Концепт універ/универ у мовній картині світу сучасного студента

Размещено на http://www.allbest.ru/

Концепт універ/универ у мовній картині світу сучасного студента

Колесніченко Олена Леонідівна

кандидат філологічних наук, доцент, Державний вищий навчальний заклад «Донбаський державний педагогічний університет» Горлівський інститут іноземних мов

Анотація

Сучасна молодь формує велику кількість уявлень про ціннісні парадигми, окремою складовою яких є концепти, вивчення яких є наразі актуальним ще й через те, що певні значущі поняття можуть вербалізуватися саме сленгізмами, або жаргонізмами, що активно використовує в мовленні студентська молодь без втрати останніми ціннісно-культурного компонента. Метою статті є розгляд структурно-семантичних особливостей концепту універ в українській мові. Для її досягнення потрібно поступово вирішити такі завдання: 1) визначити взаємозв'язок між концептом та його можливими вербалізаціями; 2) проаналізувати структуру концепту; 3) продемонструвати здатність концепту бути вербалізованим сленговими одиницями. Методи дослідження. Для чіткого розмежування рівнів концепту використана методика структурування. Зіставлення одиниць україномовного матеріалу здійснено шляхом порівняльного аналізу. Деталізація концепту наявна внаслідок використання описового методу. Джерело номінації встановлено способом етимологізування. Висновки. Концепт універ постає комплексом культурно-соціальних уявлень, утілених в поняттях, які, у свою чергу, зреалізовані в одиницях студентського жаргону, чи сленгу. Цей концепт імплементований не лише унормованими - кодованими - лексемами на зразок університет. Він здатен репрезентуватися субкодованими одиницями, що відносить його теж, хоча б частково, до студентського субкоду. Одиниці, що належать до зазначеного субкоду, найяскравіше демонструють відношення студентської молоді до реалії універ через конотації найменувань, що складають досліджуваний концепт. Вербалізатори концепту та його структурних елементів є компресивами, тобто скороченими еквівалентами тотожних за значенням найменувань. У таких скороченнях якнайкраще виявляється мовленнєва словотвірна активність та закономірні особливості появи таких елементів студентського жаргону.

Ключові слова: концепт, студентський сленг, жаргон, субкод, компресив.

Abstract

Kolesnichenko Olena Leonidivna PhD in Philology, Associate Professor, State Higher Educational Institution "Donbas State Pedagogical University" Horlivka Institute of Foreign Languages

THE CONCEPT OF UNI/UNIVERSITY IN THE LINGUISTIC PICTURE OF THE WORLD OF THE MODERN STUDENT

Modern youth shape a multitude of ideas about value paradigms, with concepts being a key component. The study of these concepts remains relevant, as certain significant notions can be verbalized through slang or jargon actively used by student communities without losing their cultural value. This article aims to explore the structural and semantic features of the concept of "university" in Ukrainian and Russian languages. To achieve this, the following tasks are addressed: 1) determine the relationship between the concept and its possible verbalizations; 2) analyze the structure of the concept; 3) demonstrate the concept's ability to be verbalized through slang expressions. Research methods include the use of structuring techniques for clear conceptual level distinction, a comparative analysis of Ukrainian and Russian materials, and conceptual detailing through a descriptive method. The source of nomination is established through etymologizing.

Conclusions. The concept of "university" represents a complex of culturally and socially embedded ideas embodied in notions, further realized in units of student jargon or slang. This concept is implemented not only through normative, coded lexemes like "university" but also through sub coded units, partially belonging to the student subcode. Units within this subcode vividly reflect the student community's attitude toward the university through connotations of the investigated concept's denominations. Verbalizers of the concept and its structural elements act as compressive, i.e., shortened equivalents of synonymous designations, showcasing the linguistic derivational activity and regularities in the emergence of such elements in student jargon.

Keywords: concept, student slang, jargon, subcode, compressive.

