Особливості відтворення ідіостилю Дж. Гріна в українському перекладі (на матеріалі романів "paper towns" та "the fault in our stars")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості відтворення ідіостилю Дж. Гріна в українському перекладі (на матеріалі романів “paper towns” та “the fault in our stars”)

Дойчик О.Я., кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри англійської філології; Бендак Ю.О., магістр філології, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Стаття присвячена дослідженню особливостей відтворення ідіостилю Джона Гріна в українському перекладі. Проблема ідіостилю розглядається в контексті збереження особливостей індивідуальної творчої манери автора у перекладі. Матеріалом статті вибрано романи Джона Гріна Paper towns (2008) та The Fault in Our Stars (2012), а також переклади романів «Паперові міста» (2017) та «Винні зірки» (2017) українською мовою, здійснені Вірою Назаренко. Методологічною базою для практичного аналізу слугують положення сучасного перекладознавства щодо основних стратегій (Л. Венуті), які дозволяють адекватно перекласти художній твір (доместикація та форенізація), та тактик, якими перекладачі послуговуються для реалізації вибраної стратегії. У статті вибрано класифікацію тактик перекладу, запропоновану Ж. Віне та Ж. Дарбеньє та доповнену Е. Пімом.

Метою статті є з'ясування особливостей індивідуального стилю Джона Гріна та відтворення їх у перекладі українською мовою. Однією з головних особливостей творчого стилю письменника є використання великої кількості сленгових одиниць у романах, оскільки їхньою цільовою аудиторією є підлітки. Предметом дослідження вибрано стратегії та тактики перекладу сленгових одиниць для відтворення підліткового соціолекту в україномовній версії романів. Дослідження виявило, що переважаючою стратегією перекладу була доместикація, для реалізації якої перекладачка послуговувалася здебільшого такими тактиками, як: модуляція, еквіваленція, узагальнення та культурна заміна. Це дало змогу не тільки зберегти підлітковий соціолект у перекладах, але й відтворити емотивний, експресивний та стилістичний колорит романів.

Ключові слова: ідіостиль, сленг, стратегії перекладу, доместикація, форенізація, тактики перекладу.

Solutions and strategies for preserving john green's idiostyle in Ukrainian translation (based on the novels “paper towns” and “the fault in our stars”)

Doichyk O.Ya., PhD in Philology, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Foreign Languages; Bendak Yu.O. Master in Philology, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University

The article focuses on investigating the strategies and solutions for preserving John Green's idiostyle in the Ukrainian translation. The problem of idiostyle is discussed from the perspective of representing the individual creative manner of the author in the translation of works of fiction. The material for the analysis is John Green's novels “Paper towns” (2008) and “The Fault in Our Stars” (2012), as well as the Ukrainian translations of the novels «Паперові міста» (2017) and «Винні зірки» (2017) performed by Vira Nazarenko.

The methodology of the practical analysis is based on the contemporary theory of translation strategies (Vennuti), the choice of which influences the adequate translation of fiction (the foreignization and domestication strategies), as well as the translation solutions for implementing the selected strategy. In the article we employ the classification of the translation solutions, outlined by Vinay & Darbelnet and later complemented by Pym.

The objective of the present research is to discuss the main features of John Green's idiostyle and the strategies and solutions for preserving them in the Ukrainian translation. One of the distinctive characteristic features of the writer's individual style is the use of slang words, since the target readers of the novels are teenagers. The subject of the article is the strategies and solutions, selected by the translator in order to represent the teenagers' sociolect in the Ukrainian editions of the novels. The research has proved that the dominant translation strategy was domestication. In order to implement the selected strategy, to represent the teenagers' sociolect, and to render the emotive, expressive, and stylistic coloring of the novels, the translator mostly employed the following solutions: modulation, correspondence, generalization, and cultural correspondence.

Key words: idiostyle, slang, translation strategies, domestication, foreignization, translation solutions.

