Інтонаційна організація мовленневих актів компліменту та лестощів в англомовному кінодискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

Інтонаційна організація мовленневих актів компліменту та лестощів в англомовному кінодискурсі

Бігунова Н.О. доктор філологічних наук, професор

Савілова Л.В. кандидат філологічних наук, доцент

Стаття присвячена інтонаційним характеристикам мовленнєвих актів компліменту та лестощів в англомовному кінодискурсі. Оскільки інтонаційно-просодичне аранжування дискурсу визначається його прагматичним наміром, у статті аналізуються іллокутивні цілі адресантів мовленнєвих актів компліменту та лестощів. До основних іллокутивних цілей мовленнєвого акту компліменту віднесено намір зробити приємність, люб'язність адресату або заохотити його, намір виявити свій емоційний стан, намір висловити подяку адресату за певні дії з його боку та намір заспокоїти і підбадьорити адресата, зберегти його «обличчя». Основними іллокутивними цілями адресантів мовленнєвого акту лестощів визнано намір видати лестощі за щиру похвалу або щирий комплімент; намір отримати користь та намір спонукати адресата до дій, вигідних адресанту. Проведений аудиторський та електроакустичний аналіз інтонації фраз компліментів та лестощів дозволив виявити певні спільні риси: обидва мовленнєвих акта характеризуються використанням переважно низхідного ядерного тону та низхідним напрямом руху тону. Фрази компліменту оформлюються низхідною ступінчастою шкалою або висхідною шкалою. Фрази лестощів характеризуються більшою варіативністю шкал, ніж фрази компліменту: окрім низхідної ступінчастої шкали, мають місце висхідна, рівна та ковзна шкали. Фрази компліменту характеризуються високим рівнем вимовляння. Рівень вимовляння фраз лестощів є більш варіативним: він кваліфікується як високий у половині фраз, середній або низький у решті фраз. Тональний діапазон фраз компліментів у мовленні чоловіків середній, а в мовленні жінок вузький. Фрази лестощів вирізняються високим рівнем вимовляння. Тональний діапазон фраз лестощів є середнім, що забезпечує значення «вкрадливості», інтимності лестощів. Гучність як компліментів, так і лестощів є підвищеною, а темп вимовляння -- уповільненим, за винятком жінок, які вимовляють компліменти: вони говорять швидше.

Ключові слова: інтонація, просодія, мовленнєвий акт, комплімент, лестощі.

INTONATION ORGANIZATION OF COMPLIMENT AND FLATTERY SPEECH ACTS IN ENGLISH FILM DISCOURSE

Bigunova N. Professor, Doctor of Philological Sciences, Head of the Department of Theoretical and Applied Phonetics of the English Language, Odesa I.I. Mechnikov National University, Ukraine,

Savilova L. candidate of philological sciences, associate professor of the Department of Theoretical and Applied Phonetics of the English Language, Odesa I.I. Mechnikov National University, Ukraine,

The article focuses on intonation characteristics of compliment and flattery speech acts in English-language film discourse. Since the intonation-prosodic arrangement of the discourse is determined by its pragmatic intention, the article dwells on the illocutionary aims of the addressees of compliment and flattery speech acts. The main illocutionary aims of compliment speech act are seen as the intention to please, or encourage the addressee, the intention to release one's emotions, the intention to express gratitude to the addressee for certain actions of his, and the intention to calm down and encourage the addressee, to save his “face”. The main illocutionary aims perceived by flatterers are the desire to disguise flattery as a sincere praise or compliment; the intention to gain benefit and the intention to force the addressee into taking actions, seen as beneficial for the speaker. The carried out auditory and electroacoustic analyses of the intonation of compliments and flattery enabled the author to identify certain common tendences in terms of melodical contour: both speech acts are characterized by the predominant use of falling nuclear tone and falling tone movement. Compliments are framed with The Descending Stepping Head or The Ascending Head, while flattery is characterized by a greater variability of pre-nuclear patterns than compliments: apart from The Descending Stepping Head, The Ascending Head, The Level Head and The Sliding Head are used. Compliments are also characterized by a high pitch level. The pitch of flattering utterances is more varied: it is qualified as high in half of the phrases, medium or low in the rest of the phrases. The pitch level of compliment phrases is medium in male speech and narrow in female speech. Phrases of flattery are pronounced on a high pitch level. The voice range of flattering phrases is medium, which makes the speaker sound smarmy and wheedling. The loudness of both compliment and flattery is increased, and the pace is slowed down, except for women who utter compliments: they speakfaster.

