Мовні особливості жаргонів і підкатегорій мови в професійних спільнотах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Херсонська державна морська академія

Державний університет "Житомирська політехніка"

Мовні особливості жаргонів і підкатегорій мови в професійних спільнотах

Волкова Анна Сергіївна викладач англійської мови,

Сніховська Ірена Едуардівна кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри теоретичної та прикладної лінгвістики,

Тимчук Олена Тихонівна кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри практики англійської мови і методики її навчання

Анотація

У статті розглянуто поняття жаргону як образно- експресивних слів та висловів, які мають нейтральні відповідники, функціонуючи переважно в усному мовленні людей певної спільноти. Сьогодні жаргонна лексика активно функціонує практично у кожній галузі життєдіяльності людини. Цьому сприяє особливості жаргону: специфічність лексики, лексична та стилістична різнорідність, нестійкість. Також жаргони виконують функцію надання мовленню образності, розширення вокабуляру та формування семантичного простору. Однак жаргони не мають власної фонетичної та граматичної системи. Визначено функції жаргону: виражальна, ідентифікаційна, компенсаторна, номінативна, комунікативна, емоційно-експресивна та інші.

Професійні жаргонізми характерні мовленню певного професійного середовища. Варто відзначити, що характеристики жаргону: відсутність систематичності у використанні, стисла образність, здатність проникати в інші спеціальні словникові системи, повсякденну розмовну мову і навіть спеціальну літературу. Часто професійні жаргони мають нейтральні відповідники як у загальномовних, так і в професійних словниках. Професійні жаргони є одними з активно використовуваних комунікативних засобів сучасного суспільства.

У будові професійних жаргонізмів виділено кілька підвидів (ті, що стали «на слуху» та використовуються масово; професійні жаргонізми відносно закритих соціально-професійних груп; професійне просторіччя). Сьогодні жаргони у професійних спільнотах є неоднорідними. Розрізняють дві групи комунікативних засобів у них: засоби, що відповідають одиницям нормативної мови та складають основу побудови професійних жаргонів; арготичні слова й звороти, частково дублюючи офіційні терміни або називаючи те, що не має прийнятого термінологічного визначення.

Наведено приклади професійних жаргонів, а саме уживання військових жаргонів, які активізувалися в період військових дій між Україною та Росією протягом останніх років. Розглянуто особливості формування жаргонів та мовні засоби творення. Виділено основні три способи створення жаргону: семантична модифікація слів, запозичення, словотворення. Зазвичай, жаргонізми позначають вже відоме (предмет, якість, стан), тобто справа з відповідними експресивно-оцінними синонімами.

Розглянуто позитивне та негативне ставлення науковців до побутування жаргонів у всіх сферах життєдіяльності людини та суспільства в цілому.

Ключові слова: жаргон, професійний жаргон, жаргонізми, лексична семантика, вокабуляр мови, семантичний простір, функції жаргонів, військові жаргони, мовна гра.

Abstract

Volkova Anna Serhiivna Teacher of Maritime English, Kherson state maritime academy

Snikhovska Irena Eduardivna Ph.D., Associate Professor, Associate Professor, Zhytomyr Polytechnic State University

Tymchuk Olena Tykhonivna Ph.D., Associate Professor, Associate Professor, Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University

LINGUISTIC FEATURES OF JARGONS AND SUBCATEGORIES OF LANGUAGE IN PROFESSIONAL COMMUNITIES

The article deals with the concept of slang as figuratively expressive words and expressions that have neutral counterparts, functioning mainly in the oral speech of people of a certain community. Today, slang vocabulary is actively used in almost every sphere of human activity. This is facilitated by the peculiarities of slang: specificity of vocabulary, lexical and stylistic heterogeneity, and instability. Jargons also serve to add imagery to speech, expand the vocabulary, and form a semantic space. However, jargons do not have their own phonetic and grammatical system. The functions of jargon are defined: expressive, identification, compensatory, nominative, communicative, emotional and expressive, and others.

Professional jargons are characteristic of the speech of a certain professional environment. It is worth noting that the characteristics of jargon are the following: lack of systematic use, concise imagery, ability to penetrate other special vocabulary systems, everyday spoken language and even special literature. Often, professional jargons have neutral equivalents in both general and professional dictionaries. Professional jargon is one of the most widely used communication tools in modern society.

