Філологічні дослідження мови в цифровій комунікації: стратегії аналізу онлайн-дискурсу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Філологічні дослідження мови в цифровій комунікації: стратегії аналізу онлайн-дискурсу

Шабуніна Вікторія Віталіївна

кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри іноземних мов історичного та філософського факультетів, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Лабенко Оксана Вікторівна

кандидат філологічних наук, доцент, кафедра іноземних мов історичного та філософського факультетів, Навчально-науковий інститут філології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Сидоренко Олена Анатоліївна

кандидат філологічних наук, доцент, кафедра іноземних мов історичного та філософського ф-тів, інститут філології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Анотація

Нині більшість людських контактів і відносин розвиваються залежно від контексту сучасних засобів зв'язку, які вчені позиціонують як системи цифрових комунікацій, що кардинально змінюють філологічну науку. У них використовуються різні мовні стратегії, які допомагають особам висловити свої думки й почуття. Наприклад, використання емоджі, скорочень, абревіатур та ідіом. Представлена робота має за мету проаналізувати дисципліни, що стосуються тексту, дискурсу та їх взаємодії, а також ті, які враховують сучасні практики цифрової комунікації. Цифрові технології в широкому сенсі називають цифровими мовними виробництвами з обчислювального пристрою в пов'язаному контексті, оскільки вони створюють відносини в технологічній системі. Термін цифровий, який також використовується в роботі, і який був базовим у перших лінгвістичних підходах, зберігається деякими дослідниками, щоб підкреслити скоріше вимір пристроїв та практик, або для позначення офлайн-виробництв (телефони, комп'ютери). В роботі окреслено взаємозв'язки між мовними науками у сфері філологічних досліджень і цифровою комунікацією, підкреслюючи дискурсивні, інтеракційні та соціальні виміри. Продемонстровано, що філологічні науки пропонують цифровим комунікаціям багатий внесок в аналіз мови та цифрових дискурсивних продуктів. У роботі також обговорюються питання цифрового продукування висловлювань, яке стає викликом для філології та лінгвістики в їх соціолінгвістичних вимірах. До того ж, описано пропозиції для врахування специфіки нативних цифрових дискурсів з дискурсивного та інтеракційного ракурсу та стратегії онлайн-дискурсу. Проведено аналіз трендів цифрової комунікації, які полягають у виявленні змін в онлайн-дискурсі та є актуальними у визначенні загальних настроїв і зрушень у класичній науці про мову.

Ключові слова: стилістична конфігурація мови, неформальний стиль, мовні стратегії, паравербальні замінники, фатична функція віртуального діалогу.

Abstract

Shabunina Viktoriia Vitalyivna PhD in Law, head of the Foreign Languages Department for the Faculties of History and Philosophy, Taras Shevchenko National University of Kyiv

Labenko Oksana Viktorivna PhD in Philology, Associate Professor, Department of Foreign Languages for Faculties of History and Philosophy, Educational and Scientific Institute of Philology, Taras Shevchenko National University of Kyiv

Sydorenko Olena Anatolyivna PhD in Philology, Assistant Professor, historical and philosophical foreign languages chair, Institute of Philology, Tara's Shevchenko National University of Kyiv

PHILOLOGICAL STUDIES OF LANGUAGE IN DIGITAL COMMUNICATION: ONLINE DISCOURSE STRATEGIES ANALYSYS

Nowadays, most human communications and relationships develop depending on the context of digital devices, which scholars position as digital communication systems that are radically changing the field of linguistics. In digital communication, various language strategies are used to help individuals express their thoughts and feelings. For example, the use of emojis, abbreviations, acronyms and idioms. This paper aims to pragmatise the disciplines, in particular those related to text, discourse and their interaction, disciplines that take into account the current practices of digital communication. Digital technologies are broadly referred to as digital linguistic productions from a computing device in a connected context, as they create relationships in a technological system. The term digital, which is also used in the paper and which was the basic term in the first linguistic approaches, is retained by some researchers to emphasise rather the dimension of devices and practices or to refer to offline productions (phones, computers). The paper outlines the interrelationships between the linguistic sciences in the field of philological studies and digital communication, emphasising the discursive, interactional and social dimensions. It is demonstrated that linguistic sciences offer digital communication a rich contribution to the analysis of language and digital discourse products. The paper also discusses the issue of digital discourse production, which is becoming a challenge for philology and linguistics in their sociolinguistic dimensions. Finally, the paper describes the proposals that are currently being made to take into account the specifics of native digital discourses from the discursive and interactional perspectives and the strategy of online teaching. The article analyses digital communication trends, which are aimed at identifying changes in online discourse and are relevant in determining the general mood and changes in the classical science of language.