Key words: intonation, prosody, speech act, compliment, flattery.

Вступ

Останнім часом увага лінгвістів все частіше приділяється просодичним та інтонаційним характеристикам дискурсу, оскільки будь-яка реалізація мовленнєвого потоку є складною структурною єдністю субстанції (просодичних характеристик) та функції (інтонації).

Як зазначає М. Л. Макаров, просодичний компонент є важливим для інтерпретації дискурсу, він несе велике семіотичне і психологічне навантаження: висота тону, мелодика, темп і ритм мовлення, гучність -- усе використовується під час формування сенсів в умовах усного спілкування (Макаров, 2003: 114).

Інтонаційно-просодичне аранжування тексту визначається його прагматичним наміром, особливостями композиційної та логіко-се- мантичної структури (Бровченко, Корольова, 2006; Валігура, 2010). Дослідники підкреслюють важливу роль інтонації та просодії як інструменту впливу (Григорян, Дьоміна, 2021; Matiienko-Silnytska, 2020).

Саме до просодичного аспекту звертається О. К. Пеліван, опікуючись проявами ввічливості та неввічливості в конфліктному діалогічному дискурсі (Пеліван, 2021). Н. В. Ланчуковська та О. В. Хапіна присвятили власне дослідження просодичним засобам створення ігрового змісту в англомовному мінідискурсі (Ланчуковська, Хапі- на, 2019). Н. Ф. Шкворченко опікується просодичною організацією офіційно-ділового дискурсу (Шкворченко, 2016), а В. С. Григораш звертається до темпоральних особливостей просодії мовлення носіїв діалекту скауз (Григораш, 2020). Н. Р. Григорян та Н. Ю. Дьоміна вивчають просодичні особливості переконування в англомовній судовій промові (Григорян, Дьоміна, 2021). М. Г. Тер-Григорьян та С. А. Домбровська аналізують роль інтонації у виділенні семантично важливих відрізків мовлення (Тер-Григорьян, Домбровська, 2021). Як результат, всі дослідники наголошують на важливій ролі просодії та інтонації як інструментів впливу на співбесідника, слухача чи глядача.

Проте, інтонаційні характеристики мовленнєвих актів наразі не привертали уваги науковців. Отже, пропонована розвідка націлена на заповнення певної лакуни у царині теорії мовленнєвих актів -- встановлення інтонаційних характеристик мовленнєвих актів компліменту та лестощів в англомовному кінодискурсі.

Методи дослідження. Для вирішення цього завдання була застосована комплексна методика, в основі якої лежить низка методів, розроблених науковцями фонетичної школи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (Бровченко, Волошин, Григорян, Музя, Олинчук, 2011):

• Метод теоретичного аналізу, що полягає у лінгвістичній інтерпретації даних, отриманих у результаті використання інструментальних методів;

• Метод аудиторського аналізу, що дозволяє ідентифікувати й інтерпретувати зібрані фонологічні дані;

• Метод інтонування, що полягає в графічному відображенні інтонації фрагментів вибірки;

• Інструментально-фонетичний метод для дослідження параметрів частоти, інтенсивності та тривалості одиниць дослідження;

• Статистичний метод, що полягає в математичній обробці й аналізі отриманих даних (Бровченко).

Матеріал аналізу складає вибірка зі 120 епізодів вираження компліментів та лестощів із 15 сучасних англомовних кінофільмів.

Перш ніж перейти до викладення результатів аудиторського та електроакустичного аналізу, пояснимо, що ми розуміємо під мовленнєвими актами (далі МА) компліменту та лестощів.

У нашій концепції комплімент розглядається як позитивно-оцінний експресивний синкретичний МА, що характеризується, як правило, збігом адресата й об'єкта позитивно-оцінного висловлювання, а також невеликим очікуваним перебільшенням чеснот співрозмовника. Предметами оцінки в МА компліменту виступають зовнішність, майно і досягнення адресата (Бігунова, 2017).

