Когнітивна лінгвістика у контексті перекладу: аналіз взаємозв'язку між мовленнєвими структурами оригіналу та перекладу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Когнітивна лінгвістика у контексті перекладу: аналіз взаємозв'язку між мовленнєвими структурами оригіналу та перекладу

Закрасіна Галина Володимирівна викладач, кафедра іноземних мов, Житомирський військовий інститут ім. С. П. Корольова

Катеруша Олена Володимирівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземної філології та перекладу, Факультет торгівлі та маркетингу, Київський державний торговельно-економічний університет

Безцінна Жанна Павлівна старший викладач, кафедра іноземних мов, механічний факультет, Харківський національний автомобільно- дорожній університет

Анотація

Переклад є складним комунікативним актом, що включає як когнітивний, так і лінгвістичний процес. Процес перекладу - це як переклад, так і інтерпретація. В представленій роботі здійснено спробу зрозуміти та ідентифікувати значення когнітивних процесів під час опрацювання мовленнєвих структур оригіналу та перекладу. Лінгвістична компетенція перекладача полягає в тому, щоб схопити та ідентифікувати сенс повідомлення. Звідси випливає, що лінгвістична компетенція є необхідним, але недостатнім елементом, якщо вона не підкріплена концептуальною та інтертекстуальною компетенцією, чи то в літературній сфері, чи то в спеціалізованих галузях.

З огляду на це, в роботі зосереджено увагу на філологічному перекладі - сфері спеціалізації, яка швидко розширюється у професійній практиці та навчальних програмах перекладачів, але якій досі бракує теоретичних розробок і систематичних перекладацьких досліджень. Багато перекладачів-практиків досі займаються своєю діяльністю без теоретичної моделі, вважаючи, що хороших лінгвістичних навичок, інтуїтивного розуміння та виключно практичної підготовки достатньо для забезпечення якісного перекладу. Теоретичне розуміння когнітивної лінгвістики підкріплене ґрунтовною лінгвістич- ною підготовкою та роздумами про розумові процеси, що беруть участь у створенні значення, котре є фундаментальним для перекладацької діяльності. Представлена робота має когнітивну перспективу. В статті розглянуто, як розуміння концептуальних механізмів, що лежать в основі мовних виразів, допомагає ідентифікувати певні аспекти мови та сприяє прийняттю перекладацьких рішень. Розглянуто прототипну модель категоризації, поняття сенсу, значення і пізнання, пам'яті, структури, ієрархії, активації'/гальмування пам'яті з кінцевою метою прояснити когнітивну діяльність, що лежить в основі механізму концептуалізації та лінгвістичного формулювання перекладу оригіналу.

Ключові слова: переклад, концептуалізація, категоризація, поняття сенсу, значення, пам'ять.

Abstract

Zakrasina Halyna Volodymyrivna Teacher, Dapartment of Foreign Languages, Zhytomyr Military Institute named after S.P. Korolyov

Katerusha Olena Volodymyrivna Candidate of Pedagogical Science, Associate Professor of the Department of Foreign Philology and Translation, Faculty of Trade and Marketing, Kyiv National University of Trade and Economics

Beztsinna Zhanna Pavlivna Senior Lecturer, Department of Foreign Languages, Mechanical Faculty, Kharkiv National Automobile and Highway University

COGNITIVE LINGUISTICS IN THE CONTEXT OF

TRANSLATION: THE RELATIONSHIP ANALYSYS BETWEEN THE SOURCE AND TARGET LANGUAGES LINGUISTIC STRUCTURES

Translation is a complex communicative act that includes both cognitive and linguistic processes. This process is both translation and interpretation. In the presented work, an attempt is made to understand and identify the meaning of cognitive processes in course of working out the linguistic structures of the source and target languages. The translator's linguistic competence is to grasp and identify the meaning of the message, hence linguistic competence is a necessary but insufficient element if it is not supported by conceptual and intertextual competence, whether in the literary field or in specialised fields. Consequently, the presented work focuses on philological translation - a field of specialisation that is rapidly expanding in the professional practice and educational programs of translators, but which still lacks theoretical development and systematic translation research. Many practicing translators still practice their profession without a theoretical model, considering that good linguistic skills, intuitive understanding and purely practical training are enough to ensure a quality translation. A theoretical understanding of cognitive linguistics is supported by thorough linguistic training and reflection on the mental processes involved in the creation of meaning, which is fundamental to translation. The presented work has a cognitive perspective. The paper examines how the understanding of the conceptual mechanisms underlying language expressions helps to identify certain aspects of language and how it helps to make translation decisions. The prototype model of categorisation, the concept of meaning, sense and cognition, memory, structure, hierarchy, activation/inhibition of memory is considered, with the ultimate goal of clarifying the cognitive activity underlying the mechanism of conceptualisation and linguistic formulation of the translation of the source and target languages.

