Лінгво-прагматичний аспект категорії інтенсивності

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Запорізький національний університет

Факультет іноземної філології

Кафедра романської філології і перекладу

Напрям підготовки 035.051 Романські мови та літератури (переклад включно), перша - французька

Лінгво-прагматичний аспект категорії інтенсивності

Стуліна Є.В., к. філол. н., доцент

Шаір В.І., магістр

Анотація

Поняття «інтенсивність» можна визначити як підтип вираження ступеня в тому сенсі, що він збільшує або підсилює якісні властивості, які інтенсифікуються. На відміну від вираження ступеня, яке базується на об'єктивних критеріях, вираження інтенсивності має більш суб'єктивний характер. Завдяки множині стратегій інтенсифікації, які використовуються для вираження інтенсивності, і функціям, які вона покликана виконувати, засоби інтенсифікації є розповсюдженими в будь-якій мові. Однак історично склалося так, що поняттю інтенсивності приділялось недостатньо уваги у лінгвістичній спільноті як вітчизняній, так і зарубіжній. Лише нещодавно ми спостерігаємо появу наукового інтересу до вивчення цього поняття. Проте дослідження, які були проведені на сьогоднішній день, мали своїм об'єктом лише пошук морфологічних, синтаксичних, лексико-семантичних засобів, що сприяють вираженню інтенсивності у мовленні. Ці засоби різноманітні: прислівники-посилювачі якості (trop, beaucoup plus, vachement, tres, carement), префікси інтенсивності (ultra-, archi-, super-, sur-) повтори, інтонація та наголоси речень і слів тощо.

Дане дослідження буде намагатися розглянути проблематику інтенсивності під кутом зору її прагматичних функції у певному виді дискурсу. Інтерес до аналізу інтенсифікації у певному текстовому матеріалі пояснюється бажанням перевірити, чи можливо встановити кореляцію між семантичною структурою та її реалізаціями у дискурсу. Для ідентифікації лінгвістичних ознак інтенсивності і визначення їх прагматичних функцій наша пропозиція полягала в тому, щоб розуміти корпус дослідження як такий, що відповідає уявленню про очікуваний ефект. Тексти, де ввічливість не домінує у змісті, де є перехід від наполегливого твердження до агресивного, апріорі є кращим полем для інтенсивних висловлювань. Все це є частиною прагматики мови. Навіть якщо не може бути простої кореляції, ми можемо вірити в існування зв'язку між переконливістю та інтенсивністю в тій мірі, в якій те, що є більш переконливим, визначається як (прагматично) більш інтенсивне.

З урахуванням того, що у дискурсі всі вжиті лінгвістичні засоби підпорядковуються головній ідеї, інтенсифікацію не можна розглядати як окреме явище. Навпаки, її слід розглядати в її зв'язку з іншими прагматичними аспектами, які сприяють аргументації з метою переконання, діагностики чи негативної або позитивної оцінки, створення драматичних дискурсивних ефектів. Слід підкреслити, що інтенсифікація, поряд з експресивністю, відіграє роль засобу суб'єктивності у мові, звідси привілейований зв'язок між інтенсифікацією і емоціями. Поділяючи думку вчених про зв'язок інтенсифікації і емоцій [8], у роботі визнається той факт, що інтенсифікація більше пов'язана з підкресленням емоцій, ніж з логікою аргументу.

Ключові слова: інтенсифікація, інтенсифікатор, експресивність, прагматичний аспект.

Abstract

Lingual-pragmatic aspect of the category of intensity

Stulina E.V. Candidate of philological sciences, associate professor of the department of Romance philology and translation; Chair V.I., Master of the Faculty of Foreign Philology, 2nd year of full-time study in specialization 035.051 Romance languages and literatures (including translation), first - French, Zaporizhzhya National University

The concept of “intensity” can be defined as a subtype of the expression of degree in the sense that it amplifies or reinforces qualitative properties that are intensified. Unlike the expression of degree, which is based on objective criteria, the expression of intensity is more subjective in nature. Due to the variety of intensification strategies used to express intensity and the functions it is intended to serve, means of intensification are prevalent in any language. Historically, however, the concept of intensity has not received adequate attention in both the local and foreign linguistic communities. Only recently have we observed the emergence of scientific interest in studying this concept. However, the studies conducted to date have solely focused on the search for morphological, syntactical, lexico-semantic means that facilitate the expression of intensity in speech. These means are diverse: quality-amplifying adverbs (such as “trop”, “beaucoup plus”, “vachement”, “tres”, “carement”), intensity prefixes (like “ultra-”, “archi-”, “super-”, “sur-”), repetitions, intonation, and emphases of sentences and words, and so on.

