Медіалінгвістичний ресурс лексичних запозичень у подкастах

Размещено на http://www.allbest.ru

Медіалінгвістичний ресурс лексичних запозичень у подкастах

Олена Матієнко,

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри методики навчання іноземних мов Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (Вінниця, Україна)

Світлана БУЧАЦЬКА,

кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри методики навчання іноземних мов Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (Вінниця, Україна)

Статтю присвячено дослідженню лексичних запозичень в медіалінгвістичному аспекті. Актуальність дослідження визначається тим, що медіатексти, зокрема подкасти, є сьогодні однією з найпоширеніших форм використання мови. У статті подкасти визначаються як соціальні сервіси, що дають змогу користувачам створювати та поширювати аудіо- та відеопрограми в Інтернеті. Вивчення ролі подкастів у динаміці мовних процесів передбачає аналіз медіалінгвістичних механізмів взаємодії мов шляхом запозичення лексичних одиниць, тому мета статті полягає у дослідженні лексичних запозичень в англомовних подкастах та аналізу сфери їх проникнення в англійську мову.

Як одна з основних сфер мовленнєвого використання, подкасти певною мірою визначають сьогодні характер і властивості сучасного стану мови. Відображення цих процесів виявлено, зокрема, у використанні запозичень із найрізноманітніших мов. На думку авторів статті, головним інструментом взаємопроникнення мов є використання лексичних запозичень у мовленні. У статті наведено приклади запозичень, що вживаються в подкастах різноманітної тематики (наука, технічний прогрес, побут, гастрономія тощо). Автори статті встановили, що запозичення в англійській мові представлені лексичними одиницями, які є засобом спілкування та взаєморозуміння фахівців у багатьох галузях, і забезпечують їх входження у глобальний контекст. подкаст мовний медіалінгвістичний

Цікавим із лінгвістичного погляду є той факт, що частина запозичень є повними, тобто зберегли фонетичну й орфографічну оболонку слова. При цьому такі запозичення можуть як мати аналог в англійській мові, так і не мати його. Крім того, невелику частину запозичень становлять слова-кальки.

Загальний висновок полягає в тому, що вживання запозичень в англійській мові є невід'ємною характеристикою сучасного мовного процесу, однак він не впливає на розвиток стильових особливостей англійської мови та мовленнєву культуру.

Ключові слова: англійська мова, запозичення, медіалінгвістика, медіатекст, подкаст.

Olena MATIIENKO,

Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Methods of Foreign Language Teaching Department Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University (Vinnytsia, Ukraine)

Svitlana BUCHATSKA,

Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Methods of Foreign Language Teaching Department Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University (Vinnytsia, Ukraine)

A MEDIALINGUISTIC RESOURCE OF LEXICAL BORROWINGS IN PODCASTS

The article is devoted to the study of lexical borrowings in the media linguistic aspect. The relevance of the study is determined by the fact that media texts, in particular podcasts, are one of the most common forms of language use today. The article defines podcasts as social services that allow users to create and distribute audio and video programs on the Internet. The study of the role ofpodcasts in the dynamics of language processes involves the analysis of medialinguistic mechanisms of language interaction through the borrowing of lexical units, so the purpose of the article is to study lexical borrowings in English podcasts and analyze the scope of their penetration into the English language.

As one of the main spheres of language use, podcasts to a certain extent determine the nature and properties of the current state of the language today. These processes are reflected, in particular, in the use of borrowings from various languages. According to the authors of the article, the main instrument of language interpenetration is the use of lexical borrowings in speech. The article provides examples of borrowings used in podcasts on various topics (science, technological progress, everyday life, gastronomy, etc.). The authors of the article have established that borrowings in English are represented by lexical units that are a means of communication and mutual understanding of specialists in many fields and ensure their entry into the global context.

Interesting from a linguistic point of view is the fact that some of the borrowings are complete, i.e., they have retained the phonetic and spelling of the word. At the same time, such borrowings may or may not have an analog in English.

In addition, a small part of the borrowings is made up of word-copies. The general conclusion is that the use of borrowings in English is an integral characteristic of the modern language process, but it does not affect the development of stylistic features of the English language and speech culture.

