Метафоризація концепту Ukraine у французькому медіа-дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Навчально-науковий інститут філології, кафедра романської філології)

Метафоризація концепту Ukraine у французькому медіа-дискурсі

Андрощук Олена Олександрівна

магістр

Скрипник Антоніна Володимирівна

кандидат філологічних наук, доцент

Анотація

метафоризація французький медійний дискурс

Стаття присвячена розгляду особливостей метафоризації концепту Ukraine у французькому медіа-дискурсі та аналізі метафоричного спектру, що простежується в асоціативному переосмисленні даного концепту. Фокус зосереджено на значенні концептуальної метафори у формуванні образу України у франкомовному медійному дискурсі. У медійному просторі відбувається концептуалізація актуальної інформації, знаходять своє відображення значущі елементи сучасної картини світу. З огляду на це, особливої актуальності набуває необхідність поглибленого вивчення мови медійного дискурсу шляхом дослідження його системи виражально-зображальних засобів, зокрема, - метафор. Включення України у активне включення життя на міжнародній арені залежить від сприйняття держави світом та формуванні її образу у соціумі інших країн. Саме тому є важливим розуміння інструментів творення зовнішнього іміджу України. Використання метафор у медіа-просторі дає можливість висловлювати приховані значення, впливати на настрої, формувати оцінки подій та людей, а також викликати інтерес до того, про що йдеться в повідомленні. Аналіз виразів, що містять метафори допоможе краще зрозуміти інструменти формування образу України, та ставлення до неї з боку політичних лідерів та суспільства інших держав. У процесі роботи було виділено метафоричні моделі, що репрезентують концепт Ukraine. Встановлено, що останній актуалізується в франкомовному світі за допомогою концептуальних метафор, які об'єднуються в тематичні групи та відображають ставлення до України. Концептуальна метафора виступає як засіб створення та подання оцінки української тематики в медійному дискурсі, так і засіб формування власне лінгвокогнітивного сприйняття такої тематики. Дослідження цих концептуальних метафор дало змогу визначити стереотипи сприйняття сучасної України франкомовною спільнотою, визначити оцінку подій, висловлених імпліцитно за допомогою концептуальних метафор, а також візуалізувати образ України, що сформувались в результаті процесів метафоризації її, як концепту.

Ключові слова: концепт, метафора, метафоризація, Україна, метафорична модель, медіа-дискурс, мовна свідомість.

Androshchuk Olena Oleksandrivna Master of the Educational and Scientific Institute of Philology, Taras Shevchenko National University of Kyiv

Skrypnyk Antonina Volodymyrivna PhD in Philology, Associate professor of the Department of Roman Philology of the Educational and Scientific Institute of Philology, Taras Shevchenko National University of Kyiv

Metaphorization of the concept Ukraine in french media discourse

Abstract

The article reveals the features of metaphorization of the concept Ukraine in the French media discourse and the analysis of the metaphorical spectrum, which is rooted in the associative reinterpretation of this concept. The aim of the article lies in defining metaphorical features of the Ukrainian theme in the French linguocognitive worldview. The media expanse reveals the conceptualization of relevant information, knowing its own significant elements of the current picture of the world. Based on this, a particular relevance acquires a need for the shattered research of the media discourse through the system of visual-imaginative features, in particular of the metaphors. The inclusion of Ukraine in the active in the international arena depends on the perception of the country by the world and on the formation of its image in the society of other lands. For this very reason, it is important to understand the tools of creation of the modern external image of Ukraine. The use of metaphors in the media space gives the opportunity to express the hidden meaning, influence public opinion, to shape the assessments of events and people, and also to generate interest to the extent of the information.

The review of the statements with metaphors, helps better understand the instruments of the shaping of the image of Ukraine and the attitude to our country of political leaders and foreign societies. In the process of analysis metaphorical models that represent the concept of Ukraine were identified. As a result of the research, main metaphorical models representing the concept Ukraine in the French media discourse were identified. We have made a conclusion that the concept in question is actualized in the French-speaking world with the help of conceptual metaphors, which are combined into thematic groups. The study presents metaphor as an imagery tool for evaluation and perception. Suggestions for future investigations are the study of the conceptual metaphor's role in the image creation. The results of the analysis can serve as a basis for further research into the peculiarities of metaphorization of the concept Ukraine.

Keywords: concept, metaphor, metaphorization, Ukraine, metaphorical model, media discourse, linguistic consciousness

Постановка проблеми

У медійному просторі відбувається концептуалізація актуальної інформації, знаходять своє відображення значущі елементи сучасної картини світу. З огляду на це, особливої актуальності набуває необхідність поглибленого вивчення мови медійного дискурсу шляхом дослідження його системи виражально-зображальних засобів, зокрема, - метафор. Успішний розвиток України, її повноправне та активне включення в міжнародні процеси великою мірою залежать від того, як країна сприймається назовні, яким є її імідж у політикумі та суспільствах інших держав. Тому для творення позитивного сприйняття і ставлення до України важливо зрозуміти те, як її сприймають за кордоном; за допомогою яких інструментів формується зовнішній образ України, що значною мірою впливає на репутацію країни у світі. Аналіз засобів метафоризації концепту Ukraine у французьких провідних виданнях допоможе краще зрозуміти, який образ має наша держава серед громадян Франції та як цей образ артикулюється. Оскільки концепт UKRAINE часто фігурував на сторінках французьких щотижневиків до 2020-го року, важливо зрозуміти і прослідкувати, чи змінилась його репрезентація під час загострення конфлікту з Україною, і, зрештою, після повномасштабного вторгнення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

