Вплив гендерних стереотипів на мовленнєву поведінку учасників міжнародного медіаційного процесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив гендерних стереотипів на мовленнєву поведінку учасників міжнародного медіаційного процесу

Задорожна Ольга Іванівна, кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри іноземних мов для природничих факультетів,

Львівський національний університет імені Івана Франка

Боклах Дмитро Юрійович, викладач кафедри іноземної

філології та перекладу, Східноукраїнський національний

університет імені Володимира Даля

Копчак Маріанна Миколаївна, кандидат філологічних наук,

доцент кафедри іноземних мов факультету міжнародних відносин, Львівський національний університет імені Івана Франка

Анотація

У сучасному світі міжнародна медіація є ключовим інструментом для вирішення міжнародних конфліктів і сприяє налагодженню миру та співпраці між країнами. Однак, не менш важливим аспектом у цьому контексті є вплив гендерних стереотипів на мовленнєву поведінку учасників міжнародних медіаційних процесів.

Гендерні стереотипи, або усталені уявлення про те, як представники певної статі повинні поводити себе та реагувати на подібні ситуації, є не лише важливою, але й дійсно актуальною сучасною проблемою. Ці стереотипи вкорінюються в різноманітні аспекти суспільства, включаючи культурні, соціальні та психологічні сфери життя носіїв мови. Це відображається в їхніх очікуваннях та уявленнях, які пов'язані зі статевою належністю, що своєю чергою визначає як вони сприймають оточуючих, як діють та взаємодіють усередині медіаційного процесу. Ця проблема має вагомий вплив на те, як учасники медіації сприймають один одного, вирішують конфлікти та досягають спільних рішень, а тому вимагає докладного розгляду та аналізу для підтримки більш ефективних і рівноправних медіаційних практик.

У міжнародній медіації, де комунікація є фундаментальним інструментом досягнення позитивних результатів у вирішенні міжнародних конфліктів, важливість розуміння та урахування впливу гендерних стереотипів стає важливішою ніж будь-коли. Гендерні стереотипи можуть проникати в усі сфери комунікації під час медіаційного процесу і мати вагомий вплив на різні його аспекти.

В першу чергу, гендерні стереотипи визначають стиль комунікації учасників медіації. Підсвідомі переконання того, як чоловіки та жінки "повинні" спілкуватися, можуть призвести до застосування різних комунікаційних підходів. Це може викликати непорозуміння та ускладнити сприйняття повідомлень один від одного.

Гендерні стереотипи впливають на рівень впевненості в собі учасників медіації, що відображається у манері виступу на переговорах та захисту власних позицій і переконань. Крім того, вони визначають спосіб вирішення конфліктів. Очікувані реакції чоловіків і жінок на подібні конфліктні ситуації впливають на розвиток стереотипних підходів, які не завжди є оптимальними для досягнення мирного врегулювання.

В цій статті розглянуто важливість розуміння гендерних стереотипів для ефективної міжнародної медіації та їх вплив на мовленнєву поведінку учасників, зосереджуючи увагу на носіях англійської та німецької мов. Також проаналізовано шляхи запобігання негативному впливу гендерних стереотипів, сприяючи тим самим створенню більш ефективних та рівноправних методів вирішення міжнародних конфліктів.

Ключові слова: гендерні стереотипи, міжнародна медіація, мовленнєва поведінка, міжнародні конфлікти, роль гендерів у медіації

Zadorozhna Olga Ivanivna PhD in Pedagogy, Associate Professor of the Department of Foreign Languages for Natural Sciences Faculties, Ivan Franko National University of Lviv

Boklakh Dmytro Yuriyovych Lecturer at the Department of Foreign Philology and Translation, Volodymyr Dahl East Ukrainian National University

Kopchak Marianna Mykolayivna PhD in Philology, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Foreign Languages of the Faculty of International Relations, Ivan Franko National University of Lviv

THE IMPACT OF GENDER STEREOTYPES ON THE SPEECH BEHAVIOUR OF PARTICIPANTS IN THE INTERNATIONAL MEDIATION PROCESS

Abstract

The modern world recognises international mediation as a key tool for resolving international conflicts and promoting peace and cooperation between countries. However, an equally important aspect in this context is the influence of gender stereotypes on the speech behaviour of participants in international mediation processes.

