Стереотип поляка в сучасній польській фразематиці (на основі анкетування студентів польських вишів)
Аналіз стереотипу поляка серед сучасної студентської молоді із різних регіонів Польщі. Мета дослідження полягає у відображенні автостереотипних рис поляка. Виокремлення уявлень здійснено на основі фразематики, зібраної шляхом анонімного анкетування.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 18.11.2023 |
| Размер файла | 40,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Стереотип поляка в сучасній польській фразематиці (на основі анкетування студентів польських вишів)
Ольга Филипець,
аспірантка кафедри польської філології Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, Україна)
Анотація
Статтю присвячено аналізу стереотипу поляка серед сучасної студентської молоді із різних регіонів Польщі. Мета дослідження полягає у відображенні автостереотипних рис поляка. Виокремлення стереотипних уявлень здійснено на основі фразематики, зібраної шляхом анонімного анкетування, проведеного у 2018-2019 р. серед 1195 студентів-філологів польських університетів: Університету ім. Адама Міцкевича (Познань), Ягеллонського університету (Краків), Жешівського університету (Жешів), Університету ім. Марії Кюрі-Склодовської (Люблін), Університету Миколая Коперника (Торунь), Вроцлавського університету (Вроцлав), Сілезького університету (Катовіце) та Лодзького університету (Лодзь). Кількість респондентів у студентському середовищі кожного з університетів перевищує позначку 100 осіб, що забезпечує вірогідність проведеного експерименту, який апробований у етнолінгвістичних дослідженнях. У пропонованій статті аналізуємо відповіді лише на одне запитання анкети: Proszg podac znane Pani/Panu przysiowia, porzekadia, state potqczenia wyrazowe, frazeologizmy o Polakach. Зібрані з анкет одиниці віддзеркалюють автостереотипні риси поляка, які відсилають до таких аспектів позамовної дійсності: комунікативно-психічного, психо-суспільного, політичного і культурного. Виявлено, що найповніше з огляду на кількість автостереотипних рис представлений комунікативно-психічний аспект, де поляк: вчиться на своїх помилках, уміє давати собі раду, хоробрий, відкритий, допитливий, але водночас нестабільний у поглядах і неприязний до інших поляків (особливо, за кордоном) тощо. У світлі психо-суспільного аспекту поляк представлений як скупий, але й гостинний, він любить їжу, алкоголь, а також увиразнюється стереотип поль- ки-матері та поляків як однієї великої родини. Політичний аспект характеризує поляка з огляду на любов до Польщі, патріотизм. Крізь призму культурного аспекту автостереотип поляка творять такі риси: польська мова, відсталість, релігійність, католик. поляк стереотип фразематика
Ключові слова: стереотип поляка, анкетування, студенти, фразематична одиниця, семантика, етнолінгвістика.
Olga FYLYPETS,
PhD student at the Department of Polish Philology Ivan Franko National University of Lviv (Lviv, Ukraine)
THE STEREOTYPE OF THE POLE IN MODERN POLISH PHRASEMATICS (BASED ON A SURVEY OF STUDENTS OF POLISH UNIVERSITIES)
The article is devoted to the analysis of the stereotype of a Pole among modern student youth from different regions of Poland. The purpose of the study is to reflect the autostereotypical features of a Pole. Stereotypes were identified on the basis of phrasematics collected through an anonymous survey conducted in 2018-2019 among 1,195 philology students of Polish universities: Adam Mickiewicz University (Poznan), Jagiellonian University (Krakow), University of Rzeszow (Rzeszow), Maria Curie-Skiodowska University (Lublin), Nicolaus Copernicus University (Torun), University of Wroclaw (Wrociaw), University of Silesia (Katowice) and University of Lodz (Lodz). The number of respondents in the student environment of each of the universities exceeds the mark of 100 people, which ensures the reliability of the conducted experiment, which has been tested in ethnolinguistic research. In the proposed article, we analyze the answers to only one question of the questionnaire: Prosze podac znane Pani/Panu przysiowia, porzekadia, state zaiazne wyrazowe, frazeologizmy o Polakach. The units collected from the questionnaires reflect the autostereotypical features of the Pole, which refer to the following aspects of non-linguistic reality: communicative-psychological, psycho-social, political and cultural. The units collected from the questionnaires reflect the autostereotypical features of the Pole, which refer to the following aspects of non-linguistic reality: communicative-psychological, psycho-social, political and cultural. It was found that the communicative and psychological aspect is the most comprehensive in terms of the number of autostereotypical traits, where a Pole: learns from his mistakes, knows how to take care of himself, brave, open, inquisitive, but at the same time unstable in his views and unfriendly to other Poles (especially abroad) etc. In the light of the psycho-social aspect, the Pole is presented as stingy, but also hospitable, he loves food, alcohol, and the stereotype of the Polish mother and Poles as one big family is expressed. The political aspect characterizes a Pole in terms of love for Poland, patriotism. Through the prism of the cultural aspect, the following features create the self-stereotype of a Pole: Polish language, backwardness, religiosity, Catholicism.
Key words: stereotype of a Pole, questionnaire, students, phraseological unit, semantics, ethnolinguistics.
Постановка проблеми. Інтердисциплінарність явища стереотипу відкриває перед науковцями широкий спектр методологічних основ його дослідження. Однак у мовознавстві важливо чітко окреслити дослідницьку траєкторію пошуку і аналізу стереотипних уявлень. У пропонованому дослідженні стереотип розуміємо у світлі антропоцентричного підходу в етнолінгвістиці як "суб'єктивно детерміноване, спрощене, узагальнене уявлення про певний об'єкт, що містить відповідну оцінку і є інтерпретацією дійсностіТут і далі переклад наш - О.Ф." (Bartminski, 2008: 24). Представники однієї спільноти формують уявлення про себе - автостереотипи, протиставляючи їх уявленням про репрезентанта іншої, чужої групи - гетеростереотипам. Усі стереотипні уявлення віддзеркалюються у розмовному варіанти мови, доступ до якої дає експериментальний метод нагромадження даних - анкетування. Так, шляхом анкетування можна виявити закріплені серед носіїв стереотипних суджень мовні одиниці, які - на потреби сьогоднішньої статті - трактуємо як одиниці фразематикиФразематика є прагматично зумовленою і включає в. Фразематика в нашому випадку охоплює сукупність різних видів більшою чи меншою мірою відтворюваних у межах певної мовно-культурної спільноти мовних одиниць. Це, наприклад, власне фразеологізми (ідіоматика), усталені звороти більшого чи меншого ступеня семантичної спаяності, відомі фрази, цитати, заголовки, вислови (т.зв. крилаті вирази), культурно значущі назви, прислів'я та приказки та ін. У матеріалі з'являються також модифіковані усталені вислови - наприклад, коли в відомому вислові (до прикладу, традиційній пареміологічній одиниці) замінено котрийсь із компонентів, щоб "наблизити" мовну одиницю до конкретних реалій сучасності. Тому на потреби пропонованої статті усі зібрані одиниці називатимемо фразематичною одиницею (далі ФмО). На основі фразематики - серед іншого - можна простежити оцінну характеристику, категоризацію респондентами аналізованого етноніма поляк, а також конфігурацію аспектів позамовної дійсності. У пропонованій статті термін "аспект" використовуємо у його етнолінгвістичному значенні як "домену, виокремлену з визначеної точки зору" (Niebrzegоwska-Bartmmska, 2014: 78).
