До питання побудови газетного заголовку як стислого тексту (на матеріалі англійської мови)
Стислий текст як різноманітний лінгвістичний твір, місце в ньому заголовків статей та інших творів. Класифікація заголовків і їх функції, основні принципи оптимізації для покращення результатів сприйняття під час ознайомлення читача з контентом.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 26.02.2024 |
Размер файла | 29,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
До питання побудови газетного заголовку як стислого тексту (на матеріалі англійської мови)
Панченко Олена Іванівна,
доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри перекладу та лінгвістичної підготовки іноземців
Шевчик Катерина Юріївна,
кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри перекладу та лінгвістичної підготовки іноземців
Анотація
стислий лінгвістичний заголовок газетний
У статті в загальному вигляді ставиться проблема побудови стислого тексту (СТ). У сучасну епоху перевантаження людини інформацією велике значення набуває можливість подання того чи того повідомлення в максимально стислому вигляді. СТ є надзвичайно різноманітним лінгвістичним твором, і одним із помітних жанрів стислого тексту є заголовки статей та інших творів. Стислість є провідною вимогою для цього жанру, оскільки вони мають займати якнайменше місця у публікації і в той же час привертати увагу потенційного читача. Проблеми побудови різних типів заголовків привертають увагу багатьох лінгвістів. Вчені пропонують різноманітні класифікації заголовків, детально аналізують їх функції. Але особливості побудови заголовка саме як стислого текст у ще не є повністю висвітленими. Мета статті: - дослідити особливості побудови заголовків, основні принципи їх оптимізації для покращення результатів їх сприйняття під час ознайомлення читача з контентом того чи того ЗМІ. Матеріалом дослідження у цій розвідці є 150 заголовків різноманітних Інтернет-видань.
Як стислий текст, головне завдання якого - проінформувати читача, про що йтиметься в статті, заголовок характеризується вживанням абревіатур, акронімів, графічних знаків та умовних скорочень, вилученням слів, які можна легко відновити під час читання, а також вживанням еліпсису та граматично неповних речень.
Створення газетних назв супроводжується використанням клікбейтів, що привертають увагу до тексту, та ключових слів, завдяки яким знаходять статтю в Інтернеті. Заголовки зазвичай є інформативними, логічними та аргументованими. Особливості структури газетних заголовків на лексичному рівні: існування «заголовного жаргону», використання слів-неологізмів, утворених за допомогою телескопії, можливе вживання сленгу. На синтаксичному рівні частим є вилучення артиклів та допоміжних дієслів, переважна відсутність зворотів, вставних слів та однорідних членів. Домінантною структурою є просте двоскладне поширене речення. Отже, засоби стиснення заголовку є традиційними, але вони надають значні можливості для виникнення яскравого та оригінального твору.
Ключові слова: стислий текст, заголовок, компресія, вилучення, еліпсис.
Abstract
Panchenko Olena Ivanivna Doctor of Sciences (Philology), Full Professor, Head of the Department of translation and linguistic training of foreigners, Oles Honchar Dnipro National University
Shevchyk Kateryna Yuriivna Candidate of Sciences (Philology), Assistant Professor, Lecturer of the Department of translation and linguistic training of foreigners, Oles Honchar Dnipro National University
On the issue of newspaper title construction as a compressed text (based on the English language)
The article deals with the problem of creating a compressed text (CT). In the modern age of overloading people with information, the ability to present this or that message in the most concise form is of great importance. CT is an extremely diverse linguistic creation, and one notable genre of it is the headings of articles and other papers. Compression is the leading demand for this genre, as they should occupy as little space as possible in the publication and at the same time attract the attention of the potential reader. The problems of constructing different types of headings interest a lot of linguists. Scientists offer various classifications of headings, analyze their functions in detail. But the peculiarities of a title as a compressed text have not yet been fully highlighted. The purpose of the article is to investigate the peculiarities of the construction of headlines, the main principles of their optimization to improve the results of their perception. The research material in this intelligence is 150 titles of various Internet publications. As a concise text, the main task of which is to inform the reader what the article is about, the title is characterized by the use of abbreviations, acronyms, graphic signs and conventional abbreviations, the removal of words that can be easily recovered during reading, as well as the use of ellipsis and grammatically incomplete sentences.
The creation of newspaper titles is accompanied by the use of clickbait, which draws attention to the text and keywords, thanks to which the article is found on the Internet. Headlines are usually informative, logical and argumentative. Peculiarities of the structure of newspaper headlines at the lexical level: the existence of «headline jargon», the use of neologisms formed with the help of telescoping, the possible use of slang. At the syntactic level, the removal of articles and auxiliary verbs, the predominant absence of inflections, interjections, and homogeneous members is frequent. The dominant structure is a simple two-syllabic common sentence. So, the title compression tools are traditional, but they provide significant opportunities for the emergence of bright and original work.