Gender stereotypes, or established ideas about how representatives of a certain gender should behave and respond to similar situations, are not only important but also a truly pressing contemporary issue. These stereotypes are ingrained in various aspects of society, including the cultural, social and psychological spheres of native speakers' lives. This is reflected in their expectations and perceptions related to gender, which in turn determines how they perceive others, how they act and how they interact within the mediation process. This issue has a significant impact on how mediation participants perceive each other, resolve conflicts and reach common solutions, and requires detailed consideration and analysis to support more effective and equitable mediation practices.

In international mediation, where communication is a fundamental tool for achieving positive outcomes in international conflict resolution, the importance of understanding and addressing the impact of gender stereotypes is more important than ever. Gender stereotypes can penetrate all areas of communication during the mediation process and have a significant effect on various aspects of the process.

First and foremost, gender stereotypes determine the communication style of mediation participants. Subconscious beliefs about how men and women "should" communicate can lead to different communication approaches. This can create misunderstandings and make it difficult to understand each other's messages.

Gender stereotypes affect the level of self-confidence of mediation participants, which is reflected in the way they speak in negotiations and defend their positions and beliefs. They also determine the way conflicts are resolved. Expectations about how men and women will react to similar conflict situations can contribute to the development of stereotypical approaches that are not always optimal for achieving a peaceful settlement.

In this article the importance of understanding gender stereotypes for effective international mediation and their impact on the speech behaviour of participants is discussed, focusing on native English and German speakers. In addition, methods of preventing the negative impact of gender stereotypes are analysed, thereby contributing to the creation of more appropriate and equitable methods of resolving international conflicts.

Keywords: gender stereotypes, international mediation, speech behaviour, international conflicts, role of gender in mediation

Вступ

Постановка проблеми. Впродовж останніх 10 років спостерігається загальний інтерес до вивчення впливу гендерних стереотипів на комунікацію та розв'язання конфліктів в міжнародній медіації. Під час цього періоду світ зазнав значних змін у способах сприйняття та розуміння гендерних питань, а також у вимогах до рівноправності та справедливості в міжнародних відносинах. Зокрема, у світлі руху за гендерну рівність та жіночі права, важливо дослідити, як гендерні стереотипи впливають на процеси міжнародної медіації, щоб вдосконалити цей процес та забезпечити більш ефективне та рівноправне вирішення міжнародних конфліктів. Міжнародна медіація стала важливим інструментом для вирішення глобальних конфліктів. У зв'язку з цим виникає потреба в більш глибокому розумінні того, як гендерні стереотипи впливають на мовленнєву поведінку учасників міжнародних медіаційних процесів. Ця проблема стає ще актуальнішою у зв'язку зі зростанням уваги до ролі жінок у медіації та необхідністю забезпечення рівних можливостей та участі жінок у вирішенні міжнародних конфліктів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У сфері дослідження впливу гендерних стереотипів на мовленнєву поведінку учасників міжнародного медіаційного процесу було проведено ряд важливих досліджень як українськими, так і іноземними вченими. Серед них можна відзначити дослідження Л. Р. Наливайко, І. О. Грицай, Е. К. Скиби, О. С. Ядловської, І. В. Царьова, Крук Мона Лена, Е. Гобсбаум, які вивчали принципи гендерної рівності, стереотипи щодо статевої приналежності у медіаторській роботі та їх вплив на рішення конфліктів. Також, Дж. Вінслейд, Дж. Монк провели аналіз інтернаціональних практик та визначили основні тенденції у використанні гендерних стереотипів у міжнародній медіації [4, С. 160]. Ці дослідження становлять важливий фундамент для подальшого аналізу впливу гендерних стереотипів на мовленнєву поведінку учасників міжнародного медіаційного процесу та сприятимуть розвитку стратегій для подолання негативного впливу цих стереотипів у медіаційних практиках.

