Лінгвістика інтернет-ресурсів. Дуалізм мови інтернету: мультилігвальний аспект

Размещено на http://allbest.ru

Лінгвістика інтернет-ресурсів. Дуалізм мови інтернету: мультилігвальний аспект

Смерчко Антон Альбертович

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов, Приватний вищий навчальний заклад «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука», м. Рівне

Будз Ірина Федорівна

кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри романо-германської філології, Приватний вищий навчальний заклад «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука», м. Рівне

Анотація. Пропонована наукова розвідка є спробою дати об'ємну загальну характеристику лінгвістики інтернет-ресурсів у соціолінгвістичному, освітньому, стилістичному і практичному ракурсі. Досліджуються різні аспекти комунікації в інтернет-просторі й робиться акцент на тому, що на даному етапі важко говорити про існування єдиної мови Інтернету, хоча деякі її елементи присутні на різних рівнях інтернет комунікації. Мова, яка використовується в Інтернет-комунікації, залежить від багатьох факторів, насамперед від ситуації спілкування, мети взаємодії та людей, які в ній беруть участь, а також від специфіки інтернет-ресурсу, який містять тут чи іншу інформацію з урахуванням активного, чи пасивного характеру комунікації, її синхронності чи асинхронності. Звертається увага на той факт, що сьогодні в інтернеті є фактично два пласти комунікації. З одного боку, це особлива мова чатів, форумів, месенджерів, яка зазвичай окреслюється як інтернет-сленг, інтернет-жаргон, мережний / мережевий сленг, зберігаючи при цьому загальну дефініцію. З іншого боку, це нормована мова інформаційних чи офіційних ресурсів, наукових платформ і т.п. Робиться акцент на тому, що занадто складна «канцелярська» мова стає причиною нерозуміння представленої інформації і відлякує користувача певного інтернет-ресурсу. У зв'язку з цим повстає питання спрощення мови офіційних повідомлень з метою полегшення комунікації між певними інституціями і користувачем. Водночас наголошується, що не у всіх галузях існує можливість спрощення висловлювань, крім того, тотальна безоглядна тенденція примітивізації мов інтернету, може спричинити деградацію літературної мови, мови повсякденного спілкування насамперед через втрату образності і метафоричності. Зважаючи на все вищезазначене, робиться акцент на доцільності вивченні лінгвістики інтернету, як дисципліни, хоча б у рамках вищої освіти.

Ключові слова: лінгвістика Інтернету, мова Інтернету, інтернет- комунікація, гіпертекст, модель комунікації в інтернеті, офіційні інтернет-ресурси.

Smerchko Anton Albertovych PhD in Philological, Associate Professor, Associate Professor of Foreign Languages Department, Private Higher Education Establishment "Academician Stepan Demianchuk International University of Economics and Humanities", Rivne,

Budz Iryna Fedorivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Head of Romano-Germanic Philology Department, Private Higher Education Establishment "Academician Stepan Demianchuk International University of Economics and Humanities", Rivne,

LINGUISTICS OF THE INTERNET RESOURCES. INTERNET LANGUAGE DUALISM: MULTILINGUAL ASPECT

Abstract. The proposed research is an attempt to give a comprehensive general description of the linguistics of Internet resources from a sociolinguistic, educational, stylistic and practical perspective. Various aspects of communication in the Internet space are studied and emphasis is placed on the fact that at this stage it is difficult to talk about the existence of a single Internet language, although some of its elements are present at different levels of Internet communication. The language used in Internet communication depends on many factors, primarily on the communication situation, the purpose of the interaction, and the people who participate in it, as well as on the specifics of the Internet resource, which contain here or other information, taking into account the active or passive the nature of communication, its synchronicity or asynchrony. Attention is drawn to the fact that today there are actually two layers of communication on the Internet.

