Інтонаційна організація мовленневих актів компліменту та лестощів в англомовному кінодискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інтонаційна організація мовленневих актів компліменту та лестощів в англомовному кінодискурсі

Бігунова Н.О., доктор філологічних наук, професор, Савілова Л.В., кандидат філологічних наук, доцент, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

Фрази компліменту характеризуються високим рівнем вимовляння. Рівень вимовляння фраз лестощів є більш варіативним: він кваліфікується як високий у половині фраз, середній або низький у решті фраз. Тональний діапазон фраз компліментів у мовленні чоловіків середній, а в мовленні жінок вузький. Фрази лестощів вирізняються високим рівнем вимовляння. Тональний діапазон фраз лестощів є середнім, що забезпечує значення «вкрадливості», інтимності лестощів. Гучність як компліментів, так і лестощів є підвищеною, а темп вимовляння -- уповільненим, за винятком жінок, які вимовляють компліменти: вони говорять швидше.

Ключові слова: інтонація, просодія, мовленнєвий акт, комплімент, лестощі.

Intonation organization of compliment and flattery speech acts in English film discourse

Bigunova N., Professor, Doctor of Philological Sciences, Head of the Department; Savilova L., candidate of philological sciences, associate professor of the Department of Theoretical and Applied Phonetics of the English Language, Odesa I. I. Mechnikov National University

The article focuses on intonation characteristics of compliment and flattery speech acts in English-language film discourse. Since the intonation-prosodic arrangement of the discourse is determined by its pragmatic intention, the article dwells on the illocutionary aims of the addressees of compliment and flattery speech acts. The main illocutionary aims of compliment speech act are seen as the intention to please, or encourage the addressee, the intention to release one's emotions, the intention to express gratitude to the addressee for certain actions of his, and the intention to calm down and encourage the addressee, to save his “face”. The main illocutionary aims perceived by flatterers are the desire to disguise flattery as a sincere praise or compliment; the intention to gain benefit and the intention to force the addressee into taking actions, seen as beneficial for the speaker. The carried out auditory and electroacoustic analyses of the intonation of compliments and flattery enabled the author to identify certain common tendences in terms of melodical contour: both speech acts are characterized by the predominant use offalling nuclear tone and falling tone movement.

Key words: intonation, prosody, speech act, compliment, flattery.

Вступ

Останнім часом увага лінгвістів все частіше приділяється просодичним та інтонаційним характеристикам дискурсу, оскільки будь-яка реалізація мовленнєвого потоку є складною структурною єдністю субстанції (просодичних характеристик) та функції (інтонації).

Як зазначає М.Л. Макаров, просодичний компонент є важливим для інтерпретації дискурсу, він несе велике семіотичне і психологічне навантаження: висота тону, мелодика, темп і ритм мовлення, гучність -- усе використовується під час формування сенсів в умовах усного спілкування (Макаров, 2003: 114).

Інтонаційно-просодичне аранжування тексту визначається його прагматичним наміром, особливостями композиційної та логіко-семантичної структури (Бровченко, Корольова, 2006; Валігура, 2010). Дослідники підкреслюють важливу роль інтонації та просодії як інструменту впливу (Григорян, Дьоміна, 2021; Matiienko-Silnytska, 2020).

Саме до просодичного аспекту звертається О.К. Пеліван, опікуючись проявами ввічливості та неввічливості в конфліктному діалогічному дискурсі (Пеліван, 2021). Н.В. Ланчуковська та О.В. Хапіна присвятили власне дослідження просодичним засобам створення ігрового змісту в англомовному мінідискурсі (Ланчуковська, Хапіна, 2019). Н.Ф. Шкворченко опікується просодичною організацією офіційно-ділового дискурсу (Шкворченко, 2016), а В.С. Григораш звертається до темпоральних особливостей просодії мовлення носіїв діалекту скауз (Григораш, 2020). Н.Р. Григорян та Н.Ю. Дьоміна вивчають просодичні особливості переконування в англомовній судовій промові (Григорян, Дьоміна, 2021). М.Г. Тер-Григорьян та С.А. Домбровська аналізують роль інтонації у виділенні семантично важливих відрізків мовлення (Тер-Григорьян, Домбровська, 2021).. Як результат, всі дослідники наголошують на важливій ролі просодії та інтонації як інструментів впливу на співбесідника, слухача чи глядача.

Проте, інтонаційні характеристики мовленнєвих актів наразі не привертали уваги науковців. Отже, пропонована розвідка націлена на заповнення певної лакуни у царині теорії мовленнєвих актів -- встановлення інтонаційних характеристик мовленнєвих актів компліменту та лестощів в англомовному кінодискурсі.

Методи дослідження

Для вирішення цього завдання була застосована комплексна методика, в основі якої лежить низка методів, розроблених науковцями фонетичної школи Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (Бровченко, Волошин, Григорян, Музя, Олинчук, 2011):

• Метод теоретичного аналізу, що полягає у лінгвістичній інтерпретації даних, отриманих у результаті використання інструментальних методів;

• Метод аудиторського аналізу, що дозволяє ідентифікувати й інтерпретувати зібрані фонологічні дані;

• Метод інтонування, що полягає в графічному відображенні інтонації фрагментів вибірки;

• Інструментально-фонетичний метод для дослідження параметрів частоти, інтенсивності та тривалості одиниць дослідження;

• Статистичний метод, що полягає в математичній обробці й аналізі отриманих даних (Бровченко).

Матеріал аналізу складає вибірка зі 120 епізодів вираження компліментів та лестощів із 15 сучасних англомовних кінофільмів.

Перш ніж перейти до викладення результатів аудиторського та електроакустичного аналізу, пояснимо, що ми розуміємо під мовленнєвими актами (далі МА) компліменту та лестощів.

У нашій концепції комплімент розглядається як позитивно-оцінний експресивний синкретичний МА, що характеризується, як правило, збігом адресата й об'єкта позитивно-оцінного висловлювання, а також невеликим очікуваним перебільшенням чеснот співрозмовника. Предметами оцінки в МА компліменту виступають зовнішність, майно і досягнення адресата (Бігунова, 2017).

До основних іллокутивних цілей адресантів МА компліменту уналежнюємо: 1) намір зробити приємність, люб'язність адресату або заохотити його, що зумовлено міркуваннями ввічливості або бажанням підтримати злагоду в стосунках із ним; 2) намір виявити свій емоційний стан за допомогою визнання характеристик об'єкта оцінки (співрозмовника або близьких йому людей) як позитивних; 3) намір висловити подяку адресату за певні дії з його боку; 4) намір заспокоїти і підбадьорити адресата -- об'єкта оцінки, зберегти його «обличчя».

Лестощі розуміємо як псевдощирий позитивно-оцінний маніпулювальний синкретичний МА, що характеризується наявністю в мотивації мовця розрахунку й корисливості, а також переважно збігом адресата й об'єкта позитивної оцінки. Предметами оцінки в МА лестощів є зовнішність адресата, його моральні й інтелектуальні властивості, вміння, досягнення та вчинки. Лестощі переважно спрямовані від нижчого за статусом комуніканта до вищого.

Основними іллокутивними цілями адресантів МА лестощів, адресант якого відчуває статусно-рольову залежність від адресата, вважаємо такі: 1) прагнення видати лестощі за щиру похвалу або щирий комплімент; 2) намір отримати користь, матеріальну або нематеріальну; 4) намір спонукати адресата до дій, вигідних адресанту. Всі названі цілі адресанта лестощів є прихованими.

Результати та обговорення

Аудиторський аналіз інтонаційних особливостей фраз компліментів та лестощів проводився за методом контрастного виділення інтонаційних характеристик. П'яти українським аудиторам, викладачам фонетики англійської мови, було запропоновано прослухати фрази компліментів та лестощів, виокремлені з сучасного англомовного кінодискурсу, та встановити тональні, мелодійні та темпоральні характеристики цих фраз.

Згідно з думкою аудиторів, у фразах як компліменту, так і лестощів переважно використовується низхідний ядерний тон (76,5 та 84 % вживань відповідно). Поширеність низхідного ядерного тону можна пояснити його властивістю забезпечувати категоричність висловлюванню, що важливо для адресантів позитивної оцінки. В інших випадках вживається висхідно-низхідний тон (20,6 та 10,5 % відповідно). Вживання висхідно-низхідного ядерного тону дозволяє адресанту висловити захват, захоплення, грайливість, кокетування, але з іншого боку, надає мовленню відтінок поблажливості.

За даними аудиторського аналізу, у МА лестощів напрямок руху тону в перед'ядерних частинах фраз є переважно низхідним (71,4 % фраз), значно рідше у рівній пропорції (14,3 %) фрази лестощів характеризуються висхідним або рівним напрямом руху тону. Половина фраз компліменту характеризуються низхідним напрямом руху тону, можливими також є висхідний та рівний напрямки (31,8 та 18,2 % відповідно). Щодо типу шкал (див. табл. 1), переважає низхідна ступінчаста шкала (56 % фраз компліменту та 46,1 % фраз лестощів).

В цілому, фрази лестощів характеризуються більшою варіативністю шкал, ніж фрази компліменту. Окрім низхідної ступінчастої шкали, мають місце висхідна, рівна та ковзна шкали (15,4, 15,4 та 23 % відповідно).

Таблиця 1. Типи шкал у фразах компліментів та лестощів (%)