Постановка проблеми

студентський сленг українська мова

У свідомості сучасної молоді формується велика кількість уявлень про ціннісні парадигми, окремою складовою яких є концепти. Наразі їхнє вивчення постає актуальним ще й через те, що певні значущі поняття можуть вербалізуватися саме сленгізмами, або жаргонізмами, що активно використовує в мовленні студентська молодь без втрати останніми ціннісно-культурного компонента.

Як і будь-яка соціальна група, студентська спільнота має власну систему сленгізмів, яка с кожним роком поповнюється все більшою кількістю відповідних одиниць. Для сучасної молоді надважливою є швидкість не лише руху, але й спілкування. Зручніше скоротити словосполучення чи слово або обрати коротший іншомовний еквівалент, щоби швидше вимовити їх чи записати, а також щоби не витрачати значної кількості мовленнєвих зусиль. Тому у цій статі і наявна думка про те, що концепт, пов'язаний з культурним та суспільним життям студентської молоді, може втілюватися саме в одиниці жаргонної лексики, адже в її межах (тобто в межах субкоду) вони набувають своєрідної унормованості - постають субкодованими.

Студентський жаргон є низкою лексичних елементів, що виникли у студентському середовищі, зрозумілих насамперед лише студентам. Це лексичне поле, як і будь-яке інше, має центр і периферію, а також не має чітких кордонів, що зумовлює переміщення жаргонізмів не лише всередині поля (з центру на периферію і навпаки), а й за його межі, припускаючи інший статус (цільовий, соціальний та ін.) цих жаргонізмів.

Досліджувані одиниці, що формують концепт, входять до складу молодіжного сленгу як засобу ідентифікації студентської молоді та протиставлення її представникам інших соціальних груп та поколінь. Ця лексика є полі функціональною, адже виконує комунікативну, емоційно-експресивну, оцінну, маніпулятивну, творчу функції.

Терміни «сленг» і «жаргон», що наявні у сучасній термінографії на позначення субкодів тих чи тих соціальних, вікових чи професійних груп, з одного боку, відрізняються обсягом значення. Перший можна вважати втіленням родового поняття, другий - видового. Утім, у нашому дослідженні ми дотримуємося думки, що обидва ці терміни за умови їх запозичення з різних мов можна вживати як рівнозначні.

Мета студій полягає у розгляді структурно-семантичних особливостей концепту універ в українській мові. Для досягнення мети потрібно поступово вирішити такі завдання: 1) визначити взаємозв'язок між концептом та його можливими вербалізаціями; 2) проаналізувати структуру концепту; 3) продемонструвати здатність концепту бути вербалізованим сленговими одиницями.

Методи дослідження. Для чіткого розмежування рівнів концепту використана методика структурування. Зіставлення одиниць україномовного матеріалу здійснено шляхом порівняльного аналізу. Деталізація концепту наявна внаслідок використання описового методу. Джерело номінації встановлено способом етимологізування.

Виклад основного матеріалу

Дослідники інколи ототожнюють концепт і поняття. Утім, їх так чи інакше потрібно розрізняти, особливо за різних підходів до аналізу їхньої сутності. По-перше, це терміни на позначення реалій різних наук: термін поняття використовується в логіці й філософії; концепт - у межах логіки, когнітології, лінгвістики. По-друге, поняття є сукупністю вже відомих істотних і необхідних ознак об'єкта; концепт містить у своїй структурі також неістотні ознаки. По-третє, концепт постає не будь-яким поняттям, він корелює з найважливішими, найскладнішими поняттями, без яких неможливо уявити окрему культуру, наприклад калина, верба чи рушник у українців; лазанья, піца, гондола у італійців; кумис, халат, чай у носіїв тюркських мов тощо. Отже, концепт імплементується не будь-яке найменуванням, а саме тим, яке має цінність для певної культури. Тому на позначення концепту використовують велику кількість мовних одиниць. З іншого боку, віднесеність до культури передбачає здатність концептів бути темою для різних фольклорних та літературних творів певної мови. По-четверте, концепт, на відміну від поняття як категорії формальної логіки, містить емоційні, експресивні, оціночні конотації, соціокультурні асоціації; він постає об'єктом симпатій та антипатій, зіткнення різних думок. Іншими словами, концепт є поняттям, у найтісніший спосіб пов'язаним з культурою.