This study aims to examine the issue of intensity from the standpoint of its pragmatic functions in a specific type of discourse. The interest in analysing intensification in certain textual material is driven by the desire to determine whether it's possible to establish a correlation between the semantic structure and its realizations in discourse. To identify the linguistic features of intensity and to define their pragmatic functions, our proposal was to understand the research corpus as one that corresponds to the concept of expected effect.

Texts where politeness doesn't dominate in content, transitioning from insistent assertion to aggressive, are a priori a better field for intense expressions. All of this is part of the pragmatics of language. Even if a simple correlation cannot be established, we can believe in the existence of a connection between persuasiveness and intensity to the extent that what is more persuasive is defined as (pragmatically) more intense.

Considering that in discourse all employed linguistic means are subordinated to the main idea, intensification cannot be seen as an isolated phenomenon. On the contrary, it should be viewed in its connection with other pragmatic aspects that contribute to argumentation with the aim of persuasion, diagnosis, or negative or positive assessment, creating dramatic discursive effects. It should be emphasized that intensification, alongside expressiveness, plays a role as a means of subjectivity in language, hence the privileged connection between intensification and emotions. Sharing the scholars' view on the relationship between intensification and emotions [7], this work acknowledges the fact that intensification is more related to highlighting emotions rather than the logic of the argument.

Keywords: intensification, intensifier, expressiveness, pragmatic aspect.

Постановка проблеми

За останні десять років лінгвістичні дослідження, пов'язані з інтенсивністю, збільшилися. Але важко визначити цю область дослідження через неоднорідність пов'язаних з нею явищ, а також через нечіткість її визначення. Взявши до уваги розповсюдження практичних аналізів і теоретичних пропозицій, мета цієї статті полягає в тому, щоб за допомогою конкретних прикладів, взятих з різних видів текстів - художніх, наукових, молодіжного сленгу тощо, які його складають, розглянути питання про релевантність лінгвістичної категорії інтенсифікації і її прагматичні функції.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Інтенсивність (Intensitat; від новолат.) у філософії розуміється як сила, напруженість, ступінь напруги. В природознавстві інтенсивність - величина окремих компонентів фізичного явища, яка вимірюється з метою точного визначення. У сучасному мовознавстві це поняття аналізується досить часто на матеріалі різних мов, проте його зміст визначається вченими неоднозначно. Категорія інтенсивності називається дослідниками як функціонально-семантична та лінгво-прагматична, наділена суб'єктивною природою. Наприклад, С.Є. Родіонова вважає інтенсивність особливою семантичною категорією, причому, похідною, проміжною між базовими категоріями якості та кількості [5]. Подібними до неї категоріями є, з одного боку, міра ознаки, градуальність, компаративність, з іншого боку, експресивність, емоційність, оцінність. Основна відмінність інтенсивності від градуальності полягає у наявності експресивності. Ця відмінність, на думку автора, пояснюється тим, що категорія інтенсивності - це семантична категорія прагматичного характеру, яка є похідною від категорій кількості та якості, з одного боку, та особливої прагматичної категорії. Основна відмінність між інтенсивністю та іншими кількісними змінами якості не у сфері денотативної семантики, а у сфері її суб'єктивної інтерпретації. Інтенсифікація з цього погляду - це кількісна модифікація якості, що відбиває відхилення від «нормальної» міри [7, С. 152, 154, 304].

