Функціонування англіцизмів у професійному мовленні

Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Запорізький національний університет

ФУНКЦІОНУВАННЯ АНГЛІЦИЗМІВ У ПРОФЕСІЙНОМУ МОВЛЕННІ

Савіна Ю.О., Ласкава Ю.В.

Анотація

У статті розглянуто поняття «англіцизм» як лінгвістичний термін у широкому та вузькому значенні, причини їх проникнення в українську мову, зокрема у сферу ділового спілкування, зазначено у яких сферах професійного мовлення використовуються англійські запозичення.

На сьогодні англіцизми використовуються у будь-якій сфері нашої життєдіяльності. До деякої міри їх застосування почасти є вигідним в умовах розвитку комунікативного середовища. Не можна ігнорувати відкритість і легкість сприйняття англіцизмів у сучасній українській мові.

На сьогодні існує тенденція наповнюваності англіцизмів в українському професійному спілкуванні. Така схильність обумовлена в першу чергу зануренням країни в сферу західної цивілізації, тобто збільшенням швидкості комунікативних процесів, розширенням взаємодій та злиттям різноманітних культур. Якщо розглядати всебічне впровадження англіцизмів в українську мову, можна говорити, що це наслідок глобалізації інформаційних процесів та інформатизації суспільства, під час переходу до якого формується єдиний інформаційний простір.

Темпоральність англіцизмів можна описати як динамічний рух. Неповторність їх у часовому потоці виявляється настільки унікальним, що вони приймають своє функціонування в українській мові самостійно, стають незамінними.

Автор статті розглядає поняття про виправдане та невиправдане запозичення англіцизмів. Подано міркування про те, що є англіцизмом: чи це запозичення виключно із англійської мови, чи із різних видів англійської мови, презентує дослідження компанії «HeadHunter», що провела опитування з таких питань: ставлення носіїв мови до використання англіцизмів у діловому спілкуванні, бажання / небажання відмовитися від вживання у своєму мовленні іншомовних слів, відсоткова частотність вживання зазначеної лексики; рейтинг професійних сфер за використанням англіцизмів.

Увагу приділено аналізу функціонування англійських запозичень у тих сферах, які посідають перші місця по вживанню англіцизмів у діловому спілкуванні, а саме: IT-сфера, медична галузь.

Ключові слова: англіцизм, запозичення, іншомовні слова, IT-сфера, медицина.

Annotation

Savina Yu. O., Laskava Yu. V. FUNCTIONING OF ANGLICISMS IN PROFESSIONAL SPEECH

The article deals with the concept of "anglicism" as a linguistic term in its broad and narrow sense, the reasons for their infiltration into Ukrainian language, in particular into the sphere of business communication, and indicates in which areas of professional speech English borrowings are used. Today, anglicisms are used in every sphere of our life. To a certain extent, their use is partly beneficial in the context of communication development. We cannot ignore the openness and ease ofperception of anglicisms in the modern Ukrainian language. Today, there is a tendency to fill in Anglicisms in Ukrainian professional communication. This tendency is primarily due to the country's immersion in the sphere of Western civilization, i.e., the increase in the speed of communication processes, the expansion of interactions and the merger of different cultures. If we consider the widespread introduction of anglicisms into Ukrainian language, we can say that this is a consequence of the globalization of information processes and the informatization of society, during the transition to which a single information space is being formed.

The temporality of anglicisms can be described as a dynamic process. Their uniqueness in the time flow is so unique that they take on their functioning in Ukrainian language independently and become irreplaceable.

The author of the article examines the concepts ofjustified and unjustified borrowing of anglicisms. The author gives an opinion on what constitutes an anglicism: whether it is a borrowing exclusively from English or from different types of English, presents a study by HeadHunter, which conducted a survey on the following issues: the attitude of native speakers to the use of anglicisms in business communication, the desire/ unwillingness to refuse using foreign words in their speech, the percentage frequency of use of the specified vocabulary; rating of professional spheres by the use of anglicisms.

Attention is paid to the analysis of the functioning of English borrowings in those areas that are in the first place in terms of the use of Anglicisms in business communication, namely: IT sphere, medical industry.

Key words: anglicism, borrowing, foreign words, IT-sphere, medicine.