Key words: English, borrowing, media linguistics, media text, podcast.

Постановка проблеми. Актуальність меді- алінгвістики як нового системного підходу до вивчення мови зумовлена тим, що медіатексти є однією з найпоширеніших форм використання мови в даний час. Кінець XX ст. і початок XXI ст. характеризуються бурхливим зростанням нової сфери використання мови - масової комунікації. Динамічний розвиток традиційних засобів масової інформації, поява нових комп'ютерних інформаційних технологій і глобалізація світового інформаційного простору істотно вплинули на процеси розвитку і поширення мови. Усі ці складні й багатогранні процеси потребують не лише наукового осмислення, а й розроблення нових парадигм для практичного вивчення медіамовлення.

Термін «медіа лінгвістика» (media linguistics) з'явився порівняно недавно. Його зафіксовано в працях британських дослідників мови засобів масової інформації, зокрема, у статті Дж. Корнера, К. Річардсона та Н. Фентона “Textualizing risk: TV discourse and the issue of nuclear energy”, яку можна вважати програмною, адже в ній уперше визначено предмет і завдання медіалінгвістики (Corner, 1990).

Виокремлюючи медіалінгвістику в самостійний науковий напрям, Джон Корнер відзначає її міждисциплінарний характер: «Медіалінгвістика об'єднала широкий спектр досліджень, які стосуються такої галузі, що динамічно розвивається, як мова засобів масової інформації. Сьогодні існує багато літератури, присвяченої мові ЗМІ, причому часто ці дослідження мають міждисциплінарний характер. Аналізуються різні жанри медійного мовлення, наприклад, новинний дискурс, доку- менталістика та реклама (Потапенко, 2009; Щербак, 2016). Зростає розуміння того, що «мова ЗМІ не залишається незмінною в кожному окремо взятому засобі масової інформації, але взаємодіє з іншими семіотичними системами, включно з візуальною» (Corner, 1995: 62).

Головною теоретичною складовою медіа- лінгвістики вважається концепція медіатексту, що існує практично в усіх дослідженнях медій- ного мовлення. Суть концепції полягає в тому, що традиційне визначення тексту в лінгвістиці як об'єднаної смисловим зв'язком послідовності знакових одиниць, властивостями якої є зв'язність і цілісність, у медіалінгвістиці розширює його межі. Концепція єдиного інформаційного простору дає змогу краще зрозуміти закони руху інформації та отримати динамічне уявлення про загальну інформаційну картину світу. Найважливішою складовою світового інформаційного простору є лінгвокультурна складова, значення якої важко переоцінити. Поняття лінгвокультурного простору, що визначається як царина поширення конкретних мов і культур у світовій медіаситуації, здатне показати фактичну невідповідність меж між територіями, державами та кордонами сфер інформаційного впливу. Головним інструментом взаємопроникнення мов є використання запозичень у мовленні.

Аналіз останніх досліджень. Проблема проникнення запозичень в мову, їх застосування у різних типах текстів, а також визначення власне терміну «запозичення» викликає неабиякий інтерес серед лінгвістів. Так, дослідження Ж. В. Колоїз (2016) присвячено дискусійним моментам в теорії лексичних запозичень із інших мов, а розвідка О. М. Прасол (2014) - історії дослідження явища запозичення в українському мовознавстві. Низка вітчизняних вчених зосереджує свою увагу на впливі англіцизмів на сучасну українську мову (Дмитренко & Кохан,2020; Стадній & Зозуля, 2022; Кочан, 2006). Англійські запозичення в комп'ютерній термінології на прикладі двох мов (німецької та української) розглянуто I. I. Бар- нич (2020). Зі свого боку, О. А. Кириченко та

І. А. Сисоєва (2017) вивчали характер нових запозичень в англійській мові (на матеріалі Оксфордського словника).

Попри велику кількість публікацій, присвячених різноманітним аспектам студіювання лексичних запозичень з інших мов, залишається низка невирішених та дискусійних питань стосовно цієї групи лексичних одиниць, яка інтенсивно й активно оновлюється.