Мета статті - дослідити вплив тендерних стереотипів на мовленнєву поведінку учасників міжнародного медіаційното процесу та виявити способи подолання цього впливу для ефективного розв'язання конфліктів.

Виклад основного матеріалу

Гендерні стереотипи - це усталені, часто безсвідомі, уявлення та очікування стосовно того, як повинні поводити себе чоловіки і жінки у суспільстві на основі їхньої статі [1, С. 45]. Гендерні стереотипи формуються впродовж життя людини під впливом культурних, історичних, і соціальних факторів. Вони можуть бути позитивними або негативними, але часто обмежують мовну особистість у її можливостях та виборі. Наприклад, стереотип про те, що чоловіки повинні бути сильними і невразливими, а жінки - чутливими та турботливими, може обмежити бажання чоловіків виражати свої почуття, а жінок - прагнення до лідерства та професійного росту.

Гендерні стереотипи формуються і розповсюджуються через різні медіа та культурні засоби, включаючи кіно, телебачення, рекламу, літературу і соціальні мережі. Вони також передаються через спілкування в сім'ї, школі, робочому оточенні і суспільстві загалом [3, С. 10]. Рольова соціалізація, яка починається в ранньому дитинстві, також призводить до формування гендерних стереотипів. Вони можуть впливати на самооцінку, самопочуття та психологічний стан мовної особистості, адже бажання відповідати загальноприйнятим очікуванням призводить до стресу та внутрішнього конфлікту.

Гендерні стереотипи мають важливий вплив на соціокультурні аспекти сучасного суспільства. Вони визначають ролі та уявлення, які суспільство має стосовно чоловіків і жінок щодо вибору професій, гендерної рівності, участі у політиці, мистецтві та інших сферах життя [2, С. 290].

Гендерні стереотипи відіграють значну роль у формуванні мовленнєвої поведінки носіїв мови. Вони впливають на стиль спілкування, вибір слів, тон голосу, жестів та інших аспектів комунікації, що особливо помітно під час міжнародної медіації.

Міжнародна медіація - це процес вирішення міжнародних конфліктів за допомогою нейтральної третьої сторони, відомої як медіатор. Медіатор допомагає учасникам конфлікту знайти спільний мовленнєвий майданчик, сприяючи досягненню мирного та врегульованого вирішення конфлікту.

Один із найбільш поширених гендерних стереотипів стосується стилю спілкування. Часто жінки асоціюються з більш емпатичним стилем спілкування, в той час, як чоловіки сприймаються як більш напористі та агресивні. У медіації від жінок можуть очікувати поступливості та співпереживання, а від чоловіків - прагнення до лідерства.

Наприклад, на початку 1990-х років, Бетті Бігомбе, угандійська дипломатка і політик, відіграла важливу роль як посередниця між урядом Уганди і Армією Господа Опору (АОГ), повстанською групою, відомою своєю жорстокістю. Під час ключової зустрічі з командувачами АОГ, Бігомбе проявила співчуття, визнаючи страждання обох сторін конфлікту. Вона уважно вислуховувала їхні скарги та обурення. Відповідаючи на заяви АОГ про злочини уряду та жорстокість, вона сказала: «I hear your concerns about the actions of the government forces, and I understand that there have been injustices committed. It's essential for us to address these issues so that we can move toward a peaceful resolution». [5]

Емпатичне та уважне слухання Бетті Бігомбе сприяло гуманізації перемовин та створенню атмосфери, в якій лідери АОГ відчули, що їхні скарги були визнані. Цей підхід став вирішальним фактором у побудові довіри й, зрештою, призвів до укладення угоди про припинення вогню в 1994 році, яка, хоч і була нетривалою, але стала значним кроком до завершення конфлікту.

Для чоловіків-медіаторів демонстрація емпатії -- це прийняття емоцій та переживань всіх сторін конфлікту. Вони підтримують прояви почуттів і створюють таку атмосферу, в якій можна вільно показати свої емоції, не боячись осуду.

Протягом переговорів щодо укладення Дейтонських угод у 1995 році, які мали на меті завершити боснійську війну, американські посередники демонстрували емпатію у спілкуванні з воюючими сторонами, які зазнали значних втрат і збитків: «We understand that this war has caused immense suffering for all involved. The loss of loved ones, the displacement of communities, and the trauma experienced are deep wounds. We are here to help find a path to healing and reconciliation». [6]

Медіатори визнавали біль і втрати, яких зазнала кожна зі сторін, незалежно від їхнього походження, заохочували сторони ділитися своїми особистими історіями та досвідом, а також запевнили всі сторони, що їхні занепокоєння та почуття є обґрунтованими і що врахування цих емоційних аспектів є життєво важливою частиною мирного процесу.

Емпатичний підхід американських посередників сприяв зміцненню довіри між сторонами та створенню атмосфери, в якій вони відчували, що їх розуміють і чують. Зрештою, це відіграло вирішальну роль у досягненні Дейтонських угод, які поклали край боснійській війні та створили основу для примирення в регіоні.

Гендерні стереотипи впливають на формування лідерських якостей та очікування щодо прийняття рішень. Наприклад, від жінки- медіатора можуть вимагати інклюзивності, схильності до співпраці, орієнтованості на відкритий діалог, тоді як чоловіки повинні дотримуватися більш директивного підходу зверху-вниз, а це, відповідно, перешкоджає медіатору обрати оптимальний підхід до управління процесом медіації.

Дейтонська угода, яка поклала край війні в Боснії в 1995 році, є визначним прикладом посередництва в міжнародних конфліктах, який передбачав спільні зусилля та участь жінки-посередника, посла Мадлен Олбрайт, яка згодом стала Державним секретарем США.

Під час переговорів посол Олбрайт відіграла вирішальну роль у заохоченні до співпраці між конфліктуючими сторонами: боснійським урядом, боснійськими сербами та боснійськими хорватами. Вона сприяла дискусіям і переговорам, наголошуючи на важливості спільної роботи для досягнення тривалої мирної угоди.

Одна з її ключових заяв під час посередницького процесу демонструє підхід, який ґрунтується на взаємодії всіх сторін конфлікту: «We are here not to impose a solution but to assist the parties in reaching their own. It is up to you, the leaders of Bosnia, to decide if you will share a common destiny. The international community can help, but only you can make the decisions». [11]

У цій промові посол Олбрайт акцентувала на тому, що сторони самі повинні взяти на себе відповідальність за мирний процес і спільно працювати над формуванням свого майбутнього.

Гендерні стереотипи впливають на вибір стратегій вирішення конфлікту. Від жінок-медіаторів чекають, що вони зосередяться на налагодженні взаєморозуміння та стосунків, а від чоловіків-медіаторів - на розстановці сил та протистоянні.

Жінок часто вважають експертами з деескалації конфліктів та знятті напруги. Жінка-медіаторка може використовувати методи, які допоможуть зберегти дискусію конструктивною, спокійною та рівноправною. Вона здатна перенаправити розмову в інше русло, уникаючи особистих нападок або провокаційних висловлювань.

Наприклад, Ангела Меркель під час перебування на посаді канцлера Німеччини була відома своєю виваженою та дипломатичною мовою у вирішенні міжнародних конфліктів та криз. Вона часто наголошувала на важливості діалогу, переговорів та мирного врегулювання: «In Zeiten internationaler Spannungen und Konflikte liegt es in unserer Verantwortung, nach Wegen zur Deeskalation und zur Suche nach friedlichen Losungen zu suchen. Wir mussen uns an die Lehren aus der Geschichte und die Bedeutung des Dialogs erinnern. Die Welt steht vor komplexen Herausforderungen, und nur durch Diplomatie und Zusammenarbeit konnen wir Fortschritte erzielen. Im Umgang mit unseren internationalen Partnern mussen wir Verstandnis, Empathie und eine offene Kommunikation fordern. Der Einsatz von Gewalt sollte immer das letzte Mittel sein. Wir mussen unermudlich daran arbeiten, Graben zu uberwinden undBrucken der Zusammenarbeit zu bauen». [10]

Натомість коли напруженість зростає або конфлікт стає занадто гострим, чоловіки-медіатори можуть запропонувати зробити паузу у дискусії, перенаправити розмову на менш суперечливі питання або вжити ряд заспокійливих слів, щоб розрядити напругу. Олаф Шольц під час своїх промов акцентує на дипломатичних рішеннях, гуманітарній допомозі, повазі й толерантності, миротворчому посередництві: «Wir setzen uns dafur ein, dass unsere Diplomatie als Vermittler und Bruckenbauer auftritt. Wir sind bereit, unsere Ressourcen und unser diplomatisches Geschick einzusetzen, um Konfliktparteien an den Verhandlungstisch zu bringen. Wir appellieren an alle Parteien, Respekt und Toleranz zu zeigen. Der Frieden erfordert, dass wir uns in die Lage unserer Mitmenschen hineinversetzen und gemeinsam an Losungen arbeiten». [7] Канцлер Німеччини часто наголошує на тому, що його зусилля з деескалації конфліктів відповідає не лише національним інтересам його країни, але й інтересам глобальної стабільності та миру.

Стереотипи можуть впливати на те, як медіатори сприймають і представляють інтереси конфліктуючих сторін. Вважається, що жінки- медіатори краще розуміють емоційні потреби та настрій, тоді як від чоловіків-медіаторів очікують, що вони більше зосереджуються на матеріальних, стратегічних цілях. Наприклад, жінка-медіаторка може запитувати сторони про їхні почуття, занепокоєння та емоційні переживання, пов'язані з конфліктом. Ангела Меркель розуміла важливість врахування емоційних аспектів у міжнародних відносинах і переговорах. Її стиль керівництва часто передбачав визнання емоційних чинників у дипломатії: «Die Wiederherstellung des Vertrauens und die Berucksichtigung emotionaler Bedurfnisse sind wesentliche Voraussetzungen fur einen dauerhaften Frieden. Wir sollten nicht vergessen, dass hinter jedem Verhandlungstisch Menschen mit Emotionen, Angsten und Hoffnungen sitzen. Mitgefuhl und Empathie mussen unser Handeln leiten, wenn wir auf eine Losung hinarbeiten». [10]

Ангела Меркель підкреслювала важливість задоволення емоційних потреб у контексті медіації та врегулювання конфліктів. Її підхід як дипломатичного лідера відображає розуміння емоційного виміру конфліктів і необхідності співчуття у прагненні до миру.

Натомість чоловіки-медіатори використовують формулювання, які заохочують сторони працювати над вирішенням конфлікту. Вони підкреслюють спільні цілі та інтереси, спонукаючи учасників до пошуку взаємоприйнятних рішень. Під час мирного процесу в Північній Ірландії сенатор Джордж Мітчелл, американський посередник, вживав формулювання, які були орієнтовані на вирішення конфлікту, намагаючись схилити сторони до пошуку спільних поглядів і роботи над мирним врегулюванням конфлікту: «Ladies and gentlemen, our goal in these negotiations is to bring about a lasting and inclusive peace in Northern Ireland. It's essential that we approach this process with a commitment to finding solutions that address the concerns of all communities». [9] Підхід сенатора Мітчелла сприяв підписанню Белфастської угоди у 1998 році, яка стала важливим кроком до завершення конфлікту, що тривав десятиліттями в регіоні.

Незалежно від статі, медіатори повинні бути нейтральними та неупередженими. Однак, існує уявлення, що в більшості випадків саме жінка-медіаторка гарантує залишатися нейтральною і не надавати перевагу жодній зі сторін, використовувати свої комунікативні навички для підтримки справедливого та збалансованого процесу медіації.

Хільде Джонсон, норвезький дипломат і колишній спеціальний представник ООН, відіграла ключову роль у мирних переговорах між урядом Судану та повстанськими угрупованнями на початку 2000-х років. Її неупереджене посередництво сприяло зміцненню довіри між сторонами: «I want to make it clear that my role here is not to take sides or favor one party over another. I am here to facilitate a process that allows all parties to express their grievances and aspirations. My commitment is to ensure that the negotiations are fair and impartial». [8]

Протягом переговорів Джонсон невтомно працювала над створенням атмосфери, в якій і суданський уряд, і повстанські групи відчували, що їх почули й ставляться до них справедливо. Вона зосереджувалася на питаннях, що стояли на порядку денному, зберігала нейтралітет і заохочувала конструктивний діалог.