Keywords: translation, conceptualisation, categorisation, concept of meaning, sence, memory.

Постановка проблеми

переклад когнітивний лінгвістична компетенція

В останні десятиліття лінгвістичні теорії все частіше звертаються до логіко-когнітивних підходів: прагматичної та когнітивної лінгвістики, підходів, які поставили під сумнів традиційні аксіоми формалістичних течій (компонентна теорія значення, розмежування семантики і синтаксису, довільність формальних категорій мови та ін.).

Зокрема, когнітивна лінгвістика допомогла пролити світло на когнітивну діяльність, залучену до будь-якого механізму концептуалізації та мовного формулювання [1]. Ці дослідження не обійшлися без впливу на практику перекладу, зокрема й спеціалізованого перекладу [2, с. 63].

Розуміння значення в спеціалізованій галузі вимагає не тільки зробити крок назад від лексичних одиниць, що розглядаються незалежно, але й зобов'язує до розуміння різних способів концептуалізації, що використовуються, і способу, в який вони виявляються в мовах оригіналу та перекладу.

Таким чином, підґрунтям для представленої роботи щодо перекладацької практики слугуватиме когнітивна лінгвістика.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Як частина функціона- лістської та антиформалістської традиції, когнітивна лінгвістика - це динамічний, цілісний та емпіричний підхід до вивчення мови та когнітивних мотивацій [3]. В силу своєї категоризуючої функції мова не просто відтворює об'єктивну реальність, а накладає на неї інтерпретаційну сітку. Іншими словами, це спосіб організації знань про світ, які різняться залежно від потреб і досвіду і сильно відрізняються в різних культурах.

Для когнітивної лінгвістики лінгвістичні категорії - це концептуальні категорії, виражені в словах на лексичному чи граматичному рівні, а мовне вираження лише свідчить про концептуалізацію, що лежить в основі [4]. Більше того, процес означування має фізіологічні основи, які безпосередньо впливають на структури мислення. Однією з інноваційних концепцій когнітивної семантики є саме концепція втілення або концепція втіленого пізнання, згідно з якою людський розум не є абстрактною сутністю, а він включений в організм, який взаємодіє із зовнішнім середовищем і дає йому чуттєві сприйняття. Таким чином, розум зумовлений тілесним і біологічним виміром мовця (перцептивними і моторними властивостями) і законами зовнішнього світу (наприклад, законом гравітації) [5]. Виявлення емпіричної основи мислення і мови свідчить про мотиваційний принцип, на якому ґрунтується мова як система.

Всі ці аспекти повинен враховувати перекладач, який, переходячи з однієї мови на іншу, покликаний створити справжній когнітивний та лексико-термінологічний рівень, щоб простежити концептуальну мапу, що лежить в основі вихідного тексту з точки зору його конструктивних концептуальних елементів (семантика ключових слів, логіко-семантичні зв'язки між концептами тощо). Це особливо важливо, коли йдеться про прагматичні тексти, що стосуються надзвичайно серйозних питань (наприклад, економічні чи юридичні документи, які часто мають на меті прийняття рішень, наявність хибних інтерпретацій або двозначних чи нечітких термінів може зашкодити загальному сенсу повідомлення і його розумінню цільовою аудиторією). В цьому сенсі, важливою є категорія. Вона об'єднує різні значення слова, а отже, і різні референти, на які воно посилається. У межах категорії всі значення пов'язані між собою одним або кількома зв'язками і описуються в термінах прототипів, від первинних значень до периферійних [6, с. 55]. Як наслідок, прототипна модель краще підходить для організації градації абстрактних понять та прагматико-лексичних явищ (наприклад, полісемії), для яких неможливо визначити чітку межу поділу.

Отже, уявлення про сутність як набір дискретних категорій поступається місцем ідеї континууму, в якому можна виділити більш- менш суттєві елементи для кожної категорії.

На етапі перекладу вихідний текст, підготовлений відправником з його репертуару когнітивних сцен, надає лінгвістичні компоненти фреймів які, в свою чергу, викликають у свідомості перекладача-читача серію когнітивних сцен, що складаються з центральних (прототипових) та маргінальних (периферійних) елементів [7]. Ці сцени відображають уявлення перекладача про світ, засноване на його власному сприйнятті, особистому досвіді та культурній референтній моделі. На основі активованих сцен перекладач повинен знайти відповідні фрейми в мові, щоб відтворити гештальт [8, с. 613].

Чим ближчими є культури приналежності, тим більш схожими є сконструйовані фрейми. Якщо мова-культура джерела та мова-культура перекладу не мають однакових моделей або однакових сцен, перекладачеві доведеться сфокусувати елементи, що викликають різні асоціації, і вибрати інший елемент, який є прототипом у цільовій мові і культурі та лексикалізувати його.

Нарешті, поняття ситуативного контексту, яке було сильно переоцінене когнітивними дослідженнями, також відіграє важливу роль у розробці семантичних дефініцій, маючи на увазі необхідність враховувати обидві сфери, в яких є як соціокультурні відмінності між різними мовами, так і професійні ситуації. У багатьох словниках значення терміну або речення часто змінюється частково або повністю, без урахування ситуативного контексту, культурного контексту та культурного досвіду кожного мовця чи групи мовців.

Таким чином, мова пишеться не в словниках, а в головах тих, хто нею розмовляє. Тому, щоб повністю зрозуміти її природу, перш за все, необхідно поглянути на концептуальний універсум, з якого були сформовані знаки.

Мета статті. Виходячи з того, що переклад є одночасно когнітивним і лінгвістичним процесом, ця стаття має на меті дослідити внесок, який когнітивний підхід може зробити в дослідження перекладу. В роботі опираємося на прототипну модель категоризації, поняття сенсу, значення і пізнання, пам'яті, структури, ієрархії, активації'/гальмування пам'яті, з кінцевою метою прояснити когнітивну діяльність, що лежить в основі механізму концептуалізації та лінгвістичного формулювання перекладу оригіналу.

Виклад основного матеріалу

Вивчення процесу перекладу з точки зору когнітивістики - це розуміння, конструювання і створенням сенсу. Проте будь-яке визначення значення обов'язково підпорядковується теоретичному контексту, в якому відбувається переклад. У парадигмі когнітивної теорії перекладу значення має тенденцію збігатися із сенсом. Отже, конкретне значення висловлювання полягає в тому, що воно означає. Це прагматичне уточнення не заважає піддавати сумнівам природу значення. З цього приводу можна висунути два положення.

З одного боку, значення - це поява, яка набуває форми під час створення твердження. Навіть якщо значення фактично передує формулюванню висловлювання, воно лише матеріалізується в самому висловлюванні. Оригінальний текст - це зачатки ідеї, створені автором, яку він має намір висловити, а сама ідея оформляється і матеріалізується в словесному вираженні. Значення в ізоляції нічого не означає в мові, воно залишається в стані ембріона, доки вербалізація не дає йому свою суть. Сприйняття значення висловлювання є сумою всіх когнітивних процесів, пробуджених до свідомості через твердження. Це динамічне та рухливе ціле, яке знаходить ефемерну та пунктуальну стабільність у комунікації та перекладі. З іншого боку, значення голограмне. Насправді, навіть усвідомлюючи, що значення висловлювання не можна звести до суми значень слів, які його складають, і щоб вивести значення висловлювання зі слова, які його складають, необхідно встановити зв'язок між ними. В цьому аспекті відзначимо термін “когерентність”. Однак слово теж не визначається ізольовано й автономно. У визначенні слова використовуються інші слова, які самі є предметом визначень за допомогою інших слів, і це безкінечно. Таким чином, не тільки слово є складовою словника, але й весь словниковий запас міститься в слові.

Крім цих положень про природу значення, які добре підпадають під парадигму складності когнітивістських засад, що становить особливий інтерес для перекладачів, слід зазначити процес уявлення в перекладі.

Процес перекладу - це конструювання сенсу. Справжній виклик полягає в пошуку однозначного значення. Дійсно, майже всі слова в лексиконі є багатозначними, тобто вони пропонують численні потенційні можливості різних значень.

Отже, у світлі вищесказаного, можна прийняти гіпотезу висхідного підходу до побудови сенсу на основі принципу когерентності. Цей аналітичний підхід ґрунтується на ідентифікації маркерів і з'єднувачів, які, ймовірно, дозволять обчислити значення, враховуючи, що логіко-семантичні зв'язки мають забезпечити лінійну читабельність та послідовність перекладу.

Відповідно до цього принципу значення висловлювання є результатом обробки лише мовних інструкцій, присутніх у контексті. Зважаючи на це, все відбувається в закритому середовищі. Тоді як текстовий об'єкт містить як інструкції для декодування першого рівня значення (підтексту), так і інструкції для переходу (зобов'язаного контекстом) до другого рівня значення.

Інференційний підхід в когнітивістиці

Інференційний підхід пояснює вплив значення за допомогою прагматичних принципів. Конструювання значення не є продуктом значення слова, що утворюють твердження, але є результатом процесу висновку, тобто логічного міркування, яке використовує як лінгвістичну інформацію, так і когнітивну інформацію, таку як знання об'єкта, що розглядається, і факторів, обставинних аспектів спілкування, а також парамовні компоненти тексту. Ментальний механізм, реалізований у перекладачі, має тип if... then. Це модель механізму логічного висновку, прийнятого в штучному інтелекті. Даний процес передбачає відновлення в пам'яті знань, які знаходяться поза текстом. Висновки є різновидом активованої інформації, хоча вони прямо не згадуються. Відбувається злиття зроблених висновків і явної інформації, що призводить до структурованої конструкції значення перекладу. Для цього пам'ять читача/перекладача постійно користується попитом. Мета будь-якого тексту полягає в тому, щоб викликати у читача певний стан хвилювання великої різнорідної мережі його пам'яті.

Форми пізнання

Наукова думка розрізняє три зони, або класифікації частин конструкції значення (табл. 1):

Таблиця 1Зони частин конструкції значення

Таблиця: власна розробка авторів

Суперпозиція цих трьох компонентів дозволяє побудову сенсу і, отже, спілкування або переклад. Тож, розгортання процесу висновку, який призводить до побудови значення, включає кілька форм знання. Добре відомо, що вивчення дискурсу не можна звести до вивчення мови, і воно потребує трьох інтелектуальних засобів:

Семантичне знання, яке охоплює знання мови. Ці знання становлять квазізамкнуту множину і представлені у формі аналітичних пропозицій. Такі знання базуються на граматиці мови оригіналу, яка має кінцеву кількість категорій.

Енциклопедичні знання, які базуються на пізнанні світу. Це повністю відкрита сукупність, надзвичайно мінлива, яка представляє себе у формі синтетичних пропозицій, пов'язаних із концептуальними уявленнями перекладача.

Символічне знання, яке відіграє роль когнітивного резерву. Ці знання відрізняються від енциклопедичних тим, що вони формулюються без урахування наслідків або суперечностей між положеннями. Це когнітивний засіб, який втручається, коли концептуальна репрезентація не вичерпує свого об'єкта.

Пам 'ять

Пам'ять, здається, є ключовим елементом у процесі операції перекладу. Поняття пам'яті, згідно когнітивної теорії, відноситься до психічних станів, які несуть інформацію. Пам'ять уподібнюється функції збереження та відновлення інформації. Ця функція вимагає виконання розумових операцій, які дозволяють нам представляти об'єкти, концепції та події, відслідковувати їх за їх відсутності та забезпечувати певну форму індексування.

Структура

Пам'ять відіграє ключову роль у сприйнятті сенсу. У зв'язку з цим виділяють два типи пам'яті (рис. 1):

Рис. 1Когнітивні процеси пам 'яті під час перекладу, згідно когнітивної теорії

Довготривала пам'ять, яка також називається пасивною пам'яттю, забезпечує зберігання інформації, яку ми накопичуємо та зберігаємо протягом усього життя. Короткочасна пам'ять, яку також називають активною пам'яттю або робочою пам'яттю, містить інформацію, яка є негайно доступною через нещодавнє отримання, або називається довготривалою пам'яттю у відповідь на подразник, наприклад, читання слова або графічного рядка. Ці два типи пам'яті контролюються центральною нервовою системою, яка координує та інтегрує представлення та керує пріоритетами в процесі обробки інформації.