Keywords: compressed text, title, compression, extraction, ellipsis.
Основна частина
Постановка проблеми. У статті в загальному вигляді ставиться проблема побудови стислого тексту. У сучасну епоху перевантаження людини інформацією велике значення набуває можливість подання того чи того повідомлення в максимально стислому вигляді. Під стислим текстом (СТ) розуміємо цілісну семіотичну форму психомовленнєво-мисленнєвої людської діяльності, концептуально і структурно організовану, яка є прагматично спрямованим посередником комунікації в умовах економії ментальних та матеріальних зусиль, побудована за допомогою скорочення повного попереднього твору або від початку створена як коротка побудова, призначена за потреби для подальшого розгортання в більший текст [1, С. 228]. СТ є надзвичайно різноманітним лінгвістичним твором, і одним із помітних жанрів стислого тексту є заголовки статей та інших творів. Стислість є провідною вимогою для цього жанру, оскільки вони мають займати якнайменше місця у публікації і в той же час привертати увагу потенційного читача.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми побудови різних типів заголовків привертають увагу багатьох лінгвістів (О.П. Безсонова, Л.В. Грицюк, А.М. Коваленко, I. П. Лисакова, І. Г. Мирошниченко, Д.М. Прилюк та ін.). У творі заголовок виступає своєрідною тезою самого корпусу тексту. Л.Ф. Грицюк вважає, що у творі заголовок виступає своєрідною тезою самого корпусу тексту, смисловим та психосоціолінгвістичним ядром. Тобто це ключ до інтерпретації новини автором, висловлення об'єктивної чи суб'єктивної думки, або до прихованих думок та висновків [3, С. 55]. А.М. Коваленко [4] стверджує, що заголовок передає мету повідомлення експліцитно, тим самим встановлює контакт з читачем і викликає цікавість до матеріалу. Вчені пропонують різноманітні класифікації заголовків, детально аналізують їх функції. Але особливості побудови заголовка саме як стислого тексту ще не є повністю висвітленими.
Мета статті - дослідити особливості побудови заголовків, зокрема їх лексичного наповнення, основні принципи їх оптимізації для покращення результатів їх сприйняття під час ознайомлення читача з контентом того чи того ЗМІ.
Виклад основного матеріалу. Компресія на лексичному рівні полягає, передусім, у вилученні зайвих слів та словосполучень, а також скороченні деяких слів. Для стиснення повідомлення на лексичному рівні мовна компресія також використовує широкий арсенал прийомів, як-от усічення, телескопія, запозичення та різні види універбації.
Матеріалом дослідження у цій розвідці є 150 заголовків різноманітних Інтернет-видань. Підраховано кількість слів у кожному з заголовків, щоб підтвердити або спростувати загальноприйняту гіпотезу у світі англомовних текстів, що заголовок має складатися не більше, ніж з 12 слів. Ми дійшли висновку, що
— найбільша кількість проаналізованих одиниць, 30 заголовків, що становить 20%, має у своєму складі 7 слів. Наприклад, «NATO warning over Russian build-up near Ukraine» (BBC, November 15, 2021); «France probes alleged rape at presidential palace» (BBC, November 17, 2021);
— 25 заголовків (16,6%) складаються з 8 слів: «Low vaccination rate a concern for South Africa» (Today, November 24, 2021); «Shapps: No nation can tackle migrant crisis alone» (Today, November 14);
— 22 заголовки, тобто 14,6%, складаються з 9 слів: «'Change of tone' in NI Protocol talks - Martin» (BBC, October 24, 2021); «Evil Corp: Searching for the world's most wanted hackers» (BBC, September 14, 2021);
— 20 заголовків (13,3%) складаються з 6 слів: «What is a universal basic income» (BBC, November 17, 2021); «Austria back in lockdown despite protests» (BBC, November 24, 2021);
— 15 заголовків, тобто 10%, мають у своєму складі 10 слів: «Peru chief of staff stashed cash in a palace bathroom» (BBC, November 15, 2021); «The art exploring the truth about how climate change began» (BBC, November 14, 2021);
— 10 заголовків (6,6%) складаються з 5 слів: «Networking tips for college seniors» (BBC, September 14, 2021), «The school that rules Britain» (BBC, April 14, 2021);
— 8 заголовків, тобто 5,3%, складаються з 4 слів: «The numbers might lie» (Today, April 18, 2021), «The ultimate island hideaways» (BBC, May 25, 2021);
— 6 заголовків (4%) складаються з 3 слів: «A powerhouse idea» (BBC, July 24, 2021), «UK travel ban» (BBC, December 4, 2021);
— 1 заголовок (0,67%) складається з 2 слів: «Scorching success» (BBC, November 14, 2021);
— 1 заголовок (0,67%) складається з 29 слів: «South Africa director of rugby Rassie Erasmus will face misconduct hearing after his criticism of the match officials following their first-Test defeat by the British and Irish Lions» (Today, August 21,2021);
— 1 заголовок (0,67%) складається з 19 слів: «Women must have the choice to wear what they want. Tokyo Olympics: German gymnasts' fullbody suits inspire other athletes» (BBC, July 21, 2021);
— 1 заголовок (0,67%) складається з 14 слів: «A TV show that shocked the world. How Jackass became pioneer of modern comedy» (BBC, October 21, 2021);
— 1 заголовок (0,67%) складається з 12 слів: «US left Bagram Airbase at night with no notice, Afghan commander says» (BBC, July 7, 2021).