On the one hand, it is a special language of chats, forums, messengers, which is usually outlined as Internet slang, Internet jargon, network / network slang, while maintaining a general definition. On the other hand, it is the standardized language of informational or official resources, scientific platforms, etc. Emphasis is placed on the fact that overly complex "official" language causes misunderstanding of the information presented and discourages the user of a certain Internet resource. In this connection, the issue of simplifying the language of official messages arises in order to facilitate communication between certain institutions and the user. At the same time, it is emphasized that not all fields have the possibility of simplifying expressions, in addition, the total reckless tendency to primitivize Internet languages can cause the degradation of literary language, the language of everyday communication, primarily due to the loss of imagery and metaphoricality. Taking into account all of the above, emphasis is placed on the expediency of studying Internet linguistics as a discipline, at least within the framework of higher education.

Keywords: Internet linguistics, Internet language, Internet communication, hypertext, Internet communication model, official Internet resources.

Постановка проблеми. Інтернет давно перестав бути парафією технічних спеціалістів і фактично став відображенням сучасного способу життя.

Анонімність спілкування в кіберпросторі, майже необмежені можливості висловити не лише свою життєву позицію або ставлення до різних явищ дійсності але і самоствердитись, не будучи при цьому обмеженим формальними нормами літературної мови, спричинили появу специфічного інтернет-сленгу, специфічної «мови» Інтернету. Проте, лінгвістика інтернет-ресурсів не обмежується лише молодіжним інтернет-сленгом. Це явище більш глибоке і масштабніше. Хоча поняття інтернет-лінгвістики, що передбачає чотири концепції розгляду: соціолінгвістичну, освітню, стилістичну і практичну, було сформульовано Девідом Крісталом ще на початку 2000-их, інтерес до досліджень мови інтернету у всіх її проявах тільки зростає, оскільки вона, як жива знакова система, динамічною розвивається.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наукові розвідки з дослідження так званої мови Інтернету зазвичай розглядають різноманітні її прояви. З метою вивчення цього феномену вводяться, обґрунтовуються і досліджуються нові поняття, зокрема «олбанська» мова, мережевий сленг, мережевий жаргон, неологія Інтернету, антиорфографія, гіпертекст тощо. Проводяться аналітичні розбори спілкування у чатах та соціальних мережах (Tat M. J., Azuma T. [18], Muchacki M. [12], Grzenia J. [10], Тищенко O. [3]. Порушуються питання впливу мови Інтернету на національні мови и на загальний рівень комунікації [8], [21]. Висуваються різноманітні, іноді контроверсійні, теорії інтернет-комунікації (Gawrol [9]). Робиться акцент на проблеми розуміння текстового інтернет-контенту (Полякова Т. Л., Дубцова О. В. [1]). Проте, майже всі подібні розробки оминають той факт, що офіційні інтернет-ресурси, такі як вебсайти державних установ, консульств, вищих навчальних закладів, офіційні інтернет-листи і повідомлення оперують суто літературно мовою, зокрема, офіційно-діловим стилем загальнолітературної мови, з усіма, подекуди складними для розуміння усталеним конструкціями притаманними цьому стилю. Але це теж мова Інтернету, мова інтернет-ресурсів.

Мета статті. З огляду на вище згадане ми і спробували зробити загальний розгляд цих двох, діаметрально протилежних з точки зору своєї структури, організації передачі інформації, адресатів і загальної направленості, аспектів мови інтернет-ресурсів. Оскільки звернення до офіційних ресурсів інтернету часто викликає труднощі у розумінні наданої інформації, особливо у так званого покоління XD, так само як і розуміння спілкування у молодіжних чатах представників середнього і старшого покоління. Такі своєрідні когнітивно-стильові особливості зазначених аспектів заслуговують на увагу. Чим власне і зумовлюється актуальність пропонованої наукової розвідки.

Виклад основного матеріалу. Сучасна епоха є, безперечно, епохою цифрових технологій. Особливістю комунікації в Інтернеті є можливість миттєвого, електронного виду комунікації.

Поширення Інтернету спричинило суттєві зміни на рівні моделі комунікації. У результаті відбуваються різноманітні «зсуви»: мовні, текстові, комунікативні, семіотичні.

