Значення академічного письма для дисертацій доктора філософії з права

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

ЗНАЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОГО ПИСЬМА ДЛЯ ДИСЕРТАЦІЙ ДОКТОРА ФІЛОСОФІЇ З ПРАВА

ПИВОВАРОВ ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ

кандидат філологічних наук, доцент,

завідувач кафедри культурології

Анотація

мовний мовленнєвий академічний письмо

Досліджено питання мовної та мовленнєвої компетентностей фахівців з права в академічному письмі, зокрема в підготовці наукових текстів здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії (аспірантів). З'ясовано специфіку поняття «академічне письмо», його види та структурні елементи, проаналізовано відповідність анотацій дисертаційної роботи нормам сучасної української мови, відповідність законам академічного письма, яке розглядається науковцями як складний та багатоаспектний комплекс умінь, що охоплює мовні, синтаксичні та стилістичні компетентності. Значення вправності в академічній грамотності щодо письмової мови передбачає мету роботи та завдання. Результатом академічного письма має бути бездоганний науковий текст як з погляду лінгвістики, так і щодо формулювання теми наукової праці, її актуальності, наукової новизни, обґрунтування значущості результатів дослідження тощо. Проаналізовано, як у процесі мовного оформлення анотацій дисертаційних робіт в динаміці змінюється якість академічного письма. Закцентувано увагу на типових мовних проблемах щодо академічного письма, запропоновано способи їх уникнення. Компетентність фахівців у галузі права щодо особливостей академічного письма, його структури та вимог до нього, мовної специфіки дозволить уникнути багатьох помилок у професійній сфері, сприятиме створенню якісного академічного тексту, слугуватиме доказом високої фахової культури, загальної професійної підготовки. Досягнення високого рівня мовленнєвої компетентності науковців та фахівців у галузі права в академічному письмі є одним з важливих завдань, які потребує постійної уваги, неодмінного розв'язання на всіх її етапах освітнього процесу, найбільш посиленому на рівні здобування доктора філософії.

Ключові слова: мовленнєва компетентність, анотація, академічне письмо, норма мови, академічна культура, доктор філософії з права, дисертація.

Annotation

PYVOVAROV VASYL PhD in Philology, Head of the Cultural studies Department of the Yaroslav Mudryi National Law University

THE VALUE OF ACADEMIC WRITING FOR DOCTOR OF PHILOSOPHY DISSERTATIONS IN LAW

Problem setting. The issue of speech competence of legal professionals is gaining more and more importance in connection with the observance of academic integrity both in the educational process and in professional activity. Academic writing is the basis on which legal experts, in particular, in the process of preparing a dissertation for obtaining a doctor of philosophy, create scientific texts, form and present their own ideas, argue, generalize and abstract.

Analysis of recent researches and publications. The issues of academic writing, academic literacy, and academic culture were investigated by T.V. Tymoshenko, N.V. Grechikhina, G.F. Khoruzhiy, N. Shlichta, T.V. Lyuty, A. V. Vykhrushch, M.B. Tsenko and others. Academic writing is interpreted as the process of creating and publishing a scientific text, which involves the expediency of using the possibilities of modern information technologies, as well as mastering the basics of academic culture. Yuvayapan F., Bilginer H., Lin L. H. F., Morrison B. dealt with issues of the importance of academic writing for graduate students.

Target of the research is to find out the importance of academic writing, academic literacy for the training of legal professionals in the process of preparing dissertations for obtaining the scientific degree of Doctor of Philosophy, to deepen speech competence and to suggest areas for improvement.