Згідно до підрахунків, довжина від 6 до 10 слів є найбільш оптимальною для сприйняття. Такий заголовок не надто довгий, щоб набриднути читачу, та в той же час не надто короткий, щоб не вмістити найбільш важливу інформацію. Заголовки, що мають у своєму складі від 2 до 5 слів, можуть бути малоінформативними та незрозумілими: з деяких з них неможливо ідентифікувати не тільки тему замітки, а й навіть сферу, до якої належить замітка. Заголовки, що складаються з 12 та більше слів, є занадто складними для розуміння, так як читачі не в змозі фокусувати увагу на довгих реченнях. До того ж, подібні заголовки часто займають занадто багато місця в газеті.
Під час аналізу виявів компресії на рівні лексичної структури обраних одиниць ми дійшли також таких висновків:
— у 25 заголовках, що становлять 16,7%, є абревіатури: «The age - old mystery of a UK cathedral» (Today, August 21, 2021), «UK and EU are expected to meet for more NI Protocol talks» (BBC, November 21, 2021);
— у 5 заголовках (3,3%) є акроніми. Наприклад, «Humanity wastes about 500 years per day on CAPTCHAs» (BBC, July 14, 2021): CAPTCHA - Completely Automated Public Turing Test to tell Computers and Humans Apart. Використання абревіатур та акронімів у заголовках виконує відразу дві функції: по-перше, вони сприяють стисненню тексту, по-друге, вони привертають увагу читачів;
— у 10 заголовках (6,7%) є буквені скорочення: etc. - etcetera, e.g. - exempli gratia, bn - billion та інші. Наприклад, «Sydney Airport agrees to $17.5bn buyout deal» (Today, November 8, 2021).
— у 7 заголовках (4,6%) використовуються графічні скорочення Ј, Ђ та $ для позначення грошових одиниць: «Italian gang jailed for Ј26m celebrity raids», «Google announces $740m investment in Australia», «NI exports to Republic to pass €3bn this year» (BBC, November 17, 2021);
— у 30 заголовках (20%) числа написані цифрами: «Dramatic rescue of 300 from migrant boat in Italy» (Today, October 14, 2021), «Safeguarding risks for 600 unaccompanied children» (BBC, November 15, 2021), «More than 1,000 migrants in a day cross Channel» (BBC, November 17, 2021), «UK looks likely to trigger Article 16 - then what?»» (Today, November 5, 2021).
Під час аналізу ми звернули увагу на те, що одним із прийомів компресії на лексичному рівні є формування присвійного відмінка за допомогою додавання закінчення `s замість використання словосполучення з прислівником of: France's capital замість capital of France. Наприклад, «Britney Spears' manager resigns after 25 years» (BBC, July 6, 2021), «Mexican nursery's lottery win turns into nightmare»» (Today, November 24, 2021). Всього 35 заголовків (23,3%) характеризуються використанням присвійного відмінка за допомогою додавання закінчення `s замість словосполучення з прислівником of. Більшість словосполучень з прийменником of також зазнають стиснення: «Police probe violin theft motive in double murder» замість «Police probe motive of violin theft in double murder» (BBC, November 10, 2021).
У заголовках газетного стилю також доволі часто зустрічаються слова-неологізми, утворені за допомогою телескопії, - спосіб словотворення, під час якого склеюються початковий елемент одного слова з кінцевим елементом другого. Наприклад, «Times of India blogs»: blog (web + log) (The Times, October 14, 2021); «Denise Welch to star in Dave sitcom pilot about a «suspect» psychic sitcom» (situation + comedy) (BBC, March 4, 2022); «Latest news and updates on Hong Kong staycations»: staycation (stay + vacation) (BBC, March 4, 2022).