На сьогодні існує низка наукових праць, присвячених різним аспектам дослідження метафори: лексико-семантичному (М. Блек), когнітивному (Дж. Лакофф, М. Джонсон), питанням функціонуванню метафори в різних дискурсах, зокрема у ЗМІ та у політичному дискурсі (А. Василенко, Л. Статкевич, О. Семида, Я. Келічава, П. Мельник, та ін.). У роботі ми опираємось на трактування метафори за Дж. Лакоффом і М. Джонсоном, які розглядають її як механізм, що структурує нашу повсякденну концептуальну систему та накладає наш практичний досвід на деякі абстрактні поняття [1]. Важливими для даного дослідження вважаємо тези запропоновані О. Чорною, яка, досліджуючи функціонування концептуальної метафори в дискурсі ЗМІ на матеріалах чеської та української преси, зауважує, що в політичному публіцистичному мовленні відбувається метафорична категоризація понять. Наслідком такої категоризації і є концептуальна метафора в пресі. Сьогодні дослідження концептуальної метафори розглядають як один з напрямів когнітивної лінгвістики, що динамічно розвивається [2].

Мета статті полягає у розкритті моделей, крізь сутність яких концепт Ukraine метафоризується у французькому сучасному медіадискурсі. Матеріалом дослідження слугує французький мас-медійний дискурс, представлений у публікаціях у провідних щотижневиках «Le Monde», «Le Monde Diplomatique», «L'Express». «La Croix» та щоденній газеті «Le Point» за 2020 - 2023 роки включно. Вибір статей публіцистичного стилю в ролі матеріалу дослідження був спричинений частотою використання досліджуваного лінгвокультурного концепту Ukraine впродовж останніх років. Вибір хронологічного періоду обумовлений тим, що для нас особливий інтерес становить зміна кількості повідомлень про Україну у французькій періодиці, їх інформаційної наповненості, а також характер самих повідомлень після піку інформаційного інтересу в 2022 році, коли іноземні видання рясніли заголовками про початок російсько-української війни.

Виклад основного матеріалу

Дискурс французьких ЗМІ має велику кількість концептуальних метафор, і завдяки процесам глобалізації та швидкому розповсюдженню інформації роль такого дискурсу лише зростає. Метафоричні моделі, що концентрують певний концепт, відображають те, яким цей концепт постає у свідомості сучасних представників окремої національної лінгвокультури. У даному випадку, розглядається когнітивна метафора, яка є одним із ефективних способів пізнання та вираження концепту UKRAINE у французькому медіа-дискурсі.

У результаті дослідження статей 2020-2021 років, першою виокремленою метафоричною моделлю стала модель «УКРАЇНА проти COVID-19». Вона знаходить своє відображення у фразах із метафорами, використаними у контексті боротьби або співіснування України з коронавірусом, ситуація з вакцинацією в Україні, тощо. Наприклад, у фразі «Si beaucoup de pays patinent dans leur strategie vaccinale, l'Ukraine vit une autre forme de cauchemar» [3] ми бачимо персоніфікацію концепту УКРАЇНА - вона зображена, як істота, що переживає черговий вид жахіття. Ця метафора дає можливість зрозуміти, що боротьба України з COVID-19 - нелегка, оскільки в Україні немає власної вакцин, а саме вона є шляхом до вирішення проблеми з великою захворюваністю людей цим вірусом. До цього додається війна на Сході: «L 'Ukraine est face a une question difficile: pourra-t-elle se passer du vaccin de la Russie avec laquelle elle est en guerre ? Pour l'heure, elle fait barrage.» [3]. У даному вислові, ми розуміємо, що перед Україною-істотою стоїть складне питання: чи можна обійтись без використання російської вакцини й надалі, чи ж ситуація погіршиться настільки, що все таки варто буде звернутись до країни - агресора по допомогу? Це ж саме ілюструє приклад «L'ancienne republique sovietique affronte un dilemme: faut-il recourir au vaccin SpoutnikVde «l'ennemi russe?» [Vaccin contre le Covid-19: le dilemme de l'Ukraine, URL: https://www.lepoint.fr/monde/ vaccin-contre-le-covid-19-le-dilemme-de-l-ukraine-12-01-2021- 2409336_24.php#11]. У вислові «Entre geopolitique et pauvrete, l'Ukraine privee de vaccin anti-Covid» [3]. Україна позбавлена вакцини проти COVID-19. Тут акцент на тому, що крім труднощів з геополітичною ситуацією (війна на Сході України), та бідності, в України ще й проблеми з вакциною. Коронавірус не дає себе побороти. Оскільки цей матеріал датується 2020 роком, багато статей у французьких щотижневиках були присвячені коронавірусу та боротьбі країн світу з ними. Проте, Україна у цих статтях згадується доволі рідко, майже завжди поруч з іншим досліджуваним нами концептом RUSSIE, і у негативному контексті, про що свідчать вищенаведені приклади.

