Вербальні засоби сугестивного впливу в сучасних медіатекстах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра східнослов'янської філології та інформаційно-прикладних студій

ННІФ КНУ імені Тараса Шевченка

Київський національний університеті імені Тараса Шевченка

Навчально-науковий інститут філології

Вербальні засоби сугестивного впливу в сучасних медіатекстах

Бондаренко Олександр Олександрович,

кандидат філологічних наук, доцент

Анотація

У статті проаналізовано основні вербальні засоби сугестивного впливу на реципієнта, що застосовуються в сучасних медіатекстах. Констатовано, що для ефективного сугестивного впливу використовують всі рівні вербальної сугестії - фонологічний, номінативний, семантичний, синтаксично-логічний, контекстуально-смисловий, формально-символічний. На основі аналізу інформаційних повідомлень і публікацій в новинних інтернет-виданнях «Українська правда», «УНІАН», «Цензор.net» тощо, а також телемарафону «Єдині новини» й інформаційного телеканалу «5 канал» з'ясовано, що сугестори переважно вдаються до таких вербальних засобів сугестивного впливу: формулювання провокативного заголовка чи заголовка у формі питального речення; вживання певних усталених етикетних форм привітання чи прощання з аудиторією, що забезпечує об'єднання глядацької аудиторії в певну спільність; постійне повторення деяких лексем, що в поєднанні з епітетами набувають певного експресивного забарвлення, позитивного чи негативного значення й забезпечують довготривале навіювання; вживання слів у переносному чи символічному значенні; використання засобів художньої образності (метафор, парафраз) і фразеологізмів; застосування абстрактних іменників і висловів узагальнювального характеру; звернення до авторитетів, тобто до персоналій чи структур, що користуються довірою населення. Доведено, що ефективність сугестивного впливу на реципієнта зумовлена ще й загальним суспільним контекстом, настроями населення, а також налаштованістю реципієнта на сприйняття певної інформації. Констатовано, що в медіатекстах вербальні засоби сугестивного впливу поєднуються з риторичними та психологічними, зокрема диктори й ведучі вдаються до прийомів мовної динаміки, тобто повторення певних фраз, уживання питальних конструкцій, ланцюжків запитань, прийому градації тощо.

Ключові слова: сугестія, маніпуляція, вербальні засоби, вплив, реципієнт, медіа.

Bondarenko Oleksandr Oleksandrovych Candidate of philological sciences, associate professor, head of the department of East Slavic philology and information-applied studies of Taras Shevchenko National Technical University of Ukraine, Taras Shevchenko Kyiv National University, Educational and Scientific Institute of Philology

Verbal means of suggestive influence in modern media texts

Abstract

The article analyses the main verbal means of suggestive influence on the recipient used in modern media texts. It is stated that all levels of verbal suggestion aimed for effective suggestive influence - phonological, nominative, semantic, syntactic-logical, contextual-semantic, formal-symbolic. Based on the analysis of news reports and publications in the online news outlets Ukrayinska Pravda, UNIAN, Censor. net, etc., as well as the telethon “United News” and the information TV channel “Channel 5”, it was found that the following verbal means of suggestive influence are mainly used by suggestors formulation of a provocative headline or title in the form of an interrogative sentence; use of certain established etiquette forms of greeting or farewell to the audience, which ensures the unification of the audience into a certain community; constant repetition of certain lexemes, which, in combination with epithets, acquire a certain expressive colouring, positive or negative meaning and ensure long-term suggestion; the use of words in figurative or symbolic meanings; the use of artistic imagery (metaphors, paraphrases) and phraseology; the use of abstract nouns and generalised expressions; appeals to authorities, i.e. to individuals or structures that enjoy the trust of the population. It is proved that the effectiveness of suggestive influence on the recipient is also determined by the general social context, public sentiment, and the recipient's attitude to perceive certain information. It is stated that in media texts, verbal means of suggestive influence are combined with rhetorical and psychological ones, in particular, speakers and presenters use the techniques of language dynamics, i.e. repetition of certain phrases, use of question structures, chains of questions, gradation techniques, etc.