Сьогодні явище міжособистісної комунікації зазнає фундаментальної трансформації. Ця трансформація викликана універсальним доступом до всесвітньої глобальної електронної мережі. Особливістю спілкування у віртуальному просторі, однак, є те, що воно вимагає максимального спрощення повідомлення. У результаті повідомлення у формі електронного тексту все більше нагадує шифр, зображення чи код. Зміни мовних форм підтверджують гіпотезу про дезінтегрованість, фрагментарність і «миттєвість» соціальної реальності, де домінують знаки, ілюзії та швидкість передачі інформації [13].

Спілкування в Інтернеті відбувається поза часовими рамками, зберігаючи анонімність. Зміст, що передається, вирізняється автентичністю та високим рівнем експресії, але водночас і бідністю форм передачі інформації [19, 97]. Культурні установки користувачів Інтернету виражаються у написанні блогів, використанні соціальних мереж, чатів та участі в комп'ютерних іграх [12, 97], [13].

Комунікація в Інтернеті може мати односторонній характер, при якій не передбачається взаємодії з адресатом (інформаційні вебсайти, довідникові і енциклопедичні ресурси, посібники, інструкції, бази даних і т.п.) або мати характер інтерактивного спілкування, за участю двох чи більшого числа комунікантів. Причому інтерактивна комунікація включає як асинхронною, в якій реакції адресата відкладені у часі, оскільки комуніканти можуть діяти в різних часових поясах або не мати можливості надавати адресанту негайну відповідь (самим ілюстративним прикладом тут може слугувати спілкування через електронну пошту), так і синхронну комунікацію, що відбувається в режимі реального часу (чати, менеджери) [5, 15], [13].

Усі ці види інтернет-комунікації передбачають використання певного мовного коду. Цей код різниться не лише за типом комунікації, але і за характером ресурсу (здебільшого саме цей критерій є визначальним), який використовується для комунікації. При неформальній комунікації мовний код, що використовується комунікантами значно відрізняється від загального мовного коду, що використовується під час щоденного прямого спілкування. Тут і постає проблема мови інтернету.

Поняття мови Інтернету є досить поширеним у сучасному лінгвістичному просторі. Переважно він використовується з метою підкреслення масштабності процесів, що відбуваються в писемному мовленні під впливом мережевої форми комунікації. Проте, як зазначають лінгвісти, однозначного трактування цього терміну немає, як, втім, не окреслено остаточно і межі самого явища. Слово «мова» в такому контексті вживається на позначення функціональної системи, що має низку характерних для цієї системи особливостей.

Незважаючи на те, що Інтернет для молодіжної субкультури представляється вільним від суворо регламентовано мовної поведінки комунікантів, тобто, мовою поляків така собі wolna amerykanka1, кодифіковані норми тут переважають. Їх реалізацію бачимо у багатьох мережевих ресурсах: новинних, комерційних, державно-офіціиних, наукових, художніх тощо.

Водночас ціла низка чинників, насамперед максимальне просторово-часове зближення учасника масової комунікації та його меседжів, а також масштаби комунікації, що не існували раніше в історії цивілізації в «доінтернетівську» (новотвір авторський - А.С.) епоху, провокують ненормативну мовну поведінку, а часто і свідомий епатаж як форму самовираження.

Незважаючи на наявність безлічі різних Інтернет-діалектів, поширених у просторі різних соцмереж, онлайн-ігор та інформаційних ресурсів, молодий вік користувачів чи гравців, а також відсутність або лише формальний контроль дотримання мовних норм у спілкуванні користувачів чи гравців створюють проблему ексцесивного запозичення в національну мову (не лише українську, але й будь-яку іншу) з англійської. Особливо це помітно у сфері соціальних мереж (Instagram, TikTok, Twitter, Whatsapp, Facebook, WhatsApp, YouTube) та онлайн-ігор і пов'язаних з ними форумів чи спільнот. Це абсолютно логічно, оскільки багато з популярних соціальних мереж мають головні офіси в США, так само як і найбільші розробники комп'ютерних ігор.