Також ми підрахували, що в 10 заголовках є так звані клікбейти (від англ. click «клацання» та bait «наживка»), що використовуються для привертання уваги. Sensation, promptly, indignation, incredibly - всі ці слова в заголовках новин на медіа-платформах привертають увагу та змушують читачів відкривати повні статті, в яких насправді немає і натяку на сенсацію. Так, у трьох заголовках вжито слово incredible: «Premier League: The most incredible Premier League transfers ever» (BBC, August 3, 2021). Ще в двох є слово sensation: «Sensation: Most powerful' tidal turbine starts generating electricity off Orkney» (Today, November 14, 2021).
У сучасному світі газетні заголовки часто використовують для маніпуляції читачами. До того ж, у журналістів з'явилася інша проблема: search engine optimization або SEO. Чим більше ключових слів містить заголовок, тим більша ймовірність, що саме стаття цього сайту опиниться однією з перших у результатах, виданих пошуковою системою. Відповідно, читач майже завжди обирає перше або друге посилання, яке йому запропонує Google-пошук. Як зазначає М. Коулз, «вимоги SEO звели мистецтво складання заголовків до механічного процесу упаковування в одну фразу якомога більшої кількості ключових слів» [5].
Щодо «заголовного жаргону», в обраних одиницях зустрічаються такі слова:
— слово ban є в 4 заголовках: «Will this European capital ban cars?», «UK travel ban», «Australia to relax border ban on some foreigners», «Portugal bans bosses texting staff after-hours» (BBC, November 24, 2021);
— слово crack трапляється в одному заголовку: «Cuba cracks down on dissent ahead of protest» (BBC, November 15, 2021);
— в одному заголовку є також слово hit: «Protesters hit Amazon buildings Black Friday» (BBC, November 15, 2021);
— слово move трапляється в 2 заголовках: «Belarus moves migrants stuck in border stand-off», «Shell plans to move headquarters to the UK» (BBC, November 15, 2021);
— 3 заголовки побудовані з використанням слова cut: «Climate change: The craft brewery using algae to cut emissions» (Today, October 25, 2021), «Peru's leader to sell Boeing jet in cut perks», «Which countries are still cutting down trees?» (BBC, November 15, 2021);
— слово deal трапляється в 2 заголовках: «Sydney Airport agrees to $17.5bn buyout deal», «The families displaced despite Colombia's peace deal» (BBC, November 24);
— слово plan є в 3 заголовках: «El Salvador plans Bitcoin city at base of volcano», «Shell plans to move headquarters to the UK» (BBC, November 15, 2021), «Irish mother-and-baby homes redress plan announced» (BBC, November 16, 2021);
— 4 заголовки мають у своєму складі слово build і його форми: «Protesters hit Amazon buildings Black Friday» (BBC, November 26, 2021), «NATO warning over Russian build-up near Ukraine» (BBC, November 19, 2021), «The school building futures through food», «Arts, crafts help refugees build friendships» (Today, November 19, 2021);
— слово change трапляється в 3 заголовках: «Wole Soyinka: books that really change the world» (BBC, October 6, 2021), «The art exploring the truth about how climate change began» (BBC, November 7, 2021), «WhatsApp changes privacy policy after fine» (BBC, November 22, 2021).
Так як заголовок - це різновид стислого тексту, то варто звернути уваги на його синтаксичну структуру, адже на синтаксичному рівні компресія виражена найяскравіше. Основними прийомами компресії на синтаксичному рівні є:
— використання різних видів еліпсису;
— граматично неповних речень, тобто речень, в яких вилучено певний член;
— контамінації, тобто створення нового слова, його форми або виразу внаслідок зближення, поєднання частин двох подібних слів, форм виразів;
— членування, тобто так званий розподіл речення на дві частини: предмет мовлення і інформацію про нього.
Отже, спочатку ми проаналізували синтаксичну структуру речень та провели систему підрахунків, завдяки якій отримала такі результати:
— 105 заголовків, що становить 70%, складаються з одного простого двоскладного речення. Наприклад, «Protesters hit Amazon buildings Black Friday» (BBC, November 26, 2021), «Will this European capital ban cars?» (Today, September 17, 2021), «Water cannons fired at CO VID protesters in Belgium» (BBC, January 22, 2022).
