Засоби експресивності у текстах онлайн-медіа

Лариса Савицька, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри іноземних мов та міжкультурної комунікації

Постановка проблеми. Мова відображає багатовіковий світогляд, знання та досвід людини про природу життя, функціонуючи як засіб спілкування, сприяючи вираженню почуттів та емоцій людей, оцінці явищ, які трапляються протягом життя. Досліджуючи експресивні можливості мови, науковці зауважили складність досліджуваної проблеми, головним чином через «всеосяжність» експресивності, тобто її виникнення та функціонування на різних мовних рівнях. Це уможливлює вивчення експресивності в межах різних розділів лінгвістики.

Ш. Баллі пояснює експресивність у широкому значенні як «властивість, що притаманна індивідуальному мовленню й залежна від ситуації, та у стилістичному аспекті як фігури мови (метафори, порівняння, перифрази тощо)» (Bally, 1966: 129). Початкові етапи вивчення експресивності мови пов'язані з Празькою та Женевською лінгвістичними школами. При цьому витоки лінгвістичної уваги до експресивного потенціалу мови слід шукати в уявленні про «мову як засобу вираження думки в безперервній динамічній і творчій діяльності людини» (Ruhling, 2001: 481). Ці ідеї представлені в лінгвістичному вченні німецького вченого В. фон Гумбольдта, у працях якого «мова розуміється не як продукт діяльності (Ergon), а як сама діяльність (Energeia)» (Humboldt, 2014: 27). Гумбольдт зазначає, що «діяльна матерія мови - це, з одного боку, звук взагалі, а з іншого - сукупність почуттєвих вражень і мимовільних рухів духу, що передують формуванню поняття, які здійснюються за допомогою мови» (Daum, 2019: 50).

У теорії мовленнєвих актів Дж. Серля окреме місце серед іллокутивних актів займають експресиви, мета яких полягає у передачі психологічного стану, що «виникає за умови щирості щодо стану речей, що визначається в межах пропозиційного змісту, тобто експресиви є індикаторами психологічного, емоційного стану мовця згідно з етикетом (співчуття, вітання, вибачення) (Селі- ванова, 2011: 194).

Міждисциплінарні можливості вивчення поняття експресивності зумовили появу різних підходів до пояснення цього поняття та вплинули на формування експресивності як складної лінгвістичної категорії. У середині ХХ ст. дослідження експресивності набуло характеру самостійного об'єкта лінгвістичних розвідок.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. До українських мовознавців, які досліджували питання експресивності належать Л. І. Нікола- єнко (2016), Н. О. Дорогович (2013), В. А. Чабаненко (2002), Т Л. Коваль (2011) та ін. Вітчизняні мовознавці М. О. Вінтонів, Т М. Вінтонів та Ю. В. Мала (2018) досліджували синтаксичні засоби експресивізації в українському політичному дискурсі. Ґрунтовний аналіз засобів експресивності в текстах сучасних польських ЗМІ здійснила М. В. Ідзьо (2016), яка ввела у науковий обіг термін «експресивізація», який трактується як «результат умотивованої мисленнєвої лінг- вокреативної діяльності мовця, спрямованої на вираження особистих прагматичних інтенцій, що виявляється у свідомому, попередньо підготовленому усному чи писемному тексті й базується насамперед на когнітивному дисонансі <...>, що виникає в результаті інноваційного вживання або створення мовних явищ» (Ідзьо, 2016: 36). Крім того, на сьогодні науковці чітко розрізняють поняття «експресивність, експресія, експресема, експресоїд, експресив» (Галаур, 2018: 21).