Постановка проблеми

Українська мова - живий організм, що постійно змінюється. Зміни в мові абсолютно природні: щось відмирає, а щось зароджується знову. Тісні зв'язки між державами, народами й культурами призводять до того, що мова збагачується все новими й новими словами. Цьому сприяє розвиток науки, глобальна інформатизація, досягнення у сфері IT, тенденцій моди, інтерес молодого покоління до спорту та іноземних культур. Таким чином, в українську мову проникають нові слова - запозичення.

У зв'язку з тим, що англомовні країни, зокрема США, опинилися в центрі розвитку технологій, музики, кіноіндустрії, а американський спосіб життя й культура в цілому мають великий попит серед сучасного покоління, англіцизми стали найбільш значущою за кількістю групою слів серед запозичень загалом.

Стрімкий темп сучасного життя призводить до того, що носії мови поступово стали позбуватися застосування літературних норм й все частіше використовувати іншомовну лексику, зокрема слова з англійської мови. Це підводить до думки: чи не становить це загрозу для існування української мови.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вивченню функціонування англіцизмів на сьогодні в лінгвістиці приділено багато уваги. Це питання розглядали у своїх працях Л. І. Архипенко, В. І. Зевако О. О. Литвиненко, Л. М. Новосад, І. М. Фельцан, Т.С. Шинкар та інші.

Л. І. Архипенко у своїй статті «Інтеграція новітніх англіцизмів у термінологію економічної галузі» зауважує, що процеси появи цих запозичень в галузях економіки, фінансів, комерційної діяльності тощо вимагають детального аналізу та узагальнення. Автор характеризує своєрідність процесу інтеграції новітніх англіцизмів в україномовній економічній комунікації, з'ясовує особливості функціонування запозичень англійського походження на позначення нових реалій, доводячи, що частотність вживання англіцизмів значно перевищує частотність вживання українських відповідників, а в окремих випадках навіть є незамінними [2].

О. О. Литвиненко у праці «Англізми в сучасній українській мові» наголошує на тому, що в сучасній українській мові зросла частотність вживання слів англійського походження. На матеріалі ЗМІ аналізує функціонування зазначеної лексики, а також подає їх лексико-семантичні групи. Цікавим у статті є погляд на термінологічні поняття «англізми» й «англіцизми» [4]. англіцизм запозичення мова мовлення

Роль і функціонування англіцизмів у вітчизняних масмедіа розглядає у своїй праці «Функціонування англіцизмів у мові сучасних українських масмедіа: лінгвоекологічний аспект» Т. С. Шинкар. Автор наголошує, що англіцизми проникають в усі сфери суспільного життя, виділяючи при цьому тематичні групи; подає ґрунтовний аналіз кожної тематичної групи [9].

Англіцизми стали предметом вивчення й у статті І. М. Фельцан «Проблематика функціонування англійських запозичень у термінології розважального туризму». Автор наголошує, що лексика гостинності англійської мови є своєрідною терміносистемою, визначає етапи процесу запозичення, робить висновок про те, що «в умовах співробітництва нашої країни з іноземними партнерами такі запозичення є необхідними для позначення правильного точного перекладу термінів» [8, с. 120].

Метою статті є розглянути поняття терміну «англіцизм» у вузькому та широкому значенні; причини проникнення англіцизмів в українську мову; з'ясувати виправдане й невиправдане запозичення; вивчити аспекти функціонування англіцизмів у сучасному українському професійному мовленні.

Виклад основного матеріалу

Українська мова, як будь-яка інша мова в сучасному світі, постійно знаходиться в контакті з іншими світовими мовами. Неминуче в загальному вжитку з'являються іншомовні слова, через певний проміжок часу вони міцно вкорінюються. Більш 75% запозичень в українській мові за останні десятиліття припадає на запозичення з англійської мови [4, с. 73]. Деякі лінгвісти називають англійську мову мовою за статусом лінгва франка (від італійського lingua franca - «франкська мова»), тобто мовою або діалектом, який систематично використовується для комунікації між людьми, рідними мовами яких є інші мови.

