Роль лексичних лінгвокреатем під час сприйняття сучасних українських медіатекстів на заняттях з української мови як іноземної
Встановлення іншомовних запозичень і оказіоналізмів на заняттях з української мови. Використання лінгводидактичного потенціалу під час опанування медіатекстів з іноземної мови. Формування лінгвістичних, дискусійних і соціокультурних компенецій студентів.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.11.2023 |
| Размер файла | 28,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»
Роль лексичних лінгвокреатем під час сприйняття сучасних українських медіатекстів на заняттях з української мови як іноземної
Світлана Лазаренко, кандидат філологічних наук, доцент,
доцент кафедри української філології
і методики навчання фахових дисциплін
Одеса, Україна
Анотація
Стаття присвячена встановленню ролі іншомовних запозичень і оказіоналізмів у процесі сприйняття сучасних українських медіатекстів на заняттях з української мови як іноземної. Відзначено, що медіатект має потужний лінгводидактичний потенціал під час опанування іноземної мови, адже він демонструє інофонам сучасні мовні тенденції, сприяє формуванню лінгвістичних, дискусійних і соціокультурних компенецій, стимулює інтерес до вивчення мов. Водночас встановлено, що медіатекст, зважаючи на високу його проникливість для інновацій і функціонування в ньому лінгвокреатем, є досить складним для розуміння.
Запропонована дефініція поняття «лінгвокреатема», відповідно до якої лінгвокреатема - мовленнєва одиниця, що є складним лінгвосеміотичним комплексом, складеним з переосмислених у результаті когнітивної лінгвосеміотичної діяльності адресанта концептів і образів навколишнього середовища і переданих адресатові під час комунікації з метою впливу на нього. Встановлено, що на лексичному рівні лінгвокреатеми є найпродуктивнішими та різноманітними, а з-поміж лексичних лінгвокреатем найпоширенішими є іншомовні запозичення та оказіоналізми. Виявлено, що найбільший вплив на процес сприйняття медіатекстів мають іншомовні запозичення, первинне значення яких зазнало трансформації в процесі складного лінгвосемантичного переосмислення первинного значення, й оказіоналізми.
Для адекватного їх декодування інофонам необхідні знання іншої мови, національно-культурних або загальнолюдських фонових знань. Крім того, під час декодування цих лінгвокреатем інофонам потрібно активізувати когнітивні процеси, вміти проводити паралелі між явищами, встановлювати асоціативні зв'язки. Відзначено, що робота з лексичними лінгвокреатемами вимагає також від викладача значної роботи, що полягає не тільки у доборі матеріалу для опрацювання, а й проведення пропедевтичної роботи для усунення соціокультурних лакун, що полегшувало б подальший процес сприйняття медіатексту.
Ключові слова: медіатекст, лінгвокреативність, лінгвокреатема, інофон, сприйняття.
Abstract
The role of lexical language creators during the perception of modern Ukrainian mediatexts on the lessons of the Ukrainian language as a foreign language
Svetlana Lazarenko,
Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Ukrainian Philology and Methods of Teaching Professional Disciplines South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky (Odesa, Ukraine)
The article is devoted to establishing the role of foreign language borrowings and occasionalisms in the process of perception of modern Ukrainian mediatexts in classes on Ukrainian as a foreign language. It is noted that the mediatext has a powerful linguistic didactic potential during the learning of a foreign language, because it demonstrates modern language trends to non-native speakers, contributes to the formation of linguistic, discussion and socio-cultural competences, and stimulates interest in language learning.
At the same time, it was established that the mediatext, taking into account its high penetration for innovations and the functioning of lingucreatem in it, is quite difficult to understand.
The definition of the concept of "linguocreateme" is proposed, according to which a linguocreateme is a speech unit, which is a complex linguosemiotic complex composed of concepts and images of the environment reinterpreted as a result of the cognitive linguosemiotic activity of the addressee and transferred to the addressee during communication with the aim of influencing him. It has been established that at the lexical level, linguocreatems are the most productive, and foreign language borrowings and occasionalisms are the most common among lexical linguocreatems. It was found that foreign language borrowings, the primary meaning of which has undergone a transformation in the process of complex linguistic-semantic reinterpretation of the primary meaning, and occasionalisms have the greatest impact on the process of perception of mediatexts. To decode them, inophones need knowledge of another language, national-cultural or universal background knowledge. In addition, during the decoding of these linguocreatems, inophones need to activate cognitive processes, be able to draw parallels between phenomena, establish associative connections. It is noted that working with lexical linguocreatems also requires a significant amount of work from the teacher, which consists not only in the selection of material for study, but also in conducting propaedeutic work to eliminate sociocultural gaps, which would facilitate the further process of mediatext perception.
