Парадигма вербалізаторів категорійної опозиції віра / невіра
Вивчення функціонування парадигми вербалізаторів категорійної опозиції віра/невіра. Дослідження її статусу і особливостей в українськомовному узусі. Семантичні ознаки категорійних понять віра /невіра. Дослідження специфіки та значення біблійних концептів.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.01.2024 |
| Размер файла | 25,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Парадигма вербалізаторів категорійної опозиції віра / невіра
Решетняк О. О.
ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»
Швидка Н. В.
ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»
Стаття присвячена вивченню функціонуванню парадигми вербалізаторів категорійної опозиції віра / невіра. Досліджено її статус і особливості в українськомовному узусі. Серед біблійних концептів як репрезентантів загальнолюдських цінностей особливе місце посідає універсальна есхатологічна опозиція віра / невіра, оскільки функціює в концептосферах багатьох народів. Для українського етносу, який завжди був носієм високої духовності, значущим насамперед є і в подальшому буде морально-етичний код. Кодифікуючи інформацію про менталітет індивіда, морально-етичні норми соціуму, такі концепти моделюють поняттєво- особистісну лакуну суб'єкта концептуалізації. Такими субстанціями можна вважати семантичні ознаки категорійних понять віра /невіра. На сьогодні, коли триваєукраїнсьно-російська війна, постає нагальна потреба в чіткій структуризації маркерів дефініцій віра / невіра.
Ономасіологічний напрям дослідження номінативних одиниць зумовлює виявлення основних значень концептуальної бінарми віра / невіра, окреслення міжконцептуальної конекції, у системі якої вони функціюють. Неоднозначне наповнення значення біблійних концептів дещо компенсує їх здатність оприявлювати свою семантику завдяки системі символем з антропо- німними компонентами. Мовні вербалізатори концепту віра є маркерами меліоративного оцінювання біблійних образів, які декларують позитивний модус. Мовні вербалізатори концепту невіра як компонента бінарми віра / невіра є маркерами пейоративного оцінювання біблійних образів. Поєднання номінативної та концептуальної функцій спричинене нівелюванням предметної номінації, підпорядкуванням її певного значення концептуальному змісту, водночас предметне позначення уточнює вербалізоване наповнення концепту завдяки метафоризації.
Ключові слова: символема, вірбалізатори, віра, невіра, пейоративне та меліоративне оцінювання. символема вірбалізатор віра пейоративний
Reshetniak O. O., Shvydka N. V. THE PARADIGM OF VERBALIZERS
OF THE CATEGORICAL OPPOSITION BELIEF / UNBELIEF
The article is devoted to the study of the functioning of the paradigm of verbalizers of the categorical opposition belief / unbelief. The authors have been studied the status and features of this opposition in the Ukrainian-speaking usage. Among biblical concepts as representatives of universal human values, the universal eschatological opposition belief/ unbelief occupies a special place, as it functions in the conceptual spheres of many nations. For the Ukrainian ethnic group, which has always been a carrier of high spirituality, the moral and ethical code is and will continue to be significant. Codifying information about an individual's mentality, moral and ethical norms of society, such concepts model the conceptual and personal lacuna of the subject of conceptualization. Such substances can be considered as semantic features of the categorical concepts of belief / unbelief. Today, when the Ukrainian-Russian war continues, there is an urgent need for a clear structuring of the markers of the definitions of belief/ unbelief
The onomasiological aspect of the study of nominative units determines the identification of the main meanings of the conceptual binary belief/ unbelief, the outline of the inter-conceptual connection in the system of which theyfunction. The ambiguous content of the meaning of biblical concepts somewhat compensates their ability to manifest their semantics because of the symbol system with anthroponymic components. Linguistic verbalizers of the concept offaith are markers of meliorative evaluation of biblical images that declare a positive mode. Linguistic verbalizers of the concept of unbelief as a component of the binary belief / unbelief are markers of pejorative evaluation of biblical images. The combination of nominative and conceptual functions is caused by the leveling of the subject nomination, subordinating its certain meaning to the conceptual content, while the subject designation clarifies the verbal content of the concept because of metaphorization.
Key words: symboleme, verbalizers, belief, disbelief, pejorative and meliorative evaluation.
Постановка проблеми
Серед біблійних концептів як репрезентантів загальнолюдських цінностей особливе місце посідає універсальна есхатологічна опозиція віра / невіра, оскільки функціює в концептосферах багатьох народів. Для українського етносу, який завжди був носієм високої духовності, значущим насамперед є морально- етичний код. Кодифікуючи інформацію про менталітет індивіда, морально-етичні норми соціуму, такі концепти моделюють поняттєво-особистісну лакуну суб'єкта концептуалізації. Такими субстанціями можна вважати семантичні ознаки категорійних понять віра / невіра.
Аналіз останніх досліджень
Лінгвокультурні концепти неодноразово були об'єктом наукових студій М. Алефіренка, О. Близнюка, І. Голубо- вської, О. Задорожньої, В. Карасика, В. Коно- ненка, В. Маслової, П. Мацькова, А. Пікалової, О. Селіванової, О. Цапок, В. Яковлєвої та ін. Систематизації та науковому аналізу української фразеології присвятили праці Г. Бурдіна, І. Вудвуд, М. Демський, Л. Запорожець, А. Коваль, В. Кононенко, О. Куцик, Т Мороз, Л. Ткач, Л. Шевченко та ін. Науковці концепт визначають як умовну ментальну одиницю, спрямовану на комплексне дослідження мови, свідомості й культури. На сьогодні ще є нагальною потреба концептуально-семіотичного осмислення домінантних універсальних концептів як сегментів українськомовної картини світу, здійснюваного на підґрунті порівняльної інтерпретації в біблійному й лінгвістичному дискурсах для з'ясування прототипних, стереотипних й асоціативних значень.
Метою статті є дослідження умов функцію- вання парадигми вербалізаторів категорійної опозиції віра / невіра в українському узусі. Зазначена мета передбачає розв'язання таких завдань: 1) виявити біблійні репрезентанти зазначеної опозиції; 2) окреслити категоріальну парадигму вербаліза- торів категорійної опозиції віра / невіра в українському узусі; 3) виокремити семантичні різновиди фразеологізмів, що репрезентують категорійну опозицію віра / невіра в українському узусі.
Виклад основного матеріалу
Абстрактній лексиці звичайно притаманна антонімія, оскільки вона зумовлена поляризацією певного семантичного простору. Абсолютним антонімом поняття віра є номен невіра, який у лексикографії потрактовують як: „1. Відсутність віри, упевненості, переконаності в чому-небудь. 2. Недовірлива, маловірна людина. 3. Нехристиянин або той, хто не вірує в Бога; безбожник. Невірний.
1. Непостійний, нетвердий у поглядах, стосунках з ким-небудь; який порушує вірність; зрадливий.
2. Який викликає сумнів, недовір'я; оманливий, ненадійний... 6. Який не довіряє іншим; схильний до недовір'я. 7. Який визнає іншу у порівнянні з ким-небудь релігію” [5, с. 265-266].
Сукупність символьних значень окреслених біблійних антропонімів у структурі фразеологізмів може бути менш виразною, визначення мотивувальної бази стійкого звороту, її семантичної організації виявляє домінантну ознаку символеми й водночас перетворює на концептуальне узагальнення. Зміст концепту віра визначають не лише асоціативні зв'язки з іншими концептами, а й опозиційні відношення щодо категорії невіра. Таку опозицію насамперед вияскравлює фразеологізована символема Каїн і Авель - убивця і його жертва. Прототипи й концепт єднає відповідна семема, переосмислення якої демонструє така семантична прогресія - до семеми невіра: Каїн -> маловір'я -> бездуховність -> гріх -> злочин -> убивця; до семеми віра: Авель -> міцна віра -> любов до Творця -> праведність -> невинна жертва.
Ономасіологічний напрям дослідження номінативних одиниць зумовлює виявлення основних значень концептуальної бінарми віра / невіра, окреслення міжконцептуальної конекції, у системі якої вони функціюють, це й зумовлює аналіз процесу формування концепту від первинних уявлень до цілісного образу, до сформованого поняття, зрештою - до власне концепту. Такий аналіз передбачає з'ясування внутрішньої форми домінантних біблійних символем із семами віра/ невіра, тобто визначення їхніх етимонів.
Неоднозначне наповнення значення біблійних концептів дещо компенсує їх здатність оприявлю- вати свою семантику завдяки системі символем з антропонімними компонентами. Мовні верба- лізатори концепту віра є маркерами меліоративного оцінювання біблійних образів, які декларують позитивний модус. Біблійний концепт віра залучає до конфігурації певні прецедентні оніми: Авель, Єремія, Давид, Ной, Йов, Лазар, апостол Павло, Марія Магдалина тощо (табл. 1).
Отже, виокремлені одиниці з антропонімним компонентом вважаємо маркерами сакрального концепту віра. Фразеологізовані символеми, попри різне поняттєве наповнення цього концепту, репрезентують тотожну біблійній (символьній) семантику, оскільки такі одиниці маніфестують універсальні духовні поняття.
Серед окреслених вербалізаторів концепту віра, які зазнали вторинного переосмислення й залучені до фразеологічної площини із трансформованим значенням, заслуговують на увагу біблійні символеми Давид і Голіаф та Марія Магдалина. Абстрактній типізації біблійних концептів через неможливість чіткого уявлення про них притаманні певні стадії переосмислення, які опри- явлюють гносеологічну метафоричність як підґрунтя „картування” світу за принципом аналогії, що сприяє концептуалізації абстрактних понять завдяки проектуванню емпіричних уявлень соціуму. У символемі Давид і Голіаф констатуємо наявність нових семантичних нашарувань на основний зміст біблійного концепту, які дещо обмежують її сакральне символьне значення. У біблійному дискурсі така одиниця акцентує на беззаперечній перемозі розуму, відваги і віри в Бога над грубою силою, неправдою, гріхом, оскільки боротьба добра і зла - це „війна Господа”.
Когнітивне семантичне моделювання розв'язує проблему залежності мовного значення від пізнавального досвіду індивіда, спроєктованого на мовний рівень. Образність Марії Магдалини - одна з найсуперечливіших у біблійній картині світу. За євангельською оповіддю, Марія із Магдали не була розпусницею, натомість - вона впливова, багата жінка. Після зцілення від страшної недуги Ісусом (Лк. 8: 2) стала послідовницею вчення Месії, жінкою-мироносицею (Мр. 15: 40-41; Лк. 8: 3). Перебування біля Христового гробу є доказом її щирої віри в обраність Учителя, лише завдяки якій вона стала свідком події, що змінила світову історію. Марія є носієм Святого Світла, що береже християн від експансії сил зла. Символема Марія Магдалина в біблійному дискурсі є маркером жінки-праведниці, актуалізує позитивну семантику: духовна досконалість, міцна християнська віра, місіонерство; фразеологічна ж одиниця функціює зі зміненою семантикою, маніфестує негативну конотацію, антропонім як складник фраземи оприявлює протилежні риси денотата: акцентовано на гріху та каятті. Неонімний компонент спричинив затемнення внутрішньої форми, повністю нівелював біблійну символіку, актуалізуючи сему блудниця, що кається в гріхах; саме таке образно-символьне уявлення є ідіоматичним асоціатом. Отже, біблійну інтегральну сему віра трансформовано в сему гріх.
Таблиця 1 Біблійні вербалізатори концепту віра
|
Символема |
Прототип |
Символьне значення |
Фразеологічне значення |
|
|
віра Авеля |
перший мученик, праведник (Мт. 23: 35) |
людина, що акумулювала стійку віру в Бога, прообраз Ісуса Христа |
прагнення до духовної досконалості, праведності, до життя в гармонії [4, с. 168] |
|
|
угодна Богові жертва Авеля (жертва Авеля) |
„Вірою Авель приніс жертву кращу...” (1 М. 4: 4; 1 Ів. 3: 21) |
жертва з чистими помислами; символ Агнця Божого |
любов до Господа, міцна, непохитна віра [9, с. 183] |
|
|
Ноїв ковчег |
„.. наповнилась земля насильством. І ось я винищу їх із землі.” (1 М. 6: 13), окрім Ноя за його міцну віру |
засіб порятунку, наданий Богом |
надійний притулок від негоди чи злигоднів; переповнене різними людьми приміщення [2,с. 33] або засіб порятунку |
|
|
Йосип (Іосиф) Прекрасний |
улюблений син Якова й Рахілі, молодий, вродливий, богобоязний; його брати через заздрість продали в єгипетський полон, але він, попри всі випробування, не втратив непохитну віру (1 М. 37, 39) |
символ не лише красивої, а й цнотливої людини з непохитною вірою в Бога |
красивий цнотливий юнак [2, с. 47] |
|
|
праведний (багатостраждальний) Іов (Йов) |
старозаповітний праведник, віру якого Бог дозволив сатані випробувати на непохитність (Йов 2-14, 17-42) |
випробування праведника на міцну віру |
про людину, що пережила багато лих, випробувань, але сприймала їх як належне; символ трагічної і водночас життєстверджувальної особистості [2, с. 102] |
|
|
невже і Саул у пророках? |
перший цар Ізраїльський, помазаний Богом як володар, аби врятувати ізраїльтян від філістимлян (1 Сам. 10: 5-11) |
подив від несподіваної зміни духовної позиції |
людина не на своєму місці; зміна поглядів [9, с. 29] |
|
|
плач (скорбота) Єремії |
пророк, який упродовж тривалого часу звинувачував свій народ у відступництві від Бога, пророкуючи вавилонський полон і руйнування Єрусалимського храму як Божу кару (Плач 1-5) |
провісник грізних пророцтв, символ туги за духовною величчю праведної людини |
скорбота над загибеллю великої справи [2, с. 131]; символ справедливості [9, с. 83] |
|
|
Давид і Голіаф |
беззбройний юнак перемагає Ім'ям Господа велетня Голіафа: „Ги йдеш на мене з мечем і списом та ратищем, а я йду на тебе в Ім'я Господа.” (1 Сам. 17: 42-51) |
сподівання на Бога як Всемогутній захист; рятівна сила віри |
неспівмірність порівнюваного [2, с. 92] |
|
|
воскресіння Лазаря |
„.не на смерть ця недуга, а на Божу славу. як будеш ти вірувати, - славу Божу побачиш” (Ів. 11: 4, 40) |
воскресіння як винагорода за непохитну віру |
відновлення чогось старого, забутого; оновлення після духовного занепаду; одужання після хвороби [2, с. 262; 10, с. 147] |
|
|
перетворити Савла в Павла |
учень Христа, що перед апостольським служінням брав участь у переслідуваннях перших християн (Дії 8, 9) |
несподівана трансформація абсолютної невіри на віру |
різка зміна переконань; проповідник [9, с. 326; 2, с. 181] |
|
|
Марія Магдалина |
впливова жінка „з місцевості Магдала”, зцілена Ісусом, одна з Його вірних послідовниць, що була відзначена можливістю першою побачити воскреслого Божого Сина (Лк. 8: 2; Мр. 16: 9) |
символ новонаверненої людини; макросимвол Церкви, поширеної на ввесь європейський континуум |
жінка легкої поведінки, навернена на шлях чесного життя [2, с. 253]; повія, що визнала свій порок і щиро в ньому покаялася [9, с. 262] |
Мовні вербалізатори концепту невіра як компонента бінарми віра / невіра є маркерами пейоративного оцінювання біблійних образів: Єва, Лотова дружина, Хома, фараон єгипетський, Нім- род як фундатор будівництва вавилонської вежі, сини Ізраїлеві, покарані вавилонським полоном тощо (табл. 2).
Таблиця 2
Імпліцитні вербалізатори біблійного концепту невіра
|
Символема |
Прототип |
Символьне значення |
Фразеологічне значення |
|
|
праматір Єва |
перша людина, яка не повірила Богу, піддавшись спокусі сатани, що призвело до втрати всіма нащадками змоги життя вічного (1 М. 3) |
жінка, яку легко спокусити |
про типові риси характеру чи поведінки, властиві всім жінкам [2, с. 20] |
|
|
Лотова дружина |
.... .Та коли ринув із небес на Содом і Гоморру вогненний сірчаний дощ, дружина Лотова не витерпіла, жіноча цікавість перемогла ангольську заборону - і вона оглянулася. Та й перетворилася на соляний стовп” [10, с. 164] |
довіра Богові в будь- яких Його рішеннях, попри власні сумніви |
непорушність, здивування, остовпіння від жаху [6, с. 349; 2, с. 42]. |
|
|
кари єгипетські |
невіра фараона в існування Бога іудеїв, що призвела до жахливих наслідків (2 М. 7-12) |
покарання за ідолопоклоніння, вперту відмову від віри в Господа |
нестерпне тяжке покарання, стихійне лихо [6, с. 47] |
|
|
вавилонська вежа |
будівництво нащадками Хама під керівництвом Німрода великого храмового комплексу, центру світового жрецтва (1 М. 11: 4) |
символ відступництва від Бога |
справа, яка не буде повністю завершеною [6, с. 18] |
|
|
вавилонський полон |
замість „уповання на Всевишнього”, іудеї сповідували фальшиві релігії, за що їх було покарано тривалим полоном у Вавилоні (Дан. 7-12) |
Боже покарання іудеїв за зраду, невіру та ідолопоклоніння |
рабство, неволя [2, с. 53]; кара божа, господня, вислів незадоволення [6, с. 364] |
|
|
Хома невірний (невірячий) |
апостол Хома, який не повірив повідомленню про воскресіння Христа (Ів. 20: 24-29) |
людина, яка критично ставиться до неперевірених фактів дійсності |
людина, що сумнівається в тому, що є істиною для інших [2, с. 175]; про людей, які вперто не вірять будь-чому, поки не переконаються на власні очі [6, с. 366] |
Отже, зазначені символеми з антропонімним і топонімним компонентами маркують біблійний концепт невіра. Такі ознаки, як недотримання заповідей Бога, тобто невіра в Нього, духовна та моральна недосконалість актуалізовані як показники гріховності. Поєднання номінативної та концептуальної функцій спричинене нівелюванням предметної номінації, підпорядкуванням її певного значення концептуальному змісту, водночас предметне позначення уточнює верба- лізоване наповнення концепту завдяки метафоризації. Метафора не створює концептів особливого виду, вона формує, з'ясовує і виражає один концепт через інший, через його ім'я за певною моделлю взаємодії.
У проаналізованих символемах як вербалізато- рах концепту невіра наявна схожість символьного біблійного та фразеологічного значень. Проте сталій сполуці Хома невірний (невірячий) притаманне неоднозначне оцінювання, зумовлене експлікаціо- налом невірний, що виявляє затемнення внутрішньої форми (а відтак і значне напруження й експресивність), яке виникає завдяки поєднанню етимологічного й архаїчного значень неонімного компонента невірний - „невпевнений у вірі, хибкий, той, що сумнівається, маловірний” [6, с. 508] і його актуальної семантики - „той, якому не можна вірити, довіряти, хто зраджує свій обов'язок, підступний” [2, с. 70]. На думку теологів, історія апостола Хоми - це історія християнської церкви і людства загалом, що завжди переживали часи невіри, слабодухості, сумнівів. Архаїчний компонент нівелює символьну образність, сублімуючи її на прозоріший у семантиці інваріант невірячий. Особливістю названих символем є прозорість у з'ясуванні внутрішньої форми за біблійним контекстом, у якому сформовано оцінний компонент концептуального значення.
Висновки й перспективи подальших розвідок
Аналіз сталих мовних сполук, які сформувалися за біблійного й мовного контекстів, потребує не лише оперування певними лінгвістичними процесами, а й застосування відповідних знань з історії, біблієзнавства й культури. Семантична мотивація таких одиниць є надбанням народної філософії, етики й естетики. Вербалізуючись у мовному дискурсі, вони експлікують лексичну взаємодію архетипних, асоціативних і стереотипних уявлень українського етносу. Тому вважаємо перспективним системний лінгвокультурогічний аналіз провідних концептів, що сприятиме відтворенню цілісної українськомовної картини світу.
Список літератури:
1. Біблія, або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту; [переклад проф. Івана Огієнка]. К. : Українське Біблійне Товариство, 2002. 1375 с.
2. Коваль А. П. Спочатку було Слово : Крилаті вислови біблійного походження в українській мові. К. : Либідь, 2001. 312 с.
3. Кононенко В. І. Концепт і символ: лінгвокультурологічний аспект // Мова. Людина. Світ: До 70-річчя професора М. Кочергана : зб. наук. статей. К. : Вид. центр КНЛУ, 2006. С. 157-162.
4. Решетняк О. О. Символема як один із репрезентантів біблійної картини світу. Вісник Дніпропетровського університету. Дніпропетровськ : Видавництво Дніпропетровського національного університету, 2013. Вип. 19. Т 3/1. № 11. С. 163-169. (Серія „Мовознавство”).
5. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. К. : Наукова думка, 1974. Т V 840 с.
6. Словник фразеологізмів української мови / [уклад. В. М. Білоноженко, І. С. Гнатюк, В. В. Дятчук та ін.]. К. : Наукова думка, 2003. 1104 с.
7. Решетняк О. О. Парадигма біблійних символів з онімним компонентом в українській лінгвокультурі : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01. Слов'янськ, 2015. 258 с.
8. Ужченко В. Д. Фразеосемантичні лінії однієї „делікатної” варіантно-синонімічної групи. Учені записки Таврійського ун-ту ім. В. І. Вернадського. Серія „Філологія”. Т 20 (59). № 6. 2007 р. С. 254-263.
9. Фразеологічний словник української мови: у 2 кн. К.: Наук. думка, 1993. Кн. 1. 528 с., Кн. 2. 984 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аналіз семантико-етимологічної зміни наповнення концепту "віра", здійснений на матеріалі англійської, української та французької мов. Аналіз етимологічного розвитку концепту, спільних та відмінних рис семантичної зміни в історичній ретроспективі.
статья [35,1 K], добавлен 19.09.2017Роль імені в давньоєврейській мові. Асоціативно-семантичні лінії в імені Ісус Христос. Лексеми на позначення віри, їх кількість у текстах Нового Заповіту. Аналіз імені Первосвященик. Вираз "Ісус як Цар". Лінгвістична інтерпретація найменування Христос.
реферат [22,0 K], добавлен 29.01.2014Дослідження англійських та українських дієслівних парадигм. Семантичні особливості складносурядних речень в українській мові і англійському перекладі роману "Коханець леді Чаттерлі". Аналіз семантико-стилістичних особливостей поліпредикативних речень.
дипломная работа [93,7 K], добавлен 08.09.2011Основні принципи класифікації паремій. Життя та смерть у мовній культурі світу українців. Особливості розгортання простору й часу. Структурний аспект пареміологічних одиниць української мови на позначення бінарної опозиції концептів життя/смерть.
курсовая работа [62,3 K], добавлен 23.10.2015Лінгвістичні та екстралінгвістичні основи дослідження пареміології. Способи й засоби, лінгвокультурологічні особливості семантичної репрезентації опозиції життя/смерть у пареміях української мови. Лексеми часових параметрів як складники паремій.
курсовая работа [84,0 K], добавлен 23.10.2015Визначення поняття та класифікація словотворення в сучасному мовознавстві. Синтаксичні способи будови слів в англійській мові, використання скорочень, метафор та новотворів. Дослідження парадигми в мовознавстві та основні вимоги до рекламної лексики.
дипломная работа [97,3 K], добавлен 07.11.2010База дослідження концептів в англійській мові. Дослідження когнітивної лінгвістики, структура та типологія концептів. Основні напрями концептуального аналізу лексики. Аналіз та визначення структури концепту "national park", його етимологія та дефініція.
курсовая работа [140,2 K], добавлен 30.04.2013Визначення та характеристика основних особливостей успішного та хибного провокатора. Вивчення результату мовленнєвих дій успішного провокатора, яким є досягнення комунікативної мети. Дослідження й аналіз антропоцентричної парадигми сучасної лінгвістики.
статья [26,0 K], добавлен 31.08.2017Визначення фразеології в сучасному мовознавстві. Існуючі підходи щодо принципів класифікації фразеологічних одиниць. Дослідження змістових особливостей і стилістичного значення зоофразеологізмів в англійській мові, їх семантичних та прагматичних аспектів.
курсовая работа [262,2 K], добавлен 18.12.2021Поняття фразеологічної одиниці; історія вивчення української фразеології. Дослідження утворення фразеологізмів: джерела, ознаки, лексико-семантична структура, форма та функціонування фразеологічних одиниць; класифікація фразеологізмів зі словом око/очі.
курсовая работа [41,5 K], добавлен 26.02.2012Дослідження німецької фразеології в германістиці та українському мовознавстві. Поняття внутрішньої форми фразеологізму. Семантичні особливості фразеологізмів. Семантичні групи німецьких фразеологізмів з компонентом заперечення та специфіка їх уживання.
курсовая работа [44,9 K], добавлен 17.01.2013Розвиток та становлення когнітивної лінгвістики. Аналіз поняття концепту, фрейму, сценарію, стереотипу та скрипу. Визначення смислового наповнення концептів любов і кохання. Особливості їх концептуалізації у свідомості носіїв української мови та культури.
курсовая работа [89,9 K], добавлен 25.02.2013Проблема реальності фонеми. Функціональний аспект звуків мовлення. Поняття фонеми. Диференційні та інтегральні ознаки фонем. Універсальна система диференціальних ознак. Фонологічні опозиції в системі фонем. Фонематична підсистема мови.
реферат [20,6 K], добавлен 17.01.2007Вивчення способів утворення та особливостей функціонування скорочень в сучасній англійській мові. Дослідження абревіатур, що найчастіше використовуються в англомовній пресі. Правила укладання та вживання абревіатур. Проблеми, які виникають при перекладі.
курсовая работа [54,4 K], добавлен 08.12.2013Дослідження граматичних особливостей та функціональних характеристик синтаксичних конструкцій зі звертаннями у поетичному тексті. Реалізація звертання як компонента комунікативного акту. Аналіз статусу номінацій адресата мовлення у структурі висловлення.
дипломная работа [141,6 K], добавлен 19.09.2014Дослідження лінгвістики англійської мови. Опис і визначення таких понять як слово, зміна значення слова, полісемія, контекст. Використання цих одиниць при перекладі багатозначних слів на прикладі добутків відомих англійських і американських письменників.
курсовая работа [63,4 K], добавлен 14.06.2011Вивчення особливостей звукової будови української мови. Виявлення комбінаторних та позиційних алофонів фонеми. Аналіз типів губної артикуляції дикторів. Застосуванням прийомів осцилографування та спектрометрування при проведенні фонетичного дослідження.
статья [996,4 K], добавлен 22.02.2018Теоретичні засади лінгвістичного дослідження вербальних засобів представлення концептів. Вербальний символ та його функціонування. Аналіз статей про образ України в англомовній пресі. Невербальні компоненти спілкування. Засоби вербалізації образу.
курсовая работа [68,1 K], добавлен 13.09.2015Історія розвитку, основні завдання і характеристика семантики як розділу мовознавчої науки. Вивчення структурних і функціональних особливостей розмовного стилю англійської мови. Розкриття лексико-синтаксичної специфіки розмовної англійської мови.
курсовая работа [46,8 K], добавлен 10.02.2014Звук і значення: теорія питання, історія вивчення, сучасний стан та перспективи. Опис методики та етапів роботи дослідження кольорової картини тексту та підтексту. Дослідження звукового складу віршів А. Ахматової з точки зору кольорофоносемантики.
курсовая работа [60,2 K], добавлен 18.05.2015