Близьку точку зору висловлюють інші дослідники. Так, О.А. Бородкіна розглядає категорію інтенсивності як функціонально-семантичну; одиниці, що виражають інтенсивність, називаються інтенсифікаторами [2]. М.З. Гурко вважає категорію інтенсивності явищем якісно-кількісного порядку, при якому кількісні зміни відбиваються на шкалі градуальності в рамках якісно нового виміру інтенсивності, а перехід ознаки з одного якісного стану в інший відбувається шляхом якісних та кількісних модифікацій, іноді - поступових, іноді - у вигляді стрибка. Єдність якісних та кількісних модифікацій визначає міру, в рамках якої якість не змінюється. Семантична категорія градуальності зводиться до відображення здатності якісної та кількісної ознак відрізнятись за рівнем свого прояву щодо норми [3]. Розглядаючи категорію інтенсивності як функціонально- семантичну, І.В. Удовенко, виділяє в ній окрему категорію - категорію інтенсивності ознаки процесу, відносячи її до кількісної сфери, оскільки в її основі лежить поняття градації кількості, яка умовно виражається у вигляді шкали, на якій місце нуля займає норма, що об'єднує дві протилежні якості, які являють собою відхилення від норми в обидві сторони. У цьому інтенсифікація процесу - це посилення ознаки процесу [6].

За ствердженням французьких лінгвістів, коли вивчається поняття інтенсивності, дослідники неминуче стикаються з питанням про його співвідношення з сусідніми поняттями - кількості (квантифікації) та градуальності (скалярність). Свою точку зору дослідники доводять через зв'язок між квантифікацією та інтенсифікацією через призму прийменників, що функціонують як модифікатори кванторів: монотонна градуальність (scalaires monotones: au-dela de, jusqu'a), немонотонна градуальність (scalaires nom-monotones: pres de), немонотонна неградуальність (non-scalaires non-monotones: autour de) [9].

Таким чином, певна кількість досліджень присвячена аналізу різнорівневих мовних засобів на матеріалі різних мов у рамках семантичної категорії інтенсивності.

Поряд з дослідженнями, які намагаються дослідити семантичну природу інтенсивності як лінгвістичної категорії і засоби її вираження, існують праці, присвячені аналізу функціонування мовних засобів інтенсифікації у рамках певних текстів. У будь-якій мові той самий зміст може бути виражений різними засобами. Вибір цих засобів залежить від стилю, комунікативної ситуації, конкретних обставин, що її супроводжують. У рамках таких досліджень вчені поділяють думку про існування певних властивостей у кожному способі інтенсивності, але кожна із цих властивостей не здатна повністю замінити властивості інших способів [1,4].

Аналіз проведених досліджень наводить на думку, що, кількісна характеристика або градуальність ознаки, яка спричиняє інтенсифікацію висловлень, у своєму первинному вираженні може і не містити оцінку та емоційність. На нашу думку, у рамках певного тексту комунікативна задача приводить до подальшого суб'єктивного розвитку конкретної ситуації і тягне за собою, як правило, і оцінку, і емоційне забарвлення, і експресію, що може мати прагматичний ефект. Тому ми вважаємо, що дослідницьким працям, присвяченим вивченню засобів інтенсифікації висловлень, бракує саме розуміння інтенсивності як семантичної категорії прагматичного характеру.

Мета статті. У рамках даної статті розглядаються лексико- семантичні засоби інтенсивності з позиції утворення прагматичного ефекту текстів різних жанрів і стилів висловлення.

Виклад основного матеріалу

Звернемося до аналізу засобів інтенсивності значення лінгвістичних одиниць у різних текстових жанрах з метою з'ясування їх прагматичних функцій. На даному етапі аналізу ми виходимо з положення, що різні за комунікативною спрямованістю тексти містять як нормативні лінгвістичні елементи, властиві певним жанрам і стилям, так і такі, що сприяють інтенсифікації змісту.

Відправною науковою тезою аналізу параметрів інтенсивності і їх прагматичних функцій у різних текстах є наступна: інтенсифікація не лише виконує функцію посилення семантичного навантаження окремих одиниць мови, але й слугує містком для передачі певних нюансів змісту, акцентів та емоційного колориту для впливу на читача [1]. Різні текстові жанри і стилі, в свою чергу, мають певні особливості щодо структури, стилю викладання та комунікативного наміру. Саме тому, виходячи з мети даного дослідження, важливо розглянути, як інтенсифікація значення мовних елементів впливає на комунікативну і прагматичну функцію тексту, написаного у певному стилі. лексичний семантичний прагматичний дискурсивний інтенсивність

Як показують попередні спостереження і аналіз відповідної наукової літератури, в літературних творах інтенсифікація може використовуватися для поглиблення переживань персонажів, надання глибини сюжету чи створення вражаючого ефекту.

