Формули прохання в епістолярії Василя Стефаника
Огляд формул прохання в епістолярії Василя Стефаника на прикладі епістолярної спадщини письменника. Поширені способи висловлення прохання в епістолярних текстах письменника, мовні засоби, що посилюють прохання, додають їм імперативності, експресивності.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.11.2023 |
| Размер файла | 27,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Формули прохання в епістолярії Василя Стефаника
Оксана Семенюк,
кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української мови Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ, Україна)
Марія Хорощак,
магістриня кафедри української мови Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ, Україна)
Статтю присвячено дослідженню формул прохання в епістолярії Василя Стефаника. Матеріалом дослідження слугувала епістолярна спадщина письменника, представлена у новому виданні його творів, яке містить усього 456 листів, зокрема й таких, що публікуються вперше.
Мета статті - аналіз формул прохання, засвідчених у листах Василя Стефаника.
Розглянуто поширені способи висловлення прохання в епістолярних текстах письменника, мовні засоби, що посилюють прохання, додають їм імперативності, експресивності чи, навпаки, пом'якшують їх, позитивно впливають на адресата, підкреслюють шанобливість і повагу до нього. Простежено способи вираження непрямого прохання. Окреслено характерні риси епістолярного ідіостилю письменника, що виявляються через особливості функціонування прохальних формул.
Установлено, що поширеним способом висловлення прохання у листах В. Стефаника є вживання дієслів у формі наказового способу. Імперативності та експресивності їм додають прислівники конче, конечно, зараз, негайно, скоро, підсилювальна частка ж (же), повтори дієслів. З'ясовано, що засобами пом'якшення прохальних виразів у формі наказового способу є формули звертання, а також формули вибачення та подяки, підрядні речення умови, дієслово прошу, етикетні вислови з коренем ласк-. Уживаними в епістолярії є формули, утворені поєднанням етикетної дієслівної форми прошу або етикетного фразеологізму будьте ласкаві з інфінітивом на позначення бажаної дії. У розвідці описано розгорнуті способи вираження прохань за допомогою різних типів підрядних речень. Виявлено, що характерними особливостями епістолярію Василя Стефаника є непрямі прохання у формі питальних речень, складних речень, головна частина яких позначає позитивний наслідок виконаного прохання, а підрядне умови - власне прохання, вираження прохання за допомогою слова надіюся. Наголошено на тому, що формули прохання у листовній спадщині Стефаника відповідають умовам спілкування. Їх добір залежить від характеру взаємин адресанта та адресата і від автора листа: його особистості, емоційного стану, становища, тощо.
Ключові слова: мовний етикет, лист, етикетні формули, епістолярна ввічливість.
Oksana SEMENIUK,
Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Ukrainian Language Vasyl Stefanyk Precarpathian National University (Ivano-Frankivsk, Ukraine)
Mariia KHOROSHCHAK,
Master at the Department of Ukrainian Language Vasyl Stefanyk Precarpathian National University (Ivano-Frankivsk, Ukraine)
REQUEST FORMULAS IN THE EPISTOLARY OF VASYL STEFANYK
The article is devoted to the study of the request formulas in the epistolary of Vasyl Stefanyk. The material of the study was the writer's epistolary heritage presented in a new edition of his works, which contains 456 letters, including those that are published for the first time.
The purpose of the article is the analysis of the request formulas in Vasyl Stefanyk's letters.
There were considered common ways of expressing requests in the writer's epistolary texts and linguistic tools that strengthen requests, add to them imperativeness, expressiveness or, on the contrary, soften them, have a positive effect on the addressee, emphasize reverence and respect for him. There were traced ways of expressing an indirect request. There were outlined typical features of the writer's epistolary idiostyle that are revealed due to peculiarities of the functioning of the request formulas.
It was established that a common way of expressing a request in the letters of V. Stefanyk is the use of verbs in the imperative form. Imperativeness and expressiveness are added to them by the adverbs конче, конечно, зараз, негайно, скоро, the reinforcing participle ж (же), repetitions of verbs. It was found out that the means of softening of the request expressions in the imperative form are address formulas, as well as formulas of apology and thanks, subordinate clauses of conditions, the verb прошу, etiquette expressions with the root ласк-. Formulas, that are formed by a combination of the etiquette verb form прошу or the etiquette phraseology будьте ласкаві with the infinitive to indicate the desired action, are used in epistolary. Elaborate ways of expressing requests using different types of subordinate clauses are described in the exploration. It was found out that the characteristic features of Vasyl Stefanyk's epistolary are indirect requests in the form of interrogative sentences, complex sentences, the main part ofwhich indicates a positive consequence of the fulfilled request, and the subordinating condition is the actual request expressed by the word надіюся. It is emphasized that the request formulas in Stefanyk's letter heritage correspond to the conditions of communication. Selection of them depends on the nature of the relationship between the sender and the addressee and on the author of the letter: his personality, emotional state, position, etc.
Key words: language etiquette, letter, etiquette formulas, epistolary politeness.