Ці запозичення обумовлені як історичними причинами (розширення торгівельних й економічних зав'язків між англомовними країнами, адже надто значна вага цих країн у світовій економіці й політиці; розробка інноваційних й комп'ютерних технологій; поява глобальної мережі Інтернет), так і потребами самої мови. Зупинимося детальніше на причинах появи англійських запозичень в українській мові:

- необхідність дати найменування новим предметам, поняттям і явищам, наприклад, слова «ноутбук, органайзер, сканер»;

- відсутність в українській мові більш точного слова (за оцінками лінгвістів близько 15% новітніх англіцизмів з'явилося саме через відсутність номінативної одиниці, яка б передавала повний зміст в українській мові, наприклад, «спонсор, спрей, дайджест, віртуальний»;

- більш стисле порівняно з рідною мовою найменування, виключення описових зворотів (термопот - термос і чайник в одному, пілінгкрем - крем, що прибирає верхній шар шкіри);

- суб'єктивне сприйняття іншомовного слова як більш модного, звучного (презентація замість представлення, ексклюзивний замість виключний);

- більш точне й лаконічне значення слова (сендвіч - гамбургер, фішбургер, чизбургер, чикенбургер; кіллер - професійний вбивця, вбивця-найманець; плеєр і програвач - не є еквівалентними за своєю семантикою).

Повернімося до самого об'єкта дослідження, а точніше диференціації поняття «англіцизм». Англіцизм, за визначенням Академічного тлумачного словника української мови, це «слово або зворот, запозичені з англійської мови» [1].

У широкому значенні «англіцизм» розуміють як дещо лінгвістичне, тому вихідним вважається не мова, а національні, етнічні особливості того чи іншого мовного арсеналу. На цій підставі в групу англіцизмів можна включити слова із різних видів англійської мови (американської, австралійської, індійської тощо). У вузькому розумінні термін «англіцизм» - це поняття виключно англійської лексики.

Виходить, що англіцизмом можна назвати одиницю будь-якого мовного рівня, яка перенесена в мову й пройшла певну трансформацію або залишилася в своєму незміненому вигляді.

В основному із англійської мови запозичені іменники, оскільки їх перенос не пов'язаний зі структурними змінами. Вони приходять в українську мову одночасно із граматичною інтеграцією. Перехід англійських прикметників і дієслів також відбувається час від часу, але це явище доволі нечасте.

Дослідники відносять до сфер, що мають значну частину запозичень, сфери економіки й торгівлі (прайс-лист, холдінг, дистриб'ютор, дилер, брокер, бартер, чартер), соціально-політичні середовища, міжнародно-правові аспекти і явища (парламент, самит, консенсус, спічрайтер) і номінації державного управління (імпічмент, спікер, інавгурація, префектура, електорат, іміджмейкер). Також до іншомовних запозичень належить сфера культури (кліп, кліпмейкер, ток-шоу, дискжокей, саунд, кастинг), спортивна лексика (допінг, тренінг, армрестлінг) і побутова (кемпінг, дансинг, шопінг). Звичайно, слід зауважити IT-сферу (емейл, спам, блог, флешка, вірус).

Англомовними запозиченнями насичена корпоративна лексика багатьох професійних сфер, у тому числі англіцизми звучать на галузевих конференціях, оскільки доволі часто не існує адекватної заміни слова в українській мові.

Лінгвісти поділяють запозичення на виправдані й невиправдані. Невиправданим запозиченням вважається слово, яке вводиться в мову із іноземної як синонім для визначення того чи іншого поняття, при цьому українські слова, що визначають це поняття, вже є в наявності. Однак у сучасній професійній сфері побутує численна кількість прикладів саме невиправданого запозичення: заміна слів «прогноз» на «форкастинг», «дзвоник» на «кол», «зустріч» на «мітинг». Часте вживання подібних запозичень в діловому середовищі призводить до їх розповсюдження й закріплення в загальній лексиці. З часом всі звикли до таких англіцизмів, як спікер, релокація, рітейл, промоушен, що стали двійниками слів голова, переміщення, роздріб, просування. Розглянемо, чи йдуть на користь ці запозичення українській мові.

