Когнітивна лінгвістика у філологічних дослідженнях: теорія і практика

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Київський національний лінгвістичний університет

Факультет романської філології

Кафедра романських мов

Київська муніципальна академія танцю імені Сержа Лифаря

Коледж хореографічного мистецтва

Кафедра теоретичних дисциплін,

КНУ ім. Тараса Шевченка

Історичний та філософський факультети

Кафедра іноземних мов

Когнітивна лінгвістика у філологічних дослідженнях: теорія і практика

Дяченко Н.Л., к. філол. н., доцент

Безугла Я.І., викладач

Шабуніна В.В., к.ю.н., доцент

Анотація

Когнітивна лінгвістика є одним із напрямів філологічних досліджень, що вивчає мову з позиції когнітивних процесів і ментальних структур, які лежать в основі мовлення та розуміння. Вона поєднує методи лінгвістики з підходами когнітивної психології для розуміння людського сприйняття, продукування та осмислення мови. Оскільки міждисциплінарна плутанина все ще панує між когнітивними науками, в цій роботі запропоновано синтетичне представлення зазначених зв'язків, які обґрунтовано з точки зору історії когнітивних досліджень.

Кожна лінгвістична дисципліна, яка займається когнітивними дослідженнями, пристосовує мовознавство до своїх потреб. Теоретичні аспекти когнітивної лінгвістики стосуються вивчення когнітивних процесів, пов'язаних з мовою, таких як сприйняття, уявлення, увага, пам'ять і мислення. Дослідники, які вивчають ці процеси, зосереджуються на лінгвістичних структурах, семантиці та образному мисленні. Крім того, вони встановлюють міждисциплінарні зв'язки з такими галузями лінгвістики, які їх цікавлять.

У статті здійснено спробу дослідити й узагальнити когнітивну парадигму в лінгвістиці, а також місце та роль когнітивної лінгвістики в інших лінгвістичних та нелінгвістичних системах. Висвітлено витоки когнітивізму в лінгвістиці, спрямованість сучасних досліджень, основні принципи та методи суміжних дисциплін. Окреслено проблеми та перспективи досліджень у галузі когнітивної лінгвістики. Проаналізовано теоретичні аспекти когнітивної лінгвістики, зокрема вивчення когнітивних процесів, що формують прикладний аспект когнітивної лінгвістики в аналізі лінгвістичних явищ та перекладі.

Ключові слова: когнітивна лінгвістика, пізнання, знання, принципи когнітивної лінгвістики.

Abstract

Cognitive linguistics in philological research: theory and practice

Постановка проблеми

Однією з філологічних наук, яка дотична до мови, є лінгвістика. Хоча інші філологічні дисципліни, такі як когнітивна психологія, нейропсихологія, соціологія (за Бурдьє) та філософія мови також обирають мову як свій об'єкт дослідження, лінгвістика єдиним чином зосереджується на мові, зрозумілій через розмаїття мов. Таким чином, лінгвістика є єдиною наукою, яка спеціалізується на когнітивних дослідженнях. В сучасному лінгвістичному вивченні мови стає очевидним, що когнітивна лінгвістика посідає важливе місце серед теоретичних і практичних підходів до аналізу мовних явищ. Проте залишається низка питань і проблем, пов'язаних із використанням когнітивної лінгвістики у філологічних дослідженнях, що потребують подальшого розгляду та розкриття. В рамках цієї роботи розглянуто основні концепції когнітивної лінгвістики та їх використання у філологічних розвідках. Визначення переваг та обмежень щодо ефективності когнітивного підходу у філологічних аналізах допоможе запропонувати рекомендації у подальшому розвитку та застосуванні когнітивної лінгвістики в філологічних дослідженнях.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Щоб охарактеризувати сучасну лінгвістику (кінець XX - початок XXI століття), потрібно відповісти на доволі складні питання. Деякі з них пов'язані з напрямом розвитку лінгвістики, її завданнями і тим, як вона дотична до науки XXI століття. На початку 1960-х років Т. Кун запровадив в загальнонауковий обіг концепцію парадигми, що одразу викликало бурхливі суперечки серед фахівців багатьох дисциплін. Концепція парадигми викликала суперечки щодо того, як саме наука прогресує та змінюється через заміну парадигм. Найчастіше парадигму Куна обговорювали в контексті соціальних процесів, що впливають на розвиток наукових дисциплін.