Отже, концепт є квантом знання, ментальним національно- специфічним утворенням, планом змісту якого постає вся сукупність знань про певний окремий об'єкт, а планом реалізації - сукупність мовних засобів (лексичних, фразеологічних, етимологічних, граматичних тощо), у яких утілено ці знання.

Також зміст терміна концепт протиставлений сутності лексичного значення слова: слово одним зі своїх значень відповідає лише частині концепта, оскільки лексичне значення актуалізує найважливішу, найістотнішу ознаку певного явища. Наприклад, університет /университет:

укр. 1. Вищий навчальний заклад, наукова установа з різними гуманітарними та природничо-математичними факультетами. - До нашого писаря приїде брат його жінки, студент університету (Нечуй-Левицький, III, 1956, 43); Брати Калиновичі скінчили саме перед роком університет (Іван Франко, VI, 1951, 201); Микола.. теж вступає в університет, тільки не на літературний, а на біологічний факультет (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 54); // Будинок, у якому міститься цей заклад. З будинків найбільше подобались мені університет і академія (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 351); // перен. Про те, що дає досвід, знання поза навчальним закладом. - Ось тут, в рибартілі, як став сторожувати, -- тільки й начитався вволю. Влітку.. отам у затоці цілий університет пройшов (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 337); Вісімнадцять років, перебуті Тобілевичем в Єлисаветграді, -- це період невпинного т ворчого і ідейного зрост ання майбут нього драмат урга.. -- своєрідні його університети (Мистецтво, 5, 1955, 31); Важкі життєві університети пройшов.. Дмитро Іванович Бедзик (Літературна Україна, 1.XI 1968, 3).

2. Назва навчальної установи для підвищення загальноосвітніх, спеціальних та політичних знань. Університет культури -- одна з форм культурно-освітньої роботи в СРСР серед трудящих, яка має на меті допомогти їм без відриву від роботи збагатити свої знання з естетики, літератури і мистецтва, ознайомитись з досягненнями науки і техніки (Радянська Україна, 26.VI 1961, 3); В областях республіки [УРСР] є сотні університетів сільськогосподарських знань, художнього виховання, здоров'я та інші (Знання та праця, 6, 1967, 13) [СУМ 1970-1980, С. 450].

В концепті, окрім актуалізації одного зі значень, може втілюватися відношення носіїв тієї чи тієї мови до відповідного поняття: «каторга», місце приємних зустрічей, «імітування діяльності», «храм науки», «улюблена робота», «джерело цікавої й необхідної інформації» тощо. Знання про концепт зосереджено не в окремому слові, а у висловлюванні чи тексті - дискурсі. Отже, витлумачення значення слова можна знайти в тлумачних словниках, формулювання поняття - в енциклопедійних, інформацію про концепт - у словниках символів, міфологічних та фольклорних словниках-довідниках.

На думку Ю. С. Степанова, концепт має складну структуру, яка представлена 1) вихідною формою, або етимологією; 2) історією, стисненою до основних ознак змісту; 3) сучасні інтерпретації; 4) оцінки; 5) конотації [3]. Сукупність концептів створює концептосферу, тобто певний цілісний і структурований простір, систему знань і думок про людину і світ, що відбивають її пізнавальний досвід на домовному та мовному рівнях.

Концепт універ постає універсальним для носіїв багатьох європейських мов, зокрема для носіїв української. Про це свідчить функціонування однакових номінативних компонентів цього концепту в обох мовах.

В українській мові наявні репрезентанти концептуальних одиниць студентської молоді: університет - універ, унік; залікова книжка - заліковка; студентський квиток - студак; курсова робота - курсач, курсак; дипломна робота - диплом; викладач - викл; дистанційне навчання - дистанційна; гуртожиток (від жити гуртом); спарене заняття - пара.