Постановка проблеми
формула прохання епістолярний текст
Дослідження приватних епістолярних текстів українських письменників є важливим для з'ясування багатьох лінгвістичних проблем. Передусім мова листів є «самодостатнім лінгвальним феноменом» (Ґре- щук, 1996: 165), який потребує окремого різноас- пектного вивчення. Епістолярій відбиває процеси становлення та нормалізації літературної мови, засвідчує розвиток і зміни у мові самого письменника, а також допомагає глибше дослідити особливості його ідіостилю. Листи дають багатий матеріал для вивчення розмовного мовлення і позанормативних мовних явищ, оскільки для них характерні спонтанність і відсутність літературного редагування. Крім того, листи, у яких сконцентровано різноманітні формули ввічливості, є цінним джерелом для лінгвістичних студій, присвячених мовному етикету.
Аналіз досліджень
Лінгвісти неодноразово зверталися до епістолярної спадщини майстрів слова, вивчаючи на матеріалі листів розвиток українського мовного етикету, трансформацію етикетних норм, особливості епістолярного ідіостилю їх авторів. Різноаспектні дослідження етикетних одиниць, засвідчених у листах Лесі Українки, О. Кобилянської, М. Коцюбинського та інших українських письменників, представлені у працях С. Богдан, Н. Журавльової, А. Най- руліна, Е. Вєтрової та ін. (Богдан, 1993; Богдан, 2018; Журавльова, 2003; Журавльова, 2008; Журавльова, 2012; Найрулін, 2003; Найрулін, 2019; Вєтрова, 2004). Водночас етикетні формули у листах В. Стефаника, як і загалом лінгвістичні проблеми його епістолярію, залишаються без достатньої уваги дослідників. Актуальність та перспективність таких студій окреслив у своїй розвідці В. Ґрещук, на думку якого, мова епістолярної спадщини новеліста заслуговує на детальне всебічне монографічне дослідження (Ґрещук, 1996: 176). Лінгвіст наголошує на цінності листів як одного з небагатьох джерел точної і природної фіксації етикетних формул та на важливості вивчення цього аспекту листовної спадщини письменника (Ґрещук, 1996: 166-167). Чи не найбільше уваги етикетним виразам епістолярію В. Стефаника приділила С. Богдан. Мовозна- виця проаналізувала типологічне й індивідуальне в епістолярній поведінці письменника на матеріалі звертань (Богдан, 2004), а також охарактеризувала відтворені у формулах увічливості діалектні риси (Богдан, 2008). В україністиці є праці, у яких етикетні формули епістолярію Стефаника розглянуті побіжно, оскільки в них його листи слугують джерельною базою разом з листами інших письменників того періоду (див., наприклад: Журавльова, 2003). Таким чином, мовний етикет епістолярію В. Стефаника потребує комплексного і всебічного вивчення. Наша розвідка є спробою заповнити одну з лакун у лінгвістичному дослідженні листовної спадщини видатного українського новеліста.
Мета статті - аналіз формул прохання, засвідчених у листах Василя Стефаника.
Матеріалом дослідження слугував епістолярій письменника, представлений у новому виданні його творів (Стефаник, 2020), яке містить усього 456 листів, зокрема й таких, що публікуються вперше.
Виклад основного матеріалу
Поширеним способом висловлення прохання у листах В. Сте- фаника є вживання дієслів у формі наказового способу.
Форми другої особи однини наказового способу є менш численними і трапляються в епістолярних текстах, адресованих близьким друзям (Л. Бачинському, І. Плешкану): Довідайся за Марка або піди до него (Стефаник, 2020: 17); На свята різдвяні зроби яку забаву... (Стефаник, 2020: 38); Лишень хату улади так, аби було в ній гарно сидіти та і писати. За се довідайся, і як можна дістати хату, то напиши мені. (Стефаник, 2020: 309). На думку дослідників, такі форми актуалізують конотації «свійськості», спорідненості (Найрулін, 2003: 349).
Дуже часто у листах письменника трапляються дієслівні форми другої особи множини наказового способу: Ви пишіть мені богато і зчаста (Стефаник, 2020: 343); Говоріт хоть в листах (Стефаник, 2020: 137); Але приїдьте, зробіть хоть раз мою волю (Стефаник, 2020: 203). Такі формули прохання засвідчено не лише в листах до найближчих друзів, а й в епістолах, адресованих людям, стосунки з якими у В. Стефаника були офіційними, наприклад, митрополитові Андрею Шептицькому: Як буде виїздити, то Ви прийміть його, ексцелєнціє, і благословіть на далеку дуже дорогу (Стефаник, 2020: 465), К. Студинському: Ви помагали моїм дітям і мені поможіть. (Сте- фаник, 2020: 411).
Прикметно, що вживання форм наказового способу сам Стефаник означує в листах як прохання: Тепер велике прошення. Поставте про мене весь правничий факультет на голову, а переконайте професорів, що мій Юрко мусить бути прийнятий як правник (Стефаник, 2020: 411); І Гаморакови нічо ніколи не кажіть і нічо ніколи не пишіть нікуда. Осе я Вас прошу (Стефаник, 2020: 288).