В когнітивній теорії робота перекладача йде далі в сегментації пам'яті і призводить до розрізнення в довгостроковій пам'яті декларативної частини пам'яті, зміст якої може бути виражений у словесній формі, і частини недекларативної пам'яті, зміст якої не піддається вербальному формулюванню - письмо. На більш просунутому рівні деталізації декларативна пам'ять сама по собі складається з епізодичного модуля пам'яті, який містить спогади про досвід і пережиті події, і так званого семантичного модуля пам'яті.

Що стосується недекларативної пам'яті, то вона поділяється на пам'ять кондиціонування, яка веде до рефлекторної поведінки, і процедурну пам'ять, яка керує автоматизмом. Однак можливість сегментації пам'яті відповідно до категорій вмісту не повинна призводити до висновку про локалізовану спеціалізацію в мозку. З прогресом у медичній візуалізації нейронаука висвітлила мережеве функціонування різних частин пам'яті; насправді, довготривала пам'ять була б різновидом величезної асоціативної мережі [9]. Можна слушно зробити висновок, що в основному в процесі перекладу використовується так звана декларативна частина довготривалої пам'яті.

У довготривалій пам'яті когнітивісти розрізняють дві форми організації. З одного боку, раціональна організація зі стабільною ієрархічною класифікацією, яка відповідає за формування енциклопедичних знань. З іншого боку, символічна організація, яка функціонує як мережа постійно оновлюваних асоціацій, заснованих на аналогіях і випадкових зв'язках.

Ця організація, якою б раціональною вона не була, безсумнівно, не є справжнім відображенням дійсності.

З цього приводу вчені полемізують, протиставляючи семантичну чи енциклопедичну пам'ять, кваліфіковану як об'єктивну, епізодичній чи подійній пам'яті з сильним суб'єктивним і афективним компонентом [10].

Однак, слід відмітити, що емоційний вимір інформації посилює її запам'ятовування.

Подібно до того, як когнітивна теорія перекладу виходить за межі типології текстів, визнаючи присутність літературного виміру в кожному технічному тексті та технічного компонента в кожному літературному тексті, класифікація форм пам'яті, якою б корисною вона не була, має труднощі впоратися з реальними ситуаціями перекладу. Якщо при перекладі використовується фразеологізм, вивчений і відновлений в процесі роботи, за це може відповідати як семантична пам'ять, так і процедурна пам'ять.

Схоже, між різними ідентифікованими формами пам'яті існує взаємозв'язок, так само, як існує взаємопроникнення літературного та технічного у змісті будь-якого тексту.

Ієрархія

Раціональна організація розумових процесів уможливлює переклад, тобто пряме звернення до інформації з концепції, від якої вона залежить. У зв'язку з цим ми можемо застосувати наступну формулу: інформація має бути розташована в ієрархічному порядку, що є істотним через велику кількість інформації, яка опрацьовується під час перекладу.

Отже, ієрархія функціонує як прямий доступ до запитуваної інформації відповідно до свого роду лінійного механізму відповіді на подразник.

Символічна організація дає змогу викликати інформацію з іншої інформації, з якою вона асоціюється. Це, зокрема, те, що дозволяє нам зрозуміти тропологічні формулювання - метафори та метонімії - фігури мови та сталі вирази. Якщо використовувати цю формулу, то в цьому випадку мова буде йти про послідовний доступ, що проходить через цілий набір послідовностей шляхом асоціації ідей.

Активація/гальмування

Якою б привабливою не була ця схематична презентація (формула), вона не пояснює, як відбувається зберігання та відкликання в пам'яті інформації з мови оригіналу на мову перекладу відповідно до потреб перекладача. Цю концепцію організації пам'яті пропонуємо сприймати як функцію за допомогою активації, тобто релевантна інформація є предметом вибіркового відкликання з довгострокової пам'яті в оперативній пам'яті за допомогою механізму активації, керованого увагою. Відповідно до такого режиму роботи нерелевантна інформація, відкинута селективним фільтром, просто розсіюється.

Однак нещодавно була висунута теза про інгібіторний контроль, згідно з якою селективний механізм більше не є активацією шляхом позитивного праймінгу, а гальмування, яке передбачає роботу за допомогою негативного праймінгу.

Іншими словами, відбувається активне блокування несуттєвої інформації в робочій пам'яті перекладача. Інтерес вибіркової уваги у вивченні процесу перекладу очевидний. Дійсно, як пілотна функція, пам'ять, вибіркова увага допомагає націлити інформацію, яку потрібно обробити, і підтримувати певний рівень обробки, і, зокрема, дає можливість гальмувати негайну реакцію, яка є спонтанною, але не має значення в даній ситуації, та запустити стратегію вибору інформації при перекладі. Крім того, когнітивісти підкреслюють той факт, що звичка зміцнює зв'язки, створені у привілейований спосіб, і сприяє їх активації, автоматизуючи когнітивні процеси при перекладі.

Висновки

Парадигма складності когнітивної лінгвістики у контексті перекладу складається з формулювання понять, які є як конкуруючими, так і антагоністичними. Аналіз взаємозв'язку між мовленнєвими структурами оригіналу та перекладу передбачає складні когнітивні процеси перекладача. Когнітивна лінгвістика прагне зробити ці процеси взаємодоповнювальними. Таким чином, текст оригіналу та перекладу є одночасно кінцевим набором сторінок, що містять кінцеву кількість слів, і системою, відкритою для нескінченності інших текстів, з якими він підтримує відношення інтертекстуальності. Однак, якщо значення, задумане автором тексту, кодується за допомогою слів, які його складають, слова, які за своєю природою є багатозначними, підтекст або вербальний контекст відіграє певну роль фільтра, здатного усунути неоднозначності першого рівня. Потім втручається когнітивний контекст, щоб надати словам однозначного значення і, таким чином, дозволити конструювати значення висловлювання. Але ця послідовність є досить штучною, побудова значення відбувається в циклі: слова передають свої численні значення в зародку, але саме глобальний контекст, фіксує їх актуалізоване значення у перекладі. Таким чином, значення конструюється за виключенням будь-якого іншого фактично можливого: ціле надає значення частині, яка надає значення цілому.

Крім того, контекст є не даністю, а конструкцією, тобто він не представляє попередньо існуючу конфігурацію тексту для перекладу, але він складається та перекомпонується поступово. Процес висновку інтерпретації на етапі розуміння (перший великий етап процесу перекладу) включає, знову ж таки, взаємодію між текстом і його оточенням аж до того, що середовище, зовнішнє щодо змісту тексту, стає його складовою частиною.

Текст, контекст, гіпертекст - ці начебто роз'єднані сутності з'єднуються, зливаються та об'єднуються в одне ціле - переклад.

Параметри конфігурації тексту оригіналу дозволяють перекладачеві заздалегідь висунути гіпотези перекладу. Контекст розширюється, стає чіткішим, виникають нові асоціації та інтерпретації. Контекст спонукає побудувати значення тексту, що сприяє побудові контексту.

Когнітивна концепція перекладу, як аналітичної вправи, що відбувається через серію послідовних декодувань, які поступово вдосконалюються, є складним когнітивним процесом. Процес перекладу - це не просте застосування програми, яка є постійною послідовністю заздалегідь визначених операцій, що повинні давати передбачувані та повторювані результати. Стратегія перекладача під час аналізу взаємозв'язку між мовленнєвими структурами оригіналу та перекладу складається з розробки кількох сценаріїв, які можна змінювати відповідно до інформації, отриманої або мобілізованої під час процесу перекладу. Операція перекладу, у письмовій чи усній формі, вимагає мобілізації дуже різноманітних знань: лінгвістичних знань (мови оригіналу та мови перекладу), тематичних знань (про тему, що розглядається, і навколо теми, що розглядається), ситуативних знань (щодо створення оригінального тексту і передбачуваних прийомів його перекладу). Тому пам'ять відіграє провідну роль у процесі перекладу.

Література

1. Kozlova T., Polyezhayev Y. A Cognitive-Pragmatic study of australian english phraseology. Ad Alta: Journal of Interdisciplinary Research. 2022. 12(1). https://doi.org/ 10.33543/12018593

2. Cowan N. Working memory and attention in language use. The Routledge International Handbook of Psycholinguistic and Cognitive Processes. 2023. 61-78. https://doi.org/10.4324/9780203848005.ch4

3. Sumers T., Yao S., Narasimhan K., Griffiths T. L. Cognitive architectures for language agents. 2023. https://doi.org/10.48550/arXiv.2309.02427

4. Xiao K., Martin R. M. Cognitive Translation Studies: Models and methods at the cutting edge. Linguistica Antverpiensia, New Series-Themes in Translation Studies. 2020. 19. https://doi.org/10.52034/lanstts.v19i0.593

5. Schwieter J. W., Festman J., Ferreira A. Current research in bilingualism and its implications for Cognitive Translation and Interpreting Studies. Linguistica Antverpiensia, New Series-Themes in Translation Studies. 2020. 19. https://doi.org/10.52034/lanstts.v19i0.531

6. Martin R. M., de Leon C. M. Translation and cognitive science. In The Routledge handbook of translation and cognition. 2020. 52-68. Routledge. https://doi.org/10.4324/ 9781315178127-5

7. Zhu L. A critical review of the research on translation psychology: theoretical and methodological approaches. Linguistica Antverpiensia, New Series-Themes in Translation Studies. 2020. 19. https://doi.org/10.52034/lanstts.v19i0.559

8. Alarifi A., Alwadain A. An optimized cognitive-assisted machine translation approach for natural language processing. Computing. 2020. 102. 605-622. https://link.springer.com/ article/10.1007/s00607-019-00741 -4

9. Dottori M., Hesse E., Santilli M., Vilas M. G., Caro M. M., Fraiman D., Garcia A. M. Task-specific signatures in the expert brain: differential correlates of translation and reading in professional interpreters. NeuroImage. 2020. 209. https://doi.org/10.1016/ j.neuroimage.2020.116519

10. Albl-Mikasa M., Ehrensberger-Dow M., Hunziker Heeb A., Lehr C., Boos M., Kobi M., Elmer S. Cognitive load in relation to non-standard language input: Insights from interpreting, translationand neuropsychology. Translation, Cognition & Behavior. 2020. 3(2), 263-286. https://doi.org/10.1075/tcb.00044.alb

References

1. Kozlova, T., & Polyezhayev, Y. (2022). A cognitive-pragmatic study of australian english phraseology. Ad Alta: Journal of Interdisciplinary Research, 12(1). https://doi.org/10.33543/12018593

2. Cowan, N. (2023). Working memory and attention in language use. The Routledge International Handbook of Psycholinguistic and Cognitive Processes, 61-78. https://doi.org/10.4324/9780203848005.ch4

3. Sumers, T., Yao, S., Narasimhan, K., & Griffiths, T. L. (2023). Cognitive architectures for language agents. https://doi.org/10.48550/arXiv.2309.02427

4. Xiao, K., & Martin, R. M. (2020). Cognitive Translation Studies: Models and methods at the cutting edge. Linguistica Antverpiensia, New Series-Themes in Translation Studies, 19. https://doi.org/10.52034/lanstts.v19i0.593

5. Schwieter, J. W., Festman, J., & Ferreira, A. (2020). Current research in bilingualism and its implications for Cognitive Translation and Interpreting Studies. Linguistica Antverpiensia, New Series-Themes in Translation Studies, 19. https://doi.org/10.52034/lanstts.v19i0.531

6. Martin, R. M., & de Leon, C. M. (2020). Translation and cognitive science. In The Routledge handbook of translation and cognition (pp. 52-68). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315178127-5

7. Zhu, L. (2020). A critical review of the research on translation psychology: theoretical and methodological approaches. Linguistica Antverpiensia, New SeriesThemes in Translation Studies, 19. https://doi.org/10.52034/lanstts.v19i0.559

8. Alarifi, A., & Alwadain, A. (2020). An optimized cognitive-assisted machine translation approach for natural language processing. Computing, 102, 605-622. https://link. springer.com/article/10.1007/s00607-019-00741 -4

9. Dottori, M., Hesse, E., Santilli, M., Vilas, M. G., Caro, M. M., Fraiman, D., ... & Garcia, A. M. (2020). Task-specific signatures in the expert brain: differential correlates of translation and reading in professional interpreters. Neuroimage, 209. https://doi.org/ 10.1016/j.neuroimage.2020.116519

10. Albl-Mikasa, M., Ehrensberger-Dow, M., Hunziker Heeb, A., Lehr, C., Boos, M., Kobi, M., ... & Elmer, S. (2020). Cognitive load in relation to non-standard language input: Insights from interpreting, translationand neuropsychology. Translation, Cognition & Behavior, 3(2), 263-286. https://doi.org/10.1075/tcb.00044.alb

Размещено на Allbest.ru