Article's main body. The issue of language and speech competences of law specialists in academic writing, in particular in the preparation of scientific texts of higher education holders of the degree of doctor of philosophy (postgraduate students), was investigated. The specifics of the concept of “academic writing”, its types and structural elements are clarified, the compliance of dissertation annotations with the norms of the modern Ukrainian language, compliance with the laws of academic writing, which is considered by scientists as a complex and multifaceted complex of skills that includes linguistic, syntactic and stylistic competences, is analyzed. The importance of proficiency in academic literacy in relation to written language involves the purpose of the work and the task. The result of academic writing should be an impeccable scientific text, both from the point of view of linguistics and regarding the formulation of the topic of the scientific work, its relevance, scientific novelty, substantiation of the significance of the research results, etc. It is analyzed how the quality of academic writing dynamically changes in the process of language design of dissertation annotations. Attention is focused on typical language problems in academic writing, ways to avoid them are suggested. The competence of specialists in the field of law regarding the peculiarities of academic writing, its structure and requirements for it, language specifics will allow avoiding many mistakes in the professional field, will contribute to the creation of a highquality academic text, and will serve as evidence of high professional culture and general professional training.

Conclusions and prospects for the development. Achieving a high level of speech competence of scientists and specialists in the field of law in academic writing is one of the important tasks that requires constant attention, an essential solution at all stages of the educational process, most strongly at the level of obtaining a doctor of philosophy.

Key words: speech competence, abstract, academic writing, language norm, academic culture, doctor of philosophy in law, dissertation.

Постановка проблеми

Актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю виконання принципів академічної доброчесності, закладених у Законі України «Про вищу освіту» [1], що стосуються сукупності етичних принципів, інших правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень. У жовтні 2022 року на форумі з академічної доброчесності презентували проєкт «З академічною доброчесністю до цінностей ЄС: крок за кроком до спільної Європи», на якому обговорили вимоги до академічної доброчесності для інтеграції в освітні та наукові галузі ЄС. Академічне письмо є важливою складовою цього процесу для посилення власної аргументації досліджуваних вченим фактів, а також підвищення якості наукових публікацій. Досвід європейських країн, зокрема Франції, у розвитку академічної доброчесності та методи роботи для підвищення рівня академічного письма викладені в дослідженні Батечко Н., Дурдас А. [2].

Набуття необхідних мовленнєвих компетентностей щодо академічного письма для створення якісного наукового тексту за чинними нормами сучасної української мови - це вираження умінь і навичок у професійній сфері, зокрема, з права, намагання дотримуватися принципів академічної доброчесності, статті 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» [3], Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод [4].

Питання мовленнєвої компетентності фахівців з права набуває все більшої ваги у зв'язку із дотриманням академічної доброчесності як у навчальному процесі, так і професійній діяльності. Академічне письмо є тим підґрунтям, на якому фахівці з права, зокрема, у процесі підготовки дисертації на здобуття доктора філософії, створюють наукові тексти, формують і викладають власні ідеї, аргументують, здійснюють узагальнення і реферування. Виклад результатів наукового дослідження має демонструвати мовленнєву компетентність, дотримання специфіки та особливостей академічного письма, академічної грамотності, культури писемного мовлення і водночас відповідати сучасним нормам української мови відповідно до стандартів вищої освіти.

Мета статті - з'ясувати значення академічного письма, академічної грамотності для підготовки фахівців з права в процесі підготовки дисертацій для здобуття наукового ступеня доктора філософії, поглибити мовленнєву компетентність і запропонувати напрями вдосконалення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання академічного письма, академічної грамотності, академічної культури досліджували Т. В. Тимошенко, Н. В. Гречихіна [5], Г.Ф. Хоружий [6], Н. Шліхта [7], Т.В. Лютий [8], А. В. Вихрущ [9], М.Б. Ценко [10] та ін. Академічне письмо тлумачиться як процес створення і оприлюднення наукового тексту, що передбачає доцільність використання можливостей сучасних інформаційних технологій, а також оволодіння основами академічної культури.