Key words: mediatext, linguistic creativity, linguistic creativity, inophone, perception.
Вступ
Постановка проблеми й аналіз останніх досліджень і публікацій. Процес формування вторинної мовної особистості важко уявити без роботи з сучасними аутентичними медіатекстами, адже ці тексти мають досить потужний лінгводидактичний потенціал, а саме: ознайомлюють з культурою та традиціями українського народу, особливостями політичного, історичного, економічного життя країни; розширюють національно-культурні та загальнолюдські фонові знання інофонів; збагачують їхній словниковий запас; ознайомлюють з різноманітними стилістичними засобами і прийомами мовної гри; ілюструють сучасні тенденції мови до інтелектуалізації, що репрезентована активним функціонуванням запозичень, термінів, нових словотвірних засобів, проникненням синтаксису наукового та офіційно-ділового стилю мовлення; і демократизації, що знаходить вираження у зближенні літературного і розмовного стилів мовлення, активному вживанні арготизмів і жаргонізмів); ознайомлюють з основними поняттями текстолінг- вістики і сприяють формуванню навичок текстологічного аналізу; розвивають уміння вести дискусії, виражати та відстоювати власну думку, грамотно добираючи аргументи, в процесі обговорення змісту тексту та його лінгвостилістичних особливостей; посилюють мотивацію до вивчення мов (Лазаренко; 2019:168).
Порівняно з тестами інших стилів медіатекст є досить відкритим для різних інновацій, для авторської творчості. Основне його призначення - вплив на реципієнта і маніпуляція його свідомістю. Задля цього автор активізує когнітивні механізми номінації, лінгвосеміотичну креативність, тобто залучає когнітивні здібності людини до творчого, ментального переосмислення реальності та створенні нового. Лінгвокреативність є однією з домінантних ознак сучасного медіатексту, саме тому останнім часом все більше дослідників звертаються до вивчення цього феномену. Феномен «лінгвокреативності» є об'єктом дослідження різних наук. Зокрема, його вивчали у межах психології: Т Амабіле, С. Медник, Ф. Баррон, Д. Харрінгтон; літературознавства: Р. Фаулер, Г Кук, П. Стоквел, П. Сімпсон і Дж. Холл, О. Ребрій; соціолінгвістики: Р. Джонсон, Р. Картер; мовознавства: Д. Гайданка, Л. Ліпка, Г. Монастирецька, Т. Космеда, О. Халіман, Л. Процак, Н. Струкова, А. Загнітко, О. Кузнєцова, В.Самохіна, С. Воропай, І. Іванова; лінгводидактики: А. Хуторський, Г. Халюшова, Т Тюлєнєва, А. Галкіна, Т Гридіна, И. Жилова, С. Насєдкіна, А. Полякова, Е. Герасименко.
Не зважаючи на те, що у лінгводидактиці, чимала кількість наукових доробок, присвячених вивченню різних проблем лінгвокреативності, мусимо констатувати, що більшість з них присвячена вивченню лінгвокреативності в процесі породження мовлення. Наше ж дослідження орієнтоване насамперед на висвітленні феномену «лінг- вокреативність» у фокусі сприйняття мовлення.
Мета дослідження - проаналізувати вплив деяких лексичних репрезентантів лінгвокреатив- ності на процес сприйняття сучасних українських медіатестів під час опанування інофонами української мови.
Мета зумовила такі завдання: 1) розкрити сутність поняття «лінгвокреатема»; 2) встановити лінгвокреатеми, що найбільш продуктивно функціонують на лексичному рівні сучасних медіа текстів; 3) дослідити їх роль на процес сприйняття під час роботи інофонів з медіа текстами.
Матеріалом дослідження послугували фрагменти сучасних українських медіатекстів, а саме: «Високий замок» (ВЗ), «Дзеркало тижня» (ДТ), «День» (Д), «Україна молода» (УМ), «Українська правда» (УП), «Гордон», «Економіст», «Район. in.ua», «Mind», «Gazeta.ua» (загалом дібрано й проаналізовано 1700 одиниць).