There are several subtypes of professional jargons in the structure of professional jargons (those that have become "common knowledge" and are used on a mass scale; professional jargons of relatively closed socioprofessional groups; professional colloquialisms). Today, jargons in professional communities are heterogeneous. There are two groups of communicative means in them: means that correspond to the units of normative language and form the basis for the construction of professional jargons; argot words and phrases that partially duplicate official terms or name something that does not have an accepted terminological definition.

Examples of professional jargon are given, namely the use of military jargon, which has intensified during the military actions between Ukraine and Russia in recent years. The peculiarities of jargon formation and linguistic means of creation are considered. The main three ways of creating jargon are highlighted: semantic modification of words, borrowing, and word formation. As a rule, jargonisms denote what is already known (object, quality, state), i.e., the case with the corresponding expressive and evaluative synonyms.

The author considers the positive and negative attitude of scientists to the use of jargon in all spheres of human life and society as a whole.

Keywords: jargon, professional jargon, jargonisms, lexical semantics, vocabulary of the language, semantic space, functions of jargon, military jargon, language game.

Постановка проблеми

Загальна лексика української мови поділяється на дві групи: загальновживані слова та слова, які обмежені певним середовищем, спільною територією проживання або занять чи інших інтересів. Важливим компонентом фахового спілкування людини будь-якої сфери є спеціальні слова та словосполучення, які відображають основні реалії їхньої професії й формують семантичний простір - професійний жаргон.

Жаргон як невід'ємна частина мови, виступає однією з найбільш важливих та суперечливих проблем сучасної лінгвістики. Тому питання про місце жаргону в складі нелітературної мови, зокрема і професійних спільнотах, будову жаргонних одиниць, їх ролі в мові є актуальними в сучасній науці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

М. Руденко провела загальнотеоретичне ґрунтовне лінгво історіографічне дослідження жаргону, арго та сленгу в соціолінгвістиці на основі матеріалів європейських та американських авторів, враховуючи носіїв жаргону, особливості та історичні умови. Гарлицька Т. розглядає соціолінгвістичний аспект професійних жаргонізмів, зокрема, як феномену мовного міського побуту, на основі матеріалу української та англійської, російської мов. О. Старова та А.Мостицька провели лексико- семантичний, морфологічний й словотвірний аналіз жаргонізмів учасників АТО на сході України. Філологи Т. Левченко та М. Навальна зробили першу спробу детального дослідження жаргонної лексики, яка активно функціонує в українських засобах масової комунікації. Вони засвідчили активне продукування та використання різних розмовних, жаргонних, професійних, арготичних, діалектних та інших лексичних одиниць, які виступають важливим джерелом збагачення української мови. Філологиня Л. Ставицька зібрала теперішню жаргонну лексику різного соціального походження. О. Ковтун досліджує жаргонізми у сучасній українській прозі та нюанси перекладу на інші мови.

Метою статті є дослідження мовних особливостей жаргонів та підкатегорій мови у професійному військовому середовищі.

Виклад основного матеріалу

Жаргон (від французького «jargon», що означає «незрозуміла мова», «нісенітниця», «тарабарщина» [3, с. 26]) є різновидом соціального діалекту, що відрізняється від літературної мови вживанням специфічних, семантично забарвлених слів, синонімів загальновживаних слів. Жаргон створюється певною групою носіїв мови, що об'єднані професійними інтересами (медики, військові, комп'ютерники, викладачі тощо), спільними захопленнями (мисливці, філателісти, рибалки та інші), чи /або тривале знаходження в конкретному середовищі.

Дослідниця О. Глазова вказує, що жаргон відображає характеристики мовлення конкретної професійної, соціальної, вікової груп людей, які пов'язані сумісним тривалим перебуванням або спільними інтересами. Жаргон відрізняється специфічною лексикою та вимовою від інших підкатегорій літературної мови [2, с. 36]. Жаргон не має власної фонетичної та граматичної системи.

Жаргон має віковий ценз. Тобто засвоєння жаргону відбувається коли людина свідомо регулює свою мову, відносить себе до певної соціальної чи професійної групи.