Отже, закономірно, що в інформаційну епоху провідну позицію як джерело запозичень беззастережно посідає англійська мова. Більшість запозичених на сучасному етапі лексем, є лексикою зі сфери комп'ютерних і інформаційних технологій (чат, меседж, блог, банер, імейл, геймер, юзер і т.д., і т.п.). Крім того, поширеними є запозичення зі сфер економіки, політики та культури (праймериз, лайфхак). У цій ситуації відбувається майже повна асиміляція всього потоку запозичених лексем, при цьому асимілюються з дериваційними моделями, властивими національній мові, в цьому випадку, українській (лайкнути, забанити, хакнути і т.п.).

Під час спілкування користувачі Інтернету використовують мову, яка часто приймає специфічну форму. Характеристики цієї мови включають: економію, спеціалізацію, стилізацію свого роду ідіолекту, який підкреслює належність до певної групи [5, 86-87].

Лінгвістичною особливістю мови, якою користуються комуніканти в Інтернеті, є створення певного сленгу, який в Інтернет-спілкуванні полягає у використанні ревокації та навмисних орфографічних помилок.

Іншою специфікою інтернет-сленгу є використання різного роду акронімів, скорочень, трансформацій або транслітерації англійських висловів, а також емотиконів: фрейми / farmes (суперечки, перепалки), капси/caps (англ. capital letters - великі літери), лайфхак / lifehack (від life hacking), wiki (від Wikipedia), подкаст / podcast (похідне від iPod + broadcast - інтернет-аналог теле- радіопередачі у вигляді тематичної серії відео чи аудіо), msg (від англ. message), 2DAY (today), 4U (for you), ASAP (as soon as possible), ATB (all the best), BK (back), BRO (brother - як форма звертання), BTW (by the way), CWOT (complete waste of time), EOD (end of debate - використовується для позначення кінця суперечки, дискусії), F2F / FTF (face to face), GTG (got to go), HRU (how are you), HOLS (holidays), LMAO (laughing my ass out), LOL (Laughing Out Loud), LTNS (long time no see), JK (just kidding), MON (the middle of nowhere - ідіома, що означає «дуже далеко», аналогічне укр. у чорта на рогах), MUSM = I miss you so much, NO1 = no one, NP = no problem, OIC =oh, I see, PCM = please call me, PLS/PLZ (please, варіант PLZ - фонетична трансформація переважно на неангломовних ресурсах), SMMR (summer), SOM1 (someone), THX (thanks), WAN2 (to want to), WKND (weekend), WR (were - форма від to be).

Трапляються і зовсім казусні випадки, як поширений в інтернет- просторі приклад твору 13 річної учениці, який цитують навіть не англомовні ресурси, як, наприклад, журнал Der Spiegel, де фрагмент опублікований під заголовком “SMS-Sprachalarm an Schulen: 2B or not 2B” від 03.03.2003, 16.32 Uhr [16]: "My smmr hols wr CWOT. B4, we usd 2 go 2 NY 2C my bro, his GF & thr 3 :-@ kds FTF. ILNY, its gr8. (повний текст і аналіз дивись тут: [16]).

Що в літературному варіанті мало означати:

"My summer holidays were a complete waste of time. Before, we used to go to New York to see my brother, his girlfriend and their three screaming kids face to face. I love New York, it's a great place.[15].

Інтернет-сленг чатів і форумів - це в основному абревіатури, акроніми та емотикони, які використовуються для екстремального скорочення речень. Можливість передачі емоцій в текстовому повідомленні за допомогою емотиконів, які часто називають просто «смайликами», є однією із характерних рис сучасної інтернет- комунікації [17]. «Смайлики» з крапки з комою та круглих дужок вже майже вийшли з ужитку, на заміну їм прийшли більш виразні емодзі (emoji - запозичення з японської, співвідносне з поняттям «піктограма»). Однак деякі старі смайли все ще досить популярні. Дослідники інтернет-сленгу виділяють два найбільш поширені з ним: XD (означає широку посмішку із закритими очима, використовується для висловлення максимального задоволення від ситуації, подібно до lol) і XO (поцілунки та обійми - використовується, зазвичай, в кінці повідомлення) [14].

Проте у ситуаціїЃCколи передача емоцій домінує і важливіша за передачу інформації вона може провокувати зловживання вульгарними формами і асоціюється з мовною агресією. Така домінація передачі емоцій і пов'язана з нею мовна агресія спостерігається в чатах, де анонімність і легкість комунікаційної взаємодії призводять до відмови від правил ввічливого спілкування індивідуумів.