Keywords: suggestion, manipulation, verbal means, influence, recipient, media.

Вступ

Постановка проблеми. У часи суспільних катаклізмів (російсько-української війни, активізації ізраїльсько-палестинського конфлікту тощо) стан суспільства характеризується низкою кризових явищ, як-от: колективна психотравматизація, деструктивні емоційні стани, стресогенні трансформації особистісної картини світу, розлади соціальної адаптації, психологічний синдром неповернення біженців тощо.

У таких умовах особистість часто стає об'єктом маніпуляцій і навіювання, при цьому здебільшого не відчуваючи зовнішнього впливу на свою свідомість, не усвідомлюючи його механізмів і наслідків. Це явище вражає своїми масштабами, що поступово набувають загрозливого характеру, адже вони формують суспільну думку щодо певних явищ і процесів життя соціуму, посилюють стресові стани чи активізують девіантні прояви в поведінці, призводять до деструктивних змін в усталеній системі морально-ціннісних норм, порушуючи традиційні моделі поведінки та співіснування в соціумі. Особливу роль у формуванні громадської думки відіграють медіа, які мають змогу впливати на широкі верстви населення, оскільки на сьогодні функціюють у різноманітних форматах - електронному, паперовому, теле й радіо тощо. Основною метою використання сугестивного впливу в медіаматеріалах є привернення уваги до важливих явищ та подій у суспільстві (передусім російсько-української війни), формування загального настрою та ставлення до проблем різного масштабу задля прискорення пошуку ефективних рішень, формування іміджу політиків і громадських діячів, а також залучення широких мас населення до участі в проєктах, зокрема в благодійних акціях. І хоча сугестивний інструментарій характеризується різноманіттям засобів і прийомів впливу на реципієнта, проте одними із найбільш ефективних є вербальні засоби, що реалізуються на різних рівнях (фонетичному, лексичному, семантичному, синтаксичному тощо) і дають змогу здійснювати маніпулятивний вплив на свідомість громадян, апелюючи до їхньої емоційної сфери.

Відповідно, маємо нагальну потребу у визначенні особливостей використання в медіатекстах вербальних засобів для сугестивного впливу на свідомість пересічного українця задля прогнозування подальшого розвитку цих процесів, а також запобігання негативним соціальним наслідкам такого прихованого впливу на психологію соціуму в умовах суспільних катаклізмів і психологічної нестабільності населення.

Оскільки з початком російсько-української війни для значного відсотка населення єдиним джерелом інформації став національний телемарафон «Єдині новини», то в процесі аналізу вербальних засобів сугестивного впливу з'ясуємо особливості їх вживання ведучими провідних українських телеканалів, що долучилися до телемарафону. Водночас констатуємо, що з початком повномасштабного вторгнення телебачення та інші традиційні ЗМІ поступово витісняються соціальним мережами. Згідно з опитуванням «Інтерньюз», 74% українців обирають соціальні мережі, переважно Telegram, коли хочуть отримати актуальні новини, 42% обирають новинні вебсайти, 36% телебачення, 11% радіо і 3% друковані ЗМІ [10]. Відповідно, матеріали новинних вебсайтів і механізми впливу їхніх авторів на населення теж заслуговують на увагу.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Фізіологічні механізми навіювання висвітлені в працях І. Сєченова, І. Павлова, В. Бехтерєва. Психоаналітичний підхід до вивчення феномену сугестії як фізіологічного явища, що виникає на підсвідомому рівні, подано в працях К. Юнга, З. Фрейда. Вивченням сугестивних технологій у сучасних медіа займались такі вчені, як Дж. Браун (техніки впливу на реципієнта) [16], Л. Ільницька (англомовний сугестивний дискурс) [1], C. Майстренко (маніпулятивні стратегії в галузі юриспруденції) [3], Т. Стасюк (новітні мовні стратегії) [11], Н. Слухай (симулякри в контексті теорії інформаційного викривлення світу) [9], Є. Скупиш (сугестивні технології маніпулятивного впливу) [12], Н. Чепелєва (методи психологічного аналізу медіаповідомлення) [13] тощо. Водночас в умовах російсько-української війни вербальні засоби сугестивного впливу зазнають певних трансформацій, як і робота медіа загалом, саме тому виникає необхідність дослідження цього питання для мінімізації ризиків і уникнення небезпек, пов'язаних із маніпулятивними й сугестивними практиками.

Мета статті - дослідження вербальних засобів сугестивного впливу в сучасних медіатекстах. Для досягнення поставленої мети необхідно розв'язати такі завдання: схарактеризувати сутність сугестивного впливу на реципієнта; визначити основні вербальні засоби сугестивного впливу на реципієнта; подати приклади їх використання в матеріалах новинних інтернет-видань і національного телемарафону «Єдині новини» й інформаційного телеканалу «5 канал».

Виклад основного матеріалу

Дослідженням проблеми функціювання вербальних засобів сугестивного впливу на особистість у різних галузях її життєдіяльності і сферах суспільного життя займаються представники сугестивної лінгвістики. Згідно зі словником, сугестія (лат. suggestio) - вплив на психіку людини за допомогою використання вербальних і невербальних засобів з метою впровадження в підсвідомість певних настанов і програм, що мають здебільшого маніпулятивну мету (спонукання до дії) або отримання лікувального ефекту (зміна психологічного/психічного стану) [15, с. 513]. У психології сугестивні прояви розглядають як своєрідні способи впливу, що ґрунтуються на некритичному сприйнятті людиною отримуваної інформації, засвоєння її без будь-якого логічного аналізу, оцінювання й усвідомлення змісту, іноді їх розглядають як гіпнотичне чи постгіпнотичне навіювання. Як зазначає С. Ніколаєнко, сугестивний вплив відбувається шляхом дії на підсвідомість людини поза межами раціонального сприйняття та мислення, що дає змогу створювати відповідну модель світосприйняття та життєдіяльності реципієнта, спонукати особистість до певних поведінкових реакцій [4]. Отже, сугестія - це водночас і когнітивний феномен, і соціальне явище, що сприяє зміні суспільних і ментальних уявлень реципієнтів.

У цьому контексті варто зазначити, що ефективність сугестивного впливу на особистість передусім залежить від соціокультурного простору, який забезпечує готовність реципієнта до сприйняття інформації в певному контексті. Окрім того, психіка та підсвідомість реципієнта потрапляють під вплив сугестора через наявність відповідних внутрішніх передумов, тобто певних механізмів, настанов, метапрограм, які спрямовані на позараціональне засвоєння зовнішніх сугестивно маркованих конструктів в умовах відсутності критичного осмислення запропонованих медіаматеріалів. Як зазначає Н. Чепелєва, це «свідчить про певну стереотипність мисленнєвих процесів, що визначаються актуальністю пріоритетів соціальної перцепції та її оцінювання, а це, своєю чергою, детермінує викривлення об'єктивного стану речей [13]. Як приклад можна навести факт, пов'язаний із російсько-українською війною: українці прагнуть перемоги й миру, тому як кожному реципієнту окремо, так і громадянам загалом імпонують повідомлення про швидкий контрнаступ, звільнення окупованих територій, допомогу західних партнерів, а також про невдачі й прорахунки противника. Українців об'єднують спільні благодійні проєкти, спрямовані на допомогу Збройним Силам України й родинам загиблих чи постраждалих захисників. Вагому роль у цих процесах відіграють засоби масової інформації, соціальні мережі, а також національний телемарафон «Єдині новини» [4], який, як уже було зазначено, з початком повномасштабного вторгнення став для багатьох основним джерелом інформації, а отже, генератором певних сенсів для громадян.

Варто також наголосити, що відсутність критичного сприйняття під час навіювання актуалізує особливі вимоги щодо особистості сугестора, як-от: його авторитетність, престижність, кваліфікованість. Як наголошують дослідники, на основі урахування особливостей людського мислення сугестор має вміти налаштуватися на психіку реципієнта, використовуючи психолінгвістичні прийоми сугестії, зокрема перцептивні системи регуляції (аудіальну, візуальну, кінестетичну та дигітальну) і синестезії [12], враховуючи при цьому особливості психоструктурних типів пізнавальної діяльності особистості (емоційний, аналітичний, чуттєвий чи інтуїтивний (за К. Г. Юнгом); візуальний, аудіальний, кінестетичний (за особливостями сприйняття в теорії нейролінгвістичного програмування)) та добираючи відповідні засоби сугестивного впливу [2].

Сугестивні інтенції можуть реалізовуватися на різних рівнях, проте одним із основних засобів є мова та створювані нею аудіовізуальні образи. Нам імпонує думка С. Майстренко, що вербальний сугестивний вплив - це дискурсивно-семіотичний феномен, який передбачає використання мови з метою налагодження та підтримки психоемоційного зв'язку, приєднання до реальності суб'єкта, утилізації свідомості та отримання доступу до несвідомого [3, с. 131]. Важливо, що задіяними є всі рівні вербальної сугестії - фонологічний, номінативний, семантичний, синтаксично-логічний, контекстуально-смисловий, формально-символічний [1]. Дж. Браун зазначає, що основою сугестивного впливу, що використовується для створення деструктивного ефекту на свідомість і підсвідомість реципієнта в сучасних медіатекстах, є так звані прийоми «неформальної логіки», пов'язані з уживанням відповідних лексичних засобів та синтаксичних конструкцій [16]. Передусім дослідник наголошує, що в медіатекстах, адресованих широкому загалу, використовується проста, неважка у сприйнятті лексика, речення за своїм обсягом не перевищують 20-ти слів, текст розраховано на людину з середнім рівнем IQ (із цього приводу він зазначає, що, наприклад, американські президенти складають свої промови так, щоб їх міг зрозуміти учень 7-го класу) [16].

Важливим лінгвістичним прийомом для сугестивного впливу на реципієнта є формулювання заголовка, який є першим сигналом, що спонукає читача розгорнути допис в повному обсязі чи прогортати далі. Випереджаючи текст, заголовок несе певну інформацію про зміст публікації, а водночас він має емоційне забарвлення, що збуджує читацький інтерес, привертає увагу. Дослідження психологів засвідчило, що 80% читачів ознайомлюються лише із заголовками [13], тому автору так важливо правильно сформулювати заголовок для своєї публікації.

Наприклад, інтернет-видання «Українська правда» від 31 жовтня 2023 року опублікувало допис Романа Кравця під назвою «Путін помер у вівторок» [7], у якому об'єктом маніпуляцій є дієслово «померти», яке вжите у формі минулого часу доконаного виду, що позначає реальний здійснений факт. Провокативним цей заголовок є тому, що новина про смерть Путіна, яка швидко поширилась соціальними мережами, не була підтверджена, а в статті образ Путіна й ситуація в Росії розглядається через зіставлення з Радянським Союзом і смертю Йосипа Сталіна. Проте такий заголовок відповідає очікуванням широких верств населення, тому викликає інтерес, спонукає до неоднозначного тлумачення висловленого, актуалізує підтекст і заохочує реципієнтів до прочитання самої публікації.

У цьому ж виданні від 01 листопада 2023 року розміщено розвідку Наталії Попович під заголовком «Цукерки і смерть. Хто з міжнародних виробників солодощів досі співпрацює з РФ?» [7]. Перша частина цього заголовка має іронічний характер, оскільки стаття опублікована після свята Гелловіну, коли мільйони дітей по всьому світу, перевдягаючись у різні костюми, ходять по хатах із гаслом «Цукерки або смерть», тобто сугестивний характер цього заголовка зумовлений заміною розділового сполучника на єднальний. Лише друга частина заголовка розкриває суть публікації, проте вона сформульована у формі запитального речення, тому інтригує читача й заохочує до прочитання статті, а також до власних роздумів над прочитаним, пошуку самостійної відповіді.

У цьому контексті варто згадати про телемарафон «Єдині новини» [4], який, на думку головної редакторки незалежного видання «Заборона» Катерини Сергацкової, став «парадом виступів і символічних промов» [9]. Підтвердженням цієї думки є традиційні етикетні формули, які використовують ведучі новин, зокрема вони вітають гостей студії гаслом «Слава Україні!» і гості відповідають: «Героям слава!». Інтерв'ю в межах телемарафону часто завершуються словами «Смерть ворогам!» [4]. Оскільки ці гасла мають для українців життєстверджувальний і консолідаційний характер, то можемо дійти висновку щодо свідомого їх використання дикторами.

На особливу увагу заслуговує прийом повторення в медіатекстах окремих слів чи словосполучень, які мають відповідне експресивне забарвлення. Оскільки основною темою медіаповідомлень із 24 лютого 2022 року стала російська агресія в Україні, то в них часто повторюються лексеми «окупанти», «агресія», «окупаційна влада», «ворог», «повітряна тривога», на противагу яким уживаються слова, що мають для українців позитивну конотацію («контрнаступ», «звільнення», «українські військові», «стратегічні партнери»). Зокрема в телемарафоні «Єдині новини» часто вживаються такі фрази, як «разом сильніші», «після перемоги», а на означення російських військ використовуються слова «орки» або «рашисти» [4], які не є літературними лексемами: перше з них утворене на основі асоціації з образами потворних створінь, що були героями твору Дж. Р. Толкіна «Володар перснів», а друге походить від англомовного варіанту назви країна Russia, проте набуло саркастичного значення після серіалу «Наша Раша», у якому закцентовано на моральній деградації, недолугості й примітивності мислення широких верств населення в Росії. У новинній стрічці «5 каналу» також почасти натрапляємо на лексеми «окупанти», «ворог», «дрони», «ракети», «рашисти» [6]. У цьому контексті доцільно говорити про феномен прецедентної лексики, що означає «значущий для особистості в пізнавальному та емоційному аспектах текст, що має над особистісний характер, тобто добре відомий широкому оточенню цієї особистості, включаючи її попередників і сучасників» [13].

Оскільки кожне слово впливає на підсвідомість особистості, то можна стверджувати, що завдяки прийому постійного їх повторення досягається ефект довготривалого навіювання. Особливо, зважаючи на той факт, що ці та інші лексеми поєднуються з епітетами з емоційно негативним (чи, навпаки, позитивним) забарвленням, що мають оціночний характер, наприклад: «масовані «м'ясні» штурми» (про наступ російських військ під Авдіївкою) («Українська правда» від 02 листопада 2023 року) [7], «примусова евакуація» (про вивезення дітей із небезпечних районів Харківщині в більш безпечні регіони України) («Українська правда» від 01 листопада 2023 року) [7], «несподівана рука допомоги» (новина, що Румунія втричі збільшить транзитний коридор для українського зерна) (УНІАН від 14 жовтня 2023 року) [8], «новий масовий штурм» («Українська правда» від 04 листопада 2023 року) [7], «наші хлопці» (телемарафон «Єдині новини», вислів систематично вживається ведучими) [4], «особлива місія учасників змагань "Ігри Героїв"» (5 канал від 04 листопада 2023 року). Відповідно, можемо дійти висновку щодо широкого застосування авторами дописів оцінної лексики.

На нашу думку, цікавим є прийом вживання слів у переносному чи символічному значенні, про що свідчить використання в медіатекстах лапок, наприклад: «підсудний нардеп Дубінський «телепортувався» за кордон» («Українська правда» від 02 листопада 2023 року) [7], «Україна просить Туреччину пояснити візит «делегації» з окупованого Криму» («Українська правда» від 02 листопада 2023 року) [7], «експерт показав новий «шедевр» російського ВПК» (УНІАН від 02 листопада 2023 року) [8], «син Пригожина став «шишкою»: з'явилася важлива інформація щодо ПВК «Вагнер»» (УНІАН від 01 листопада 2023 року) [8], «сили оборони «відмінусували» ще 830 окупантів і 11 ворожих танків» («Українська правда» від 04 листопада 2023 року) [7], «Керч запалала» («5 канал» від 04 листопада 2023 року) [6]. Аналіз цих та інших цитат із медіатекстів дає підстави для висновку щодо іронічного характеру подібних повідомлень, що має налаштувати читачів на відповідне сприйняття тексту. Хоча подекуди використання лапок свідчить, що лексема набула нової конотації, наприклад: «Служба безпеки затримала «крота» ФСБ у Запорізькій області» (УНІАН від 03 листопада 2023 року) [8], «П'ять «шахедів» вдарили по об'єкту критичної інфраструктури на Львівщині» («Українська правда» від 03 листопада 2023 року) [7].

Окрім того, у медіатекстах для сугестивного впливу на реципієнтів досить часто вживають засоби художньої образності, зокрема: метафори («Олексій Арестович вже вляпався в кілька скандалів» (УНІАН від 01 листопада 2023 року) [8], ««Васильок» зав'яв» (про знищення українськими прикордонниками російського міномета 2Б9 «Васильок» на базі автомобіля «Урал») (УНІАН від 02 листопада 2023 року)) [8], парафрази («враховуючи ситуацію з цією незаконною спорудою» (йдеться про Кримський міст) (зі слів представника ГУР Андрій Юсов у телемарафоні «Єдині новини»)) [4], «біла смерть: ця поширена приправа викликає цукровий діабет, - дослідження» (про зв'язок між вживанням солі й розвитком діабету ІІ типу) (УНІАН від 03 листопада 2023 року) [8], «ЗСУ відправили у безстрокову відпустку ще 880 рашистів» («5 канал» від 05 листопада 2023 року) [6], «HIMARS мінусують ворога цілими батальйонами» («5 канал» від 05 листопада 2023 року) [6]), фразеологізмів («Залужний: ситуація зайшла в глухий кут, було помилкою сподіватися на виснаження Росії» («Українська правда» від 02 листопада 2023 року) [7], а також гру цитатами, що мають інтертекстуальні зв'язки з мистецькими творами чи явищами («скромна привабливість тероризму» («Українська правда» від 04 листопада 2023 року) [7]. Аналіз наведених прикладів дає підстави для висновку, що використання певних мовних одиниць, фігур та тропів є важливою манупулятивною технікою для здійснення сугестивного впливу, адже вони дають змогу нав'язати реципієнту певні судження й висновки. Використання образного мовлення призводить до зміни значеннєвих та номінативних структур, оціночних понять, які набувають відповідного, потрібного сугестору сенсу у висловлюваннях та текстах. Аналіз лексичних засобів у медіатекстах, що оприлюднені на новинних інтернет-сайтах упродовж жовтня- листопада 2023 року, та в межах телемарафону «Єдині новини» й інформаційного телеканалу «5 канал» дав підстави для зіставлення й узагальнення, що представлені в таблиці 1 (дані подано у відсотках, за 100% взято кількість лексем, які, на нашу думку, мають сугестивний вплив на реципієнта). Наведені дані дають підстави для висновку, що з- поміж лексичних засобів найбільш широко вживаною є прецедентна лексика, що відображає явища і процеси, які відбуваються в суспільстві; на другому місці - оцінна лексика, оскільки дає змогу впливати на емоції реципієнтів, а засоби художньої виразності й абстрактні іменники перебувають на третій і четвертій позиціях, що зумовлено специфікою новинних повідомлень, для яких характерними мають бути чіткість, лаконічність, стислість, об'єктивність.

Таблиця 1.

Особливості вживання лексичних засобів сугестивного впливу на реципієнта в новинних інтернет-медіа і національному телемарафоні «Єдині новини»