Жаргон є соціально маркованою лексикою [14, с. 31-38]. У професійному спілкуванні людина (військового, економіста, водія чи журналіста тощо) використовує нормативний ряд для офіційної комунікації, а також - знижений «фамільярний жаргон як засіб сміхової гуманізації світу» [14, с. 36]. Жаргон виступає розмовною семантичною лексикою, що функціонує в конкретному колективі. Комунікуючи між собою, його учасники формують спеціальний «субкод», об'єднуючи колектив, відокремлюючи від інших, що і є розпізнавальними знаками одного професійного середовища.

Американський поет Д. Леман описав жаргон як «словесну спритність рук, завдяки яким старий капелюх виглядає новомодним». Жаргонна мова надає відчуття новизни та видовищної глибини ідеям, які, якщо їх висловити прямо, будуть здаватися поверхневими, застарілими, легковажними чи фальшивими [19]. Використання жаргону може вказувати на авторитет і досвід [20] жаргон експресивний слово семантичний

Дослідники зазначають, що одиницями жаргону є жаргонізми, які обмежено вживаються у певному культурному середовищі. Жаргонізми відносять до соціальних діалектизмів. Саме вони характеризуються емоційною семантикою, інколи навіть певною вульгаризацією й лайливістю, мають нейтральний загальновживаний синонім в літературній мові. У тій чи іншій професійній сфері або соціальній групі вживання жаргонізмів сприяє кращому порозумінню, міжособистісному мовленню та оперативності акту комунікації.

Зазвичай, під професійним жаргоном розуміють розмовне мовлення певного середовища, що містить певну семантику та обмежене вживання, відображають конкретну професійну спеціалізацію носіїв мови. Переважна кількість соціально-професійних груп продукують жаргонні номінації [12, с. 127].

Мовознавець О. Покровська професійні жаргонізми визначає наступним чином: «конотативно марковані вислови», які не демонструють наукове поняття та не мають чіткого формулювання, проте задовольняють потребу професійного спілкування у тій чи іншій галузі [7, с. 36-37]. О. Суперанська, Н. Подольська, Н. Васильєва описують жаргонізми як особливі, яскраві слівця для створення особливого колориту мовлення [11, с. 27].

Жаргонна лексика є історично мінливою. Виділяють конкуренцію жаргонних слів між собою. Менш виразні жаргони схильні до зникнення. Порівняно швидко відбуваються зміни в лексико- фразеологічному складі жаргону, зокрема поява нових лексем у наслідок зникнення старих..

Використання відповідного жаргону в галузі є способом сказати: «Я належу до цієї спільноти». Крім того, жаргонізми об'єднуючи спільноту, допомагають познайомитися з певною місцевістю, галуззю, демографічною групою. Жаргонізми дають навіть свого роду відчуття авторитету і можуть стати частиною репутації [18].

Розглядаючи жаргон у широкому розумінні, Л. Ставицька у будові професійних жаргонізмів виділяє кілька підвидів:

ті, які стали «на слуху», влилися в ширші маси, вони є належністю відносно відкритих соціально-професійних груп: військових, спортсменів, водіїв, музикантів, журналістів, бізнесменів тощо;

професійні жаргонізми відносно закритих соціально-професійних груп: торговці на ринку, спільноти бухгалтерів, банкірів, науковців, футбольних фанів, виробничо-технічні колективи та інші;

професійне просторіччя - це ті жаргони певної професійної комунікації для позначення явища або поняття непрофесійної діяльності: емоційно-психологічна сфера особистості, побутові життєві ситуації, міжособистісні відносини тощо [14, с. 58].

Науковці також відмічають відсутність функціональної системності, лаконічність образу, здатність до проникнення в інші професійні системи, у побутове мовлення і навіть у спеціальну літературу.

Сучасні професійні жаргони є неоднорідними. Можна виділити дві групи комунікативних засобів у них:

засоби, що збігаються з одиницями загальнонаціональної мови та є основою лексичної та граматичної будови професійних жаргонів;

арготичні слова і звороти, які частково дублюють офіційні спеціальні терміни, частково називають те, що не має прийнятого термінологічного позначення [12, с. 128].

Зазвичай, жаргонізми позначають вже відоме (предмет, якість, стан), тобто справа з відповідними експресивно-оцінними синонімами.

Функції жаргону є досить різноманітними. Це виражальна, ідентифікаційна, компенсаторна [4, с. 6], номінативна, комунікативна, емоційно-експресивна [10, с. 7] та інші.