Водночас, слід констатувати, що питання засобів експресивності текстів українських онлайн- медіа досліджені усе ще не достатньо. Багато її аспектів потребують додаткового дослідження та систематизації. У цьому й вбачаємо актуальність нашої розвідки, мета якої полягає в окресленні парадигми засобів експресивності у текстах онлайн-медіа. Означена мета передбачає розв'язання таких конкретних завдань: проаналізувати науковий доробок щодо вивчення поняття експресивності в лінгвістичній науці; визначити основні прийоми мовної експресивності в текстах онлайн-медіа. Об'єкт дослідження - мовні засоби експресивності в текстах українських онлайн-медіа. Предмет дослідження становлять семантичні та стилістичні прийоми, за допомогою яких реалізується мовна експресивність у текстах українських онлайн-медіа.

Виклад основного матеріалу дослідження

Представники багатьох лінгвістичних кіл трактували експресивність по-різному, розуміючи її як «всезагальну виражальну властивість мови», «класифікаційну характеристичну інформацію про мовця» та «властивості передавати емоційні й афективні стани мовця» (Ніколаєнко, 2016; Шевченко, 2015; Галаур, 2018). Досі експресивність залишається в полі зору багатьох лінгвістів сучасності та вважається однією з основних ознак текстів медійної сфери. У наукових колах «медійна мова характеризується як взаємозв'язок експресії та стандарту» (Шевченко, 2015: 12), експресивність пояснюється як «вихід за межі мовної норми, контрастність значень окремого слововживання або побудова та компонування окремих висловів у такий спосіб, щоб вони як загальне ціле створювали експресивний текст» (Кочукова, 2005: 26). Мовознавці зазначають, що «експресивні властивості медіа-текстів детерміновані специфікою розвитку названого виду комунікації» (Холявко, 2020). Релевантним для нашої розвідки є виявлення основних тенденцій актуалізації засобів експресивності в онлайн-медіа.

Під час аналізу текстів онлайн-медіа було з'ясовано, що на лексичному рівні експресивність реалізується розмовними одиницями, як-от дієсловом «бомбити» у заголовку статті під назвою «'Нас немає, нас не покликали' - росіян бомбить, що їх усі ігнорують» блогера та журналіста Романа Цимбалюка (09.08.2023, https://gazeta.ua/). При розгортанні тексту статті вживаються епітети, які також надають повідомленню експресивності та відображують сприйняття автором росії: «Виявляється, попри гучні заяви Кремля, світ цілком може існувати без терористки Росії».

Експресивність досягається зокрема авторськими неологізмами, як-от у контексті: «Взагалі руссо-попи - окрема і цінна категорія клієнтів СБУ. За одного, як повідомив Василь Малюк, силь- ноправославні дали аж 28 наших полонених бійців на обмін» (08.08.2023, https://gazeta.ua/).

Авторський неологізм «мікродосвід» на позначення непрофесіоналізму та дилетантства зафіксовано у статті під заголовком «На внутрішньому фронті без перемін» (20.11.2022, https://old.day. kyiv.ua/uk/): «Від самого моменту свого призначення на посаду голови Держкіно (призначення, що відбулося у доволі сумнівний і непрозорий спосіб) Марина Кудерчук (доти податківець із Запоріжжя, з мікродосвідом директорки кінотеатру) вирішила, що фінансування Довженко-центру є неправомірно завищеним і взагалі неправильним».

До засобів експресивного синтаксису належить явище парцеляції, яке використовують для надання окремим частинам або членам речення статусу самостійного висловлення з метою привернення особливої уваги, як-от у статті під назвою «"Нас немає, нас не покликали" - росіян бомбить, що їх усі ігнорують» Романа Цимбалюка (09.08.2023, https://gazeta.ua/) у контексті: «На саміті в Джидді тестувалась опція "світ без Росії". Здається, всім сподобалося».