Сучасна лінгвістика в контексті антропоцентричної парадигми розвиває кілька напрямів, одним із яких є когнітивна лінгвістика. Когнітивну лінгвістику ще називають, зокрема в новітніх публікаціях, рухом або напрямом діяльності, бо це не характеризує її як конкретну теорію [2]. Це більше погляд із сукупністю принципів, припущень і точок зору, який зумовив формулювання низки теорій, що, як вбачається з подальшого аналізу, доповнюють одна одну, накладаються одна на одну, а подекуди навіть суперечать одна одній.

Основою для створення когнітивної лінгвістики були праці Л. Талмі про роль когнітивних функцій, Р. Лангакера про когнітивну структуру граматики, дослідження Дж. Лакоффа про метафору, гештальти, категорії й прототипи, семантику фрейму Ч. Філлмора та теорію ментальних просторів, започатковану Ж. Фоконьє, вчених, таких як Н. Хомський, Р. Якобсон та інших. Вони розвивали ідеї про те, що мова відображає когнітивні процеси та структури у людському розумі. Н. Хомський ввів поняття універсальної граматики, яка описує внутрішні граматичні правила, що лежать в основі всіх мов. Дж. Лакофф досліджував метафори в мові та їх вплив на наше сприйняття та мислення. Якобсон вивчав структурні аспекти мови та їх взаємозв'язок з когнітивними процесами [1].

Когнітивна семантика досліджує роль когнітивних структур у формуванні значень слів і концепцій. Вона розглядає, як мовні вирази відображають когнітивні процеси, такі як метафора, метонімія, ментальні образи та інші когнітивні механізми [2]. Когнітивна граматика вивчає когнітивні основи граматичних структур і механізми, що використовуються в мовленні. Вона вивчає, як люди організовують мову у своїй свідомості, як вони конструюють зміст і граматичну структуру речень [3].

Когнітивна лінгвістика мовлення аналізує когнітивні процеси, що відбуваються під час продукування та сприйняття мовлення. Вона досліджує, як створюється та організовується інформації, плануються висловлювання та використовуються когнітивні стратегії для ефективної комунікації [3]. В рамках цієї науки вивчаються такі аспекти, як мовна перцепція, продукція мовлення, обробка мовної інформації, роль когнітивних процесів у формуванні смислу та розумінні мовних конструкцій. Когнітивна лінгвістика мовлення використовує наукові методи й експериментальні підходи для вивчення цих процесів і розкриття їх ролі в мовній комунікації [4].

Розвиток когнітивних досліджень та становлення когнітивних наук вплинули на виникнення когнітивної лінгвістики. Термін «когнітивний» походить від латинського та грецького коренів, що означають «знання» та «мислення». Когнітивісти стверджують, що мова і когніція мають глибокий зв'язок, і основним принципом мислення є взаємодія між ними. Когніція відображає процес пізнання та його результати.

Цей науковий підхід заснований на ідеї, що мова не просто відображає зовнішній світ, а є активним інструментом утворення наших думок, сприйняття та розуміння світу. Вона використовує наукові методи та експериментальні підходи для вивчення цих процесів та виявлення їх впливу на мовлення.

Джерелом когнітивної лінгвістики є історія лінгвістики, яка враховує розвиток когнітивних наук та їх вплив на розуміння мови та когнітивних процесів. Вважається, що когнітивізм сформований із прагнення подолати біхевіоризм як методологію наукового дослідження і повернути мислення в коло гуманітарних наук.