Імперативності та експресивності таким формулам додають прислівники конче, конечно, зараз, негайно, скоро, підсилювальна частка ж (же), повтор дієслів у формі наказового способу. їх уживання з метою вплинути на адресата, спонукати його до певних дій, отримати якомога швидше бажане є характерною рисою в листах письменника: Ти се конче зроби! (Стефаник, 2020: 18); Відпишіть зараз, лиш не шукайте ніякого «не можна» (Стефаник, 2020: 203); Пиши ж (Стефа- ник, 2020: 17); Пишіть за що хочете, пишіть за себе або за школу, або за політику, але пишіть (Стефаник, 2020: 143). Такі прохальні формули часто спонукають адресата до написання довгоочікуваного листа та експлікують Стефаникову потребу в листовному спілкуванні з близькими людьми. Як зауважує С. Богдан, «для Стефаника епістолярна комунікація була органічною мовленнєвою потребою. Мабуть, тому стан листовного мовчання був для нього болісним і незрозумілим» (Богдан, 2008: 111).
Водночас для епістолярію В. Стефаника характерним є поєднання імперативних формул із засобами, які пом'якшують категоричність і позитивно впливають на адресата. Зокрема з цією метою письменник уживає формули звертання, що містять присвійні займенники, прикметники з позитивною оцінкою, як-от: Приїдьте, мої добрі, конче приїдьте (Стефаник, 2020: 306); Мій єдиний друже, пишіть же конче (Стефаник, 2020: 148). Додавання таких звертань до прохальних формул спрямоване на досягнення цілей комунікації, оскільки безвідмовно впливає на адресата (Най- рулін, 2003: 150).
Прохальні формули, у яких ключовими є дієслова наказового способу, іноді супроводжуються формулами вибачення та подяки, що згладжують, приглушують негативні реакції, які можуть викликати в адресата вербативи зі значенням наказо- вості та засоби, що їх посилюють: Якщо дістанете гроші на дорогу, то негайно посилайте, бо без них горе. Надзвичайно Вам вдячний за все те, що Ви для мене під моральним і матеріальним оглядом робите (Стефаник, 2020: 387); ..дуже Вас перепрашаю за трохи безличну мою сміливість до Вашої особи, але стан мій такий, що я це мушу робити. Ви помагали моїм дітям і мені поможіть. (Стефаник, 2020: 411).
Спонукання до певних дій, висловлене за допомогою форм наказового способу, пом'якшується у листах В. Стефаника і шляхом додавання підрядних речень умови (Як (якщо) можете (хочете).), які слугують засобом етикетної ввічливості, вияву поваги до адресата, його можливостей, бажань, життєвих обставин і засвідчують, що вибір виконувати дію чи ні залишається за адресатом, наприклад: Як можете, то пришліт мені усі Ваші праці (Стефаник, 2020: 93); .як Ви можете і здоровісьте на тілько, то приїдьте в понеділок десь коло 6 год. вечором. (Стефаник, 2020: 440); Якщо хочете синовіубійці дати, то дайте (Сте- фаник, 2020: 171); Ніцшого, як можете, то пришліть (Стефаник, 2020: 286).
Численними в епістолярії є формули прохання, у яких дієслова у формі наказового способу супроводжуються словом прошу, що посилює конотації пошани до адресата і водночас конотації впливу та спонукання його до певних конкретних дій, оскільки «в його лексичному значенні та безпосередньо в граматичному вираженні наявні компоненти впливу на почуття та волевиявлення адресата» (Найрулін, 2019: 105): Кінчаючи вже, прошу вас напишіт все, все, що знаєте за всіх і за вся (Стефаник, 2020: 9); Я Вас прошу приїдьте таки до Тернополя (Стефаник, 2020: 306); ... прошу Вас передайте му які книжки (Стефаник, 2020: 7).
Перед формами наказового способу, що позначають дію, реалізації якої потребує адресант, може вживатися фразеологізм увічливості будьте такі добрі, який поєднується з дієсловом сурядним сполучником та. Він, як і лексема прошу, робить спонукання більш чемним, а вплив на адресата - більш делікатним: Будьте такі добрі та подайте мені адресу Лесі Українки. (Сте- фаник, 2020: 276); Будьте такі добрі та напи- шіт до мене до Тернополя (Стефаник, 2020: 116); Будьте такі добрі та пришліть мені зараз анатомію патологічну, підручник хірургії і фармакології (Стефаник, 2020: 202).