Мета статті полягає у дослідженні лексичних запозичень в англомовних подкастах та аналізу сфери їх проникнення.

Виклад основного матеріалу. Реальні контури англо-американського лінгвокультурного простору виходять далеко за межі територій відповідних держав з огляду на величезне охоплення англомовного медіамовлення та поширення Інтер- нету. Оцінюючи вплив медіатекстів на перебіг мовних процесів, можливо розмежувати три такі рівні аналізу: геолінгвістичний, інтерлінгвістич- ний, інтралінгвістичний. Геолінгвістичний рівень передбачає аналіз впливу медіатекстів на стан і розвиток загальної лінгвокультурної ситуації у світі та в регіонах. На рівні інтерлінгвістичному дослідників цікавлять питання взаємодії та взаємовпливу мов, вивчаються механізми та способи запозичень, а також функціональні стилі та сфери мовленнєвого вжитку, що найбільше піддаються іншомовному впливу. Вивчення ролі медіатекстів у динаміці мовних процесів на інтралінгвістич- ному рівні передбачає аналіз медіаобумовлених механізмів взаємодії мов, зокрема таких, як способи запозичення лексичних одиниць, що дає змогу скласти уявлення про культурологічний аспект того чи іншого твору медійного мовлення, про його національно-культурну специфіку.

Релевантним для нашого дослідження є такий вид медіатексту, як подкаст. Подкасти - це соціальні сервіси, що дають змогу користувачам створювати та поширювати аудіо- та відеопрограми у Всесвітній павутині. Подкасти відрізняються від традиційного телебачення та радіо тим, що вони не транслюються в прямому ефірі, а завантажуються на комп'ютер, що дає змогу прослухову- вати аудіофайли або переглядати відеопрограми у зручний час. Під час вивчення іноземної мови подкасти використовуються для розвитку навичок аудіювання та говоріння. В Інтернеті можна знайти як автентичні подкасти, наприклад BBC News, створені для носіїв мови, так і освітні под- касти різного рівня складності, різної тематики та тривалості.

Подкасти набирають дедалі більшої популярності в сучасному світі. І це зовсім не дивно, адже прослуховування подкасту нагадує невимушене спілкування зі своїми друзями, обговорення захоплень та останніх новин. А подкасти з філології відчиняють двері у світ літератури, культури та лінгвістики. YouTube є одним із найпопулярні- ших подкастів, на ньому розміщено статтю Бенні Льюїса “10 Ways to Use YouTube as a Language Learning Tool” (https://www.fluentin3months.com/ youtube-languagelearning/), у якій розглядаються способи вдосконалення навичок мовлення. Крім того, на YouTube можна переглянути канали інших поліглотів. За допомогою YouTube можна вивчити самостійно вимову марок автомобілів, які мають неанглійські назви, наприклад: BMW, Bugatti, Chevrolet, Citroen, Daewoo, Hyundai, Mitsubishi, Peugeot, Porsche, Renault, Volkswagen. На сайті Monkey See (http://www.monkeysee. com/), переглянувши відео “Behind-the-Scenes of the White House Christmas Tree”, можна відпрацювати вимову іноземних антропонімів.

Як раніше зазначалося, вивчення ролі медіа- текстів у динаміці мовних процесів передбачає аналіз медіаобумовлених механізмів взаємодії мов шляхом запозичення лексичних одиниць. З концептуального погляду запозичення відображають найрозвиненіші в рамках тієї чи іншої національної культури сфери діяльності. В англійській мові найчисленнішою є група запозичень зі старофранцузької. 1066 рік відомий як рік завоювання Англії «норманами, які принесли на острови французьку мову, з нормандського діалекту якої утворилася англо-нормандська мова, що стала згодом державною» (Singh, 2005: 78). Ця мова проіснувала до кінця XIV століття, хоча корінне населення продовжувало говорити англійською. Вважається, що ці «запозичення в англійській мові становлять четверту частину всіх найуживаніших слів, до яких серед інших належать: entrance (вхід), goddess (богиня), admirable (чудовий, чудовий), flexible (гнучкий), difficult (важкий), disappointment (розчарування), movement (рух), solitude (усамітнення, самотність), court (суд), government (уряд), battle (битва), city (місто) та багато інших» (Hitchings, 2008: 54).

Що стосується запозичень з німецької мови, то вони за своєю кількістю посідають в сучасній

англійській мові друге місце після французької. Більшість таких слів «становлять одиниці місцевого та історичного колориту, що відображають особливості народу мови-джерела, його унікальні риси, традиції та звичаї» (Singh, 2005: 95). В англійській мові зафіксовано велику кількість запозичень часів Другої Світової війни (blitzkrieg - бліцкриг, Gestapo - гестапо, Hakenkreuz - свастика, Nazi - фашист, Wehrmacht - вермахт) і слів, які стосуються політичного устрою Німеччини та Австрії (Bundestag - Бундестаг, Kaiser - кайзер, Reichstag - рейхстаг) (Hitchings, 2008).

Крім того, німецькі страви та напої набули широкого поширення в усіх культурах світу, зокрема й в англійській (bock - міцне темне пиво, bratwurst - братвурст, pretzel - брецель, schnapps - шнаппс, strudel - штрудель, wiener - віденська сосиска). Запозичення зі світу моди, танців і музики розкривають багатство і колорит народу (dirndl - традиційна німецька сукня, schottische - шотландка, schuhplattler - шуплатлер, singspiel - зінгшпіль, yodel - йодль). Цікавим із лінгвістичного погляду є той факт, що приблизно п'яту частину запозичень з німецької мови становлять повні запозичення, які зберегли фонетичну й орфографічну оболонку слова. Такі запозичення можуть як мати аналог в англійській мові (ewigkeit - eternity, frau - woman, gesellschaft - society, torte - cake), так і не мати його (kaffeeklatsch, festschrift, schadenfreude).

Слід зазначити, що невелику частину запозичень із німецької мови становлять слова- кальки. Німецька мова відома багатоскладовими мовними одиницями, деякі з яких «перейшли в англійську в незмінному вигляді (Airship - Luftschiff, standpoint - Standpunkt, worldview - Weltanschauung), інші стали складовими (over-compensation - Uberkompensation, self-portrait - Selbstbildnis, storm-trooper - sturmtruppen) або ж розділилися на кілька одиниць (Continentaldrift - Kontinentalverschiebung, finalsolution - Endlosung, nucleicacid - Nukleinsdure)» (Singh, 2005).

Згідно з результатами аналізу текстів подкас- тів, в англійській мові існує доволі велика група запозичень із різних мов. Розглянемо цей аспект більш детально. На сайті Deutsche Welle (https:// www.dw.com/en/top-stories/s-9097, English version) в англійській версії у вкладці MEDIA CENTER зафіксовано німецьке слово Fest (свято). Помилково можна подумати, що це скорочена форма слова «фестиваль», яке потрапило в англійську мову з французької, яка запозичила його з латини в XIV ст. Однак, це слово запозичено з німецької, де означає власне «свято». Звідси й Oktoberfest - баварські народні гуляння в жовтні. Слід зазначити, що німецькі запозичення в англійській мові пояснюються тим, що своєю появою ця мова завдячує давньогерманській.

У текстах наукового подкасту The Naked Scientists (https://www.thenakedscientists.com/) від дослідників Кембриджського університету виявлено німецькі запозичення в галузі психології та психотерапії (echolalia - ехолалія, eidetic - ейдетичний, extrovert - екстраверт, introvert - інтроверт). Подкаст зрозумілою мовою пояснює складні наукові концепції в рамках новин зі світу науки, відповідей на запитання слухачів та інтерв'ю із запрошеними вченими.

Щотижневі подкасти про сучасні наукові дослідження Big Picture Science (http://www. bigpicturescience.org/) представлені шоу, на яких з'являються відомі науковці, співробітники компаній державного та комерційного сектору (зокрема NASA), критики та фахівці в галузі наукової етики. У контекстах цих подкастів виявлено німецькі запозичення з царини біології (Bacteriology - бактеріологія, genome - геном, genotype - генотип, centriole - центріоль) та мінералогії (hornblende - рогова обманка, phonolite - фоноліт, plagioclase - плагіоклаз).

Подкаст про астрономію StarTalkRadio (https:// www.startalkradio.net/) створений американським астрофізиком Нілом Деграссом Тайсоном, популяризатором науки, одним із найхаризматичніших вчених у світі. Доктор Тайсон обговорює питання космічних подорожей, позаземного життя, Великого вибуху, майбутнього Землі та з'ясовує, яку роль відіграє наука в житті людини. Щотижня він бере інтерв'ю у запрошених спеціальних гостей. У текстах цього подкасту трапляються запозичення з фізики (dyne - дина, electron - електрон, mole - моль) та геології (horst - виступ, interglacial - міжльодовиковий, loess - лес, wacke - вакка).

Distillation Podcast (https://www.sciencehistory. org/distillations) - подкаст науково-популярного проєкту Фонду хімічної спадщини (Chemical Heritage Foundation), що розглядає питання на перетині науки, культури та історії (наприклад, наукові відкриття в галузі хімії). У подкасті трапляються такі німецькі запозичення з галузі хімії, як benzaldehyde - бензойний альдегід, bismuth - вісмут, cobalt - кобальт, creosote - креозот.

How to Do Everything (https://howtodoeverything. org/) - подкаст, де кожен слухач може надіслати запитання й отримати на нього відповідь, в особливо складних випадках підкріплену експертною думкою. Запитання можуть бути з будь-якої галузі: як побутовими, так і філософськими. У контекстах цього подкасту було виявлено найбільше запозичень із різних мов:

Chocolate (шоколад) - слово прийшло в англійську мову від іспанців, які запозичили його з мексиканської. «Ксоколатль» - так слово звучить в оригіналі, ацтекською мовою «науатль», яка була майже витіснена іспанською і зараз офіційно визнана мертвою мовою, хоча деякі діалекти, як і раніше, зберігаються в центральних районах Мексики.

Lemon (лимон) - вперше письмова згадка цього слова зафіксована в англійській мові в митних документах 1420 року. Етимологічне походження простежується аж до Близького Сходу, хоча достеменно невідомо, де вперше були виявлені лимони. Також невідомо, чи прийшло це слово безпосередньо з Близького Сходу, чи звідти його запозичили французи та італійці, а англійці вже в них.

Piano (піаніно) - скорочення від італійського pianoforte, що означає «м'яко-голосно». Крім того, piano - це музичний термін, який вказує на те, що фрагмент потрібно виконувати м'яко.

Kindergarten (дитячий садок) - запозичення з німецької. У буквальному перекладі воно означає «дитячий садок».

Аналіз текстів подкасту Stuff You Should Know (https://www.stuffyoushouldknow.com/), у якому висвітлюються різноманітні теми та даються відповіді на найнесподіваніші запитання, дав змогу виокремити такі запозичення в англійській мові, як robot та Avatar. Слово robot чеського походження. Уперше його згадав письменник Карел Чапек у своїй фантастичній п'єсі Р У. Р (Россум- ські Універсальні Роботи), у якій розповідалося про фабрику з виробництва штучних людей, званих роботами. Водночас, слово Avatar, яке сьогодні застосовується до зображення, що представляє людину у віртуальному світі, має санскритське походження. Існує думка, що в англійську мову це слово прийшло з хінді або урду. В індуїзмі слово аватар позначає прояв бога в тілесній формі.

У подкасті 100 Women (https://www.bbc.co.uk/ programmes/) зібрані історії з життя різних жінок у форматі інтерв'ю та дебатів. У контекстах цього подкасту згадуються запозичені одиниці person, candy, tattoo та dollar.

Person (персона, особистість) походить від латинського persona. Спочатку це слово запозичили французи, пізніше воно проникло і в англійську мову.

Candy (цукерка) походить від одного або суміші кількох слів: давньофранцузького (sucre candi - цукрова цукерка), перського (qand - цукор) та санскриту (Khanda - цукор). Достеменно невідомо, в якій мові воно спочатку з'явилося, проте сьогодні воно міцно утвердилося в англійській.