Мова швидко реагує на зміни в житті суспільства. Процес активізації вживання новітніх англіцизмів у сучасній українській мові - соціально значуще явище, результат змін суспільно-політичних й економічних відносин. У засвоєнні англіцизмів українською мовою з'явились різноманітні закономірності мовної еволюції. Оскільки деякі сфери сучасної науки, техніки й культури найбільш розвинуті в США й інших англомовних країнах, і слова, що позначають ці явища, найбільш активно розвиваються в англійській мові, то інтенсивне запозичення їх українською мовою, успішне їх засвоєння свідчать про природність і закономірність цього процесу. Більшість процесів, що пов'язані із запозиченнями в лексико-семантичній галузі, безпосередньо визначені домінуванням в сучасному світі в тій чи іншій галузі. У цілому можна зауважити, що світові інтеграційні процеси в галузі економіки, політики й культури охоплюють й галузь мови.

Зауважимо також, що потік англіцизмів посилився із приходом іноземних компаній. Це пояснюється тим, що документація, яка надходить в українські представництва із штаб-квартир, написана іноземною мовою. Крім того, спілкування між співробітниками головного офісу з українськими колегами відбувається англійською мовою. Це є наслідком занурення співробітників в англомовне середовище. Однак іноземна термінологія характерна не лише для мовлення співробітників іноземних компаній. У професійному середовищі все взаємопов'язано. Обмін персоналом представництв західних компаній і українських компаній відображається й у мовній сфері - поступово відбувається процес бізнес-лексики. Привнесені слова настільки вкоренилися в професійному мовленні україномовного населення, що навіть ті, хто не володіє англійською взагалі, використовують їх в процесі ділового спілкування. Незважаючи на багатство, широту й красу української мови, за словами наших співвітчизників, почасти буває складно підібрати аналоги до деяких термінів. Англіцизми можуть бути подекуди більш стислі й точніші за змістом, у той час, як українські еквіваленти вимагають довгих пояснень і уточнень, принаймні так вважають 47% опитаних компанією «HeadHunter» [5]. Досить часто співробітники не можуть відмовитися від використання іноземних виразів у силу специфіки своєї діяльності, у тому числі тому, що деякі терміни є загальновживаними на міжнародному рівні (3%), але іноді вживання англіцизмів - всього-на-всього є лише звичкою (29%) [5].

Цікавим є те, що добровільно відмовитися від англомовної лексики може кожен другий (48%); ще третина могла б це зробити, хоча і з певним дискомфортом (30%), а для п'ятої частини респондентів запозичення настільки принципові, що вони взагалі не змогли б без них працювати.

Більшість українських працівників ставляться до все більш глибокого проникнення іноземних виразів у їх професійне мовлення переважно стримано (55%). Приблизно третина респондентів позитивні в оцінках і вважають, що англіцизми йдуть на користь роботі й діловому спілкуванню [5].

Є приклади, коли невиправдане вживання іншомовної лексики замість рідної не лише засмічує українську мову, але й ускладнює її. Це використання спеціалізованого сленгу в середовищі неспеціалістів цієї галузі. Так, із фармацевтичного середовища «інлайсензинг» абсолютно незрозуміле людям, що не мають відношення до фармацевтики, а значить воно набуває описового замінника українською «право на продаж препаратів на території України під власною торговою маркою». Є й інші запозичення, розповсюджені й життєздатні в певному професійному середовищі, більш місткі й зрозумілі спеціалістам цього середовища й абсолютно незрозумілі людям, діяльність яких не пов'язана із даною галуззю.

Іншим аспектом використання запозичень в професійній сфері є практика називати посади, використовуючи англійський варіант. Публікація об'яв про найм англійською мовою також поступово стає звичною справою. Співробітники відділу кадрів вбачають у цьому свою логіку: так скорочення КАМkey account manager (менеджер по роботі із провідними клієнтами), BDM - business development manager (менеджер з розвитку бізнесу), HR - human resources (спеціаліст з управління персоналом), і подібні англомовні скорочення є досить розлогими словосполученнями. Якщо врахувати, що ділове спілкування в сучасному світі займає багато часу й вимагає швидкої інформації, то такі заміни є досить правомірними й виправданими.

Говорити по-українськи співробітникам стає дедалі важче: 86% вітчизняних працівників зізнаються, що використовують англіцизми в професійному мовленні.

Служба досліджень «HeadHunter» провела опитування серед співробітників компаній і з'ясували, що англомовні запозичення все частіше входять в наше професійне життя. Якщо років п'ять тому їх використовували у своєму мовленні 77%, то на сьогоднішній день вже 86% зізнаються, що застосовують іноземну термінологію у спілкуванні з колегами, клієнтами та підрядниками.

Важливим є те, що застосування англіцизмів у мовленні багато в чому залежить від рівня володіння відповідною мовою. Так, серед носіїв базових знань англійської до українізації з них вдаються 79% працівників, у той час, як серед практиків цей рівень зростає до 95%. Запозичені слова настільки вкоренилися в професійному мовленні українських працівників, що навіть ті, хто не володіє англійською зовсім, тим не менше використовують їх в процесі ділового спілкування (приблизно 53%). Найчастіше за все англіцизми можна зустріти в професійному мовленні працівників IT-сфери (97%), медиків, фармацевтів (96%) та представників туристичного бізнесу (96%). У той час, наприклад, держслужбовці (35%) частіше від інших надають перевагу вживанню на роботі виключно української лексики [5].

Розглянемо функціонування англіцизмів у професійному мовленні працівників тих сфер, у яких ці запозичення займають найбільший відсоток, а саме: IT-сфери, медицина.

Як правило, технічні терміни, що використовуються в професійному мовленні, проходять процес компресивного словотвору (універбація, абревіація, агглютинація). Окремо виділяються лексичні запозичення: іншомовні вкраплення й транслітерована іншомовна лексика й семантичні запозичення (структурні кальки й семантичні кальки).

Масове впровадження спеціальної лексики, що належить до IT-сфери, в українську мову почалося в 1988 році після виходу у світ журналу «PC World». Спеціалісти, що працюють у сфері інформаційних технологій, почали активно використовувати англомовні терміни й абревіатури у своєму мовленні: найменування компонентів, необхідних для функціонування комп'ютера, популярних програм, узагальнені назви тощо. Наприклад, CPU (central processing unit), RAM (random access memory), Winchester, Motherboard, Microprocessor, Network, Card, Software, Hardware, Soft, Driver, Microsoft тощо. Більшість IT-термінів є англіцизмами, але зустрічаються слова з інших європейських мов.

У поняття «компресивні способи словотворення» об'єднуються номінативні одиниці, що тотожні за значенням базовому слову або словосполученню, але відрізняються від них більш стислою формою.

Більшість використовуваних IT-термінів - слова-універбати, наприклад: оперативка - оперативна пам'ять, відуха - відеокарта (graphics card), монік - монітор, дрова - драйвера (Driver), айтішник - працівник сфери інформаційних технологій, материнка - материнська плата (Motherboard) тощо.

Вони почасти вживаються в професійному мовленні IT, на відміну від абревіації та аглютинації.

Специфічна лексика IT-сфери формує цілу підмову, яка вміщує запозичення й на їх основі великий спектр словотвірних способів.

Не відстає від IT-сфери й медицина, яка, щоправда, здебільшого використовувала латину. З чим же пов'язане таке насичення англіцизмами медичної термінології? Відповідь проста: в останні десятиліття, в час розвитку таких наук, як генетика, імунологія, мікробіологія, свій внесок в інновації відповідно вносять розвинуті країни. Через це одна із головних причин використання в медичній термінології - відкритий контакт з науковими досягненнями в нових галузях медицини з іноземними державами. Заглиблюючись в питання, можна виділити ще одну причину: оскільки терміни тої чи іншої інноваційної галузі медичної науки не мають еквівалентів в українській мові, виходимо абсолютно із природньої необхідності використовувати первинне англомовне слово або словосполучення. Так, наприклад, хірургічне втручання під назвою «войсліфт» походить від англійського складного іменника «voicelift»: «voice» - голос - «lift» - підйом, піднімати. Отримуємо, таким чином, пластичну операцію на голосових зв'язках.

Часто виникає тенденція до використання певного запозиченого слова замість описових зворотів й описових термінів (англійський герундій «screening» утворений від дієслова «to screen» - просіювати, ретельно відбирати, а в українській мові «скринінг» може бути визначений як «обстеження населення тих, хто захворів, планова діагностика всього організму». Це допомагає спростити розуміння медичного терміну, зробити його доступним та більш легким для запам'ятовування.

Цікавим фактом використання англіцизмів у медичній термінології є те, що вони вживаються навіть за умови наявності українського терміна. Але використовують все ж таки англіцизм. Це пов'язано з тим, що автохтонне поняття може не відповідати літературно-цензурним межам, звучати жаргонно й грубо (наприклад, завшивленість - англійське «pediculosis»). Більш того від деяких англіцизмів можна утворювати похідні однокореневі слова («placenta» - іменник «плацента», а також прикметник «плацентарний»), у той час як український еквівалент не дозволяє цього зробити не дозволяє.

Англіцизми відіграють велику роль у взаємодії лікарів світового рівня. Це плід зіткнення майбутнього й теперішнього.

Висновки

Іншомовні слова, що використовуються в професійній сфері, неухильно закріплюються й входять до складу нашої мови. Більшість лінгвістів погоджуються, що вживання таких слів слід вважати необхідним. За різноманітними прогнозами вчених, кількість запозичень із англійської мови, що називають поняття, які не мають аналогів в Україні, буде лише збільшуватися як в професійних галузях, так і в інших сферах життєдіяльності. Щоб бути об'єктивним в оцінці всіх цих запозичень, необхідно враховувати їх особливості. Не варто порівнювати засвоєні мовою запозичення з тими, які з'явилися в останні роки. У складі запозичених англіцизмів є немало таких, що давно увійшли в українське професійне мовлення, однак є й такі, що використовуються в мовленні як єдині номінативні одиниці розповсюджених понять, тому від них українській мові вже не позбутися.

Питання про доцільність використання в професійному мовленні запозичень не можна розв'язати однозначно. Безперечно, іншомовна термінологічна лексика незамінна, лаконічна й точна для передачі інформації в спеціальних текстах, але може виявитися неподоланним бар'єром для розуміння науково-популярного тексту непідготовленим читачем. Англіцизми давно проникли в професійну сферу й допомагають краще зрозуміти один одного в межах однієї галузі. З одного боку, подальше проникнення в професійне мовлення іншомовних слів може поставити під загрозу самобутність і унікальність української мови, з іншого, - жодна мова не може існувати ізольовано. Все тече, все змінюється, можливо, через десятки років лінгвісти будуть вивчати запозичення із африканських мов.

Список літератури

1. Академічний тлумачний словник української мови. URL: http://sum.in.Ua/s/anghlicyzm# (дата звернення: 03.06 2023).

2. Архипенко Л. І. Інтеграція новітніх англіцизмів у термінологію економічної галузі. URL: https://molodyivchenyi.ua/index.php/joumal/special_issue (дата звернення: 03.06.2023).

3. Варніч І. І. Англійські запозичення в комп'ютерній термінології німецької та української мов. Львівський філологічний часопис. 2020. № 7 С. 13-18.

4. Литвиненко О. О. Англізми в сучасній українській мові. / Молоді фахівці - майбутнє науки: збірник наукових праць. 2022. Вип. 14 С. 73-81.

5. Писаренко, М. О., Поліщук, П. О. Сфери проникнення англіцизмів в українську мову. URL: http://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/27768 (дата звернення: 04.06.2023).

6. Прийма Л. Aнгліцизми в українській медичній терміносистемі. URL:http://repository.pdmu.edu.ua/ bitstream/123456789/15653/1/Anhlitsyzmy_v_ukrayinkiy_medychniy_terminosystemi.pdf (дата звернення: 04.06.2023).

7. Прийма Л. Лінгвістичні особливості англіцизмів сфери інформаційних технологій. URL: http://repository.pdmu.edu.ua/bitstream/123456789/15654/1/Linhvistychni_osoblyvosti_anhlitsyzmiv_sfery_ informatsiynykh_tekhnolohiy.pdf (дата звернення: 04.06.2023).

8. Фельцан І. М. Проблематика функціонування англійських запозичень в термінології розважального туризму. Науковий вісник Мукачівського державного університету. 2010. № 9 (4). С. 116-120.

9. Шинкар Т. С., Левченко Т. М., Чубань Т В. Функціонування англіцизмів у мові сучасних українських масмедіа: лінгвоекологічний аспект. Закарпатські філологічні студії. 2022. Вип. 25. Т. 1. С. 76-89.

Размещено на Allbest.ru