Інтернет-користувачі змінюють мову за допомогою методів скорочення, субституції (заміни одного елемента іншим) і контамінації (перетину двох фразеологізмів, завдяки спільному елементу). [2]. Наприклад в польському інтернет-просторі зустрічаємо: Kto rano wstaje, ten widocznie musi; Kopernik, wstrzymaj ziemi§, ja wysiadam; Miej serce i patrz w telewizor; Gosc w dom, zona w ciqzy; Tym chata bogata, co ukradnie tata; Gdzie kucharek szesc, tam zero zero siedem zglos si§; Lepszy maluch w garazu, niz Opel w telewizorze; Nie taka kobieta straszna, jak si§ umaluje; Nie ma tego zlego, co by nam nie wyszlo; Palenie skraca papierosa [20, 57]. Деякі з них частково перегукуються з аналогічними трансформаціями, що побутують у нашій мові, що частково зумовлюється ізоморфізмом відображувального апарату мовців (Хто рано встає, той мусить; зупиніть Землю, я зійду; Будь людиною і дивись телевізор; куріння скорочує сигарету) [2]. Приклади фразеологічної і лексичної контамінації в англомовному інтернет-просторі: let's burn that bridge when we come to it; I can't make these split-minute decisions; tackle the next steps; Tiny things, tiny minds (алюзія Little things please little minds); a knight in shining sedan [7]. Англійська лексична контамінація: brunch (br- від breakfast + -unch від lunch) - пізній сніданок, intermercial (Internet / commercial - рекламний ролик), screenager (screen / teenager); infotainment (information / entertainment); edutainment (education / entertainment), feminazi (feminist / Nazi), fanzine (fan / magazine), [4], Monicagate, Nipplegate, Cablegate (за аналогією з Watergate - Вотергейтський скандал 1972 р.).

Розуміння останніх прикладів передбачають наявність певних фонових знань особи, яка є потенційним отримувачем інформації, оскільки далеко не кожен сучасний користувач інтернету знає, хто така Моніка Левінскі і яка скандальна історія була пов'язане з нею, і президентом США (Monicagate), а тим більше Вотергейт (Watergate). Проте, саме такими поняттями оперують офіційні інтернет-ресурси, зокрема, провідні інформаційні і новинні портали CNN, Wall Street Journal, Politico, Washington Post, New York Times, Daily Telegraph, BBC тощо.

Форми і способи подачі інформації, візуальне оформлення, підписи вкладок, наявність специфічної термінології кардинально відрізняють цей вид мови інтернету від інтернет-сленгу чатів, менеджерів і форумів. Однак, вона відрізняється і від звичайної літературної мови, оскільки містить характерні елементи властиві інтернет-комунікації: гіперпосилання, піктограми, доповнення або комбінацію тексту з відео, Gib-анімащєю, аудіофайлами та іншими мультимедійними елементами, можливість оперувати частинами тексту, інтерактивне спілкування (опитування, голосування, можливість додавати коментарі, зворотний зв'язок тощо), можливість змінювати послідовність висвітлення інформації і т. д.

Зазначена проблема має дві сторони і вимагає ґрунтовного і раціонального осмислення. З одного боку складна мова офіційних порталів може відлякати і знеохотити особу, яка використовує такий портал і провокує її шукати більш зрозумілі сервіси чи сайти. Превалювання на офіційних сайтах складних форм подачі інформації робить непривабливим для користувачів.

Останні кілька років в Інтернеті ведеться дискусія про необхідність спростити мову вебсайтів офіційних установ і організацій. Адже використання чиновниками заумної «тарабарщини» ускладнює комунікацію різних державних (і не тільки) відділів і управлінь з громадянами. Зокрема, на порталі польського періодичного видання “Prawo” навіть обговорювалася декларація про зобов'язання до використання простою мови офіційними установами. Основною мотивацією до таких змін є проблеми при заповненні різних форм і декларацій або розуміння змісту угоди чи договору.