Організація міжнародних конференцій з когнітивної лінгвістики є важливим етапом інституціоналізації цього напряму в лінгвістиці. Ці конференції збирають вчених з усього світу, які діляться своїми дослідженнями, новими ідеями та підходами в галузі когнітивної лінгвістики [4]. Міжнародні конференції з когнітивної лінгвістики надають можливість вченим обговорити свої дослідження, взаємодіяти з колегами, отримувати фідбек та встановлювати нові наукові зв'язки. Вони створюють платформу для обміну знаннями та сприяють розвитку когнітивної лінгвістики як самостійної галузі, що, підтримує інтеграцію когнітивної лінгвістики в академічному середовищі та сприяє популяризації цього напряму серед науковців, молодих вчених, дослідників, студентів та інших зацікавлених осіб. Міжнародні конференції з когнітивної лінгвістики відіграють важливу роль у розвитку цієї галузі досліджень, сприяючи обміну ідеями, співпраці та подальшому розширенню знань про мовлення та когнітивні процеси, що з ним пов'язані. До прикладу, «Когнітивна революція» американського лінгвіста Н. Хомського сформувала психолінгвістику - нову галузь досліджень, що полягала в експериментальному встановленні способів і механізмів пізнання мови та здійсненні перевірки різноманітних гіпотез лінгвістів. Психолінгвістика передує когнітивним наукам, проте, стала інтегративною для різних галузей знань [5].

Відтак, проблема оволодіння мовою мала яскраво виражений функціонально-когнітивний аспект, що зберігся й донині: Р. Лангакер і просторова граматика (пізніше ця теорія стала когнітивною граматикою), теорія ментальних просторів, розроблена Ж. Фоконьє [5], коннекціоністські моделі опрацювання мови тощо. Тобто діяльність науковців була певним чином інтегрована у вивчення проблем засвоєння мови, яка поступово створює цілісне концептуальне підґрунтя, що виявило недоліки лінгвістичного нативізму.

В когнітивній лінгвістиці домінує поняття, що мова є частиною загальних когнітивних можливостей людини, предметами її особливого інтересу є такі характеристики (табл. 1):

Таблиця 1

Характеристики загальних когнітивних можливостей людини

Джерело: власне розроблення авторів

Прагнучи визначити завдання когнітивної науки, науковці намагалися вивчити процеси пізнання та усвідомлення, наслідки сприйняття світу, пізнавально-предметної діяльності людини, які акумулюються у формі усвідомлених знань і даних, що становлять системи, базуючись на психічних або когнітивних процесах. Для значної частини наукового співтовариства прийнятним є визначення когнітивної науки як такої, що вивчає систему представлення інформації та опрацювання інформації, яку отримують через різні канали. Від цього погляду можна стверджувати, що когнітивна лінгвістика намагається описати когнітивні процеси, які лежать в основі розмаїття виразів, використовуваних мовцями, і визначають, як відбуваються мовні процеси. Гносеологічне коріння підкреслює взаємозв'язок між мовою та сприйняттям, розумінням та мисленням. Зазначений науковий підхід ставить акцент на те, як мова відображає наші когнітивні здібності, способи формування знань, пам'яті, уваги, уявлення та мислення. Вивчення когнітивних процесів у мовленні уможливлює розуміння того, як ми сприймаємо та інтерпретуємо мовну інформацію, формуємо висловлювання та комунікуємо один з одним. Отже, когнітивна лінгвістика підходить до вивчення мови з гносеологічною перспективою, досліджуючи, як мова відображає та використовує когнітивні процеси у людському розумі.

Мета статті - проаналізувати історичну еволюцію когнітивної лінгвістики у філологічних дослідженнях, яка нині застосовується в різноманітних галузях. Підтвердити гіпотезу, що вивчення когнітивної лінгвістики у філологічних дослідженнях має теоретичний і практичний характер та допомагає краще розуміти й аналізувати мову як складну когнітивну систему.

когнітивний лінгвістика філологічний ментальний мовлення

Виклад основного матеріалу

Когнітивна лінгвістика постала альтернативою генеративній теорії, прихильниками такого підходу є Дж. Лакофф, Р. Якобсон, Л. Талмі та Н. Хомський. Ці вчені внесли значний внесок у розвиток когнітивної лінгвістики і сприяли її визнанню як окремої галузі досліджень. Джордж Лакофф відіграв важливу роль у розвитку когнітивної лінгвістики, зосереджуючись на вивченні метафор та їх впливу на наше сприйняття та мислення. Він розробив теорію концептуальних метафор, яка стверджує, що ми розуміємо абстрактні концепти за допомогою метафор, які базуються на наших уявленнях.

Роман Якобсон був одним з засновників структуралізму та структурної лінгвістики, але його дослідження також мали велике значення для розвитку когнітивної лінгвістики. Він досліджував структурні аспекти мови та їх взаємозв'язок з когнітивними процесами.

Леонард Талмі, відомий своїми дослідженнями в галузі когнітивної лінгвістики та когнітивної семантики, розробив теорію когнітивної географії, яка вивчає вплив просторових концептів на мовлення та мислення. В цьому ракурсі розвивається поняття інтеракціонізму.

Підхід, який застосовують послідовники когнітивізму, називають холістичним.

Його прихильники розглядають мову як компетенцію, зумовлену загальним когнітивним механізмом. Мова постає відкритою, динамічною системою, властивості якої визначаються процесами концептуалізації, що пов'язані з різними сферами досвіду людини. Аналізуючи розуміння мови, когнітивісти вважають, що контекст і загальне знання розуміються поряд із лінгвістичним аналізом висловлювання і безпосередньо впливають на останнє.

Когнітивна лінгвістика, котра наголосила на наявності тісного зв'язку між мовою та психічною організацією людини, трансформувала ідею Н. Хомського про те, що мова може бути джерелом інформації про мислення, у методологічний принцип. Мова стала «вікном», яке дає змогу хоча б частково спостерігати за тим, що відбувається у свідомості людини [7]. Тож, визнаючи процесуальний характер мови як першочерговий, пріоритетним є не використання знаків, а творча сила кожної особистості.

Мовні структури все частіше стають об'єктами дискусії. В цьому контексті такий спосіб сприйняття мови видається головним досягненням когнітивної лінгвістики на початку ХХІ століття [8].

Теоретично є два способи встановлення взаємозв'язку між мовною та когнітивною структурою: від мислення до мови та від мови до мислення. Однак насправді перший метод не є перспективним, оскільки механізми мислення досі є об'єктом для вивчення. Другий метод дає змогу реконструювати когнітивні структури з використанням інформації, наданої зовнішніми мовними формами.

Зауважимо, що лінгвістика є частиною групи дисциплін, які складають систему когнітивних наук [9]. Її специфіка відрізняється від інших дисциплін (насамперед психології), які передусім стосуються загальних аспектів структури людського мозку. Когнітивна лінгвістика віддає пріоритет концептуальному змісту цієї структури: що людина знає про себе й навколишній світ, де і як люди вчаться пізнавати як це організовано тощо - ось основні проблеми когнітивної лінгвістики.

Можливість переходу від лінгвістичних даних до висновків про когнітивні структури і механізми ґрунтується на вищезгаданих зв'язках між мовою та інформацією. Когнітивна лінгвістика ґрунтується на тому, що когнітивні механізми і психічні структури регулярно знаходять відображення в мові. Отже, мову сприймають як цінне джерело інформації про «інфраструктуру» мислення, як засіб визначення та пояснення загальних аспектів когнітивної діяльності.

Варто зазначити, що ця теза має й інший бік: якщо структурна лінгвістика вивчала мову саму по собі та для себе, то в контексті когнітивної лінгвістики мова виконує роль звичайного постачальника фактичного матеріалу, а висновки з аналізу цього матеріалу вже належать до сфери інших дисциплін [3].