Виклад основного матеріалу
В аспекті викладання української мови як іноземної лінгвокреативність як одна з домінантних характеристик сучасного медіатексту є двоїстою: з одного боку, вона надає надзвичайно багатий матеріал для ознайомлення інофонів з «живою, сучасною» мовою, демонструє їм різноманітні варіанти мовотворення, з іншого ж боку, семантична трансформація традиційних усталених мовних одиниць, виникнення у результаті складної лінгвосеміотичної когнітивнотворчої діяльності автора нових маловідомих, а то й зовсім невідомих одиниць ускладнює інофонам процес сприйняття і розуміння тексту. Репрезентантами лінгвокреативності є лінгвокреатеми, які розуміємо як мовленнєві одиниці, що є складним лінгвосеміо- тичним комплексом, складеним з переосмислених у результаті когнітивної лінгвосеміотичної діяльності адресанта концептів і образів навколишнього середовища і переданих адресатові під час комунікації з метою впливу на нього. Оскільки лінгвокреативність охоплює всі рівні тексту, то можна класифікувати лінгвокреатеми за їх належністю певному мовному рівню: лексичні, фразеологічні, словотвірні, морфологічні, синтаксичні. При цьому аналіз сучасних медіатекстів дозволяє констатувати, що лексичні лінгвокреатеми є найбільш продуктивними і різноманітними. Серед лексичних же лінгвокреатем найактивніше функціонують іншомовні запозичення та оказіона- лізми. Саме на їх аналізи ми й зосередимо увагу у цьому дослідженні. медіатекст лінгвістичний іншомовний оказіоналізм
Виступаючи репрезентантами лінгвокреативності на лексичному рівні, іншомовні запозичення в сучасних українських медіатекстах можуть мати такі різновиди: 1) вживання іншомовної лексеми без зміни її первинного значення, при цьому іншомовний елемент може бути записаний або мовою оригіналу: «...за кордоном inside trading є серйозним кримінальним правопорушенням...» (ДТ), «Опитування на замовлення ZN.UA проводилося з 23 по 28 червня 2023 року методом face-to-face у 22 областях України та м. Києві» (ДТ) або переданий шляхом транскрипції чи транслітерації: «Нещодавно один з активних юзерів соцмережі Facebook порушив тему продажу аміаку російського походження...» (ДТ); «А от простежити, як російські фейкмейкери намагаються прив'язати до американських біолабораторій Україну, цікаво й повчально» (УМ); 2) зміна значення іншомовної лексеми: «...Сі Цзіньпін і владі- мір путін підписали угоду про «безмежне» партнерство, яку високопоставлений чиновник в США назвав «камінг аутом» їхньої зростаючої взаємної вірності» (ДТ) (первинне значення: «камінг аут» - визнання власної сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності; в аналізованому ж контексті значення трансформовано: визнання політичних уподобань, що йдуть всупереч усьому цивілізованому світу, усім загальноприйнятим демократичним нормам); 3) вживання іншомовної лексеми як частини українського слова (іншомовний елемент може бути афіксальною: «Smart-спеціалізація та stupid-реалізація» (ДТ) або кореневою: «...маючи доступ до інсайдерської інформації, можна легко заходити на будь-які торги...» (ДТ) морфемою). Слід відзначити, що рівень впливу на процес сприйняття контекстів у кожного з виокремлених різновидів є різним. Так, найменшу перешкоду становлять іншомовні елементи, значення яких не зазнає трансформацій. За умови, що інофони добре знають мову, з якої запозичена та чи інша лексема, їм неважко декодувати її значення та розтлумачити значення контексту загалом. Проте в цьому випадку варто акцентувати їхню увагу на функціональному навантаженні такої лінгвокреатеми. Задля цього варто запропонувати замінити іншомовний елемент питомою українською лексемою і проаналізувати, як змінився контекст. Після таких трансформацій інофони доходять висновку, що у випадку, коли іншомовне запозичення можна замінити української лексемою, то воно вживається лише як модна тенденція: з метою «осучаснення тексту», прикрашання його, з метою показати обізнаність автора з декількома мовами, розкрити його інтелект і професіоналізм. Наприклад, в контексті «Не тією мовою говорять, не тим богам моляться, не тим лайки ставлять...» (ДТ) іншомовну лексему «лайк» можна замінити питомими українськими лексемами «вподобання», «схвалення», при цьому зміст контексту залишиться тим самим. Автор же вживає іншомовний елемент для прикрашання свого тексту, надання йому сучасності, а також для того, щоб показати, що він перебуває на одному культурному рівні з читачами, а це вже робить автора «своєю людиною» для реципієнтів, сприяє тому, що останні відчувають тісний контакт з автором, починають довіряти йому, це ж все в результаті надає авторові можливості маніпулювати читацькою свідомістю - відтак, інофони доходять висновку, що в сучасних медіа текстах, іншомовні елементи мають прагматичне навантаження: виконуючи контактовстановлюючу функцію між адресатом і адресантом, надають останньому можливостей для маніпулювання свідомістю першого. Те саме спостерігаємо в інших контекстах: «...