Для вираження чемного прохання разом з дієсловами у формі наказового способу В. Стефаник уживає в листах прислівник ласкаво та етикетні вислови зі словами ласка, ласкавий (з ласки своєї (свої), прошу ласки, коли (як) ласкавий (ласкаві)), що активно використовувалися в листах українських письменників та культурних діячів того часу (Журавльова, 2003: 184), наприклад: На ці всі питаня відповідайте ласкаво скоро. (Стефаник, 2020: 386); З ласки свої відошліть мені мої скрипти і прийміть подяку за Вашу раду (Стефаник, 2020: 191); Прошу божої ласки та й Вашої, присилайте мені «Вістник» (Стефаник, 2020: 248). Увічлива частина прохання коли (як) ласкавий (ласкаві) має форму підрядного речення умови: Напишіть, коли ласкаві, якби не якби із тою кумою до купи зійтися (Стефаник, 2020: 311).
В епістолярії В. Стефаника уживаними є традиційні формули прохання, утворені поєднанням етикетної дієслівної форми прошу з інфінітивом, що позначає дію, виконання якої є бажаним чи необхідним для автора листа: ..прошу заявити мойому батькові, що на його одруженя дозволу не даю і ніколи на це не погоджуся. ... Прошу прислати мені 20 зл., я на першого в[ельмиповажаному] панові віддам, бо від батька не хочу жодних грошей (Стефаник, 2020: 307); Іще прошу не читати нікому тих праць з поза редакції (Стефаник, 2020: 188); Прошу вислати для двох, т. є. Л. Мартовича й В. Стефаника, Вашу газету (Стефаник, 2020: 51). Такі формули засвідчують чемність і повагу до співрозмовника і функціонують здебільшого у листах до адресатів, з якими у Стефаника були офіційні стосунки: до Й. Теодоровича, О. Маковея, редакції збірника «Товариш».
Шанобливість і повагу до адресата передають також прохальні формули, у яких замість верба- тива прошу з інфінітивом уживається етикетний фразеологізм будьте ласкаві: А Ви будьте ласкаві, але секрет! післати мені на першого червня 15 злр. ... (Стефаник, 2020: 133 - 134); Будьте ласкаві помістити у Вашому журналі «Світ» отсю подяку (Стефаник, 2020: 402). Форма умовного способу, ужита замість наказового способу (були б ласкаві замість будьте ласкаві), і вставні слова (може) роблять висловлені у такий спосіб прохання більш делікатними і дипломатичними: Може би Ви були ласкаві прислати мені на малий час біографію Нічого або яку порядну книжку (Стефаник, 2020: 218). Уживання при таких прохальних формулах особового займенника Ви та його графічне оформлення - написання з великої літери, на думку А. Найруліна, є актуалізатором позитивного пошанного конотативного значення (Найрулін, 2003: 350).
Крім форм наказового способу та інфінітива, прохання в аналізованих листах може виражатися розгорнуто - у формі підрядного з'ясувального речення, яке супроводжує дієслово просити у формі теперішнього чи майбутнього часу дійсного способу або у формі умовного способу: Я Вас дуже прошу, аби-сьте мені на четвер прислали 80 злр. (Стефаник, 2020: 349); Але я Вас буду просити, аби Ви мене ніколи не хвалили (Стефаник, 2020: 213); Отже просив би-м Вас ладно, аби- сьте були ласкаві п[ана] Геня змусити, аби мені найшов квартирю (Стефаник, 2020: 88). Більш уживаними є формули, у яких дієслово просити у формі інфінітива поєднується з модальними дієсловами хочу (хотів-єм), мушу, а також дієсловом осміляюся. Форма майбутнього часу (буду просити), умовного способу (просив би-м), а також дієслово хотіти (хочу просити) послаблює конотації впливу на адресата, закладені в семантиці дієслова просити: Просити Вас хочу, чи не могли би Ви наймолодшого Юрка перетягнути до нотаріяту або прийняти його, як урядовця до своєї Канцелярії (Стефаник, 2020: 430); ... хотів-єм просити, аби-сьте мені подали книги і програму науки (Стефаник, 2020: 96). Вислів мушу просити репрезентує мовця не як активний суб'єкт волевиявлення, а як об'єкт впливу певних непереборних обставин, що змушують його турбувати адресата своїми проханнями: Мушу Вас просити, аби-сте мені позичили зараз 15-20 злр. (Стефаник, 2020: 258); Через всілякі причини я мушу Вас просити, щоби Ви не друкували мого імені між співробітниками вашого журнала (Стефаник, 2020: 458). У листах до Андрея Шеп- тицького, Осипа Назарука письменник уживає етикетний вислів чемного прохання осміляюся просити, який засвідчує особливу повагу до адресата й часто поєднується з особовими і присвійними займенниками та увічливими звертаннями, семантика і графічне оформлення яких посилюють вияви пошани до співрозмовника: Осміляюся ще раз просити вас, наш владико, щоби Ви дозволили мойому синові явитись в означенім дні перед Вами, ексцелєнціє, у Підлютім і просити Вас о благословенство на далеку дорогу в світ (Стефаник, 2020: 469); Тому осміляюся просити Вас, Високоповажаний Пане Редакторе, щоби Ви цього хлопця умістили за Вашою протекцією в духовній Семінарі в Станиславові (Стефаник, 2020: 431-432).