Її зусилля призвели до підписання Всеосяжної мирної угоди (ВМС) у 2005 році, яка поклала край багаторічному конфлікту між урядом Судану та Народно-визвольною армією Судану у Південному Судані. Неупереджене сприяння Джонсона відіграло вирішальну роль у досягненні цієї історичної угоди.

Однак, прийнято вважати, що чоловіки-медіатори - активніші слухачі. Вони уважно слухають, що говорить кожна зі сторін, ставлять уточнюючі запитання і переконуються, що всі точки зору почуті та зрозумілі.

Під час конфлікту між Ізраїлем і Газою Єгипет відіграв ключову роль як посередник у переговорах про припинення вогню між Ізраїлем і ХАМАС. У цьому контексті єгипетські посередники продемонстрували навички активного слухання: «We understand the concerns and grievances from both sides. To move forward, we need to hear your perspectives. Israel, can you please share your specific security concerns» [6]

Протягом цих переговорів єгипетські посередники активно прислухалися до проблем і пріоритетів обох сторін. Вони ставили додаткові питання і намагалися створити атмосферу, в якій Ізраїль і ХАМАС відчували, що їх почули й зрозуміли. Таке активне слухання сприяло досягненню успішних угод про припинення вогню, укладених за посередництва Єгипту під час різних раундів конфлікту.

З метою зменшення впливу гендерних стереотипів у міжнародній медіації, вельми важливо сприяти різноманітності та інклюзивності в цій сфері, кидати виклик упередженим припущенням і визнавати, що ефективні медіатори можуть бути різної статі та мати різні стилі спілкування. Для зменшення гендерних стереотипів в медіації, слід впроваджувати практики, що сприяють більш рівному представництву жінок і чоловіків у медіаторських процесах. Проведення освітніх і навчальних програм, спрямованих на глибше розуміння гендерних стереотипів та їх впливу на суспільство, є важливою складовою стратегії. Ці програми можуть включати курси з гендерної грамотності та сприяти розвитку взаєморозуміння і поваги до всіх членів суспільства, незалежно від їх статі.

Підтримка жінок у прагненні зайняти лідерські позиції у сфері політики, бізнесу, науки, може служити важливим прикладом та надихати інших, а регулярні дослідження та моніторинг дасть можливість відстежувати прогрес у подоланні гендерних стереотипів і визначати рівень ефективності прийнятих заходів.

Висновки

гендерний стереотип мовленнєий міжнародний

Медіація сприяє досягненню мирних та діалогових рішень, які можуть врегулювати складні міжнародні суперечки та зберегти стабільність у глобальному масштабі. У цьому процесі медіатори відіграють ключову роль, оскільки вони виступають як посередники між конфліктуючими сторонами, сприяючи їм у пошуку компромісу та спільного шляху до розв'язання проблем.

Проте, важливо зрозуміти, що гендерні стереотипи можуть стати фактором, що ускладнює роботу медіаторів та впливає на їхні можливості та підходи у роботі. Гендерні стереотипи можуть впливати на спосіб сприйняття та рішення медіаторів, створювати ілюзію того, що чоловіки-медіатори більш активні та рішучі, жінки - турботливі та емпатичні.

Отже, для забезпечення успішного та ефективного процесу медіації необхідно враховувати вплив гендерних стереотипів та приділяти увагу розробці стратегій, спрямованих на їх подолання. Медіатори повинні бути нейтральними, незалежними та здатними створити відкритий простір для спільного розв'язання конфлікту. Подальше дослідження вбачаємо у вивченні специфічних виявів гендерних стереотипів у різних міжнародних медіаційних контекстах, таких як торгові переговори, міжнародні судові процеси, міжкультурні діалоги, гуманітарна допомога тощо, і визначенні їх впливу на рішення, які приймаються в цих сферах.

Література

1. Космеда Т. А., Карпенко Н. А., Осіпова Т. Ф., Сіліонович Л. М., Халіман О. В. Гендерна Лінгвістика в Україні: історія, теоретичні засади, дискурсивна практика: колект. моногр. / за ред. Т. А. Космеди. Харків: ХНПУ імені Г. С. Сковороди; Дрогобич: Коло, 2014. 472 с.

2. Маслова Ю. П. Мовна репрезентація гендеру. Наукові записки. Серія «Філологічна». Острог: Вид-во НАУ «Острозька академія», 2009. Вип. 12. С. 224 - 233.

3. Надвинична Т. Основи тендерної рівності. Ґендерний розвиток у суспільстві: конспекти лекцій. Київ: Фоліант, 2005. С. 7 - 46.

4. Оксамитна С. М. Гендерні ролі та стереотипи. Основи теорії гендеру. Київ: «К.І.С.», 2004. С. 157 - 181.

5. Betty Bigombe: Building Peace in Uganda https://bitly.ws/Ugpm

6. Recreating Right Relationships. DEEPENING THE MISSION OF RECONCILIATION IN THE WORK OF JRS. URL: https://bitly.ws/UgqA

7. Rede von Bundeskanzler Olaf Scholz. URL: https://bitly.ws/UguJ

8. Peacekeeping and Protection of Civilians in South Sudan. URL: https://bitly.ws/Ugwc

9. Senator George Mitchell Keynote Speech. URL: https://bitly.ws/UgvF

10. WHO: WHA 68 - Speech by Angela Merkel, Chancellor of Germany. URL: https://bitly.ws/UgtP

11. USA: Secretary of State Albright speech URL:.https://bitly.ws/Ugt8

References

1. Kosmeda T. A., Karpenko N. A., Osipova T. F., Silionovich L. M., Khaliman O. V. (2014) Henderna Linhvistyka v Ukraini: istoriia, teoretychni zasady, dyskursyvna praktyka: kolekt. monohr. [Gender linguistics in Ukraine: history, theoretical foundations, discursive practice: team. Monogr]. Khar'kov: KHNPU imeni G. S. Skovorody; Drogobych: Kolo - Kharkiv: GS Skovoroda KhNPU; Drohobych: Circle. 472 s. [in Ukrainian].

2. Maslova YU. P. (2009) Movna reprezentatsiia henderu [Language representation of gender]. Naukovi zapysky. Seriia «Filolohichna». Ostroh: Vyd-vo NAU «Ostrozka akademiia»- Proceedings. Philological series. Ostrog: Ostroh Academy, Issue of NA U. № 12. S. 224 - 233. [in Ukrainian].

3. Sverkhvinovnaya T. (2005). Osnovy gendernoi rivnosti. Gendernyi rozvytok u suspilstvi: konspekty lektsii. [Fundamentals of gender equality. Gender development in society: lecture notes]. Kyiv: Foliant - Kyiv: Foliant, S. 7 - 46. [in Ukrainian].

4. Oksamitna S. M. (2004). Henderni roli ta stereotypy. Osnovy teorii henderu. [Gender roles and stereotypes. Fundamentals of gender theory]. Kyiv: «K.I.S.» - Kyiv: "K.S.". S. 157 - 181. [in Ukrainian].

5. Betty Bigombe: Building Peace in Uganda. Retrieved from https://bitly.ws/Ugpm [in English]

6. Recreating Right Relationships. DEEPENING THE MISSION OF RECONCILIATION IN THE WORK OF JRS. Retrieved from https://bitly.ws/UgqA [in English]

7. Rede von Bundeskanzler Olaf Scholz. Retrieved from https://bitly.ws/UguJ [in English]

8. Peacekeeping and Protection of Civilians in South Sudan. Retrieved from https://bitly.ws/Ugwc [in English]

9. Senator George Mitchell Keynote Speech. Retrieved from https://bitly.ws/UgvF [in English]

10. WHO: WHA 68 - Speech by Angela Merkel, Chancellor of Germany. Retrieved from https://bitly.ws/UgtP [in English]

11. USA: Secretary of State Albright speech. Retrieved from https://bitly.ws/Ugt8 [in English]

Размещено на Allbest.ru