люди активно «шерять» такі повідомлення...» (УМ) («шерять» - «поширюють»); «Це війна і поле важливих битв, а не рекламний кейс» (ВЗ) («кейс» - «справа»); «Лук доповнила золотими прикрасами...» (Gazeta.ua) («лук» - «образ»). Під час аналізу функціонування іншомовних запозичень в сучасних українських медіатекстах варто звернути увагу інофонів, що іноді автор вживає запозичення з метою приховати негативну конотацію українських відповідників: «...Система зарахувала олігарха Коломойського до bad guys» (ДТ); «На думку Банкової - лузер, який програв і місто, і область» (ДТ); «Флуктуація фінансового ринку України зростає» (Економіст) («флуктуація» - «коливання»); «Також ми підіймали питання кенселингу росіян в Данії...» (Район. in.ua) («кенселінг» - «неприйняття»). У наведених контекстах іншомовні запозичення виконують функцію евфімізації: дозволяють авторові пом'якшити негативну конотацію питомих українських лексем. Подеколи замінити іншомовний елемент українським відповідником неможливо і тоді доводиться використовувати описові обороти, наприклад: «...взялися активно його обробляти - від консалтингу до фандрайзингу» (ДТ) (консалтинг - консультування з широкого кола питань у сфері фінансової, комерційної, юридичної, технологічної, технічної, експертної діяльності; фандрайзінг - залучення грошових коштів та інших ресурсів (людських, матеріальних, інформаційних тощо), які організація не може забезпечити самостійно, та які є необхідними для реалізації певного проєкту або своєї діяльності в цілому). У цьому випадку інофони відзначають, що іншомовні запозичення можуть вживатися задля економії мовних засобів, що також облегшує процес сприйняття тексту.
Значно ж ускладнює інофонам процес сприйняття тексту семантична трансформація іншомовного запозичення. Так, наприклад, в контексті: «Бввтивна поразка російської Альфа-групи» (ДТ) інофони звертають увагу на іншомовний елемент Sense. Проте дешифрувати його та контекст загалом, а також встановити причини такого незвичного вживання запозичення досить складно. Лише після прочитання усього тексту інофони розуміють, що мова йде про націоналізацію останнього російського банку в Україні, що стало відчутним ударом для російської банківської системи. Відтак, дешифрування цілісного змісту контексту, у якому функціонує запозичення, вимагає від інофонів певних когнітивних зусиль, аналізу усього тексту. У результаті інофони доходять висновку, що іншомовний елемент у таких контекстах є поліфункціональним: 1) фокусує увагу читача незвичністю свого вживання; 2) називає об'єкт, про який йдеться в тексті - виконує номінативну функцію; 3) разом з українськими афіксами утворює нове поняття «сенситивний - чутливий» - сприяє економії мовних засобів. Те саме можна проілюструвати іншим контекстом: «Про ноунейма зі «Слуг народу» Людмилу Марченко» (ВЗ). У перекладі з англійської «ноунейм» перекладається «позбавлений імені». Зазвичай це запозичення вживають на позначення аноніма, людини, яка приховує власне ім'я. Проте в наведеному контексті реципієнти звертають увагу на те, що автор чітко називає ім'я людини, але при цьому характеризує її як «ноу-нейм». Правильно встановити ж значення вжитого запозичення можливо лише після ознайомлення з цілим текстом. Лише після цього стає зрозумілим, що автор трансформує семантику лексеми «ноу-нейм» і вживає її зі значенням «той, що не має значення для оточуючих, є незначним і нецікавим для них». Наведений контекст також ілюструє те, що іноді вживання іншомовного елементу ускладнює процес сприйняття та дешифрування контексту, навіть за умови, якщо інофони добре розуміють мову, з якої взяте запозичення; для правильного ж розтлумачення змісту реципієнтові необхідно ознайомитися та проаналізувати зміст усього тексту.
Принагідно зауважимо, що аналіз лексичних лінгвокреатем, репрезентованих іншомовними запозиченнями під час роботи з медіатекстами на уроках української мови як іноземної є досить цікавим, адже він активізує лінгвістичні знання і мисленнєві процеси інофонів, стимулює їх до пошукової діяльності з метою встановити причини, з якими запозичення введені в контекст. Однак з іншого боку, викладач має досить врівноважено та методичнообгрунтовано добирати для роботи медіатексти, де функціонують лінгвокреатемами є іншомовні запозичення, адже інофони й так відчувають певні складнощі: українська мова не є для них рідною, вони лише опановують її, якщо ж до цього ще долучається третя мова, то це ще більше ускладнює сприйняття тексту, а надто тоді, коли інофони не володіють добре мовою, з якої ці запозичення взяті.
