Концептуальна база етимологічного профілю англомовної лінгвоетичної категорії Evil

Размещено на http://www.allbest.ru

Запорізький національний університет

Концептуальна база етимологічного профілю англомовної лінгвоетичної категорії Evil

Веремчук Е. О.

Подана стаття є продовження серії статей автора, які присвячені висвітленню особливостей формування етимологічних профілів англомовних лінгвоетичних категорій та визначення їх діахронічних концептуальних базисів. Основоположним методом дослідження є розроблений автором метод етимологічного профілювання, який полягає у встановлення траєкторно-орєнтирної кореляції під час ономасіологічних процесів. Цей метод дозволяє реконструювати шлях семантичної еволюції номінативних засобів мови, який віддзеркалює «когнітивний шлях» процесів категоризації та концептуалізації дійсності, та пояснює обрання певної «мовної оболонки» для вербалізації конкретних етичних категорій. Кореляція траєктора та орієнтира в ономасіологічному сенсі полягає в тому, що одна або декілька когнітивних ознак цільового етичного домену, які виступають траєктором, асоціативно співвідносяться із когнітивною ознакою / ознаками домену-джерела - орієнтиром. Метод етимологічного профілювання дозволив реконструювати когнітивні риси, покладені в основу розуміння цільової етичної категорії Evil. Було встановлено, що концептуальна база її етимологічного профілю включає в себе домени DAMAGE, DECAY, SPLITTING, DEFECT, IMPERFECTION, THEFT, SORROW, PAIN, UNSATISFACTORY ENTITY, PEDERAST, DIRT, WITCH, NECROMANCER, які є вузлами фреймів PHYSICAL WORLD, HUMAN RELATIONS, MARITAL RELATIONS, SORCERY. Проведене дослідження довело, що абстрактні етичні ідеї в діахронії осмислювалися й категоризувалися відносно більш простих, первинних та конкретних ідей, які конституюють базовий життєвий досвід людини. Отриманий результат корелює з положеннями теорії концептуальної метафори та результатами нейропсихологічних та когнітивних досліджень, які доводять те, що вектор пізнання спрямований від «конкретного» до «абстрактного». У відповідності із цим положенням більш складна абстрактна ідея EVIL осмислювалася відносно простіших базових ідей, які належать до людського досвіду сенсорного сприйняття. Апперцептивний характер пізнання виражається в принципі формування та функціонування онтологічних проєкцій і пояснюються теорією концептуальної метафори, яка може застосовуватися також для аналізу метафоричних проєкцій у діахронії.

Ключові слова: вербалізатор, домен, орієнтир, профілювання, траєктор.

етимологічний англомовний evil

Постановка проблеми. Етичні категорії є невід'ємними конституентами концептосфери, які формують в ній окремий прошарок - англомовну лінгвоетичну систему, в основі якої покладене знання про добро і зло. Ці дві основоположні категорії є призмою, через яку сприймається, кате- горизується та концептуалізується увесь досвід міжособистісної інтеркації та взаємодії людини з навколишнім світом. Саме тому, розуміння особливостей об'єктивації категорій GOOD і EVIL в англійській мові є надважливим завданням для сучасного мовознавства, оскільки мова здатна відображати схеми та моделі мислення і є ключем до розуміння суті пізнання. З огляду на це, актуальність запропонованої праці полягає у необхідності висвітлення особливостей первинної категоризації та концептуалізації ментального конструкту EVIL, що дозволить у перспективі простежити його еволюцію та зміну у контексті зміни поглядів та парадигм разом з історико-куль- турним розвитком суспільства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Міждисциплінарний статус етики як наукового об'єкту передбачає дослідження її окремих категорій у контексті різних наукових галузей. На сьогоднішній день існують дослідження, які розглядають категорію EVIL з позицій психології та нейробіології [1], філософії [1; 2] та, звісно, лінгвістики, оскільки саме мова є ключем до розуміння процесів категоризації та концептуалізації дійсності. Серед таких досліджень можна виділити ті, які фокусуються на висвітленні особливостей об'єктивації категорії EVIL у авторських ідіолектах [3], у ченнелінг-дискурсах [4] та ті, які розглядають аналізовану категорію у перекладацькому аспекті [5]. Попри це, у вітчизняній лінгвістиці до сих пір немає досліджень, які б розглядали етимологічний профіль зазначеної категорії.