Інший приклад застосування парцеляції зафіксовано у статтях:

- під назвою «Застава за Пашу Мерседеса - плювок в обличчя українцям» (08.08.2023, https:// gazeta.ua/) у контексті: «СБУ дуже невдоволена досі не зміненим законодавством, котре передбачає для підозрюваних за статтями 110 і 111 ККУ (держзрада і зазіхання на територіальну цілісність) таку ж можливість вийти під заставу, як і для звичайних кримінальників. Хіба суми більші»;

- під назвою «Юр'єв день для Чубайса» (24.03.2022, https://old.day.kyiv.ua/uk/) у контексті: «Путін зараз будує дуже просту країну. Розумні та вірні не потрібні. Потрібні вірні та дурні. З ними простіше».

Представлена в такий спосіб інформація видається більш переконливою, а тому варта особливої уваги.

Високий ступінь загальної експресивності тексту на рівні синтаксису засвідчують різноманітні види повторів, мета яких полягає у смисловому та емоційному підсиленні певної частини висловлення. Такі повтори можуть бути виражені декількома однокореневими словами у межах одного контексту. Хоча це надає висловлюванню тавтології, однак посилює експресивність. У статті під заголовком «На внутрішньому фронті без перемін» (20.11.2022, https:// old.day.kyiv.ua/uk/) про незадоволення тим, що на посаду голови Держкіно була призначена Марина Кудерчук, автор Сергій Тримбач використовує одиниці, утворені від прізвища Кудерчук, а саме: прикметник «Кудерчукове» та узагальнюючий іменник «кудерчуки». Виокремлені одиниці виражають негативне ставлення автора тексту до очільниці Держ- кіно у таких контекстах, як:

— «Тільки от се Кудерчукове Держкіно, де все робиться не тільки непрофесійно, а ще й непрозоро, у повному дисконтакті з громадою, професійним середовищем - що се, коли не фрагмент інституції, влаштованої за лекалами путіністів?»;

— «Що се, коли не здача, по всіх пунктах, території кіно нашому ворогу? Війну ми виграємо - на фронті. А внутрішню поки що виграють кудерчуки.».

У статті під назвою «Нічия замість перемоги? Що вирішується на зустрічі в Джидді» (05.08.2023, https://gazeta.ua/), представленої у дописі Павла Клімкіна, керівника програм UIF, екс-міністра закордонних справ України, зафіксовано одиниці «незахідні (про країни)» та «не-Захід», як-от у контексті: «Незахідні країни не хочуть продовження війни, вона їм заважає і відволікає від них увагу таресурси. <...> Незахідні країни також бачать ознаки втоми на Заході, вони навчилися читати західні настрої. <.> Тому майже всі незахідні країни приїхали до Джидди, щоб зрозуміти, які є варіанти майбутнього, де їхнє місце у ньому та які межі можливого компромісу. <.> Захід та не-Захід впритул підійшли до моменту, коли готові про це говорити». експресивність медіа вербальний

Експресія у заголовку згаданого посту реалізується питально-риторичним реченням «Нічия замість перемоги?». Питальна форма таких речень «вербалізує експресивно забарвлене повідомлення, змушує читачів замислитися над порушеною проблемою» (Євтушина & Безенко, 2021: 62). Такий прийом увиразнює моменти особливої емоційної та інтелектуальної напруги, передає стан психічного потрясіння.

У статті під заголовком «На внутрішньому фронті без перемін» (20.11.2022, https://old.day. kyiv.ua/uk/) зафіксовано декілька питально-риторичних речень, що свідчить про емоційну напругу автора тексту:

— «Тільки ж нагадаю вже банальний, але точний вислів, який приписують Вінстону Чер- чіллю, англійському прем'єр-міністру часів Другої світової: «Якщо ми не надаємо грошей на культуру - тоді за віщо ми воюємо?!»» Нанизування знаку питання та знаку оклику у наведеному контексті вказує на емоційність висловлення.

— «Тільки от се Кудерчукове Держкіно, де все робиться не тільки непрофесійно, а ще й непрозоро, у повному дисконтакті з громадою, професійним середовищем - що се, коли не фрагмент інституції, влаштованої за лекалами путіністів? Що се, коли не здача, по всіх пунктах, території кіно нашому ворогу?»;

— «Ну для чого тут гроші узагалі?».

Експресивність тексту виявляється й у використанні багатокрапки, що сигналізує про хвилювання, збентеженість та позначає емоційні паузи у вище аналізованій статті:

— «Відмовлятися від неї не тільки морально, а й злочинно.»;

— «Бо ж війна. Війна в сучасному світі ведеться не тільки воєнною, а передусім культурно-інформаційною зброєю»;

— «Такий, з дозволу сказати, керівник.»;

— «Під фактичним патронатом вищої влади, яка знаходиться в одній вельми примітній будові на вулиці Банковій.».

Експресивність на стилістичному рівні реалізується здебільшого фразеологічними одиницями, як-от у заголовку «Застава за Пашу Мерседеса - плювок в обличчя українцям» (08.08.2023, https:// gazeta.ua/) та у контексті «114 з них вже відгребли свої вироки по справах (свіженький - митрополит УПЦІонафан з Тульчинської єпархії, отримав 5років в'язниці як з куща)».

Рясніє фразеологізмами допис журналіста та блогера Романа Цимбалюка, що має назву «Швидко перевзулася. Симоньян пропонує подумати про кінець війни» (04.07.2023, https://gazeta.ua/). У заголовку вжито фразеологічний вираз «швидко перевзутися», який став популярним під час вторгнення росії в Україну. У повідомленні зафіксовано неофразеологізм «пробити дно» та прислів'я «Твої б слова - та богу у вуха», у якому особовий займенник «твої» замінений на «її»: «На болотах нова тенденція: російські пропагандисти пробили дно, але цього разу в інший бік. Вона (Маргарита Сімо- ньян) гірко нарікає, що партнери даватимуть Україні дедалі більше зброї: і літаки, і підводні човни, і решту. Її б слова - та богу у вуха». Окрім фразеологічних одиниць, продуцент тексту застосував метонімічний прийом, вербалізований словосполученням «на болотах», який з початку повно- масштабної війни в Україні почали застосовувати для позначення росії.

На сторінці журналіста та блогера Ігоря Яковен- кова розміщено статтю під заголовком «Юр'єв день для Чубайса» (24.03.2022, https://old.day.kyiv.ua/uk/). Відомо, що словосполучення «Юр'їв день» вживається у приказці «Ось тобі, бабусю, і Юр'їв день» та позначає щось несподіване, обдурені очікування.

З-поміж стилістичних прийомів виявлено алюзію у заголовках таких статей, як:

— «Спекотне депутатське літо-2023: Холодов - на Кіпрі, Гунько - під заставою, Арістов з електронним браслетом» (09.08.2023, https:// kp.ua/), яка відсилає до фільму радянських часів «Холодне літо п'ятдесят третього.»;

- «На внутрішньому фронті без перемін» (20.11.2022, https://old.day.kyiv.ua/uk/), у заголовку бачимо натяк на назву антивоєнного роману німецького письменника Еріха Марії Ремарка «На Західному фронті без змін» /«На Заході без змін».

Як засвідчують наведені приклади, алюзія містить негативну конотацію в аналізованих текстах.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Синтаксичні та семантичні експресивні засоби маркують емоційну й інтелектуальну напругу продуцентів онлайн-текстів. До репрезентантів експресивності онлайн-текстів належать авторські неологізми, прийоми метонімії, різноманітні види повторів, алюзії, парцельовані синтаксичні одиниці, питально-риторичні речення, нанизування питальних та окличних речень. Взаємодія кількох репрезентантів експресивності в межах одного контексту посилює експресивність пропонованого медійного матеріалу. Засоби експресивності сприяють фокусуванню уваги реципієнтів на комунікативно важливих змістових фрагментах.

Предметом подальших наукових пошуків стане функційний потенціал досліджуваних одиниць у текстах художнього мовлення.

Список використаних джерел

1. Вінтонів М. О., Вінтонів Т. М., Мала Ю. В. Синтаксичні засоби експресивізації в українському політичному дискурсі. Вінниця: ТОВ «ТВОРИ», 2018. 336 с.

2. Галаур С. Диференційні параметри експресем та регулятем у художньому тексті. Мова: класичне - модерне - постмодерне. 2018. Вип. 4. С. 20-32.

3. Євтушина Т., Безенко А. Питальні речення як експресивний засіб актуалізації уваги в заголовках газети «Чорноморські новини». Українська словесність у полікультурно-освітньому просторі сьогодення: збірник тез доповідей міжнародної наукової конференції, 23-24 вересня 2021 р. / відп. ред. Ж. Д. Горіна. Одеса: ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2021. С. 60-63.

4. Ідзьо М. В. Мовні засоби експресивізації в текстах сучасних польських ЗМІ: дис. ... канд. філол. наук. Київ: Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні, 2016. 222 с.

5. Коваль Т Л. Засоби експресивізації українського газетного дискурсу початку ХХІ ст.: дис. .канд. філол. наук: 10.02.01. Херсон, 2011. 203 с.

6. Кочукова Н. Трансформовані словосполуки в мові української преси: На матеріалі укр. преси кінця ХХ - ХХІ ст. Київ: Унів. вид-во «Пульсари», 2005. 165 с.

7. Мінкова О. Експресивний потенціал засобів вторинної номінації в мові новітньої української публіцистики: монографія. Мелітополь: Вид. будинок ММД, 2012. 176 с.

8. Ніколаєнко Л. І. Оцінка в мовній концептуалізації емоцій групи «Співчуття». Мовознавство. 2016. № 3. С. 32-40.

9. Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія. Полтава: Довкілля-Київ, 2011. 844 с.

10. Холявко, І. Засоби експресивності в українських мовознавчих наукових статтях. Львівський філологічний часопис. 2020. № 8. С. 185-190.

11. Чабаненко В. А. Стилістика експресивних засобів української мови: монографія. Запоріжжя: ЗДУ, 2002. 351 с.

12. Шевченко Л. І. Медійна інтертекстуальність у дослідницьких парадигмах сучасної лінгвістики: наукові інтерпретації, опозиції, перспективи аналізу. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика: зб. наук. пр. Київ, 2015. Вип. 31. С. 7-18.

13. Bally Ch. Stylistyka Bally'ego. Wybor tekstow / Red. M. R. Mayenowa. Warszawa: Panstwowe Wyd-wo Naukowe, 1966. S. 110-149.

14. Daum Andreas W Alexander von Humboldt. Munchen, 2019. 128 s.

15. Humboldt Wilchelm von. Ausgewahlte Schriften. Zenodot Verlagsgesellschaft, 2014. 88 s.

16. Ruhling Lutz: Psychologische Zugange. Grundzuge der Literaturwissenschaft. Munchen 2001. P 479-497.

References

1. Vintoniv M. O., Vintoniv T. M., Mala Yu. V. (2018). Syntaksychni zasoby ekspresyvizatsii v ukrainskomu politychnomu dyskursi [Syntactic means of expressiveness in the Ukrainian political discourse]. Vinnytsia: TOV “TVORY” [in Ukrainian].

2. Halaur S. (2018). Dyferentsiini parametry ekspresem ta reguliatem u khudozhnomu teksti [Differential parameters of expressemes and regulatemes in the artistic text]. Mova: klasychne - moderne - postmoderne, 4, 20-32 [in Ukrainian].

3. Yevtushyna T., Bezenko A. (2021). Pytalni rechennia yak ekspresyvnyi zasib aktualizatsii uvahy v zaholovkakh hazety «Chornomorski novyny» [Interrogative sentences as an expressive means of actualizing attention in the headlines of the newspaper "Chernomorskiye Novosti"]. Ukrainska slovesnist u polikulturno-osvitnomu prostori sohodennia: zbirnyk tez dopovidei mizhnarodnoi naukovoi konferentsii, 23-24 veresnia 2021 r. /vidp. red. Zh. D. Horina. Odesa: DZ «Pivdennoukrainskyi natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni K. D. Ushynskoho», 60-63 [in Ukrainian].

4. Idzo M. V. (2016). Movni zasoby ekspresyvizatsii v tekstakh suchasnykh polskykh ZMI: dys. ... kand. filol. Nauk. [Lingual means of expressiveness in the texts of modern Polish mass-media: PhD (Philology) dissertation]. Kyiv: In-t movoznavstva im. O. O. Potebni [in Ukrainian].

5. Koval T. L. (2011). Zasoby ekspresyvizatsii ukrainskoho hazetnoho dyskursu pochatku ХХІ st. [Means of expression in Ukrainian newspaper discourse of the early twenty-first century]: dys. .kand. filol. nauk: 10.02.01. Kherson [in Ukrainian].

6. Kochukova N. (2005). Transformovani slovospoluky v movi ukrainskoi presy: Na materiali ukr. presy kintsia ХХ - ХХІ st. [Transformed phrases in the language of the Ukrainian press: On the material of the Ukrainian press of the late XX - XXI centuries]. Kyiv: Univ. vyd-vo „Pulsary” [in Ukrainian].

7. Minkova O. (2012). Ekspresyvnyi potentsial zasobiv vtorynnoi nominatsii v movi novitnoi ukrainskoi publitsystyky [Expressive potential of secondary nomination in the language of modern Ukrainian journalism]: monohrafiia. Melitopol: Vyd. budynok MMD [in Ukrainian].

8. Nikolaienko L. I. (2016). Otsinka v movnii kontseptualizatsii emotsii hrupy «Spivchuttia» [Evaluation in the linguistic conceptualization of emotions of the "Compassion" group]. Movoznavstvo, 3, 32-40 [in Ukrainian].

9. Selivanova O. O. (2011). Linhvistychna entsyklopediia [Linguistic encyclopedia]. Poltava: Dovkillia-Kyiv [in Ukrainian].

10. Kholiavko I. (2020). Zasoby ekspresyvnosti v ukrainskykh movoznavchykh naukovykh stattiakh [Means of expression in Ukrainian linguistic scientific articles]. Lvivskyi filolohichnyi chasopys, 8, 185-190 [in Ukrainian].

11. Chabanenko V. A. (2002). Stylistyka ekspresyvnykh zasobiv ukrainskoi movy [Stylistics of expressive means of the Ukrainian language]: monohrafiia. Zaporizhzhia: ZDU [in Ukrainian].

12. Shevchenko L. I. (2015). Mediina intertekstualnist u doslidnytskykh paradyhmakh suchasnoi linhvistyky: naukovi interpretatsii, opozytsii, perspektyvy analizu [Media Intertextuality in the Research Paradigms of Modern Linguistics: Scientific Interpretations, Oppositions, and Prospects for Analysis]. Aktualni problemy ukrainskoi linhvistyky: teoriia i praktyka: Kyiv, [in Ukrainian].

13. Bally Ch. (1966). Stylistyka Bally'ego. Wybor tekstow [Bally's Stylistics. A selection of texts] / Red. M. R. Mayenowa. Warszawa: Panstwowe Wyd-wo Naukowe, 110-149 [in Polish].

14. Daum Andreas W. (2019). Alexander von Humboldt [Alexander von Humboldt]. Munchen [in German].

15. Humboldt Wilchelm von. (2014). Ausgewahlte Schriften [Selected writings]. Zenodot Verlagsgesellschaft [in German].

16. Ruhling Lutz. (2001) Psychologische Zugange [Psychological approaches]. Grundzuge der Literaturwissenschaft. Munchen, 479-497 [in German].

Размещено на Allbest.ru