Окремої уваги заслуговує часто згадувана до 24.02.2022 у французькому медійному дискурсі метафорична модель Україна є колишня радянська республіка. До неї ми відносимо такі вислови: «L'ancienne republique sovietique, enlisee depuis six ans dans une guerre avec son voisin russe pour reprendre le contrdle de la region orientale du Donbass (13000 marts), affronte un dilemme:faut-il recourir au vaccin Spoutnik V de «l'ennemi russe»?» [3], «Un soulevement qui fait basculer la pluspeuplee des anciennes republiques sovietiques dans le camp occidental» [4], «La premiere est que l'Ukraine est une ancienne colonie russe et preoccupe donc la Russie...» [5] , «...envers l'Ukraine.et d'autres anciens satellites de l'Union sovietique» [6]. Заміна концепту Ukraine на словосполучення «ancienne republique sovietique»» свідчить про довготривале і досі не припинене асоціювання України із Союзом та Росією.

Наступна виділена нами метафорична модель Україна є фізичне тіло. На Україну як фізичне тіло механічно діють інші тіла: «...la pression mise sur l'Ukraine par la Russie vise, entre autres, a tester les reactions occidentales» [2], «D'ici a trois jours, l'armee russe ecrasera l'Ukraine» [5]. У цих висловах використані метафори з фізичної сфери, щоб описати політичну ситуацію. У цьому контексті, тиск Росії на Україну може викликати в ній руйнування економіки, інфраструктури та політичної стабільності. Слово «ecraser»» («розчавити, розтрощити») також вказує на знищення шляхом фізичної сили. Використання таких образних дієслів є досить драматичним та відображає небезпеку та страх, пов'язані із руйнівним конфліктом між Росією та Україною. Це підсилює емоційний вплив на аудиторію.

Україна як фізичне тіло взаємодіє з навколишнім середовищем. У висловах «l'Ukraine et l'Occident sont coinces dans une situation effroyable sans issue evidente.»»; «...enlisee depuis six ans dans une guerre avec son voisin russe ...» [7] метафоричні дієприкметники «enlisee»» та «coince» вказують на те, що Україна «застрягла» у жахливій ситуації (перший приклад, цитата зі статті 2022 року) та у 6 річний війні (стаття датується 2020 роком), і поки шляху до рішення конфлікту немає.

Україна-фізичне тіло, є також рухомим: «.les bruits de bottes a sa frontiere orientale poussent l'Ukraine a se tourner encore plus vers l'Occident.»» [8], «Et il fera tout.dans cette Ukraine qui incline si dangereusement vers l'Europe,..»» [9], «Si l'Ukraine tombe, l'Union europeenne sera au premier rang sur la ligne front.»» [29], «L'Ukraine n'est pas tombee aussi vite que prevu»» [10]. Метафори базуються на ідеї, що Україна рухається в певному напрямку («se tourne», «incline»). У даному випадку - в напрямку Заходу, щоб отримати підтримку, допомогу та захист. «Падіння» України описує її руйнування або поразку в конфлікті з Росією. «Tomber»» тут вжито в переносному значенні, та може відображати не тільки поразку чи руйнування, але й загибель та невдачу. Ця метафора базується на ідейному протистоянні двох сторін, які борються за свої інтереси та цілі.

У метафоричній моделі Україна - неподільна досліджуваний нами концепт Ukraine сприймається як одне ціле, і як те, що можна об'єднувати та розділяти. Наприклад, у вислові «Son independance etait deja toute relative depuis la perte de son integrite territoriale en 2014»» [11] йдеться про те, що Україна втратила свою територіальну цілісність у 2014. Тобто, після початку подій на Сході, вона перестала буди єдиними, нерозірваним цілим. Апелюючи цим, автор статті пише, що незалежність України стала відносною після 2014 року. Україна сприймається як комплексний об'єкт також у фразі «Le president Biden a affirme le soutien indefectible des Etats-Unis a la souverainete et a l'integrite territoriale de ['Ukraine face a l'agression de la Russieyy [12], про що свідчить зокрема лексема «l'integriteyy. У вислові «L'Ukraine est dechiree depuis 2014par une guerre qui a fait plus de 13.000 morts entre Kiev et des separatistes prorusses dans Vest du pays» [13] - Україна-комплексний об'єкт - розірвана («dechiree»). Ця метафора дуже емоційно забарвлена і акцентує увагу на тому, що ще з 2014 року війна на Сході розриває на шматки нашу країну. У наступному прикладі, датованому серпнем 2022 (півроку після повномасштабного вторгнення) «Un pays soude, en pointe sur le numerique et adapte a une menace permanente: pour imaginer son futur, l'Ukraine.yy [14], на початку концепт Україна супроводжується дієприкметником «soude», що в перекладі означає «згуртований», «зварений» (про метал). Дана метафора, на противагу попередньому прикладу, показує, що у 2022 році Україна - зібрала себе до купи, зцілилась, згуртувалась, стала одним цілий у боротьбі проти ворога. Вона стала сильнішою. Позитивним є також її опис як цифрово розвиненою країною.

У французькому медійному дискурсі через персоніфікацію Україна часто номінується «жертвою». Здебільшого, концепт Ukraine метафоризується, як жертва російської агресії: «face a l'agression dont l'Ukraine est victime» [11], «En assistant l'Ukraine, victime d'une agression russe, le president turc se pose en protecteur d'une Europe incapable de se defendre elle-meme» [15].

В ході дослідження нами також було виокремлено речення, в яких концепт Україна доповнюється лексемою «sacrifier» - жертувати. У цьому випадку, наша країна стає тим, що приносять в жертву: «Nombreux sont les strateges en chambre qui pretendent que l'Occident devrait, sur le modele de 1972, mais a l'inverse de celui-ci, sacrifier l'Ukraine et s'allier avec Moscou pour faire piece a Pekin» [8], «Pour contraindre l'Occident a sacrifier l'Ukraine, le president russe compte sur les disettes que son blocus d'Odessa va provoquer» [16]. Схожими за змістом жертвування Заходом України є висловлювання «...l'affaiblissement d'une Ukraine lachee en rase campagne par ses allies et contrainte, aux dernieres nouvelles, a une quasi reconnaissance de fait de ses republiques secessionnistes» [17] та «...parce qu 'il semblepeuprobable que les Etats-Unis et l 'Europe acceptent de lacher l'Ukraine comme ils ont lache la Syrie, l'lrak et, bien sur, l'Afghanistan;...» [17].

У першому прикладі (2020 рік) йдеться про те, що Україна була покинута своїми союзниками, що стосується конфлікту на Сході, і змушена сама боротись з противником. А у другому (кінець 2021) йдеться вже про гіпотетичну малоймовірність України бути кинутою, залишеною Європою та США (тобто стати жертвою їх зради), як це було з Сирією, Іраком, і т.д. У фразі «On se dit que l 'Ukraine assaillie, meurtrie, saccagee,...» використані сильно емоційно забарвлені епітети для передачі жахливого стану УКРАЇНИ-ЖЕРТВИ, без прямої вказівки на її кривдника. Вона - побита, понівечена, розграбована. Ці епітети можуть мати сильний вплив прагматичний вплив на адресата, викликати співчуття, бажання допомогти.

Параметр персоніфікації концепту Україна здатний генералізувати вузькогалузевий функціонал метафоричної моделі Україна є суб'єкт - Україна є істота. У прикладах, що містять таку метафору, дії істоти мають різний характер: комунікативний, адміністративний, суспільно-політичний, економічний, тощо. Наприклад, у висловах «Ukraine a rejete vendredi les accusations du Kremlin sur la preparation d'une offensive militaire contre les separatistes prorusses, accusant Moscou de desinformation et de chercher un pretexte pour l'attaquer» [18], «L'Ukraine affirme que Moscou prepare l'entree de ses forces armees regulieres dans les territoires separatistes» [19], «L'Ukraine accuse la Russie de la menacer «ouvertement» de destruction» [20], «L'Ukraine a de son cdte dementi toute implication par la voix du porte-parole de sa diplomatie Oleg Nikolenko, qui a denonce une "nouvelle tentative de creer une menace artificielle" afin de "justifier le soutien a l'agression russe" de son voisin ukrainien.» [19] спостерігається інтеракція України-істоти з Росією. У цих прикладах концепт Україна персоніфікується, і стає здатним виконувати такі дії, як відмовляти, стверджувати, передбачати, заперечувати).

Чисельною є група виразів, де Україна-істота зображена незламною, нескореною, такою, що не здасться, і не опуститься ні перед ким на коліна (L'Ukraine ne sera jamais mise a genoux» [21], «Mais, malgre quelque 9 000 soldats tues en six mois de guerre, l'Ukraine est encore debout [35], «... personne ne peut dicter a l'Ukraine quelles orientations elle doit prendre, et le pays n'envisage pas de renoncer a adherer a l'OTAN. Des lors, on peut s'attendre a ce que les Russes maintiennent leur pression.» [22], «... une Ukraine qui demontre chaque jour le courage de son peuple, la determination de ses dirigeants et la qualite de son armee» [16]. Такі метафори починають часто з'являтись на сторінках французьких журналів після 24.02.2022. Через деякий час після початку війни Росії проти України, французькі ЗМІ описують Україну як людину, що самотужки протистоїть російській агресії. А також як ту, що потребує допомоги від європейських країн, адже це і їх свободу вона захищає (««La Russie peut certainement etre vaincue, et l'Ukraine a deja montre comment» [23], «C'est desormais toute l'Ukraine qui se leve comme un seul homme contre 1'agression russe, commente Serguei Bivlivnenko, historien et professeur a l'Universite de Zaporijia.» [24], «L'Ukraine est en train de nous donner une legon de courage et d'excellence militaire» [25].

Зрештою, дуже образним є вислів ««L'ame de l 'Ukraine se livre. Dans l'urgence de la guerre comme dans le temps long de l'Histoire, de beaux ouvrages, parfois eprouvants, racontent ce pays meurtri»» [26], у якому сказано, що душа України-істоти розкривається. А саме, у статті йде мова про те, що українська історична література продовжує творитись навіть в таких складних умовах як війна. Література порівнюється з душею України, яка здатна чимало розказати про свої «власницю», відкритись своїм читачам.

Окремо варто виділити метафоричні вислови, що містять персоніфікацію, проте у яких замість концепту Ukraine використана власна назва її столиці - Kiev. Він, як і у вищеперечислених прикладах, здатен виконувати людські дії, думати, відчувати емоції, тощо. Багаторазовим є вживання метафори ««Київ звинувачує Москву»» (яка передбачає, що Україна звинувачує в певних діях Росію (««Kiev s'inquietait ouvertement de ces mouvements de troupes,....»» [18], ««Kiev craint que Moscou ne cherche a provoquer un casus belli pour tenter de justifier une operation armee.», «Kiev accuse Moscou.»; «..Kiev avait accuse le Kremlin...» [20]. Особливо виділяється вислів «...le Kremlin voit Kiev muscler son armee a vitesse grand V, grace a la cooperation de membres eminents de l'Otan» [12], де Київ зображено як істоту, що зміцнюється, мужніє на очах. Ця метафора може означати, що Україна стає сильнішає і переважає Росію у контексті війни, а отже приносить їй проблеми, змушує відступати. Наша держава постає перед читачем могутньою істотою, що протистоїть своєму «великому сусіду», як Росію звикли називати у французькому медійному дискурсі.

Водночас, серед зібраного матеріалу присутні вирізки, де фігурує метафора Україна озброєна. Як пише автор цієї цитати «...l'Ukraine d'aujourd'hui n'est plus celle qui, en 2014, laissa envahir la Crimee sans coup ferir; qu'elle s'est, depuis Petro Porochenko et, en grande partie, grace a lui, dotee d'une armee dont j 'ai, apres d'autres, pu verifier sur le terrain la puissance de feu, la solidite des lignes de defense et le moral.» [25], Україна змінилась з часів початку подій на Сході. Тут присутнє порівняння, яке вказує на те, що Україна сьогодні не та, якою була в 2014 («1'Ukraine d'aujourd'hui n'estplus celle qui, en 2014...» [25]). А саме, за ці роки, в тому числі в результаті дій колишнього президента, Україна отримала потужну, сміливу, міцну армію із сильним моральним духом. Ця фраза була використана у випуску Le Point за 17 грудня, 2021. Тобто ще більш ніж за 2 місяці до повномасштабного вторгнення, у французьких ЗМІ писали про міць і рівень професійності української армії.

Схожою за змістом є фраза «La force de frappe russe est imposante, mais Kiev s'est equipe, depuis 2014» [26]. Тут концепт Ukraine вербалізує метонімічне використання назви столиці - Kiev. Таке заміщення є поширеним саме у французькому медійному дискурсі, а для нас - важливим, оскільки французи одні з небагатьох, хто і досі, після офіційного визнання транслітерації української столиці, як Kyiv (базовану на українській назві міста), вживають Kiev (базовану на російській назві міста). Метафору Україна озброєна ілюструє фраза «Kiev s 'est equipe,...», яка означає отримання Україною зброї. З 2014 року наша держала отримувала і продовжує отримували у власність військову допомогу від країн-партнерів, для боротьби і протистояння ворогу. Заява про те, що Україна озброєна теж може впливати на свідомість читача: завдяки отриманню зброї, наша країна постає перед іноземним адресатом зміцненою, сильнішою державою, готовою себе захищати. Ця фраза була використана у випуску Le Point у день початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну - 24.02.2022. Схожою за змістом і цікавою за формою вважаємо також метафору у вислові «L'Ukraine.est en train de s'armer jusqu'aux dents.» [27]. У цьому прикладі можна провести паралель між Україною і воїном, який скоро буде озброєний «до зубів».

Вартою уваги є метафора у вислові «Tresors de 1'Ukraine. Le pays regorge de joyaux architecturaux, artistiques et culturels» [28]. Згідно з нею, Україна порівнюється з великим «джерелом», що сповнене архітектурними, мистецькими та культурними скарбами. Ця метафора містить в собі підтекст того, що Україна має надзвичайно багату і різноманітну культуру. Це дає позитивну оцінку нашій країні та сприяє формуванню привабливого образу України для носіїв інших культур.

Висновки

Опрацювання метафоричних висловлювань дозволило виявити основні ознаки концепту Ukraine у французькому медійному дискурсі, а також виділити найпродуктивніші метафоричні моделі його актуалізації. У результаті аналізу метафор можна зробити висновок, що концепт Ukraine репрезентується за допомогою когнітивних метафор на основі сталих образів та асоціацій. Аналіз таких метафоричних моделей дав змогу охарактеризувати, яким концепт Ukraine постає у свідомості представників французької лінгвокультури. Концепт Ukraine репрезентований шістьма метафоричними моделями, які використовуються у французьких медіа-дискурсі для опису України: Україна проти COVID-19, Україна є колишня радянська республіка; Україна - жертва; Україна - фізичне тіло; Україна - істота, Україна озброєна. Кожну модель ілюструють вирізки зі статей, що містять метафоричні конструкції поруч з концептом Ukraine. Варто зазначити, що всі проаналізовані метафори можуть слугувати засобом впливу на громадську думку. У даному випадку, йдеться про вплив на уявлення французів про Україну.

Результати аналізу отриманого матеріалу про Україну показали, що до подій лютого 2022 року досліджуваний концепт згадується на сторінках щотижневиків доволі рідко, найчастіше поруч з концептом Russie. Деякі з метафор є стереотипними та спотворюють реальну ситуацію. Наприклад Україна є колишня радянська республіка. Однак, ця модель знаходить своє відображення виключно у 2020-2021 роках, що дозволяє нам говорити про поступовий відхід у 2022 році від стереотипного сприймання України, як частини СРСР, і початок її зображення як окремої, незалежної і розвиненої країни.

Війна Росії проти Україна сильно позначилась на особливостях метафоризації досліджуваного концепту у французьких ЗМІ. Вона спричинила виникнення нових метафор та метафоричних моделей: Україна - жертва; Україна - фізичне тіло; Україна - істота, Україна озброєна. Нові метафори використовувались для підкреслення різних аспектів України та відображення різних ставлень до неї з боку інших країн. Вони характеризують Україну, як важливого актора світових подій, сміливого противника, що протистоїть сильнішому і масштабнішому ворогу; власника, що багато втрачав (територію, ресурси, людей), але й багато отримував (зброю, фінансову та енергетичну допомогу); як того, хто захищає не лише себе, а й всю Європу.

Окрім цього, Україну дуже часто зображають як живу істоту, здатну переживати різні стани, емоції, почуття, виконувати дії. В одних висловах, вона понівечена, смертельно поранена, побита, налякана. Але в інших - Україна підіймається, міцніє, протистоїть, прагне, мріє, тощо. Часто відносини України та Росії метафорично передаються як стосунки двох людей, які не знайшли спільну мову, посварились, і постійно звинувачують одна одну.

У підсумку, можна стверджувати, що метафоризація концепту Україна у французькому медійному дискурсі є складним явищем, яке пов'язане з різними факторами, такими як політичні інтереси, культурні стереотипи та інші. Метафори у французькому медійному дискурсі про Україну є важливим засобом формування та підтримки уявлень про нашу країну у французькому суспільстві.

Література

1. Василенко А.Р. Теоретичні аспекти метафори як засоби впливу в мас-медійному дискурсі / А.Р. Василенко, Л.П. Статкевич // Вчені записки ТНУ імені І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. - 2022. - № 33 (72) № 5 Ч. 1. - 108-114. Режим доступу: https://doi.Org/10.32782/2710-4656/2022.5.1/19.

2. Келічава Я.Б. Функціонування метафори у текстах газети «День»: пошук продуктивних концептів / Я.Б. Келічава // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Філологічні науки. - 2016. - № 245. - С. 118-124. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_fil.n_2016_245_18.

3. Мельник П. Нове метафоричне мислення в газетній спортивній / П. Мельник // Стиль і текст. - 2002. - № 3. - С. 195-205. Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1062.

4. Овсієнко А. Метафора в масмедійному дискурсі / А.Овсієнко // Society. Document. Communication. - 2019. № 6. - С. 58-73. Режим доступу: https://doi.org/10.31470/2518-7600-2018-6-58-73.

5. Семида О.В. Вербалізація концепту український народ у французькому медійному дискурсі / О. Семида // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. - 2017. № 31 (3). - С. 184-187. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_filol_2017_31%283%29 49.

6. Степанов В.В. Метафоризація концепту Україна в сучасному американському публіцистичному дискурсі / В.В. Степанов, А.С. Носова // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія Філологія. - 2022. - № 57. - С. 82-87. Режим доступу: https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/90264.

7. Чорна О.О. Особливості функціонування метафори в політичному дискурсі сучасної публіцистики (на матеріалі української та чеської періодики) / О.О. Чорна // Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. - 2013. - № 9. - С. 637-643. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ PhSt_2013_9_94.

8. Шугаєв А.В. Роль номінативних одиниць і дискурсивних маркерів у формуванні іміджу ООН в англомовному медіа-дискурсі / А.В. Шугаєв // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Серія: Філологічні науки. - 2016. - № 2 (84). C. 141-145. Режим доступу: http://eprints.zu.edu.ua/22416/.

9. Araud, G. (2022). En Ukraine se joue notre avenir // Le Point. - № 2588. - P. 54-58.

10. Barochez, L. (2022a). L'Europe a perdu sa voix en Ukraine // Le Point.- № 2581. - P. 10.

11. Barochez, L. (2022b). Le jeu trouble d'Erdogan face a Poutine // Le Point.- № 2540. - P. 14-15.

12. Barochez, L. (2022c). Le multilateralisme dans le coma // Le Point.- № 2487. - P. 11-12.

13. Barochez, L. (2022d). Le chantage alimentaire de Poutine // Le Point.. - № 2601. - P. 14-15.

14. BHL - Poutine et nous. URL: https://www.lepoint.fr/editos-du-point/bernard-henri-levy/bhl-poutine-et-nous-17-12-2021-2457290_69.php.

