Семантичний перетин українсько-білоруських міжмовних омонімів

Размещено на http://allbest.ru

Криворізький державний педагогічний університет

Семантичний перетин українсько-білоруських міжмовних омонімів

Дмитро Щербина, аспірант кафедри української мови

Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Україна

Анотація

У статті на основі дібраного з тлумачних словників української та білоруської мов фактичного матеріалу докладно проаналізовано значеннєві особливості українсько-білоруських міжмовних омонімів, охоплених відношенням семантичного перетину.

Семантичний перетин, як і семантичне включення, є підтипом часткової семантичної розбіжності, що виникає між різномовними омонімічними відповідниками внаслідок нерівномірного розвитку семантичної структури етимологічно споріднених слів. З'ясовано, що семантичний перетин спостерігається у двох випадках: коли значення зіставлених лексем неначе накладаються одне на одне (тобто в них є збіжні елементи), проте воднораз у кожного відповідника залишається відмінна семантична частина, або коли одна з лексем має ширше значення чи значення однієї з них видове, а другої - родове (за умови, що лексема з вужчим чи видовим значенням має ще інші, притаманні тільки їй, семи).

Перша група омонімічних опозицій набагато численніша. Дуже часто семантично перетинні омоніми-дієслова описують рух та інші механічні дії. Подеколи дієслово однієї мови окреслює і механічну, і емоційну (психічну) дію чи стан, а його відповідник - тільки механічну або тільки емоційну (психічну) дію чи стан. Іноді значення механічної та емоційної (психічної) дії чи стану поєднують у собі дієслова обох мов.

Серед омонімічних іменників із відношенням семантичного перетину виявлено пари, у яких принаймні одне слово називає істоту. Інші співвіднесені іменники з основним конкретним значенням можуть описувати також механізми, будівлі, споруди або їхні елементи.

Конкретні поняття виражає й чимало віддієслівних іменників, однак є, звичайно, й такі, що називають стан чи наслідок дії, рідше - саму дію. Зафіксовані міжмовні омоніми-прикметники з перетинними значеннями називають переважно ознаки та властивості, пов'язані з характером дії, рідше - внутрішні, зовнішні, часові або вікові ознаки. Прислівники, утворені від таких прикметників за допомогою однотипних афіксів, також мають відношення семантичного перетину.

Ключові слова: міжмовна омонімія, міжмовні омоніми, семантичний перетин, українська мова, білоруська мова.

Abstract

The semantic intersection of ukrainian-belarusian interlingual homonyms

Dmytro Shcherbyna,

PhD student at the Department of the Ukrainian Language Kryvyi Rih State Pedagogical University (Kryvyi Rih, Dnipropetrovsk region, Ukraine)

In the article, on the basis offactual material selected from explanatory dictionaries of the Ukrainian and Belarusian languages, the semantic features of Ukrainian-Belarusian interlingual homonyms covered by the relation of semantic intersection are analyzed in detail.

Semantic intersection, as well as semantic inclusion, is a subtype of partial semantic disagreement that arises between homonymous counterparts of different languages as a result of asymmetric development of the semantic structure of etymologically related words. It was found that the semantic intersection is observed in two cases: when the meanings of the compared lexemes seem to overlap one another (that is, they have common elements), but at the same time each counterpart has a distinct semantic part, or when one of the lexemes has a broader meaning or meaning one of them is species, and the other is generic (provided that the lexeme with a narrower or species meaning has other meanings inherent only to it).

The first group of homonymous oppositions is much more numerous. Very often, semantically intersecting homonymous verbs describe movement and other mechanical actions. Sometimes, a verb of one language means both a mechanical and an emotional (mental) action or state, while its counterpart is only a mechanical or only an emotional (mental) action or state. Occasionally, verbs of both languages combine the meanings of mechanical and emotional (mental) action or state. Among homonymous nouns with the relation of semantic intersection, pairs were found in which at least one word names a creature. Other compared nouns with a primary concrete meaning can also describe mechanisms, buildings, structures or their elements. In addition, concrete concepts are expressed by many verbal nouns, but there are, of course, those that name the state or consequence of an action, less often the action itself. Fixed homonymous adjectives with intersecting meanings refer mainly to signs and properties connected with the nature of the action, less often to internal, external, time or age signs. Adverbs formed from such adjectives with the help of the same type of affixes also have the relation of semantic intersection.

Key words: interlingual homonymy, interlingual homonyms, semantic intersection, Ukrainian language, Belarusian language.