Зауваження, на нашу думку, досить слушне, оскільки саме в інтернет-просторі є можливість спростити, хоча б форму таких документів, наприклад, шляхом візуалізації (виділення у заголовок чи таблицю) малоінформаційних конструкцій властивих певним документам. Як приклад автори наводять таке: W odpowiedzi na pismo (…)sygnatura (...), data (...), w sprawie (...) urzqd (...) uprzejmie informuje... Весь цей текст, забирає багато місця і не надає жодної корисної інформації, а те, що насправді важливе для адресата міститься лише в другій частині тексту. Також рекомендують уникати розмитих чи заскладних конструкцій на зразок: wzywa si§ do wykonania obowiqzku., w odpowiedzi na pismo uprzejmie informuj§...ЃCwobec powyzszego postanowiono, co ponizej., niniejsza zasada doznaje wyjqtkow [11].

З іншого боку спрощення мови інтернет-ресурсів спричинює подекуди бідність образного вираження, яке неможливо передати ні емотиконами, ні мемами, ні емодзі. Так само як і у ситуаціях, коли необхідна чіткість і точність формулювання. Передусім йдеться про інформаційні і довідникові портали. Тут праві скептики щодо мови інтернету, які стверджують, що домінування інтернет-сленгу у спілкуванні молоді провокує мовну деградацію і спричинює труднощі у сприйманні навіть стилістично нейтральних текстів.

Висновки. Мова інтернету - явище складне і не однозначне, яке не зводиться лише до розуміння сленгу молодіжних чатів і форумів, де спостерігається тотальне порушення різнорівневих мовних норм, що зумовлюється глибинними соціокомунікативними причинами, це явище багатопланове. Другий, недостатньо висвітлений план інтернет-комунікації - мова офіційних інтернет-ресурсів. Як на рівні адекватного сприймання, так і рефлексій та взаємодії. Електронні форми зберігання, тиражування та поширення інформації мають незрівнянно більші можливості, що істотно збільшило обсяг і швидкість інформаційних потоків. Користувача інтернету перестав бути пасивним читачем, він може керувати порядком проходження частин тексту в межах загальної гіпертекстової структури, передавати свою реакцію на прочитану інформацію фактично в реальному часі тощо. Саме такі елементи і заведено позначати як інтерактивність. Іншою важливою ознакою мови інтернету є мультимедійність електронного тексту: можливість поєднання в єдиному інформаційному просторі тексту зі звучанням, відеозаписами, різноманітними графічними образами, анімацією, що активно використовується як на рівні молодіжного сленгового спілкування в менеджерах, так і на рівні офіційних інформаційних і сервісних ресурсів. Отже, з огляду на все сказане вище у практично плані, повстає питання про запровадження і викладанні дисципліни з лінгвістики інтернету, наприклад, у вищій школі, яка б аналізувала специфіку використання інтернет сленгу і особливості формальної мови при зверненні до офіційних інтернет-ресурсів.

мова інтернет сленг молодіжний чат офіційні ресурси

Література:

1. Полякова Т.Л., Дубцова О.В. Мова інтернету: теоретичні особливості функціонування. Південний архів (ф-ілологі^н^ науки), №89 (2022) LXXXIX. С.32-39. URL: https://pa.journal.kspu.edu/index.php/pa/article/view/805

2. Смерчко А.А. Авторська трансформація фразеологізмів. Слов'янські мов^и та літератури: історія, сучасний стан та перспективи розвитку. 2001, С.29-32.

3. Тищенко О. Мова інтернет-спілкування: стиль, норма, освіта. Д^вослово. №09 (714) 2016. C.35-39. URL: https://dyvoslovo.com.ua/wp-content/uploads/2016/03/10- 1211.pdf

4. Anonym. (2013). Blending as a Type of Word-Formation in English. GRIN Verlag. https://www.grin.com/document/232366

5. AouW, B. (2008): Komunikowanie siж  w Internecie - narz^dzia, specyfika i wiasciwosci; w: M. Wawrzak-Chodaczek (red.): Komunikacja spoleczna w ^wiecie wirtualnym. Torun: Wydawnictwo Adam Marszalek. 10-40.