Формули прохання в епістолярії В. Стефаника нерідко поєднуються з інтенсифікаторами. Найбільш частотним є прислівник дуже, рідше трапляються прислівники-інтенсифікатори ладно, файно, які вживаються у листах до близьких людей: Я Вас прошу дуже зараз мені написати, чи в Трійци хто не хорий або чи що злого не сталося? (Стефаник, 2020: 246); Я Вас дуже прошу, мої добрі, позичити мені тоті гроші (Стефаник, 2020: 318); Я Вас ладно просю, аби Ви не гнівалися і не сміялися з мене (Стефаник, 2020: 185); А як маєте IXр[ічни]к «Жизни» з відчитом Л. Українки, то пішліть мені, а ні, то подайте адресу єї, аби вона мені розстарала. Прошу Вас файно (Стефаник, 2020: 330). Специфічно український інтенсифікатор епістолярної ввічливості уклінний (уклінно), що є високочастотним у листах українських письменників ХІХ-початку ХХ ст. (Журав- льова, 2008: 313), не є характерним для листів Стефаника - його засвідчено лише в одному листі: Уклінно Вас прошу о одну рукопись Драгоманова для себе (Стефаник, 2020: 62). В епістолярії письменника трапляються випадки вживання в одному реченні кількох синонімічних формул, які роблять прохання особливо ґречним і підкреслюють, актуалізують повагу до адресата: Отже просив би-м Вас ладно, аби- сьте були ласкаві п[ана] Геня змусити, аби мені найшов квартирю (Стефаник, 2020: 88); ... а Вас прошу, аби-сте були такі добрі і з «Діла» і «Галичанина» повибирали мені ті нумери, де пишуть про Франка і де описують процеси політичні наших хлопів (Стефаник, 2020: 145); Тоді я Вас хотів просити, аби Ви були ласкаві справити правопис і мову в збірничку моїх образків, які в маю буде друкувати книгарня ім. Шевченка, тепер за це прошу Вас листовно, і як Ви ласкаві, то відпишіть мені на моє прошенє (Стефаник, 2020: 414). Формулу прохання може посилювати вжита у тому ж реченні формула вдячності, що заздалегідь висловлює подяку за послугу, яку адресат ще не зробив: Та я Вас прошу, аби Ви були такі добрі і прислали мені їх почтою, а я Вам за се буду вдячний (Стефаник, 2020: 373).
Слова вдячності можуть використовуватися для висловлення чемного, делікатного прохання самостійно, без прохальних формул. Наприклад, у листі до митрополита Шептицького В. Стефаник послуговується етикетною формулою зі стрижневою лексемою вдячний, що має форму умовного способу і передає завчасну вдячність за послугу, про яку просить адресант: Тому вдячний був бим Вас, щобисьте допустили його перед себе і бачили на власні очі хлопця, який має заплатити ті гроші, які я Вам винен і за себе і за його братів (Стефаник, 2020: 468).
Непряме прохання письменник іноді формулює у вигляді питальних речень: Може би книжку яку файну післали-сте? (Стефаник, 2020: 43); Чи Ви або Олег або Матейко не навідали би ся до мого тата і не написали мені зараз ясно, як стоїть діло з єго їздою до Відня? Як болотє, то не дуже беріть собі мою просьбу до серця (Стефа- ник, 2020: 239).
Характерним для епістолярного ідіостилю В. Стефаника є висловлення прохання за допомогою складних речень з підрядними умови. Головна частина таких конструкцій позначає можливий наслідок виконаного прохання - найчастіше емоційний стан адресанта зі знаком «+» (буду дуже тішитися, врадуюся, було би мені добре), а підрядна частина - власне прохання, виражене за допомогою майбутнього часу чи умовного способу і представлене як щось дуже бажане, очікуване, позитивне, наприклад: А як приїдете сюда, то буду дуже тішитися, а як напишете, то також врадуюся, а як не будете мати часу, то буду чекати (Стефаник, 2020: 258); Нагадав-єм собі за той пустий двір у тім пустім саді в Чор- тівці. Якби ти мені там зріхтував одну гарну хату, якби умеблював її той економ і аби я там міг сидіти і писати, то було би мені добре (Сте- фаник, 2020: 309); Славно було би, якби Ви попросили батька Вашого і від себе, і від мене, аби мені прислав книг і наукових і белетристичних (Сте- фаник, 2020: 44). Сформульоване в такий спосіб прохання дає адресатові вибір і водночас впливає на цей вибір, демонструючи його наслідки.
Ще один спосіб вираження непрямого прохання в епістолярії - висловлення надії, що адресат виконає бажане, за допомогою дієслова надіюся: Надіюся листу великого і широкого (Стефаник, 2020: 244); Грошей від вас конче надіюся і письма також (Стефаник, 2020: 391); А Вас я надіюся надовго до Чортівця. (Стефаник, 2020: 320). Цей спосіб письменник використовує здебільшого в листах до близьких людей.