Узагальнюючи універсальні й індивідуальні особливості вербалізації концепту універ, можемо проаналізувати його у такий спосіб.

Від лат. universitas - сукупність. Вищий навчально-науковий заклад, у якому відбувається підготовка спеціалістів з фундаментальних та багатьох прикладних наук, різних галузей народного господарства та культури. Університет зазвичай здійснює наукову роботу. Перші такі навчальні заклади з'явилися у ХІІ - ХІІ ст. в Італії, Іспанії, Франції, Англії.

В Україні першим вищим закладом освіти вважають Слов'яно- греко-латинську академію в Острозі. Латиною всі університети називались академіями (або колегіями), адже латина була мовою науки і освіти тих часів, також і міжнародною мовою спілкування в Західній Європі. Латиною - Collegium maius - називали Краківський університет, Accademia dei Lincei - назва університету в Римі, заснованого у 1603 році маркізом Федеріко Чезі, який дав назву закладу. 1576 рік вважають початком функціонування Острозької академії. Другим українським вишем є Києво-Могилянська академія (1659 р.). Вона з'явилася внаслідок злиття Київської Братської та Лаврської шкіл, зібрала найбільшу кількість освічених, найкращих на той час діячів науки та культури.

Концепт вербалізований лексичними одиницями відповідного тематичного поля, деякі з них розташовані в його центрі, а деякі - на периферії. Це синоніми, що рівноправно функціонують в обох мовах: укр. академія, альма-матер, держуніверситет, заклад вищої освіти, педуніверситет, сорбонна. Центр поля складають також такі компресивні сленгізми української мови: унік (універ, університет), викл (викладач), першачок (першокурсник), вишка (вища освіта), баклан (бакалавр), заліковка (залікова книжка), пара (спарене заняття), курсач (курсова робота), диплом (дипломна робота), заруба, зарубіжка (зарубіжна література), ст.-сл., старослав (старослов'янськамова) тощо. Наприклад:

«Однак, набагато кращі відчуття (драйву, екстриму, захоплення, навіть ейфорії) я відчуваю, коли групи студентів та активістів, де я беру участь, ідуть до вишів, заходять в універи, зривають пари, після чого до Євромайдану долучаються тисячні колони студентів»» [https://parasol.vmguest.unijena.de/grac_crystal/#concordance?corpname= grac 16&tab=advanced&keyword=%D 1%83%D0%BD%D 1%96%D0%B2% D0%B5%D 1%80&showresults=1];

«Юнак навчається в Дрогобицькому педуніверситеті і задоволений тим, що зможе потратити виграш на новорічну вечірку з друзями»» [https://parasol.vmguest.unijena.de/grac_crystal/#concordance?corpname= grac16&tab=advanced&keyword=%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%83% D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82% D0%B5%D 1%82&showresults=1];

«Не хочу брехати, Гі таки добре знав зарубіжку (до круглих дат великих письменників навіть друкував статті в товстих журналах), дехто від нього був ще й у захваті, особливо коли Гі вдавався в подробиці біографій геніальних людей»» [https://parasol.vmguest.unijena.de/ grac_crystal/#concordance?corpname=grac16&tab=advanced&keyword=% D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B 1%D1%96%D0%B6%D0%BA% D1%83&showresults=1];

«Як випускник університету звертаюсь до першокурсників нашої альма-матер із своїми побажаннями: пам'ятайте, що ті знання, які ви здобудете, будуть для вас тим неперевершеним капіталом, який дозволить вам рухатися в житті, долати перешкоди і досягати висот»» [https://parasol.vmguest.unijena.de/grac_crystal/#concordance?corpname= grac16&tab=advanced&keyword=%D0%B0%D0%BB%D 1%8C%D0%BC% D0%B0-%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80&showresults=1];

«Щоб не дати почуттям узяти гору над справедливістю, я кладу край його пристрасному монологові, виводячи в заліковці “відмінно ”»» [https://parasol.vmguest.unijena.de/grac_crystal/#concordance?corpname= grac16&tab=advanced&keyword=%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D 1%96% D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0&showresults=1].

На периферії функціонує значно менша кількість компресивних сленгізмів. Вони належать до молодіжного субкоду взагалі. Це укр. контра (контрольна робота), літ-ра (література), шпора (шпаргалка), читалка (читальна зала), шавуха (шаурма) тощо.

Наприклад: укр. Студенти Києва, Луцька, Харкова, Луганська та інших міст учора вийшли на вулиці з гаслами «Освіта - не товар, універ - не базар» (газета: Львів №192 (4324) 13.10.2010; http://www.mova.info/ corpus2. aspx?tid=8574);

Мені здаєт ься мій мозок не до кінця усвідомлює т е, що у вівт орок потрібно здати готовий курсач, бо зараз, замість того, щоб його писати, я врубила музику і роблю гарні локони (@coomistrianna:Twitter 2019; http://www.mova.info/corpus2.aspx7tidM57135);

І що цікаво - я ж сама історик, і на що, питається, здався був цілий мій істфак, і мій магістерський диплом про розгром Кирило- Мефодіївського братства 1847 р. (Let my people go: Забужко Оксана; http://www.mova.info/corpus2.aspx?tid=36654).

Зазначені приклади демонструють контекстуальне наповнення досліджуваного концепту, втіленого в окремих компресивних одиницях студентського жаргону, вживаних у відповідних контекстах.

Висновки

Отже, концепт універ постає комплексом культурно- соціальних уявлень, утілених в поняттях, які, у свою чергу, зреалізовані в одиницях студентського жаргону, чи сленгу. Цей концепт імплементо- ваний не лише унормованими - кодованими - лексемами на зразок університет. Він здатен репрезентуватися субкодованими одиницями, що відносить його теж, хоча б частково, до студентського субкоду.

Одиниці, що саме належать до зазначеного субкоду, найяскравіше демонструють відношення студентської молоді до реалії універ через конотації найменувань, що складають досліджуваний концепт. Вербалізатори концепту та його структурних елементів є компресивами, тобто скороченими еквівалентами тотожних за значенням найменувань. У таких скороченнях якнайкраще виявляється мовленнєва словотвірна активність та закономірні особливості появи таких елементів студентського жаргону. Утім, не лише компресиви - універби чи абревіатури - постають вербальними реалізаціями компонентів цього та інших концептів; цими одиницями також є слова, що з'явилися внаслідок дії різних семантичних процесів. Саме їх розгляд і постане перспективним напрямом подальших досліджень.

Література:

1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. К.: Наукова думка, 1970-1980. Т. 10. С. 450.

2. Степанов Ю.С. Константы: Словарь русской культуры. Опыт исследования. М.: Школа «Языки русской культуры», 1997. С. 40-76.

3. Бацевич Ф.С. Словник термінів міжкультурної комунікації. Київ: «Довіра», 2007. 205 с.

4. Бацевич Ф.С. Нариси з лінгвістичної прагматики: Монографія. Львів: ПАІС, 2010. 336 с.

References:

1. Bilodid, I.K. (1970-1980) Dictionary of the Ukrainian language [Slovnyk ukrainskoi movy]. K.: Scientific thought [in Ukrainian]

2. Stepanov, Y.S. (1997) Constants: Dictionary of Russian Culture. Research experience [Konstanty: Slovar russkoi kultury. Opyt yssledovanyia.] M.: School "Languages of Russian Culture" [in Russian]

3. Bacevich, F.S. (2007) Dictionary of terms of intercultural communication [Slovnyk terminiv mizhkulturnoi komunikatsii.] Kyiv: "Trust" [in Ukrainian]

4. Bacevich, F.S. (2010) Essays on linguistic pragmatics: Monograph [Narysy z linhvistychnoi prahmatyky: Monohrafiia.] Lviv: PAIS [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru