. По-перше, це глобалізаційні та інтеграційні процеси, які передбачають необхідність гармонізації нормативного регулювання, правильність перекладу легітимованих правил поведінки на відповідну мову тощо. По-друге, це запозичення іноземних концептів у національну систему права, що також обумовлює потребу адекватного розуміння їх змісту, позначуваних терміном явищ. Частково у цьому контексті відзначається і міждисциплінарність сучасного знання (процеси інтеграції і диференціації знань, є чинником міждисциплінарних запозичень понять і категорій). Підсумовується, що відповідаючи на виклики суспільства, починаючи з другої половини ХХ століття концептуально оформлюється нова сфера міждисциплінарних досліджень - юридична лінгвістика. Ця міждисциплінарна галузь має важливе значення саме в області права, виходячи з соціокультурної сутності цього регулятора суспільних відносин. Мова, як і право, будучи елементом культури відповідного суспільства, впливають на сприйняття соціальних цінностей, їх формування. В умовах глобалізації значна частина правових явищ і процесів може бути пізнана саме через використання гносеологічного інструментарію юридичної лінгвістики.

Ключові слова: мова, право, юридична лінгвістика.

Annotation

юридичний лінгвістика гносеологічний правознавство

Dykhta Natalya Mykolaivna Candidate of Jurisprudence, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Foreign Languages, National University "Odesa Law Academy", Odesa

Yavdoshchuk Anastasia Andriivna Assistant of the Department of Foreign Languages, National University "Odessa Law Academy", Odessa,

LEGAL LINGUISTICS: CORRELATION OF LANGUAGE AND LAW

The article is devoted to the relationship between language and law. The topic of applying the provisions and conclusions of legal linguistics in the field of law. The research method is focusing the attention of legal scholars on the need to consider legal-linguistic theory as a component of general theoretical jurisprudence. It is noted that in the studies of domestic scientists, the connection between law and language is mainly highlighted by focusing attention on one of the aspects: either the legal basis of the functioning of the language, or the linguistic features of the terminological system of law. Recently, the birth of new scientific directions takes place at the junction of various sciences. And if for natural sciences and exact sciences such an approach is quite traditional (yes, biochemistry and biophysics have firmly taken their place in the scientific field), then in the field of humanitarian sciences, the development of border areas is not so active so far, although it does not cause almost anyone doubt the fact that new scientific directions are usually born in transitional research areas and fields. It is emphasized that legallinguistic theory (as well as legal linguistics) does not envisage two subjects of knowledge with an emphasis on one of them, but a dual subject - language and law; the symbolic nature of law. Factors that influenced the genesis and development of legal-linguistic theory as a component of modern jurisprudence are cited and analyzed. First, these are globalization and integration processes, which require the need for regulatory harmonization regulation, the correct translation of legitimate rules of conduct into the appropriate language, etc. Secondly, it is the borrowing of foreign concepts into the national legal system, which also determines the need for an adequate understanding of their content, denoted by the term phenomena. Partly in this context, the interdisciplinary nature of modern knowledge is noted (the processes of integration and differentiation of knowledge are a factor of interdisciplinary borrowing of concepts and categories). Summing up, responding to challenges society, starting from the second half of the 20th century, a new field of interdisciplinary research - legal linguistics - was conceptualized. This interdisciplinary field is important precisely in the field of law, based on the sociocultural essence of this regulator social relations. Language, as well as law, being an element of the culture of the respective society, influence the perception of social values and their formation. In the conditions of globalization, a significant part of legal phenomena and processes can be known precisely through the use of epistemological tools of legal linguistics.

Keywords: language, law, legal linguistics.

Постановка проблеми

Народження нових наукових напрямів останнім часом відбувається на стику різних наук. І якщо для природознавства, точних наук такий підхід є цілком традиційним (так, біохімія, біофізика міцно зайняли своє місце у науковій сфері), то в галузі наук гуманітарного ряду розвиток прикордонних напрямів поки що відбувається не так активно, хоча практично ні в кого не викликає сумніву той факт, що у перехідних дослідницьких зонах і сферах зазвичай народжуються нові наукові напрями.

Таким напрямом у вітчизняній науці останнього часу стає юридична лінгвістика (юрислінгвістика). Оскільки природна мова входить у сферу дослідження будь-якої науки, займається вивченням громадських відносин, цілком закономірно, що на стику юриспруденції та лінгвістики виник новий науковий напрям. Але в процесі оформлення будь-якої науки виникає низка труднощів, насамперед загальнотеоретичного характеру, пов'язаних, зокрема, з визначенням обсягу, об'єкта, предмета, завдань, методологічної бази, власне термінологічного ряду тощо.