Висновки
Аналіз прохальних формул, зафіксованих в епістолярії В. Стефаника, свідчить, що письменник досконало володів узвичаєними засобами епістолярної ввічливості того часу і вміло ними послуговувався. Зокрема це підтверджують формули прохання у листах до кореспондентів, з якими письменник мав офіційні стосунки і чиї становище, вік, діяльність та заслуги вимагали, щоб ці етикетні вирази були сповнені шанобливістю, ґречністю й повагою до адресата. Однак, якщо взаємини з адресатом були близькі й довірливі, Стефаник прямо висловлює прохання, послуговуючись при цьому простими конструкціями, як правило, у формі наказового способу, тобто віддає перевагу спілкуванню без дотримання умовностей і очікує такого ж у відповідь. Показовим є лист до приятеля М. Шухе- вича, у якому новеліст підсумовує свої численні прохання такими словами: «Говорю Вам се щиро як татови або братови, а Ви так само щиро можете мені сказати: кохані, нема сконд!» (Стефаник, 2020: 355-356). Експресивність, навіть імперативність прохальних виразів можна пояснити також особливостями характеру Сте- фаника, чутливістю його творчої натури, гостро вираженою потребою в листовному спілкуванні з близькими людьми, а також непростими життєвими обставинами.
Отже, формули прохання в епістолах В. Сте- фаника відповідають умовам спілкування. Їх добір залежить від характеру взаємин адресанта та адресата і від автора листа: його особистості, емоційного стану, становища, тощо.
Список використаних джерел
1. Богдан С. Діалектні риси в епістолярних стереотипах Василя Стефаника. Науковий вісник Чернівецького університету. Слов'янська філологія. Чернівці, 2008. Вип. 428-429. С. 111-117.
2. Богдан С. «Дорога і шановна товаришко!»: спроба реабілітації узвичаєних українських гоноративів. Волинь філологічна: текст і контекст. Луцьк, 2018. Вип. 26. С. 26-49.
3. Богдан С. Епістолярій Лесі Українки і мовленнєвий етикет українського народу. Українська мова і література в школі. 1993. №2. С. 33-37.
4. Богдан С. Типологічне й індивідуальне в епістолярній поведінці Василя Стефаника: звертання. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Львів, 2004. Вип. 34. Ч. 2. С. 224-225.
5. Вєтрова Е.С. Семантика і функціонально-комунікативний аспект етикетних одиниць в епістолярній спадщині українських письменників ХІХ ст. : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01. Донецьк, 2004. 18 с.
6. Ґрещук В. Лінгвістичний аспект листування. Василь Стефаник - художник слова : монографія. Івано-Франківськ, 1996. С. 165-176.
7. Журавльова Н. Дещо про епістолярну ґречність Лесі Українки. Леся Українка і сучасність. Луцьк, 2008. Т. 4. Кн. 2. С. 307-315.
8. Журавльова Н. «...Лишо ласку благаю...» (Формули ввічливості з коренем ласк- в епістолярному стилі ХІХ- початку ХХ ст.). Семантика мови і тексту : зб. статей VIII Міжнар. наук. конф. (м. Івано-Франківськ, 22-24 жовтня 2003 р.). Івано-Франківськ, 2003. С. 183-189.
9. Журавльова Н. М. Поетика української епістолярної ввічливості ХІХ - початку ХХ століття : монографія. Запоріжжя : ЗНУ, 2012. 548 с.
10. Найрулін А. Етикетні формули в епістолярію Ольги Кобилянської як вияв прагмалінгвального (конотативного) компонента. Лінгвістика. Старобільськ, 2019. № 1 (40). С. 97-107.
11. Найрулін А. Структурні елементи в епістолярію М. Коцюбинського як засіб виявлення конотативного компонента. Семантика мови і тексту : зб. статей Vm Міжнар. наук. конф. (м. Івано-Франківськ, 22-24 жовтня 2003 р.). Івано-Франківськ, 2003. С. 348-352.
12. Стефаник В.С. Зібрання творів : у 3 т. у 4-х кн. / редкол.: С.І. Хороб (голова) та ін. Івано-Франківськ : Місто НВ, 2020. Т 1, кн. 2 : Листи / упорядкув. Є. Барана. 600 с.
REFERENCES
1. Bohdan S. Dialektni rysy v epistoliarnykh stereotypakh Vasylia Stefanyka. [Dialectal Features in the Epistolary Stereotypes of Vasyl Stefanyk] Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu. Slovianska filolohiia. Chernivtsi, 2008. Vyp. 428-429. S. 111-117. [in Ukrainian].
2. Bohdan S. “Doroha i shanovna tovaryshko!”: sproba reabilitatsii uzvychaienykh ukrainskykh honoratyviv. [“Dear and Respectable Comrade!”: an Attempt at Rehabilitation of the Conventional Ukrainian Honorifics] Volyn filolohichna: tekst i kontekst. Lutsk, 2018. Vyp. 26. S. 26-49. [in Ukrainian].
3. Bohdan S. Epistoliarii Lesi Ukrainky i movlennievyi etyket ukrainskoho narodu. [Lesya Ukrainka's Epistolary and Speech Etiquette of the Ukrainian People] Ukrainska mova i literatura v shkoli. 1993. № 2. S. 33-37. [in Ukrainian].