Вступ

У сучасній науці ідіостиль автора художнього твору неодноразово ставав об'єктом дослідження різних дисциплін: у лінгвостилістиці він розглядається як система індивідуально-естетичного використання засобів словесного вираження (Ситченко, 2002; Сологуб, 2001); у соціолінгвістиці визначається у кореляції із такими суміжними соціолінгвістичними термінами, як: ідіолект, етнолект, соціолект, ґендерлект тощо, з урахуванням соціологічних характеристик мовця (Ставицька, 2009); у психолінгвістиці - як спосіб текстової реалізації емоційно-смислових домінант автора з фокусом на ціннісні орієнтири (Папіш, 2021; Bokting, 1994); у когнітивній лінгвістиці та когнітивній поетиці - як сукупність ментальних і мовних структур художнього світу письменника, мовне втілення індивідуальної ментальної сутності автора (Дойчик, 2012; Sem- ino, 2007; Semino & Swindlehurst, 1996).

У перекладознавстві проблема ідіостилю розглядається в контексті збереження особливостей індивідуальної творчої манери автора у перекладах, а також впливу індивідуального стилю перекладача на ідіостиль автора художнього твору (Іваницька, 2015; Науменко, 2009). Перекладач передає зміст твору, враховуючи екстралінгвальні та інтралінгвальні чинники, які вплинули на написання оригіналу твору, а також особливості індивідуального стилю автора. Саме до художнього твору необхідний надзвичайно особливий підхід з боку перекладача, оскільки часто в оригіналі твору оформлення тексту не є стандартним: у художньому творі часті випадки граматичних девіацій, оказіоналізмів, неологізмів, сленгових одиниць тощо.

Актуальність статті зумовлена потребою у дослідженні екстра- та інтралінгвальних особливостей, які впливають на становлення ідіостилю автора художнього твору. На часі також є дослідження тактик збереження особливостей творчої манери автора сучасної художньої прози у перекладі.

Метою статті є з'ясування особливостей індивідуального стилю Джона Гріна та відтворення їх у перекладі українською мовою. Об'єктом дослідження є лінгвістичні особливості ідіостилю Джона Гріна, зокрема, використання великої кількості сленгових одиниць у романах, цільовою аудиторією яких є підлітки. Предметом дослідження вибрано стратегії та тактики перекладу сленгових одиниць для відтворення підліткового соціолекту в україномовній версії романів.

Матеріали та методи

Матеріалом дослідження вибрано романи Джона Гріна Paper towns (2008) та The Fault in Our Stars (2012), а також переклади романів «Паперові міста» (2017) та «Винні зірки» (2017) українською мовою, здійснені Вірою Назаренко.

Вибір перекладацької стратегії стає вирішальним для адекватності художнього перекладу. Л. Венутті визначає стратегію як метод, який застосовує перекладач у процесі перекладу та на який впливають різні чинники: культурні, політичні та навіть економічні (Vennuti, 2008: 240). У більшості лінгвістичних досліджень виокремлюють дві полярні стратегії в теорії перекладу - доместикацію та форенізацію. Л. Венутті вперше використав термін «доместикація», який ще часто називають стратегією одомашнення, дослідник пояснює, що доместикація є своєрідною передачею тексту із наближенням до культури мови, на яку перекладається твір.

Учений уперше використав і термін «форенізація» (стратегія очуження) та описав його як спосіб відтворення культурного компонента оригінального тексту в перекладі на цільову мову (Vennuti, 2008: 251-252). Вчені стверджують, що перекладач відповідальний за прийняття рішень, яку стратегію вибрати, щоб досягнути максимум ефекту (Levy, 2000: 148-159). Однак і форенізація, і доместикація - стратегії, які мають певні плюси та мінуси. Вибравши одну зі стратегій перекладу, перекладач має визначитися з тактиками перекладу, які спрямовані на вирішення певного завдання. Т.П. Андрієнко пояснює тактику перекладу як системно організовану сукупність перекладацьких операцій (Андрієнко, 216: 144). Тактика є визначальною у підборі смислових або формальних характеристик мовних одиниць, які підлягають відтворенню в переклад (Андрієнко, 2014: 15).

У статті спираємося на класифікацію тактик перекладу Ж. Віне та Ж. Дарбеньє (Vinay & Darbelnet, 1972), запропоновану у 1958 р., та доповнену Е. Пімом (Pym, 2009). Класифікація дослідників вміщує такі тактики, як: запозичення (loan), калькування (calque), дослівний переклад (literal translation), транспозиція (transposition), модуляція (modulation), еквіваленція (correspondence), адаптація (adaptation), а також такі «просодичні ефекти» (prosodic effects), як: ампліфікація або посилення (amplification), послаблення (reduction), експлікація (explicitation), імплікація (implication), узагальнення (generalization) та конкретизація (particularization) (Pym, 2009: 13-14).

“We bring the fucking rain, Q. Not the scattered showers.”

«Ми станемо для них грозою району, а не дощиком».

Е. Пім вніс доповнення до класифікації Ж. Віне і Ж. Дарбеньє та конкретизував деякі тактики: копіювання (copying), зміна вираження (expression change), зміна змісту (content change) (Pym, 2009).

Результати

Для аналізу особливостей ідіостилю Джона Гріна ми вибрали два романи: «Паперові міста» (Papers towns) та «Винні зірки» (The Fault in Our Stars). Цільовою аудиторією романів є підлітки, оскільки це свого роду твори про буденне життя звичайних студентів, які навчаються, у вільний час шукають пригоди, кохають, а також намагаються зрозуміти та віднайти підвалини справжньої дружби, любові та переступають поріг у доросле життя. Оскільки романи націлені на підлітків, то і манера написання автора не тільки перенасичена різноманітними граматичними, лексичними та фонетичними структурами, але й відповідає нормам мовлення сучасної молоді. У статті ми зосередимо увагу на одному з аспектів ідіостилю Дж. Гріна, використанні сленгових одиниць для відтворення підліткового соціолекту та проаналізуємо вибрані перекладачкою тактики.

Головні герої роману Paper Towns - Марго та Квентін - підлітки, схильні до використання великої кількості сленгів та жаргонів, що є характеристикою їхнього віку та стилю життя.

Розглянемо уривки з роману Paper Towns:

This morning some darling little ninth-grade honeybunny came up to me and asked me if I was Bloody Ben.

Сьогодні до мене підійшла якась гарнюня киця, на рік нас молодша, та й питає: «Ти той самий Кривавий Бен?» .

“You know my big plan to ask a freshbunny to prom because they're the only girls who don't know the Bloody Ben story?”

«Я тобі казав про свій грандіозний план? Запросити когось із першокурсниць. З тих, хто не знає про «Кривавого Бена»».

Такі лексичні одиниці надзвичайно важко передати, зберігаючи їхню форму та зміст, тому перекладачка Віра Назаренко часто звертається до стратегії одомашнення у перекладі таких неоднозначних одиниць. Віра Назаренко не просто одомашнює сленгові одиниці чи жаргонізми, а робить їх ближчими саме до української культури, при цьому застосовує різноманітні тактики перекладу, а також демінутиви.

Sitting behind a broad, semicircular desk sat a young guy with a struggling goatee wearing a Regents Security uniform.

За величезним напівкруглим столом сидів парубок у формі охоронця з ріденькою борідкою.

Вище наведені приклади є індикатором того, що за основу перекладач взяла стратегію доместикації, наприклад: honeybunny не переклала як зайчик, зайка, адже це слово загальне, а гарнюня киця - більш специфічне, але вужче значення за своєю природою, в такому випадку може розглядатися як гіпонім лексичної одиниці sweetheart, яка своєю чергою є гіперонімом. Тут можемо простежити застосування тактики модуляції, оскільки значення співвіднесених слів honey / bunny, а в українському перекладі гарнюня / киця мають причинно-наслідкові зв'язки.