Метою статті є висвітлення концептуальної бази етимологічного профілю англомовної лінгво- етичної категорії EVIL. У відповідності з метою дослідження необхідно реалізувати наступні завдання:

визначити особливості первинної катетеризації та концептуалізації абстрактних ідей;

висвітлити внутрішні форми ключових вер- балізаторів лінгвоетичної категорії EVIL;

схарактеризувати концептуальну базу її етимологічного профілю.

Об'єктом дослідження є англомовна лінгво- етична категорія EVIL, а предметом виступає її етимологічний профіль.

Результати, викладені у поданій науковій праці були досягнуті шляхом аналізу матеріалу дослідження - вибірки лексем-вербалізаторів категорії EVIL, джерелом якого є словники [6; 7; 8; 9] та семантичні мережі WordNet 3.1 [10] і Concept Net 5.8 [11].

Виклад основного матеріалу. На певному етапі історії розвитку соціальних відносин завдяки повторюваності окремих подій чи явищ у свідомості людини почали виникати абстрактні уявлення, які характеризували міжособистісні стосунки в перцептивно-аксіологічній площині. Тобто на основі чуттєвого досвіду окремі події чи ситуації, які приносили задоволення базових тілесних чи духовних потреб, зазнали схематизації, що призвело до формування абстрактного розуміння добра. Зло усвідомлювалось як схематичне уявлення про те, що викликає негативне чуттєве подразнення. Отже, у концептуальній картині світу з'явилися такі ідеї, як GOOD, EVIL, які, з одного боку, ще не були повною мірою кате- горизованими відносно вже пізнаних фрагментів дійсності та концептуалізованими на рівні повноцінно усвідомлених ідей (концептів), а з іншого, - почали набувати комунікативної релевантності.

Проведене дослідження довело, що вибір мовної форми для вербалізації етичних категорій відбувався за принципами «мовної економії» та «когнітивної ефективності», тобто продуктивним шляхом виступало обрання вже чинної мовної одиниці, семантика якої вербалізувала поняття, яке асоціативно корелювало із цільовою ідеєю.

Первинний діахронічний образ етичної категорії міститься в її етимологічному профілі, який відображає когнітивний механізм її осмислення відносно інших концептуалізованих фрагментів дійсності. Застосування розробленої нами мето- дики етимологічного профілювання [12, с. 186] дозволило встановити й проаналізувати діахронічні метафоричні проєкції, які зумовили ког- нітивне оформлення етичних категорій. Ця методика полягає у здійсненні траєкторно-орієнтирної кореляції, яка уможливлює реконструю- вання шляху семантичної еволюції номінативних засобів мови й віддзеркалює «когнітивний шлях» процесів категоризації та концептуалізації дійсності та пояснює обрання конкретної «мовної оболонки» для вербалізації відповідних етичних категорій. Кореляція траєктора та орієнтира в оно- масіологічному сенсі полягає в тому, що одна або декілька когнітивних ознак цільового етичного домену, які виступають траєктором, асоціативно співвідносяться з когнітивною ознакою / ознаками домену-джерела - орієнтиром.

Аналіз лексикографічних джерел [6; 7; 8; 9], і лінгвальних мереж WordNet 3.1 [10] та Concept Net 5.8 [11] дозволив встановити, що лінгвое- тична категорія EVIL у сучасній англійській мові вербалізується такими лексичними одиницями: bad immorality, vice, wickedness, corruption, harm, depravity, perversity. Внутрішня форма кожного з вербалізаторів відображає особливості первинної категоризації та концептуалізації цієї категорії відносно вже пізнаних елементів картини світу. Преконцептуалізація категорії EVIL на сенсорно- чуттєвому рівні здійснювалася на основі наївних уявлень про зло, що відображене у внутрішній формі вербалізаторів цієї категорії.

В основу етимології лексеми-репрезен- танта evil, покладено значення її етимону yfele “anything that causes injury, morally or physically” [13; 14]. Отже, на основі тілесного досвіду на преконцептуальному етапі була сформована ідея шкоди, негативного впливу, траєктор якої, використовуючи сучасні номінативні засоби, може бути виражений ознакою “something that harms”. Оформлення цієї ідеї в повноцінний ментальний конструкт передбачало її класифікацію відносно чинних категорій та на їх основі подальшу кон- цептуалізацію, тобто формування відповідних когнітивних диференційних рис.

Процес категоризації передбачав окреслення когнітивного профілю цільової категорії відносно вже наявних. У відповідності з принципом пізнання абстрактних ідей відносно конкретних категорій, траєктор цільової категорії “something that harms” було співвіднесено з орієнтирами “physical injury” та “ something split or not united”, які належать більш схематичному домену DAMAGE. Отже, шлях семантичного розвитку репрезентований схематичною абстракцією значення “damage”, що передбачало екстраполяцію відповідного домену із фрейма PHYSICAL THINGS на більш схематичний фрейм HUMAN RELATIONS, який входить до фрейму LIFE. Тобто етимологічний профіль категорії EVIL в моральному сенсі передбачав схематизацію категорії DAMAGE у фізичному сенсі, яка виступила її етимологічною концептуальною базою.

Такий семантико-когнітивний розвиток пояснюється центральним життєвим досвідом: абстрактна ідея зла стала узагальненням типових прикладів зла конкретного, наприклад, на тілесному досвіді: отримання бойових поранень, смерть як розлучення душі й тіла, тління трупів; та на матеріально-перцептивному: руйнування будинків, інструментів чи будь-яких інших об'єктів, фізичне пошкодження цінних речей тощо. Усі ці події були одними з найгірших прикладів того, із чим людина мала справу в повсякденні, і всі вони передбачали розпад, розкладання, тління на матеріальному рівні, схематизацією чого є ознака “split” або “ununited” - орієнтир в етимологічному профілюванні EVIL.

Лексема-вербалізатор bad є значно етимологічно молодшою (близько 1200 р.), у якій ЛСВ, яке позначає аналізовану етичну категорію, виник у XVIII ст. [13]. Шлях її семантичного розвитку можна унаочнити таким ланцюжком: “inadequate”- “unsatisfactory” - “ worthless” - “wicked” = “evil” [13; 14]. Таким чином, траєктор “something that harms” осмислювався відносно орієнтира “something which is unsatisfactory”. Тобто зло концептуалізову- валось як схематичне уявлення сутності із негативною оцінкою.

Етимон лексеми bad - baddel та його форма budling у внутрішній формі має значення “effeminate man, hermaphrodite, pederast” [13; 14]. Ця одиниця є похідною від defile. Таким чином, траєктор “something that harms” проєктується відносно двох орієнтирів: “effeminate” та “defiled”. Схематизація риси “effeminate” до абстрактної ідеї зла пояснюється тим, що гомосексуальні відносини між чоловіками не передбачають реалізацію базової та усвідомленої потреби людини до продовження роду. Тобто цей феномен суперечив самому вихідному біологічному та духовному «коду» людини, що ототожнювалося зі злом, як таке, що заперечувало природний порядок. Цей результат корелює з ідеєю Платона, про те, що зло - це відсутність добра.

Профілювання EVIL відносно орієнтира “defiled” пояснюється тим, що здатність зла «плюндрувати» чи «опоганювати» асоціювалася з фізичним забрудненням речей. Тобто розширена концептуальна база етимологічного профілю включає домени UNSATISFACTORY THING, PEDERAST та DIRT.

Лексема wickedness походить від OE wicca “wizard”, етимон якої корелює з лексемою witch, яка в свою чергу походить від PG wikkjaz “necromancer”” («некромант») [13; 14]. Етимологічний ланцюг представлений ”wizard” - “witch” - “necromancer” = “evil”. Отже, основу етимологічного профілю складає кореляція траєк- тора “something that harms” з орієнтирами “black magic” та “dealing with the dead”. Тому концептуальна база етимологічного профілю включає домени WITCH, NECROMANCER, які входять до фрейму SORCERY.

Внутрішня форма вербалізатора corruption містить етимологічний образ “decay of dead bodies” та походить від латинського corrumpere “destroy, spoil”” [13; 14]. А тому етимологічний ланцюг містить наступні елементи: “destruction” - “decay” = “evil”. Отже, профілювання EVIL ґрунтується на кореляції траєктора “something that harms” та орієнтирів “decay of dead bodies” і “destruction”. Таким чином, внутрішня форма цього вербаліза- тора також засвідчує, що категорія EVIL сформувалася у результаті схематизації конкретних випадків прояву зла: тління мертвих тіл та руйнації чи псування предметів. Тому концептуальною базою етимологічного профілю EVIL є DESTRUCTION і DECAY, які в свою чергу категоризуються відносно домену SPLITTING.

Лексема spoiling має французький етимон espillier “to strip, plunder, pillage””, який походить від PIE кореню spel “to split, to break off” [13; 14]. Етимологічний ланцюг представлений такими семантичними перетвореннями: “split” - “plunder” - “strip” = “evil”. Отже, тра- єктор “something that harms” було проєктовано відносно орієнтирів “strip” та “plunder”, які входять до фрейму ROBBERY. Саме такий семантичний розвиток засвідчує те, що зло усвідомлювалось як схематизація його конкретного прояву - розбою чи пограбування, що включало навіть відбирання одягу. Більш давній етимон цієї лексеми в своїй основі має образ “split”, який також виступає первинним траєктором концептуалізації зла, що доводить аналіз попередніх вербалізаторів. Таким чином, в основу категоризації та концептуаліза- ції абстрактної ідеї зла був покладений ще один приклад його конкретного прояву - грабіж, який власне в більш схематичному плані категоризу- вався як «розділення» (“splitting”), зокрема «відокремлення» майна від його власника.

Лексема depravity походить від латинського depravare “distort, disfigure”, яке походить від de- “completely”” таpravus “crooked” [594; 599]. Отже, ця номінативна одиниця зазнала такого семантичного розвитку: “crooked” - “disfigured” = “evil”. Таким чином, траєктор “something that harms” корелює із орієнтиром “distorted” домену DAMAGED та більш первинним орієнтиром “crooked” домену HUMAN. Ознака “crooked” об'єктивується відносно фрейму SPATIAL ORIENTATION і її функціонування як когнітивного орієнтира в профілюванні категорії EVIL пояснюється принципом втіленого пізнання та у контексті теорії просторової семантики. На тілесному рівні згорблена постава є суттєвим недоліком, який значно зменшував шанси на вдале полювання, перемогу у бою та в інших типових життєвих умовах, включно з сенсорним дискомфортом. Це є однією з причин, чому в контексті теорії просторової семантики викривлена форма має негативну конотацію. Іншою причиною може слугувати проєкція цієї ознаки на домен ROAD фрейму TRAVELLING. За емпіричними даними кривий шлях є довшим, менш безпечним (серед іншого й через відсутність видимості), а тому важчим порівняно з прямим. Саме тому ознака “crooked” стала орієнтиром для концептуалізації більш схематичної абстрактної категорії EVIL.

Схожу внутрішню форму, яка так само може бути інтерпретована у контексті просторової семантики, має вербалізатор pervertion. Його етимоном є pervertir “pervert, undo, destroy””, який в свою чергу походить від латинського per “away”” та vertere “to turn, turn back, be turned; convert, transform, translate; be changed”, від PIE кореня wer - “turn, bend”, сумарний внутрішній образ якого зводиться до “turn aside”” [13; 14]. Таким чином, семантичний ланцюг “turn aside” - “destroy” - “morally destroy” = “evil” засвідчує, що орієнтиром етимологічного профілю досліджуваної категорії виступає ознака “turning aside” домену ROAD фрейму TRAVELLING, яка у контексті просторової семантики та втіленого пізнання абстрагувалася від ознаки, що характеризує фізичний шлях руху, до риси, яка позначає моральний шлях.

Лексема vice походить від старофранцузького слова vice “fault, failing, defect, irregularity, misdemeanor”, від латинського слова vitium “defect, offense, blemish, imperfection”” [13; 14]. Таким чином, етимологічний ланцюг “defect” - “fault” = “evil” вказує на те, що в основі образу аналізованої лексеми покладено ознаку “defect”, яка характеризує фізичний стан речі. Власне однойменний домен DEFECT концептуалізу- ється відносно домену IMPERFECTION, який осмислюється як відсутність цілісності чи повноти (пор. основа образу perfect - “whole”). Етимологічний профіль EVIL конституйовано екстраполяцією орієнтира “imperfection” (відсутність повноти) із фрейму PHYSICAL WORLD на фрейм HUMAN RELATIONS.

Таблиця 1

Концептуальна база етимологічного профілю англомовної лінгвоетичної категорії EVIL

Лексема harm є похідною від PG harmaz “grief, sorrow”, що походить від PIE kormo "pain" [594; 599]. Отже, семантична еволюція етимону представлена ланцюгом “pain” - “grief” = “evil”. Етимологічний профіль сформований кореляцією траєктора із орієнтиром griefта більш базовим орієнтиром pain. Концептуалізація горя ґрунтується на фізичному сприйнятті болю, що пояснюється принципом концептуалізації більш складних ідей (душевних емоцій та відчуттів) на фоні тілесного перцептивного досвіду. Таким чином, концептуальна база етимологічного профілю EVIL опирається також на домени SORROW та PAIN.

Лексема immorality об'єктивує етичну категорію EVIL шляхом протиставлення її антагоністу GOOD, вербалізованого одиницею morality, що більш детально проаналізовано у [12, с. 217].

Підсумовуючи, концептуальна база етимологічного профілю етичної категорії EVIL включає домени DAMAGE, DECAY, SPLITTING, DEFECT, IMPERFECTION, THEFT, SORROW, PAIN, UNSATISFACTORY ENTITY, PEDERAST, DIRT, WITCH, NECROMANCER, які є вузлами фреймів PHYSICAL WORLD, HUMAN RELATIONS, MARITAL RELATIONS, SORCERY. Узагальнену інформацію подано у Таблиці 1.

Висновки та перспективи досліджень

Застосування методики етимологічного профілювання дозволило реконструювати процеси її первинного когнітивного оформлення і довело, що основою категоризації та концептуалізації абстрактної ідеї зла є його конкретні емпіричні прояви у матеріальному світі, які сприймаються сенсорними системами людського тіла. Основними з них є роздільність (нецілісність), згорб- леність (непряма постава чи шлях), орієнтація вниз, гомосексуальні відносини, чорна магія та біль. Отриманий результат корелює з положеннями теорії концептуальної метафори та результатами нейропсихологічних та когнітивних досліджень, які доводять те, що вектор пізнання спрямований від «конкретного» до «абстрактного». Перпективою подальших досліджень може бути визначення особливостей еволюції лінгвоетичної категорії EVIL у динамічній синхронії в контексті різних лінгвокультур.

Список літератури

Maia A, Nascimento S. The concept of Evil in Psychiatry: Philosophy, neurobiology and clinical implications. European Psychiatry. 2022. DOI : 10.1192/j.eurpsy.2022.1726.

Singer M. G. The concept of Evil. Cambridge University Press. 2004. V. 79. № 308. P. 185-214.

Malanyuk M. S., Barnych I. I., Svydnytska-Ilkiv N. V. The concept of evil in A. Christie's detective stories. Науковий журнал ЛДУБЖД «Львівський філологічний часопис» : зб. наук. праць. 2018. № 4. С. 75-78.

Petryk T. V. Concept “evil” in channeling-discourse. Науковий вісник Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія : Філологічні науки (мовознавство). 2018. № 9. С. 151-154. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvddpufm_2018_9_36.

Таценко Н. В., Воронько А. В. Перекладацькі аспекти відтворення концептів ДОБРО/GOOD та ЗЛО/ EVIL у романі Террі Пратчетта і Ніла Геймана «Добрі передвісники». Вчені записки ТНУ імені В. І. Вер- надського. Серія : Філологія. Соціальні комунікації. 2019. Т 30 (69). № 4. Ч. 1. С. 111-116.

Cambridge Dictionary. URL : https://dictionary.cambridge.org/.

Collins Online Dictionary. URL : https://www.collinsdictionary.com.

Longman Dictionary of Contemporary English Online. URL : https://www.ldoceonline.com.

Oxford Learner's Dictionary. URL : https://www.oxfordlearnersdictionaries.com.

WordNet. 3.1. URL : https://wordnet.princeton.edu/.

ConceptNet 5.8. URL : https://conceptnet.io/.

Веремчук Е. О. Лінгвокогнітивні та лінгвосинергетичні аспекти об'єктивації етичних категорій в англійській мові. Запоріжжя : ЗНУ, 2022. 560 с.

Etymology Dictionary. URL : https://www.etymonline.com/.

Oxford English Dictionary. URL : https://www.oed.com/.

Размещено на Allbest.ru