Зважаючи на те, що інтенсивність є як градаційною, так і неградаційною категорією у художньому тексті, спробуємо виявити під час аналізу поступове збільшення інтенсивності навантаження номінацій і значення інтенсивності для створення прагматичного ефекту.

За думкою багатьох вчених експресивність і емоційність тісно пов'язані з інтенсивністю (Баллі Ш., Кадисєва С., Галеєва І., Шейгал Є.).

На базі цього ствердження висловлюємо гіпотезу: експресивність полягає у посиленні вражаючої сили висловлювання відповідно до цілеспрямованого впливу на читача, емоційність - чуттєвий внутрішній стан, який може виражатися у почуттях схвильованості та спокою, комфорту та дискомфорту, радості та смутку тощо. Інакше кажучи, експресивність - градаційна інтенсивність, емоційність - не градаційна інтенсивність. Цей ефект досягається за допомогою безлічі різних мовних засобів.

Інтенсивність у художньому тексті може бути розглянута як художній прийом, наприклад, за допомогою метафор, епітетів, повторень, гіпербол тощо. Інтенсивність - могутній інструмент у руках письменника, завдяки якому можливе передавання глибини емоцій, акумулювання атмосфери та наголошення на важливості деяких моментів у тексті. У французькій літературі інтенсифікація знаходить своє унікальне втілення, розкриваючи неповторний художній стиль майстрів слова.

Розглянемо деякі засоби інтенсифікації у французькій художній літературі.

«Paris est un veritable ocean. Jetez-y la sonde, vous n'en connaitrez jamais la profondeur».[10]

У наведеному прикладі використано метафору для інтенсифікації зображення Парижа. Париж порівнюється зі «un veritable ocean / справжнім океаном», що відображає його величність, глибину, багатогранність і непередбачуваність. Використання слова «ocean» посилює впливову силу, тобто, за нашою гіпотезою, є експресивним. Саме експресивність надає інтенсифікації градаційний характер, тому що до зображення міста, додаються атрибути безмежності, потужності та незбагненності, зважаючи на характеристики океану. Така метафора не лише оживляє зображення Парижа, але і робить його більш емоційно насиченим і впливовим на читача.

Наступний приклад:

«Ce vieillard, presque sans cheveux et a la tete blanche, dont le visage fletri, sillonne d'autant de rides que le sable forme d'ondulations dans une greve a maree basse, semblait un coquillage sans poll». [10]

Автор використовує образ мушлі, що була колись частиною живого морського утворення, але тепер втратила свій блиск, для порівняння зі старістю персонажа. У даному прикладі експресивність має поступово посилюючий характер: «presque sans cheveux»», посилення у зображені старості персонажа; «le visage fletri»», фізичного занепаду (fletri : defraichi, fane, fripe); «sillonne d'autant de rides que le sable forme d'ondulations dans une greve a maree basse», чисельність зморшок підкреслює певну тривалість старіння; «semblait un coquillage sans poli» - втрата життєздатності, незворотність старіння.

Наведений приклад свідчить про послідовне зростання експресивності висловлення, описуючи процес старіння персонажа: старість, певна тривалість старіння, втрата життєздатності, незворотність старіння. Завдяки певним стилістичним засобам, метафора, порівняння, епітет, ми спостерігаємо ріст експресивності, що дає нам змогу стверджувати появу градаційної інтенсивності.

Наступний приклад:

«La vie est une loterie dont les bons lots sont caches dans la montagne de papiers blancs» [10]

Експресивність висловлення досягається завдяки метафорі «La vie est une loterie», де життя порівнюється з лотереєю, що передає ідею випадковості, невизначеності та ризику; вдача, метафора «les bons lots», ретельно схована, на що вказує гіпербола «dans montagne de papiers blancs». Невизначеність, випадковість, ризики - складові людського життя. Ця ідея передається автором через послідовність стилістичних засобів, що призводить до посилення експресивності, що дозволяє нам спостерігати градаційний, поступово зростаючий характер інтенсивності.

У художньому тексті епітети-інтенсифікатори підсилюють опис, роблячи його більш виразним, що в свою чергу визначає прагматичний ефект інтенсифікації ознаки. Наступні приклади, які взяті з твору Оноре де Бальзака «Батько Горіо», підтверджують таку точку зору: «silencieuse ruelle» (тихий провулок): епітет «silencieuse» передає атмосферу спокою, можливо, навіть ізоляції або віддаленості. Використовуючи цей епітет, автор створює контраст із шумними та жвавими вулицями Парижа; «miserable pension» (бідолашний пансіон), епітет «miserable» зосереджує увагу на занедбаному стані пансіону, який служить фоном для багатьох ключових подій у творі. Це підкреслює контраст між низьким статусом житлового будинку та аристократичним світом, до якого прагнуть деякі персонажі; «visage pale» (бліде обличчя): епітет «pale» часто асоціюється із хворобою, втомою або емоційним стресом. Використовуючи цей епітет, автор передає фізичний або душевний стан персонажа; «ardente passion» (палке кохання), епітет «ardente» підкреслює інтенсивність емоційного переживання. Таким чином, автор не просто говорить про кохання, а про глибокі, палкі почуття; «soleil brulant» (пекуче сонце), епітет «Brulant» використовується для опису сонця, що є не просто яскравим, але й дуже гарячим, можливо, надто інтенсивним для комфортного перебування на вулиці; «yeux brillants» (блискучі очі), епітет «brillants» не лише підкреслює яскравість і чистоту очей, але також може вказувати на живість духу, енергію, інтелект або емоційний стан особи. Яскраві очі часто асоціюються із зацікавленістю, палкістю, або навіть з великою радістю чи вдячністю; «с<шіг tendreyy (ніжне серце): епітет «tendreyy зазвичай використовується для підкреслення глибокої чутливості, емпатії або співчуття. Особа з ніжним серцем, «ca'ur tendreyy, може є дуже чуйною до почуттів інших, пристрасною в своїх відносинах та здатною щиро кохати; «visage fletriyy (висохле обличчя), епітет «fletri» (висохле) часто асоціюється з втратою свіжості або молодості, а у даному контексті, вказує на ознаки старіння, сліди минулого часу, втоми або навіть розчарування. Такий епітет підкреслює перетворення, яке відбулося з персонажем упродовж часу.

Вжиток епітетів, що інтенсифікують ознаку у літературному творі, вказує на підсилення впливу завдяки експресивності і підсиленню емоційності певних відрізків текстів.

Категорія інтенсивності присутня у всіх сферах людського знання як повсякденного, і наукового. Кожен предмет або явище онтологічно представляє собою єдність двох величин: якісної та кількісної.

На наступному етапі дослідження цікаво буде звернутися до іншого типу тексту у плані дослідження прагматичного ефекту від інтенсифікації висловлення, а саме до наукового, що є абсолютною протилежністю літературному тексту за своїми семантико-прагматичними особливостями. Науковий стиль викладання характеризується стриманістю, об'єктивністю та точністю викладення. Проте, не дивлячись на схильність до об'єктивності змісту, інтенсивність знаходить своє місце в науковому дискурсі, виконуючи певні прагматичні функції.

У науковому стилі часто використовуються специфічні слова- модифікатори, що надають тексту особливої вагомості. Для доведення цієї думки слід зупинитися на визначенні таких слів. Модифікатор - це слово або фраза, які уточнюють значення іншого слова або фрази [13]. У всіх випадках базовий принцип однаковий: модифікатор додає інформацію до іншого елемента у реченні [15]. Наприклад, слова як «indubitablement» (безсумнівно), «precisement» (точно) або «essentiellement» (по суті) підсилюють висловлювання.

Як показує спостереження, науковці використовують структурні маркери для підсилення своїх аргументів. Під структурними маркерами у роботі ми розуміємо лексичні засоби, що вказують на організацію тексту і допомагають читачеві краще розуміти структуру аргументів або навіть використовуються для підсилення аргументів [9].