Різноманітність теоретичних побудов і використовуваної термінології, надзвичайно широкий спектр досліджуваних мовних явищ, активне використання масивних знань, що належать до інших дисциплін, оригінальність підходу до аналізу матеріалу - це ускладнює визначення сутності когнітивної лінгвістики як напряму дослідження.

Психолінгвістика є однією з найближчих дисциплін до когнітивної лінгвістики. Вона вивчає когнітивні процеси, що відбуваються в мозку під час мовлення та сприйняття мови. Когнітивна лінгвістика використовує психологічні методи та теорії для вивчення мовних явищ. Соціолінгвістика вивчає соціальні аспекти мови, як-от мовленнєву поведінку, мовні варіанти, групове спілкування тощо. Когнітивна лінгвістика може допомогти розкрити когнітивні основи соціальних мовних явищ і розуміння мовленнєвої поведінки. Етнолінгвістика досліджує взаємозв'язок мови та культури, вивчає мовні практики та світоглядні особливості різних груп людей. Когнітивна лінгвістика може розкрити когнітивні механізми, які є основою мовних традицій і ментальних моделей різних культур.

Комп'ютерна лінгвістика застосовує комп'ютерні технології для аналізу й опрацювання мовної інформації. Когнітивна лінгвістика спроможна сприяти розробленню когнітивно орієнтованих методів і моделей для комп'ютерного опрацювання мовної інформації. Географія та лінгвістична антропологія досліджують взаємозв'язок мови, культури та простору. Когнітивна лінгвістика може допомогти розкрити когнітивні аспекти мовного картографування, розуміння мовних практик у різних географічних контекстах і вплив мови на сприйняття простору.

Міждисциплінарний характер когнітивної лінгвістики виявляється також у тому, що вона використовує інформацію та експериментальні матеріали з інших наук: передусім із психології, а також із філософії, нейрофізіології, соціології, політології, етнографії, теорії штучного інтелекту тощо. Однак визначальну роль у цьому комплексі відіграє лінгвістика, і лінгвісти зробили і роблять найбільший внесок у цю галузь. Зокрема, вони припускають когнітивну прихильність (англ. cognitive commitment), що полягає в усуненні розбіжностей між поясненням і описом мовних фактів та емпіричних даних інших наук.

Відтак треба окреслити низку принципів, згідно з якими регулюється когнітивна лінгвістика, застосовані практичні й теоретичні методи й техніки та деякі моменти, що є прогресивними й мають усі шанси стати частиною подальшого розвитку когнітивної лінгвістики та сприятимуть її формуванню.

Як бачимо, царина когнітивної лінгвістики є доволі неоднорідною, це ускладнює виявлення специфічних особливостей, притаманних усім наявним напрямам досліджень у цій дисципліні.

В цьому контексті можна говорити про деякі керівні принципи, які неодноразово декларувалися й обговорювалися в класичних працях. Зазначені принципи мають доволі загальний характер, оскільки вони зумовлені ідеями когнітивізму та парадигматичними особливостями сучасної лінгвістики, проаналізовані нижче (табл. 2):

Таблиця 2

Основні принципи когнітивної лінгвістики

Джерело: власна розробка авторів

Щодо дослідницьких теоретичних і практичних методів, які практикують прихильники когнітивної лінгвістики, варто насамперед виокремити інтроспекцію, яку можна поєднати з даними, отриманими в результаті організації інтерв'ю з респондентами. Інтроспекція є одним із ключових методів, що використовуються під час досліджень у когнітивній лінгвістиці, напрацьований Дж. Лакоффом, який разом із М. Джонсоном розробив теорію когнітивної метафори. Вчені використовували інтроспекцію, або внутрішнє спостереження, для того, щоб вивчати когнітивні процеси, які лежать в основі метафоричного мислення. Вони запропонували методику, за допомогою якої люди могли описувати свої власні думки, уявлення та переживання, пов'язані з метафорами. Цей метод передбачає самоаналіз і опис свідомих когнітивних процесів, які відбуваються в мовленні та сприйнятті мови.

Використання інтроспекції дає змогу дослідникам отримати внутрішній доступ до своїх думок, уявлень і переживань, пов'язаних із мовними явищами. Вони можуть описати свої асоціації, образи та інші когнітивні процеси, які відбуваються в їхній свідомості.

Інтроспекція допомагає розкрити внутрішні механізми мовлення та сприйняття мови, розуміння мовних структур і значень.

Крім інтроспекції, також використовують інші методи дослідження, як-от експерименти, анкетування, корпусний аналіз та інші. Комбінація цих методів дає змогу отримати більш повне розуміння когнітивних процесів, що відбуваються в мовленні та мовному сприйнятті. Статистичне дослідження інформантів запозичене з експериментальної психології. Когнітивна лінгвістика не має власних методів дослідження, окрім аналізу метафор, запропонованого Лакоффом і Джонсоном. Однак ми вважаємо, що правильний підхід до когнітивної лінгвістики ґрунтується на постійній кореляції лінгвістичних даних з іншими експериментальними сенсорно- моторними даними, тобто експериментами з вимірювання часу реакції, нейровізуалізацією та корпусними дослідженнями. Це означає, що дослідники когнітивної лінгвістики використовують не лише лінгвістичні дані, але й залучають експериментальні дослідження, що стосуються сприйняття, мислення та сенсомоторних процесів.

Серед конкретних методів, які використовуються в когнітивній лінгвістиці, експерименти із реакційним часом використовуються для вимірювання часу реакції на різні мовні стимули. Наприклад, дослідники можуть вимірювати, як швидко людина реагує на слова або фрази, пов'язані з певними сенсомоторними концептами, щоб вивчити зв'язок між мовою та сенсомоторними процесами; нейроіміджингові дослідження використовуються для вивчення активності мозку під час мовлення та сприйняття мови. Функціональна магнітно-резонансна томографія (fMRI) та електроенцефалографія (EEG) можуть використовуватися для вимірювання активності різних частин мозку, коли людина сприймає або генерує мову; а корпусні дослідження базуються на аналізі великих мовних корпусів, щоб виявити патерни, тренди та зв'язки між лексикою, граматикою та когнітивними процесами.

Тим не менш, серед дослідників виявляється явний інтерес до культурних моделей і того, як вони взаємодіють або конкурують у спільноті. На підтвердження приклад теорії концептуальних метафор і культурних моделей, який часто застосовують у дослідженнях, присвячених соціальним ідентичностям і ролі мови в їх формуванні. Ці метафоричні моделі можна використовувати для опису ставлення носіїв певної мови до цієї мови та її різновидів. Отже, когнітивна лінгвістика могла б використати результати досліджень новітньої соціолінгвістики в цьому аспекті. Результати, здобуті когнітивною лінгвістикою, особливо щодо теорії метафори і теорії концептуальної інтеграції, знаходять застосування у вивченні широкого спектра як лінгвістичних, так і позамовних проблем.

Висновки

Когнітивна лінгвістика спрямована на вивчення мови через призму психології, тобто як частини системи, що організовує знання людини в її свідомості. Дослідники наголошують на екзистенціалістському характері когнітивної лінгвістики і стверджують, що культурне середовище та інтерактивний характер мови потрібно визнати основними елементами когнітивного вивчення мови. Граматичні, дискурсивні та соціолінгвістичні чинники, що є причиною різновидів, засвідчених у корпусах емпіричного матеріалу, важко відокремити, особливо зважаючи на те, що в сучасній практиці вивчення явищ лінгвістичного вживання граматичний аналіз та аналіз можливих різновидів є доволі складними. Досі цей напрям залишається найменш розвиненим у контексті когнітивної лінгвістики.

Використання емпіричних методів є звичним для когнітивних наук, але в когнітивній лінгвістиці ці методи ще не набули популярності. Гадаємо, що в майбутньому це методологічне протистояння буде розв'язано через поєднання емпіричних методів із методом інтроспекції.