Анотація

Постановка проблеми. Інтенсивні контакти між двома мовами сприяють, з одного боку, їх обопільному збагаченню, а з другого - зумовлюють небажану інтерференцію, яка найчастіше виявляється в порушенні норм однієї мови під впливом іншої. Серед основних причин такої інтерференції - явище міжмовної омонімії. Міжмовні омоніми ускладнюють спілкування і становлять певні труднощі під час укладання словників та перекладу, а також у навчанні іноземних мов. Неточний вибір відповідника у процесі комунікації може призвести до зміни стилістичного забарвлення і втрати семантики всієї фрази. Особливо гостро ця проблема стоїть у близькоспоріднених мовах (зокрема у слов'янських), які характеризуються спільністю коренів, афіксів, однотипністю структури слів, речень, системою регулярних звукових відповідностей і схожими морфонологічними чергуваннями, тож науковий інтерес до неї з огляду на поглиблення глобалізаційних тенденцій чимдалі зростає.

Аналіз досліджень. Вагомий внесок у дослідження міжмовних омонімів зробили М. Кочерган, І. Кононенко, П. Х. Чамісо-Домінгес, М. Л. Рока-Варела та інші науковці. За останні п'ятнадцять років з'явилося чимало наукових і практичних праць, присвячених слов'янській міжмовній омонімії та паронімії: українсько-чеській (А. Турчина), українсько-польській (І. Кононенко, О. Співак; Г. Чуба), українсько-словацькій (М. Чіжмарова, А. Яшкова), білорусько-польській (Р. Калета), польсько-російській (К. Кусаль, К. Балабан), словацько-російській (Т. Григорянова, Л. Гаярський), хорватсько-словацькій (М. Грчевич). Проте в україністиці ще немає ґрунтовного аналізу українсько-білоруських міжмовних омонімів, що й визначило актуальність нашої розвідки.

Мета статті - дослідження значеннєвих особливостей українсько-білоруських міжмовних омонімів, охоплених відношенням семантичного перетину. Щоб досягти цієї мети, треба було розв'язати такі завдання: з'ясувати сутність явища міжмовної омонімії; окреслити типи семантичних відношень між омонімічними відповідниками порівнюваних мовних систем; дібрати з тлумачних словників української та білоруської мов фактичний матеріал, який відповідає семантичному перетинові; проаналізувати специфіку семантично перетинних українсько-білоруських міжмовних омонімів.

Виклад основного матеріалу

Під міжмовними омонімами ми розуміємо різномовні слова, які збігаються формою усно, на письмі чи в межах регулярних відповідностей (фонетичних, графічних, орфографічних, акцентологічних, морфемно-словотвірних), наявних між порівнюваними мовними системами, і цілком або частково різняться змістом (Щербина, 2020: 100).

Як зазначають П. Х. Чамісо-Домінгес (Chamizo Dominguez, 2009: 1114-1118) і М. Л. Рока- Варела (Roca-Varela, 2015: 36), усе розмаїття семантичних відношень на лексичному рівні між омонімічними відповідниками порівнюваних мовних систем можна звести до трьох типів:

- семантичне виключення (повна семантична розбіжність, коли співвіднесені лексеми мають зовсім різне, часом навіть протилежне значення);

- семантичне включення (часткова семантична розбіжність, коли лексема однієї мови має ширше або вужче значення, ніж її аналог у другій мові);

- семантичний перетин (часткова семантична розбіжність, коли лексеми зіставлюваних мов мають принаймні одне спільне і щонайменше одне відмінне значення).

Джерельною базою нашого дослідження слугують українсько-білоруські омонімічні опозиції, охоплені відношенням семантичного перетину й виявлені шляхом порівняння семантичних структур українських лексем, відображених у словнику української мови в 11 томах (СУМ11, 1970-1980) і словнику української мови у 20 томах (СУМ20, 2010-2022), із семантичними структурами білоруських лексем.

Семантично перетинні міжмовні омоніми можна умовно поділити на дві групи. До першої з них належать різномовні слова, значення яких ніби накладаються одне на одне (тобто вони мають спільні елементи), але водночас у кожного аналога є відмінна семантична частина.

Дуже часто дієслова цієї групи стосуються руху та інших механічних дій: укр. нам'яти [док.]

`1) розминаючи, .приготувати .певну, .кількість. чогось Тут і далі різними типами ліній підкреслено спільні (перетинні) семи.; 2) натискаючи, натираючи чимсь, викликати біль, зробити рану; 3) [розм.] побити когось' і біл. намяць [док.]

`1) розминаючи, приготувати . певну . кількість . чогось; 2) прим'яти, зім'яти; 3) [розм.] звільняючи стебла від костриці, виготовити певну кількість волокна; натерти'; укр. шарпати [недок.]

`1) тягти кого-, що-небудь посмиком; різко, рвучко смикати // смикаючи, робити щось // рвучко відчиняти, відкидати щось; 2)дерти, .тріпати .щось.; 3) [розм.] штовхаючи, сіпаючи, зрушувати щось; 4) різко, рвучко рушати з місця; 5) [розм.] термосити, сіпати когось, звертаючи на щось увагу, виявляючи почуття // чіпляючись, рвати, завдавати болю; 6) [перен.] порушувати чийсь спокій, настирливо турбуючи, заважаючи; 7) [розм.] шматувати когось, завдавати рани кому-небудь, роздираючи; 8) накидаючись, бити когось // [перен.] завдавати шкоди, збитків, раптово нападаючи // [рідко] нападаючи, оббирати, обкрадати когось' і біл. шарпаць [недок., розм.] `1) шелестіти, шурхотіти; 2) з шурхотом торкатися чогось, шкрябати; 3) шукати; 4) дерти, тріпати .щось'.

Подеколи дієслово однієї мови окреслює і механічну, і емоційну (психічну) дію чи стан, а його відповідник - тільки механічну або тільки емоційну (психічну) дію чи стан: біл. выснаваць [док.] `1) створити основу; 2) [перен.] аналізуючи .Факти, події, зробити висновки' і укр. виснувати [док.] `1) зробити висновок, висновки .// вивести з .чогось певне .твердження; 2) [рідко] створити в уяві'; укр. лунати [недок.] `1) пош.ир.юв.атися в. просторі (про .звуки,. голоси, музику, співи тощо); .звучати // бути сповненим звучання; 2) відлунювати; 3)[перен.] поширюватися далеко, бути відомим скрізь' і біл. лунаць [недок.] '1) плавно літати, рухатися в повітрі; ширяти, линути; 2) маяти в повітрі; майоріти; 3) [перен.] поширюватися .В просторі, розлягатися, (про. звуки, голоси, .музику, співи. тощо); 4) [перен.] панувати, відчуватися; 5) [перен.] бути охопленим піднесеними або далекими від дійсності почуттями.

Іноді значення механічної та емоційної (психічної) дії чи стану поєднують у собі дієслова обох мов: укр. марудити [недок., розм.] `1) робити . що.сь . дуже. повільно.,. зволікати .з чимсь; 2) мучити, томити; 3) вередувати, капризувати' і біл. марудзіць [недок.] `1) робити. щось дуже .повільно, .до.вго .не. починати якоїсь справи; 2)[перен.] виявляти нерішучість; вагатися'.

Первісно описуючи рух, укр. приступити [док.] `1) почати щось, узятисядо чогось; 2) [розм.] наблизитися, .підступити; 3) [перен.] зайти в розмову, знайомство, ближчі стосунки тощо; 4) звернутися до когось із настійним проханням, вимогою; 5) [перен., розм.] раптово охопити когось (про почуття, бажання тощо) // загрожуючи, наблизитися до когось (про неприємності, хворобу та ін.); 6) [діал.] наступивши на _щось .притиснути' і біл. прьіступіць [док.] `1) наступивши на шось, притиснути; 2) [заст.] наблизитися,. підступити; 3)почати щось, узятися до .ч.огось' розвинули значення початку якоїсь дії.

З іншими активними діями пов'язані значення таких співвіднесених дієслів: укр. вибавити [док.]

`1) вирятувати .або. допомогти .комусь .позбутися чогось неприємного.; 2) виняньчити; 3) вивести, знищити'; і біл. вьібавіць [док., розм.] `1) витягти, дістати щось загрузле; 2) [перен.] визволити, допомогти комусь вийти з .тяжкого становища; 2) переконати, примусити когось вийти, виїхати звідкись; 3) знайти вільний час', укр. ґвалтувати [недок.]

`1) змушувати силою, до статевого акту; 2) плюндрувати, чинити .насильство; _3). кричати, галасувати; 4) шалено, несамовито гавкати; валувати; 5) виводити зі стану спокою; хвилювати // дратувати (собак) // порушувати, збурювати; 6) бити на сполох' і біл. гвалтаваць [недок.] `1) чинити насильство;. .знущатися; 2) змушУКаїи . .сирою до . .статевого. . акту; 3) кричати, _ галасувати', укр. тнути [недок.] `1) різати, рубати // косити; 2) бити,. вдаряти; 3) [перен.] швидко, запально грати на якомусь музичному інструменті; 3) жалити, кусати_ (про .комах)' і біл. тнуць [недок.] `1) бити, вдаряти; 2) боляче кусати; 3) [діал., перен.] проймати (про холод, біль тощо)'.

Деякі дієслова цієї групи належать до сфери мовленнєвої діяльності: укр. відказувати [недок.]

`1) говорити .чи .писати у .відповідь . // .озиватися; 2) [розм.] заповідати комусь що-небудь перед смертю; 3) [заст.] відмовляти; 4) [діал.] сваритися на когось' і біл. адказваць [недок.]

`1) говорити .чи. писати у .відповідь . // .озиватися; 2) чинити, реагувати якось у відповідь на щось; 3) бути покараним, відповідальним за щось; 4) [розм.] вийти з ладу, зіпсуватися; 5) відповідати за кого-, що-небудь', укр. відмовляти [недок.]

`1) давати відповідь. про. небажання або .неможливість вико.нати .щось //. не погоджуватись .одружитися; 2) говорити у відповідь; відповідати; 3) переконувати кого-небудь не робити чогось; відраджувати; 4) [перен.] переставати працювати, діяти внаслідок несправності, зіпсуття (про механізми); 5) [перен.] переставати діяти або підкорятися волі внаслідок перевтоми тощо (про частини людського організму)' і біл. адмауляць [недок.] `1) давати відповідь. про. небажання .або. .неможливість виконати .щось .// не .погоджуватися на .шлюб.; 2) виступати проти чогось; 3) спростовувати'.

Значення, пов'язані з мовленням, має й омонімічна дієслівна опозиція укр. ворожити [недок.] `1) угадувати майбутнє чи минуле на картам воску та _ін»; 2) уживати слова, застосовувати прийоми, чародійна сила яких має вплив на людину, природу тощо; чарувати; 3) [перен., жарт.] поратися біля кого-, чого-небудь' і біл. варажЫць [недок.] `1) угадувати май бутне чи минуле на картах, лініях руки та ж; 2) міркувати, робити здогади; 3)провіщати; 4) [розм.] вабити, зачаровувати; 5) [перен., розм.] майстерно, як чарівник, працювати над чимсь'.

Крім того, дієслова цієї групи можуть називати:

- стан: укр. тривати [недок.] `1) відбуватися, триматися, протягом .п.евного часу; 2) [діал.] жити, існувати; 3) [заст.] чекати' і біл. трыв^ць [недок.] `1) терпіти, витримувати // миритися з чимсь тяжким; 2) відбуватися, триматися. протягом денного часу; 3) зберігати здатність виконувати своє призначення';

- перехід з одного стану в інший: укр. виробитися [док.] `1) скластися, створитися внаслідок досвіду, вправ, повторюваності // стати кимсь, працюючи в якійсь галузі // удосконалитися,. набрати певних рис // утворитися, виникнути в процесі життєдіяльності; 2) виснажитися, знесилитися _в .роботі' і біл. вь'ірабіцца [док.] `1) набути певних особливостей у. процес виробництва; 2) [розм.] замазатися; 3) [розм.] вийти, вибратися зі скрути // визволитися; 4) багато, досхочу попрацювати // стомитися від роботи'.

Серед омонімічних іменників із відношенням семантичного перетину виявлено пари, у яких принаймні одне слово може називати істоту: укр. бровар [ч., заст.]

`1) пивоварня; 2) пивовар' і біл. бровар [ч.] `1) винокурня; 2) пивоварня'; укр. коза [ж.]

`1) невелика жуйна тварина .родини порожнисторогих ^// .самиця козла; 2) [перен., розм.] про жваву, рухливу дівчину; 3) [розм.] волинка; 4) [розм., заст.] в'язниця' і біл. каза [ж.]

`1) невелика. жуйна тварина родини .порожнисто.р.о.гих .// самиця козла; 2) [розм.] двометрова дерев'яна мірка у формі розхиленого циркуля; 3) [заст.] заплічні ноші для перенесення цегли на будівництві'.

Інші співвіднесені іменники з основним конкретним значенням можуть описувати також механізми, будівлі, споруди або їхні елементи: укр. склеп [ч.] міжмовний омонімія український білоруський словник

1) закрите. підземне .приміщення, де .зберігаються труни .з. померлими; 2) розташоване під землею або всередині гірського масиву заглиблення; підземелля, печера; 3) підсобне приміщення для зберігання зброї, реманенту тощо; склад; 4) [діал.] крамниця; 5) [рідко] склепіння' і біл. склеп [ч.]

`1) погріб; 2) закрите .підземне приміщення^ .де дбериаюася . труни .з . померлими', укр. тяж [ч.] `1) ремінь, або .мотузка, що. з'єднує .верхній кінець .голоблі. з. віссю. переднього, колеса, для вирівнювання Руху .екіпажа; 2) велике дерев'яне кільце, яким з'єднують плуг і колішню; 3) сухожилля; 4) [заст.] вагітність' і біл. цяж [ч.]

`1) ремінь чи трос, що служать для передавання тягової сили; 2) ремінь, або .мотузка, натягнуті від верхнього дінця .голоблі До .оЄі .переднього колеса, для вирівнювання Руху .екіпажа; 3) скріпа, зв'язка'.

Конкретні поняття виражає й чимало віддієслівних іменників цієї групи, зокрема укр. окраса [ж.]

`1) прикраса, .оздоба; 2) [перен.] предмет гордості якогось середовища, колективу тощо; 3) [перев. мн., рідко] змалювання кого-, чого- небудь у привабливішому вигляді, ніж є насправді' і біл. акраса [ж.]

`1) прикраса, оздоба; 2) заправа, забілка', укр. скруток [ч.]

`1) скручений жмут соломи, прядива та ін.; 2) щось, скручене трубкою, кільцем, клубком' і біл. скрутак [ч.]

`1) предмет, скручений Трубкою, .кільцем, . клубком; 2) пакунок // клунок'.

Однак є, звичайно, й такі, що називають стан чи наслідок дії, рідше - саму дію: укр. відказ [ч.] `1) [заст.] відмова; 2) [розм.] відповідь' і біл. адказ [ч.]

`1) викликані питанням.чи звертанням.слова, викладені усно, чи письмове, відп.о.в.ідь.; 2) реакція, відгук // викликані чимсь дії, вчинки;3) результат розв'язання математичної задачі, прикладу; 4) відповідальність', укр. ганьба [ж.] `1) принизливе для когось, становище; 2) недобра слава; безчестя' і біл. ганьба [ж.]

`1) безславне становид^ .яке.викликає .крадал осуд ддевагу <sup>//</sup>дії, вчинки, які викликають зневагу, осуд // те, що неславить, принижує чиюсь гідність; 2) вада, ґандж', укр. ходка [ж.] `1) [розм.] поїздка, похід із. .поверненням . на .вихідне . місце, .для. доправляння .вантажів, .пасажирів тощо.; 2) [діал.] подорож пішки; 3) [діал.] валка' і біл. ходка [ж., розм.]

`1) поїздка, похід .із поверненням. на вихідне .місце, для .доправляння .кого-.. чого-небудь.; 2) порція, кількість чогось'.

Дію або стан окреслюють також і непохідні іменники: укр. звЯга [ж., діал.] `1) гавкіт; 2) сварка' і біл. звЯга [ж., розм.] `1) радокучливий. гавкіт; 2) настирливе чіпляння з докорами, вимогами, проханнями', укр. смага [ж.] `1) сильне бажання лити, .спрага; 2) наліт у роті, на губах від спраги // пересохла плівка на губах від підвищеної температури тіла // підвищена температура тіла; гарячка; 3) золотаво-коричневий або темно-коричневий колір шкіри, набутий під дією сонячного проміння та вітру; засмага' і біл. смага [ж.] `1) сильне, бажання .пити; 2) недостача вологи, спека; 3) [перен., розм.] сильне прагнення чогось'.

Поодинокі омонімічні іменники мають відтінок сукупності: укр. бебехи [мн.] `1) [зневажл.] речі домашнього вжитку (зокрема постільна білизна); взагалі пожитки; 2) [розм.] нутрощі; 3) [розм.] стусани' і біл. бзбахі [мн.] `1) нутрощі,. .кидки; 2) [зневажл.] зношені речі, лахи', укр. тлум [ч., розм.] `1) натовп, . юр.б.а. //. .величезна кількість кого-, чого-небудь; безліч // [перен.] скупчення, рій (про думки та ін.); 2) метушня,. шарпанина' і біл. тлум [ч., розм.] `1) одуріння, очманіння; 2)шум,гамір,_ме_тушня; 3) шумний натовп. дюде.й'.

Зафіксовані міжмовні омоніми-прикметники з перетинними значеннями найчастіше називають:

- ознаки та властивості, пов'язані з характером дії (більша частина): укр. марудний `1) який . вимагає . багато ласу . та зусиль; . клопітний; 2) повільний^ неквапливий; 3) який викликає нудьгу; нудний // набридливий' і біл. марудны `1) повільний, .неквапливий; 2) неповороткий; 3) клопітний', укр. хваткий [розм.] `1) здатний добре Лапати щось; 2) [перен.] беручкий, охочий до чогось; 3) схильний до крадіжок; злодійкуватий' і біл. хваткі [розм.] `1) який Л.іпко хапає щось, 2) [перен.] спритний, кмітливий';

- внутрішні й зовнішні ознаки та властивості: укр. важкий `1) який .має. велику, вагу, чи .справляє враження великої ваги // густий, щільний (про тканину) // який повільно засвоюється організмом і викликає відчуття тяжкості в шлунку (про їжу); 2) великий, масивний (про людину, тварину їхні частини тіла) // який здається значним вагою внаслідок утоми, слабості тощо // малорухливий, неповороткий; 3) позбавлений .легкості, швидкості, характерний _для_руху_когось значного .вагою, незграбного або .втомленого, (прр. ходу, біг та ін.); 4) який вимагає великого напруження й зусиль // який відбувається з утрудненням // складний для розуміння, сприйняття // позбавлений чіткості, громіздкий, обтяжений деталями; 5) який несе з собою всілякі труднощі, страждання // обтяжливий, надмірний // пов'язаний із фізичним чи розумовим напруженням, великими турботами або неприємностями // сповнений труднощів, нестатків, горя; 6) значний ступенем, силою прояву // сповнений фізичних мук, страждань // який дуже вражає, викликає глибокі переживання; 7) дуже . сумний,. гнітючий, .бе.зрадісний. //. який свідчить про напружену,. гнітючу, .атмосферу .// який викликає. або. залишає. після .себе неприємне почуття // який темними фарбами, забарвленням справляє враження похмурості; 8) дуже густий, сильний і неприємний (про запах та ін.); 9) нелегкий для порозуміння, незлагідний у стосунках; непривітний (про людину та її вдачу) // який нелегко піддається впливові, вихованню // який виражає суворість, похмурість; 10) [тільки ж., розм.] вагітна; 11) великий розмірами і потужний у дії // який має потужне озброєння, великокаліберну зброю // призначений для виробництва великих і потужних машин, верстатів тощо' і біл. важкі

- `1) який .має. значну, вагу, при .невеликому .о.б.'ємі; 2) [перен.] важливий, значний // змістовний; 3) [перен.] позбавлений .легкості;, тяжкий (про кроки, почуття та .ін,); 4) [перен.] переконливий', укр. самітний `1) який стоїть, розміщується окремо від інших предметів // лише один; єдиний // [рідко] безлюдний; 2) який .з.алишчв.ся, жив.е. .нардинщ; 3) який не має сім'ї, рідних, близьких; одинокий // який минає без сім'ї, рідних, близьких // [рідко] такий, у якому живе одинока людина' і біл. самотны `1) який .залиш.ив.ся, жи.в.е .наодинці; 2) сумний, журливий // пройнятий смутком // який виражає сум';

- часові й вікові ознаки: укр. сталий `1) незмінний, постійний // який не зазнає коливань, не піддається змінам; стійкий // урівноважений (про вдачу); 2) безперервний // який не минає, не залишає когось (про стан, почуття тощо); 3) розрахований на довгий час.// який є постійним.атрибутрм кого.-, чого-небудь; 4) який протягом тривалого часу не змінюють (про місце проживання, роботу тощо); 5) [перен.] твердий, непохитний // який надійно забезпечує існування, розвиток чогось // остаточно визначений, сформований (про погляди, поняття та ін.)' і біл. сталы `1) який став дорослим, досяг повного розвитку // властивий такій людині; 2) здатний робити, діяти самостійно; серйозний // властивий такій людині; 3) досвідчений, який досяг майстерності; 4) постійний, нрзмі.ЧЧЧй; 5) розрахований _на_ довгий час // який _є_ постійним, атрибутом .кого-, .чого-небудь; 6) добре обдуманий; який указує на досвідченість, майстерність', укр. тривалий `1) який довго тривав або триває; довгочасний; 2) [рідко] тривкий,. міцний' і біл. трывалы `1) міцний,, тривкий; 2) незмінний, надійний, стійкий; 3) [перен.] витривалий, загартований // властивий такій людині // здатний терпіти несприятливі умови (про рослини); 2) [розм.] тривний, ситний'.

Прислівники, утворені від омонімічних прикметників за допомогою однотипних афіксів, також мають відношення семантичного перетину: укр. важко і біл. важка, укр. марудно і біл. марудна, укр. самітно і біл. самотна, укр. стало і біл. стала, укр. тривало і біл. трывала, укр. хватко і біл. хватка.

Друга група українсько-білоруських міжмовних омонімів, охоплених семантичним перетином, не така численна, як перша. До неї належать омонімічні пари слів, одне з яких має (поряд з іншими, властивими лише йому значеннями) вужче або видове значення щодо свого іншомовного відповідника, наділеного ширшим або родовим значенням. Яскраво ілюструють цю особливість, зокрема, такі іменникові опозиції: укр. ботвиння [с., збірн.] `ртебл.а. і ди.стя .коренеплідних . рослин' і біл. бацвінне [с., збірн.] `1) листя, .і .стебла.бу.р.я.ків,; 2) страва з бурякових стебел і листя', укр. пліт `1) ргор.ожа. з хворосту, .жердин .тощо.; 2) скріплені рядами колоди для сплаву або для переправи на них по воді' і біл. плот [ч.] `будь-яка огорожа'.

Висновки й перспективи

Отже, дослідивши значеннєві особливості українсько-білоруських міжмовних омонімів, охоплених семантичним перетином, можемо констатувати, що таке відношення виникає між ними внаслідок нерівномірного розвитку семантичної структури етимологічно споріднених слів і спостерігається в тих випадках, коли:

- значення зіставлених лексем неначе накладаються одне на одне (тобто в них є збіжні елементи), проте воднораз у кожного відповідника залишається відмінна семантична частина;

- одна з лексем має ширше значення або значення однієї з них видове, а другої - родове (за умови, що лексема з вужчим чи видовим значенням має ще інші, притаманні тільки їй, семи).

Перспективи нашого дослідження вбачаємо в укладанні на основі дібраного матеріалу словника українсько-білоруських міжмовних омонімів, який стане в пригоді викладачам, учителям, науковцям, перекладачам і всім, хто вивчає українську та білоруську мови.

Список використаних джерел

1. Кононенко І., Співак О. Українсько-польський словник міжмовних омонімів і паронімів / за ред. І. Кононенко. Київ, 2008. 343 с.

2. Кочерган М. Словник російсько-українських міжмовних омонімів. Київ, 1997. 400 с.

3. Словник української мови : в 11 т. / гол. ред. І. Білодід; АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О. Потебні. Київ, 1970-1980. URL: http://sum.in.ua (дата звернення: 15.06.2023).

4. Словник української мови : у 20 т. / гол. наук. ред. В. Русанівський; НАН України, Укр. мов.-інформ. фонд. Київ, 2010-2022. Т. 1-13. URL: https://sum20ua.com (дата звернення: 15.06.2023).

5. Турчина А. Лексична міжмовна омонімія у слов'янських мовах. Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. 2012. Вип. 17. С. 121-126.

6. Чуба Г Міжмовна омонімія як джерело помилок при вивченні української мови студентами-поляками. Теорія і практика викладання української мови як іноземної. 2015. Вип. 11. С. 90-96.

7. Щербина Д. Повні українсько-білоруські міжмовні омоніми. Філологіка /Philologica : зб. наук. праць. Кривий Ріг, 2020. Вип. 21. С. 97-112.

8. Chamizo Dominguez P J. Los falsos amigos desde la perspectiva de la teoria de conjuntos. Applied Linguistics Now: Understanding Language and Mind / La lingmstica aplicada actual: comprendiendo el lenguaje y la mente. Almeria, 2009, P. 1111-1126.

9. Cizmarova M., Jaskova A. Ukrajinsko-slovenska homonymia. Slovnik ukrajinsko-slovenskych medzijazykovych homonym = Українсько-словацька омонімія. Словник українсько-словацьких міжмовних омонімів. Presov, 2013. 273 s.

10. Grcevic M. Lazni prijatelji : rjecnik hrvatsko-slovackih medujezicnih homonima = Falosni priatelia : slovnik slovensko-chorvatskych medzijazykovych homonym. Zagreb, 2020. 149 s.

11. Grigorjanova T., Gajarsky L. Slovnik rusko-slovenskych medzijazykovych homonym. Brno, 2019. 127 s.

12. Kaleta R. Bialorusko-polska homonimia mi^dzyj^zykowa. Warszawa, 2014. 172 s.

13. Kusal K., Balaban K. Rosyjsko-polska homonimia mi^dzyj^zykowa. Anuari de Filologia. Llengues i literatures modernes. 2014. № 4. S. 53-66.

14. Roca-Varela M. L. False Friends in Learner Corpora : A corpus-based study of English false friends in the written and spoken production of Spanish learners. Bern, 2015. 348 p.

References

1. Kononenko, I., & Spivak O. (2008). Ukrainsko-polskyi slovnykmizhmovnykh omonimiv iparonimiv [Ukrainian-Polish Dictionary of Interlingual Homonyms and Paronyms]. I. Kononenko (Ed.). Kyiv [in Ukrainian].

2. Kocherhan, M. (1997). Slovnyk rosiisko-ukrainskykh mizhmovnykh omonimiv [Dictionary of Russian-Ukrainian Interlangual Homonyms]. Kyiv [in Ukrainian].

3. Bilodid, I. (Ed.). (1970-1980). Slovnyk ukrainskoi movy [Dictionary of the Ukrainian Language]. (Vols. 1-11). Kyiv. Retrieved from http://sum.in.ua [in Ukrainian].

4. Rusanivskyi, V. (Ed.). (2010-2022). Slovnyk ukrainskoi movy [of the Ukrainian Language]. (Vols. 1-13). Kyiv. Retrieved from https://sum20ua.com [in Ukrainian].

5. Turchyna, A. (2012). Leksychna mizhmovna omonimiia u slovianskykh movakh [Lexical Interlangual Homonymy in Slavic Languages]. Komparatyvni doslidzhennia slovianskykh mov i literatur, 17, 121-126 [in Ukrainian].

6. Chuba, H. (2015). Mizhmovna omonimiia yak dzherelo pomylok pry vyvchenni ukrainskoi movy studentamy- poliakamy [Interlingual Homonymy As a Source of Errors at Study of the Ukrainian Language by Polish Students]. Teoriia i praktyka vykladannia ukrainskoi movy yak inozemnoi, 11, 90-96 [in Ukrainian].

7. Shcherbyna, D. (2020). Povni ukrainsko-biloruski mizhmovni omonimy [Full Ukrainian-Belarusian Interlingual Homonyms]. Filolohika/Philologica, 21, 97-112 [in Ukrainian].

8. Chamizo Dominguez, P. J. (2009). Los falsos amigos desde la perspectiva de la teoria de conjuntos [False Friends from the Perspective of Set Theory]. In Applied Linguistics Now: Understanding Language and Mind / La lingmstica aplicada actual: comprendiendo el lenguajey la mente, (pp. 1111-1126). Almeria [in Spanish].

9. Cizmarova, M., & Jaskova, A. (2013). Ukrajinsko-slovenska homonymia. Slovmk ukrajinsko-slovenskych medzijazykovych homonym = Ukrainsko-slovatska omonimiia. Slovnyk ukrainsko-slovatskykh mizhmovnykh omonimiv [Ukrainian-Slovak Homonymy. Dictionary of Ukrainian-Slovak Interlangual Homonyms]. Presov [in Slovak].

10. Grcevic, M. (2020). Lazniprijatelji: rjecnik hrvatsko-slovackih medujezicnih homonima = Falosnipriatelia: slovnik slovensko-chorvatskych medzijazykovych homonym [False Friends: a Dictionary of Croatian-Slovak Interlingual Homonyms]. Zagreb [in Croatian].

11. Grigorjanova, T., & Gajarsky L. (2019). Slovnik rusko-slovenskych medzijazykovych homonym [Dictionary of Russian-Slovak Interlangual Homonyms]. Brno [in Slovak].

12. Kaleta, R. (2014). Bialorusko-polska homonimia miqdzyjqzykowa [Belarusian-Polish Interlingual Homonymy]. Warszawa [in Polish].

13. Kusal, K., & Balaban, K. (2014). Rosyjsko-polska homonimia mi^dzyj^zykowa [Russian-Polish Interlingual Homonymy]. Anuari de Filologia. Llengues i literatures modernes, 4, 53-66 [in Polish].

14. Roca-Varela, M., L. (2015). False Friends in Learner Corpora. Bern.

Размещено на Allbest.ru