Іноземні дослідники [11] приділяють окреме значення практиці академічного письма для аспірантів, розглядаючи як центральним процесом для формування уявлення про них для академічної спільноти. Вони не встановили статистичної різниці при опитуванні між потребами здобувачів магістратури та аспірантів в академічному письмі, що не є позитивним, тому зроблено висновок, що до курсів академічного письма в програмах доктора філософії повинні висуватися високі вимоги як до більш конкретної навчальної програми, що базується на задоволенні цільових потреб здобувачів у більш високих вимогах до академічного письма найвищого рівня вищої освіти - доктора філософії.

Таблиця 1

Динаміка деяких мовних проблем у текстах анотацій дисертацій з права

Інші дослідники [12] намагалися розв'язати проблеми академічного письма, з яким стикаються аспіранти з інженерних наук. Покликаючись на кількісні та якісні дані, зібрані від 82 аспірантів і 24 викладачів інженерного факультету в трьох університетах Гонконгу, дослідження виявило основні відмінності між здобувачами та викладачами щодо проблем академічного письма, тому що основним занепокоєнням більшості аспірантів були проблеми на рівні речення, тоді як для більшості викладачів були проблеми на рівні дискурсу (тобто глобальні мовні особливості). Дослідження також показало, що деякі стратегії аспірантів для розв'язання завдань академічного письма не повністю відповідають очікуванням викладачів. Отже, запропоновано надавати певні моделі письма для аспірантів з інженерії, що, імовірно, буде корисним і для здобувачів доктора філософії з права.

Виклад основного матеріалу

Розвиток сучасного суспільства, упровадження в освітній процес головних принципів Болонського процесу, що відзначено в аналітичного звіту ЄС (2023) [13] щодо висновку Комісії Ради ЄС за заявкою України на членство в Європейському Союзі змушують заклади вищої освіти шукати більш ефективні, дієві, сучасні підходи до підготовки фахівців з права. Відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права» [3], Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу» [14], Закону України «Про науково-технічну діяльність» [15], Етичний кодекс ученого України [16], Бухарестської декларації етичних цінностей і принципів вищої освіти в Європі [17], Кодексу академічної доброчесності Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого [18] та інших документів нагальним є вдосконалення системи вищої освіти на засадах довіри, чесності та відповідального ставлення всіх учасників до наукового і навчального процесу - викладачів, здобувачів, фахівців.

Мовна і мовленнєва компетентність залишається важливою складовою для оформлення наукових результатів у дисертаційній роботі [19], проте розширюється сфера вимог до створення саме академічного тексту. Академічне письмо передбачає не лише добре володіння словом як одним із головних засобів професійної та наукової діяльності, а й набуття конкретних умінь і навичок щодо критичного мислення, спроможність віднаходити найбільш правильні мовні засоби для викладу теоретичних суджень, результатів наукового дослідження, уміти переконувати, аргументувати, висловлювати власні погляди, чітко викладати їх, формулювати власні думки, переконливо висловлювати нові ідеї, презентувати результати наукових пошуків у вигляді академічних текстів. Не менш важливим для здобувачів є створення якісного наукового продукту, що виражається в здатності презентувати текст відповідно до вимог наукової мови, норм сучасної української літературної мови, особливостей наукового стилю. Водночас академічний текст має бути відредагованим, дотримані всі технічні вимоги [20].

Відповідно до комунікаційного рівня Національної рамки класифікацій [21] другий рівень передбачає продукування деталізованих усних і письмових повідомлень, третій - продукування деталізованих усних і письмових повідомлень, зокрема у професійній діяльності, четвертий - продукування складних деталізованих усних і письмових повідомлень, зокрема у професійній діяльності або навчанні, восьмий (підготовка доктора філософії) - використання академічної української та іноземної мови у професійній діяльності та дослідженнях.

Досить важливою є вимога домогтися від здобувачів в академічному письмі правильно послуговуватися українською мовою на всіх її рівнях - лексичному, морфологічному, доречному вживанні мовних засобів залежно від стилю мовлення. Це потребує поглибленого та вдумливого вивчення мови та її застосування в процесі викладення результатів наукових досліджень.