У французькій науковій літературі часто використовується пасивний стан для надання інтенсивності та об'єктивності. Наприклад, «II a ete observe que» (було зауважено, що) замість активного «Nous avons observe» (ми зауважили).

Пасивний стан у науковому дискурсі часто використовується для зосередження уваги на дії чи результаті, а не на діячеві [14]. Він може служити інтенсифікацією, коли мета полягає в підсиленні важливості або об'єктивності висловлення. Для того, щоб довести це, поглянемо на визначення інтенсифікації: «Інтенсифікація -- це мовний засіб, який допомагає авторові підсилити семантичне значення слова або фрази, збільшуючи її вагу, силу або ступінь» [11] та пасивного стану: «Пасивний стан - це граматична конструкція, у якій суб'єкт фрази стає об'єктом дії» [12].

Вибір між активним та пасивним станом може вплинути на те, як читач сприймає інформацію. Спробуємо довести цю тезу:

«Les chercheurs ont decouvert une nouvelle molecule qui peut combattre efficacement le virus» (Дослідники виявили нову молекулу, яка може ефективно боротися з вірусом), теж саме речення у пасивному стані: «Une nouvelle molecule a ete decouverte, capable de combattre efficacement le virus» (Виявлено нову молекулу, яка здатна ефективно боротися з вірусом). У пасивному варіанті основна увага зосереджена на відкритті нової молекули, тоді як особи, які здійснили це відкриття (тобто дослідники), відсутні у реченні. Це зосередження на результаті, а не на діячеві, може підсилити об'єктивність і важливість самого наукового відкриття, роблячи пасивний стан ефективним інтенсифікатором у даному контексті.

Наступний етап дослідження присвячено аналізу семантико- прагматичних особливостей інтенсифікації змісту у рекламному тексті.

Інтенсивність у рекламних текстах французької мови важлива для формування сприйняття бренду, продукту чи послуги. Реклама завжди прагне викликати емоційну реакцію у споживача, і правильно вибрані інтенсифікатори можуть значно посилити цей ефект.

У французькій рекламі прикметники, такі як «inegale» (неперевершений), «revolutionnaire» (революційний) або «unique» (унікальний), часто використовуються для підсилення особливостей товару чи послуги. Ці слова не просто описують продукт, вони роблять його особливим, відділяючи від конкурентів.

Крім того, в рекламних текстах часто використовуються гіперболи, перебільшення та інші стилістичні фігури. Фрази, такі як «le meilleur du monde» (найкращий у світі) або «effet instantane» (миттєвий ефект), додають драматизму та підсилюють обіцянки бренду. Розглянемо відомий слоган «Red Bull donne des ailes» (Red Bull надає крила): використання метафори «крила» служить інтенсифікатором, який підсилює ідею підвищеної енергії та активності, яку обіцяє напій.

Отже, не зважаючи на повторення деяких мовних засобів французької мови у різних типах текстів, їх прагматична спрямованість є іншою.

Також, вважаємо доцільним приділити увагу інтенсивності у сучасному молодіжному сленгу, що відіграє ключову роль, особливо в контексті глобалізації та зростання впливу інтернет-культури. Молодіжний сленг є дзеркалом сучасних культурних та соціальних тенденцій, відображаючи динамічні зміни в способах вираження емоцій, думок та ставлень.

У французькому молодіжному сленгу інтенсивність часто проявляється через переосмислення традиційних слів та виразів. Наприклад, слово «grave», яке традиційно означає «серйозно», може бути використано в контексті «C'est grave bien!», що перекладається як «Це дійсно круто!».

Окрім того, вплив англійської мови на французький молодіжний сленг є невід'ємною частиною сучасної молодіжної культури. Англіцизми, такі як «top» або «fun», стали популярними серед французької молоді. Наприклад, «C'est top!» або «C'est fun!» вже не вважаються суто англійськими виразами, а інтегровані в французький молодіжний дискурс.