Визначаючи обсяг юридичної лінгвістики, ми одразу стикаємося з множинністю та неоднозначністю підходів до вирішення цього питання, що пов'язано, на наш погляд, з відсутністю одноманітної термінології, яка, у свою чергу, виникає на тлі дроблення власне аналізованого наукового направлення на окремі напрямки зі своїм обсягом досліджуваного.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

З розвитком мовознавства як самостійної наукової галузі та формуванням системи мовознавчих дисциплін юридична, мова стає об'єктом спеціальних лінгвістичних досліджень, насамперед історичних, порівняльних, лексико-семантичних, лексикографічних, граматичних, стилістичних та фахово-прикладних. Актуальність питань контрастивного аналізу мов у правовій сфері, а також методології й техніки перекладу юридичних текстів зумовлена значними змінами, що відбулися у сфері політичних і економічних міжнародних відносин останніми десятиліттями, передусім у державах - членах Європейського Союзу, у зв'язку з чим ця тема все частіше привертає увагу дослідників. Вивченню юридичної термінології, способів її перекладу, а також її застосуванню на заняттях англійської мови присвятили свої роботи такі дослідники, як В.В. Алімов, Н.М. Антонюк, Н.В. Артикуца, О.М. Богословська, Н.В. Зінукова, В.І. Карабан, Нікіфорова С.М., Ніколенко А.Г., І.М. Орлова, Л.М. Черноватий та інші. Послідовність ставлення закону до мови (або мови до закону), розрізняє юрислінгвістику та лінгвоюрістику. Об'єктом юрислінгвістики та лінгвоюристики є взаємини мови та закону: ставлення мови до закону вивчає юрислінгвістика, а закону до мови - лінгвоюристика. Юридичний аспект мови - предмет юрислінгвістики, мовні аспекти права - лінгвоюристики. Юрислінгвістику цікавлять такі сторони конфлікту, які можуть входити до сферу юридичної практики”. Подібні приклади можна наводити далі.

Мета статті

У цій статті термін “юридична лінгвістика” ми будемо використовувати як узагальнена назва для наукового напрями, що включає всі зазначені вище піднапрями через відсутність уніфікованого ставлення до визначення областей вивчення юридичної лінгвістики, а також тому, що кожне з виділених під направлень має дві значні області зіткнення - мову право. Рівень наукового вивчення окремих напрямів юридичної лінгвістики неоднорідний, про що не в останню чергу свідчить кількість підручників, навчально-методичних посібників, збірників статей. Лінгвістична конфліктологія зазнає науковому розгляду тільки в останні роки, і джерела з такого необхідного в практичному плані питання, як лінгвістична експертиза, доступні здебільшого завдяки Інтернет.

Виклад основного матеріалу

Філологічний аспект вивчення юридичної лінгвістики достатньо, хоч і неоднорідно, розроблений. Однак, як нам видається, юридична лінгвістика однаково входить і у систему наук юридичних.

Визначаючи, яке місце займає юридична лінгвістика серед інших юридичних дисциплін, необхідно враховувати такі особливості юрислінгвістики:

1. Юридична лінгвістика має чітку практичну спрямованість.

2. Юридична лінгвістика включає кілька окремих, щодо самостійних піднаправлень. Кожне з цих піднаправлень утворює своє коло контактування з юридичними дисциплінами, що входять до системи юриспруденції.

Області зіткнення юридичної лінгвістики з іншими юридичними науками можна розподілити наступним чином. Юридична лінгвістика пов'язана з дисциплінами історико-правового циклу.

Вивчення римського права, загальної історії держави та права, держави та права зарубіжних країн, історії політичних та правових навчань вимагає обов'язкового володіння основами латинської - офіційної мови римського права, яке, своєю чергою, лягло в основу практично всіх правових систем та термінологія якого зберігається аж до нашого часу. Зазначимо, що і при вивченні історії вітчизняної держави та права. До сфери інтересів наук історико-юридичного циклу входить також риторика.

У сфері порівняльного правознавства юридична лінгвістика використовується як засіб подолання проблем перекладу юридичних текстів, як засіб пізнання правових систем інших країн, що необхідно в зв'язку з розширенням та поглибленням торгових, економічних зв'язків, які обслуговуються правом.

Галузеві науки співвідносяться з юридичною лінгвістикою в першу чергу завдяки понятійному апарату. Вивчення залежності використання окремих специфічних мовних коштів у різних галузях права може стати одним із цікавих напрямків юрислінгвістики.

Нарешті, спеціальні юридичні науки використовують засоби юридичної лінгвістики в практичних цілях: так утворилося під напрямок юридичної лінгвістики - лінгвокриміналістика, що включає ідентифікацію тексту, ідентифікацію особи за текстом, фоноскопічну експертизу тощо. Стикається юридична лінгвістика і з областю судової психології (наприклад, при аналізі лінгвістичних аспектів стану афекту).

Таким чином, юридична лінгвістика пов'язана з юриспруденцією насамперед у прикладній галузі: як джерело величезного емпіричного матеріалу, як об'єкт юридичного регулювання, як законодавчої діяльності, як і об'єкт правозастосовчої діяльності та і т.д. У цьому випадку йдеться в першу черга про міжпредметні зв'язки, що, звичайно, важливо: “Міжпредметні зв'язки мають важливе значення у правильному розумінні логіки розвитку всієї юридичної науки, в якісній постановці навчального процесу, в організації зусиль щодо формування громадянського суспільства та будівництва демократичної держави, не ідеалізованої (пропагандистської) правової держави, а справжньої, дійсно правового, яке саме функціонує суворо у межах правового закону та підтримує правові відносини у громадянському суспільстві.

Зазначимо, однак, що юридична, лінгвістика "міжпредметна" вже в силу своєї природи, однаково відноситься як до галузі лінгвістики, так і до галузі юриспруденції. Підстави для останнього затвердження такі.

Юридична лінгвістика вивчає мову держави (як статусну одиницю, як об'єкт мовної політики держави тощо) та мову права (як спеціалізовану терміносистему, як елемент обслуговування юридичної сфери, як об'єкт слідчого та судового розгляду і т.д.).

Мова - одна з основних складових, що сприяють утворенню держави (а в деяких випадках, на нашу думку, і одна з державотворчих одиниць). Крім того, “збереження єдиного мовного простору - запорука збереження єдності країни” - це один із найважливіших етапів мовної політики, що проводиться всередині країни, особливо у періоди загострення міжнаціональних відносин. Таким чином, мова входить (або має входити) у взаємозв'язок та взаємовплив з державою в процесі її становлення, розвитку та збереження через правове регулювання.

Мова виступає як своєрідний "посередник" між державою і правом: він включений в область юридичної техніки, мова є засобом написання та тлумачення нормативних правових актів, є важливим показником рівня правової культури (обсяг правових знань перебуває залежно від ступеня володіння природною юридичною мовою).

Завдання, які вирішуються юридичною лінгвістикою, у зв'язку з її юридичним статусом можна визначити так:

1) побудова логічно закінченої системи понять, що лежать в основі юрислінгвістики, вивчення методів, загальних для юридичної лінгвістики та юридичних дисциплін (академічна завдання);

2) вироблення нових та вдосконалення використовуваних юрислінгвістичних категорій та понять, розробка та удосконалення методів пізнання юридизованої мови (методологічне завдання). Зазначимо, що практична значимість вирішення цього завдання є, на наш погляд, надзвичайно важливим. Так, досі немає єдиної системи навіть у таких, начебто, розроблених галузях юриспруденції, як дефінування юридичних понять та термінів, уніфікація нормативної правової термінології;

3) юридична лінгвістика важлива для вирішення політико-правових завдань.

Як дисципліна, розташована в перехідній зоні, юридична лінгвістика має в рівній мірі належати як до галузі лінгвістики, так і до галузі юриспруденції. Проте в даний час у розробці даної дисципліни спостерігається явний перекіс у бік лінгвістики, що проявляється у наступному.

Фахівці, які працюють в галузі юрислінгвістики, переважно - “чисті” лінгвісти, що, з одного боку, забезпечує високий рівень лінгвістичного знання, але, з іншого боку, явно показує недостатність знання права. Спеціальна освіта в галузі юридичної лінгвістики забезпечується в курсі навчання філологів (як спеціалізація), але тільки в деяких навчальних закладах, кількість яких на сьогоднішній день вкрай обмежено.

Звичайно, окремі піднапрями юридичної лінгвістики (судова риторика, культура мови, елементи юридичної техніки) використовуються у навчальному процесі та при підготовці юристів, проте не системно.

На жаль, недостатній (якщо не сказати низький) рівень володіння юридичною мовою сучасними законотворцями на місцях навряд чи викликає сумнів: подібне положення виправити може лише навчання у повному обсязі (а не тільки основ) юридичної техніки на основі знання теорії написання юридичних актів, особливостей юридичної мови, юридичної термінології Обов'язковим є також практикум з оволодіння технікою юридичного листа, оскільки юрист, працюючий у сфері державної та муніципальної служби, в ідеалі повинен не лише отримати певний обсяг знань, а й опанувати комплекс конкретних умінь із застосування наявних знань під час практичної діяльності. Втім, це стосується не тільки юристів, а й державних службовців взагалі, а також соціальних працівників, правозахисників, політичних діячів

Висновки

Таким чином, на сьогоднішній день, на нашу думку, під час підготовки фахівців у сферах державної служби, господарської діяльності та місцевого самоврядування нагальною необхідністю є введення в курс навчання дисципліни “юридична лінгвістика” за всіма її напрямками, якщо не як обов'язкова, то як дисципліну, що вивчається в рамках спецкурсу, студентської наукової лабораторії або дисципліни, включеної до системи перепідготовки державних службовців з метою підвищення їхньої кваліфікації.

На закінчення відзначимо, що майбутнє юридичної лінгвістики бачиться нам не лише в подальшому розвитку даного напряму в рамках наукових (філологічних) об'єднань, а й у широкому систематизованому вступі навчальної дисципліни "юридична лінгвістика" в курс навчання фахівців у сфері права.

Література

1. Бобровник С. В. Правознавство юридична енциклопедія: В 6 т. / Бобровник С. В. К.: 2003. Т. 5. 46 с.

2. Дерець В. С. Юридична лінгвістика в Україні: здобутки та перспективи. / Дерець В. С.// Міждисциплінарні наукові дослідження: особливості та тенденції. Т. 4. - 2020. С. 133-135.

3. Карпенко Ю. О. Мовознавство українська мова: Енциклопедія / Редкол.: Русанівський В. М., Тараненко О. О. (співголови).3-є вид., зі змінами і доповненнями. К.: 2007. 381с.

4. Мінченко О. В. Юридико-лінгвістична теорія як складова загальнотеоретичної правничої науки: пропедевтичний аспект. / Мінченко О. В. // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Сер.: Право. Т. 63. - 2021. С. 22-26.

5. Прадід Ю. Ф. Проблеми юридичної лінгвістики у дисертаційних дослідженнях українських учених / Прадід Ю. Ф. // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ. 2003. № 3. С. 55-62.

6. Прадід Ю. Ф. Юридико-лінгвістичні проблеми в дисертаційних дослідженнях українських учених-правознавців / Прадід Ю. Ф. // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених. 2004. Вип. 5. С. 167-180.

7. Шемшученко Ю. С. Юридична наука / Шемшученко Ю. С. К.: 2004. Т. 6. 472 с.

8. Прадід Ю. Ф. Юридична лінгвістика: Тематичний бібліографічний довідник / Уклад. Ю. Ф. Прадід. Сімферополь, 2003. 48 с.

9. Яворська Г. М. Прескриптивна лінгвістика як дискурс. / Яворська Г. М. К.: 2000. 86 с.

References

1. Bobrovnyk S. V. (2003). Pravoznavstvo uruduchna encuklopedia [Legal encyclopedia]. Kyiv. [in Ukranian].

2. Derets V. S. (2020)/ Yuruduchna lingvistuka v UkrainU zdobytku ta perspektuvu [Legal linguistics in Ukraine: achievements and prospects]. Kyiv. [in Ukranian].

3. Karpenko Y. O. (2007). Movoznavstvo ukrainska mova [Linguistics of the Ukrainian language]. Kyiv. [in Ukranian].

4. Minchenko O. V. (2021). Yuruduko-lingvisruchna teoria yak skladova zagalnoteoretuchnoi pravnuchoi nayku: propedevtuchnui aspect [Legal-linguistic theory as a component of general theoretical jurisprudence: propaedeutic aspect]. [in Ukranian].

5. Pradyd Y. F. (2003). Problemu uruduchnoi lingvistuku u dusertaciinuh doslidgenyah [Problems of legal linguistics in dissertation studies of Ukrainian scientists]. Kyiv. [in Ukranian].

6. Pradyd Y. F. (2004). Uruduko-lingvistuchni problem v dusertaciinuh doslidgenyah ukrainskuh vchenuh-pravoznavciv [Legal and linguistic problems in the dissertation studies of Ukrainian legal scholars ]. Kyiv. [in Ukranian].

7. Shemshuchenko Yu. S. (2003). Uruduchna nayka [Legal science]. Kyiv. [in Ukranian].

8. Pradyd Y. F. (2003). Uruduchna lingvistuka[Legal Linguistics] Simferopol. [in Ukranian].

9. Yavorska G. M. Perspektuvna lingvistuka yak duskurs[Prescriptive linguistics as a discourse]. Kyiv. [in Ukranian].

Размещено на Allbest.ru