До основних іллокутивних цілей адресантів МА компліменту уналежнюємо: 1) намір зробити приємність, люб'язність адресату або заохотити його, що зумовлено міркуваннями ввічливості або бажанням підтримати злагоду в стосунках із ним; 2) намір виявити свій емоційний стан за допомогою визнання характеристик об'єкта оцінки (співрозмовника або близьких йому людей) як позитивних; 3) намір висловити подяку адресату за певні дії з його боку; 4) намір заспокоїти і підбадьорити адресата -- об'єкта оцінки, зберегти його «обличчя».

Лестощі розуміємо як псевдощирий позитивно-оцінний маніпулювальний синкретичний МА, що характеризується наявністю в мотивації мовця розрахунку й корисливості, а також переважно збігом адресата й об'єкта позитивної оцінки. Предметами оцінки в МА лестощів є зовнішність адресата, його моральні й інтелектуальні властивості, вміння, досягнення та вчинки. Лестощі переважно спрямовані від нижчого за статусом комуніканта до вищого.

Основними іллокутивними цілями адресантів МА лестощів, адресант якого відчуває статусно-рольову залежність від адресата, вважаємо такі: 1) прагнення видати лестощі за щиру похвалу або щирий комплімент; 2) намір отримати користь, матеріальну або нематеріальну; 4) намір спонукати адресата до дій, вигідних адресанту. Всі названі цілі адресанта лестощів є прихованими.

Результати та обговорення

Аудиторський аналіз інтонаційних особливостей фраз компліментів та лестощів проводився за методом контрастного виділення інтонаційних характеристик. П'яти українським аудиторам, викладачам фонетики англійської мови, було запропоновано прослухати фрази компліментів та лестощів, виокремлені з сучасного англомовного кінодискурсу, та встановити тональні, мелодійні та темпоральні характеристики цих фраз.

Згідно з думкою аудиторів, у фразах як компліменту, так і лестощів переважно використовується низхідний ядерний тон (76,5 та 84 % вживань відповідно). Поширеність низхідного ядерного тону можна пояснити його властивістю забезпечувати категоричність висловлюванню, що важливо для адресантів позитивної оцінки. В інших випадках вживається висхідно-низхідний тон (20,6 та 10,5 % відповідно). Вживання висхідно-низхідного ядерного тону дозволяє адресанту висловити захват, захоплення, грайливість, кокетування, але з іншого боку, надає мовленню відтінок поблажливості.

За даними аудиторського аналізу, у МА лестощів напрямок руху тону в перед'ядерних частинах фраз є переважно низхідним (71,4 % фраз), значно рідше у рівній пропорції (14,3 %) фрази лестощів характеризуються висхідним або рівним напрямом руху тону. Половина фраз компліменту характеризуються низхідним напрямом руху тону, можливими також є висхідний та рівний напрямки (31,8 та18,2 % відповідно). Щодо типу шкал (див. табл. 1), переважає низхідна ступінчаста шкала (56 % фраз компліменту та 46,1 % фраз лестощів). іллокутивний комплімент мовленнєвий

В цілому, фрази лестощів характеризуються більшою варіативністю шкал, ніж фрази компліменту. Окрім низхідної ступінчастої шкали, мають місце висхідна, рівна та ковзна шкали (15,4, 15,4 та 23 % відповідно).

Таблиця 1 Типи шкал у фразах компліментів та лестощів (%)

Відмінною рисою фраз компліментів є активне (28 %) вживання висхідної шкали, яка є менш характерною для фраз лестощів (15.4 %). Висхідна ступінчаста шкала створює яскраве інтонаційне тло для низхідного ядерного тону широкого діапазону. Разом вони складають яскраве контрастне утворення, що забезпечує значення здивування, захвату, захоплення, викликаних об'єктом компліменту. Менш активно вживається ковзна шкала (16 %).

Аудиторське дослідження тонального рівня й тонального діапазону фраз відображає таблиця 2.

Таблиця 2 Тональні характеристики фраз компліментів та лестощів (%)

Фрази лестощів демонструють більшу варіативність тонального рівня, що можна пояснити численними прихованими інтенціями мовця, який намагається, з одного боку, звучати бадьоро, видаючи власне висловлення за щирий комплімент, а з іншого -- улесливо та інтимно. Фрази компліменту вимовляються або на високому, або на середньому рівні, що визначається ступенем їхнього емоційного «накалу». Діапазон як фраз компліменту, так і фраз лестощів широкий або середній.