Слід зауважити, що адаптація та переосмислення інтенсифікаторів у молодіжному дискурсі є відгуком на сучасні соціокультурні зміни. У французькому молодіжному сленгу слова, які раніше мали одне значення, можуть зараз мати зовсім інший відтінок. Візьмемо, наприклад, слово «ouf», яке є анаграмою слова «fou» (божевільний): «Mais je deviens completement ouf avec tout ce travail». У даному випадку мова йде про складність або кількість роботи, яка просто зводить з розуму. У молодіжному жаргоні «C'est ouf!» також може означати, що щось дивовижне або неймовірне.

Важливо також зазначити, що ці зміни в мові не відбуваються відокремлено від загальних соціокультурних процесів. Вони є частиною більшої картини, яка включає в себе зміни в музиці, моді, кіно та інших формах культурної взаємодії. Таким чином, молодіжний сленг є важливим джерелом інформації про те, як молодь сприймає світ навколо себе та як вони обирають виражати свої думки, почуття та переживання.

Висновки

У мові є два полюси, навколо яких розподіляються два типи мовної інтенсивності: інтенсивність порядку кількості та інтенсивність порядку якості. Незалежно від кількості засобів, існуючих у будь-якій мові і призначених для вираження інтенсивності змісту, вони є дуже обмеженими порівняно з великою кількістю фактично використовуваних у різних текстах. Наявність інтенсивності у різних текстах свідчить про те, що насправді інтенсивність є важливим аспектом як усного, так і письмового спілкування.

Інтенсифікація властива в тій чи іншій мірі будь-якій сфері функціонування мови. Різні мовні засоби, що використовуються у якості інтенсифікаторів, постійно варіюють від одного типу тексту до іншого. Як показало дослідження, прагматичний ефект впливу від використання мовних засобів інтенсифікації також змінюється в залежності від тексту, його комунікативної спрямованості.

Художні тексти, наукові, публіцистичні тощо, так само, як і стилі спілкування, містять певні засоби інтенсифікації змісту, що формує їх прагматичний ефект.

Інтенсивність у публіцистичному стилі французької мови відіграє ключову роль у формуванні враження читача та передачі емоційного навантаження. Публіцистика часто використовує емоційне забарвлення для залучення уваги, виклику реакції або формування певного ставлення до представленої теми. Засоби інтенсифікації змісту у науковому тексті спряють підсилюванню об'єктивності, що притягує увагу до результатів наукових досліджень всупереч увазі до виконавця.

Література

1. Блох М.Я. Интенсивность как художественный приём // Вестник Брянского госуниверситета. 2017. №3. С. 237-241.

2. Бородкина О.А. Категория интенсивности как средство выражения экспрессивности в художественной прозе И.А. Бунина и А.И. Куприна: дис. ... канд. филол. наук. - Ростов-на-Дону, 2007.

3. Гурко М.З. Категорія інтенсивності в сучасній німецькій фразеології (на матеріалі фразеологічних одиниць тематичної групи «інтелектуальні здібності людини») [Електронний ресурс]. Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04; Запоріз. нац. ун-т. Запоріжжя, 2006. 19 с.

4. Егорова В.Н. Особенности выражения категории интенсивности в политическом языке (на материале современного немецкого языка) // Вестник Чувашского университета. Серия «Гуманитарные науки»: науч. журн. - Вып. №4. - ЧГУ, 2010. - С. 202-206.

5. Родионова С.Е. Интенсивность и ее место в ряду других семантических категорий // Славянский вестник: науч. журн. - Вып. 2 - МАКС Пресс, 2004. - С. 300-313.

6. Удовенко І.В. Структурно-семантичні та функціональні особливості французьких інтенсифікаторів процесуальної ознаки [Електронний ресурс]. Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.05; Київський Нац. Ун-т ім. Т.Шевченка. Київ, 2005.

7. Adam, J., Heidmann, U. (2004). Des genres a la gdndricitd. L'exemple des contes (Perrault et les Grimm). Langages, 2004/1 (№153), P. 62-72.

8. Adler S., Asnes M. Qui seme la quantification rdcolte l'intensification [Електронний ресурс].

9. Atayan V. Marqueurs de l'argumentation multiple dans la phrase relative // Verbum. 2010. No 1. Universitd de la Sarre, Universitd de Bonn.

