Каламбур як стилістичний засіб в англомовних медійних текстах

Размещено на http://www.allbest.ru

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Каламбур як стилістичний засіб в англомовних медійних текстах

Цимбал Наталія Андріївна кандидат філологічних наук, професор, професор кафедри прикладної лінгвістики, зарубіжної літератури та журналістики

Коваленко Олександр Васильович старший викладач кафедри англійської мови та методики її навчання

Анотація

У статті досліджено стилістичний потенціал каламбуру в англомовних медійних текстах, розглянуто сучасні тенденції мовної експресивності засобом каламбуру як амбівалентного стилістичного прийому з установкою на комічне та нестандартне сприйняття. Наявність двох контрастивних змістових компонентів та ефект комічності є основними дескрипторами каламбуру.

Каламбур як різноаспектне мовне явище досліджується з позицій різних галузей лінгвістики, зокрема, стилістики, перекладознавства, теорії та практики мовленнєвого впливу, методики навчання іноземних мов, когнітивної лінгвістики, лінгвістичної іміджології, комунікативної лінгвістики тощо. стилістичний каламбур мовний

Каламбур дефіновано як бісоціацію єдиної фонетичної форми з двома значеннями - двох ниток думки, пов'язаних разом в акустичний вузол. Критеріями для побудови класифікацій каламбуру можуть бути семантико-словотворча структура каламбуру, його функціонування в тексті та мета його використання. Нами класифіковано каламбур англомовних медійних текстів за такими категоріями: омонімія (ідентичні звуки та написання); омофонія (однакові звуки, але різне написання); омографія (різні звуки, але однакове написання); паронімія (і в написанні, і в звучанні є невеликі відмінності). У вивченні каламбуру можливі маргінальні, суміжні прояви і множинна мотивація творення каламбуру.

Резюмовано, що сучасна тенденція у створенні медійних текстів характеризується звільненням від директивності, стандарту та тяжінням до експресивності. Каламбур широко представлений у структурі англомовних медійних тестів, зокрема заголовків і є високоефективним стилістичним виражальним засобом. Відзначаємо активне творення каламбурів на основі полісемії та паронімії. Прецедентні вирази та ідіоми також часто викликають необхідні для створення каламбуру асоціації. Каламбури можуть супроводжуватися карикатурами, символами, графічними нюансами для підсилення ефекту впливу на цільову аудиторію.

Ключові слова: каламбур, мовна гра, стилістичний засіб, омонім, паронім, ідіома, мовна експресія, медійний текст, англійська мова.

Tsymbal Nataliia Andriivna Candidate of Philological Sciences, Professor, Professor of the Department of Applied Linguistics, Foreign Literature and Journalism, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University

Kovalenko Oleksandr Vasyliovych Senior Lecturer of the Department of the English Language and Methodology, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University

PUN AS A STYLISTIC DEVICE IN ENGLISH MEDIA TEXTS

Abstract

The article researches stylistic potential of puns in English media texts and considers modern tendencies of language expressiveness be means of pun as an ambivalent stylistic device intended for comic and nonstandard perception. The existence of contrastive content components and comic effect are the major descriptors of pun.

The pun as a multiaspect language phenomenon is studied in the article from the point of view of different branches of linguistics, particularly stylistics, translation studies, theory and practice of speech influence, foreign languages methodology, cognitive linguistics, linguistic image studies, communicative linguistics, etc.

The pun is defined as bisociation of a single phonetic form with two meanings implied - two trains of thoughts are tangled into one acoustic knot. Criteria for their classification can be semantic and word formation structure of the pun, its functioning in the text and the aim of its use. In the article, we classify puns identified in English media texts into the following categories: homonyms (identical sounds and spelling), homophones (similar sounds with different spelling), homographs (different sounds with identical spelling), paronyms (insignificant differences in sounds and spelling). The research of puns revealed possible marginal adjacent realizations and multi-motivation for their creation.

The article concludes that modern tendencies in creating media texts have the following characteristics: free of directedness, deviation from standard, high expressiveness. Puns are common in the structure of English media texts, titles in particular, being a highly effective expressive device. We noticed that the most active creation of puns is based on polysemy and paronymy. Puns are often accompanied with caricatures, symbols and graphic means for achieving higher impact on the target audience.

Keywords: pun, wordplay, stylistic device, homonym, paronym, idiom, language expression, media text, English

Постановка проблеми. Однією з ознак високого рівня мовленнєвої майстерності є уміння використовувати експресивні засоби, одним із яких є каламбур. Наявність двох контрастивних змістових компонентів та ефект комічності є основними дескрипторами каламбуру. Сприймання та розуміння свідомої незвичності використання каламбуру як мовної одиниці (слова чи словосполучення) в тексті передбачає наявність у комунікантів сформованого механізму чуття мови, який базується на знанні нормативних тенденцій певної мови (мов) та умінні прогнозувати доречність елементів мовленнєвої динаміки, вміння відчувати відхилення від норми та виявляти нетипове використання мовного артефакта з певною комунікативною інтенцією.

У мовознавчій літературі каламбур, зазвичай, розглядають співвідносно із засобами вираження мовної гри (гри слів). Проте питання розрізнення мовної гри (гри слів) та каламбуру залишається дискусійним. На нашу думку, чітка постановка мети і завдань конкретного дослідження та опис методологічної бази забезпечує розуміння суті термінів мовна гра і каламбур та їх ситуативне використання. Мовна гра в художньому, масово-інформаційному, політичному, розмовному дискурсі становить собою свідоме варіювання мовних знаків та трансформацію мовних форм, що створює нетривіальні нові мовні одиниці чи їх значення в цілях впливу на соціум, іншими словами, мовна гра виражається посередництвом каламбуру або інших засобів експресії, зокрема, лексичних (оксюморон, метафора та ін.), графічних (заміщення великої літери малою та навпаки, символьні позначення та ін.), синтаксичних (нетривіальне використання синтаксичних конструкцій) тощо. А. Щербина у праці «Сутність та мистецтво гостроти слова (каламбуру)» зазначає, що каламбур являє собою «комічну гру значень та звучання слів» [1, c. 6], метою чого загалом є досягнення комунікативної мети висловлювання.

Використовується каламбур або в певному контексті як стилістичний прийом, або як самостійне висловлювання, яка відзначається граматичною та смисловою завершеністю - в комічних афоризмах, комічних прислів'ях, жартах тощо з установкою на комічний ефект, конструктивну основу якої складають стилістичні фігури, яка базуються на таких парадигматичних відношеннях в лексиці як полісемія, омонімія, паронімія та антонімія.

Велику роль грає каламбур у медійних текстах, особливо у заголовках, оскільки сприяє привертанню уваги читача чи комуніканта та формування певного ставлення до висвітлюваних реалій. Саме тому актуальним є дослідження специфіки використання каламбуру у засобах масової інформації, зокрема на матеріалі англійської мови, оскільки вона все активніше входить у життя сучасної людини як мова міжнаціонального спілкування, тому вивчення і засвоєння її виражальних можливостей, до яких належить і каламбур, дуже важливе для життя в конкурентному середовищі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Каламбур - надзвичайно цікаве та різноаспектне мовне явище, яке досліджується з позицій різних галузей лінгвістики, зокрема, стилістики, перекладознавства, теорії та практики мовленнєвого впливу, методики навчання іноземних мов, когнітивної лінгвістики, лінгвістичної іміджології, комунікативної лінгвістики тощо.

Дослідженню каламбуру присвячено праці як вітчизняних науковців (Л. Богуславська, М. Вотінцева, О. Гнєдкова, Р. Зубрицький, О. Калита, З. Карпенко, О. Ожигова, О. Підгрушна, Н. Пушик, О. Тараненко, А. Щербина, Н. Якименко та ін.), так і зарубіжних (Yousef Bader, B.J. Blake, E. Crisafulli, M. Giorgadze, D. Delabastita, Fahime Koochacki, V. Lazovic, К. Lem, R. Nordquist, A. S. Partington та ін.).

Безперечно, одним з наважливіших чинників, які мають бути розглянуті лінгвістами першочергово і які впливають на специфіку створення та перекладу каламбуру, є мовні системно-структурні особливості. Д. Делабастіта відзначає, що в західних мовах це залежить від таких особливостей мови, як фонологічна і графічна структура, лексична структура (полісемія, ідіоми), морфологічна структура, синтаксична структура [2, С.603]. Науковець також наголошує на тому, що в різних мовах вказані чинники виявляються по-різному і різною мірою, відзначаючи, що в англійській мові більше односкладних слів, менше відмін та дієвідмін, простіше зробити дієслово з іменника (та навпаки), ніж в голландській чи французькій мовах, у французькій рухоміша межа слів, ніж в англійській, при цьому в англійській і французькій більше відмінностей між написанням і вимовою, ніж у голландській [Там само].