— 35 заголовків (23,3%) складаються з одного простого односкладного речення: «Scotland's version of 'hygge'» (BBC, October 1, 2021), «Awkward conversations for US with its neighbors» (Today, November 21, 2021), «UK travel ban» (BBC, January 15, 2022). Більшість заголовків цього типу є називними, адже мають номінативну функцію.
— 8 заголовків, тобто 5,3%, складаються з одного складного речення. Один заголовок (0,6%) складається з двох частин, поєднаних сурядним типом зв'язку («What are the COVID variants and will vaccines still work?» (BBC, March 4, 2022)), 2 заголовки, тобто 1,2%, складаються з двох частин, поєднаних безсполучниковим зв'язком: «Belarus leader tells BBC: `We won't stop the migrants «» (BBC, November 19, 2021), «Haiti water shortage: 'We pray for rain every day'» (BBC, November 10, 2021). Решта 5 заголовків (3,3%) складаються з двох частин, що поєднуються підрядним зв'язком: у 2 заголовках (1,3%) зв'язок означального типу: «Fake policeman who attacked sex workers jailed» (BBC, November 5, 2021), «What shoes you wear can say about you?» (BBC, August 4, 2021); у 2 заголовках (1, 3%) - обставинного типу: «Austria to go into full lockdown as COVID surges» (підрядне часу); в 1 заголовку - з'ясувального типу: «Afghan commander says that US left Bagram Airbase at night with no notice» (Today, July 7, 2021).
— 2 заголовки (1,3%) складаються з двох речень. 1 заголовок має у своєму складі 2 складних речення, частини яких поєднані складнопідрядним (означального типу) та безсполучниковим зв'язком (пояснення): «Women must have the choice to wear what they want. Tokyo Olympics: German gymnasts' full-body suits inspire other athletes» (Today, July 22, 2021). Ще 1 заголовок складається з одного складного речення, частини якого поєднані підрядним зв'язком (означального типу), та одного простого двоскладного запитального речення: «A TV show that shocked the world. How Jackass became pioneer of modern comedy» (BBC, October 19, 2021).
Двадцять заголовків, що становлять 13,3%, побудовані у формі запитання: «Why flamenco is in danger of disappearing?» (BBC, September 6, 2021), «Why funny books can also be serious?» (BBC, November 10, 2021). Заголовки-запитання привертають увагу та мотивують читача до роздумів, підштовхуючи його до висловлення припущень ще до прочитання статті.
Також ми виявили, що всі 150 заголовків складаються з поширених речень: «Tourists pay price for sneaky Colosseum beer» (Today, November 17, 2021), «Polish forces tear-gas migrants Belarus border» (Today, November 16, 2021), «France probes alleged rape at presidential palace» (BBC, November 12, 2021). Навіть ті заголовки, що складаються з двох слів мають один другорядний член речення. Наприклад, «Scorching success»: односкладне називне речення, де слово success виступає підметом, а scorching - означенням.
Також ми звернули увагу на ускладненість речень, що формують заголовки. Як відомо, речення може бути ускладнено однорідними членами, відокремленими членами, звертаннями, вставними і вставленими конструкціями.
Наші підрахунки показали, що більшість проаналізованих заголовків (100, що становлять 67%) є неускладненими. Це можна легко пояснити тим, що основною рисою будь-якого газетного заголовку є лаконічність, а вставні слова та однорідні члени лише подовжують речення. Так, жоден заголовок не має у своєму складі вставних складі на кшталт moreover, in addition, therefore, without any doubts, perhaps, thus, hence тощо.
Два заголовки, тобто 1,3%, побудовані з використанням однорідних членів речень. Одне речення (0, 65%) має у своєму складі два присудки: «Why migrants leave France and try to cross the English Channel?» (BBC, November 26, 2021). Ще в одному реченні (0, 65%) є два підметами: «Arts, crafts help refugees build friendships»» (BBC, November 19, 2021). 4 заголовки (2,6%) ускладнено дієприкметниками або дієприкметниковими зворотами. Наприклад, «Belarus moves migrants stuck in border stand-off» (BBC, November 17, 2021), «Women's World Cup theme written by Welsh artist» (BBC, November 25, 2021).
Ще 14 заголовків (9,3%) ускладнено дієприслівниковими зворотами, наприклад, «The art exploring the truth about how climate change began» (BBC, November 7, 2021), «Climate change: The craft brewery using algae to cut emissions» (Today, October 25, 2021). Останній заголовок ускладнено також інфінітивним зворотом.
Усього 11 (8%%) заголовків ускладнено інфінітивними зворотами. У 3 заголовках (2%) інфінітив є частиною складного присудка: «Why migrants leave France and try to cross the English Channel?» (BBC, November 26, 2021), «World leaders promise to end deforestation 2030» (BBC, November 10, 2021). У 1 заголовку (0,65%) інфінітив виконує роль частини модального дієслівного присудка: «Women must have the choice to wear what they want. Tokyo Olympics: German gymnasts' full-body suits inspire other athletes» (Today, July 22, 2021).
У 2 заголовках (1,3%) повна форма інфінітиву (to-infinitive) використовується для вираження наміру або цілі: «Turkey pulls Belarus flights to ease migrant crisis» (BBC, November 12, 2021). 1 заголовок (0,65%) ускладнено також суб'єктивною конструкцією (Subjective Infinitive Construction): «UK and EU are expected to meet for more NI Protocol talks» (BBC, November 26, 2021). Ще 4 заголовки (2,26%) ускладнені інфінітивним зворотом, який виражає дію в майбутньому часі: «Peru's leader to sell Boeing jet in cut perks» (BBC, November 11, 2021), «NI exports to Republic to pass €3bn this year» (BBC, November 17, 2021).
Під час аналізу ми також звернули увагу на явище еліпсису в обраних реченнях, адже еліпсис є одним з найбільш поширених прийомів стиснення на синтаксичному рівні. Ми дійшли таких висновків:
— у 55 заголовках, що становлять близько 37%, вилучено артикль. Наприклад, «Violence as protesters rally for (the) women's rights» (BBC, November 26, 2021), «Belarus moves (the) migrants stuck in border stand-off» (Today, November 17, 2021), «Cambridge sculpture makes (a) stand on culture wars» (Today, November 26, 2021);
— 24 заголовки (16%) побудовано з умисним пропуском допоміжного дієслова: «Why (do) migrants leave France and try to cross the English Channel?» (BBC, November 26, 2021), «Why (do) Iraqi Kurds risk their lives to reach the West?» (BBC, November 26, 2021), «Italian gang (were) jailed for Ј26m celebrity raids» (BBC, November 15, 2021);
— у 7 заголовках (4,7%) не вистачає прийменника on перед назвою дня тижня: «Protesters hit Amazon buildings (on) Black Friday» (BBC, November 26, 2021);
— у 5 заголовках (3,3%) вилучено прийменники by, of. «World leaders promise to end deforestation (by) 2030» (BBC, November 10, 2021), «How to make a film in (the) hottest places (of) Earth?» (BBC, September 2, 2021);
— у 5 заголовках (3,3%) трапляється пропуск сполучника: «Arts, (and) crafts help refugees buildfriendships» (BBC, November 16, 2021);
— у 5 заголовках (3,3%) частина речення, в якій вказується автор, побудована без дієслова: «'Change of tone' in NI Protocol talks - Martin» (BBC, November 16, 2021); «Shapps: No nation can tackle migrant crisis alone» (BBC, November 15, 2021).
— у 2 заголовках (1,3%) вилучено дієслово: «Men's Olympic football: Brazils (go) through to quarter-finals in Tokyo but Germany go out» (BBC, July 28, 2021); «The low vaccination rate (raises) a concern for South Africa» (BBC, September 29, 2021);
— у 2 заголовках (1,3%) не вистачає іменника: «Thousands (people) spend third night without power» (Today, November 29, 2021); «Dramatic rescue of 300 (people) from migrant boat in Italy» (BBC, November 14, 2021).
Висновки. Теоретичні засади дослідження заголовку демонструють, що це елемент, який має двоїсту природу, оскільки є частиною твору та у той же час знаходиться поза ним. Як стислий текст, головне завдання якого - проінформувати читача, про що йтиметься в статті, заголовок характеризується вживанням абревіатур, акронімів, графічних знаків та умовних скорочень, вилученням слів, які можна легко відновити під час читання, а також вживанням еліпсису та граматично неповних речень. Створення газетних назв 21-го сторіччя часто супроводжується використанням клікбейтів, що привертають увагу до тексту, та ключових слів, завдяки яким SEO знаходить статтю в Інтернеті. Заголовки зазвичай є інформативними, логічними та аргументованими.
Серед особливостей структури газетних заголовків на лексичному рівні варто назвати такі: існування «заголовного жаргону», використання слів-неологізмів, утворених за допомогою телескопії, можливе вживання сленгу. На синтаксичному рівні доволі частим є вилучення артиклів та допоміжних дієслів, переважна відсутність зворотів, вставних слів та однорідних членів. Домінантною структурую є просте двоскладне поширене речення. Отже, засоби стиснення заголовку є традиційними, але вони надають значні можливості для виникнення яскравого та оригінального твору.
Література
1. Панченко О.І. Осучаснене розуміння стислого тексту (на матеріалі української та англійської мов). «Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика». Том 33 (72) №5, 2022 Частина 1. С. 226-231.
2. Бережняк В.Ю., Котвицька В.А. Заголовки новинних повідомлень німецько - мовного щотижневого журналу «Der Spiegel»: функціонально-стилістичні та структурні особливості / Науковий збірник «Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка». 2021. №41. Том 1. С. 93-98. DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863/41-1-14
3. Грицюк Л.Ф. До питання про лінгвістичний статус заголовка // Мовознавство. 1989. №5. С. 55 - 58.
4. Коваленко А.М. Заголовок англомовного журнального мікротекступові - домлення: структура, семантика, прагматика (на матеріалі тижневика Newsweek): автореф. дис. на здобуття наук. ступ. к. філол. н. за спец. 10.02.04 - «Германські мови». Київ. нац. лінгв. ун-т. Київ, 2002. 19 с.
5. Coles M. How to write headlines that work for SEO. Journalism. 2011. URL: https://www.journalism.co.uk/skills/how-to-write-headlines-that-work-for-seo/s7/a545817/
References
1. Panchenko O.I. Osuchasnene rozuminnya stysloho tekstu (na materiali ukrayins «koyi ta anhlijs" koyi mov) (Contemporary Understanding of Compressed Text) based on English and Ukrainian)]. «Vcheni zapysky Tavrijs» koho nacional «noho universytetu imeni V.I. Vernads " koho. Seriya: Filolohiya. Zhurnalistyka». Tom 33 (72) №5, 2022 Chastyna 1. S. 226-231.
2. Berezhnyak V. Yu., Kotvyc «ka V.A. Zaholovky novynnyx povidomlen» nimec «komovnoho shhotyzhnevoho zhurnalu «Der Spiegel»: funkcional» no-stylistychni ta strukturni osoblyvosti [News Titles in the German Weekly «Der Spiegel»: Functional, Stylistic and Structural Peculiarities]/ Naukovyj zbirnyk «Aktual» ni pytannya humanitarnyx nauk: mizhvuzivs «kyj zbirnyk naukovyx prac» molodyx vchenyx Drohobyc «koho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka». 2021. №41. Tom 1. S. 93-98. DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863/41-1-14
3. Hrycyuk L.F. (1989). Do pytannya pro linhvistychnyj status zaholovka [On the Issue on Title Linguistic Status]. Movoznavstvo. №5. S. 55 - 58.
4. Kovalenko A.M. (2002). Zaholovok anhlomovnoho zhurnal «noho mikrotekstu povidomlennya: struktura, semantyka, prahmatyka (na materiali tyzhnevyka Newsweek) [Journal Microtext Message English Title: Structure, Semantics, Pragmatics]: avtoref. dys. na zdobuttya nauk. stup. k. filol. n. za spec. 10.02.04 - «Hermans» ki movy». Kyyiv. nac. linhv. un-t. Kyyiv, 2002. 19 s.
5. Coles M. (2011). How to write headlines that work for SEO. Journalism. URL: https://www.journalism.co.uk/skills/how-to-write-headlines-that-work-for-seo/s7/a545817/
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Мовний дискурс англійських газетних заголовків. Виявлення значення теми і основного тексту газетної статті. Класифікація та особливості побудови газетних заголовків. Способи та складності перекладу і передачі у перекладі англійських газетних заголовків.
курсовая работа [37,6 K], добавлен 03.10.2014Дослідження художньо-виразних засобів, що використовуються для залучення уваги читача до газетних заголовків. Фразеологічні одиниці у системі турецької мови, їх класифікація. Особливості вживання фразеологічних одиниць у турецькому газетному заголовку.
дипломная работа [165,3 K], добавлен 23.05.2013Дослідження процесу становлення мовознавства для більш точного розуміння лінгвістичної ситуації у світі. Деривація як провідна традиція мовотворення англійської мови. Способи англійського словотвору. Приклади скорочень та абревіацій англійської мови.
курсовая работа [71,5 K], добавлен 13.04.2015Мовні тенденції і явища на лексико-семантичному рівні: використання просторіччя, субстандартної лексики, суржику. Особливості семантико-стилістичного явища як засобу увиразнення авторської мови. Синтаксичні особливості побудови газетного тексту.
дипломная работа [114,6 K], добавлен 03.11.2010Текст, категорії тексту у процесі комунікації та їх класифікація, лінгвістичний аналіз категорій тексту, виявлення його специфічних ознак. Особливості реалізації категорії ретроспекції, семантичні типи та функції ретроспекції, засоби мовного вираження.
курсовая работа [43,2 K], добавлен 14.09.2010Складнощі при перекладі заголовків газетних статей. Лексико-граматичні, функціонально-стилістичні та семантичні особливості англомовних газетних заголовків. Лексичні та граматичні трансформації при перекладі англомовних заголовків на українську мову.
магистерская работа [151,1 K], добавлен 21.02.2011Теоретичні засади дослідження компресії як лінгвістичного явища при перекладі публіцистичного тексту. Механізм стиснення тексту на синтаксичному рівні. Єдність компресії та декомпресії під час перекладу газетних текстів з англійської мови українською.
курсовая работа [63,8 K], добавлен 21.06.2013Розвиток англійської мови, його етапи та головні періоди: давньо- та середньо- та ново англійський. Опис сучасних діалектів британського та інших варіантів їх лінгвістичні відмінності та особливості. Вплив запозичень на формування англійської мови.
курсовая работа [93,2 K], добавлен 28.10.2015Місце займенника в системі частин мови, їх морфологічна характеристика, синтаксична роль і стилістичні функції. Синтаксичні функції займенників у прозі М. Хвильового, значення даної частини мови в творчій спадщині відомого українського письменника.
курсовая работа [62,2 K], добавлен 14.05.2014Риси SMS-спілкування як жанра. Функції СМС у різних за функціональним призначенням телефонних повідомленнях із різними комунікативними завданнями. Лінгвістичні засоби та стилі СМС-мови. Перелік скорочень з англійської мови, які використовує молодь.
реферат [29,0 K], добавлен 19.02.2015Місце англійської мови у загальній мовній системі світу. Зв’язок англійської мови з французькою. Заміщення латинської мови англійськими еквівалентами. Становлення англійської мови як національної. Функціонування англійської мови в різних країнах світу.
курсовая работа [51,9 K], добавлен 30.11.2015Визначення й лексико-граматичні особливості англомовних газетних заголовків. Функціонально-стилістичні та семантичні особливості англомовних газетних заголовків. Лексичні та граматичні трансформації при перекладі англомовних заголовків на українську мову.
магистерская работа [121,3 K], добавлен 21.02.2011Висвітлення й аналіз лексико-стилістичних та структурних особливостей існуючих перекладів поетичних творів Гійома Аполлінера. Розгляд та характеристика підходів різних перекладачів щодо збереження відповідності тексту перекладу первинному тексту.
статья [26,0 K], добавлен 07.02.2018Ознаки стислого тексту, поняття слогану як його різновиду. Характерні риси експресивного мовлення в рекламному тексті, його емоційне забарвлення. Аналіз лексичних, граматичних та інтонаційних засобів створення експресивності в англомовних слоганах.
курсовая работа [35,8 K], добавлен 22.06.2015Художній переклад як особливий вид перекладацької діяльності. Особливості перекладу художнього тексту. Характеристика лексичних трансформацій на матеріалі роману Дена Брауна "Втрачений символ". Трансформації, які переважають при перекладі тексту.
курсовая работа [61,7 K], добавлен 26.04.2014Текст як добуток мовотворчого процесу, що володіє завершеністю. Історія формування лінгвістики тексту. Лінгвістичний аналіз художнього тексту. Інформаційна самодостатність як критерій тексту. Матеріальна довжина текстів. Поняття прототипових текстів.
реферат [25,1 K], добавлен 30.01.2010Опис психологічних особливостей сприйняття тексту. Тлумачення змісту малозрозумілих елементів тексту. Трактування поведінки персонажа та його мотивів, виходячи з власного досвіду та існуючих теорій. Проектування своїх уявлень, відчуттів на художні образи.
презентация [228,6 K], добавлен 03.03.2016Визначення загального поняття "термін", його роль в тексті. Види та функції перекладу. Розробка методичних рекомендацій та вказівок щодо поліпшення праці перекладача, який здійснює переклад економічного тексту з англійської мови українською або навпаки.
курсовая работа [48,8 K], добавлен 06.03.2014Культура і мова. Характеристика й умови розвитку різновидів американських лінгвістичних субкультур. Аналіз лінгвістичних субкультур Великої Британії та їхнє місце в культурному розвитку країни. Аналіз однорідності регіональних варіантів англійської мови.
курсовая работа [156,2 K], добавлен 17.01.2011Головна, загальна мета створення будь-кого тексту - повідомлення інформації. Поняття іформаційної насиченості тексту та інформативності. Визначення змістовності тексту - встановлення співвідношення між висловлюванням і ситуацією, відбитою в ньому.
реферат [28,3 K], добавлен 08.04.2011