Можна виділити два аспекти академічної культури: формальний (визначається законами, статутами, нормативно-правовими актами та ін.) та неформальний (визначається традиціями, звичками, стереотипами, неформальними практиками та ін.). Для здобувачів вищої освіти рівня доктора філософії потрібно вміти аналітично сприймати інформацію, навчитися розуміти структуру і цілісність академічного тексту, визначати складові елементи абзацу, швидко опрацьовували будь-які інформаційні дані, самостійно створювати базу для дослідження, використовуючи не лише можливості інформаційних мереж, а й власний досвід (експеримент) тощо.

Дієвим способом у володінні навиками академічного письма може бути написання власних оригінальних академічних текстів за наданими рекомендаціями та зразками, типовими мовними зворотами, усталеними словесними конструкціями тощо. Це стосується як культури підготовки фахівця загалом, так і мовленнєвої компетентності, зокрема, правників. Широко використовувані тестові форми перевірки загальної мовної освіти позбавлені такої досить важливої складової підготовки, як уміння комунікувати, у практичній діяльності демонструвати мовленнєву компетентність.

Важливим етапом у її вдосконаленні є аналіз мовних помилок, коментар із покликанням на конкретні норми мови. Отже, важливо створити такі умови навчання та наукової діяльності, щоб у здобувачів вищої освіти не було причин вдаватися до механічного копіювання тексту, привласнювати чужу інтелектуальну власність, не порушувати авторські права. Передусім важливо розуміти негативність таких явищ, знатися на законах, усвідомлювати міру відповідальності, дотримуватися культури писемного мовлення, академічної етики та доброчесності.

Академічне письмо дисертаційних робіт вимагає точності у викладі результатів, що досягається правильним слововживанням, логічною досконалістю, аргументованістю викладу, доказовістю, безособовим тоном у викладі матеріалу, уникненням емоційності та індивідуальних авторських рис.

Для реалізації поставленої мети щодо аналізу якості академічного письма проаналізовані анотації дисертацій здобувачів наукового ступеня доктора філософії з права в динаміці. На першому етапі використані для аналізу 5 анотацій дисертацій на здобуття кандидата або доктора юридичних наук зі спеціальності 12.00.07 з права Запорізького національного університету. Зроблений їх аналіз щодо потенційних напрямів удосконалення академічного письма: орфографії, пунктації, лексики, граматики і стилістики. Результати аналізу мовних проблем оприлюднені на конференції [20]. На другому етапі для аналізу залучені 4 анотації дисертацій доктора філософії зі спеціальності 081 - право, 293 - міжнародне право Навчально-наукового Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка із захистом 2022 року [22].

Як видно з таблиці 1, є коливання змін щодо якості академічного письма, яка загалом поліпшилася, але негативним результатом аналізу є те, що рівень орфографічних помилок збільшився удвічі, тим часом, навпаки лексична підготовка вдвічі поліпшилася. Стосовно знань норм пунктуації, граматики, то вони змін не зазнали. На першому етапі було відзначено як позитив те, що не було стилістичних помилок, так само і на другому етапі, хоча в одній роботі 2022 року було відзначено одну помилку. Це є свідченням того, що здобувачі загалом добре орієнтуються в синтаксисі української мови, зокрема в синтаксисі наукового стилю, що підтверджується в фаховому уживанні наукової лексики, правильній дефініції юридичних термінів, якісному причинно-наслідковому викладу матеріалу, використанні складносурядних і складнопідрядних речень з різними видами підрядності, що дає змогу більшій аргументації викладеного тощо. Варто також зауважити, що хоча академічне письмо здебільшого передбачає написання тексту, що є доказом і підтвердженням результатів наукового пошуку, оформлених як дисертація, проте лексичний рівень суттєво впливає на загальний науковий рівень роботи, розкриттю головної ідеї, переконливості в доведенні наукової новизни дослідження.

Щодо інших складових: орфографії, пунктуації та граматики, показники відхилень по роках є близькими. Те, що за окремим дисертаціями є суттєві відхилення, це свідчить про необхідність уважного ставлення до написання анотацій, а отже, і, мабуть, до всього тексту дисертаційної роботи, а також посилення контролю за науковою редакцією тексту як щодо вимог наукової мови, так і вправності в академічному письмі. Зокрема, спостерігається надуживання таких слів, як «відсутність», «існують», «автором запропоновано», «автором встановлено», «дисертаційне дослідження», «дисертантом дослідження підтримується» тощо. Так, уживання дієслова існує буде доречним, якщо це стосується істоти. Коли ж мовиться про абстрактне явище, факт, подію, предмети, тоді правильним буде вживання слів бути, є, наявні, відомі тощо.

Слова відсутній, відсутність передусім стосується також істот. Якщо мовиться про речі, факти, тоді потрібна заміна словами за браком, бракувати, немає, не бути, не надано тощо.

Плеоназм виявляється в повторенні чи синонімічному дублюванні лексем, наприклад, дисертаційне дослідження - приклад надлишковості, оскільки слово «дисертація» від лат. dissertation - дослідження, міркування, тому натомість правильним буде наукова праця, дослідження, наукова розвідка.

Для уникнення таких мовних вад потрібно вдосконалювати мовну компетентність, культуру мовлення, постійно звертатися до словників, довідників, наукових праць відомих мовознавців.

Висновки

Компетентність фахівців у галузі права щодо особливостей академічного письма, його структури та вимог до нього, мовної специфіки дозволить уникнути багатьох помилок у професійній сфері, сприятиме створенню якісного академічного тексту, слугуватиме доказом високої фахової культури, загальної професійної підготовки. Незважаючи на те, що процес мовленнєвої досконалості досить тривалий, потребує багато зусиль і часу, проте аргументованість, логічна побудова тексту, його довершеність, доказовість, дотримання як нової редакції Українського правопису загалом, так і норм мови, зокрема вимог наукового стилю української мови, дасть можливість досягти очікуваного результату, стати корисним широкому загалу споживачів наукових результатів.

Отже, досягнення високого рівня мовленнєвої компетентності науковців та фахівців у галузі права в академічному письмі є одним з важливих завдань, які потребує постійної уваги, неодмінного розв'язання на всіх її етапах освітнього процесу, найбільш посиленому на рівні здобування доктора філософії.

Подальші дослідження можуть стосуватися аналізу анотацій дисертацій в просторі і часі для порівняльного аналізу та визначення тенденцій з оцінки якості академічного письма.

Література

1. Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 р. № 1556-VII. Відомості Верховної Ради (ВВР). 2014, № 3738, ст. 2004. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1556-18#Text.

2. Батечко Н., Дурдас А. Академічна доброчесність в контексті європейських практик: досвід Франції. Неперервна професійна освіта: теорія і практика. 2019. № 3.С. 88-94. URL: https://doi. org/10.28925/1609-8595.2019.3.8894.

3. Про авторське право і суміжні права: Закон України від 23.12.1993 р. № 3792-XII. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1994, № 13, ст. 64. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/3792-12#Text.

4. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/995_004#Text.

5. Тимошенко Т. В., Гречихіна Н. В. Академічне письмо. Наукові записки: зб. наук. пр. 2009. Вип. 9. Кіровоград: КНТУ. С. 214-219.

6. Хоружий Г. Ф. Академічна культура: цінності та принципи вищої освіти. Тернопіль: Навчальна книга «Богдан», 2012. 320 с.

7. Шліхта Н., Шліхта І. Основи академічного письма: методичні рекомендації та програма курсу. Київ, 2016. 61 с.

8. Лютий Т. В. Академічне письмо та оприлюднення наукових результатів. Суми, 2018. URL: https://www. dropbox.com/s/63irdh9zfsfh6s9/04_LyutyyTV_Academic_Writing.pdf?dl=0.

9. Вихрущ А. В. Академічне письмо: структура і завдання. Медична освіта. 2021. № 1. С. 112-116.

10. Ценко М. Б. Формування комунікативної компетентності майбутніх юристів. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». 2014. № 4 (23). С. 41-49.

11. Юваяпан Ф., Білгінер Х. Визначення потреб аспірантів: перший крок курсів академічного письма. Журнал мовних та лінгвістичних досліджень. 2020. Т 16. №. 2. С. 595-611. URL: https://doi.org/10.17263/jns.759260.

12. Lin L. H. F., Morrison B. Challenges in academic writing: Perspectives of Engineering faculty and L2 postgraduate research students. English for Specific Purposes. 2021. Vol. 63. pp. 59-70. URL: https://doi.org/10.1016Aj. esp.2021.03.004.

13. Analytical Report following the Communication from the Commission to the European Parliament, the European Council and the Council Commission Opinion on Ukraine's application for membership of the European Union Brussels, 1.2.2023 SWD(2023) 30 final. URL: https://neighbourhood-enlargement.ec.europa.eu/system/files/2023-02/ SWD_2023_30_Ukraine.pdf.

14. Про наукову і науково-технічну експертизу: Закон України від 10.02.1995 р. № 51/95-ВР Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, № 9, ст. 56. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/51/95-%D0%B2%D1%80#Text.

15. Про наукову і науково-технічну діяльність: Закон України від 26.11.2015 р. № 848-VTII. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2016, № 3, ст. 25. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text.

16. Етичний кодекс ученого України: Схвалено Постановою загальних зборів НАН України 15.04.2009. № 2. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0002550-09#Text.

17. Бухарестська декларація етичних цінностей і принципів вищої освіти в Європі. URL: https://infopedia. su/18x1e73.html.

18. Кодекс академічної етики Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (в рамках проекту «Європейське право прав людини для університетів України та Молдови» Програми Еразмус - за фінансової підтримки ЄС). Харків, 2018. 10 с. URL: http://nauka.nlu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/08/kodeks_ academichnoyi_etyky.pdf.

19. Пивоваров В. М. Формування мовних компетентностей у гуманітарній складовій підготовки здобувачів наукового ступеня доктора філософії: Наукові записки Нац. ун-ту «Острозька академія»: Серія «Філологія». Острог: Вид-во НаУОА, 2018. Вип. І (69). Ч. 2. С. 87-91.

20. Пивоваров В. М. Мовленнєва компетентнтість фахівців у галузі права в академічному письмі. Сучасна філологія: теорія та практика: мат. Всеукр. наук.-практ. конф. 19 квітня 2022 року. м. Київ. С. 19-24.

21. Рівні Національної рамки кваліфікацій. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/nacionalna-ramka-kvalifikacij/rivninacionalnoyi-ramki-kvalifikacij^

22. Захисти докторів філософії: Науково-консультаційний центр Київського національного університету імені Тараса Шевченка. URL: http://scc.univ.kiev.ua/abstracts/phd/.

References

1. Law of Ukraine on higher education. (2014, July 1). Retrivered from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/155618#Text [in Ukrainian].

2. Batechko, N. & Durdas, A. (2019). Academic integrity in the context of European practices: France's experience. Neperervna profesiina osvita: teoriia i praktyka, 3, 88-94. https://doi.org/10.28925/1609-8595.2019.3.8894 [in Ukrainian].

3. Law of Ukraine on Higher Education, No. 1556-VII (2014, July 1). Retrivered from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/3792-12#Text [in Ukrainian].

4. Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. Retrivered from: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/995_004#Text [in Ukrainian].

5. Tymoshenko, T. V. & Hrechykhina, N. V. (2009). Academic writing. Naukovi zapysky: zb. nauk. pr., Issue 9, 214-219. Kirovohrad: KNTU [in Ukrainian].

6. Khoruzhyi, H. F. (2012). Academic Culture: Values and Principles of Higher Education. Ternopil: Navchalna knyha «Bohdan» [in Ukrainian].

7. Shlikhta, N. & Shlikhta, I. (2016). Fundamentals of Academic Writing: Methodical Recommendations and Course Program. Kyiv [in Ukrainian].

8. Liutyi, T. V (2018). Academic writing and publication of scientific results. Sumy. Retrivered from: https://www. dropbox.com/s/63irdh9zfsfh6s9/04_LyutyyTV_Academic_Writing.pdf?dl=0 [in Ukrainian].

9. Vykhrushch, A. V. (2021). Academic Scripture: Structure and Tasks. Medychna osvita, 1, 112-116 [in Ukrainian].

10. Tsenko, M. B. (2014). Formation of communicative competence of future lawyers. VisnykNatsionalnoho universytetu «Yurydychna akademiia Ukrainy imeni YaroslavaMudroho», 4 (23), 41-49 [in Ukrainian].

11. Yuvaiapan, F. & Bilhiner, Kh. (2020). Definition of Graduate Students: The first step of academic writing courses. Zhurnal movnykh ta linhvistychnykh doslidzhen, Vol 16, No. 2, 595-611. https://doi.org/10.17263/jns.759260 [in Ukrainian].

12. Lin, L. H. F. & Morrison, B. (2021). Challenges in academic writing: Perspectives of Engineering faculty and L2 postgraduate research students. English for Specific Purposes, Vol. 63, 59-70. https://doi.org/10.1016/j. esp.2021.03.004 [in Ukrainian].

13. Analytical Report following the Communication from the Commission to the European Parliament, the European Council and the Council Commission Opinion on Ukraine's application for membership of the European Union Brussels, 1.2.2023 SWD(2023) 30 final. Retrivered from: https://neighbourhood-enlargement.ec.europa.eu/system/ files/2023-02/SWD_2023_30_Ukraine.pdf.

14. Law of Ukraine on Scientific and Scientific-Technical Expertise, No. 51/95-VR (1995, February 10). Retrivered from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/51/95-%D0%B2%D1%80#Text [in Ukrainian].

15. Law of Ukraine on Scientific and Scientific-Technical Activities, No. 848-VIII (2015, November 26). Retrivered from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text [in Ukrainian]

16. Ethics Code of Scientist Ukraine: Approved by the Resolution of the General Meeting of NAS of Ukraine, No. 2 (2009, April 15). Retrivered from: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0002550-09#Text [in Ukrainian].

17. Bucharest Declaration of Ethical Values and Principles of Higher Education in Europe. Retrivered from: https:// infopedia.su/18x1e73.html [in Ukrainian].

18. Code of Academic Ethics of Yaroslav the Wise National Law University (within the framework of the project «European Law of Human Rights for Universities of Ukraine and Moldova» Erasmus - with EU financial support). (2018). Kharkiv. Retrivered from: http://nauka.nlu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/08/kodeks_ academichnoyi_etyky. pdf [in Ukrainian].

19. Pyvovarov, V. M. (2018). Formation of linguistic competences in the humanitarian component of training of the applicants of the Doctor of Philosophy of Scientific Degree: Naukovi zapysky Nats. un-tu «Ostrozka akademiia», Ser. «Filolohiia», Issue I (69), Part 2, 87-91. Ostroh: Vyd-vo NaUOA [in Ukrainian].

20. Pyvovarov, V. M. (2022). Speech competence of experts in the field of law in academic writing. Suchasna filolohiia: teoriia tapraktyka: Proceedigns of the International Sci.-Pract. Conference (pp. 19-24). Kyiv [in Ukrainian].

21. Levels of the National Qualifications framework. Retrivered from: https://mon.gov.ua/ua/osvita/nacionalna-ramkakvalifikacij/rivni-nacionalnoyi-ramki-kvalifikacij [in Ukrainian].

22. Defense of the scientific works of doctors of philosophy: Scientific and consulting center of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Retrivered from: http://scc.univ.kiev.ua/abstracts/phd/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru