Метафорична концептуалізація війни в американському медіадискурсі (на матеріалі статей про російсько-українську війну)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Метафорична концептуалізація війни в американському медіадискурсі (на матеріалі статей про російсько-українську війну)

Ницполь В.І.,

кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов і перекладу

Анотація

Статтю присвячено дослідженню метафоричної концептуалізації війни в американському медіадискурсі. Концептуальна метафора є важливою ланкою в галузі когнітивної лінгвістики, оскільки вона дає змогу зрозуміти те, як люди сприймають світ, через їхні висловлювання. Уже більше року світові видання приділяють велику увагу російсько-українській війні, тому необхідно проаналізувати те, як ця війна висвітлюється в засобах масової інформації. Матеріалом дослідження слугували статті, присвячені проблемі російсько-української війни, у таких популярних американських інтернет-виданнях, як «TheWashingtonPost», «TheNewYorkTimes» та «TheUSAToday».

Методологічною базою для практичного аналізу стала теорія концептуальної метафори (Дж. Лакофф, М. Джонсон). Як провідні методи дослідження були використані концептуальний аналіз, компонентний аналіз та моделювання (коли різні моделі були розроблені у вигляді концептуальних метафор, де одне поняття розкривалося через певну ознаку іншого).

У статті систематизовано теоретичну базу досліджень концептуальних метафор на основі праць відомих зарубіжних та українських мовознавців, а також розглянуто класифікації концептуальних метафор. Проаналізовано метафоричну концептуалізацію російсько - української війни в американському медійному просторі та виявлено, що найпродуктивнішими є структурні метафори, серед яких - WARISCRIME, WARISDAMAGE, WARISECONOMY, WARISALIE, WARISHUNGER, WARISAGAME, WARISTHEATRE, WARISADISEASE, WARISAROADта WARISCOMMUNICATION. Виокремлено також онтологічну метафору WARISACONTAINER, що вказує на обмеженість війни, та орієнтаційну UKRAINEISUPANDRUSSIAISDOWN, яка свідчить про те, що на просторовій осі Україна стоїть вище, ніж росія.

Ключові слова: концептуальна метафора, вихідний домен, цільовий домен, структурна метафора, онтологічна метафора, орієнтаційна метафора.

Abstract

Metaphorical conceptualization of war in american media discourse (based on articles on Russian-Ukrainian war)

Nytspol V.I.

PhD in Philology

Associate Professor at the Department of Foreign Languages and Translation, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University

The article is devoted to the study of the metaphorical conceptualization of war in the American media discourse. Conceptual metaphor is an important unit in the field of cognitive linguistics because it provides insight into how people perceive the world through their utterances. For more than a year, world publications have been paying a lot of attention to the Russian-Ukrainian war, and therefore it is necessary to analyze how this war is covered in the mass media. Articles devoted to the problem of the Russian-Ukrainian war in such popular American online publications as «The Washington Post», «The New York Times», and «The USA Today» were chosen as the research material. The theory of conceptual metaphor (J. Lakoff, M. Johnson) became the methodological base for practical analysis. Among the research methods, the following were used the method of conceptual analysis, component analysis and the method of various simulations (when the models were developed in the form of conceptual metaphors, where one concept was revealed through a certain feature of another).

The article systematizes the theoretical researches on conceptual metaphors based on the works of famous foreign and Ukrainian researchers. Findings show that the most numerous conceptual metaphor of Russian-Ukrainian war is structural one, which is represented by the following metaphors: WAR IS CRIME, WAR IS DAMAGE, WAR IS ECONOMY, WAR IS A LIE, WAR IS HUNGER, WAR IS A GAME, WAR IS THEATER, WAR IS A DISEASE, WAR IS A ROAD and WAR IS COMMUNICATION. There were also singled out such metaphors as ontological metaphor WAR IS A CONTAINER, which indicates the limitations of war, and the orientation metaphor UKRAINE IS UP AND RUSSIA IS DOWN, which shows that Ukraine is higher than Russia on the spatial axis.

Key words: conceptual metaphor, source domain, target domain, structural metaphor, ontological metaphor, orientational metaphor.