Така ж сама ситуація із словом freshbunny, тут перекладачка врахувала найтонші аспекти, тим самим зберігаючи тон твору. Мусимо врахувати те, що це слово є авторським неологізмом, оскільки його немає у жодному словнику, а тільки трапляється у самому романі та на одному із форумів, де уточнювали значення цієї лексичної одиниці в романі. Оскільки freshbunny передано на українську як першокурсниця, то безумовно перекладачка використала тактику узагальнення та адаптації. Адже слово першокурсниця можна розглядати як гіперонім до англійського варіанту freshbunny. Ба більше, перекладачці не вдалось зберегти конотаційний рівень двох слен- гових одиниць, адже першокурсниці - нейтральне за конотацією, а freshbunny - пестливе (diminutives). Така сполука лексем, створена автором, вважається оказіоналізмом, адже ця лексична одиниця не стала загальновживаною, але є ознакою новаторства в романі.

“At least I carpe'd that «Тож я саке бодай one diemk один diem”.

Вищезгаданий підхід у разі перекладу називають стратегією визначення домінантної насиченості (Захарченко, 2009), домінантами у творі виступають сленгові одиниці, які так чи інакше мають певні відхилення від норми, такі девіації проявляються на фонетичному, граматичному або ж лексико-семантичному рівнях.

Ще один приклад є індикатором того, що твір наповнений сленгом, який важко передати, не вдаючись до різноманітних тактик, а інколи і до застосування у перекладі суржика.

У цьому прикладі фраза the fucking rain передана як гроза району, таке словосполучення є нетиповим для літературної української мови та вживається для того, щоб описати дрібних хуліганів, які часто «розпускають кулаки». В нашому випадку головна героїня Марго разом з другом хотіли помститися її колишньому хлопцю, тому їхні дії повністю відповідають перекладу, який вибрала перекладачка. Згадана вище фраза передана за допомогою стратегії доместикації, яка досягнута шляхом застосування тактики модуляції. Адже перекладач використала заміну словникового еквіваленту the fucking rain на контекстуальний - гроза району, який є логічно пов'язаним із контекстом. Попри використання стратегії доместикації, у цьому прикладі застосована компенсація: Fucking не передано, але елемент грубості є на іншому рівні, а саме в конотації фрази «гроза району», де імпліковано хуліганство. Використання тактик у комплексі зумовило зміну змісту самої фрази, а також причиною для змін стала цензура використання прямого еквівалента лексичної одиниці fucking.

Ще один приклад демонструє, що інколи, щоб передати зміст необхідно вдатись до тактики модуляції із застосуванням демінутивів: struggling - ріденька, а козлина - змінена на нейтральну лексичну одиницю борідка, які своєю чергою є допоміжним засобом у разі використання стратегії одомашнення. Віра Назаренко вдається до узагальнення, оскільки наведена фраза не була передана дослівно (козлина борідка), а змінена для того, щоб нейтралізувати ставлення друзів до охоронця, з яким вони мали хороші стосунки та уникнути негативної конотації.

“Don't send me to Support Group. Buy me a fake ID so I can go to clubs, drink vodka, and take pot"

У процесі передачі змісту твору інколи доводиться змішувати тактики перекладу та використовувати структури, які здавалося б взагалі не поєднувані. У творі «Паперові міста» центральною сюжетною лінією є пригоди підлітків, які стараються не проґавити щось у житті та спробувати все можливе, інколи навіть заборонене. У результаті Квентін повівся на заманливу пропозицію Марго пробратися у «Морський світ». Перекладач, здавалося б, дуже ризикує, використовуючи поєднання дослівного перекладу та додаючи колоритну фразу українською мовою - бодай, проте таке поєднання добре продумане, адже майже всі знають значення крилатого вислову carpe diem (укр. - лови момент). Тут ми можемо простежити використання двох стратегій у комплексі, оскільки перекладач залишила елемент іншої мови, культури, разом з тим надавши фразі відтінку одомашнення.

“Anna thinks this guy might be a con man and possibly not even Dutch

«Анна думає, що цей хлопець може бути шахраєм і, можливо, навіть не голландцем».

Розглянемо використання сленгових одиниць у романі The Fault in Our Stars: “Не посилай мене до групи підтримки. Краще дістань мені фальшиве посвідчення особи, щоб я могла відвідувати клуби, пити горілку та приймати гашиш».

Уривок містить фразу take pot - приймати гашиш: досліджувана одиниця є досить популярною серед сучасних підлітків, для яких фрази - take drugs, smoke weed є доволі стандартними та не мають так званої родзинки, яка була б характерною для підліткового сленгу. Для передачі фрази на українську мову Віра Назаренко зуміла зберегти її зміст: їй це вдалось завдяки використанню тактики еквіваленції, оскільки досліджувана фраза є не тільки сленговою, але й ідіоматичною, тож тут найбільше підходить пошук еквівалента, оскільки була опущена форма - тактика опущення. Взагалі, слово pot в англійській мові досить непросте та має багато другорядних значень, що і спричинило появу сленгових одиниць та ідіом, наприклад: take pot luck - випробувати удачу (Urban Dictionary).

“His hand reached for her boob over her shirt and pawed at it”

«Його рука потягнулась до її грудей поверх сорочки і помацала її».

Оскільки романи націлені на людей підліткового віку, не є дивним те, що в романах вміщені численні приклади вульгаризмів, жаргонізмів та цензури. Так, boob передано як груди, перекладачка використала тактику узагальнення, таким чином замінивши одиницю мови оригіналу, яка має вужче значення (в нашому випадку boob) на одиницю із ширшим значення (груди). У разі застосування такої трансформації відбувається опущення грубих і ненормативних слів, які часто можуть бути використані для вираження емоцій; таке опущення компенсується у перекладі іншої сленгової одиниці в тому ж самому реченні: pawed at it - помацала її - такий приклад демонструє, що перекладач скористалась тактикою модуляції (changing semantic focus), адже у перекладі лексична одиниця отримала дещо інше значення. Перекладачка підібрала лексичну одиницю, яку логічно можна вивести зі значення вхідного елемента (to paw - мацати), замінивши paw at на вульгаризм, який є семантично більш прийнятним у такому випадку. Тим самим перекладачка компенсувала емотивне забарвлення всього речення (компенсація). Отже, завдяки застосуванню комплексу тактик вдалось зберегти конотативне значення лексем. Як бачимо, для ідіостилю Джона Гріна характерні використання не тільки сленгових одиниць, але й вульгаризмів.

“They are both married to «Вони одружені з дуже very fancy lawyer dudes'". витонченими хлопцями юристами».

Лексична одиниця dudes - хлопці, безперечно, передана шляхом тактики модуляції, адже конотативне значення dude - марковане за природою, на українську ж передано нейтральний варіант. Також тут імплікована тактика узагальнення, адже специфічна одиниця не збережена.

У романах часто трапляються скорочення, які ще більше додають неформальності ідіостилю автора: con man - шахрай, взагалі перша частина фрази вживається доволі часто в поєднанні з іншими лексичними одиницями, створюючи сталі сполуки, як-от: con artist (in the meaning of fake artist). На диво, con - це скорочення від confidence or confident (man), а це суперечить денотативному значенню частин сполуки con man - впевнена людина. На рівні перекладу частково імпліковано тактику транспозиції (перехід у перекладі від однієї частини мови до іншої) та опущення на рівні словотвору: частина сполуки, а саме одиниця con, опущена, а конотат передано за допомогою переходу до повної іменникової фрази.

“You're such a Debbie Downer”, his mom said

«Ти така зануда», - сказала його мама.

“...And Myrna Mountweazel has a freaking aneurysm whenever she catches sight of me... "

«Мирна Мустела [дрібний хижак, різновид ласиці] - (так звали їхню собаку), - а її шляк трафляє, як вона мене бачить..:».

Debbie Downer - зануда - тут можемо простежити те, як перекладач вибрала для себе стратегію доместикації, хоча часто Debbie Downer перекладається за допомогою тактики копіювання, бо присутнє переміщення слова на фонетичному, морфологічному рівнях, у доповнення до цього фразу транслітерують.

“I gotta outlast four of these bastards”.

«Я повинен пережити чотирьох цих виродків».

“I'm gonna try to get me some eye cancer just so I can make this guy's acquaintance”

«Я спробую вилікувати рак ока, щоб познайомитися з цим хлопцем».

“I'm kinda tired”.

«Я трохи втомився».

Деббі Даунер є вигаданим персонажем і позначає людину, що характеризується депресивністю характеру, а інколи навіть надоїдливістю у спілкуванні з іншими. Недаремно прізвище вигаданої героїні Downer, яке утворене додаванням суфікса -er, що позначає виконавця дії та прислівника down, який, окрім свого звичного значення, є складником деяких ідіоматичних виразів: down-to-earth; feel down (приземлений, практичний; почуватись подавлено, пригнічено). Як бачимо, у наведених колокаціях лексична одиниця down викликає негативні конотації. Отже, романи Джона Гріна наповнені і власними назвами, які було б неможливо передати, не враховуючи екстралінгвальні чинники (в нашому випадку походження фрази Debbie Downer).

Коротко розглянемо скорочення gotta, gonna, kinda, які, як ми вже помітили, є характерною рисою романів Джона Гріна. Насправді, такі скорочення вважаються максимально неформальними та обмежуються вживанням тільки у розмовній мові, а також більш характерні для американського варіанту англійської. А втім цільовою аудиторією романів є американські підлітки, а основою тексту є різні девіації та формування оказіоналізмів, тож і вживання таких скорочень є цілком прийнятним для цих художніх романів. Звичайно, що gotta, gonna, kinda мають різні значення, проте перекладач вибрала тактику адаптації для перекладу таких неоднозначних одиниць: gotta - повинен; gonna - спробую; kinda - трохи. Тактика адаптації тут як ніде інде доречна, бо фактично згадані вище лексичні одиниці є специфічними для української мови, тому і виражаються за допомогою більш прийнятних та знайомих одиниць. Однак під час перекладу не компенсовано ефект неформальності підліткового мовлення, бо повинен, спробую, трохи - нейтральні за стилем, а в оригіналі стиль знижений - тактика опущення.

“I like freaking encouragements”.

«Мені подобаються ці довбані заохочення».

Авторові властиве використання великої кількості прикметників, утворених від іменників та які стали настільки загальновживаними, що важко виокремити гіперонімічне значення самого прикметника, якщо не опиратися на іменникове. До прикладу freaking може вміщувати як і позитивне, так і негативне конотативне значення: freaking pretty - надзвичайно вродлива, в цьому випадку freaking виступає підсилювальною часткою в ролі прислівника. Єдиним виходом є базування на контексті та з нього виснування того, що мав на увазі автор, використавши цю одиницю. Спираючись на контекст, Віра Назаренко передала негативізм, що ховався у значенні freaking encouragements як довбані заохочення, тим самим зберігши емотивне значення фрази за допомогою використання тактики модуляції.

Проаналізуємо ще один приклад вживання та перекладу freaking:

Тут уже бачимо зовсім інший переклад freaking, зумовлений контекстом; у межах одного речення ми можемо спостерігати застосування двох тактик: опущення та компенсації. She catches sight of me - вона мене бачить - на лексико-семантичному рівні помітно, що перекладач вибрала гіперонім, щоб передати гіпонім від слова to see, у такому разі застосована тактика опущення, бо фраза передана нейтральним відповідником бачити. Компенсація проявляється теж на лексичному рівні: freaking aneurysm - шляк трафляє, використання такої одиниці значно підвищує образність та емотивність висловлювання загалом в українському перекладі. Також тактика доповнення: (так звали їхню собаку); на фонетичному рівні - транслітерація: Myrna - Мирна.

Висновки

У статті зроблено спробу з'ясувати особливості індивідуального стилю Джона Гріна на матеріалі двох романів Paper towns (2008) і The Fault in Our Stars (2012) та перекладацькі тактики та стратегії збереження та відтворення рис творчої манери автора, реалізовані під час перекладу романів українською мовою. Цільовою аудиторією письменника є підлітки, мова романів насичена сленгами, вульгаризмами та неологізмами, тому тактики, вибрані перекладачкою Вірою Назаренко, насамперед були зорієнтовані на збереження підліткового соціолекту та відтворення емотивного, експресивного і стилістичного колориту романів. Дослідження показало, що сленгові одиниці перекладачка здебільшого одомашнювала та передавала їх за допомогою таких тактик, як: модуляція, еквіваленція, узагальнення та культурна заміна. Перспективним, на наш погляд, є дослідження стратегій і тактик збереження інших ознак ідіостилю Дж. Гріна, зокрема, авторських оказіоналізмів та девіацій на граматичному рівні.

грін переклад сленговий соціолект

Література

1. Андрієнко Т.П. Переклад як когнітивно-комунікативна діяльність. Наукові записки Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя. Серія «Філологічні науки». 2014. Кн. 3. С. 13-17.

2. Андрієнко Т.П. Стратегії і тактики перекладу: когнітивно-дискурсивний аспект (на матеріалі художнього перекладу з англійської мови на українську та російську): монографія. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2016. 336 с.

3. Дойчик О.Я. Ідіостиль Джуліана Барнса у лінгвоконцептуальному вимірі: автореф. дис. ... канд. філол. наук: спец.: 10.02.04. Харків. 2012. 20 с.

4. Захарченко Т.Е. Английский и американский сленг. Москва: Изд-во АСТ. 2009. 133 с.

5. Іваницька М. Особистість перекладача в українсько-німецьких літературних взаєминах: монографія. Чернівці: Книги - ХХІ. 2015. 604 с.

6. Науменко А.М. Складові індивідуального стилю перекладача. Новітня філологія. Москва, 2009. № 13 (33). C. 141-153.

7. Ситченко А.Л. Визначення індивідуального стилю письменника на основі структурування поняття. Дивослово, 2002. № 5. С. 48-50.

8. Сологуб Н.М. Поняття «індивідуальний стиль письменника» в контексті сучасної лінгвістики. Науковий вісник Чернівецького університету. 2001. Вип 117-118. «Слов'янська філологія»: збірник наукових праць. Чернівці: «Рута». С.34-38.

9. Ставицька Л. Про термін «ідіолект». Українська мова, 2009. № 4, с. 3-17.

10. Папіш В.А. Проблема інтерпретації термінів «ідіостиль» та «ідіолект» у сучасному мовознавстві: психолінгвістичний аспект. Studia Slavica. Academiae Scientiarum Hungaricae. 2021. № 66 (2). С. 403-412.

11. Bokting I. Character and Personality in the Novels of William Faulkner: A Study in Psychostylistics. Amsterdam: University of Amsterdam Press. 1994. 311 р.

12. Levy J. Translation as a Decision Process. / In: The Translation Studies Reader; ed. by L. Venuti. London, New York: Routledge. 2000. P. 148-159.

13. Mundey J. Translation: An advanced resource book for students. Routledge Applied Linguistics. 2nd Edition. 2019. 394 p.

14. Pym A. Exploring Translation Theories. London and New York: Routledge. 2009. 193 p.

15. Semino E. Mind Style 25 years on. Style. 2007. № 41.2. P. 153-203.

16. Semino E., Swindlehurst K. Metaphor and Mind Style in Ken Kesey's “One Flew Over the Cuckoo's Nest”. Style. 1996. № 30. 1. P. 143-166.

17. Urban Dictionary.

18. Vennuti L. The Translator's Invisibility. 2nd ed. London and NewYork: Routledge. 2008. 319 p.

19. Vinay J.-P., Darbelnet J. Stylistique comparee du Fran?ais et de l'Anglais: methode de traduction. Paris: Didier. 1972. 727 p.

References

1. Andriyenko T.P. (2014). Pereklad yakkohnityvno-komunikatyvna diyalnist [Translation as cognitive-communicative activity]. Naukovi Zapysky Nizhynskoho derzhavnoho universytetu im. MykolyHoholya. Kn. 3. Pp. 13-17. [in Ukrainian].

2. Andriyenko T.P. (2016). Stratehiyi i taktyky perekladu: kohnityvno-dyskursyvnyi aspect [Strategies and Solutions of Translation: Cognitive-discursive aspect]. Kyiv: Vydavnychyi dim Dmytra Buraho [in Ukrainian].

3. Doichyk O.Ya. (2012). Idiostyl Dzuliana Barnsa u linhvokontseptualnomu vymiri [Julian Barnes' Idiostyle: Linguocognitive Perspective]. (Extended abstract of candidate's thesis). Kharkiv [in Ukrainian].

4. Zakharchenko T.E. (2009). Anhliiskyi i amerykanskyi slenh [English and American Slang]. Moskva: АSТ [in Ukrainian].

5. Ivanytska M. (2015). Osobystist perekladacha v ukrainsko-nimetskykh literaturnykh vzayemynakh [Personality of the Translator in Ukrainian-German Literary Cooperation]. Chernivtsi: Knyhy-ХХІ. [in Ukrainian].

6. Naumenko A.M. (2009).Skladoviindyvidualnoho stylyu perecladacha [The Constituent Parts of a translator's idiostyle]. Novitnya Filolohiya. Moskva, № 13 (33). Pp. 141-153. [in Ukrainian].

7. Sytchenko A.L. (2002). Vyznachennya indyvidualnoho stylyu pysmennyka na osnovi strukturuvannya ponyattya [Defining individual style of a writer on the basis of structuring the notion]. Dyvoslovo, № 5. Pp. 48-50 [in Ukrainian].

8. Solohub N.M. (2001). Ponyattya “indyvidualnyi styl pysmennyka” v konteksti suchasnoyi linhvistyky [The notion of “writer's individual style” in the context of contemporary linguistics]. Naukovyi visnyk Chernivetskoho uiversytetu. Vyp. 117-118. Chernivtsi: “Ruta”. Pp. 34-38 [in Ukrainian].

9. Stavytska L. (2009). Pro termin idiolect [On the Term Idiolect]. Ukrayinska mova. № 4, pp. 3-17. [in Ukrainian].

10. Papish V.A. (2021). Problema interpretatsii terminiv idiostyle ta idiolect u suchasnomu movoznavstvi: psykholinhvistychnyi aspect [The problem of interpretation of the terms idiostyle and idiolect in contemporary literature studies: psycholinguistic aspect]. Studia Slavica. Academiae Scientiarum Hungaricae. № 66 (2). Pp. 403-412. [in Ukrainian].

11. Bokting I. (1994). Character and Personality in the Novels of William Faulkner: A Study in Psychostylistics. Amsterdam: University of Amsterdam Press. 311 p.

12. Levy J. (2000). Translation as a Decision Process. In: The Translation Studies Reader; ed. by L. Venuti. London, New York: Routledge. Pp.148-159.

13. Mundey J. (2019). Translation: An advanced resource book for students. Routledge Applied Linguistics. 2nd edition. 394 p.

14. Pym A. (2009). Exploring Translation Theories. London and New York: Routledge. 193 p.

15. Semino E. (2007). Mind Style 25 years on. Style. № 41.2. Pp. 153-203.

16. Semino E., Swindlehurst K. (1996). Metaphor and Mind Style in Ken Kesey's “One Flew Over the Cuckoo's Nest”. Style. № 30. 1. Pp. 143-166.

17. Urban Dictionary.

18. Vennuti L. (2008). The Translator's Invisibility. 2nd ed. London and NewYork: Routledge. 319 p.

19. Vinay J.-P. Darbelnet J. (1972). Stylistique comparee du Frangais et de l'Anglais: methode de traduction. Paris: Didier. 727 p.

Размещено на Allbest.ru