Keywords: stylistic configuration of language, informal style, language strategies, paraverbal substitutes, phatic function of virtual dialogue.

Постановка проблеми

Це дослідження, зосереджене на нових мовних трендах, що прослідковуються під час спілкування людей за допомогою різних інформаційних застосунків, має на меті пояснити, як пов'язані вербальні конструкції з формами комунікації. Безсумнівно, мова, з якою ми стикаємося в інтернеті, відрізняється від тієї, що використовується в реальному житті. Через відсутність прямого контакту з іншою людиною в онлайні утворилися особливі загальновизнані способи передачі контенту, наприклад: текст, написаний великими літерами, означає, що той, хто пише, кричить, а поєднання малої та великої літер є ознакою іронії [1, с. 297]. Користувачі інтернету не дотримуються жорстких правил правопису. Зосереджуючись на швидкості розмови, вони не надають значення пунктуації та вживанню великої літери на початку речення.

Цифрові комунікації також характеризуються заміною тексту зображеннями, наприклад, смайлами. Спілкування в інтернеті регулюється своїми законами. Тут застосовуються різні мовні стратегії, які допомагають особам висловлюити свої думки і почуття, зокрема емоджі, скорочення, абревіатури та іконки. Емоджі - це маленькі символи, які використовуються для передачі різних емоцій або певних інтонацій у цифровому спілкуванні. Смайли можуть виразити радість або жартівливість. Крім того, існує багато експресивних символів, які допомагають змінити інтонацію або передати певний настрій тексту. Наприклад, кілька окличних (!!!), питальних знаків (???) або крапок (...) підряд можуть вказувати на емоційність, захоплення або невпевненість. Деякі люди вживають великі літери або повторюють слова для підкреслення свого настрою або ставлення до певної ситуації. Використання різних акронімів або скорочень також є способом експресивного спілкування в цифровому просторі. Наприклад, LOL означає «смішно», або Laughing Out Loud; OMG означає «агов», або Oh My God; а ASAP означає «так швидко, як можна», або As Soon As Possible. Це додає емоційності або допомагає витримати певний стиль спілкування. Крім цього, використання капса (написання всіх літер великими) може вказувати на гучний тон або захопленість, тоді як курсив підкреслює певне слово або фразу (рис. 1).

Рис. 1. Авербальні мовні стратегії цифрового дискурсу

(https://emojipedia. org/)

філологічний мова цифрова комунікація

Всі ці мовні стратегії допомагають передати настрій, емоції та інтонацію в цифровому спілкуванні, надаючи текстовому повідомленню більш приватної та яскравої ноти. У цьому можна знайти як позитивні, так і негативні моменти. Деякі дослідники відкривають нові аспекти онлайн-комунікації, які в кінцевому підсумку знаходять відображення у звичайному, традиційному спілкуванні. Водночас виникає лакуна на рівні усного мовлення та письма через появу нового типу людських контактів, і з'являється гібридна форма спілкування, так звана письмова цифрова комунікація, реалізована через віртуальний простір. К. Тагг та М. Еванс, наголошують на тому, що під впливом інтернет-комунікації стилістична конфігурація мови може отримати нові варіанти неформальних стилів [2]. На додаток до традиційних типів усної, неформальної, чи нестандартної, мови, особливо спонтанного, непідготовленого висловлювання, з'явився інший тип комунікації - письмова цифрова комунікація, яка несе в собі нові тенденції в технологічній еволюції мови. Маються на увазі всі форми прояву у віртуальній мережі, які не підкоряються стандартним нормам. Йдеться про мову SMS, чату чи соціальних мереж, коментарі, опубліковані на сайтах різних офіційних видань, а також, частково, листування електронною поштою. «До появи інтернету, - зазначають М. Мусса, С. Бенмессауд та А. Дуай, - спонтанна мова вироблялася в усній формі. В інтернеті ж жива, природна розмовна мова зафіксована на письмі» [3]. Д. Карелл, М. Фрідман та Н. Гідрон, які ретельно досліджували відповідний феномен, аналізуючи спілкування користувачів в онлайн-програмах, таких як ICQ, Skype або в соціальних мережах, таких як Facebook, виявили, що, хоча повідомлення користувачів є письмовими, але насправді вони мають особливості усного мовлення [4].