Для досліджень каламбуру використовується теорія бісоціації британського науковця А. Кьостлера. Бісоціація, на його думку, необов'язково передбачає одномоментне співвіднесення значення в одному тексті, це «combining two previously unrelated structures» (поєднання двох раніше не співвіднесених структур) [5, с. 27] (тут і далі переклад з англійської мови наш - Н. Цимбал, О. Коваленко). Каламбурна лінгвокреативність призводить не тільки до комічного ефекту: «If the process of connection is a collision then humour will ensue, if a fusion, intellectual understanding, if a confrontation, an aesthetic experience» (якщо результатом процесу поєднання буде зіткнення, це послужить виникненню гумору, якщо синтез - розуміння, якщо конфронтація - естетичне переживання [3, С. 28].

Відзначаємо у дослідженнях каламбуру тенденцію до акцентування на екстралінгвістичних, полікультурних та лінгвокультурних чинниках. Так, досліджуючи каламбур в арабській мові йорданський науковець Йосеф Бадер зазначає, що використання каламбуру, сарказму та іронії останнім часом поширюється в журналістиці через свободу, надану засобам масової інформації [4, С. 58].

Загалом, останніми роками домінуючими у вивченні каламбуру на матеріалі різних мов і функціональних стилів є когнітивний та комунікативний підходи, що вочевидь пояснюється креативною амбівалентною сутністю каламбуру як мовного явища.

У нашому дослідженні, спираючись на наведену вище теоретичну базу, ми намагалися описати стилістичні особливості каламбуру англомовних медійних текстів, орієнтуючись на досягнення комунікативної мети висловлювання засобом каламбуру як тактичного чинника.

Мета статті полягає в описі стилістичного потенціалу каламбуру в англомовних медійних текстах, розгляді сучасних тенденцій мовної експресивності засобом каламбуру як амбівалентного стилістичного прийому з установкою на комічне та нестандартне сприйняття.

Виклад основного матеріалу. Для виконання завдань нашого дослідження важливо з'ясувати специфіку каламбуру як мовного явища і стилістичного прийому.

На думку О. Гнєдкової та З. Карпенко: «Суть каламбуру полягає у непередбачуваному поєднанні двох несумісних значень в одній графічній формі, а ефект несподіванки забезпечує каламбуру успіх. Реципієнт одночасно сприймає два значення, одне з яких стає неочікуваним».[5, C.257]. Отож, провідна роль процесі формування смислів у каламбурі належить суб'єкту мовлення, що володіє як мовною компетенцією (знанням правил), так і мовною здатністю «порушувати» ці правила у певних цілях (наприклад, з метою створення експресії).

Каламбур можна зіставити з неоднозначністю як мовленнєвою помилкою чи вадою, яка ускладнює розуміння чи порозуміння. Неоднозначність - це погрішність, виникає внаслідок неправильного добору слова чи некоректного формулювання, хоч, за задумом мовця, передбачався один конкретний смисл. Різниця у тому, що неоднозначність - це просто випадкова наявність іншого смислу у певного слова чи словосполучення, по суті, констатація наявного артефакту, тоді як каламбур - завжди осмислена модифікація форми чи значення з метою досягнення ефекту комічного.

Словник Longman Dictionary of Contemporary English пропонує таку дефініцію каламбуру: «Pun is an amusing use of a word that has two meanings, or of words that have the same sound but different meanings = play on words» (Каламбур - це комічне використання слова чи слів з двома значеннями, подібних за звучанням, але різних за значенням = гра слів) [6].

Як бачимо, відзначається тотожність каламбуру ігри слів, що складно заперечити. Проте щодо співвідношення понять мовна гра (гра слів), як уже зазначалося, одностайності немає, та й навряд чи це можливо у зв'язку з різновекторністю наукових досліджень цього мовного явища. Отож, залежно від світоглядної позиції науковця та дослідницьких завдань мовна гра і каламбур можуть ототожнюватися або протиставлятися за низкою ознак, крім того, каламбур може інтерпретуватися або як ширше, або як вужче явище щодо мовної гри. На нашу думку, перетин (тотожність) понять каламбур і мовна гра визначається ситуативно. Можливо, варто вважати гру слів процесом, а каламбур - наслідком номінаційно-стилетворчої діяльності.

Робітним для нашого дослідження є дефініція каламбуру, запропонована А. Кьостлером: «The pun is the bisociation of a single phonetic form with two meanings - two strings of thought tied together by an acoustic knot» (Каламбур - це бісоціація єдиної фонетичної форми з двома значеннями - двох ниток думки, пов'язаних разом в акустичний вузол) [3, С. 65].

Важливим дослідницьким завданням є класифікація каламбуру. Критеріями для побудови класифікацій, на нашу думку, можуть бути семантико-словотворча структура каламбуру, його функціонування в тексті та мета його використання.

Німецькому лінгвісту Л. Райнерсу належить класифікація каламбуру, яка передбачає такі різновиди:

гра слів, яка виникла через двозначність певного слова;

гра слів, що виникла внаслідок співзвучності двох слів;

гра слів, яка виникла внаслідок їх модифікації, у результаті чого частина одного слова стала подібна частині другого слова;

гра слів, яка є наслідком паліндромії [8, C. 118].

Д. Делабастіта каламбур поділяє на такі категорії:

омонімія (ідентичні звуки та написання);

омофонія (однакові звуки, але різне написання);

омографія (різні звуки, але однакове написання);

паронімія (і в написанні, і в звучанні є невеликі відмінності) [8, С.128].

Грузинська дослідниця М. Гіоргадзе пропонує диференціювати каламбури на такі типи:

лексико-семантичні (лексична багатозначність може виникнути через омонімію та омофонію);

структурно-синтаксичні (структурно-синтаксична неоднозначність виникає, коли складне словосполучення або речення може аналізуватися (пояснюватися) більш, ніж одним способом);

структурно-семантичні (структурно-семантична неоднозначність виникає тоді, коли слово чи поняття має дифузне значення за своєю суттю, засноване на його широкому чи неофіційному вживанні) [9].

Усі класифікації заслуговують на увагу. У нашому дослідження ми спиралися на класифікацію Д. Делабастіти. Зауважимо, що у вивченні каламбуру можливі маргінальні, суміжні прояви та й множинна мотивація творення каламбуру теж можлива.

Дослідивши значний масив англомовних медіатекстів, презентуємо найефективніші з комунікативної точки зору випадки використання каламбуру. Так, показовим є заголовок статті у британському виданні The Sun за червень 2012 року: «DRIP DRIP HOORRAY!», присвяченій діамантовому ювілею правління королеви Єлизавети ІІ. У назві обіграно відомий вітально-пошанувальний вигук HIP, HIP, HOORAY!. У перекладі українською заголовок звучить як «КРАП КРАП УРА!». Основою для творення каламбуру стала асоціація з дощовою погодою в цей святковий день (на обкладинці журналу королева Єлизавета ІІ зображена на фоні човнів, що пливуть Темзою).

Заголовок виявився дуже вдалим, свідченням чого є використання з акцентуацією цього каламбуру у заголовку статтті (видання National Review за 4 червня 2012 року): «`Drip, Drip, Hooray': Watching in the Queen's Jubilee». Як зазначає у тексті цієї публікації її автор, John O'Sullivan: «Sunday's magnificent Thames River Pageant took place amidst drenching rain, but that didn't seem to dampen anyone's spirits. In fact it produced the best headline in this morning's newspapers: the Sun's “Drip, Drip, Hooray”» [11].

Цей приклад цікавий ще й тим, що, зазвичай, спостерігаємо у каламбурах трансформацію семантики, а в даному разу - це маніпулювання вигуковими і звуконаслідувальними словами, які передають емоцію, просто відтворюють звуки, а не змінюють значення. Загалом, почасти завдяки цьому каламбуру, стала впізнаваною і сама подія, тобто вигукова конструкція стала маркером інформації.

У виданні PMP Magazine за 6 липня 2022 з'явилася публікація із заголовком «GET BOREXIT DONE» (Нехай Борис піде). Порівнюючи із відомим слоганом «GET BREXIT DONE» (Нехай Британія вийде (з Євросоюзу), спостерігаємо обігрування імені Бориса Джонсона, на той час прем'єр-міністра Великої Британії. З лінгвістичної точки зору цей каламбур є реалізацією паронімії. Заголовок влучний за реалізацією комунікативного наміру: 7 липня 2022 року Борис Джонсон дійсно оголосив про відставку, а Британія раніше таки вийшла з Євросоюзу.

Ще одне використання каламбуру щодо відставки Бориса Джонсона: у виданні Mirror від 7 липня 2022 року: «PARTY'S OVER, BORIS» (Вечірка закінчилася, Борис). За даними The Free Dictionary, англійська фразема the party is over має кілька значень, зокрема: A period of excitement, success, jubilation, or opulence has changed to a period of sobriety, calm, reflection, or regret [12], що і послужило базою для створення каламбуру. Можливо, у цьому прикладі варто констатувати подвійний каламбур, тобто, ситуативне переосмислення відомої ідіоми the party is over, а також (хоч і дещо завуальовано) обігрування полісемії лексеми party у значеннях (1) вечірка і 2) партія (політична), що передбачає натяк на завершення етапу партійної кар'єри.

Очевидно, у британських медійників є традиція дублювання вдалих каламбурів у заголовках, так, на шпальтах видання The Guardian від 10 червня 2023 року з'явився аналітичний огляд під красномовною назвою: «`Party's over, Boris': what the UK papers say about Johnson's Partygate resignation». Таке використання каламбурів, безперечно, сприяє досягненню комунікативного ефекту автором публікації, актуалізуючи певні події у стилістично-експресивній формі.

Каламбури, які базуються на прецедентних назвах, також поширені в англомовних засобах масової інформації. У таких випадках звичне (прецедентне) використання лексеми в певний момент вступає в суперечку з новим неочікуваним значеннєвим компонентом, відбувається щось на зразок хімічної реакції, коли креативний потенціал мовця дозволяє згенерувати нову мовну одиницю, хоч і стилістично марковану та ситуативно мотивовану, проте з високим потенціалом успішної реалізації комунікативного наміру мовця загалом. Наприклад: у виданні Daily Star від 7 червня 2022 року вийшла стаття під назвою «CARRY ON PINOCCHIO» (Продовжуй, Піноккіо (Буратіно), у якій Борис Джонсон на фото з довжелезним носом, як у відомого казкового персонажа. За даними словника Merriam-Webster carry on має такі значення: transitive verb: to continue doing, pursuing, or operating; intransitive verb: 1) to continue especially in spite of hindrance or discouragement (продовжувати, особливо не зважаючи на перешкоди чи несхвалення); 2) to behave or speak in a foolish, excited, or improper manner (поводитися чи говорити в дурнуватій, збудженій чи неадекватній манері) [13], що і послужило основою для творення каламбуру (безперечно, можливе варіювання відтінками значення залежно від індивідуального досвіду мовця-читача цієї публікації, його політичної позиції, адже набір сем цієї лексеми дає широкі можливості для домислювання, власної інтерпретації).

Використання персонажа Піноккіо для створення каламбурів в публікаціях про політиків не нове у британських засобах масової інформації. До прикладу: видання Mirror від 9 грудня 2010 року публікує статтю про політика Ніка Клегга під назвою «Tuition fees vote: Hypocrisy and betrayal by Pinocchio Nick Clegg and his lying Lib Dems». Цей політик зажив недоброї слави серед своїх виборців, не виконавши обіцянки виборцям про плату за навчання. Образ Піноккіо використаний як символ лицемірства для створення цього каламбуру. Важливо вказати, що для підсилення вербального впливу каламбуру використано візуальний чинник: на фото Нік Клегг зображений з довгим носом, тобто використано прийом карикатури.

Ще один приклад каламбуру, базованого на прецедентному артефакті, спостерігаємо у газетних заголовках британських засобів масової інформації (причому неодноразово повторений у різних виданнях) щодо цієї політичної події (відставки Бориса Джонсона з поста прем'єр-міністра Великої Британії): видання The Irish Times від 7 червня 2022 року опублікувало статтю «`Night of the Blond Knives ': How UK media reacted to Boris Johnson vote of confidence}». Основою для каламбуру послужила історична подія під назвою «Ніч довгих ножів» як образна назва чисток, проведених в нацистській Німеччині з 30 червня до 2 липня 1934 року. У сучасній англійські мові за даними The Free Dictionary фразему night of the long knives вживають зі значенням a series of ruthless or treacherous actions against others (ряд безжалісних або зрадницьких дій проти інших; підступна зрада} [12]. Лексему long з першоджерела замінено на blond, очевидно, за асоціацією з білявим кольором волосся Бориса Джонсона.