10. Balzac H. Le Pere Goriot. Paris: Brochd, 2013.

11. Durieux F. Les modifieurs d'intensitd. Paris: Armand Colin, 2003.

12. Lemieux L., Dupont M. Syntaxe et sdmantique du frangais. Qudbec: Presses Universite Laval, 1999.

13. Merriam-Webster's Dictionary [Електронний ресурс].

14. Pauze I. Les fonctions textuelles de la voix passive: these pour obtenir le grade de docteur de l'Universite Lyon 2 / Universite Lumiere Lyon 2. - Lyon, 2001.

15. Peck F. Modifiers [Електронний ресурс].

References

1. Blokh, M.Ya. (2017). Intensivnost kak khudozhestvennyi priyom [Intensity as an Artistic Device]. Vestnik Bryanskogo gosuniversiteta, 3, 237-241 [in Russian].

2. Borodkina, O.A. (2007). Kategoriia intensivnosti kak sredstvo vyrazheniia ekspressivnosti v khudozhestvennoi proze I.A. Bunina i A.I. Kuprina [The category of intensity as a means of expressing expressiveness in the artistic prose of I.A. Bunin and A.I. Kuprin]. Candidate's thesis. Rostov-na-Donu [in Russian].

3. Gurko, M.Z. (2006). Kategoriia intensivnosti v suchasnii nimetskii frazeologii (na materiali frazeologichnikh odinits' tematichnoi grupi “intelektualni zdibnosti liudini”) [The category of intensity in modern German phraseology (based on the material of phraseological units of the thematic group “intellectual abilities of a person”)]. Candidate's thesis.: 10.02.04; Zaporizhzhia nat. un-t. Zaporizhzhia.

4. Yegorova, V.N. (2010). Osobennosti vyrazheniia kategorii intensivnosti v politicheskom iazyke (na materiale sovremennogo nemetskogo iazyka) [Features of the expression of the category of intensity in political language (based on the material of modern German language)]. Vestnik Chuvashskogo universiteta. - Vol. №4. - ChSU. P. 202-206 [in Russian].

5. Rodionova, S.E. (2004). Intensivnost' i ee mesto v rjadu drugikh semanticheskikh kategorii [Intensity and its place among other semantic categories]. Slavianskii vestnik: - Vol. 2. - : MAKS Press. P. 300-313 [in Russian].

6. Udovenko, I.V. (2005). Strukturno-semantichni ta funktsionalni osoblivosti frantsuz'kikh intensifikatoriv protsesual'noi oznaki [Structural-semantic and functional features of French intensifiers of processual characteristic]. Candidate's thesis: 10.02.05; Kyivskyi Nat. Un-t im. T.Shevchenka. Kyiv.

7. Adam, J., Heidmann, U. (2004). Des genres a la gdndricitd. L'exemple des contes (Perrault et les Grimm). Langages, 2004/1 (№153), P. 62-72.

8. Adler, S., Asnes, M. (2013). Qui seme la quantification rdcolte l'intensification [Who sows quantification reaps intensification].

9. Atayan, V. (2010). Marqueurs de l'argumentation multiple dans la phrase relative [Markers of Multiple Argumentation in the Relative Clause]. Verbum, 1, Universitd de la Sarre, Universitd de Bonn [in French].

10. Balzac, H. (2013). Le Pere Goriot [The Father Goriot]. Paris: Brochd [in French].

11. Durieux, F. (2003). Les modifieurs d'intensitd [The Modifiers of Intensity]. Paris: Armand Colin [in French].

12. Lemieux, L., & Dupont, M. (1999). Syntaxe et sdmantique du frangais [Syntax and Semantics of French]. Qudbec: Presses Universite Laval [in French].

13. Merriam-Webster's Dictionary.

14. Pauze, I. (2001). Les fonctions textuelles de la voix passive: these pour obtenir le grade de docteur de l'Universite Lyon 2 [Textual Functions of the Passive Voice]. Extended abstract of Doctor's thesis. Lyon: Universite Lumiere Lyon 2 [in French]. Peck, F. Modifiers.

Размещено на Allbest.Ru