Виходячи зі сказаного вище, у статті робиться спроба сформулювати деякі питання філології, що виникли з використанням цифрових пристроїв у комунікаціях та людських відносинах, і показати наслідки теоретичних та методологічних конфігурацій у соціолінгвістиці та дотичних дисциплінах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Деякі дослідники вважають, що цифрова комунікація - це чітко визначена, зі специфічними особливостями окрема мова. Цю диверсифікацію описують М. Хашим та Б. Арафах, які вдаються до таких понять, як «Netspeak» та «електронні дискурси» (е-дискурси), щоб запропонувати дисоціації між такими різновидами, як «мова електронної пошти», «мова форумів» (чат-груп), «мова віртуальних світів» [5, с. 100]. Доречний опис засвідченого мовного явища можна знайти в роботах К. Халверсон, К. Доннеллі, М. Вайнер та Дж. Лі, які стверджують, що, відрізняючись швидкістю, ефективністю, динамікою, важливим збереженням даних і утилітаризмом, віртуальний характер нової мови (з її специфічними формами SMS, чат, Messenger, електронна пошта тощо), більшою мірою під впливом англійської мови, стверджує себе як загальновизнаний спосіб спілкування в електронному середовищі та поза ним [6]. Особи в цифровій комунікації можуть використовувати мовні стратегії для підкреслення своєї ідентичності або приналежності до певної групи, наприклад, використовувати спеціальну лексику або жаргон, характерний для конкретної спільноти.

Отже, людство є свідком дедалі очевиднішого нав'язування особливої, оригінальної (але й клішованої), простої та синтетичної мови (зі своїми правилами та прийомами вживання) [7, с. 258].

Філологічні дослідження онлайн-дискурсу допомагають розуміти, які теми і проблеми є актуальними в суспільстві. Аналіз популярних дискусійних форумів та соціальних мереж може дати уявлення про головні тенденції поглядів і думок людей. У цьому контексті Е. Бейерсманн, С. Вегенер та Н. Кемп зауважують, що цей тип онлайн- комунікації (чат, сторінка обговорення, коментарі в блозі, веб-сайт, форум, портал, твіттер тощо) здійснюється як через письмо (графіку), так і читання [8]. Він створений за класичною моделлю віч-на-віч, відсутній лише зоровий і слуховий контакт - важливі елементи в усній розмові, а усний текст передається письмово. Онлайн-спілкування, або чат, - це форма взаємодії, дуже схожа на фатичну розмову, з тією різницею, що немає візуального та акустичного контакту [9]. Дослідження мови в цифровій комунікації допомагає краще розуміти способи впливу на аудиторію. Тексти, що мають велику кількість подібних коментарів або лайків, можуть мати більший вплив на сприйняття інших користувачів.

Основною проблемою в цифровій дискусії стає відсутність механізму, який би відтворював емоцію, враження, відчуття, ставлення, іншими словами: відсутність невербальних і паравербальних аспектів у висловлюванні. Тому користувачі цього виду спілкування створюють різноманітні графічні елементи, щоб передати афективний заряд письмової онлайн-розмови. Проведення зустрічі віч-на-віч за допомогою письма призводить до часткового оновлення письмового коду. Для цього необхідно було знайти письмову або паравербальну заміну інтонаційним знакам і міміко-жестикуляційним виразам, що створюються в розмові, зокрема тим, які пов'язані з вираженням емоцій [10, с. 13]. Цифрова комунікація вимагає функціональних і лінгвістичних компетенцій. Використання правильних мовних стратегій, таких як ввічливість, адаптація до комунікативного контексту й дотримання правил етикету, є важливим для успішного спілкування в онлайн-середовищі.

Оскільки в онлайн-розмовах зникають міміка, жести, тональність, модуляції голосу, надзвичайно важливі у відтворенні виразності природної мови, їх замінили на піктограми, які називаються смайликами. Вони являють собою сугестивні зображення, розміром близьким до друкованих літер, мають на меті полегшити опис емоцій, які ми відчуваємо під час спілкування, і зробити онлайн-спілкування швидшим [11]. Смайли - термін не засвідчений у словниках [11, с. 102]. Крім них є безліч паравербальних замінників. Емоджи - походить від англійського emojy - емоція, почуття, і icon - ікона, що означає знак. Вони короткі, прості та загальновизнані. Однак ці паравербальні замінники не були закріплені як терміни жодним нормативним актом. Ще один термін - іміджем - означає символ або комбінацію символів, які використовуються для гранично лаконічної передачі емоційного змісту чи думки в письмових повідомленнях [11]. Інша назва цих всіх знаків, необхідних як для вираження душевного стану, так і для фатичної функції віртуального діалогу, - емотикони.

Однак, незважаючи на те, що ці знакові елементи мають важливе значення в текстах чатів, вони ще недостатньо вивчені фахівцями. Немає статистики, як і єдиної методології їх класифікації та використання. Оскільки їх занадто багато (смайлик може «придумати» будь-який користувач), запам'ятати всі дуже складно навіть найзатятішим прихильникам і користувачам.

Багато дослідників уважають, що відбір найбільш актуальних паравербальних замінників потрібен, щоб вони стали зручними інструментами в онлайн-спілкуванні.

Мета статті - дослідити цифрові комунікації та стратегії онлайн- дискурсу з точки зору філологічної науки. На наш погляд, їх закріплення в нормативно-мовній базі ще попереду. Процес створення паравербальної цифрової мови триває, а її використання в онлайн- розмовах залишається на розсуд користувачів. Вважаємо, що в цифровій комунікації для передачі думки чи афективних станів буде використовуватися все більше засобів, які відкривають широке поле діяльності для науковців.

Виклад основного матеріалу

Говорячи про мовні онлайн-стратегії, можна виділити два типи: перший використовує здебільшого стандартну літературну мову (електронна пошта, блоги), другий - тексти, що складаються з елементів цифрового дискурсу (чат, SMS, форум, Twitter) (таблиця 1):

Таблиця 1

Типи цифрового дискурсу

Існують значні відмінності у способі написання текстів в електронному листі, у чаті, на дискусійних форумах або в блогах.

Звертаючись до варіантів цифрової комунікації та способів висловлювання в них, виділяємо два типи цифрової комунікації:

а) письмову та б) усну, що здійснюється через відеоканал.

Цифрова письмова комунікація. Представлена у віртуальній мережі, вона включає кілька аспектів: електронну пошту, телефонні SMS, чат, коментарі до статей, опублікованих на різних веб-сайтах, усі соціальні мережі.

Якщо розглядати дослідження, можна зустріти термін кіберписання - загальний термін, який все більше поширюється в іноземній спеціалізованій літературі («письмо в електронному середовищі») і означає досить різні форми та практики письмового спілкування, які можна використовувати для методологічного спрощення та в силу того, що він має багато спільних рис із терміном «цифрова комунікація». Цей новий аспект підтримки контакту між особами у віртуальній мережі заново відкриває епістолярний стиль, значною мірою зумовлений реконфігурацією його початкових функцій (комунікації та соціалізації), а також додаванням нових можливостей. Проводиться як онлайн, так і офлайн, останній представлений, насамперед, електронною поштою та блогом, а також іншими віртуальними шляхами доступу, такими як Skype, Facebook тощо.

Офлайн-спілкування - це електронна пошта та групи новин або спіральний лист. Електронна пошта є найпоширенішою формою спілкування, оскільки вона найпростіша у використанні.

Цифрова комунікація включає низку нових елементів, особливостей, які відображають поточні процеси конституювання цієї унікальної форми - факт, який сприяє еволюції мови, незалежно від того, які засоби використовуються. Таким чином, ознаки цих різновидів віртуальної мови набувають дедалі чіткішого окреслення, відзначаючи, як згадували всі, хто досліджує це явище, першу основну характеристику - усність.