Не менш активно в сучасних українських медіатекстах функціонує й такий різновид лексичних лінгвокреатем як оказіоналізми. Вони можуть бути утворені різними способами, але найпоширенішими серед них є такі: 1) фонологічний: Вірус «побєдобєсія» обернувся пандемією «побєдовзбєсія» (ДТ); «Які реформи освіти зробило МОН? Якщо коротко, то повністю дієвих - жодних. Переважно лише зчиняло галас. Бо лише мавпування, бездумне мавпування - «реХворма», а не якісні перетворення» (День); 2) афіксальний: «Рекетнути активи олігарха з майбутнього ручного реєстру?» (ДТ); 3) осно- воскладання (при цьому останнім часом активного вжитку набувають оказіоналізми, утворені додаванням основ, однією з яких є власна назва): «Імовірно, «байденоміка» зосередиться на інфраструктурі та зміні клімату...» (Mind); 4) злиття основ: «Нам був запропонований цілий список можливих ворогів, із якого кожен міг вибрати те, що відповідає його смакам і темпераменту: Путін, Стрєлков, Росія, "даунбас", "лугандони"...» (ДТ); 5) утворення оказіоналізмів за аналогією: «Операція «Путлерюгенд»: в ОРДЛО найманці вишукують чоловіків для призову на службу до окупантів» (УМ) (порівняння проросійських молодіжних організацій з гітлерівською організацією «Гітлерюгенд»); «...чому раптом путлєр став енергетичним благодійником саме для угорців...» (День) (путлер - за аналогією до лексеми Гітлер). Маючи високий ступінь новизни, авторської креативності, оказіоналізми більше, ніж інші лексичні лінгвокреатеми, ускладнюють інофонам процес сприйняття медіатекстів. Досить часто для того, щоб правильно дешифрувати значення оказіоналізму, а відтак і контексту, до складу якого він входить, реципієнтові недостатньо ознайомитися з цілим текстом, йому потрібні ще й певні екстралінгвістичні знання. Іноді для розтлумачення оказіоналізму, а відтак і розуміння цілого контексту реципієнтові достатньо фонових національно-культурних знань, які ми розуміємо як культурно-історичні, національно-етнічні відомості, що відомі членам певної спільноти, об'єднаних територіально або соціально-професійними віковими інтересами, і необхідні для адекватного мовного спілкування і розуміння експліцитних й імпліцитних смислів висловлювань. Так, наприклад, для дешифрування оказіоналізмів у контексті: «До Москви прибули всі гауляйтери окупованих територій, всі ці душиліни, сосальдо, спермоусови...» (Одеський кур'єр) реципієнтові достатньо знати, хто такі Сальдо, Стремоусов, Пушилін, яка їхня роль у відносинах між Україною та Росією, яке ставлення у них до соборності України та її мешканців, а також яке ставлення до них українців. Тобто для розуміння значення наведених оказіоналізмів і декодування значення цілого контексту реципієнтові необхідні певні національно- культурні фонові знання. Національно-культурні фонові знання потрібні й для декодування оказіоналізмів у таких контекстах: «Залужного любить і шанує армія й однаково шанують порохоботи, зеленоботи, стерненколюби і карасефоби» (Гордон) (реципієнт повинен знати, хто такі Порошенко, Зеленський, Стерненко, Карасьов, яка їхня роль в українському суспільстві); «Зе без Бе» (УП) (реципієнт повинен знати, що після політичного слогану В. Зеленського у 2019 році елемент «Зе» позначає все, що пов'язано з ним і його партією, а оказіоналізм «Бе» утворено за анологією до «Зе», є скороченням від прізвища Беня, яким називають українського олігарха І. Коломойського); «Тут, щоправда, варто уточнити, що думка про вибори ще рік тому зіпсувала стосунки між Зе і За» (ДТ) (оказіоналізм «За» утворений за аналогією до лексеми «Зе», яка від 2019 року стала вже звичною для українців; для того, щоб правильно зрозуміти його семантичне і прагматичне значення реципієнтові потрібно знати, хто такий Залужний, яка його роль в Україні та які відносини між ним і Зеленським складаються напередодні майбутніх президентських виборів). Проте подекуди для правильного дешифрування оказіоналізму і потлумачення контексту потрібні не тільки національно-культурні, а й загальнолюдські фонові знання (знання соціокультурного життя інших країн). Наприклад: в контексті «Ще не минуло і двох років, як було опубліковано переписку з так званого «Свинарчукгейту»... (УП) для того, щоб зрозуміти значення оказіоналізму «Свинарчукгейт», реципієнтові необхідно мати відомості про: 1) хто такий Свинарчук, яка його роль у скандалі з оборонною закупівлею, що відбувся напередодні президентських виборів у 2019 році і став однією з причин програшу колишнього президента П. Порошенка; 2) Уотергейський скандал, найбільший скандал у США 1972-1974 рр., у результаті якого пішов у відставку президент США Річард Ніксон, крім того, йому потрібно провести паралелі між цими двома скандалами, встановити асоціативний зв'язок; лише після цього він зможе зрозуміти значення оказіоналізму і встановити його прагматичний потенціал: в наведеному контексті оказіоналізм акцентує увагу реципієнта, стимулює його когнітивну діяльність до пошуку шляхів декодування, а також допомагає авторові виразити власну позицію до зображуваного явища, сприяє економії мовних засобів. Те саме спостерігаємо в іншому контексті: «Між тим, самі «чмобікі»" вимушені жити в непристосованих умовах» (УП) (для розтлумачення оказіоналізму реципієнтові треба знати: 1) ситуацію про часткову мобілізацію в Росії для війни з Україною - адже цей оказіоналізм утворився шляхом злиття слів «часткова + мобілізація»; 2) поведінку російських військових на українських землях; 3) семантичне значення слова «чмо», що є кримінальним арго і є абревіатурою від російського «людина морально опущена»), лише знаючи все ці факти та провівши паралелі між ними можна розтлумачити оказіоналізм («чмобік» - частково мобілізована людина, чия поведінка є аморальною) і його прагматичні функції.
Слід зазначити, що іноді й носіям мови не вистачає національно-культурних або загальнолюдських фонових знань для дешифрування того чи іншого оказіоналізму і вони відчувають труднощі під час сприйняття тексту. Крім того, не завжди автор і реципієнт мають однаково оцінюють ту чи іншу подію, явище або факт. У цьому випадку авторська концептуальна картина світу не збігається з картиною реципієнта, їхні фонові знання не перебувають в одній концептуальній площині, а це також спричиняє труднощі під час сприйняття тексту, адже, як слушно зазначають І. Гаврищак і О. Проців: «Успішність міжособистісної комунікації та результативність комунікативного акту залежить передусім від того, чи в одній лінгвоконцептуальній системі знаходяться їх учасники. Повне або часткове нерозуміння висловлювання одним із учасників діалогу визначається як комунікативна невдача, спричинена перш за все відмінностями в їхніх індивідуальних картинах світу, сформованих різними національно-лінгвістичними культурами, системотворною для яких є мова» (Гаврищак, Проців, 2021: 27).
Якщо все це зазначене спроектувати на проблему сприйняття оказіоналізмів інофонами, то зрозуміло, що у більшості випадків їхніх фонових знань недостатньо для того, щоб швидко і правильно декодувати контексти, до складу яких входить оказіоналізм, а отже у процесі сприйняття тексту вони відчувають певні труднощі. Особливо ж гостро ці труднощі постають у тому випадку, коли соціокультурне життя інофонів кардинально відрізняється від життя носіїв мови, яку вони опановують (араби, китайці, японці, корейці, нігерійці) Тому, перш ніж брати для аналізу медіатексти, до складу яких входять лінгвокреатеми, репрезентовані оказіоналізмами, що вимагають наявності національно-культурних або загальнолюдських фонових знань, викладач мусить провести пропедевтичну соціокультурну роботу.
Висновки
Сучасний медіатекст має потужний лінгводидактичний потенціал для вивчення української мови як іноземної. Одночасно з цим він є досить складним для роботи з інофонами, адже висока його проникливість, відкритість до різного роду інновацій зумовлює активне функціонування в ньому лінгвокреатем - мовленнєвих одиниць, що є складним лінгвосеміотичним комплексом, складеним з переосмислених у результаті когнітивної лінгвосеміотичної діяльності адресанта концептів і образів навколишнього середовища і переданих адресатові під час комунікації з метою впливу на нього.
Лінгвокреатеми пронизують усі рівні сучасного медіатексту, проте на лексичному рівні є найпродуктивнішими та різноманітними. Одними з таких лексичних лінгвокреатем є іншомовні запозичення та оказіоналізми.
Найбільший вплив на процес сприйняття медіатекстів мають іншомовні запозичення, первинне значення яких зазнало трансформації в процесі складного лінгвосемантичного переосмислення первинного значення, й оказіоналізми.
Для адекватного їх декодування інофонам подеколи недостатньо ознайомитися з цілим текстом, їм необхідні знання іншої мови (для розтлумачення запозичення), національно- культурних або загальнолюдських фонових знань (для інтерпретації оказіоналізмів). Крім того, під час декодування цих лінгвокреатем інофонам потрібно активізувати когнітивні процеси, вміти проводити паралелі між явищами, встановлювати асоціативні зв'язки.
Ця робота вимагає не тільки від інофонів, а й від викладача значної роботи, що полягає не тільки у доборі матеріалу для опрацювання, а й проведення пропедевтичної роботи для усунення соціокультурних лакун, що полегшувало б подальший процес сприйняття медіатексту. Одночасно з цим робота з лінгвокреатемами при опануванні іноземної мови є необхідною, адже, як правильно стверджує Е. Герасименко, «має величезний вплив не лише на вміння вільно, грамотно та успішно будувати спілкування різними мовами, але й на розвиток особистості студентів: їх мислення, креативний підхід до виконання будь-яких завдань та обов'язків, їх здібність неординарно підходити до вирішення майбутніх професійних завдань» (Герасименко, 2019: 133).
Список використаних джерел
1. Гаврищак І. І., Проців О. Я. Фонові знання як важливий чинник формування іншомовних комунікативних компетенцій: еволюція дефініцій та специфіка класифікацій. Sciences of Europe. 2021. № 84. С. 26-32.
2. Герасименко Е. М. Лінгвістична креативність як невід'ємний складник креативної особистості. Актуальні проблеми сучасної філології та методики викладання мов у вишах: матеріали ІІ всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 8 жовт. 2019 р.). Харків: Мадрид, 2019. С. 129-133.
3. Лазаренко С. В. Газетний текст на заняттях з української мови як іноземної (лінгвометодичні функції, критерії відбору, основні прийоми роботи). Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухом- линського. Педагогічні науки. 2019. № 2 (65). С. 165-170.
References
1. Havryshchak I. I., Protsiv O. Ya. (2021) Fonovi znannia yak vazhlyvyi chynnyk formuvannia inshomovnykh komunikatyvnykh kompetentsii: evoliutsiia definitsii ta spetsyfika klasyfikatsii [Background knowledge as an important factor in the formation of foreign language communicative competences: the evolution of definitions and the specificity of classifications]. Sciences of Europe, 84. 26-32. [in Ukrainian].
2. Herasymenko E. M. (2019) Linhvistychna kreatyvnist yak nevidiemnyi skladnyk kreatyvnoi osobystosti [Linguistic creativity as an integral component of a creative personality]. Aktualni problemy suchasnoi filolohii ta metodyky vykladannia mov u vyshakh: materialy II vseukr. nauk.-prakt. konf. (m. Kharkiv, 8 zhovt. 2019 r.). 129-133. [in Ukrainian].
3. Lazarenko S. V. (2019) Hazetnyi tekst na zaniattiakh z ukrainskoi movy yak inozemnoi (linhvometodychni funktsii, kryterii vidboru, osnovni pryiomy roboty) [Newspaper text in classes on Ukrainian as a foreign language (linguistic and methodological functions, selection criteria, basic work methods)]. Naukovyi visnyk Mykolaivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. O. Sukhomlynskoho. Pedahohichni nauky, 2 (65). 165-170. [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Характеристика запозиченої лексики, її місце у складі сучасної української мови. Особливості вивчення пристосування німецькомовних лексичних запозичень до системи мови-рецептора. Характеристика іншомовних запозичень з соціально-політичної сфери.
курсовая работа [139,6 K], добавлен 08.04.2011Читання як компонент навчання іноземної мови. Читання як культура сприйняття писемного мовлення. Етапи роботи з текстом. Сучасні вимоги до жанрової різноманітності та принципів відбору текстів з іноземної мови. Загаьні переваги автентичних текстів.
контрольная работа [25,9 K], добавлен 08.04.2011Виникнення і первісний розвиток української мови. Наукові праці україномовців про виникнення української мови. Дослідження розвитку писемної української мови: діяльність Кирила і Мефодія. Спільність української мови з іншими слов'янськими мовами.
реферат [29,5 K], добавлен 26.11.2007Давня та сучасна українська лексикографія. Поняття словника. Орфографічний словник української мови. Тлумачний словник української мови. Словник синонімів української мови. Винекнення лексикографії з практичних потреб пояснення незрозумілих слів.
реферат [33,0 K], добавлен 25.01.2009Роль і значення для розвитку мови місця її народження, дальшого поширення, положення країни на карті світу. Належність української мови до широко розгалуженої мовної сім'ї слов'янських мов. Переконлива відмінність української мови у її фонетиці.
реферат [24,8 K], добавлен 01.03.2009Розвиток української літературної мови давньої і середньої доби. Доба відродження української літературної мови. Розвиток урядової мови в напряму зближення з живою мовою із впливом мови центральноєвропейських канцелярій: латинської, німецької, польської.
реферат [21,1 K], добавлен 14.10.2011Формування навичок користування всіма аспектами мови в основі навчаня іноземним мовам. Особливості методики викладання іноземної мови на початковому етапі - для молодших школярів. Навички аудіювання, читання, письма та говоріння, особливості фонетики.
курсовая работа [71,2 K], добавлен 23.05.2009Навчання української мови в 1-4 класах. Ознайомлення першокласників з різними частинами мови, дотримання граматичних норм. Аналіз лінгводидактичного матеріалу до вивчення частини мови "іменник" у початкових класах. Формування умінь ставити питання.
курсовая работа [3,7 M], добавлен 17.03.2015Вживання іноземної лексики в усному мовленні та на письмі. Формування лексичних навичок шляхом багаторазового повторювання матеріалу. Організація класу. Мовленнєво-фонетична зарядка. Картки з завданням. Презентація нових лексичних одиниць. Підсумок уроку.
конспект урока [866,9 K], добавлен 02.03.2013Розгляд аудіювання як виду мовленнєвої діяльності. Визначення умов навчання старшокласників. Розкриття особливостей добору матеріалу для аудіювання на уроках іноземної мови. Аналіз ефективності використання вказаних вправ на уроках німецької мови.
курсовая работа [46,6 K], добавлен 30.11.2015Місце іншомовних запозичень в словниковому складі англійської мови. Асиміляція запозичень та фонетична адаптація. Вплив запозичень на обсяг словника англійської мови. Орфографічний вплив французької мови. Характеристика основних джерел запозичень.
дипломная работа [474,0 K], добавлен 12.06.2011Постать Б. Грінченка як різнопланового діяча. Традиційні методи упорядкування довідкових видань. Основна організаційно-творча робота над "Словарем української мови". Використання "Словаря української мови" Бориса Грінченка у сучасній лексикографії.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 10.06.2011Природа мотивації та її вплив на формування граматичних навичок учнів. Мотивація як провідний фактор навчання іноземної мови. Використання казки під час навчання граматики англійської мови. Казка як засіб формування позитивної мотивації навчання мови.
курсовая работа [42,3 K], добавлен 08.04.2010Вплив мотивації на формування граматичних навичок у дітей молодшого шкільного віку при вивченні іноземної мови. Значення поняття комунікативна компетенція. Реалізація фонетичного, лексичного та граматичного аспектів англійської мови за допомогою казки.
курсовая работа [3,0 M], добавлен 13.10.2019Причини включення іноземної мови в систему дошкільної освіти і виховання України. Пошук ефективних підходів, методів, форм і засобів підготовки дітей дошкільного віку до якісного іншомовного спілкування. Роль дидактичних вправ та ігор у навчанні.
курсовая работа [80,6 K], добавлен 17.05.2015Характерні риси сучасної української літературної мови та особливості її використання. Історія становлення української графіки й орфографії, видання "Українського правопису" 1945 р. Походження іноземних слів, що використовуються в літературній мові.
реферат [24,7 K], добавлен 04.07.2009Засіб формування, оформлення та існування думки. Формування української мови. Норми української літературної мови. Стилі сучасної української мови. Ділова українська мова. Найважливіший засіб спілкування людей.
реферат [13,9 K], добавлен 17.07.2007Поняття, основні вимоги та особливості організації рольової гри в навчальному процесі; її розвиваючий, навчальний та виховний аспекти. Приклади лексичних, фонетичних та орфографічних ігор, що використовуються на уроках іноземної мови в молодших класах.
курсовая работа [43,3 K], добавлен 08.11.2013Навчання іноземної мови в середній школі. Використання пісні у класі, що дає змогу засвоювати граматичний матеріал англійської мови. Зіставлення лексичної одиниці з її значенням. Говоріння як вид мовленнєвої діяльності, що пов'язаний з аудіюванням.
статья [338,6 K], добавлен 10.05.2017Теоретичні проблеми ареального варіювання української мови: закономірності розподілу лексики в межах українського континуума; межі варіативності лексики у зв’язку з проблемою лінгвістичного картографування; семантичні варіанти у говорах української мови.
реферат [20,5 K], добавлен 02.04.2011