Номінативна функція переплітається з функцією економії мовних засобів. Описові конструкції не завжди відображають значення жаргонізму повною мірою, виступають нераціональними завдяки потребі надмірних мовних зусиль. Комунікативна функція полягає в задоволенні комунікативних потреб мовця та колективу в цілому. Жаргони несуть певний світогляд та емоційно-експресивний заряд, тобто вони виконують експресивно-апелятивну функцію [8, с. 117]. Ця функція демонструє ставлення мовця до змісту повідомлення, здійснюючи певний вплив на отримувача, психологічно готуючи у нього відповідну реакцію чи ставлення.

Жаргонізми використовуються практично всім професійними групами. Найчастіше лінгвісти досліджують жаргони спортсменів, музикантів, медиків, військовослужбовців, вчителів, журналістів, бізнесменів, автомобілістів, економістів, юристів, комп'ютерників, викладачів тощо [1, с. 23]. У мирному житті суспільства існує рівновага між літературною лексикою та жаргонною лексикою. Активізація жаргонізму відбувається, зазвичай, у період соціальних потрясінь та нестабільності, фундаментальних змін, драматичних подій (війни, революції, повстання, розпад держави тощо) [1, с. 25].

Однією з поширеною семантичних підсистем професійного спрямування сьогодні є військовий жаргон (солдатський). Сьогодні російсько-українська війна безпосередньо впливає як на економічне, соціальне, політичне, так і мовне життя. Помітно зростають військові спеціалізації та, відповідно, збільшилася їх кількість в мові. Слова з військової сфери й раніше проникали до «цивільної» мови. Зокрема, у 2014 році з'явилися «сепари», «ватники» та «кіборги». За останній рік у мові закріпилася низка слів. Наприклад, «бавовна» - це вибух на підконтрольній росіянам території; термін пов'язаний з використанням слова «хлопок» у російських ЗМІ. «Соняшники» - побажання ворогу насипати в кишеню насіння для удобрення української землі. «Мопед» - іранський дрон-камікадзе. «200 / двохсотий» і «300 / трьохсотий» означають загиблих та поранених. Відповідно, від них утворені дієслова «задвохсотити» та «затрьохсотити» - ліквідувати або поранити [6]. Щодо російських окупантів використовують жаргони «п'ятисотий» (відмовник або дезертир), «аватар» (хто зловживає алкоголем). Логічним є поява жаргонів з негативною семантикою відносно противника. Наприклад, російську федерацію часто називають «мордором» або «оркостаном», а ворожу армію - «орки».

Як бачимо, з граматичної точки зору близько 90 % жаргонів іменники або утворені з них прикметники чи дієслова, а також словосполучення. Загалом переважають назви об'єктів, суб'єктів, явищ, дій та ознак. Із семантичної точки зору військової сфери є групи з найменуванням бійців, зброї та військової техніки, способи ведення бойових операцій. Словотворенню сприяють прагнення мовців надати емоційно-експресивного забарвлення своєму мовленню та можливості кодування інформації [15, с. 178-180].

Завдяки морфологічному способу також утворюються професійні жаргони. До прикладу, додавання суфікса -к (а) до основи для назви осіб за певною ознакою (українка) або як суфікс зменшувальної чи збільшувальної емоційності.

Спосіб доповнення професійних жаргонізмів завдяки утворенню та вживанню різноманітних типів скорочених слів. Це пов'язано із продуктивним способом синтаксичного термінотворення системі мовлення професійної спільноти. Наявність складених мовних одиниць зумовлені бажанням максимально точно відобразити зміст поняття. Спеціалісти у професійному спілкуванні прагнуть скоротити наявні терміни-словосполуки, оскільки є громіздкими та незручними у постійному використанні [7, с. 61-63].

Метафоризація є досить поширеним способом збагачення семантичного простору завдяки смисловій подібності побутових та наукових понять. Це дозволяє виявити подібність не лише конкретних предметів світу, але й між абстрактними науковими поняттями.

Таким чином, виділяють основні три способи створення жаргону: семантична модифікація слів, запозичення, словотворення [5, с. 14-15]. Запозичення може бути з іншої професійної лексики (внутрішньомов- ними) або з іноземних мов («гаджети», «арт», «лайкати» та інші). Базою змін може відбуватися завдяки метафоричному або метонімічному переосмисленню слів нормативної мови чи ігрове переформулювання відомих лексем Частина жаргонів виникає як наслідок переосмислення значення слів. Словотворення здійснюється шляхом афіксації, скорочень, абревіації.

Науковці висловлюють різне ставлення до жаргону й сленгу. Хтось відносить їх до негативних паразитарних видів лексики, що засмічують мовлення та роблять її примітивною. Інші наголошують на емоційному збагаченні та розвитку мови, що є позитивною тенденцією [2, с. 39]. О. Пономарів зазначає, що психологічною основою появи жаргонів є бажання носіїв мови порозважатися та бути дотепними. К. Городенська вказує на бажання у певних групах носіїв мови бути дотепними, вразити співрозмовників яскравістю висловлення чи виявити зневагу або байдужість до предмета висловлення, уникаючи типових слів й виразів. Тобто жаргон виступає як суспільна забава або мовна гра. Навмисні мовні ігри характеризуються творчим підходом до мовлення та розумової діяльності в цілому, здатністю встановлювати різні асоціації між мовою та реальним світом. Незвичайне, нестандартизоване вживання загальновживаних слів і словотворення часто вважають першорядною формою виразності мовлення [13, с. 159].

Таким чином, вивчення жаргону у професійній спільноті є важливою складовою формування мовленнєвої компетенції сучасного працівника будь-якої сфери.

Висновки

Жаргони мають багатий семантичний зміст порівняно зі звичайними їхніми еквівалентами з нормативної мови.

Жаргон є частиною ненормативної лексики, здебільшого використовуються в розмовному, усному мовленні, створюються при професійному спілкуванні учасників певної спільноти. У жаргонів є нейтральні офіційні відповідники в нормативній мові, а також їм характерна виразністю, образністю, експресією. Окрім того, склад жаргонізмів постійно змінюється та поповнюється.

Професійні жаргони позначають спеціальні слова та словосполучення, які семантично експресивно відображають основні реалії професійні будні та ніби утворюючи «особливий пласт словника мови». У загальному виділяють три основні шляхи збагачення жаргонного вокабуляру: запозичення, словотвірні процеси, семантична модифікація слів.

Розглянуто професійні жаргони військових, які циркулюють і частково побутують у загальному мовленні українців. Переважна частина військових жаргонізмів має скоріше негативне значення, виражаючи зневажливе чи іронічне ставлення до ворога.

Оскільки межі різних жаргонних підсистем є розмитими й рухливими, чимало жаргонів семантично перехрещуються на рівні свого значення. Це підтверджує необхідність подальших досліджень.

Література

1. Гарлицька Т. С. Соціолінгвістичні особливості професійних жаргонізмів (на матеріалі української, російської та англійської мов). Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер. Філологія. Одеса, 2019. Т. 4, № 37. С. 20-24.

2. Глазова О.П. Жарґон і сленг: як ставитись до них словеснику? Методичні діалоги - журнал для вчителів української мови й літератури. № 9. К.: Світоч, 2013. С.35-42.

3. Загнітко А. Сучасний лінгвістичний словник. Вінниця : ТВОРИ, 2020. X, 920 с.

4. Карпець Л. А. Український спортивний жаргон : структурно-семантичний аспект : автор. дис. на здоб. наук. ст. к. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова». Харків, 2006. 21 с.

5. Ковтун О.В. Сленгізми та жаргонізми в сучасній українській прозі в аспекті перекладу // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна» : зб. наук. праць. Острог : Вид-во Нац. ун-ту «Острозька академія», 2017. Вип. 68.С. 11-16.

6. Крамаренко Д. Жаргон та неологізми. Як війна збагатила словниковий запас українців.

7. Куньч З., Харчук Л. Семантичний потенціал українських електроенергетичних професіоналізмів і професійних жаргонізмів / Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 2014. № 791. С. 61-65.

8. Лавриненко Г. Стилістичні функції професійних жаргонізмів у мові сучасної німецької преси // Актуальні питання іноземної філології. 2015. № 2. С. 116-122.

9. Левченко Т., Навальна М. Динаміка субстандартної лексики в українському медійному дискурсі: [монографія]; Переяслав (Київ. обл.): Домбровська Я. М. 2022. 168 с.

10. Приходько І.Г. Російський молодіжний сленг Києва (кінець ХХ - початок ХХІ ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук. Київ, 2006. 22 с

11. Руденко М.Ю. Специфіка дослідження загальнотеоретичних проблем жаргону в соціолінгвістичних студіях європейських та американських учених (ХХ ст. - початок ХХІ ст.) / Закарпатські філологічні студії. Ужгород : Видавничий дім "Гельветика", 2018. Т. 2. Вип. 4. С. 74-82.

12. Руденко М.Ю. Арго, жаргон і сленг у європейському й американському мовознавстві: історія і сучасний стан дослідження : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. філол. наук : 10.02.15 - загальне мовознавство; Південноукраїнський нац. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського. Одеса, 2019. 270 с.

13. Сніховська І.Е. Лінгвістична компетенція як фактор мовної гри // Вісник Житомир. держ. пед. ун-ту. 2001. № 8. С. 159.

14. Ставицька Л. Арґо, жарґон, сленґ: Соціальна диференціація української мови. Київ : Критика, 2005. 464 с.

15. Старова О. О., Мостицька А. А. Жаргон учасників антитерористичної операції на сході України: особливості перекладу англійською мовою. // Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: серія «Філологія». Острог : Вид-во НаУОА, 2018. Вип. 1(69), ч. 2, березень. С. 177-181.

16. Старова О. О. Професійний жаргон працівників сфери цивільного захисту в сучасній англійській мові: способи творення // Матер. міжнар.наук.- практ. конф. молодих учених «Проблеми та перспективи забезпечення цивільного захисту». Х. : НУЦЗУ, 2017. С. 344.

17. Стилістика української мови. Короткий словник термінів / Уклала В. Ґрещук. Івано-Франківськ : НАІР, 2023. 82 с.

18. Mookhopadhayay Р. Professional Jargons: Its uses and abuses in business writing.

19. Nordquist R. Definition and Examples of Jargon.

20. The Pros and Cons of Using Jargon (2022) // CopyPress. 

References

1. Harlytska T. S. (2019) Sotsiolinhvistychni osoblyvosti profesiinykh zharhonizmiv (na materiali ukrainskoi, rosiiskoi ta anhliiskoi mov) [Sociolinguistic Peculiarities of Professional Jargon (Based on the Material of Ukrainian, Russian and English)]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Ser. Filolohiia. Odesa. T. 4, № 37. S. 20-24 [in Ukrainian].

2. Hlazova O.P. (2013) Zhargon i slenh: yak stavytys do nykh slovesnyku? [Jargon and slang: how should a linguist treat them?] // Metodychni dialohy - zhurnal dlia vchyteliv ukrainskoi movy y literatury. № 9. K.: Svitoch. 35-42. [in Ukrainian].

3. Zahnitko A. (2020) Suchasnyi linhvistychnyi slovnyk [A modern linguistic dictionary.]. Vinnytsia : TVORY. 920. [in Ukrainian].

4. Karpets L. A. (2006) Ukrainskyi sportyvnyi zharhon : strukturno-semantychnyi aspekt [Ukrainian sports jargon: structural and semantic aspect] : avtor. dys. na zdob. nauk. st. k. filol. nauk : spets. 10.02.01 «Ukrainska mova». Kharkov. 21. [in Ukrainian].

5. Kovtun O.V. (2017) Slenhizmy ta zharhonizmy v suchasnii ukrainskii prozi v aspekti perekladu [Slangisms and Jargon in Contemporary Ukrainian Prose from the Perspective of Translation] // Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Seriia «Filolohichna» : zb. nauk. prats. Ostroh : Vyd-vo Nats. un-tu «Ostrozka akademiia». Vyp. 68. 11-16. [in Ukrainian].

6. Kramarenko D. (2022) Zharhon ta neolohizmy. Yak viina zbahatyla slovnykovyi zapas ukraintsiv [Jargon and neologisms. How the war enriched the vocabulary of Ukrainians]

7. Kunch Z., Kharchuk L. (2014) Semantychnyi potentsial ukrainskykh elektroenerhe tychnykh profesionalizmiv i profesiinykh zharhonizmiv [Semantic potential of Ukrainian electric power professionalisms and professional jargons] / Visnyk Nats. un-tu «Lvivska politekhnika». Seriia «Problemy ukrainskoi terminolohii». № 791. 61-65. [in Ukrainian].

8. Lavrynenko H. (2015) Stylistychni funktsii profesiinykh zharhonizmiv u movi suchasnoi nimetskoi presy [Stylistic Functions of Professional Jargon in the Language of the Modern German Press] // Aktualnipytannia inozemnoi filolohii. № 2. 116-122. [in Ukrainian].

9. Levchenko T., Navalna M. (2022) Dynamika substandartnoi leksyky v ukrainskomu mediinomu dyskursi [Dynamics of substandard vocabulary in Ukrainian media discourse] : monohrafiia. Pereiaslav (Kyiv. obl.): Dombrovska Ya. M. 168. [in Ukrainian].

10. Prykhodko I.H. (2006) Rosiiskyi molodizhnyi slenh Kyieva (kinets ХХ - pochatok ХХХ st.) [Russian youth slang in Kyiv (late twentieth - early twenty-first century)] : avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. filol. nauk. Kyiv. 22. [in Ukrainian].

11. Rudenko M.Iu. (2018) Spetsyfika doslidzhennia zahalnoteoretychnykh problem zharhonu v sotsiolinhvistychnykh studiiakh yevropeiskykh ta amerykanskykh uchenykh (ХХ st. - pochatok ХХХ st.) [Specifics of the Study of General Theoretical Problems of Jargon in the Sociolinguistic Studies of European and American Scholars (XX - Early XXI Centuries)] / Zakarpatski filolohichni studii. Uzhhorod : Vydavnychyi dim "Helvetyka". T. 2. Vyp. 4. 74-82. [in Ukrainian].

12. Rudenko M.Iu. (2019) Arho, zharhon i slenh u yevropeiskomu y amerykanskomu movoznavstvi: istoriia i suchasnyi stan doslidzhennia [Argo, Jargon and Slang in European and American Linguistics: History and Current State of Research] : avtoref. dys. na zdob. nauk. stup. kand. filol. nauk : 10.02.15 - zahalne movoznavstvo; Pivdennoukrainskyi nats. ped. un-t im. K. D. Ushynskoho. Odesa. 270. [in Ukrainian].

13. Snikhovska I.E. (2001) Linhvistychna kompetentsiia yak faktor movnoi hry [Linguistic competence as a factor of language play] // Visnyk Zhytomyr. derzh. ped. un- tu. № 8. 159. [in Ukrainian].

14. Stavytska L. (2005) Argo, zhargon, sleng: Sotsialna dyferentsiatsiia ukrainskoi movy. [Argot, jargon, slang: Social differentiation of the Ukrainian language]. Kyiv : Krytyka. 464. [in Ukrainian].

15. Starova O. O., Mostytska A. A. (2018) Zharhon uchasnykiv antyterorystychnoi operatsii na skhodi Ukrainy: osoblyvosti perekladu anhliiskoiu movoiu [The jargon of the participants of the anti-terrorist operation in eastern Ukraine: peculiarities of translation into English.] // Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia»: seriia «Filolohiia». Ostroh : Vyd-vo NaUOA. Vyp. 1(69), ch. 2, berezen. 177-181. [in Ukrainian].

16. Starova O. O. (2017) Profesiinyi zharhon pratsivnykiv sfery tsyvilnoho zakhystu v suchasnii anhliiskii movi: sposoby tvorennia [Professional Jargon of Civil Protection Workers in Modern English: Ways of Creation] //Mater. mizhnar.nauk.-prakt. konf. molodykh uchenykh «Problemy ta perspektyvy zabezpechennia tsyvilnoho zakhystu». Kh. : NUTsZU. 344. [in Ukrainian].

17. Stylistyka ukrainskoi movy. Korotkyi slovnyk terminiv [Stylistics of the Ukrainian language. Short glossary of terms] (2023) / Uklala V. Greshchuk. Ivano- Frankivsk : NAIR. 82. [in Ukrainian].

18. Mookhopadhayay Р. (2018) Professional Jargons: Its uses and abuses in business writing.

19. Nordquist R. (2019) Definition and Examples of Jargon.

20. The Pros and Cons of Using Jargon (2022) // CopyPress .

Размещено на Allbest.ru