Очевидно, що мова, яка використовується в онлайн-дискурсі, кардинально змінена через її відтворення в письмовій, а по суті усній, формі. Правила орфографії, пунктуації, граматики та стилістики ігноруються через кілька факторів, які характеризують цей новий спосіб спілкування. Хоча він має численні переваги різного характеру, такі як швидкість, економія часу та грошей, психологічний комфорт, більша соціальна інтеграція, особливо для сором'язливих людей, однак цей спосіб комунікації захопив людей зненацька, і вони опинилися в ситуації імпровізації певних правил поведінки та вираження у віртуальній мережі.

Отже, людство спостерігає надзвичайно інтенсивну мобільність форм вираження в цифровій комунікації. Звичайно, в цьому процесі є проблеми, які виникли у зв'язку з новою формою людського спілкування за допомогою SMS, і разом з усіма перевагами, які вони пропонують, SMS все далі й далі віддаляються від суворості літературної мови, елементарних граматичних правил.

Ще одна особливість онлайн-дискурсу - написання великими або малими літерами, залежно від мети мовлення. Загалом великі літери транслюють нервозність, квапливість, нетерпіння чи сильні емоції. Наприклад, скорочення слів, абревіатури, відомі найзапеклішим користувачам інтернету, сленги, створені шляхом усічення, широко поширена англійська мова.

Особливим елементом, який надзвичайно хвилює філологів, є нехтування чинними орфографічними, граматичними і лексичними нормами. Значними є зміни чи нововведення на лексичному рівні при написані SMS. Як приклад можна навести феномен надмірної префіксації, модель, навіяну іншими мовами та специфічну для вимогливої мови в сучасному мовленні (суперщасливий, мегазайнятий тощо), збільшення частоти англіцизмів (кул, ок, лол).

Всілякі абревіатури надзвичайно популярні в онлайн-дискурсі, але їх ніхто не розшифрує. Це визнають самі блогери, повідомляючи, що у всіх соціальних мережах чи онлайн-спілкуванні (Yahoo, Messenger, Facebook, Twitter тощо) надмірно присутні абревіатури та смайлики, а серед часто вживаних акронімів є англійські, хоча є й скорочення рідних слів.

Цифрова усна комунікація - відеорозмова, що здійснюється через віртуальну мережу (Skype, Facebook, Facetime, Mesenger, Watsup тощо) в некласичній усній формі, оскільки не дотримуються всі складові елементи очної бесіди.

Навіть якщо є безпосередній контакт між двома або більше співрозмовниками, традиційні умови для спонтанної, безперешкодної бесіди не працюють. Йдеться про позамовні елементи, або так звані ситуативні контексти: оточення, обставини підібрані свідомо, як правило, є замкнутим простором. Але якщо оточення відкрите, то не панорамне, а лише послідовне, тому без каркаса психологічної відкритості розмова проявляється не так, як у природних умовах.

З цих причин існує кілька визначальних особливостей для цифрової усної комунікації:

- розмова відбувається в умовах обмеженого невербального вираження через занадто малий канал передачі та прийому (екран комп'ютера або мобільного телефону);

- деякі рухи (наприклад, ті, що виконуються всім тілом) або обмежені, або зовсім відсутні, знову ж таки через невеликий простір для маневрування;

- деякі важливі екстравербальні елементи (запах або дотик) не залучаються до відеодіалогу, щоб надати обговоренню щільного характеру (у випадку неформальної розмови).

З іншого боку, цифрова усна комунікація передбачає абсолютно новий підхід до розмови. Це відбувається у віртуальній мережі з усіма, хто в ній бере участь. Тобто фамільярний тон, дружнє, дещо інтимне, неформальне звернення розраховані не лише на тих, хто має реальний статус друга в житті.

Доречно також зазначити, що в онлайн-дискурсі дані не складаються з чисто лінгвістичних засобів, а є змішаними з немовними предметами технічного характеру. Ця гібридна природа проявляється в певних формах, таких як хештеги, позначені хрестиком, псевдоніми мережі Twitter, позначені знаком, або всі сегменти, які можна активізувати за гіперпосиланнями, які також позначають їх гібридність кольором та/або підкресленням. Загалом, усі лінгвістичні та дискурсивні елементи, що виробляються в онлайн-спілкуванні, наділені цим складеним характером через саму природу їхньої виробничої системи: мережевість онлайн-дискурсу, побудованого алгоритмами, означає, що всі онлайн-твердження є посиланнями, а структуруючою рисою нативних цифрових дискурсів є реляційність.

Стратегії онлайн-дискурсу як лінгвістичного предмета передбачають недуалістичний підхід до вербальних виробництв, який кидає виклик бінарній відмінності між лінгвістичним та екстралінгвістичним. Цей підхід передбачає аналіз інтернет- спілкування через зв'язки між людьми, які виходять за рамки простого використання об'єктів для розгляду справді гібридних реальностей. У цифрових дискурсивних всесвітах гібридність - це, головним чином, те, що об'єднує дискурсивні та технічні категорії: нативні цифрові дискурси є технодискурсами.

Цей тип опису також працює в контексті екранно- опосередкованих взаємодій. Поняття дискурсивного виставкового простору соціальних медіа, належить до техно-семіолінгвістичної матеріальності їх онлайн-середовища: як до їх дизайну на екрані, так і до функціональних можливостей, які вони пропонують. Це мультимодальні простори, у яких творяться та співіснують графічні, іконічні та образотворчі елементи, статичні або мобільні, а також синхронні та асинхронні комунікаційні функції.

Філологічні дослідження мови в цифровій комунікації є вельми актуальними. Вони можуть сприяти поліпшенню методів навчання і викладання мови. Вивчення мовних стратегій в онлайн-дискурсі може допомогти викладачам адаптувати свої підходи до навчання так, щоб краще враховувати потреби сучасних студентів. У свою чергу, аналіз онлайн-дискурсу є ефективним для розуміння ситуації на ринку праці, потреб роботодавців, тенденцій у популярних професіях, обґрунтування вибору університету та спеціальності вступника. Для майбутніх філологів аналіз онлайн-дискурсу переважно охоплює лексичний аналіз: ця стратегія полягає у вивченні вживання специфічних слів, термінології, фраз і понять, що використовуються під час спілкування в інтернеті. Наприклад, аналізувати можна частоту вживання певних слів, абревіатур, смайлів, іконок, емоджі.

Одним з найважливіших питань аналізу онлайн-дискурсу є розмежування та ідентифікація робочих підрозділів дисципліни. Цифрова комунікація ставить грізні проблеми термінологічної делімітації.

Нинішнє спілкування настільки інтерактивне, що заставляє забувати про елементарні лінгвістичні правила. Однак повністю відмовитися від цифрової комунікації неможливо. У світі, де нові медіа не мають собі рівних, було б марно, а до певної міри й контрпродуктивно, повністю заборонити їх, натомість важливо навчити суспільство правильно користуватися ними з точки зору змісту, форми та допустимих етичних меж. Ці рекомендації стосуються використання як мобільних телефонів, так і цифрового зв'язку або спілкування через інтернет.

Позитивним фактором цифрової комунікації є зникнення простору між людьми, що значною мірою сприяє розмиванню кордонів між країнами і може об'єднувати людей, незважаючи на відстані чи географічні бар'єри. Хоча інтернет може бути корисним інструментом для спілкування та налагодження зв'язків, тим не менш, важливо проявляти обережність, оскільки часто не вистачає невербальних елементів, які можуть завершити процес комунікації.

Мова в інтернеті набуває як форми письмового вираження (електронна пошта, документи, блоги, книги тощо), так і елементів усного мовлення і невербальної комунікації (чат, смайлики, твіти, лайки тощо). Отже, на думку деяких авторів, віртуальне середовище породжує нову гібридну форму, що отримала назву цифрова комунікація. Цей тип спілкування нав'язує сучасній людині новий підхід до реальності, новий спосіб самовираження та стосунків.

Комунікації мають значний вплив на суспільство і на людську особистість загалом. Саме людина надає позитивної чи негативної валентності засобам зв'язку.