Tattoo (татуювання), це слово вперше згадав британський дослідник Джеймс Кук в описах своїх подорожей для позначення татуйованих людей, яких він зустрічав у Полінезії. Вважається, що слово походить із самоанської мови (tatau) або маркізької (tatu).

Dollar (долар), як не дивно, не є англійським, а запозичене з чеської мови. Вперше це слово з'явилося 1520-го року, коли Богемія почала карбувати власні монети з місцевого срібла. У США це слово почали використовувати з 1792 року.

Відповідно до результатів аналізу текстів под- кастів, запозичення в англійську потрапляють як з давніх мов, так і з сучасних, відображуючи актуальні теми, що цікавлять суспільство.

Висновки

Подкасти відіграють значну роль в динаміці мовного розвитку. Перетворившись на одну з основних сфер мовленнєвого використання, сьогодні подкасти певною мірою визначають характер і властивості сучасного стану мови. Відображення цих процесів виявлено, зокрема, у використанні запозичень із найрізноманітніших мов, при цьому деякі із запозичень не розглядаються як носіями мови, так і неносіями, як такі. Слід зазначити, що англійська мова ніколи не переставала бути самобутньою, оскільки її граматичний устрій майже не зазнавав іноземних впливів. Незважаючи на велику кількість запозичень з інших мов, англійська мова не втратила своєї самобутності й залишилася мовою германської групи з усіма характерними рисами, притаманними їй протягом її розвитку. Зміни, яких вона зазнала у зв'язку із запозиченнями, лише збагатили її словниковий склад.

Перспективу подальших розвідок вбачаємо в дослідженні запозичень в англійській мові в інших типах медійних текстів.

Список використаних джерел

Барнич I. I. Англійські запозичення в комп'ютерній термінології німецької та української мов. Львівський філологічний часопис. 2020. № 7. С. 13-18.

Дмитренко О. В., Кохан С. Вплив англіцизмів на сучасний український молодіжний сленг. Лінгвістичні студії: зб. наук. пр. Вип. 40. Т 2. Вінниця: ДонНУ ім. Василя Стуса, 2020. С. 49-56.

Кириченко О. А., Сисоєва І. А. Характер нових запозичень в англійській мові (на матеріалі Оксфордського словника). Науковий вісник Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка. Серія «Філологічні науки». Мовознавство. 2017. Том 2, № 8. С. 92-95.

Колоїз Ж. В. Дискусійні моменти в теорії лексичних запозичень із інших мов. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Актуальні проблеми сучасних лінгвістичних досліджень та застосування інноваційних технологій викладання мов у вищій школі нефілологічного профілю» (12 травня 2016 року, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ). Дніпропетровськ, 20І6. С. 54-62.

Кочан І. Дослідження іншомовних запозичень в українській мові (історія, проблеми, здобутки). Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Вип. 38. Ч. 2. Львів, 2006. С. 94-103.

Потапенко С. І. Сучасний англомовний медіа-дискурс: лінгвокогнітивний і мотиваційний аспекти: монографія. Ніжин: Вид-во Ніжинськ. держ. ун-ту імені Миколи Гоголя, 2009. 391 с.

Прасол О. М. Історія дослідження явища запозичення в українському мовознавстві : проблемні питання. Лінгвістичні дослідження. 2014. Вип. 37. С. 42-49.

Стадній А. С., Зозуля І. Є. Неоангліцизми в сучасній українській літературній мові. Закарпатські філологічні студії. 2022. Вип. 22. Т. 2. С. 29-33.

Щербак О. М. Дискурс німецькомовних інтернет-новин: лінгвориторичний аспект: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.04. Одеса: Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова. Одеса, 2016. 20 с.

Corner J., Richardson K., Fenton N. Textualizing risk: TV discourse and the issue of nuclear energy. Media, Culture and Society. 1990. № 12(1). P 105-124.

Corner J. Documentary television: the scope for media linguistics. AILA Review. 1995. 62 p.

Hitchings H. The Secret Life of Words. London: John Murray, 2008. 440 p.

Singh I. The history of English. L.: Hodder education, 2005. 226 p.

References

Barnych I. I. (2020) Anhliiski zapozychennia v kompiuternii terminolohii nimetskoi ta ukrainskoi mov. [English borrowings in computer terminology of German and Ukrainian languages]. Lvivskyi filolohichnyi chasopys - Lviv Philological Journal, 7, 13-18 [in Ukrainian].

Dmytrenko O. V., & Kokhan S. (2020) Vplyv anhlitsyzmiv na suchasnyi ukrainskyi molodizhnyi slenh [Influence of Anglicisms on Modern Ukrainian Youth Slang]. Linhvistychni studii: zb. nauk. Pr. - Linguistic Studies: a collection of scientific papers, 40 (2), 49-56 [in Ukrainian].

Kyrychenko O. A., Sysoieva I. A. (2017). Kharakter novykh zapozychen v anhliiskii movi (na materiali Oksfordskoho slovnyka) [The nature of new borrowings in the English language (based on the Oxford dictionary)]. Naukovyi visnyk Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu im. Ivana Franka. Seriia “Filolohichni nauky” Movoznavstvo - Scientific Bulletin of Drohobytsk State Pedagogical University named after Ivan Franko. Series “Philological Sciences”. Linguistics, 2 (8), 92-95 [in Ukrainian].

Koloiz Zh. V. (2016). Dyskusiini momenty v teorii leksychnykh zapozychen iz inshykh mov [Discussion points in the theory of lexical borrowings from other languages]. Materialy Vseukrainskoi naukovoi konferentsii “Aktualni problemy suchasnykh linhvistychnykh doslidzhen ta zastosuvannia innovatsiinykh tekhnolohii vykladannia mov u vyshchii shkoli nefilolohichnoho profiliu” (12 travnia 2016 roku, Dnipropetrovskyi derzhavnyi universytet vnutrishnikh sprav). Dnipropetrovsk, 54-62 [in Ukrainian].

Kochan I. (2006). Doslidzhennia inshomovnykh zapozychen v ukrainskii movi (istoriia, problemy, zdobutky) [Research on foreign language borrowings in the Ukrainian language (history, problems, achievements)]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia filolohichna - Bulletin of Lviv University. Philological series, 38 (2), 94-103 [in Ukrainian].

Potapenko S. I. (2009). Suchasnyi anhlomovnyi media-dyskurs: linhvokohnityvnyi i motyvatsiinyi aspekty [Modern English-language media discourse: linguistic-cognitive and motivational aspects]. Nizhyn: Vyd-vo Nizhynsk. derzh. un-tu imeni Mykoly Hoholia [in Ukrainian].

Prasol O. M. (2014). Istoriia doslidzhennia yavyshcha zapozychennia v ukrainskomu movoznavstvi: problemni pytannia [The History of the Study of the Phenomenon of Borrowing in Ukrainian Linguistics: Problematic Issues]. Linhvistychni doslidzhennia - Linguistic studies, 37, 42-49 [in Ukrainian].

Stadnii A. S., Zozulia I. Ie. (2022). Neoanhlitsyzmy v suchasnii ukrainskii literaturnii movi [Neo-anglicisms in the modern Ukrainian literary language] Zakarpatski filolohichni studii - Transcarpathian philological studios, 22 (2), 29-33 [in Ukrainian].

Shcherbak O. M. (2016). Dyskurs nimetskomovnykh internet-novyn: linhvorytorychnyi aspekt [Discourse of German- language Internet news: linguistic aspect]. Extended abstract of candidate's thesis. Odesa: Odeskyi natsionalnyi universytet im. I. I. Mechnykova [in Ukrainian].

Corner J., Richardson K., Fenton N. (1990). Textualizing risk: TV discourse and the issue of nuclear energy. Media, Culture and Society, 12(1), 105-124.

Corner J. (1995). Documentary television: the scope for media linguistics. AILA Review.

Hitchings H. (2008). The Secret Life of Words. London: John Murray.

Singh I. (2005). The history of English. L.: Hodder education.

Размещено на Allbest.ru