Отже, описуючи предмет, людина відносить його до певного сегмента позамовної дійсності, обирає спосіб інтерпретації відповідно до своїх поглядів. В етнолінгвістичних дослідженнях послуговуються терміном "фасет" як альтернативним до "аспекту" у значенні "підкатегорії чи групи класів, що відповідають якійсь спільній характеристиці" (Niebrzegоwska-Bartmmska, 2014: 78). Однак перелік "фасетів" є сталим, заздалегідь визначеним, і зібраний матеріал підпорядковується цьому поділу. Натомість перелік аспектів - як у нашому випадку - детермінований матеріальною базою (фактичним матеріалом).
Мета дослідження полягає у виявленні автостереотипних рис поляка на основі сучасної фразематики у свідомості студентської молоді з різних міст Польщі (Торуня, Кракова, Катовіц, Любліна, Лодзі, Вроцлава, Жешова, Познані).
Матеріал дослідження охоплює 57 одиниць (969 прикладів, включно з повторюваними в різних анкетах фіксаціями тієї самої одиниці), зібраних у 2018-2019 р. шляхом анкетування 1195 студентів філологічних спеціальностей. Анкетування охоплює понад 100 респондентів у кожному студентському середовищі, що забезпечує репрезентативність дослідження (Bartminski, 2014): 140 студентів Університету ім. Адама Міцкевича в Познані, 117 студентів Ягеллонського університету в Кракові, 197 студентів Жешівського університету, 110 студентів Університету ім. Марії Кюрі-Склодовської в Любліні, 166 студентів Університету Миколая Коперника в Торуні, 140 студентів Вроцлавського університету, 128 студентів Сілезького університету в Катовіцах та 197 студентів Лодзького університету. У цьому дослідженні до уваги беремо відповіді лише на одне запитання анкети - Proszq podac znane Pani/Panu przyslowia, porzekadla, stale polqczenia wyrazowe, frazeologizmy o Polakach. На пропоноване запитання відповіли 834 (69,5%) студенти, а не відповіло 361 (30,2%). Значний відсоток відсутніх відповідей, з одного боку, свідчить про розуміння респондентами сенсу запитання (що мова йде про відтворювані і доволі усталені в мовній спільноті одиницісебе мовні одиниці, які мовець відтворює у певній ситуації у визначеній формі і значенні (Chlebda, 1991: 25-26).
наводили і "свої", "створювані" одиниці, які ми не вважаємо фразематичними. Такі створювані, а не відтворювані з пам'яті студентів одиниці становили третю частину анкетного матеріалу.), а з іншого боку - про непевність опи-
3 Додамо, що до уваги у цій статті беремо лише студентські відповіді із відтворюваними і усталеними словосполученнями, цитатами, зворотами - тобто одиниці, які можна вважати фразематичними. Тим часом студенти туваних, недостатність у них відповідних знань у сфері фразематики про поляка. Слід додати, що студенти, окрім одиниць із компонентом Polak, polski (polska), подають також одиниці із компонентом-назвою країни Polska. У пропонованій статті на основі одиниць із лексемою Polska можна виявити автостереотип представників цієї країни. Зрідка студенти подають одиниці без етноніма поляк і похідних слів від нього, які однак також відображають стереотипні риси аналізованого у цій праці об'єкта, тому і їх узято до уваги.
Аналіз останніх досліджень. У польському та українському мовознавстві відомо багато праць, які стосуються вивчення стереотипу поляка з урахуванням різної матеріальної бази. Етностереотипні уявлення про поляка відззеркалено ще у народних віруваннях і приповідках, укладених
І. Франком (Франко, 1898а; 19086). Автостереотип поляка на основі польської пареміології з етнонімним компонентом досліджував Б. Струмінський (Struminski, 1995). Є. Бральчик проаналізував окремі польські паремії та усталені словосполуки з урахуванням стереотипізації на їхній основі деяких рис поляка (Bralczyk, 2006). Є. Бартмінський - серед іншого - у своєму доробку представив концепт поляка у світлі анкетних даних (Bartminski, 2014). Й. Шадура описала автостереотип поляка, виокремлюючи критерії польськості (Szadura, 1993). А. Кравчук на основі анкет аналізувала гетеростереотип поляка серед студентів зі Львова (Krawczuk, 2008). О. Филипець - ураховуючи експериментальні типи даних - досліджувала автостереотипні риси поляка серед студентів із різних міст Польщі на матеріалі: анкетних дефініцій, запропонованих респонедентами з Катовіц (Филипець, 2020); слів - відповідників, що їх використовують студенти для номінації поляка (Fyiypec, 2021) та анекдотів про поляка, закріплених у мовній свідомості польської студентської молоді (Fyiypec, 2021б); рис "ідеального" поляка з перспективи студентів Жешова, Лодзі, Вроцлава і Катовіц (Fyiypec, 2021в); речей і предметів, що асоціюються жешівським студентам з поляком (Филипець, 2019), студентських дефініцій, рис "типового" поляка, що їх запропонувати лодзькі і торунські студенти (Филипець, 2019; Fyiypec, 2020). Однак вивчення закріпленої у свідомості польської молоді фразематики про поляка залишається поза науковою увагою українських і польських мовознавців.
Актуальність дослідження зумовлена потребою комплексного аналізу зібраної з анкет сучасної фразематики і на її основі - наскільки це можливо - віддзеркалення автостереотипних рис поляка серед студентської молоді Польщі.
Виклад основного матеріалу. Експоновані на основі студентської фразематики стереотипні риси поляка відсилають до таких аспектів позамовної дійсності: психо-суспільного, комунікативно-психічного, політичного, культурного. У нашому матеріалі одиниці, що відсилають до комунікативно-психічного аспекту, характеризують поляка з огляду на його комунікативні здібності та психічні особливості, які є сталими і проявляються у поведінці, темпераменті та характері. Психосуспільний аспект охоплює одиниці, що вказують на психологічні риси поляка, детерміновані соціальними чинниками, наприклад, ставлення до грошей, родинні стосунки, гостинність. У одиницях із політичного аспекту актуалізуються ознаки з огляду на ставлення поляків до своєї країни і держави, її політичної орієнтації. Риси із культурного аспекту характеризують поляка головно крізь призму релігії і мови поляка, а також його рівня освіти та ввічливості. Варто зазначити, що межі аспектів не завжди є чіткими, адже експоновані риси можуть одночасно належати до різних семантичних груп у їхніх периферійних зонах. Наприклад, важко буває в деяких випадках відрізнити ознаки, що могли б належати до комунікативно-психічного аспекту і психо-суспільного аспекту, чи є одиниці, що експонують риси і культурного, і психо-суспільного аспектів. Наприклад, ФмО Polaczek-cebulaczek одночасно виявляє риси поляка як відсталого, скупого і заздрісного, де "відсталість" як рівень розвитку відсилає до культурного аспекту, скупість як ставлення до грошей - до психо-суспільного, а заздрість - до комунікативно-психічного. ФмО Co Polak to hetman, co Polak to rycerz також може репрезентувати риси із трьох аспектів: психо-суспільного - віддзеркалює певний суспільний чи військово-дворянський стан поляків; комунікативно-психічного - відображає відважність, хоробрість поляків; політичного - експонує винятковість польського народу і гордість за належність до нього. У статті цю одиницю залічуємо до психо-суспільного аспекту з огляду на самоідентифікацію кожного поляка як репрезентанта привілейованих станів. Традиційний польський вислів Bog, honor, ojczyzna репрезентує релігійність, честь і патріотизм поляків і, відповідно, відсилає одночасно до культурного, комунікативно-психічного та політичного аспекту. У нашому дослідженні вміщуємо цю одиницю у політичному аспекті, адже вона передусім, на нашу думку, репрезентує цінності, що підтверджують польськість. ФмО Musi to na Rusi, a w Polsce jak kto chce може актуалізувати вільні погляди усіх громадян (політичний аспект), але й нестабільну суспільну ситуацію (психо-суспільний аспект). З огляду на протиставлення стану речей у Польщі до Русі, вищенаведений вислів схиляємося зарахувати до політичного аспекту. У ФмО Polak, Wqgier dwa bratanki i do szabli, i do szklanki, де експонуються риси братерства, хоробрості і любові до алкоголю. Риса братерство, на нашу думку, може відсилати до комунікативнопсихічного (прояв характеру людини) і до психосуспільного аспекту (людські відносини). Схиляємося зарахувати цю ФмО до психо-суспільного аспекту з огляду на братні стосунки, на основі яких формуються інші риси поляка.
Найчастіше у світлі комунікативно-психічного аспекту польські студенти подають ФмО Mqdry Polak po szkodzieУсі студентські відповіді подаємо в оригіналі польською мовою, не змінюючи їхньої форми і орфографії. (308Цифра у дужках означає загальну кількість поданих респондентами однакових одиниць або їх репрезентацію у відсотках.) (20ВПерелік скорочень уміщено наприкінці статті., 75Ж, 40К, 34Л, 32П, 38Лб, 57Т, 12Кр) або його модифікацію із етнонімом поляк на першому місці: Polak mqdry po szkodzie (67) (В 11, 15Ж, 7К, 14Л, П 7, Лб 14). Респондент із Жешова пояснює: Polacy dostrzegajq swoj biqd, wtedy jestjuz zapozno. Закріплена у мовній свідомості студентів ФмО, що підтверджується частотою появи у анкетах, експліцитно виявляє автостереотипну рису поляка, який не передбачає негативних наслідків своїх дій чи подій загалом, а мудрість до нього приходить лише згодом: Polak sobie kupi, ze iprzed szkodq ipo szkodzie giupi" (2) (Ж, П). Простежуємо, що контекст наведеної вище цитати запозичено до поданого студентами вислову Polak przed szkodq i po szkodzie giupi (6) (2В, Ж, Лб, 2К). У цьому варіанті фразематичної одиниці експонується автостереотипна риса - недалекоглядність і невміння робити висновки.
Позитивний автостереотип поляка, що володіє винятковим умінням, універсальною здібністю вирішити будь-яку справу, експонує ФмО Polak potrafi (82) (14T, 6В, 21 Ж, 9Лб, 6Т, 14П,15К, 11Л). Подаючи закріплений у польській мові вислів, респондент із Лодзі додає: Polak potrafi z niczego zrobi cos (Л). Натомість респондент із Катовіц аналізовану ФмО пояснює за допомогою іншого поширеного у польській мові вислову: Polak potrafi wyjsc jak Zabiocki (K) - понести великі втрати, незважаючи на планований успіх. Отже, звідси бачимо, що поляк не завжди може отримати користь, але він може і щось втрачати. Наведена студентами у анкетах одиниця Gdzie diabei nie moze, tam Polaka posle (9) (П, В, Л, 2Ж, 2Лб, 2Кр) є модифікацією ФмО Gdzie diabei nie moze, tam babq posle. Цей варіант ілюструє спритність та безстрашність поляка, який згоден виконувати підступні вказівки і може впоратися з будь-якими труднощами. Про автостереотипну прямолінійність і відкритість поляка, які відносимо до комунікативно-психічного аспекту, свідчить запропонована 11 разів респондентами ФмО U Polaka, co w sercu, to i na jqzyku (11) (В, 8Ж, 2К)
ФмО Polak jak maipa, co ujrzy, to chce miec (3) (В, 2Ж), яку студенти подають у анкетах тричі, відображає допитливість поляка. 4 рази в анкетах з'явилася цитата з пісні А. Грабовського Polacy, nic siq nie staio (4) (2Лб, 2Т). У польськомовному обігу ця фраза вживається як своєрідне заспокоєння наприкінці футбольних, культурних і політичних подій, що завершуються поразкою. На її основі у світлі комунікативно-психічного аспекту формується стереотип спокійного поляка, що вміє опанувати себе у складній ситуації.
Студентські відповіді транслюють автостереотип поляка як сварливого і нестабільного у єдності мислення або політичних поглядів, наприклад, Gdzie dwoch Polakow, tam trzy zdania (24) 2Кр, 2Т, 2П, 2Л, 3К, 9Ж, 4В); Gdzie dwoch Polakow, tam 3 partie polityczne (В). Респондент із Вроцлава пише: Polacy sq niezdecydowani i niestali w poglqdach (В); Про стереотипну спритність і корисливість поляка, який на фоні конфлікту інших може отримати для себе перевагу, свідчать такі ФмО: Gdzie dwoch siq bije, tam trzeci korzysta (Л); Gdzie dwoch siq bije, tam Polak korzysta (П).
У ФмО Polak, Wqgier dwa bratanki, i do szabli i do szklanki (191) (18В, 33Ж, 36К, 16Л, 28П, 15Т, 17КР, 28ЛБ) і її варіантах зі зміною етнонімів Polak Ukrainiec dwa bratanki (2) (В, К); Polak Siowak dwa bratanki, i do picia i do szklanki (Ж) відображаються братні стосунки поляків із угорцями, українцями і словаками, адже поляки вміщують репрезентантів цих національностей у шкалі "свій", не відсилаючи до опозиції "чужий". Увиразнюються також автостереотипні риси поляка і гетеростереотипні риси угорця, українця і словака: хоробрість, відважність, готовність до боротьби (комунікативно-психічний аспект) і любов до алкоголю (психо-суспільний аспект).
У анкетах з'являються ФмО Polak Polakowi wilkiem (13) (Ж, 4К, 3Л, 4Лб, Кр), Polak Polakowi Polakiem (2) (Ж, Т), що відсилають до популярної латинської сентенції Плавта Czlowiek czlowiekowi wilkiem, яка вживається на позначення егоїстичної і недоброзичливої людини у стосунку до інших осіб. Конотативне значення одиниці Polak Polakowi wilkiem дає можливість стверджувати про існування автостереотипних рис лицемірство, ворожнеча і неприязнь серед поляків. Студенти подають варіанти цього вислову із різною конотацією. Наприклад, Polak za Polakiem wilkiem za granicq (Ж); Polak Polakowi bratem (T) вербалізують єдність поляків (зокрема, за кордоном), Polak Polakowi rowny (Ж) - рівність усіх поляків, а Polak Polakowi nie dorowna (Л) і Polak Polakowi nierowny (Ж) - відмінність усіх поляків. У студентських анкетах знаходимо гасло Л. Валенси Dogadac siq jak Polak z Polakiem (4) (3T, Лб), яке вживається у контексті щирих і точних домовленостей. Можемо припустити, що на основі цього сполучення експонується риса братерства і відвертості між своїми.
Студент із Торуня подає ФмО Jak Polak Bogu, tak Bog Polakowi (T), що є модифікацією старопольського вислову Jak Kuba Bogu, tak Bog Kubie у значенні: якщо поляк учинить комусь зло, то це зло йому повернеться. Відповідно, вислів містить повчальну мораль.
У анкетах натрапляємо на ФмО, що вербалізують гостинність поляків, яка репрезентує психосуспільний аспект. 18 разів фіксуємо одиницю polska goscinnosc (18) (4В, 3K, Ж, 5Л, 5П, 3Лб), яку студенти дефініюють як: duza goscinnosc, hojnosc (В), ogromna, szczera, prawdziwa (Л). Звідси бачимо, що польська гостинність є великою, щедрою, справжньою. Наприклад, студент із Жешова подає вислів, що засвідчує заохочення гостей до споживання страв: Czym chata bogata (Ж). Ще одна ФмО вказує на потребу гостинного прийняття гостей, адже разом із гостем у дім завітає Бог: Gosc w dom, Bog w dom (Ж). Ця ФмО актуалізує риси, які поєднують у собі ознаки психо-суспільного (гостинність) і культурного (релігійність) аспектів. Із стереотипною рисою "гостинність" поляків корелює приписувана їм схильність до надмірного пафосу в організації святкувань і прийомів гостей, незважаючи на фінансове становище. Цю рису відображає конотативне значення поширеного у студентських анкетах вислову Zastaw siq, a postaw siq (7) (4Ж, 2П, Лб). Стереотипну любов поляка до їжі віддзеркалює ФмО - Polak jak glodny to zfy (16) (8Ж, 2В, 2Л, Лб, П, 2Т).
До психо-суспільного аспекту відсилають ФмО, у яких вербалізовано автостереотип полякалицаря і поляка-шляхтича. Ці образи поляка одночасно поєднуються із автостереотипним уявленням поляків про привілейованість і винятковість польського народу та держави на тлі інших: Co Polak to szlachcic, co Polak to rycerz (3) (2Ж,Т); Co Wloch to doktor, co Niemiec to kupiec, Co Francuz, to dworak, Co Polak to hetman (rycerz) (В); Szlachcic na zagrodzie rowny wojewodzie (П). Остання ФмО увиразнює рівні права усіх представників шляхетського стану - бідних і заможних, а отже - рівні права усіх поляків.
10 разів натрапляємо на ФмО Matka Polka (10) (2В, Кр, П, Л, 5К), яка у польській лінгвокультурі стала символом жінки-матері, що уособлює польські традиційні цінності та виховує у їхньому світлі своїх дітей. Наприклад, респонденти із Кракова і Катовіц пишуть: kobieta, wzorcowa matka i zona (К); kobieta, ktora troszczy siq o dobro swoich dzieci i wychowuje je w duchupolskich tradycji (Кр). Однак одна відповідь має негативну конотацію і представляє польську-матір як немудру дівчину з дитиною, яка висуває претензії: glupia dziewczyna z dzieckiem, zpostawq roszczeniowq (В). Польський автостереотип польки-матері також відсилає до психо-суспільного аспекту позамовної дійності.
Стереотип Польщі як однієї великої родини для усіх поляків (психо-суспільний аспект) підтверджує подана респондентами 11 разів назва пісні у виконанні Buyer Full Wszyscy Polacy to jedna rodzina (11) (2В, Ж, К, 2П, Л, 2Кр, Лб, Т).
Наступні ФмО семантично репрезентують політичний аспект. У відповідях студентів із різних міст з'являється націоналістичне гасло авторства Р. Дмовського - Polska dla Polakow (10) (В, Ж, 2П, 2Лб, 4Т), яке вербалізує стереотипну візію Польщі як країни, призначеної для тих громадян, які декларують свою належність до польського народу. Студенти з Любліна, Лодзі і Жешова подають патетичні назви пісень, наприклад, В. Поля Piqkna Nasza Polska cala (Лб), групи Культ Polska, mieszkam w Polsce (Л) та Я. Пєтшака Zeby Polska byla Polskq (Ж), у яких актуалізується стереотип Польщі як улюбленої країни поляків. Наприклад, респондент із Лодзі наводить цитату з твору "Весілля" С. Виспянського, де вербалізується прагнення поляків до спокою і миру на своїй землі: Niech na calym swiecie wojna, byle polska wies zaciszna, byle polska wies spokojna (Л). Тричі в анкетах з'являється цитата з твору С. Виспянського "Весілля" To jest Polska, wlasnie (3) (K, T, Л), яка у сучасній польській лінгвокультурі функціонує на позначення актуального стану подій у Польщі - позитивних чи негативних.
Стереотип Польщі як країни із товарами найвищої якості відображають позитивно марковані мовні одиниці, які характерні для польськомовної реклами: Dobre, bo polskie (7) (3Ж, К, 3П (w reklamach)); Dobrze, bo z Polski (2Л). Ці фрази характерні для польської реклами. Вищенаведені ФмО репрезентують бінарну опозицію свій - чужий за допомогою слів-маркерів "наша", "польська", "з Польщі". Позитивне студентське уявлення Польщі як країни із високим рівнем розвитку репрезентує фраза Polska drugq Japoniq (2) (Ж, Кр), яка у польській лінгвокультурі асоціюється зі словами Я. Качинського. Ще один поданий респондентами вислів репрезентує стереотип Польщі як країни, де громадяни мають вільні погляди і права: Musi, to na Rusi, a w Polsce, jak kto chce (В).
Натрапляємо в анкетах гасло поляків Bog, honor, ojczyzna (3) (Л, П, Кр), що символізує класичну стереотипну тріаду цінностей поляка - віру в Бога, людську гідність і честь, вірність батьківщині. Про честь як найвищу цінність поляка свідчить поданий респондентами вислів Ю. Понятовського Bog mi powierzyl honor Polakow, Bogu go tylko oddam - Jozef Poniatowski (В). Тричі респонденти наводять цитату із "Катехизису польської дитини" В. Белзи: Kto ty jestes? Polak maly (3) (В, Лб, Кр), яка відсилає до категорії самоідентифікації і свідчить про стереотипну рису патріотичної свідомості поляка. Серед ФмО, що відсилають до політичного аспекту, вміщуємо одиницю polska duma narodowa (2) (Кр, Л), яка віддзеркалює характерну рису польського народу - гордість за свою країну і водночас є способом прояву патріотизму поляків. До політичного аспекту відносимо також ФмО Jak ryba bez wody, tak Polak bez urzqdu iyc nie moze (Ж).
Релігійність поляка і приналежність до католицької конфесії (культурний аспект) вербалізуються у словосполуці Polak-katolik (16) (2В, 3Ж, К, 2Лб, П, 3Т, 4Кр), яка у польській лінгвокультурі вважається історичним стереотипом поляка. Із цим стереотипом тісно поєднується образ Польщі як своєрідного бастіону, муру християнства та спасителя світу і Європи, зокрема, що експонується у поданих респондентами висловах: Polska przedmurzem chrzescijanstwa (Кр); Polska Mesjaszem Europy (Кр). 73 рази виявляємо відому цитату М. Рея Polacy nie gqsi, swoj jqzyk majq (73) (9В, 20 Ж, 17К, 4Л, 6П, 10Т, 10КР, 7ЛБ), що експліцитно актуалізує польську мову (культурний аспект) як високо позиціоновану цінність, що є ідентифікатором польськості та народотворчим чинником (політичний аспект). Польські студенти наводять приклади поширених в інтернеті словосполук із мемів: Polak-cebulak (23) (10В, 4Л, Кр, Ж, 8Т); Polaki-cebulaki (8) (2Ж, 2П, 4Лб); Polaczki-cebulaczki (3) (К). У польській лінгвокультурі ці одиниці формують образ типового поляка, приписуючи йому риси з культурного аспекту - обмежений світогляд, відсталий рівень освіти, комунікативно-психічного, а також із психо-суспільного - скупість. Згідно зі стереотипними уявленнями поляк-цибуляк любить купувати всі речі за знижками у великій кількості. Респондент із Вроцлава пояснює: Polaczek-cebulaczek wszqdzie widzi zyski, robi cos po linii najmniejszego oporu (В).
Висновки
Отже, в результаті аналізу сучасної фразематики про поляка, що присутня в мовнокультурній свідомості сучасних польських студентів, виявлено, що комунікативно-психічний і психо-суспільний аспект близькі й іноді своїми периферійними зонами взаємонакладаються. Меншою мірою студенти описують поляка у світлі політичного і культурного аспектів. Ознаки комунікативно-психічного аспекту окреслюють психічні властивості поляка та відображаються у його характері, темпераменті та поведінці. У межах комунікативно-психічного аспекту високого вияву набувають такі риси поляка: здатність учитися на своїх помилках (383) (39,5%), хоробрість (194) (20%), уміння давати собі раду (82) (8,46%), нестабільність у поглядах (25) (2,6%), неприязнь серед поляків (зокрема, за кордоном) (16) (1,65%), відкритість (11) (1,13%), базстрашність (9) (0,92%). Однак менше у цьому аспекті відображені єдність поляків (6) (0,61%), уміння бачити вихід з ситуації (4) (0,41%), допитливість (3) (0,31%). Семантика психо-суспільного аспекту охоплює психологічні ознака поляка у взаємодії з соціумом (наприклад, прийом гостей чи родинні стосунки) чи обумовлені залежністю від соціальних чинників (наприклад, залежність від алкоголю, грошей). У світлі психо-суспільного аспекту високі позиції займають такі риси поляка, як любов до алкоголю (34) (3,5%), скупість (34) (3,5%), гостинність (24) (2,5%), любов до їжі (16) (1,65%). Нижчі позиції займають риси, що формують образ поляків як однієї родини (1,13%) і стереотипом матері-польки (10) (1,03%). Культурний аспект представлений ФмО, що семантично відсилають до мови і освіти поляка, конфесійну приналежність і релігію. У культурному аспекті найвищу позицію займає головна цінність поляків - польська мова (74) (7,53%). Часто з огляду на культурний аспект відображається відсталість (34) (3,5%) і релігійність поляків (23) (2,37%), складовою якої є образ поляка-католика (16) (1,65%). Крізь призму політичного аспекту студенти характеризують поляка з огляду на патріотизм, національну позицію і вираження польськості. У політичному аспекті переважає автостереотипна любов до Польщі (28) (2,88%) і патріотизм поляків (9) (0,92%) над стереотипами поляка-лицаря (4) (0,41%) і поляка-шляхтича (5) (0,51%).
Перелік умовних скорочень
В - Вроцлав Ж - Жешув К - Катовіце Кр - Краків Л - Лодзь Лб - Люблін П - Познань Т - Торунь
Список використаних джерел
1. Филипець О.З. Автостереотип поляка і гетеростереотип українця у середовищі торунських студентів / Z bliska i z daleka. Jqzykpolski w badaniach jgzykoznawcow Iwowskich i torunskich / pod red. M. G^bki-Wolak, A. Krawczuk. Torun, 2019. S. 217-234.
2. Филипець О.З. Автостеретипні риси поляка в анекдотах (на матеріалі анкетування студентської молоді Польщі). Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. Запоріжжя, 2021. № 2. С. 134-142.
3. Филипець О.З. Етностереотипні уявлення про поляка та українця серед студентів Жешівського університету (крізь призму асоціацій із предметами). ZeszytNaukowy Prac Ukrainoznawczych. Gorzow, 2019. № 3. S. 155-165.
4. Филипець О.З. Способи категоризації етноніма поляк у "інтерпретаціях" студентів Сілезького університету. Закарпатські філологічні студії. Ужгород, 2020. № 14 (1). C. 42-48.
5. Франко І. Людові вірування на Підгірю. Етнографічнийзбірник, T. 5, Львів, 1898.
6. Франко І. Галицько-руські народні приповідки. (Кравець-Пять). Етнографічний збірник, T. 24. Львів, 1908. Т 2. Вип. 2.
7. Bartminski J. Ankieta jako pomocnicze narz^dzie rekonstrukcji j^zykowego obrazu swiata. Wartosci w jqzykowym obrazie swiata Slowian i ich sqsiadow, t. 3. Problemy eksplikowania i profilowania pojqc / pod red. I. Bielinskiej-Gardziel,
8. S. Niebrzegowskiej-Bartminskiej, J. Szadury. Lublin, 2014. S. 279-308.
9. Bartminski J. Etnolingwistyka, lingwistyka kulturowa, lingwistyka antropologiczna. Jqzyk a kultura / pod. red. A. D^browskiej. Wroclaw, 2008. T. 20. S. 15-33.
10. Bartminski J. Wybrane koncepty w swietle danych ankietowych: Europa, Europejczyk, ojczyzna, Polska, Polak, swiat, Wschod, Zachod. Polskie wartosci w europejskiej aksjosferze / pod red. S. Niebrzegowskiej-Bartminskiej, M. NowosadBakalarczyk, S. Wasiuty. Lublin, 2014. S. 248-308.
11. Bralczyk J. Polak potrafi. Przyslowia, hasla i inne polskie zdania osobne. Warszawa, 2006.
12. Chlebda W. Elementy frazematyki. Wprowadzenie do frazeologii nadawcy. Opole, 1991.
13. Fylypec O. Jak polscy studenci nazywaj^ Polaka i Ukrainca (na materiale danych ankietowych z osmiu polskich uniwersytetow). Slowo. Studia jgzykoznawcze. Rzeszow, 2020. № 11. S. 93-108.
14. Fylypec O. Stereotypowe cechy "wzorcowego" Polaka i "wzorcowego" Ukrainca w kr^gu wartosci wspolczesnej mlodziezy w Polsce. Annales UMCS Sectio NEducatio Nova. Lublin, 2021. № 1. T. 6. S. 425-445.
15. Fylypec O. Wspolczesny stereotyp Polaka i Ukrainca w opinii studentow filologii Uniwersytetu Lodzkiego (na podstawie badan ankietowych). Acta Universitatis Lodziensis. Ksztalcenie Polonistyczne Cudzoziemcow. Lodz, 2020. № 27. S. 111-131.
16. Krawczuk A. Nowe profile ukrainskiego stereotypu Polaka (na podstawie ankietowania studentow lwowskich). Postscriptum Polonistyczne. Katowice, 2008. № 1 (1). S. 147-170.
17. Niebrzegowska-Bartminska S. Od separacyjnego do holistycznego opisu j^zykowego obrazu swiata. Na marginesie dyskusji nad ksztaltem artykulow w Leksykonie aksjologicznym Slowian i ich sqsiadow. Wartosci w jqzykowo-kulturowyn obrazie swiata Slowian i ich sqsiadow, t. 3. /pod red. I. Bielinskiej-Gardziel, S. Niebrzegowskiej-Bartminskiej, J. Szadury. Lublin, 2014. S. 71-102.
18. Struminski B. Stereotyp Polaka w przyslowiach ukrainskich. Narody i stereotypy / pod red. T. Walas. Krakow, 1995. S. 137-145.
19. Szadura J. Z badan nad autostereotypem Polaka: kryteria polskosci. Nazwy wartosci: studia leksykalno-semantyczne / pod red. J. Bartminskiego, M. Mazurkiewicz-Brzozowskiej. Lublin, 1993. S. 239-256.
20. REFERENCES
21. Fylypets O. (2019) Avtostereotyp poliaka i heterostereotyp ukraintsia u seredovyshchi torunskykh studentiv [Autostereotype of a Pole and heterostereotype of a Ukrainian among Torun students] M. G§bkа-Wolak, A. Krawczuk (eds). Z bliska i z daleka. Jenzykpolski w badaniach jgzykoznawcow lwowskich i torunskich. - Up close and far away. The Polish language in the research of linguists from Lviv and Torun. P. 217-234. [in Ukrainian].
22. Fylypets O. (2021) Avtosteretypni rysy poliaka v anekdotakh (na materiali anketuvannia studentskoi molodi Polshchi) [Self-stereotypic traits of a Pole in anecdotes (based on the questionnaire survey of student youth in Poland). Visnyk Zaporizkoho natsionalnoho universytetu. Filolohichni nauky. Zaporizhzhia. - Bulletin of Zaporizhzhya National University. Philological sciences. Zaporizhzhia. № 2. S. 134-142. [in Ukrainian].
23. Fylypets O. (2019) Etnostereotypni uiavlennia pro poliaka ta ukraintsia sered studentiv Zheshivskoho universytetu (kriz pryzmu asotsiatsii iz predmetamy). [Ethnostereotypical perceptions of Poles and Ukrainians among students of Rzeszow University (through the prism of associations with subjects)] Zeszyt Naukowy Prac Ukrainoznawczych. - Scientific Journal of Ukrainian Studies. Vol. 3. P. 155-165. [in Ukrainian].
24. Fylypets O. (2020) Sposoby katehoryzatsii etnonima poliak u "interpretatsiiakh" studentiv Silezkoho universytetu. [Ways of categorizing the ethnonym Poles in the "interpretations" of Silesian University students]. Zakarpatski filolohichni studii. - Transcarpathian Philological Studies. Vol. 14 (1). P. 42-48. [in Ukrainian].
25. Franko I. Liudovi viruvannia na Pidhiriu. Etnohrafichnyi zbirnyk [People's beliefs in Pidhirya. Ethnographic collection]. T. 5, Lviv, 1898. [in Ukrainian].
26. 6. Franko I. Halytsko-ruski narodni prypovidky. (Kravets-Piat). Etnohrafichnyi zbirnyk, T. 24. [Galician-Russian folk tales. (Tailor-Five). Ethnographic collection, T. 24]. Lviv, 1908. T. 2. Vol. 2. (2). [in Ukrainian].
27. Bartminski J. (2014) Ankieta jako pomocnicze narz^dzie rekonstrukcji j^zykowego obrazu swiata. [A survey as an auxiliary tool for reconstructing the linguistic image of the world] I. Bielinska-Gardziel, S. Niebrzegowska-Bartminska, J. Szadura (eds). Wartosci w jgzykowym obrazie swiata Slowian i ich sqsiadow, t. 3. Problemy eksplikowania i profilowania pojqc. - Values in the linguistic image of the world of the Slavs and their neighbors, vol. 3. Problems of explicating and profiling concepts. P. 279-308. [in Polish].
28. Bartminski J. (2008) Etnolingwistyka, lingwistyka kulturowa, lingwistyka antropologiczna. [Ethnolinguistics, cultural linguistics, anthropological linguistics]. A. D^browska (eds). Jqzyk a kultura. - Language and culture. T. 20. P. 15-33. [in Polish].
29. Bartminski J. (2014) Wybrane koncepty w swietle danych ankietowych: Europa, Europejczyk, ojczyzna, Polska, Polak, swiat, Wschod, Zachod. [Selected concepts in the light of survey data: Europe, European, homeland, Poland, Pole, world, East, West]. S. Niebrzegowska-Bartminska, M. NowosadBakalarczyk, S. Wasiuta (eds). Polskie wartosci w europejskiej aksjosferze. - Polish values in the European axiosphere. P. 248-308. [in Polish].
30. Bralczyk J. (2006) Polak potrafi. Przyslowia, hasla i inne polskie zdania osobne [A Pole can do it. Proverbs, slogans and other Polish separate sentences]. [in Polish].
31. Chlebda W. (1991) Elementy frazematyki. Wprowadzenie do frazeologii nadawcy. [Elements of Phrasematics. An introduction to the phraseology of the sender]. [in Polish].
32. Fylypec O. (2020) Jak polscy studenci nazywaj^ Polaka i Ukrainca (na materiale danych ankietowych z osmiu polskich uniwersytetow). [How Polish students call a Pole and a Ukrainian (based on survey data from eight Polish universities)] Slowo. Studia j^zykoznawcze. - Word. Linguistic studies.Vol. 11. P. 93-108. [in Polish].
33. Fylypec O. (2021) Stereotypowe cechy "wzorcowego" Polaka i "wzorcowego" Ukrainca w kr^gu wartosci wspolczesnej mlodziezy w Polsce. [ Stereotypical features of the "exemplary" Pole and the "exemplary" Ukrainian in the circle of values of contemporary youth in Poland]. Annales UMCS Sectio N Educatio Nova. - Annales UMCS Sectio N Educatio Nova. Vol. 1. T. 6. P. 425-445. [in Polish].
34. Fylypec O. (2020) Wspolczesny stereotyp Polaka i Ukrainca w opinii studentow filologii Uniwersytetu Lodzkiego (na podstawie badan ankietowych). [he contemporary stereotype of a Pole and a Ukrainian in the opinion of philology students at the University of Lodz (based on surveys)]. Acta Universitatis Lodziensis. Ksztalcenie Polonistyczne Cudzoziemcow. - Acta Universitatis Lodziensis. Polish language education for foreigners. Vol. 27. P. 111-131. [in Polish].
35. Krawczuk A. (2008) Nowe profile ukrainskiego stereotypu Polaka (na podstawie ankietowania studentow lwowskich). [New profiles of the Ukrainian stereotype of a Pole (based on a survey of Lviv students)] Postscriptum Polonistyczne. - Polish Studies Postscript. Vol. 1 (1). P. 147-170. [in Polish].
36. Niebrzegowska-Bartminska S. (2014) Od separacyjnego do holistycznego opisu j^zykowego obrazu swiata. Na marginesie dyskusji nad ksztaltem artykulow w Leksykonie aksjologicznym Slowian i ich sqsiadow. [From the separative to the holistic description of the linguistic image of the world. On the sidelines of the discussion on the shape of the articles in the Axiological Lexicon of the Slavs and their Neighbors] /I. Bielinska-Gardziel, S. NiebrzegowskaBartminska, J. Szadura (eds). Wartosci w j^zykowo-kulturowyn obrazie swiata Slowian i ich sqsiadow, t. 3. - Values in the linguistic and cultural picture of the world of the Slavs and their neighbors, vol. 3. P. 71-102. [in Polish].
37. Struminski B. (1995) Stereotyp Polaka w przyslowiach ukrainskich. [Polish stereotype in Ukrainian proverbs]. T. Walas. (eds). Narody i stereotypy. - Nations and stereotypes. P. 137-145. [in Polish].
38. Szadura, J. (1993) Z badan nad autostereotypem Polaka: kryteria polskosci. [From research on the self-stereotype of a Pole: criteria of Polishness] J. Bartminski, M. Mazurkiewicz-Brzozowska (eds). Nazwy wartosci: studia leksykalnosemantyczne. - Value names: lexical-semantic studies. P. 239-256. [in Polish].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Кількість як одна з універсальних характеристик буття. Особливості лексичних та лексико-граматичних засобів вираження значення множинності в сучасній англійській мові. Аналіз семантичних аспектів дослідження множинності. Розгляд форм множини іменників.
курсовая работа [75,4 K], добавлен 13.12.2012Вплив релігійної сфери життя та латинської мови на формування польської мови. Характеристика способів словотвору сучасної польської мови, у яких беруть участь латинізми. Адаптація афіксів латинського походження на ґрунті сучасної польської деривації.
дипломная работа [97,0 K], добавлен 09.01.2011Дистрибуція. Дистрибутивний аналіз як методика дослідження мови на основі оточення (дистрибуції, розподілу) окремих одиниць у тексті. Методика безпосередніх складників. Трансформаційний аналіз, його використання в теорії і практиці машинного перекладу.
реферат [17,7 K], добавлен 15.08.2008Дієслово, як частина мови. Граматична категорія часу в англійській мові. Проблема вживання перфектних форм. Функціонування майбутньої та перфектної форм в сучасній англійській літературній мові на основі творів американських та британських класиків.
курсовая работа [90,3 K], добавлен 02.06.2015Прислів'я і приказки як жанр усної народної творчості: загальне поняття, значення і функції, першоджерела. Класифікації англійських прислів'їв: тематична, на основі наявності еквівалентів в українській мові, на основі внутрішньої структури прислів'їв.
курсовая работа [23,4 K], добавлен 18.10.2011Дослідження різновидів підметів та присудків в польській мові. Зміна порядку їх вживання в реченні. Способи вираження іменних та дієслівних присудків. Вживання прикметників, дієприкметників, іменників або займенників, прислівників та числівників.
курсовая работа [33,7 K], добавлен 14.01.2014Методологічні засади дослідження стилю у сучасній лінгвістиці. Питання інтерпретації термінів "стиль" та "стилістика", категорія "функціонального стилю". Дослідження стилю художньої літератури в системі функціональних стилів сучасної німецької мови.
курсовая работа [56,4 K], добавлен 22.11.2014Аналіз особливостей вербалізації авторських інтенцій у тексті. Визначення суспільно-політичних поглядів митця на основі аналізу мовних особливостей "Щоденника" В. Винниченка. Стилістичні функції різних лексичних груп, репрезентованих у "Щоденнику".
статья [24,0 K], добавлен 07.11.2017Визначення особливостей граматичної будови англійської мови. Аналіз вживання й використання відмінків у сучасній публіцистиці. Дослідження новітніх поглядів й тенденцій щодо відмінкової парадигми. Класифікація відмінків за семантичними характеристиками.
курсовая работа [251,0 K], добавлен 06.11.2012Поняття перекладу. Поняття адекватності та еквівалентності. Переклад газетно -публіцистичного стилю. Поняття реалії. Класифікація реалій. Аналіз перекладу суспільно-політичних реалій на основі перекладу статей з газети Hью-Йорк Таймс.
курсовая работа [43,0 K], добавлен 10.06.2004Семантичні, мовностилістичні особливості та структура фразових дієслів в англійській мові, їх переклад на основі повісті-казки. Визначення місця дієслів у системі лексичних одиниць сучасної англійської мови. Фразеологізми як одиниці міжмовної комунікації.
курсовая работа [50,3 K], добавлен 28.10.2015Стилістичне розшарування словникового складу німецької мови; розмовна лексика. Поняття "сленг", "жаргон". Причини вживання розмовної лексики серед молоді. Стилістичні кластери, лексикографічний відбиток та джерела поповнення регістру розмовної лексики.
курсовая работа [42,6 K], добавлен 10.01.2014Розвиток та становлення когнітивної лінгвістики. Аналіз поняття концепту, фрейму, сценарію, стереотипу та скрипу. Визначення смислового наповнення концептів любов і кохання. Особливості їх концептуалізації у свідомості носіїв української мови та культури.
курсовая работа [89,9 K], добавлен 25.02.2013Словотвір як лінгвістична дисципліна, предмет її досліджень. Класифікація способів словотвору. Словоскладення основ різних частин мови в сучасній англійській мові. Лінійні та нелінійні моделі словотвору основ усіх частин мови. Сутність поняття "реверсія".
курсовая работа [71,7 K], добавлен 29.01.2010Комплексне вивчення еліптичного речення сучасної англійської мови в когнітивно-комунікативної системи координат. Дослідження сутності еліпсису як одного з активних явищ синтаксичної деривації, спрямованих на спрощення матеріальної структури пропозиції.
автореферат [61,9 K], добавлен 03.12.2010Трактування дискурсу в сучасній лінгвістичній науці. Методика аналізу сучасної американської промови. Сучасні американські церемоніальні промови як різновид політичного дискурсу. Лінгвокультурні особливості сучасної американської церемоніальної промови.
дипломная работа [1002,7 K], добавлен 04.08.2016Прагматичні особливості вживання епітетів у текстах різних функціональних стилів. Вивчення стилістичного прийому епітета, його структурного, семантичного та філологічного аспектів у сучасній англійській мові. Створення лінгвістичної теорії тексту.
курсовая работа [41,2 K], добавлен 24.11.2015Неологізми і способи їх творення у сучасній англійській мові. Інноваційні мовні одиниці науково-технічної сфери англійської мови. Збагачення словникового складу сучасної англійської мови та особливості функціонування науково-технічних неологізмів.
курсовая работа [54,2 K], добавлен 02.07.2013Дослідження функціональної типології поширювачів структурної моделі речення сучасної української мови. Зроблено акцент на ідентифікації функціонально-семантичної моделі речення, що досить неоднозначно витлумачується в різних лінгвістичних колах.
статья [19,9 K], добавлен 31.08.2017Визначення основних джерел поповнення словникового складу сучасної англійської мови. Вивчення систематизації та класифікації неологізмів. Дослідження впливу екстралінгвальних факторів для відображення культу краси та молодості в англійській мові.
курсовая работа [37,0 K], добавлен 15.09.2014