Цифрові комунікації можуть сприяти доброму розвитку і зростанню людини у спілкуванні з іншими, може бути засобом вирішення конфліктів, розбудови світу.

Висновки

У контексті технологічного розвитку цифрова комунікація, здійснювана за допомогою технічних засобів, стає новою формою спілкування. Таким чином, вона виступає підтримкою для сучасної людини у збереженні та вдосконаленні певних зв'язків з іншими людьми. Дослідження стратегій онлайн-дискурсу дало змогу зробити такі висновки.

У цифровій комунікації використовуються різні мовні стратегії, які допомагають особам висловити свої думки й почуття. До прикладу, використання емоджі, скорочень, абревіатур та ідіом. Відтак, користувачі інтернету не дотримуються жорстких правил правопису. Дослідники відкривають нові аспекти цифрової комунікації, які в кінцевому підсумку знаходять відображення у звичайній, традиційній комунікації.

Особи в цифровій комунікації можуть використовувати мовні стратегії для підкреслення своєї ідентичності або приналежності до певної групи. Наприклад, використовувати спеціальну лексику або жаргон, що характерний для конкретної спільноти. Але водночас виникає лакуна на рівні усного мовлення та письма через появу нового типу людського спілкування -цифрової комунікації.

Вивчення онлайн-дискурсу допомагає розуміти майбутнім філологам, які теми і проблеми є актуальними в суспільстві. Аналіз популярних тем з дискусійних форумів та соціальних мереж може дати уявлення про головні тенденції поглядів і думок людей. Гібридна форма між письмовим та усним мовленням - так звана письмова цифрова комунікація - реалізована через віртуальний простір, інтернет і є надзвичайно актуальною.

Дослідження мови в цифровій комунікації допомагає краще розуміти способи впливу на аудиторію. Тексти, що мають велику кількість подібних коментарів або лайків, можуть мати більший вплив на сприйняття інших користувачів.

Цифрова комунікація вимагає функціональних та лінгвістичних компетенцій. Використання правильних мовних стратегій, таких як ввічливість, адаптація до комунікативного контексту та дотримання правил етикету, є важливим для успішного спілкування в онлайн- середовищі. У роботі виділено і проаналізовано два типи цифрового дискурсу: той, що використовує здебільшого стандартну літературну мову (електронна пошта, блоги), і тексти, які складаються з елементів цифрового дискурсу (чат, SMS, форум, Twitter), - тобто цифрові письмова та усна комунікації.

Отже, у спробах пояснити стратегії онлайн-дискурсу, необхідно прийняти перспективу, яка виходить за рамки ідеї поділу між мовою та її зовнішніми сторонами, особливо технічними, і змінити концепцію мови, щоб думати про неї як про співтворену технічною інакшістю.

Література:

1. Ivanenko N., Boiko A., Fedorchuk L., Panchenko I., Marieiev D. Development of educational policy in Ukraine in the context of European integration and digital transformation. Revista Eduweb. 2023. No. 17(2). P. 296-305. DOI: https://doi.org/10.46502/issn.1856-7576/2023.17.02.25

2. Tagg C., Evans M. (Eds.). Message and medium: English language practices across old and new media (Vol. 105). Walter de Gruyter GmbH & Co KG. 2020. DOI: https://doi.org/10.1515/9783110670837-001

3. Moussa M. B., Benmessaoud S., Douai A. Internet memes as “tactical” social action: A multimodal critical discourse analysis approach. International Journal of Communication. 2020. No 14. P. 21. URL: https://ijoc.org/index.php/ijoc/article/view/14534/3282

4. Karell D., Freedman M., Gidron N. Analyzing Text and Images in Digital Communication: The Case of Securitization in American White Supremacist Online Discourse. Socius. 2023. No. 9. 23780231231161049. DOI: https://doi.org/10.1177/23780231231161

5. Hasyim M., Arafah B. Semiotic Multimodality Communication in the Age of New Media. Studies in Media and Communication. 2023. No. 11(1). P. 96-103. DOI: https://doi.org/10.11114/smc.v11i1.5865