Когнітивна лінгвістика також кидає виклик філософії, ставить під сумнів певні її постулати пропонуючи альтернативний підхід до розуміння мови та мислення, який базується на когнітивних процесах та структурах у людському розумі. Вважаємо, що разом зі збільшенням впливу когнітивної лінгвістики на інші фундаментальні науки, когнітивна парадигма набуде бурхливого розвитку в найближчі роки. Когнітивна лінгвістика виходить за рамки структури мови і вивчає складні когнітивні операції, які формують граматику, концептуалізацію, дискурс і навіть думку. Теоретичні досягнення когнітивної лінгвістики базуються на великих емпіричних спостереженнях, проведених у багатьох контекстах, а також на досягненнях психології та експериментальної неврології.

Перспективи дослідження когнітивної лінгвістики у філологічних дослідженнях включають вивчення ментальних моделей, концептуальних метафор та використання когнітивних підходів у аналізі мовлення. Крім цього, ця наукова дисципліна має практичне значення для аналізу текстів та розроблення методик вивчення мови.

Література

1. Nodira U. Theory of Cognitive Linguistics. Best Journal of Innovation in Science, Research and Development. 2023. 2(4). 147-148.

2. Perconti P., Plebe A. Deep learning and cognitive science. Cognition. 2020. 203.

3. Lakoff G. Ten lectures on cognitive linguistics. 2019. (Vol. 1). Bril.

4. Johnson M., Lakoff G. Why cognitive linguistics requires embodied realism. 2002.

5. Kozlova T., Polyezhayev Y. A Cognitive-pragmatic study of australian english phraseology. AD ALTA: 12/01. 2022. Vol. 12, no. 1. P. 85-93.

6. Fahmi Aajami R. A cognitive linguistics study of the conceptual derivation of word meaning. Arab World English Journal (AWEJ). 2021. Volume, 11.

7. Broccias C. Cognitive grammar. In The Routledge Handbook of Cognitive Linguistics. 2021. P. 30-42. Routledge.

8. Rao V. Cognitive linguistics: An approach to the study of language and thought. Cognitive Linguistics: An Approach to the Study of Language and Thought. 2020

9. Nigora E. The process of conceptualization in cognitive linguistics. Confrencea.

7(7). 142-143.

10. Kersten K., Greve W. 1 Investigating cognitive-linguistic development in SLA. Understanding Variability in Second Language Acquisition, Bilingualism, and Cognition: A Multi-Layered Perspective. 2022.

References

1. Nodira U. (2023). Theory of Cognitive Linguistics. Best Journal of Innovation in Science, Research and Development, 2(4), 147-148.

2. Perconti P., & Plebe A. (2020). Deep learning and cognitive science. Cognition, 203, 104365.

3. Lakoff G. (2019). Ten lectures on cognitive linguistics (Vol. 1). Bril.

4. Johnson, M., & Lakoff, G. (2002). Why cognitive linguistics requires embodied realism.

5. Kozlova, T., & Polyezhayev, Y. (2022). A cognitive-pragmatic study of australian english phraseology. Ad Alta: Journal of Interdisciplinary Research, 12(1).

6. Fahmi Aajami R. (2021). A cognitive linguistics study of the conceptual derivation of word meaning. Arab World English Journal (AWEJ) Volume, 11.

7. Broccias C. (2021). Cognitive grammar. In The Routledge Handbook of Cognitive Linguistics (pp. 30-42). Routledge.

8. Rao V. (2021). Cognitive linguistics: An approach to the study of language and thought. Cognitive Linguistics: An Approach to the Study of Language and Thought.

9. Nigora E. (2022). The process of conceptualization in cognitive linguistics. Confrencea, 7(7}, 142-143.

10. Kersten K., & Greve W. (2022). 1 Investigating cognitive-linguistic development in SLA. Understanding Variability in Second Language Acquisition, Bilingualism, and Cognition: A Multi-Layered Perspective.

Размещено на Allbest.Ru