4. Bohdan S. Typolohichne y indyvidualne v epistoliarnii povedintsi Vasylia Stefanyka: zvertannia. [Typological and Individual in Vasyl Stefanyk's Epistolary Behavior: Vocative Expression] Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia filolohichna. Lviv, 2004. Vyp. 34. Ch. 2. S. 224-225. [in Ukrainian].
5. Vietrova E.S. Semantyka i funktsionalno-komunikatyvnyi aspekt etyketnykh odynyts v epistoliarnii spadshchyni ukrainskykh pysmennykiv ХІХ st. [Semantics and Functional-Communicative Aspect of Etiquette Units in the Epistolary Heritage of 19th-century Ukrainian Writers]: avtoref. dys. ... kand. filol. nauk : 10.02.01. Donetsk, 2004. 18 s. [in Ukrainian].
6. Greshchuk V. Linhvistychnyi aspekt lystuvannia. [Linguistic Aspect of Correspondence] Vasyl Stefanyk - khudozhnyk slova : monohrafiia. Ivano-Frankivsk, 1996. S. 165-176. [in Ukrainian].
7. Zhuravlova N. Deshcho pro epistoliarnu grechnist Lesi Ukrainky. Lesia Ukrainka i suchasnist. [On Epistolary Courtesy of Lesya Ukrainka] Lutsk, 2008. T. 4. Kn. 2. S. 307-315. [in Ukrainian].
8. Zhuravlova N. “.. .Lysh o lasku blahaiu...” (Formuly vvichlyvosti z korenem lask- v epistoliarnomu styli ХІХ -pochatku XX st.). [“...I'm Just Asking for a Favor...” (Politeness Formulas with the Root “lask-” in the Epistolary Writting of the 19th- early 20th Centuries).] Semantyka movy i tekstu : zb. statei VIII Mizhnar. nauk. konf. (m. Ivano-Frankivsk, 22-24 zhovtnia 2003 r.). Ivano-Frankivsk, 2003. S. 183-189. [in Ukrainian].
9. Zhuravlova N. M. Poetyka ukrainskoi epistoliarnoi vvichlyvosti ХІХ-pochatku XX stolittia [Poetics of Ukrainian Epistolary Politeness of the 19th-20th Centuries] : monohrafiia. Zaporizhzhia : ZNU, 2012. 548 s. [in Ukrainian].
10. Nairulin A. Etyketni formuly v epistoliariiu Olhy Kobylianskoi yak vyiav prahmalinhvalnoho (konotatyvnoho) komponenta. [Etiquette Formulas in the Epistolary of Olha Kobylianska as a Manifestation of the Pragmalinguistic (Connotative) Component] Linhvistyka. Starobilsk, 2019. № 1 (40). S. 97-107. [in Ukrainian].
11. Nairulin A. Strukturni elementy v epistoliariiu M. Kotsiubynskoho yak zasib vyiavlennia konotatyvnoho komponenta. [Structural Elements in M. Kotsiubynsky's Epistolary as a Means of Identifying the Connotative Component] Semantyka movy i tekstu : zb. statei VIII Mizhnar. nauk. konf. (m. Ivano-Frankivsk, 22-24 zhovtnia 2003 r.). Ivano-Frankivsk, 2003. S. 348-352. [in Ukrainian].
12. Stefanyk V.S. Zibrannia tvoriv [Collection of Works] : u 3 t. u 4-kh kn. / redkol.: S.I. Khorob (holova) ta in. Ivano- Frankivsk : Misto NV, 2020. T. 1, kn. 2 : Lysty / uporiadkuv. Ye. Barana. 600 s. [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Вербальний та невербальний способи вираження емоцій. Емотивні суфікси англійської мови. Експресивність як одна з найскладніших лінгвістичних категорій, засоби її вираження. Мовні засоби вираження позитивних та негативних емоцій у творі С. Моема "Театр".
курсовая работа [93,7 K], добавлен 13.11.2016Різновиди емоцій та основні способи їх вербалізації. Емотивність у мові та тексті. Поняття "емоційного концепту" в лінгвістиці. Засоби вербалізації емоцій в англійських прозових та поетичних творах. Мовні засоби вираження емоційного концепту "страх".
курсовая работа [58,2 K], добавлен 06.03.2013Поширені і непоширені називні речення. Основні види односкладних речень. Особливості односкладних речень з головним членом - підметом. Способи вираження головних членів речення односкладних речень. Роль односкладних речень у текстах різних стилів.
разработка урока [145,1 K], добавлен 25.11.2014Поняття, види антропонімів в англійській мові. Явище інтертекстуальності, його класифікація за різними авторами. Аналіз англомовного тексту на предмет виявлення антропонімів як інтертекстуальних елементів на прикладі творів письменника Ф. Фіцджеральда.
курсовая работа [69,6 K], добавлен 24.06.2009Художні засоби поеми "Енеїди" І.П. Котляревського в українській літературі. Епітети-прикметники як складове тропічних засобів письменника. Класифікація якісних прикметників у поемі за різними критеріями, принципи їх поділу за семантичними ознаками.
курсовая работа [37,0 K], добавлен 09.01.2014Використання явища мовної гри у французьких текстах для надання мові образності, експресивності та виразності. Специфіка функціонування гри слів в розмовному стилі, молодіжній субкультурі, пресі та рекламі. Аналіз публікації французької газети "Юманіте".
реферат [16,7 K], добавлен 18.09.2012Особливості дослідження понять і класифікація термінів в англійській мові. Вживання термінологічної лексики в художніх текстах. Особливості стилістичного функціонування термінів в текстах художнього стилю на прикладі циклу оповідань А. Азімова "I, Robot".
курсовая работа [44,3 K], добавлен 03.10.2013Категорія ввічливості у лінгвістиці. Мовні засоби реалізації позитивної і негативної ввічливості у мовленнєвих актах, науковій прозі та художній літературі. Оволодіння засобами мовного етикету на заняттях з англійської мови у середніх навчальних закладах.
дипломная работа [110,3 K], добавлен 25.06.2011Дослідження інноваційної лексики в українському мовознавстві. Проблема неологізмів з погляду новизни сприйняття та індивідуально-авторського вживання. Лексико-семантичний аналіз іменників-оказіоналізмів у поезії В. Стуса. Структура оказіональних дієслів.
дипломная работа [86,8 K], добавлен 13.10.2014Основоположні ознаки іронічного смислу та дослідження їх на матеріалі німецької мови. Класифікація іронії, основним критерієм якої є контекст. Засоби творення і прийоми творіння ситуативної насмішки. Характеристика структурно-семантичної конвергенції.
статья [22,6 K], добавлен 31.08.2017Найважливіші писемні пам'ятки української мови ХІ-ХV ст. Давні голосні "о" та "е" в закритих складах, що виникли внаслідок занепаду зредукованих "ъ", "ь". Пояснення фонетичних змін, які відбулися на ґрунті сучасної української мови у деяких словах.
контрольная работа [23,1 K], добавлен 19.10.2012Життєвий й творчий шлях Василя Симоненка. Трагічна доля поета за його життя та неоднозначне ставлення до нього по цей час. Синоніміка прикметників у поезії Симоненка: фразеологізми, метафори, порівняння. Визначення стилістики синонімів у його творах.
курсовая работа [44,5 K], добавлен 01.11.2007Аналіз семантико-граматичних значень присудків та особливості їх передачі з англійської мови на українську в науково-технічній галузі. Труднощі під час перекладу. Способи передачі модальних присудків у текстах з інженерії. Складні модальні присудки.
курсовая работа [70,1 K], добавлен 26.03.2013Публіцистичний стиль у системі функціонально–стильової диференціації мови. Особливості реалій як інтегральної частини безеквівалентної лексики. Вибір засобів перекладу реалій. Основні засоби перекладу реалій у публіцистичних німецькомовних текстах.
курсовая работа [63,3 K], добавлен 13.12.2011Василь Симоненко - "витязь молодої української поезії". Лінгвістичне трактування антонімії. Особливості антонімії Василя Симоненка. Семантична і морфологічна класифікація. Класифікація з структурного погляду. Стилістичне використання антонімів.
творческая работа [64,5 K], добавлен 22.03.2008Розуміння модальності як універсальної логіко-граматичної категорії. Критерії розмежування об'єктивної та суб'єктивної модальності. Типи модальних рамок за В.Б. Касевичем. Особливості модусно-диктумного членування висловлення в українському мовознавстві.
реферат [18,3 K], добавлен 20.09.2010Основні ознаки культури мови, що стосуються лексичних і фразеологічних засобів різностильових текстів. Шість стилів мовлення та їх особливості. Лексичні (словотвірні) та морфологічні засоби стилістики. Смисловий зв'язок між словами: слово та контекст.
реферат [35,0 K], добавлен 17.12.2010Встановлення типів реакцій на мовленнєвий акт ассертив (МАА) у німецькомовному діалогічному дискурсі. Реактивне висловлення на МАА як підтвердження і заперечення висловленого в ініціальному ході стану справ. Форми імпліцитного ассертиву або директиву.
статья [18,8 K], добавлен 14.08.2017Мовна культура, характерні риси ділового стиля. Використання мовних кліше у ділових паперах, їх основні ознаки та перетворення у мовні штампи. Просторіччя та вульгаризми в канцелярській мові. Типові помилки використання кліше в сучасних рекламних текстах.
курсовая работа [41,7 K], добавлен 22.03.2014Історія українського перекладознавства, етапи та напрямки даного процесу, досягнення та відомі перекладачі. Максим Рильський як теоретик перекладу, оцінка його внеску в історію перекладознавства. Аналіз головних робіт письменника, їх особливості.
контрольная работа [40,3 K], добавлен 15.11.2014