6. Halverson C. M., Donnelly C. E., Weiner M., Lee J. L. Content Analysis of Emoji and Emoticon Use in Clinical Texting Systems. JAMA Network Open. 2023. No. 6(6). e2318140-e2318140. DOI: https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2023.18140

7. Ravi R., Karmakar M. The Problem of Gendered Emojis in Online Communication Platforms: A Study to Understand Digital Dependence on Using Emotions During Pandemic. Theory and Practice in Language Studies. 2023. No. 13(1). P. 257-265. DOI: https://doi.org/10.17507/tpls.1301.30

8. Beyersmann E., Wegener S., Kemp N. That's good news: Semantic congruency effects in emoji processing. Journal of Media Psychology: Theories, Methods, and Applications. 2023. No. 35(1). P. 17. DOI: https://doi.org/10.1027/1864-1105/a000342

9. Kuusimaki A. M., Uusitalo-Malmivaara L., Tirri K. Parents' and teachers' views on digital communication in Finland. Education Research International. 2019. DOI: https://doi.org/10.1155/2019/8236786

10. Flew T. Digital communication, the crisis of trust, and the post-global.

Communication research and practice. 2019. No. 5(1). P. 4-22. DOI:

https://doi.org/10.1080/22041451.2019.1561394

11. Hesmondhalgh D. Have digital communication technologies democratized the media industries? Media and society. 2019. P. 101-120. DOI: https://doi.org/10.5040/ 9781501340765.ch-006

References:

1. Ivanenko N., Boiko A., Fedorchuk L., Panchenko I., Marieiev D. Development of educational policy in Ukraine in the context of European integration and digital transformation. Revista Eduweb. 2023. No. 17(2). P. 296-305. DOI: https://doi.org/ 10.46502/issn.1856-7576/2023.17.02.25

2. Tagg C., Evans M. (Eds.). Message and medium: English language practices across old and new media (Vol. 105). Walter de Gruyter GmbH & Co KG. 2020. DOI: https://doi.org/10.1515/9783110670837-001

3. Moussa M. B., Benmessaoud S., Douai A. Internet memes as “tactical” social action: A multimodal critical discourse analysis approach. International Journal of Communication. 2020. No 14. P. 21. URL: https://ijoc.org/index.php/ijoc/article/view/14534/3282

4. Karell D., Freedman M., Gidron N. Analyzing Text and Images in Digital Communication: The Case of Securitization in American White Supremacist Online Discourse. Socius. 2023. No. 9. 23780231231161049. DOI: https://doi.org/10.1177/23780231231161

5. Hasyim M., Arafah B. Semiotic Multimodality Communication in the Age of New Media. Studies in Media and Communication. 2023. No. 11(1). P. 96-103. DOI: https://doi.org/10.11114/smc.v11i1.5865

6. Halverson C. M., Donnelly C. E., Weiner M., Lee J. L. Content Analysis of Emoji and Emoticon Use in Clinical Texting Systems. JAMA Network Open. 2023. No. d(6). e2318140-e2318140. DOI: https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2023.18140

7. Ravi R., Karmakar M. The Problem of Gendered Emojis in Online Communication Platforms: A Study to Understand Digital Dependence on Using Emotions During Pandemic. Theory and Practice in Language Studies. 2023. No. 13(1). P. 257-265. DOI: https://doi.org/10.17507/tpls.1301.30

8. Beyersmann E., Wegener S., Kemp N. That's good news: Semantic congruency effects in emoji processing. Journal of Media Psychology: Theories, Methods, and Applications. 2023. No. 35(1). P. 17. DOI: https://doi.org/10.1027/1864-1105/a000342

9. Kuusimaki A. M., Uusitalo-Malmivaara L., Tirri K. Parents' and teachers' views on digital communication in Finland. Education Research International. 2019. DOI: https://doi.org/10.1155/2019/8236786

10. Flew T. Digital communication, the crisis of trust, and the post global. Communication research and practice. 2019. No. 5(1). P. 4-22. DOI: https://doi.org/ 10.1080/22041451.2019.1561394

11. Hesmondhalgh D. Have digital communication technologies democratized the media industries? Media and society. 2019. P. 101-120. DOI: https://doi.org/10.5040/ 9781501340765.ch-006

Размещено на Allbest.ru