Вплив когнітивних аспектів на вибір перекладацьких рішень у контексті мовленнєвих структур

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет митної справи та фінансів

Кам`янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА), м. Київ

Вплив когнітивних аспектів на вибір перекладацьких рішень у контексті мовленнєвих структур

Чухно Тетяна Володимирівна

кандидат філологічних наук

в. о. завідувачки кафедри іноземної філології,

перекладу та професійної мовної підготовки

факультет економіки, бізнесу та міжнародних відносин

Федькова Інга Анатоліївна

кандидат філологічних наук, старший викладач

кафедра іноземних мов, факультет іноземної філології

Ігнатенко Ірина Петрівна

старший викладач французької мови

кафедра іноземних мов, факультет теорії та історії мистецтва

Анотація

мова когнітивний переклад

В контексті перекладознавчих досліджень переклад -- це презентація результатів когнітивної діяльності. Процес перекладу мовленнєвих структур -- це передусім процес ухвалення рішень. Згідно з концепцією мовленнєвих структур переклад є одночасно і текстом, і комунікативним актом. Перекладач постає посередником між автором тексту, мовою оригіналу та читачем мови перекладу. Завдання перекладача -- надати читачеві точну версію вихідного тексту. Точність перекладу полягає в дотриманні суворої лінгвістичної відповідності, прямому формальному перекладі та пошуку навіть найменших відхилень. Цьому може сприяти теорія інтерпретаційної адаптації, один з основних підходів у когнітивній лінгвістиці. Ця теорія розглядає мову як систему, що пристосовується до когнітивних потреб і контекстуальних умов комунікації. Вона полягає в тому, що перекладач орієнтується на контраст, зближуючи мову оригіналу та мову перекладу так, щоб остання була якомога ближче до першої. Цей підхід полягає в опрацюванні тексту речення за реченням, розподіленні речення на мовні одиниці, пошуку завчасно визначених еквівалентів для кожної з них у словниках і базах даних, організації цих еквівалентів згідно із синтаксичними правилами мови перекладу та забезпеченні правильного написання мовою оригіналу та перекладу мову перекладу. У певному сенсі переклад повністю визначається формою вихідного тексту і виключно правилами мови перекладу. Переклад ґрунтується на низці мікрорішень, які впливають на різні аспекти перекладу. Макрорішення рішення стосуються вибору загального підходу до перекладу, наприклад, прямого перекладу, вільного перекладу або еквівалентного перекладу. Модель перекладу вміщує чотири послідовні етапи, які відображають складність і деталі процесу. Обрана модель висвітлює важливість перекладацьких рішень на кожному етапі та їхній вплив на кінцевий результат перекладу.

Ключові слова: підхід, переклад, мікрорішення, макрорішення, фаза деталізації, когнітивний процес.

Chukhno Tetiana Volodymyrivna PhD in Philology, the Acting Head of Foreign Philology, Translation and Professional Language Training Department, Faculty of Economics, Business and International Relations, University of Customs and Finance, Dnipro

Fedkova Inha Anatolyivna PhD in Philology, Senior Lecturer, Department of foreign languages, Faculty of foreign philology, Kamianets- Podskyi Ivan Ohiienko National University

Ihnatenko Iryna Petrivna Senior lecturer, Department of Foreign Languages, Theory and History of Arts, The National Academy of Fine Arts and Architecture, Kyiv

The influence of cognitive aspects on the choice of translation decisions in the context of speech structures

Abstract

In the context of translation studies, translation consists in the presentation of the results of cognitive activity. The process related to the translation of speech structures is primarily a decision-making process. In the context of working with speech structures, translation can be both a text and an act of communication. A translator intervenes as an intermediary between the author of the text in the original language and the reader of the text in the translated language. Its mission is to provide its readers with an accurate version of the original text. The accuracy of the translation consists in the adoption of strict linguistic correspondences, formal literalness and the search for the smallest deviations. The interpretive-adaptive theory is helpful in this - one of the key approaches in cognitive linguistics. This theory considers language as a system that adapts to the cognitive needs and contextual conditions of communication. The translator is supposed to be driven by contrast, bringing the source language and the target language closer together and ensuring that the latter is as close as possible to the former. To this end, the approach consists of processing the text sentence by sentence, dividing the sentence into linguistic units, searching for predefined matches listed in dictionaries and databases for each, and then ordering these matches according to the syntax rules of the target language to ensure the correct writing in this language. In a certain sense, the translation made is completely determined by the form of the original text and is exclusively determined by the rules of the correct functioning of the translated language. Translation consists of a series of micro-decisions that affect different aspects of translation. Macro decisions include choosing a general approach to translation, such as literal, free, or equivalent translation. The translation model includes four successive phases that reflect the complexity and detail of the translation process. The chosen model emphasizes the importance of making translation decisions at each stage and their impact on the final translation result.

Keywords: approach, translation, micro-decision, macro-decision, phase of detailing, cognitive process.

Постановка проблеми

Згідно з інтерпретаційно-адаптивною теорією перекладу, перекладацька робота передбачає, по-перше, інтерпретацію мовлєнневої форми оригінального тексту (мови) для розуміння його змісту, а по-друге -- адаптацію перекладу до адресата та призначення. З огляду на це є певні обмеження.

Це пов'язано з тим, що врахування ситуативних параметрів і дотримання лексичного вибору у первинному тексті є когнітивними стимулами та чинниками для семантичної інтерпретації, що є не лише вимогою перекладацької точності, а й частиною пріоритету над необхідністю інтегрування перекладу в приймаючу культуру. Це обмеження відкриття, характерні для стимулювання когнітивних процесів евристичного підходу. Отже, перекладацька робота передбачає прийняття певних рішень, зокрема:

інтерпретувати символи, з яких складається вихідний текст, щоб зрозуміти значення вихідного тексту;

вибір формулювань цільовою мовою, щоб мати такий самий вплив на читача перекладу, як і під час читання оригінального тексту;

зробити цитати та алюзії прозорими та зрозумілими для читача перекладу.

Безперечно, є лінгвістичні обмеження, але є також когнітивні та психологічні обмеження. Вони стосуються не лише лінгвістичної, а й когнітивної та психологічної природи. Їхня розмаїтість і різноплановість спонукають перекладача робити важливий вибір, який вимагає раціонального рішення, що ґрунтується на ретельному аналізі визначених параметрів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

На відміну від інших дисциплін, ухвалення рішень у перекладознавстві видається простим процесом, оскільки рішення ухвалюються індивідуально, що дає змогу уникнути конфлікту інтересів, який часто виникає в колективних рішеннях.

Крім того, дослідження когнітивного підходу, які проводять перекладачі, принаймні на початковому етапі, є виключно якісними та описовими. З освітнього погляду корисно виокремити з отриманих описових моделей принципи, які можуть призвести до розроблення нормативних моделей. В сфері перекладу пошук нормативних моделей дуже ілюзорний. Тому найкраще використовувати парадигму когнітивної лінгвістики.

Згідно з теорією інтерпретації перекладачі репрезентують власні переконання та вподобання щодо розуміння, які потім сприймають інші. Тому можливі численні переклади одного й того самого тексту [1, с. 147]. Насправді, якщо виходити з гіпотези, що перекладач має певну свободу в ухваленні перекладацьких рішень, то на ці рішення накладаються деякі обмеження.

Перекладач обирає з-поміж можливих варіантів той, якому він віддає перевагу і який найкраще підходить читачеві, меті тексту та комунікативному контексту [2, с. 203].

Перекладач формує список можливих рішень, спираючись на наявні можливості, як-от мовні навички та знання предмета перекладу. Відтак, перекладач не вичерпує свої когнітивні здібності [3]. Перекладач обирає найкращий вираз із наявних. На практиці перекладач не може вибрати варіант, якого він не знає, або варіант, який він не може придумати, але який вже є. Тому важко передбачити пошук оптимального рішення.

Через це в процесі ухвалення рішень щодо перекладу актуальним є поняття обмеженої раціональності [4, с. 228], адже перекладач неодмінно має обмеження щодо набутих лінгвістичних і тематичних знань, які йдуть пліч-о-пліч зі здатністю до запам'ятовування та мобілізації знань. Моделі ухвалення рішень, незалежно від сфери їхнього застосування, висвітлюють напруження між знаннями (переконаннями) та уподобаннями (бажаннями). Під час перекладу фактично спостерігається загальна мобілізація знань, роль яких полягає в тому, щоб мати вплив на виникнення та ранжування вподобань [5].

Остання характеристика, яка зумовлена інтерпретаційною парадигмою, стосується того, що переклад передбачає ухвалення рішень у невизначеному майбутньому. Це пов'язано з тим, що перекладач, який інтерпретує оригінальний текст, щоб зрозуміти його, ігнорує те, як саме кінцевий читач тлумачитиме цей оригінальний текст мовою перекладу [6]. Отже, невизначеність виникає через незнання перекладачем наслідків перекладацьких рішень або їхнього впливу на читача.

Метою дослідження є вивчення впливу когнітивних чинників на процес вибору перекладацьких рішень у контексті мовленнєвих структур. Завданням цього дослідження є аналіз теоретичних підходів та методологічних концепцій, які впливають на ухвалення перекладацьких рішень, а також визначення ролі когнітивних процесів у розумінні, інтерпретації та передачі сенсу під час перекладу мовленнєвих структур. Ця стаття має на меті висвітлити важливість врахування когнітивних аспектів для створення точних та адекватних перекладів, що передають не лише лексичне значення, а й зміст та інтенцію оригінального тексту.

Виклад основного матеріалу

Серед загальновідомих теоретичних підходів та методологічних концепцій, які впливають на перекладацькі рішення у контексті мовленнєвих структур вчені виділяють:

Концепція еквівалентності: фокусування уваги на різних видах еквівалентності, включно з лексичною, граматичною, стилістичною та культурною еквівалентністю. Аналізуються підходи до вибору оптимального еквівалента залежно від контексту та мети перекладу.

Когнітивна лінгвістика: аналіз когнітивних процесів, таких як сприйняття, розуміння та інтерпретація, які впливають на вибір перекладацьких рішень. Досліджуються ментальні моделі та когнітивні фрейми, що використовуються для розуміння мовленнєвих структур та їхнього перекладу.

Функціональний підхід: розглядає роль функцій мовленнєвих структур у перекладі та виборі перекладацьких рішень з урахуванням мети комунікації, завдань і цільової аудиторії.

В сучасних перекладознавчих дослідженнях виникають нові моделі ухвалення перекладацьких рішень, наприклад, канонічна модель ухвалення рішень.

Канонічна модель ухвалення рішень, яка складається з чотирьох когнітивних процесів, цілком застосовна до процесу перекладу. Загальна схема має такий вигляд (таблиця 1):

Таблиця 1. Когнітивні процеси під час перекладу за канонічною моделлю прийняття рішень

Джерело: власне розроблення автора.

В когнітивній лінгвістиці для визначення процесу ухвалення перекладацьких рішень використовується канонічна модель ухвалення рішень. Ця модель ґрунтується на розумінні того, що процес перекладу є когнітивним завданням, що передбачає розпізнавання, розуміння, інтерпретацію та вибір найкращого перекладу.

Канонічна модель ухвалення рішень у когнітивній лінгвістиці складається з таких етапів (таблиця 2):

Таблиця 2. Етапи перекладу за канонічною моделлю прийняття рішень

Джерело: власне розроблення авторів

Така канонічна модель рішення допомагає розуміти процес вибору перекладацьких рішень у контексті когнітивної лінгвістики та виявляти роль когнітивних аспектів у формуванні перекладу мовленнєвих структур (рис. 1):

Рисунок 1. Структура прийому рішень в перекладі Джерело: власне розроблення автора.

Загалом у процесі перекладацької роботи макровирішення накладаються на низку мікрорішень на різних послідовних рівнях, які багаторазово повторюються за однією і тією самою моделлю на чотирьох послідовних етапах.

Процес перекладу складається з низки мікрорішень, які впливають на різні аспекти перекладу. Ці мікрорішення приймаються на рівні лексики, граматики, стилю, культурних елементів та інших лінгвістичних чинників. Вони впливають на точність, стиль, еквівалентність і виразність перекладу.

Кожне мікрорішення є частиною більшого макрорішення, яке визначає загальний зміст перекладу. Макрорішення стосуються вибору загального підходу до перекладу, наприклад, прямого, вільного або еквівалентного перекладу.

Модель перекладу складається з чотирьох етапів: сприйняття оригінального тексту, усний переклад, вибір перекладу та здійснення перекладу. Кожен етап вимагає визначення когнітивних аспектів, які впливають на ухвалення складних рішень, таких як сприйняття, розуміння, інтерпретація та вибір перекладу.

Процес перекладу також може включати кілька ітерацій, оскільки перекладачі часто можуть повертатися до попередніх етапів, щоб виправити або змінити свої рішення.

Загалом, ця модель перекладу відображає складність і деталізацію процесу перекладу. Вона підкреслює важливість невеликих рішень, ухвалених на кожному етапі, та їхній вплив на кінцевий результат перекладу.

Дійсно, знання та переваги, пов'язані з ухваленням рішень, не є від самого початку визначеними і не змінюються, а формуються в процесі роботи.

Коли перекладач читає і розуміє оригінальний текст, він/вона здобуває нову інформацію, яка змінює його/її початкові переконання. Отримання знань не відбувається синхронно; щоразу, коли з'являється нова інформація, наслідки попередніх рішень ставляться під сумнів.

Кожного разу, коли перекладачеві потрібно розшифровувати значення висловлювання і кодувати значення висловлювання, доводиться ухвалювати рішення.

Дійсно, необхідно враховувати взаємозв'язок між виразом і значенням. Вислів обов'язково є обмеженою репрезентацією значення.

Метою когнітивної діяльності, а відповідно і когнітивної психології, є моделювання. Імітаційна діяльність - це попередня формалізація через моделювання кроків, які необхідно виконати для успішного завершення процесу, де послідовні етапи висвітлюються за допомогою моделі; ця моделювальна діяльність, в той же час, чітко визначається у визначенні ролі, яка приділяється кожній стадії процесу, кожній основній розумовій операції та моделювальній діяльності [7].

Щоб краще зрозуміти це, важливо почати з вивчення того, як визначається розуміння. Так, канонічна модель ухвалення рішень, застосовувана до перекладу, ближча до моделі систем опрацювання інформації. Ця модель робить акцент на когнітивних аспектах ухвалення рішень і особливо вписується в перекладацькі задачі, що позиціонуються в межах інтерпретаційної парадигми. Добір і опрацювання інформації є ключовими параметрами для ухвалення рішень, що ведуть до вдалих перекладів, та оптимальних рішень, що призводять до найліпшого перекладу.

Зазначимо, що використання деяких із цих моделей, які підходять до читання та перекладу мовленнєвих структур з точки зору когнітивного сприйняття через нейролінгвістичні та психолінгвістичні підходи, призводить до труднощів з читанням та проблемами відокремлення їх від інших психологічних процесів, з якими вони взаємодіють [8, с. 33]. Для опису цих процесів використовуються такі терміни: кодування/декодування, ментальний словник, доступ до словника, обчислення, опрацювання, розв'язання (лексичне навантаження), репрезентація (тексту чи ситуації), схеми, сценарії, ментальні моделі тощо.

Ці загальні терміни відображають процес, за допомогою якого необхідно знайти новий підхід для кожної моделі, використовуючи один і той самий матеріал. Варто також зазначити, що, незважаючи на критику в науковій літературі, ці моделі широко розповсюджені в галузі перекладознавства. Ці моделі орієнтовані на розуміння, вміння описувати та розпізнавати. Підказки, пояснення та посилання, які багато перекладачів роблять під час читання, часто ґрунтуються на тій чи іншій із цих моделей, але не обов'язково вказують на них явно, що призводить до розмитості та унеможливлює визначення модельного зв'язку. Перекладачі розуміють читання як формулювання гіпотези, тобто явне або неявне твердження когнітивної моделі зверху вниз. Отже, в цьому сенсі теорія інтерпретативного перекладу є частиною цього напряму.

Оскільки моделювання складається з виокремлення етапів процесу, послідовності виконаних когнітивних операцій, варто також зазначити, що природа виконаного опрацювання, а також їхня ієрархія є саме тим, що визначає категоризацію когнітивних моделей перекладу мовленнєвих структур на висхідні моделі чи моделі, що залежать від того, чи надається пріоритет процесам найнижчого рівня, де згруповано як перцептивні, так і когнітивні явища, як-от ідентифікація й розпізнавання прочитаного текстового матеріалу, чи це процеси найвищого рівня, або це процеси найвищого рівня.

Така категоризація покликана створити через своє маркування систему цінностей, яку подальші дослідження, що встановлюють не тільки первинний, але й вторинний характер сприйняття, матимуть тенденцію до їхнього трансформування.

Моделі «знизу вверх», котрі починаються від сприйняття та які зазнають різкої критики через те, що ігнорують той факт, що сприйняття вже є операцією інтерпретації, котра залежить від контексту, все одно поступаються моделям «зверху вниз», починаючи від прагматичного рівня контекстуалізованого розуміння, параграфізація, яка є необхідною для представлення перекладацької діяльності в теоретичних термінах, не мусить призводити до того, щоб забувати про емпіричну реальність перекладу й принцип одночасності процесів, котрі ним керують.

Моделі розуміння мовленнєвої структури беруть за початок наявні теоретичні дискурси, загальні теорії мови, когнітивізм з усіма його наслідками та психологічні дискурси, що потребують перевірки на досвіді та емпіричного «тестування».

Теорія інтерпретативного перекладу дотримується протилежного підходу. Вона спирається на практику, в цьому випадку на успішну перекладацьку практику, тобто специфічну форму процесу, в якому беруть участь дві мови, і на те, як створити описовий і пояснювальний дискурс, який дає змогу пояснити спостережувані явища, коли модель розуміння обмежується одномовною сферою. Теорія інтерпретативного перекладу, яка вважається протилежною до інших теорій перекладу, зосереджується на практичних аспектах перекладу. Згідно з цим підходом успішна перекладацька практика розглядається як підґрунтя для розуміння процесу перекладу та способів взаємодії двох мов [9].

Відповідно до цієї теорії розуміння обмежується одномовною сферою в моделях розуміння. Це означає, що перекладач розбирається в оригінальному тексті в контексті своєї власної мови та культури. Розуміння тексту відбувається через використання лінгвістичних, культурних і когнітивних знань.

Описовий і пояснювальний дискурс в інтерпретаційній теорії перекладу дає змогу пояснити спостережувані явища в процесі перекладу. Цей дискурс допомагає розглядати переклад як активний процес взаємодії між перекладачем, текстом оригіналу та цільовим оточенням.

Описовий аспект дискурсу передбачає детальний аналіз мовленнєвих структур, лексичних одиниць і граматичних конструкцій в обох мовах. Пояснювальний аспект дискурсу розглядає чинники, що впливають на вибір перекладу, такі як контекст, комунікативні цілі та культурні нюанси [10].

Всі ці аспекти дискурсу допомагають пояснити явища, що спостерігаються в перекладі, і демонструють важливість практичного досвіду та контексту в розумінні та виконанні перекладу.

Необхідно зазначити, що теорія перекладу може функціонувати без лінгвістичної теорії доти, доки вона є описовою, тобто враховує процеси, що відбуваються в перекладі. Втім, як тільки теорія перекладу намагається бути пояснювальною -- наприклад, обґрунтувати, чому транскодування насправді не призводить до перекладу, -- вона змушена вдаватися до понять з лінгвістичної теорії.

Потреба знайти теоретичні пояснення певним спостережуваним явищам ставить її на бік прагматики та експресивної лінгвістики -- єдиної лінгвістики, яка може пояснити дискурсивні та контекстуальні явища мовної структури.

Окрім теорій референції, які ґрунтуються на цих двох дослідницьких напрямах, когнітивні моделі розуміння і теорії інтерпретативного перекладу відрізняються за своїми епістемологічними цілями. Якщо перші пов'язані з реалізацією комп'ютерних симуляцій, які висвітлюють діяльність людини через формалізацію, послідовність та автоматизацію, то інші -- з розвитком теоретичного дискурсу.

Цей дискурс дійсно є пояснювальним, але він також має освітню мету. «Валідація» або перевірка в цьому контексті стосується спроможності майбутніх перекладачів, які застосовують теорію, надати докази її обґрунтованості та працездатності в перекладі.

Ця епістемологічна мета пояснює, в деяких випадках, використання теоретичних інструментів, таких як репрезентації, які підходять для формалізації та моделювання за допомогою різних форм, тоді як, з іншого боку, комунікативна перспектива фахової практики та педагогічної підготовки в цій практиці призводить до пріоритизації епістемологічного об'єкта, смислів, продукованих або відтворених завдяки тому, що вже було сказано та зрозуміло.

Попри різні припущення, парадоксально, але когнітивні аспекти вибору моделі перекладацького рішення та інтерпретаційної моделі перекладу мають низку спільних компонентів, зокрема когнітивну архітектуру.

Когнітивна архітектура

Когнітивна модель і інтерпретація перекладацьких рішень фактично розділяють, під дещо різними назвами, майже ідентичні визначення втіленого знання: знання, що, безсумнівно, має форму репрезентацій у когнітивній моделі, та знання, що його можна поділити на лінгвістичне й концептуальне знання або репрезентації в інтерпретаційній теорії. Тобто звуковий ланцюжок інтегрований у когнітивну структуру, яка виходить далеко за межі лінгвістичного значення і розподілена між різними спогадами. Ця когнітивна структура ґрунтується на ідентифікації, структуруванні та «зберіганні» інформації в пам'яті й типізації цієї пам'яті, що тісно пов'язано з процесуальною концепцією розуміння.

Процедурний дизайн розуміння

Розміщуючи розуміння в парадигмі перекладу мовленнєвих структур, що спонукає привернути увагу до його безпосередності, інтерпретаційна теорія, водночас поділяє описову точку зору, доволі близьку до тієї, що прийнята в коґнітивних моделях, у тому розумінні, що етапи різняться, емпіричні етапи в першому випадку, теоретичні - в другому, і де перелічено низку коґнітивних операцій, які поєднують міркування, висновки різних типів, що дають змогу асоціювати зі сказаним, із твердженням, знання, що мають відношення до розуміння, де інтерпретаційна теорія повідомляє про розумову заміну. У зв'язку з цим когнітивні моделі пропонують уточнений опис щодо інтерпретаційної теорії, виокремлюючи підпроцеси, які можна пояснити тільки спостереженням у часових масштабах мілісекунди. Це визначення часу читання дає змогу поєднати рухи очей і час затримки з когнітивними операціями, пов'язаними з перекладацькими аспектами, навіть якщо дизайн текстів залишається дискусійним.

Як у когнітивній, так і в перекладацькій моделях розуміння продукт усвідомлення визначається в термінах репрезентації в першій моделі та в термінах значення в другій. Хоча це не є центральним у когнітивній моделі розуміння оригінального тексту, огляд переліку головних праць у цій царині показує, що значення визначається як результат поєднання лексичних і синтаксичних вимірів, не заперечуючи всіх контекстуальних параметрів.

Ці параметри виникають насамперед з точки зору комунікативних або прагматичних аспектів перекладу.

Висновки

Якщо розуміння -- це застосування лексичних і синтаксичних правил для обчислення значення через побудову та рекомбінацію лінгвістичних пластів, то цілком очевидно, що переклад мовленнєвих структур можливий завдяки моделям ухвалення перекладацьких рішень. Послідовність доволі проста: теоретизувати, уявляти і формалізувати для автоматизації процесу. Вплив когнітивних елементів на вибір перекладацьких рішень у контексті мовленнєвих структур забезпечується такими когнітивними процесами, як сприйняття, розуміння, інтерпретація та ментальні моделі, які, як було доведено, відіграють важливу роль у формуванні перекладу.

Переклад мовленнєвих структур відбувається контекстуально, інтертекстуально, глобально та локально і, з точки зору комунікативної цінності, фактично передбачає вербалізацію того, що розуміється, з інтерсуб'єктивним компонентом. Сприйняття і розуміння вихідного тексту є важливим етапом у процесі перекладу. Когнітивні процеси допомагають перекладачеві зрозуміти мовленнєві структури, лексичні одиниці та граматичні конструкції і впливають на здатність розуміти зміст вихідного тексту. Переклад лишається відповідальністю людського розуму. Переклад -- це питання розрахунку, оцінювання контекстуальних параметрів, а також вибору та рішень, ухвалених перекладачем. Тут інтерпретація тексту є важливим кроком у виборі перекладу. Когнітивні чинники, такі як ментальні моделі та когнітивні рамки, використовуються перекладачем для розуміння семантичних зв'язків і передання мети вихідного тексту. Отже, вибір і ухвалення рішень мобілізують критичні здібності перекладача.

Література

1. Nodira U. Theory of Cognitive Linguistics. Best Journal of Innovation in Science, Research and Development. 2023. 2(4). 147-148. http://www.bjisrd.com/index.php/bjisrd/article/view/133546dest.

2. Perconti P., Plebe A. Deep learning and cognitive science. Cognition. 2020. 203. https://doi.org/10.1016/_j.cognition.2020.104365.

3. Lakoff G. Ten lectures on cognitive linguistics. 2019. (Vol. 1). Bril. https://brill.com/display/book/9789004532816/back-1.xml.

4. Schaffner C., Chilton P. Translation, metaphor and cognition. The Routledge handbook of translation and cognition. 2020. 326-343. https://hal.science/hal-03342406/document.

5. Nigora E. The process of conceptualization in cognitive linguistics. Confrencea. 2022. 7(7), 142-143. https://confrencea.org/index.php/confrenceas/article/view/352.

6. Kersten K., Greve W. 1 Investigating cognitive-linguistic development in SLA. Understanding Variability in Second Language Acquisition, Bilingualism, and Cognition: A Multi-Layered Perspective. 2022. https://doi.org/10.13140/RG.2.2.15347.99369/1.

7. Kozlova T., Polyezhayev Y. A cognitive-pragmatic study of australian english phraseology. Ad Alta: Journal of Interdisciplinary Research. 2022. 12(1). https://doi.org/10.33543/12018593.

8. Mertens S., Hahnel U.J., Brosch T. This way, please: Uncovering the directional effects of attribute translations on decision making. Judgment and decision making. 2020. 15(1). 25-46. https://doi.org/10.1017/S1930297500006896.

9. Behr D., Braun M. How does back translation fare against team translation? An experimental case study in the language combination English-German. Journal of Survey Statistics and Methodology. 2023. 11(2). 285-315. https://doi.org/10.1093/jssam/smac005.

10. Kudratovich D.N. bhnh. In International Congress on Models and methods in Modern Investigations 2023. 15-17. https://conferenceseries.info/index.php/congress/article/view/683.

References

1. Nodira, U. (2023). Theory of Cognitive Linguistics. Best Journal of Innovation in Science, Research and Development, 2(4), 147-148. Retrieved from http://www.bjisrd.com/index.php/bjisrd/article/view/133.

2. Perconti, P., & Plebe, A. (2020). Deep learning and cognitive science. Cognition, 203. https://doi.org/10.1016/j.cognition.2020.104365.

3. Lakoff, G. (2019). Ten lectures on cognitive linguistics (Vol. 1). Bril. Retrieved from https://brill.com/display/book/9789004532816/back-1.xml.

4. Schaffner, C., & Chilton, P. (2020). Translation, metaphor and cognition. The Routledge handbook of translation and cognition, 326-343. Retrieved from https://hal.science/hal-03342406/document.

5. Nigora, E. (2022). The Process of conceptualization in cognitive linguistics. Confrencea, 7(7}, 142-143. Retrieved from https://confrencea.org/index.php/confrenceas/article/view/352.

6. Kersten, K., & Greve, W. (2022). 1 Investigating cognitive-linguistic development in SLA. Understanding Variability in Second Language Acquisition, Bilingualism, and Cognition: A Multi-Layered Perspective. https://doi.org/10.13140/RG.2.2.15347.99369/1.

7. Kozlova, T., & Polyezhayev, Y. (2022). A Cognitive-Pragmatic Study Of Australian English Phraseology. Ad Alta: Journal of Interdisciplinary Research, 12(1). https://doi.org/10.33543/12018593.

8. Mertens, S., Hahnel, U.J., & Brosch, T. (2020). This way, please: Uncovering the directional effects of attribute translations on decision making. Judgment and decision making, 15(1), 25-46. https://doi.org/10.1017/S1930297500006896.

9. Behr, D., & Braun, M. (2023). How does back translation fare against team translation? An experimental case study in the language combination English-German. Journal of Survey Statistics and Methodology, 11(2), 285-315. https://doi.org/10.1093/jssam/smac005.

10. Kudratovich, D.N. (2023, April). Some views about translation strategy. In International Congress on Models and methods in Modern Investigations (pp. 15-17). Retrieved from https://conferenceseries.info/index.php/congress/article/view/683.

Размещено на Allbest.ru