Згідно з думкою аудиторів, в цілому фрази позитивної оцінки характеризуються нормальною гучністю. Підвищення гучності, яке свідчить про деяку перебільшеність, награність, навіть фальшивість, притаманне 21,6 % фраз лестощів.

Щодо темпу мовлення, аудиторський аналіз свідчить про уповільнення темпу під час вимовляння як фраз компліменту (72,2 %), так і фраз лестощів (60,3 %). За допомогою повільного темпу мовець досягає враження переконливості, щирості, захопленості.

Далі ми звернулися до електроакустичного аналізу, завданням якого було підтвердити, спростувати або уточнити дані аудиторського аналізу просодичних особливостей фраз компліменту та лестощів. Звісно, окрім диференціації типів фраз, ми також порівнювали чоловіче та жіноче мовлення, оскільки вони мають певні фізіологічні відмінності.

Передусім ми обчислювали ЧОТ фраз, цей параметр відповідає перцептивно сприйманому параметру висотного тонального рівня. Були досліджені такі частотні показники: ЧОТ першого наголошеного складу, ЧОТ ядерного складу, максимальне значення ЧОТ у фразах, мінімальне значення ЧОТ у фразах і частотний діапазон фраз. Завданням цього етапу дослідження було встановити, чи підтверджують дані електроакустичного аналізу перцептивні спостереження, зроблені аудиторами. Отримані дані відбиті в таблиці 3.

Таблиця 3 Частотні показники фраз компліментів та лестощів, Гц

Перш за все, слід наголосити на значно більш високих показниках ЧОТ у фразах, вимовлених жінками. В цілому, в чоловічому виконанні більш високі показники ЧОТ спостерігаються на ядерних складах, а в жіночому -- на перших наголошених складах. Найбільш високі показники характеризують перший наголошений склад у фразах лестощів (371 Гц), вимовлених жінками. У чоловічій реалізації показники ЧОТ є однаковими (176 Гц) для обох типів фраз.

Більш широкий діапазон властивий фразам лестощів, які були вимовлені жіночими голосами (225 Гц). У чоловічому виконанні більш широкий діапазон вирізняє фрази компліменту (105 Гц), а фрази лестощів вимовляються низьким, вкрадливим голосом, і тому не характеризуються розширенням тонального діапазону.

На наступному етапі електроакустичного експерименту був досліджений параметр інтенсивності, який відповідає такому перцептивно сприйманому параметру, як гучність. Показники інтенсивності першого наголошеного складу, ядерного складу, максимальної і середньої інтенсивності позитивно-оцінних фраз демонструє таблиця 4.

Таблиця 4 Показники інтенсивності фраз компліментів та лестощів, dB

Як свідчать дані таблиці 4, показники інтенсивності вище у фразах, вимовлених чоловічими голосами, що відповідає фонологічним стандартам. При цьому діапазон значень інтенсивності фраз досить вузький і незначно коливається залежно від типу фрази.

Відносно параметра середньої інтенсивності, у чоловіків він вище у фразах компліменту (59 dB), а у жіночому мовленні параметр середньої інтенсивності вище у фразах лестощів (63 dB). Параметр максимальної інтенсивності теж вище у фразах лестощів: у чоловічому виконанні 65 dB, а в жіночому -- 66 dB.

Показник інтенсивності першого наголошеного складу фраз компліментів становить 61 dB у чоловіків та 58 dB у жінок, а показник інтенсивності першого наголошеного складу фраз лестощів сягає 61 та 64 dB. Показник інтенсивності ядерного складу фраз компліментів становить 60 у чоловіків та 57 dB у жінок, а показник інтенсивності ядерного складу фраз лестощів сягає 58 та 62 dB відповідно.

На завершальному етапі електроакустичного дослідження ми вивчали параметр тривалості (див. табл. 5).

В цілому фрази, вимовлені жінками, є значно довшими за фрази, вимовлені чоловіками. Темп вимовляння фраз компліментів у чоловіків слід визначити як уповільнений (225 мс), а у жінок -- як нормальний (206 мс). Фрази лестощів характеризуються уповільненим темпом вимовляння як у чоловіків, так і у жінок (тривалість складу у чоловіків сягає 239 мс, а у жінок -- 254 мс).

Таблиця 5 Показники тривалості фраз компліментів та лестощів, мс

Висновки

Таким чином, за даними проведеного аудиторського та електроакустичного дослідження, фрази як компліменту, так і лестощів характеризуються використанням переважно низхідного ядерного тону та низхідним напрямом руху тону. Фрази компліменту оформлюються низхідною ступінчастою шкалою (56 %), або висхідною (28 %) і рідше ковзною (16 %) шкалою. Фрази компліменту характеризуються високим рівнем вимовляння (максимум ЧОТ дорівнює 193 Гц у чоловіків і 312 Гц у жінок). Тональний діапазон у мовленні чоловіків середній (113 Гц), а в мовленні жінок вузький (199 Гц), що допомагає створити довірливу, інтимну тональність спілкування. Гучність є підвищеною (у чоловіків середня інтенсивність дорівнює 59 dB, а у жінок 52 dB), а темп вимовляння фраз у чоловіків є уповільненим, а у жінок -- нормальним (тривалість складу у чоловіків складає 225 мс, а у жінок 206 мс).

Фрази лестощів характеризуються більшою варіативністю шкал, ніж фрази компліменту. Окрім низхідної ступінчастої шкали (46,1 %), мають місце висхідна, рівна та ковзна шкали (15,4, 15,4 та 23 % відповідно). Рівень вимовляння фраз лестощів також є варіативним: він кваліфікується як високий в 42,9 % фраз, середній -- в 33,3 % фраз і низький -- в 23,8 % фраз. Фрази лестощів вирізняються високим рівнем вимовляння (максимум ЧОТ дорівнює 187 Гц у чоловіків і 363 Гц у жінок). Тональний діапазон фраз лестощів є середнім (94 Гц у чоловіків і 225 Гц у жінок), що забезпечує значення «вкрадливості», інтимності лестощів. Гучність вимовляння фраз лестощів є підвищеною (середня інтенсивність складає 57 dB у чоловіків і 63 dB -- у жінок). Фрази лестощів характеризуються дещо уповільненим темпом вимовляння (тривалість складу у чоловіків сягає 239 мс, а у жінок 254 мс).

Отже, адресанти МА лестощів зосереджені на тому, щоб «замаскувати» лестощі під щиру похвалу або комплімент, докладають більше зусиль до інтонаційного забарвлення власного мовлення: воно й виявляється більш емфатичним та варіативним, ніж вимова компліментів.

Список літератури

1. Бігунова Н. О. Позитивна оцінка: від когнітивного судження до комунікативного висловлювання: монографія. Одеса: КП ОМД, 2017. 580 с.

2. Бровченко Т А., Корольова Т М. Фонетика англійської мови (контрастивний аналіз англійської та української вимови): підручник. 2-ге вид., перероблене та доповнене. Миколаїв: Вид-во МДГУ імені Петра Могили, 2006. 300 с.

3. Бровченко Т А., Волошин В. Г, Григорян Н. Р. и др. Методы обработки результатов экспериментально-фонетических исследований речи и их лингвистическая интерпретация. Одесса: Феникс, 2011. 186 с.

4. Валігура О. Р Лінгвокогнітивні і комунікативні основи фонетичної інтерференції (експериментально-фонетичне дослідження англійського мовлення українців): автореф. дис. ... докт. філол. н.: 10.02.04, 10.02.15. Київ, 2010. 32 с.

5. Григораш В. С. Темпоральні особливості просодії мовлення носіїв діалекту скауз. Записки з романо-германської філології. 2020. Вип. 1(44). С. 90- 97. DOI: https://doi.org/10.18524/2307- 4604.2020.1(44).211000

6. Григорян Н. Р, Дьоміна Н. Ю. Просодичні особливості переконування в англомовній судовій промові. Науковий вісник МГУ. Серія: Філологія. Одеса, 2021. Том 1, випуск 47. С. 54- 58. DOI https://doi.org/10.32841/2409- 1154.2021.47-1.14

7. Ланчуковська Н. В., Хапіна О. В. Просодичні засоби створення ігрового змісту в англомовному мінідискурсі. Вчені записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. Київ, 2019. Том 30 (69), № .1 С. 75- 78.

8. Макаров М. Л. Основы теории дискурса. Москва: ИТДГК «Гнозис», 2003. 280 с.

9. Пеліван О. К. Ввічливість/неввічливість в конфліктному діалогічному дискурсі: просодичний аспект. Записки з романо-германської філології. Одеса: Фенікс, 2021. Випуск 1 (46). С. 61-69. DOI: https://doi.org/10.18524/2307- 4604.2021.1(46).234399

10. Тер-Григорьян М. Г., Домбровська С. А. Роль інтонації у виділенні семантично важливих відрізків мовлення (на матеріалі сучасного англомовного кіно дискурсу). Нова філологія. 2021. № 82. С. 292- 299. DOI: https://doi. org/10.26661/2414- 1135- 2021- 82- 47

11. Шкворченко Н. М. Компаративні особливості просодичного оформлення англомовного та російськомовного офіційно-ділового дискурсу. Молодий вчений. Херсон: Гельветика, 2016. № 8. С. 323- 325.

12. Matiienko-Silnytska A. V Intonation peculiarities of English Judicial Discourse. Нова філологія: збірник наукових праць. Запоріжжя: Видавничий дім «Гельветика», 2020. Вип. 80, том 2. С. 15-19. DOI https://doi.org/10.26661/2414- 1135-2020- 80- 2-2

References

1. Bihunova N. O. (2017). Pozytyvna otsinka: vid kohnityvnoho sudzhennia do komu- nikatyvnoho vyslovliuvannia: monohrafiia. Odesa: KP OMD.

2. Brovchenko T. A., Korolova T. M. (2006). Fonetyka anhliiskoi movy (kontrastyvnyi analiz anhliiskoi ta ukrainskoi vymovy): pidruchnyk. 2-he vyd., pereroblene ta dop- ovnene. Mykolaiv: vyd-vo MDHU imeni Petra Mohyly.

3. Brovchenko T. A., Voloshin V. G., Grigorjan N. R., Muzja E. M., Olinchuk V. V. (2011). Metody obrabotki rezul'tatov jeksperimental'no-foneticheskih issledovanij rechi i ih lingvisticheskaja interpretacija. Odessa: Feniks.

4. Valihura O. R. (2010). Linhvokohnityvni i komunikatyvni osnovy fonetychnoi in- terferentsii (eksperymentalno-fonetychne doslidzhennia anhliiskoho movlennia ukraintsiv). Avtoref. dys. ... dokt. filol. n.: 10.02.04, 10.02.15. Kyiv.

5. Hryhorash V. S. (2020). Temporalni osoblyvosti prosodii movlennia nosiiv dialektu skauz. Zapysky z romano-hermanskoi filolohii, Vyp. 1(44), 90- 97.

6. Hryhorian N. R., Domina N. Yu. (2021). Prosodychni osoblyvosti perekonuvannia v anhlomovnii sudovii promovi. Naukovyi visnyk MHU. Seriia: «Filolohiia». Tom 1, Vypusk 47. Odesa, 54- 58.

7. Lanchukovska N. V., Khapina O. V. (2019). Prosodychni zasoby stvorennia ihrovoho zmistu v anhlomovnomu minidyskursi. Vcheni zapysky Tavriiskoho natsionalnoho universytetu im. V. I. Vernadskoho: Filolohiia. Sotsialni ko- munikatsii. Tom 30 (69), № 1. Kyiv, 75- 78.

8. Makarov M. L. (2003). Osnovy teorii diskursa. Moskva: ITDGK «Gnozis».

9. Pelivan O. K. (2021). Vvichlyvist/nevvichlyvist v konfliktnomu dialohichnomu dyskursi: prosodychnyi aspekt. Zapysky z romano-hermanskoi filolohii / za red. I. M. Kolehaievoi. Vypusk 1 (46). Odesa: Feniks, 61-69.

10. Ter-Hryhorian M. H., Dombrovska S. A. (2021). Rol intonatsii u vydilenni se- mantychno vazhlyvykh vidrizkiv movlennia (na materiali suchasnoho anhlomovno- ho kinodyskursu). Nova filolohiia. № 82, 292- 299.

11. Shkvorchenko N. M. (2016). Komparatyvni osoblyvosti prosodychnoho oform- lennia anhlomovnoho ta rosiiskomovnoho ofitsiino-dilovoho dyskursu. Molodyi vchenyi. Kherson: Helvetyka. № 8, 323- 325.

12. Matiienko-Silnytska A. V. (2020). Intonation peculiarities of English Judicial Discourse. Nova filolohiia: zbirnyk naukovykh prats. Zaporizhzhia: Vydavnychyi dim «Helvetyka». Vyp. 80. Tom 2, 15-19.

Размещено на Allbest.ru