6. Cambridge International Dictionary of Idioms. Cambridge University Press, 1998, 2004.

7. Fauconnier G. & Turner, M. (2003). The Way We Think: Conceptual Blending and the Mind's Hidden Complexities (p. 464). N.Y.: Basic Books.

8. Favilla, E. (2017, December 7). How the internet changed the way we write - and what to do about it [Review of How the i^te^~ne^ changed the way we write - and what to do about it]. The Guardian. https://www.theguardian.com/technology/booksblog/ 2017/dec/07/internet-online-news-social-media-changes-language

9. Gawrol, K. (2014). J^zyk Internetu i SMS-a zagrozeniem dla stylistyki j^zyka polskiego [Language of Internet and text messages as threat for stylistic od polish language]. Edukacja-Technika-Informacja, 2014 5/2, 322-327. http://cejsh.icm.edu.pl/cejsh/ element/bwmeta1.element.desklight-5a33a17c-2e12-4aeb-9013-a2da2f75a55c#:?:text= Zjawisko%20to%20jest%20dostrzegalne%20zwlaszcza,zawsze%20mozna%20uznac%20za% 20wlasciwy

10. Grzenia, J.: Komunikacja j§zykowa w Internecie. Wydawnictwo Naukowe PWN, Warszawa 2008.

11. Kubicka-Zach, K. Wobec powyzszego postanowiono, jak ponizej - urz^dy musz^ zmienic j^zyk w pismach. Prawo. Data dodania 04.10.2018. https://www.prawo.pl/ samorzad/jezyk-urzedniczy-nomenklatura-w-urzedach-musi-byc-prostsza,308394.html

12. Muchacki M., 2014: Cywilizacjainformatyczna i Internet. Konteksty wspoiczesnego konsumenta TI. Krakow: Oficyna Wydawnicza „Impuls”. 146 s.

13. Panek A. (2016). J^zyk w przestrzeni internetu. Prze^^^ze^ spoieczna (Social Space), 1 (11); 102-126.

14. Potoczek, D. (2017). Btw, lol?... I^o n1, cz^li mafy siownik internetowego slangu. https://sadeczanin.info/wiadomosci/btw-lol-imo-n1-czyli-maly-slownik-internetowego-slangu

15. SMS - Text messages - Learning English. (n.d.). www.englisch-Hilfen.de. https://www.englisch-hilfen.de/en/texte/sms1.htm (date of access: 07.08.2023).

16. SMS-Sprachalarm an Schulen: 2B or not 2B. (2003, March 3).Der Spiegel. https://www.spiegel.de/lebenundlernen/schule/sms-sprachalarm-an-schulen-2b-or-not-2b- a-238539.html (date of access: 07.08.2023).

17. Sokol, M. (2004). Emo^kony.Wirtualne e^ocje. Wydawnictwo Helion, Warszawa.

18. Tat, M. J., & Azuma, T. (2015). Remembering “txt” but not “text”ЃF The effect of context and lexicality on memory for text message abbreviations. Ai^^l^e^ Psycholinguistics, 37(2), 435-459. https://doi.org/10.1017/s0142716415000065

19. Tomaszewska, H. (2012). MtodziezЃCr&wie^nicy i nowe media. Spoieczne funkcje technologii komunikacyjnych w iyciu nastolatkdw. Warszawa: Wydawnictwo Akademickie Zak.

20. Walotek-Scianska K., Szyszka M., 2014: Po^^§dz^ integracjq a dezintegracjq komunikacji: socjolekt uczniow i studentow; w: K. Walotek-Scianska, M. Szyszka (red.): Komunikowanie si§ ludzi mlodych we wspoiczesnym ^wiecie. Bielsko-Biala: Wyzsza Szkola Administracji; 55-64.

21. Younis, E. (2017). The impact of the internet on the language of literary discourse [Review of The impact of the internet on the language of literary discourse]. The Islamic Quarterly, 61(4):553-581. https://www.researchgate.net/publication/327364344_ The_impact_of_the_internet_on_the_language_of_literary_discourse

Размещено на Allbest.ru