Найцікавіше у використанні цього каламбуру night of the blond knives, мабуть, те, що він 2022 року стосовно Бориса Джонсона був використаний вдруге, а вперше у 2019 році у виданні The Sun. Як пише про це The Guirdian у статті від 25 липня 2019 року під назвою «'Cabinet massacre': what the papers say about Boris Johnson's arrival in No 10»: «The Sun calls it “Night of the blond knives”. The paper says that Johnson “executed the bloodiest reshuffle ever seen to build a war Cabinet to deliver Brexit” and highlights the fact that Jeremy Hunt, Johnson's rival for the job, was axed. It features a large picture of Carrie Symonds, Johnson's girlfriend who was at No 10 yesterday» [14]. Carrie Symonds, до речі, теж білявка. Отож, як засвідчує наведений приклад, використання каламбуру може бути неодноразовим, з різними змістовими та експресивними відтінками. Без сумніву, комунікативно-експресивний ефект цьому випадку насправді високий. Креативна енергія авторів цього каламбуру дає життя новим смислам.

Ці приклади каламбуру презентують політичну тематику, яка має специфіку в плані вираження комічного. Отож, спостерігаємо такі ознаки (їх варто сприймати комплексно) політичного каламбуру як привернення уваги до події чи особистості; тактика зниження емоційно- оцінного фону (висміювання, глузування над людиною (людьми) чи ситуацією); можливість реалізації емоцій (емоційна розрядка); усвідомлення безкарності демонстрації негативної оцінки щодо суб'єкта висміювання; констатація обманутих очікувань, що і спричинили появу каламбуру; можливість реалізувати креативність, творчу гру у випадку самого механізму творення каламбуру; гедонізм, отримання задоволення від результатів публікації з каламбуром у структурі та ін. Загалом, як стверджує О. Калита: «Комічне - це суспільно значуще життєве протиріччя (мети - засобам, форми - змісту, дії - обставинам, сутності - її проявам, причини - наслідкам, дії - результатам, сутності - її проявам, причини - наслідкам, дії - результатам, старого - новому, реальності - уявленням про неї і т. ін.), яке в мистецтві виступає об'єктом особливої емоційно насиченої естетичної критики - осміяння» [10, С. 12].

Безперечно, що така емоційно насичена естетична критика вербалізується засобами каламбуру не тільки в мистецтві, а і в політичному дискурсі (різних його жанрах). Проілюструємо це ще прикладами з британських мас-медіа: дуже вдалим виявився заголовок статті з каламбуром у структурі у видання The Week від 26 січня 2019 року: «Theresa's DisMay», у якому обіграно прізвище тогочасного прем'єр-міністра Великої Британії Терези Мей. У цій статті Терезу Мей характеризують як політика, яка, незважаючи на проблеми і розчарування, вперто та впевнено рухається визначеним курсом на користь інтересам держави. Каламбур Theresa's DisMay омонімічний з лексемою dismay, що означає розчарування, розгубленість, збентеження: Розчарування Терези, так можна перекласти цей заголовок українською. Можна вбачати (хоч і дуже суперечлива така думка) у задумі журналіста і енантіосемію засобом використання заперечного префікса dis, але в життєстверджувальному значення, що відповідає змісту статті (на цю думку наштовхує виділення морфеми dis у структурі слова).

Творення каламбуру на основі прізвища Терези Мей спостерігається неодноразово. Так, видання PressGazette від 9 червня 2017 року у статті під заголовком (автор Dominic Ponsford) «From Mayhem to Theresa Dismay - how front pages changed through the night to reflect UK's surprise election result» пише, посилаючись на The Sun: «The Sun managed two front-page puns on the Tory leader's name with “Mayhem” giving way to “Theresa Dismay'”» [15], обігруючи англійські лексеми mayhem (хаос) та dismay у вищенаведених значеннях. У цих публікаціях каламбур Theresa Dismay має відмінну орфографію від використаної у The Week.

Проаналізувавши велику кількість англомовних медійних текстів, відзначаємо безперечне домінування каламбуру саме у заголовках публікацій. Вважаємо, що появі каламбуру у структурі заголовку передує свідома установка журналіста на передачу основної ідеї інформаційного чи аналітичного матеріалу засобом своєрідної мовної провокації, тобто мовної гри за посередництва каламбуру як виразника комічного (іронічного, гумористичного, саркастичного тощо) залежно від мети конкретного висловлювання (медійного тексту). Це вимагає застосування додаткових нестандартних механізмів породження мовлення, креативного пошуку найбільш ефективної асоціації у певної цільової читацької аудиторії.

Власне, каламбур забезпечує можливість одночасного впливу різних мовленнєвих ситуацій на висловлювання (дискурс), яке і визначає їх імпліцитний діалог, спричинює зіткнення смислів та породження нової семантично-інформаційної реальності, яка змінює можливі перспективи сприйняття.

Як показали проаналізовані приклади, каламбур передбачає інтенсивний творчий пошук з балансуванням на межі реального життєвого досвіду та творчого компонента. Саме усвідомлення ролі креативного (словотворчого та стилетворчого) складника означає шанс для особистості піднятися на новій ступінь світоосмислення та світосприйняття з фокусуванням на актуальних подіях та фактах.

Висновки

У результаті нашого дослідження з'ясовано, що сучасна тенденція у створенні медійних текстів характеризується звільненням від директивності, стандарту та тяжінням до експресивності. Каламбур широко представлений у структурі англомовних медійних тестів, зокрема заголовків, і є високоефективним стилістичним виражальним засобом. Відзначаємо активне творення каламбурів на основі полісемії та паронімії. Прецедентні вирази та ідіоми також часто викликають необхідні для створення каламбуру асоціації. Каламбури можуть супроводжуватися карикатурами, символами, графічними нюансами для підсилення ефекту впливу на цільову аудиторію.

Література

Щербина А.А. Сутність та мистецтво гостроти слова (каламбуру). Київ : Видавництво Академії наук УРСР, 1958. 68 с.

Delabastita D. Wordplay as a linguistic problem: A linguistic perspective. Ubersetzung. Ein inter nationales Handbuch zur Ubersetzung. 1. Teilband / ed. by H. Kittel. Berlin - N. Y. : Walter de Gruyter, 2004. P. 600-606.

Koestler, A. The Act of Creation. L. : Hutchinson, 1964. 751 p.

Bader Yousef. A Linguistic and Cultural Analysis of Pun Expressions in Journalistic Articles. Jordan Arab World English Journal (AWEJ) Special Issue on Translation. May, 2015. No.4, P. 53-67.

Гнєдкова О.Г., Карпенко З.О. Особливості утворення та перекладу каламбуру як різновиду мовної гри. Вчені записки ТНУ ім.і В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2021. Том 32 (71), № 1, ч. 2. С. 254- 261.

Longman Dictionary of Contemporary English. (4th edition). Pearson, 2007. 1950 p.

Reiners, L. Stilkunst : Ein Lehrbuch deutscher Prosa. Munchen, 1950. 312 p.

Delabastita, D: Wordplay and Translation: Introduction. In The Translator. Studies in Intercultural Communication. 1996. Vol 2, № 2. Manchester : St. Jerome Publishing. P. 124-131.

Giorgadze, Meri. Linguistic Features of Pun, its Typology and Clasification. European Scientific Journal. 2014. Nov. 2014. Vol. 2. P. 271-275.

Калита О. М. Засоби іронії в малій прозі (кінець ХХ - початок ХХІ століття) : монографія. Київ : Видавництво НПУ імені М. Р. Драгоманова, 2013. 238 с.

O'Sullivan, John. (2012) `Drip, drip, hooray'. Watching in the Queen's Jubilee. National Review. 2012. June 4. URL: https://www.nationalreview.com/corner/ drip-drip-hooray-watching-queens-jubilee-john-osullivan/ (Last accessed: 15. 12. 2022)

The Free Dictionary. URL: https://www.thefreedictionary.com/ (Last accessed: 05.08. 2023)

Merriam-Webster Dictionary. URL: https://www.merriam-webster.com/ dictionary/pun (Last accessed: 21.02. 2023)

Lyons, Kate. `Cabinet massacre': what the newspapers say about Boris Johnson's arrival in No10. 2019. July 25. The Guardian. URL: https://www.theguardian.com/ media/ 2019/jul/25/cabinet-massacre-what-the-papers-say-about-boris-johnsons-arrival-in-no-10 (Last accessed: 12.02. 2022)

Ponsford, Domenic. From Mayhem to Theresa Dismay - how front pages changed through the night to reflect UK's surprise election result. PressGazette. 2017. June 9. URL: https://pressgazette.co.uk/publishers/nationals/from-mayhem-to-theresa-dismay-how- front-pages-changed-through-the-night-to-reflect-uks-surprise-election-result/ (Last accessed: 02.02. 2022)

References

Scherbyna, А.А. (1958). Sutnist ta mystetstvo hostroty slova (kalamburu) [Essence and mastery of pun]. Kyiv: Vydavnytstvo akademii nauk USSR [in Ukrainian].

Delabastita, D. (2004). Wordplay as a linguistic problem: A linguistic perspective. Ubersetzung. Ein internationales Handbuch zur Ubersetzung. 1. Teilband / ed. by H. Kittel. (pp. 600-606). Berlin - N. Y. : Walter de Gruyter.

Koestler A. (1964). The Act of Creation. L.: Hutchinson.

Bader Yousef. A Linguistic and Cultural Analysis of Pun Expressions in Journalistic Articles. Jordan Arab World English Journal (AWEJ) Special Issue on Translation. May, 2015, 4, 53-67.

Hnedkova, O.H., Karpenko Z.O. (2021). Osoblyvosti utvorennia ta perekladu kalamburu yak riznovydu movnoii hry [Peculiarities of formation and translation of the pun as a kind of wordplay]. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho. Seria: Filolohia. Zhurnalistika, - V.I. Vernadsky Scientific papers. Series: Philology. Journalism Vol.32 (71), № 1 (2), 254- 261 [in Ukrainian].

Longman Dictionary of Contemporary English. (2007). (4th edition). Pearson.

Reiners, L. (1950). Stilkunst: Ein Lehrbuch deutscher Prosa. Munchen.

Delabastita, D. (1996). Wordplay and Translation: Introduction. In The Translator. Studies in Intercultural Communication, Vol. 2, № 2. (pp. 124-131). Manchester : St. Jerome Publishing.

Giorgadze, Meri. (2014). Linguistic Features of Pun, its Typology and Clasification. European Scientific Journal. Vol. 2, 271-275.

Kalyta, О. М. (2013). Zasoby ironii v maliy prozi (kinets ХХ - pochatok ХХІ stolittia) [Devices for irony in small prose (end of XXth - beginning of XXI century)]: monography. Kyiv: Vydavnytstvo NPU imeni М. R. Drahomanova [in Ukrainian].

O'Sullivan, John. (2012) `Drip, drip, hooray'. Watching in the Queen's Jubilee. National Review. Issue June 4. URL: https://www.nationalreview.com/corner/ drip-drip-hooray-watching-queens-jubilee-john-osullivan/ (Last accessed: 15. 12. 2022)

The Free Dictionary. Retrieved from: https://www.thefreedictionary.com/ (Last accessed: 05.08. 2023)

Merriam-Webster Dictionary. Retrieved from: https://www.merriam-webster.com/ dictionary/pun (Last accessed: 21.02. 2023)

Lyons, Kate. (2019). `Cabinet massacre': what the newspapers say about Boris Johnson's arrival in No10. The Guardian. Issue July 25. Retrieved from: https://www.theguardian.com/media/2019/jul/25/cabinet-massacre-what-the-papers-say- about-boris-johnsons-arrival-in-no-10 (Last accessed: 12.02. 2022)

Ponsford, Domenic. (2017). From Mayhem to Theresa Dismay- how front pages changed through the night to reflect UK's surprise election result. PressGazette. Issue June 9. Retrieved from: https://pressgazette.co.uk/publishers/nationals/from- mayhem-to-theresa-dismay-how-front-pages-changed-through-the-night-to-reflect-uks- surprise-election-result/ (Last accessed: 02.02. 2022)

Размещено на Allbest.ru