Основна частина

Тривалий час метафору вивчали лише як стилістичний засіб, проте згодом вона набула нової якості в когнітивній лінгвістиці та стала трактуватися як засіб пізнання. Дж. Лакофф та М. Джонсон стверджують, що концептуальна метафора - це ментальний феномен, який показує «розуміння одного домену через засоби іншого» (Lakoff& Johnson, 1980: 112). Українська лінгвістка С. Жаботинська зазначає, що в концептуальних метафорах є співвідношення не лише між окремими одиничними концептами, а й між широкими змістовими сферами, які можуть включати різні споріднені концепти (Жаботинская, 2013: 48). Я. Бистров пропонує збільшити гнучкість концептуальної метафори завдяки фрактальним струк - турам, подібним до тих, які використовуються в синергетеці. Такі структури перетворюють концептуальну метафору зі «способу одноразової фіксації знання» на «спосіб змінної символізації реальності у свідомості» (Бистров, 2014: 80). Такий міждисциплінарний підхід показує багатогранність концептуальних метафор і необхідність їх системного вивчення.

Метою дослідження є вивчення метафоричної концептуалізації російсько-української війни в американському медійному дискурсі. Актуальність статті зумовлена тим, що російсько-українська війна вже більше року залишається на перших шпальтах американських засобів масової інформації та потребує лінгвістичного дослідження того, як саме вона висвітлюється та як може сприйматися читачами, що стає можливим за умови використання концептуальної метафори.

Матеріалом дослідження слугували статті, присвячені проблемі російсько-української війни, у таких популярних американських інтернет-ви - даннях, як «TheWashingtonPost», «TheNewYorkTimes» та «TheUSAToday». З кожного джерела було вибрано по 5 статей, які висвітлювали події війни в Україні.

Методологічною базою для практичного аналізу стала теорія концептуальної метафори, розроблювана Дж. Лакоффом та М. Джонсоном. Згідно із цієї теорією концептуальна метафора складається з двох концептуальних доменів: вихідного домена, який представляє саму метафору, і цільового домена, який її пояснює. Вихідний домен складається з набору літеральних атрибутів, зв'язків і процесів, які семантично пов'язані та зберігаються разом. Цільовий домен часто може бути абстрактним і структурно схожим на вихідний домен через метафоричний зв'язок. Систематичний набір зв'язків між вихідним і цільовим доменами називається мапуванням, коли одне поняття може набувати особливостей іншого (Lakoff& Johnson, 1980: 74-80).

У статті також використана класифікація концептуальних метафор Дж. Лакоффа й М. Джонсона, яка вміщує структурні, онтологічні та орі - єнтаційні концептуальні метафори, де структурні метафори організовують одне поняття в термінах іншого, онтологічні метафори виражають абстрактні поняття та ідеї як субстанцію, механізм чи людину, а орієнтаційні метафори пояснюють поняття через його просторове розташування (Lakoff& Johnson, 1980: 167). М. Фабішак поділяє концептуальні метафори відповідно до їхньої структури на абзацно структуровані та ізольовані метафори, де перші включають метафори, що організовані не просто в речення, а в більші частини тексту (один або більше абзаців), а другі «становлять окремі випадки в конкретному тексті» (Fabizsak, 2007: 112-113) і з'являються крізь текст знову й знову. Під час вивчення концептуальних метафор російсько-української війни ми будемо використовувати обидві класифікації.

Медійний дискурс є багатим джерелом для дослідження концептуальної метафори. З. Кьо - вечес у процесі вивчення різних форм медій - ного дискурсу, наприклад дискурсу журналістів, реклами, заголовків, зображень, зазначив, що концептуальні метафори можуть структурувати медіадискурс інтертекстуально та внутрішньо - текстово (Kovecses, 2018: 130). К. Гарт також звертає увагу на інтертекстуальність у процесі дослідження концептуальних метафор страйку британських шахтарів. Він пояснює інтертекстуальність як «присвоєння або натяк на попередні тексти, лінгвістичні й візуальні, з метою виявлення меж для розуміння ситуацій, описаних або зображених у поточному тексті» (Hart, 2017: 25). К. Гарт також зазначає, що коли описані тексти належать до інших фреймів, ніж цільова ситуація, то інтертекстуальність стає багатим джерелом для метафоричної інтерпретації.

Ю. Великорода та О. Мороз досліджували інтертекстуальність із позиції реципієнта та з'ясували, що цей феномен упізнає більшість учасників їхнього експерименту, які читають статті із журналу «Times» (Velykoroda& Moroz, 2021: 78). Це доводить, що медіадискурс є продуктивним для інтертекстуальних метафор.

Як провідні методи дослідження були використані концептуальний аналіз, компонентний аналіз та моделювання (коли різні моделі були розроблені у вигляді концептуальних метафор, де одне поняття розкривалося через певну ознаку іншого).

Когнітивні метафори дають можливість концептуалізувати різні частини реальності. За їх допомогою ми можемо перенести характерні риси відомих сфер досвіду на невідомі (за допомогою аналогії або подібності між цими сферами). Користуючись класифікацією Дж. Лакоффа й М. Джонсона, спочатку наведемо аналіз структурних концептуальних метафор. Однією з найпоширеніших концептуальних метафор серед проаналізованих статей є WARISCRIME. Є багато законів і правил, які мають регулювати ведення війни, проте ми бачимо, що росія вже порушила більшість, якщо не всі з них. Проце пишуть у своїх статтях й американські журналісти: «Meanwhile, a global movement to prosecute Russian President Vladimir Putin for the crime of aggression is growing, as the invasion has turned attention to the issue of illegal war» («The Washington Post», 14 липня 2022 р.). Епітет illegalпереносить якості цільового домену CRIMEу вихідний домен WAR. Автор згаданої статті також пише про те, що дедалі більше країн прагнуть притягнути російського президента до відповідальності за злочин агресії (thecrimeofaggression).Ця метафора є структурною, оскільки вона визначає війну в термінах злочину.

Ось ще один приклад, коли ця війна сприймається як злочин: «Ukrainian officials called Thursday for the establishment of a special tribunal to try Russia for its war of aggression» («The Washington Post», 14 липня 2022 р.). Із цього прикладу можна сформулювати ще одну концептуальну метафору - RUSSIAISCRIMINAL, де трибунал є словниковою одиницею із цільового домену CRIME. За класифікацією М. Фабішак цю метафору можна класифікувати як ізольовану.

Ще один приклад: «Russian atrocities during the invasion of Ukraine - including the shooting of unarmed civilians, sexual violence and forced deportations - have prompted an unprecedented global effort to hold Russia accountable under international law, even as the fighting grinds on» («The Washington Post», 14 липня 2022 р.). У наведеному уривку перелічуються деякі злочини, вчинені росією, і вказується на необхідність притягнути злочинця до відповідальності.

Російсько-українську війну також можна проілюструвати концептуальною метафорою WAR IS TERRORRISM RUSSIA IS TERRORIST: «Russian missiles struck a business complex in the central Ukrainian city of Vinnytsia on Thursday, killing at least 23 people in an attack Ukrainian authorities described as a war crime and act of terrorism» («The Washington Post», 14 липня 2022 р.). Цільовий домен ТЕРОРИЗМ зіставляється з вихідним доменом ВІЙНА, проте через контекст ми також бачимо, що американські автори просто цитують українську владу та не називають прямо росію терористом, що може бути пов'язано з політикою США.

Війна завжди асоціюється з руйнуваннями, руїнами, матеріальною шкодою, збитками та розрухою. Проаналізовані статті містять концептуальну метафору WAR IS DAMAGE, і осьяксценупісля ракетногоударузобразилижурналісти «The Washington Post»: «A quarter mile away at the recreation facilities struck in the attack, images showed a pile of debris and mangled railings strewn across the ground among the ruins of the building's bright pink facade. A mountain of debris covered what had previously been a large swimming pool» («The Washington Post», 1 липня 2022 р.). Ця концептуальна метафора є абзацно структурованою (за класифікацією М. Фабішак), оскільки зображає всю атмосферу на місці події. Цільовий домен DAMAGEвиражається іменниками debris, ruinsта прикметником mangled. Стилістична метафора «mountainofdebris» додає виразності, а деталі кольору фасаду надають опису драматизму.

У наступному прикладі також зображено подібну сцену: «Images taken by journalists show emergency responders sifting through the rubble. Nearby, the charred husks of cars are stained with blood» («The Washington Post», 14 липня 2022 р.). Деталізація створює емоційну напругу, а описана шкода є наслідками війни. Журналісти «The New York Times» характеризують збитки, завдані російською армією, як жахливі руйнування: «Expecting easy victories, the Russian Army inflicted terrible destruction - especially in its shelling of cities - but for the most part failed to take territory outside the southeast of the country» («The New York Times», 11 травня 2022 р.). Цей приклад також можна використати для ілюстрації ще однієї концептуальної метафори - WAR IS GAME, яка траплялася в медійному дискурсі інших війн (Fabiszak, 2007: 112-113), а також є загальною для російсько - української війни: «This is what governments are duty bound to do, not chase after an illusory «win» and «the pledge by the House speaker, Nancy Pelosi, that the United States would support Ukraine «until victory is won» - may be rousing proclamations of support, but they do not bring negotiations any closer» («The New York Times», 19 травня 2022 р.). Слова, що належать до ядра концепту GAME (easyvictories, winтощо), використовуються для розмови про війну, що також веде до концептуального мапування й утворення концептуальної метафори WARISGAME.

У проаналізованому медіадискурсі трапляється також структурна метафора WAR IS THEATRE: «Russian officials and state-run media outlets have suggested, without evidence, that the attack on the shopping mall was a deliberately staged provocation by Ukrainian forces» («The Washington Post», 27 червня 2022 р.). Вихідний домен WARвиражається за допомогою лексики, яка використовується в театральній сфері, - «staged», яка показує, що військові атаки можна сприймати як п'єси в театрі; проте ми також повинні звернути увагу на контекст, де слова надано як цитати російських офіційних осіб, і автори «TheWashingtonPost» ставлять під сумнів достовірність цих слів, що можна побачити в конструкції «withoutevidence».Беручи до уваги наведений приклад, у цьому абзаці з'являється ще одна концептуальна метафора - WARISALIE, або краще її перефразувати на RUSSIAISALIAR. Цю метафору можна простежити й в інших статтях: «Ukrainian officials accused Russia of striking a target with no military value. Margarita Simonyan, editor in chief of the Russian state-sponsored media organization RT, said the Defense Ministry in Moscow told her the Vinnytsia strike hit a military officers' club. The Washington Post could not verify the claim» («The Washington Post», 14 липня 2022 р.). Тут ми бачимо, що американські засоби масової інформації сприймають росію як держа - ву-пропагандистку та перевіряють всю інформацію, яка надходить від російських джерел.

Є ще один приклад, коли росія безуспішно намагається виправдати свої терористичні атаки проти мирного населення: «Kremlin spokesman Dmitry Peskov said Russia was not attacking civilian areas in Ukraine, and said its airstrikes were focused on buildings used to store ammunition and train troops. There is no evidence, however, that the buildings targeted in Serhiivka were used by the military» («The Washington Post», 1 липня 2022 р.). Словосполучення «Thereisnoevidence» представляє цільовий домен LIEта відображає його на вихідному домені WAR.

Війна значною мірою впливає на економіку, тому в засобах масової інформації з'являється концептуальна метафора WAR IS ECONOMY: «The early U.S. response to the invasion was simple: Supply the defenders and apply America's unique _ financial weaponry to the Russian economy»

(«The New York Times», 11 травня 2022 р.). Ця метафора також є інтертекстуальною, оскільки фінансова зброя означає санкції, накладені на росію, згадані в попередніх статтях і промовах президента Джо Байдена. Метафоричне поєднання прикметника financialз економічної сфери та іменника weaponryз військової термінології також доводить міцний зв'язок між війною та економікою.

Ось ще один приклад цієї концептуальної метафори: «Though Russia's planning and fighting have been surprisingly sloppy, Russia remains too strong, and Mr. Putin has invested too much personal prestige in the invasion to back down» («The New York Times», 19 травня 2022 р.). Цього разу цільовий домен ECONOMYпредставлений дієсловом invest, яке використовується в цьому контексті не з грошима, а з престижем.

Концептуальна метафора WAR IS HUNGER є також актуальною для російсько-української війни, оскільки ця війна створює загрозу голодної смерті длябагатьох країн через блокаду українського зерна: «U.N. Secretary General Guterres has been working on a plan that would enable Ukraine to export millions of tons of grain stockpiles that have been stuck in Ukraine's Black Sea ports due to the war - a move that could ease a global food crisis that has sent wheat and other grain prices soaring. At least 22 million tons of grain are stuck in Ukraine due to the war» («The USA Today», 27 травня 2022 р.). Журналісти «TheUSAToday» використовують словосполучення aglobalfoodcrisis, що показує глобальний аспект проблеми. Цей приклад також пов'язаний із попередньою метафорою WARISECONOMY, оскільки ми бачимо, що ця продовольча криза призводить до різкого зростання цін.

Є приклади менш продуктивних концептуальних метафор, наприклад WAR IS A DISEASE, WAR IS A ROAD, WAR IS COMMUNICATION:

- «Ukraine's foreign minister warned that without a new injection of foreign weapons, Ukrainian forces would not be able to stop Russia from seizing Sievierodonetsk and nearby Lysychansk» («The USA Today», 27 травня, 2022);

- «The conflict between Ukraine and Russia could take «a more unpredictable and potentially escalatory trajectory» («The New York Times», 19 травня 2022 р.);

- «Presented as a common-sense response to Russian aggression, the shift, in fact, amounts to a significant escalation» («The New York Times», 11 травня 2022 р.).

Підкреслені слова в наведених прикладах представляють цільові домени DISEASE (injection), ROAD (trajectory), COMMUNICATION (a common-sense response) та відображають їхні якості й характеристики на вихідному домені WAR. Ці метафори також є структурними, як і всі наведені вище.

Онтологічні концептуальні метафори не є численними у проаналізованих статтях і представлені метафорою WAR IS A CONTAINER: «Instead, the war's boundaries are being expanded and the war itself recast as a struggle between democracy and autocracy» («The New York Times», 24 квітня 2022 р.). Цей приклад показує, що війна має кордони - boundaries. Тут також можна виокремити структурні концептуальні метафори, наприклад UKRAINEISDEMOCRACYта RUSSIAISAUTOCRACY.

Орієнтаційна метафора, яка пояснює концепт війни через його просторову орієнтацію, показує, що UKRAINE IS UP, а RUSSIA IS DOWN: «Ukrainian fighters have spent weeks trying to defend the city and to keep it from falling to Russia, as neighboring Sievierodonetsk did a week ago» («The USA Today», 2 липня 2022 р.). Цей приклад показує те, як українські солдати захищали місто Лисичанськ, щоб воно не «впало» (fall) до росії; а якщо щось падає, воно рухається вниз, тому це свідчить про те, що RUSSIAISDOWN. Ця метафора показує, що Україна у свідомості стоїть вище, а росія - нижче.

У процесі аналізу медійного дискурсу ми також звернули увагу на епітети, якими описують російсько-українську війну. У «The Washington Post» війну описують як Russia's war in Ukraine, illegal war, cruel and senseless war. «The New York Times» описує війну так: a costly, drawn-out war, Mr. Putin's war, unprovoked. «TheUSAToday» не є продуктивним для епітетів чи описів війни - в аналізованих статтях жодного прикладу не виділено. Наведені епітети пов'язані з деякими концептуальними метафорами, наприклад WARISCRIME (illegal, cruel) та WARISECONOMY(costly).

Цікавою видається інтертекстуальна концептуальна метафора, пов'язана з російсько-українською війною, PUTINISBUTCHER. Наступний приклад взято з «The New York Times»: «Mr. Putin will go down in history as a butcher» («The New York Times», 19 травня 2022 р.). Це прізвисько з'явилося, коли американський президент Джо Байден назвав путіна м'ясником після зустрічі з українськими біженцями в Польщі. За даними CNN, Джо Байден також назвав російського президента «war criminal» та «murderous dictator, a pure thug who is waging an immoral war against the people of Ukraine» (CNN, 26 березня 2022 р.). Це свідчить про негативне ставлення до путіна, а американські засоби масової інформації, наприклад «TheNewYorkTimes», використовують такі цитати у своїх статтях, щоб додати більше виразності.

Унаслідок аналізу 15 статей із трьох найвідо - міших американських видань - «TheWashingtonPost», «TheNewYorkTimes» та «TheUSAToday» (по 5 із кожного) - ми дійшли висновку, що російсько-українська війна концептуалізується в американському медійному дискурсі через такі структурні метафори, як WARISCRIME, WARISDAMAGE, WARISECONOMY, WARISALIE, WARISHUNGER, WARISAGAME, WARISTHEATER, WARISADISEASE, WARISAROADта WARISCOMMUNICATION, які переважно ілюструють війну як негативне явище та передають якості цільових доменів до вихідного домену WAR. Онтологічна метафора WARISACONTAINERвказує на обмеженість війни, а орієнтаційна метафора UKRAINEISUPANDRUSSIAISDOWNвказує на те, що Україна є вищою за росію на просторовій осі.

Перспективним, на наше переконання, є дослідження метафоричної концептуалізації російсько-української війни в політичному дискурсі для порівняння з медійним та для вивчення того, як саме вербалізується концепт російсько-української війни у промовах американських політиків.

Література

метафора лінгвістика війна американський

1. Бистров Я. Фрактальна модель концептуальної метафори в англомовному біографічному наративі. Мовні і концептуальні картини світу. 2014. №48. С. 80-88.

2. Fabiszak M. A Conceptual metaphor approach to war discourse and its implications. Poznan: Wydawnictwo Naukowe UAM, 2007. 270 p.

3. Hart C. Metaphor and intertextuality in media framings of the (1984-1985) British Miners' Strike: A multimodal analysis. Discourse & Communication. 2017. Vol. 11. Iss. 1. P. 3-30.

4. Kovecses Z. Metaphor in media language and cognition: A perspective from conceptual metaphor theory. Lege artis: language yesterday, today, tomorrow. 2018. Vol. III. №1. P. 124-141.

5. Lakoff G., Johnson M. Metaphors we live by. Chicago: The University of Chicago Press, 1980.

260 p.

6. Velykoroda Yu., Moroz O. Intertextuality in media discourse: A reader's perspective. ExELL (Explorations in English Language and Linguistics). 2021. Vol. 9. №1. P. 56-79.

7. Жаботинская С. Имя как текст: концептуальная сеть лексического значения (анализ имени эмоции). Когниция, коммуникация, дискурс. Направление «Филология». 2013. №6. С. 47-76.

References

1. Bystrov, Ya. (2014). Fraktalna model kontsep - tualnoi metafory v anhlomovnomu biohra - fichnomu naratyvi [A fractal model of conceptual metaphor in English-language biographical narrative]. Movni i kontseptualni kartyny svitu - Linguistic and conceptual pictures of the world, no. 48, pp. 80-88 [in Ukrainian].

2. Fabiszak, M. (2007). A Conceptual metaphor approach to war discourse and its implications. Poznan: Wydawnictwo Naukowe UAM, 270 p. [in English].

3. Hart, C. (2017). Metaphor and intertextuality in media framings of the (1984-1985) British Miners' Strike: A multimodal analysis. Discourse & Communication, vol. 11, iss. 1, pp. 3-30 [in English].

4. Kovecses, Z. (2018). Metaphor in media language and cognition: A perspective from conceptual metaphor theory. Lege artis: language yesterday, today, tomorrow, vol. III, no. 1, pp. 124-141 [in English].

5. Lakoff, G., & Johnson, M. (1980). Metaphors we live by. Chicago: The University of Chicago Press, 260 p. [in English].

6. Velykoroda, Yu., & Moroz, O. (2021). Inter - textuality in media discourse: A reader's perspective. ExELL (Explorations in English Language and Linguistics), vol. 9, no. 1, pp. 56-79 [in English].

7. Zhabotinskaya, S. (2013). Imya kak tekst: kontseptual'naya set' leksicheskogo znacheniya (analiz imeni emotsii) [Name as text: a conceptual network of lexical meaning (analysis of the name of an emotion)]. Kognitsiya, kommunikatsiya, diskurs. Napravlenie «Filologiya» - Cognition, communication, discourse. Direction «Philology», no. 6, pp. 47-76 [in Russian].

Размещено на Allbest.ru