15. Black M., Models and Metaphors: Studies in Language and Philosophy. (1962). New York: Cornell University Press, 267 p.

16. Conflit en Ukraine: Kiev pour des «ndgociations directes» avec Moscou. Retrieved from https://www.lepoint.fr/monde/conflit-en-ukraine-kiev-pour-des-negociations-directes-avec-moscou-01-12-2021-2454689_24.php.

17. Entre geopolitique et pauvrete, l'Ukraine privee de vaccin anti-Covid. Retrieved from https://www.la-croix.com/Entre-geopolitique-pauvrete-Ukraine-privee-vaccin-anti-Covid-2021-01-24-1301136711.

18. Guerre en Ukraine: Zelensky au front, Merkel reclame un retrait russe. Retrieved from https://www.lepoint.fr/monde/guerre-en-ukraine-zelensky-au-front-merkel-reclame-un-retrait-russe-08-04-2021-2421351_24.php#xtmc=ukraine&xtnp=4&xtcr=31v.

19. John Herbst: «Si nous armons l'Ukraine jusqu'aux dents, une defaite de Poutine est probable». Retrieved from https://www.lexpress.fr/idees-et-debats/john-herbst-si-nous-armons-l-ukraine-jusqu-aux-dents-une-defaite-de-poutine-est-probable_2172574.html.

20. Barochez - Il ne faut pas humilier l'Ukraine! Retrieved from https://www.lepoint.fr/ editos-du-point/barochez-il-ne-faut-pas-humilier-l-ukraine-07-06-2022-2478524_32.php].

21. Kiev s'inquietait ouvertement de ces mouvements de troupes Retrieved from https://www.tdg.ch/la-russie-met-en-garde-les-occidentaux-939520415577.

22. L'ame de l'Ukraine se livre. Dans l'urgence de la guerre comme dans le temps long de l'Histoire, de beaux ouvrages, parfois eprouvants, racontent ce pays meurtrim Retrieved fromhttps://www.lepoint.fr/culture/l-ame-de-l-ukraine-se-livre-14-05-2022-2475561_3.php.

23. Lakoff, G. & Johnson, M. Metaphors We Live Be. (1980). London : University Press, 1980. 242 p.

24. Le pays regorge de joyaux architecturaux, artistiques et culturels. Petit tour d'horizon. Retrieved from https://www.lepoint.fr/arts/guerre-en-ukraine-ces-tresors-menaces-28-02-2022-2466527_36.php.

25. Levy, B. (2020). Les dangers du «pouvoir medical» (Chronique du coronavirus, 2) // Le Point. № 2484. - P. 90.

26. Lorrain, F.G. (2022) Sebastien Abis: «L'Europe comprend enfin qu'il est utile de produire du bld» // Le Point.. - № 2590. - P. 46-51.

27. L'Ukraine accuse la Russie de la menacer « ouvertement » de destruction. Retrieved from https://www.lepoint.fr/monde/l-ukraine-accuse-la-russie-de-la-menacer-ouvertement-de-destruction-15-04-2021-2422351_24.php.

28. L'Ukraine reclame a une UE timide plus de soutien en pleine crise du gaz. Retrieved from https://www.lexpress.fr/monde/le-gaz-russe-plane-sur-un-sommet-ukraine-ue_2160303.html.

29. Leplongeon, M. (2021). Je crains que la verite ne devienne une fiction comme une autre // Le Point. - 2021. № 2551. P. 42-43.

30. Masques a gaz, combats, epuisement... Plongee au coeur de la resistance ukrainienne a Nikopol. Retrieved from https://www.lexpress.fr/monde/europe/masques-a-gaz-combats-epuisement-plongee-au-coeur-de-la-resistance-ukrainienne-a-nikopol_2172065.html.

31. Muller Q. (2020). Рё1го1е: le bras d'honneur de 1'Arabie saoudite // L'Express. - № 2538. - P. 23.

32. Nouvelles d'Ukraine. Retrieved from https://1areg1edujeu.org/2022/05/23/38636/ nouvelles-dukraine.

33. Nucteaire, Poutine accute... La guerre en Ukraine peut encore basculer, par John Mearsheimer. Retrieved from https://www.lexpress.fr/idees-et-debats/nucleaire-poutine-accule-la-guerre-en-ukraine-peut-encore-basculer-par-john-mearsheimer_2178930.html.

34. On ressent une crainte du cбtё des soutiens de l'Ukraine: ils ont peur de ce que l'on pourrait dёcouvrir dans les semaines a venir. Retrieved from https://www.lalibre.be/international/europe/guerre-ukraine-russie/2023/03/18/tandis-que-le-printemps-approche-on-ressent-une-crainte-parmi-les-soutiens-de-lukraine-7T2VUIZITJBZPKS3GDJRTX6VSU/.

35. Russie - Ukraine: «En cas de conflit, une intervention militaire occidentale n'est pas certaine». Retrieved from https://www.lexpress.fr/monde/europe/russie-ukraine-en-cas-de-conflit-une-intervention-militaire-occidentale-n-est-pas-certaine_2163656.html.

36. Perrier G. (2022). En Ukraine, l'autre champ de bataille // Le Point. - № 2590. - P. 53-58.

37. Saulnier H. (2022). Moscou et Minsk, unies pour la vie // L'Express. - № 3608. - P. 40-42.

38. Tensions a la frontiere Russie-Ukraine : mais a quoi joue Vladimir Poutine? Retrieved from https://www.lexpress.fr/monde/europe/tensions-a-la-frontiere-russie-ukraine-mais-a-quoi-joue-vladimir-poutine_2163558.html.

39. Ukraine : la Russie maintient son objectif de prendre Bakhmout. Retrieved from https://www.lexpress.fr/monde/ukraine-zelensky-a-demande-a-larmee-de-trouver-des-forces-pour-defendre-bakhmout-67PMULLXLVA2JKTDQXCIWJQBJI/.

40. Ukraine: les Occidentaux appellent la Russie a la dёsesca1ade. Retrieved from https://www.lesechos.fr/monde/europe/ukraine-les-occidentaux-appellent-la-russie-a-la-desescalade-1370226.

41. Ukraine: son conseiller attaq^, Zelensky promet une «reponse forte». Retrieved from https://www.lexpress.fr/monde/un-conseiller-du-president-ukrainien-echappe-a-une-tentative-d-assassinat_2158939.html.

42. Vaccin contre le Covid-19: le dilemme de l'Ukraine. Retrieved from https://www.lepoint.fr/monde/vaccin-contre-le-covid-19-le-dilemme-de-l-ukraine-12-01-2021-2409336_24.php#11.

43. Vasylenko, A.R., Statkevych, L.P. (2022). Teoretychni aspekty metafory yak zasoby vplyvu v mas-mediinomu dyskursi [Theoretical aspects of metaphor as a means of influence in mass media discourse]. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho. Seriia: Filolohiia. Zhurnalistyka. - Scientific notes of Vernadskyi NUT. Series: Philology. Journalism, 33 (72), 108-114. Retrieved from https://doi.org/10.32782/2710-4656/2022.5.1/19 [in Ukrainian].

44. Kelichava, Ya.B. (2016). Funktsionuvannia metafory u tekstakh hazety «Den»: poshuk produktyvnykh kontseptiv [The functioning of metaphor in the texts of the newspaper "The Day": the search for productive concepts]. Naukovyi visnykNatsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy. Seriia: Filolohichni nauky - Scientific Bulletin of the National University of Bioresources and Nature Management of Ukraine. Series: Philological sciences, 245, 118-124. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/ UJRN/nvnau_fil.n_2016_245_18 [in Ukrainian].

45. Melnyk, P. (2002). Nove metaforychne myslennia v hazetnii sportyvnii [New metaphorical thinking in newspaper sports]. Styl i tekst. - Style and text, 3, 195-205. Retrieved from http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1062. [in Ukrainian].

46. Chorna, O.O. (2013). Osoblyvosti funktsionuvannia metafory v politychnomu dyskursi suchasnoi publitsystyky (na materiali ukrainskoi ta cheskoi periodyky) [Peculiarities of the functioning of metaphor in the political discourse of modern journalism (on the material of Ukrainian and Czech periodicals)]. Filolohichni studii. Naukovyi visnyk Kryvorizkoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu - Philological studies. Scientific Bulletin of the Kryvyi Rih State Pedagogical University, 9, 637-643. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/PhSt_2013_9_94 [in Ukrainian].

47. Ovsiienko, A. (2019). Metafora v masmediinomu dyskursi [A. Ovsienko. Metaphor in mass media discourse]. Society. Document. Communication, 6, 58-73. Retrieved from https://doi.org/10.31470/2518-7600-2018-6-58-73 [in Ukrainian].

48. Semyda, O.V. (2017). Verbalizatsiia kontseptu UKRAINSKYI NAROD u frantsuzkomu mediinomu dyskursi [Verbalization of the concept UKRAINIAN PEOPLE in the French media discourse / O. Semida // Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. Series: Philology]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia: Filolohiia - Scientific Bulletin of the International Humanitarian University, 31(3), 184-187. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Nvmgu_filol_2017_31%283%29__49 [in Ukrainian].

49. Stepanov, V.V., Nosova A.S. (2022). Metaforyzatsiia kontseptu Ukraina v suchasnomu amerykanskomu publitsystychnomu dyskursi [Metaphorization of the concept of Ukraine in modern American journalistic discourse]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia Filolohiia - Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. Philology series, 57, 82-87. Retrieved from https://essuir.sumdu.edu.ua/ handle/123456789/90264 [in Ukrainian].

50. Shuhaiev, A.V. (2016). Rol nominatyvnykh odynyts i dyskursyvnykh markeriv u formuvanni imidzhu OON v anhlomovnomu media-dyskursi [The role of nominative units and discursive markers in the formation of the image of the UN in English-language media discourse]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka. Seriia: Filolohichni nauky - Bulletin of Zhytomyr Ivan Franko State University. Series: Philological sciences, 2 (84), 141-145. Retrieved from http://eprints.zu.edu.ua/22416/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru