Номінативне поле концепту батьки в мовній картині світу гуцулів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут української мови НАН України, аспірантка

Номінативне поле концепту батьки в мовній картині світу гуцулів

В.Р. Дячук

У статті проаналізовано засоби представлення концепту батьки в гуцульському діалектному просторі. На тлі незгасного зацікавлення до проблеми реконструкції духовного універсу носіїв конкретної мови, вивчення концептів залишається одним із необхідних та актуальних завдань сучасних лінгвістичних розвідок.

Метою статті є аналіз засобів мовної реалізації концепту батьки в локальній картині світу гуцулів. Об'єктом дослідження обрано концепт батьки. Предметом дослідження є вербальні засоби представлення аналізованого концепту в гуцульському говірковому ареалі.

Досягнення поставленої мети визначило вибір відповідних методів дослідження, а саме: метод суцільної вибірки, що спрямований на виокремлення мовних репрезентантів концепту із діалектних словників та текстів для формування фактичного матеріалу дослідження; контекстуальний аналіз, який дозволив з'ясувати семантику вербалізаторів концепту; метод моделювання, що дав змогу встановити польову структуру номінативного простору концепту.

Наукова новизна дослідження зумовлена тим, що в роботі вперше здійснено спробу проаналізувати способи мовної об'єктивації концепту батьки в діалектному обширі. Теоретичну й практичну цінність роботи вбачаємо в приверненні уваги науковців до діалектної концептології як цікавого й перспективного напрямку, а також у використанні отриманих результатів у подальшому вивченні та опрацюванні проблем, присвячених дослідженню говіркової картини світу.

Висновки й перспективи. Номінативний простір концепту батьки в локальній картині світу гуцулів неоднорідний за структурою. Його формують мовні засоби прості (синтетичні), виражені окремими словами, та складені (аналітичні), представлені цілісною сполукою. До першої групи належать слова-репрезентанти концепту, їхні деривати, синоніми. Другу групу формують складені номінації, фразеологізми, зіставні конструкції, клішовані звертання й запрошення, асоціативне зіставлення, риторичне запитання. Перспективи подальших розвідок пов'язуємо з аналізом номінативного простору концепту батьки в середньонаддніпряському говірковому просторі для проведення зіставного аналізу способів мовної репрезентації концепту в територіально віддалених діалектних субконтинуумах.

Ключові слова: концепт, номінативний простір, мовна картина світу, гуцульські говірки.

V. R. Diachuk, Institute of Ukrainian Language of National Academy of Sciences of Ukraine Postgraduate, Student

NOMINATIVE SPACE OF THE CONCEPT PARENTS IN HUTSUL LINGUISTIC WORLD-IMAGE

It has been acknowledged that against the background of unquenchable interest to the problem of speakers' spiritual universe reconstruction the study of concepts remains one of the necessary and urgent tasks of modern linguistic research. The purpose of this study is to analyze the ways of linguistic implementation of the concept of parents in the local Hutsul world-image. The subject area is the concept of parents. The specific topic is the verbal ways of the analyzed concept representing in the Hutsul dialects. Achieving the set goal determined the choice of appropriate research methodology, especially: the continuous sampling method, which is aimed at isolating the linguistic representatives of the concept from dialect dictionaries and texts for the formation of actual research material; contextual analysis, which made it possible to find out the semantics of the conceptual verbalizers; modeling method that helped to establish the field structure of the nominative concept space.

Advances in research is determined by the fact that it is the first time attempts to analyze the ways of linguistic objectification of the concept of parents in the dialectal scope. A recognized theoretical value and practical value is represented in drawing the scientists' attention to dialect conceptology as an interesting and promising direction.

The conclusion and potential future directions of research. Nominative space of the concept of parents is heterogeneous in the Hutsul world-image. It is formed by simple (synthetic) linguistic means, expressed by separate words, and complex (analytical) means represented by a whole compound. The potential future directions of research is connected with the analysis of the nominative space of the concept of parents in the Middle-upper-Dnieper dialects.

Key words: concept, nominative space, linguistic world-image, the Hutsul dialects.

Вступ

Постановка наукової проблеми та її актуальність. У сучасних лінгвістичних розвідках дедалі більше уваги зосереджено на проблемі реконструкції духовного універсу носіїв конкретної мови. Усвідомлення факту, що семантика словникового складу мови - це результат освоєння навколишнього світу її маніфестантами, дає змогу охарактеризувати сформований у свідомості мовного колективу образ дійсності - мовну картину світу.

Одним із шляхів дослідження вербальної картини світу є аналіз концептів У сучасних лінгвістичних студіях мовну картину світу також реконструюють шляхом аналізу ключових слів, ідей, понять (А. Вежбицька, Ю.С. Степанов, В.В. Жайворонок), смислів (М.І. Толстой, С.М. Толстая, Л.М. Виноградова), стереотипів (Є. Бартмінський), семантичних та морфосемантичних полів (Ж. Ж. Варбот, Т. І. Вендіна, О. В. Кардащук, О.О. Нефьодова, О.Д. Огуй, Т.О. Ястремська), мотиваційних моделей (М.І. Толстой, С.М. Толстая), дослідження історії понять (В.М. Живов)..

Акумулюючи в собі зв'язок між мовою та мисленням, між носієм мови та його розумінням світу, ці когнітивні одиниці структурно організовують знання про конкретний фрагмент дійсності, «визначають те, чим є цей предмет, як він виглядає, як діє, як його сприймає людина <...>» [1, с. 74]. За такого підходу вивчення концептів залишається одним із необхідних та актуальних завдань сучасних мовознавчих студій.

Аналіз досліджень проблеми. Концепт батьки постає об'єктом уваги дослідників різних наукових сфер. Так, О. В. Породько-Лях на прикладі концепту-тріади батько-мати-батьки прослідкувала трансформацію архетипу батьків у сучасному медіадискурсі. Дослідниця з'ясувала, що в текстах засобів масової комунікації його втілено як в етнічно сталих, так і трансформованих образах [18]. О. Л. Заверющенко з'ясувала символічну основу образу батька-матері у весільній концептосфері, обґрунтувала місце батьків у весільних обрядодіях [12].

У розвідці, присвяченій темі батьківства й материнства в традиційній українській культурі, І. В. Ігнатенко приходить до висновку, що в контексті морально-етичного аспекту стосунки між батьками та дітьми ґрунтувалися на вихованні шанобливого ставлення до старших, проте в соціально-економічному - їхні взаємини формувалися на господарській користі та фізичній спроможності [13]. Незважаючи на різноаспектність дослідження вказаної когнітивної одиниці, зауважимо, що досі не було схарактеризовано особливості її словесного втілення в українському діалектному просторі.

Мета й завдання. Мета дослідження - проаналізувати засоби мовної реалізації концепту батьки в локальній картині світу гуцулів, що передбачає вирішення таких завдань: опрацювати діалектні матеріали, які репрезентують гуцульські говірки, та виявити в них репрезентанти концепту батьки; з'ясувати семантику вербалізаторів концепту; охарактеризувати компоненти номінативного поля концепту батьки.

Об'єктом дослідження обрано концепт батьки. Предметом дослідження є вербальні засоби представлення аналізованого концепту в гуцульському діалектному обширі.

Матеріали й методи дослідження. Джерельною базою дослідження стали діалектні матеріали з гуцульського ареалу, власні записи говіркового мовлення, здійснені впродовж 2020-2022 рр. від інформантів, що народилися й мешкали в с. Середній Березів, Космач, Криворівня, Микитинці, Яворів, Стопчатів Івано-Франківської області. Досягнення поставленої мети визначило вибір відповідних методів дослідження, а саме: метод суцільної вибірки, що спрямований на виокремлення мовних репрезентантів концепту із діалектних словників та текстів для формування фактичного матеріалу дослідження; контекстуальний аналіз, який надав підстави з'ясувати семантику вербалізаторів концепту; метод моделювання, що дав змогу встановити польову структуру номінативного простору концепту.

Наукова новизна дослідження зумовлена тим, що в роботі вперше здійснено спробу проаналізувати способи мовної об'єктивації концепту батьки в діалектному обширі. Теоретичну й практичну цінність роботи вбачаємо в приверненні уваги науковців до діалектної концептології як цікавого й перспективного напрямку, а та- кож у використанні отриманих результатів у подальшому вивченні та опрацюванні проблем, присвячених дослідженню говіркової картини світу.

Виклад основного матеріалу

Аналіз принципів концептуального світосприймання носіїв гуцульських говірок засвідчив про важливе місце родинних концептів у його структурі Запропонована розвідка - це сегмент великого дослідження, що стосується вивчення універсальних концептів-образів мати, батько, батьки в просторовій парадигмі задля моделювання діалектної картини світу у двох ареалах: середньонаддніпрянському та гуцульському [9; 10].. Про аксіальну маркованість концепту батьки в картині світу гуцулів свідчать соціальні та культурні чинники. У межах першого цінність батька-матері виражено їхніми впливами на структурування соціуму: на підставі їхнього шлюбу виникає сім'я - основний осередок суспільства. Ба більше, виконуючи різні функції стосовно своєї дитини, у сімейному колі батька й матір сприймають як цілість: завдяки їм дитина з'являється в цей світ, саме вони відповідальні за створення необхідних умов для повноцінного розвитку дитини та її соціалізації. батьки гуцульський діалектний

Культурне підґрунтя значущості аналізованого концепту полягає в тому, що для представників гуцульських говірок сім'я залишається «хранителькою» національних традицій та звичаїв [16], які слугують основою для формування духовних цінностей дитини, принципів її взаємодії з навколишнім світом: «Батьки, виховані на переданих дідами й прадідами звичках передають їх своїм дітям, навчають тілесним працюванням відповідно своїм національним нахилам, відповідно витвореним поглядам на фізичне здоров'я і вимогам своєї природи. <...> Дитина, імітуючи, це-б-то повторюючи, наслідує їх, додаючи до них і свої власні риси, пристосовані до умов життя» [22]. Досліджуючи проблему батьківсько-дитячих взаємин, було встановлено, що в гуцульській сім'ї зберігся беззаперечний авторитет та шанобливе ставлення дітей до батьків За свідченням респондентів тут (на Гуцульщині - В. Д.) кул'т Матер'іі бат'ка так-іїбув шо на бат'ка нічого ни Можна скаЗат' [Крв]., що ґрунтуються на дотриманні релігійних канонів, зокрема п'ятої заповіді: «Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі» [2].

Номінативний простір концепту розуміємо як систему способів його верба- лізації в спостережуваний (визначений) період розвитку мовної спільноти [17, с. 47]. Складники номінативного поля будь-якого концепту, зокрема концепту батьки, розміщені за принципом ядра й периферії. Ядро номінативної сфери аналізованої когні- тивної одиниці в гуцульських говірках об'єктивоване прямими номінаціями концепту - словами, що називають сам концепт, позначають основну властивість денотата, яка забезпечує його універсальність [19, с. 21-22]. Значення лексеми-імені концепту є стилістично нейтральним. Такою в гуцульському мовному обширі є лексикалізо- вана форма батьки, що актуалізує сему 'чоловік та жінка стосовно дитини': Бат'ки Мус'іли моЛитис'а з діточками на колінах І о-от І і приучали І шо це Матінка Божа тибе захиСтит'І тибе обе^иреже йакшо ти будеш Слушнойу І або ти бу- деш бат^кіу шанувати / л'удеї шанувати / так було заведено / ни баї Госіпод' / бат'ки наказували д'іт'ам кого би ви ни зустріли чи чужого чи шо/ Олава кусу Хридту / о / вітатис'а / і це було / йак кажут'/ ¹ Божі ¹ сили /Боа / кус Христос / Матінка ¹ Божа / це було шос' таке / надвисоке / надзвикаїне / йіх треба було бо¹ йатис'а/ілев'ійати /і мовитис'а/ї просити/ї д'акувати/д'акуйу Тобі Боже /за дар Божиї/за прожитиїден'/за це усе /і ¹ д'іт'ам це усе у Солову укладалос'а /шо так Майі бути [Крв].

До центральної частини номінативного простору концепту батьки в гуцульських говірках також належать синоніми слів-репрезентантів (контекстуальні синоніми) та деривати ключових лексем концепту (морфологічні й семантичні похідні лексеми від ключових слів концепту). Такими є

- похідні номінації від кореня *stan=, що вказують на старший вік батьків та оцінку вікової характеристики представниками молодшого покоління родини - дітей, проте не внуків (старі, стариня, старий та й стара): То уже ґерентовано / шо д'іуч'іна пойіде се уч'ети / стар! ни дуже хотіли пускати /¹але уже / кав'іт' квётир'у наїшви [6, c. 340-341]; Дуже біти Сарно дтавилис'а до старик'!/до тата /до Мами /н'і та йак тикер то йе / [Крв]; Хлопец ск'ін'чеу рик ¹ тому школу / ї каже /шо жекиубисе /старин'а за Солу берец:е [6, с. 94]; Своя стариня хоть бє, то не болит дуже [5, с. 524]; В'іч'ікау /коки старина вернене с ¹ церкви/таї_тоади зач'еу казати /шо коч'іжекитисе [6, с. 237]; а то у мене дес йе стариї таЦстара [Крв];

- дериват із коренем *rodb, який вказує на біологічний зв'язок між батьками та дітьми (родичі): йак ти с'і відавала то родич-і дадут тобі корову / таї дадут тобі там і там боле [Брз]; кобис'у Ворохт'і за Пол'шчі// постріл'алис'а / молодиї молоду застр'ілиу та сам сибе бо ни хотіли родич-і / вона пішла на пасовиско додіти корову під вечір таї він застр'ілиу йіді таї сибе [Ксм]; Чійе цибе дитин'ч'е? /уно мало би дауно свати / а ни ходити коло стовиу / де родич'і? [6, с. 395];

- терміни спорідненості в складених номінаціях (мама й тато; тато й мама; дєдя й неня; батько з мамою; тато з мамою; мама, тато): Мама ї тато привикли шо діти там у них [Брз]; тато й Мама благословв'али молодих [Стп]; Д'ед'а ї кен'а блааослоуйейут двойіх д'ітиї на ш'ісвиве жСт'е [6, с. 73]; вле у нас / була така сЫн'а тут /шо бат'ко з мамоу примірн'і в'уди /примірн'і/ а було у них ¹ четверо д'ітеї/двойе добрих/а 6^і войе н'і [Ксм]; йа пвач'у /нааок'ейу /а уно ни їде /тато з Мамоу були молоді/йіх кортіло кудас пити / [6, с. 456]; йакшо ми ни молимос'а / ни просимо Бога /шоб закінчілас'а ц'а ц'а біда / йака на нас нававилас'/ ос'/ ми узагалі за були за Бога /от / і тому / можна скаСат' /може це і таке сталос'а з нами / ми ж мусимо відповідати дакос' за своді д'ійі / ми забули мову / Маму / тата / Семл'у /ус'о забули /нам так зробилос'а добре шо ну / [Крв];

- складена номінація з термінами спорідненості в демінутивній формі (мамка і татко): І ван'ч'іку/абес знау /Боз'а ус'о види іус'о¹ ч'уйі/тоСо бес свухау мамку і татка /помоСау д'дикови / [6, с. 82];

- присвійна конструкція: Передки мойі шче розказували шо хл'іб ни Можна було різати а т'іл'ки лоМити [Мкт].

Периферійний сегмент концепту формують номінації, «що розкривають зміст і ставлення до нього в різних комунікативних ситуаціях» [8, c. 22], вони виражають «приховані» від безпосереднього спостереження смислові ознаки концепту й становлять зміст власне інших концептів [15, c. 53]. Вербалізатори периферійної частини номінативного поля віддзеркалюють додаткові характеристики концепту- алізованого денотата, що слугують основою для відповідних когнітивних смислів. Так, серед мовних засобів, що актуалізують уявлення про шанобливе ставлення до батьків, виділимо такі:

- порівняльну конструкцію як тата з мамою: Вч-ітел'іу бойелис' та йак тата з мамоу [Крв];

- форми «пошанної множини», що об'єктивують усталений морально-етичний припис визнавати авторитет батька й матері в сім'ї [21, с. 124-125]: Усі називали на ви / на ти діти ніколи каЗали та йак тиберечки шо ти тату / ти мама / Ц'ого ни було / це майі бути мама / ви Мамо / ви тато [Крв]; ни було аби дитина какала родичам ти / дитину вчили аби татові мамі чужим б'уд'ам треба каЗати ви [Брз]; ми Овойім батькам на ви кажемо /у нас так забедено // дауно такого ни було /йе йак хтос' скаЗау на ти то каЗали це комуністи [Явр]; Наш-і тато й Мама померли йак ми були шче маб'і [Ксм];

- описову конструкцію, яка вказує на сакральний первень образу батьків (це було щось святе): батко І мама це було шос' св-ате /дл'а дітеї// [Крв];

- асоціативне зіставлення із образом хліба, у якому закодована аграрна-міфо- логічна символіка: Хл'іб це було свате / це було шос' таке саме / йаґби ти осквеирбиу тата або Маму [Крв];

- поминальний термін дідивна субота В етнографічних матеріалах представлено дві версії походження номінації. Згідно з першою прикметниковий компонент назви дідівна детермінований діалектним терміном спорідненості дєдя `батько': Три поминальні дні [подані вище] називаюця «Дідивна субота». Колис у гуцулив батьки називалися «дєдя», тому «Дідивна» - поминаюця батьки [11, с. 123]. Відповідно до другої версії лексема дідивна стосується назви старшої за віком людини, діда: Дідиуна субота ізветци тимунь, шо у ню колись діди молили Богу за душі так єк тепер попи, лиш инчим способом [7, с. 58]. У межах наукової етимології календарний термін дідивна субота походить від загальнослов'янської назви спорідненості у формі множини (діди), що позначає поминальний обряд, ритуальну вечерю на честь померлих предків. В архаїчній формі цей обряд зберігся в українській та білоруській культурах [20, с. 43; 3, с. 154], семантика якого ґрунтується на аксіації старшого віку людини У мовленнєвому етикеті українців, на відміну від росіян, називання дідом чоловіка поважного віку є ознакою ввічливості та пошани [20, с. 43]. та переваги чоловічого начала над жіночим: Чотири рази у рс)ку у нас йе /то назибайец'а д'ідиуна субота /таїдо церкви їдут /берут такі / у кул'очжах не^ивебичж! / у нас назибайіц'а подауник / дайе це / там хл'ібец'/ булочка / коНфети / Може бути кусочок Сира там шче шос'/ та таке йіст'іубе / таї_ сваШченик осбачуйе / таЦце наприклад дайеш з рук та наі Бог приїме /наприклад /за беґу Рвана душу /і вчн уже Молиц'а Богу //то не так Майе збачен'а тоїхл'іб шо там йе / вчн Майе збачен'а / бо то це хл'іб/ але дайе моЛитва / [Крв].

До периферійної частини номінативного простору концепту батьки в гуцульському діалектному ареалі відносимо також

- клішовані запрошення, які виголошують молодий, молода, їхні дружки й дружби від імені батьків наречених, коли запрошують гостей на весілля або на конкретний весільний обряд («зачінанє», «заводини», «повницю», «пропій»): Пробили Тато і Мама і йа вас прошу шоб баша ласка приіти до нас тод'і і тод'і на виб'іл'а // це раз дружки ¹ кажут' а Нот'ім окремо молода каже / прбсиу Тато і мама / а дружки ¹ кажут' про¹ сила Нан'і молода і йй старши¹ на шоб ви пришли до нас на вид'іл'а // [Ксм]; просили Мама / Тато / і йа вас проТу / йак баша ласка / приід'іт' на вид'іл'а / [Стп]; Про сили ¹ д'ед'а з Ненеу / просила молода / абесте приМли до мого ґазди Фед'а на вес'Рл'е / [6, с. 442]. Вживання складених назв батьків у вербальному контексті весільних обрядодій переконливо свідчить, з одного боку, про різні функції батька й матері під час обрядій, пов'язаних із шлюбом, а з іншого - про їхню визначальну роль на всіх етапах весілля: батько-мати вирішували питання про заміжжя дочки й одруження сина, фінансово допомагали молодим у підготовці до весілля, благословляючи дітей, узаконювали шлюб перед громадою;

- усталене звертання до батьків перед початком весільних обрядів, яке констатує функціональну позицію батьків як провідників Божого благословення: Благослови бат'ко й Мати віночок починати [Крв]; Благослоби бат'ко й Мати деребце вбирати [Крв]; Благослоби бат'ко й Мати коНач випікати [Крв];

- риторичне запитання це тебе так вдома вчать?, що демонструє факт відповідальності батьків за поведінку своїх дітей: Ни можеш /йіклудина/скакати/а лиш баркайіш?/це так тббе доМа Уч'ейут? [6, с. 282];

- паремію Йіке коріні, таке й насіні [14, с. 172], у якій акцентовано увагу на наслідуванні дітьми поведінки своїх батьків;

- описову номінацію чужі люди, що вказує на відсутність кровної спорідненості між чоловіком, жінкою та дитиною й водночас переконує в необов'язковій наявності біологічного зв'язку між ними для встановлення батьківства: йШ уб'али чуж-і Т'уди за своду [Ксм];

- одно- та кількаслівні назви свояцтва (свати, тесті, свекор й свекруха, тесть і теща), що свідчать про обрядову зумовленість статусу батьків: Йак д'іти йіхн'і побралис'а то вони вже свбти [Ксм]; Тесті, моя Марічка ще не були в нашій хаті. Мої батьки дуже раді, приготувалися до зустрічі дорогих гостей [4, с. 246]; йа с¹ векра й свиКруху бойелас'а /особливо свекруху [Явр]; йШ бат¹ ки дл'а чолобіка / тест' і тешча [Крв]; То тешча а то тес'к* назибаус'а / [Стп];

- моно- та полікомпонентні номінації на позначення духовних батьків й осіб, що на весіллі заміняли рідних батьків: матка і батько, нанашко й нанашка, хрещені батьки, перші куми, похресні батьки, хресний батько і хресна матка, старший батько і старша матка, перший батько і перша матка, куми, хрещені 'чоловік та жінка, які брали участь в обряді хрещення дитини; духовні батьки', батько й матка, кум і кума, весільні батьки, весільні мати й батько, куми, хрещені 'чоловік та жінка, які виконували функцію батьків на весіллі; весільні батьки'. Кількість вказаних вербалі- заторів переконує в тому, що піклування про дітей - одна з основних функцій батьків:

¹ Матка і бат'ко // йакшо 'чесні бат'ко таЦмама / н'і баї Бог мама захворіла / рідна шо наробила / або ' тато помер / ун'і по'вин'і помагат'і ц'ії д'і'т'ін'і бо уни йак тато таїМама [Крв]; нОнашко і наНашка // пере¹ важно то ко'лис' вони дарували крижму / могла бути йа'кас' сброчичка / могло бути на сорочичку / матеріал / а 'зараз шо 'хочиш/тог'ди ни ' було так/Л'уби Жили з^с зимл'і/а гроші ни було/[Стп]; хтос' з рбдини / або ц'і хриШч-ен'і бат'ки мог ли забрати ц'у сироту [Стп]; Двох поХресних бат'к-іу брали / тата ї маму //могло бути ї дес'атеро ї бвац'атеро / б'войе голоуЛих//різних брали Лершиїраз /було р'ізн'і/а так це чи систра чи брат / об но від чоловіка / одно від Жінки [Брз]; / ¹ першиї бат'ко і Перша Матка у л'убиї момент замін'айе тата ї маму і це вид ' цего пішло / бат'ко ї матка [Крв]; куми несли пере' важно ко'лис' ' біле полотно / йаке мали таке несли / а ти' пер нибут кодт'умчикиі / тапочкиі / вс'о шо би¹ тин'і треба / ус'о нибут' тибер [Ксм]; йакшо ни було н'і тата/н'і мами/то хриШчен'і ' були/вони кирували/і йіхнази' вали/він нанашко/вона нанашка/[Стп]; це називали бат'ко а то матка//<..> се від нейі таї_е1д н'ого / тоже бат'ко і Матка // [Крв]; кум і кума були ве'с'іл'ними бат'ками // ну це такі йак і'деш до шН'убу то кс'онд чітайе там уже / тойу провід виде / а батьки йак кс'ондз кладе корону на 'голуву / то уни три'майут' 'заду ц'у корону аби ни упала / і три'майут' свічки у нас // кум і кума це основні Лісл'а батХІу [Стп]; Вёс'іл'н'і бат'ки подарки давали [Стп]; ве¹ с'іл'н'і Мати і ¹ бат'ко /це може /куми / бо наприклад у мене за куму ве'с'іл'ну була сестра рідна//ко'ли так ста'валос'а шо удо'вец' чи удо'виц'а робили вес'і'л'е ї не було чоло віка чи дружини то йіх за'мін'увау хресниї бат'ко // ¹ тата за'мін'увау хресниї ' бат'ко/ Маму зОмІн'увала хресна матка / уже дл'а молодих / дл'а ' того аби'вести вОс'іл'ниї тОкиї ритуал / і во'ни (молоді - В. Д.) про'сили пробачен'а у них / це було так з'бауну / [Крв]; куми дитину хрест'ат'/куми ї до ш'л'убу йе / це'кого хоч з родини того віберайіш / йім колОчі зда'йут / во'ни даруйут цих молодих / а молода да'йе колОчі таї на кола'чі дар / кумові сорочку а жінці'фустку [Явр]; хрешчен'і пома'гали у вес'і'л'е / виконували у'с'еку роботу / фаїн'і подарки гуту вали /¹золото ше шос' / грошеї да вали багато / помагали йім [Крв];

- прикметникову однослівну номінацію розведені, що вказує на продовження статусу батьківства навіть після розірвання подружнього зв'язку між чоловіком та жінкою: йак бат'ки роЗведен'і й треба вбирати де^ирев'це то старалис'а а би хтос' із родичів' вішав першу квітку / ружу /шоб молоді ни розве'лис'а [Крв];

- відчислівниковий прикметник перші, що свідчить про керівну роль батьків у родинній, зокрема весільній обрядовості: Перш-і йак диревце убирайут'/ перші кладут' ружу / і у нас кладут' бо в нас ни дуло пшиНиц'і / у нас кладут' качаНи кукурудзи /і батьки ¹ першу ружу / дерхн'у / велику /кла¹ дут' батьки /і також там виголошуйут' благословл'айімо д'іто¹чок // [Крв];

- ситуативно-негативна номінація дідори, значення якої об'єктивує негативну оцінку образу батьків (дідори 'знев. старі батьки'): З цими дідорами дітько бижиуі [23, с. 234];

- фразеосполуку сидіти на дідорах 'жити на утриманні старих батьків', що виражає негативне ставлення говірконосіїв до неробства, зловживання батьківською турботою про дітей: Він ніде ни працюєт, але сидит на дідорах [23, с. 234].

Висновки й перспективи

Отже, номінативний простір концепту батьки в локальній картині світу гуцулів неоднорідний за структурою. Його формують мовні засоби прості (синтетичні), виражені окремими словами, та складені (аналітичні), представлені цілісною сполукою. До першої групи належать слова-репрезентанти концепту, їхні деривати, синоніми. Другу групу формують складені номінації, фразеологізми, зіставні конструкції, клішовані звертання й запрошення, асоціативне зіставлення, риторичне запитання.

Проведене дослідження свідчить про те, що вербалізатори аналізованого концепту, взаємодіючи між собою, зумовлюють цілісність його формальної та змістової сторін: представлені способи номінації концепту батьки в гуцульському ареалі ословлюють важливі для говірконосіїв характеристики образу батьків, що стосуються їхньої ролі в родині, зокрема в побутовому та обрядовому аспектах, функцій, які вони виконують стосовно своїх дітей, ставлення дітей батьків. Окрім того, в експлікаторах концепту виявляємо культурний компонент. Так, функціонування форм «множинної гідності» демонструє дотримання усталених етичних норм, що збереглися впродовж поколінь, а зв'язок із образом хліба - про залишки давніх землеробських традицій. Перспективи подальших розвідок пов'язуємо з аналізом номінативного простору концепту батьки в середньонаддніпряському говірковому просторі для проведення зіставного аналізу способів мовної репрезентації концепту в територіально віддалених діалектних субконтинуумах.

Список обстежених населених пунктів

Брз - с. Середній Березів Косівського району Івано-Франківської області

Ксм - с. Космач Косівського району Івано-Франківської області

Крв - с. Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області

Мкт - с. Микитинці Косівського району Івано-Франківської області

Стп - с. Стопчатів Косівського району Івано-Франківської області

Явр - с. Яворів Косівського району Івано-Франківської області.

Література

1. Бартминьский Е. Языковой образ мира: очерки по этнолингвистике. М.: Ин-дрик, 2005. 528 с.

2. Біблія. Сучасний переклад з давньоєврейської та давньогрецької мов. Київ: Українське Біблійне Товариство, 2021. 1172 с.

3. Войтович В. М. Українська міфологія. Київ: Либідь, 2002. 262 с.

4. Гавука П. Д. Тлумачний словник гуцульських говірок. Косів: Писаний Камінь, 2017. 296 с.

5. Галицько-руські народні приповідки / уклад. І. Франко. Львів, 1901-1910. Т. NN.

6. Голянич М. І. Мовний портрет села Тюдів. Словник: у 2 т. Івано-Франківськ: Лілея НВ, 2018. Т. 1: А-М. 1000 с.

7. Гуцулский калєндарь на рік 1935. Варшава: Накладом Товариства Приятелів Гуцулшіни. 228 с.

8. Дріч Ю. С. Номінативне поле концепту 'радість' / 'печаль' в українській мові: ети- молого-культорологічний аспект. URL: http://www.enpuir.npu.edu.ua/bitstream/ handle/123456789/22437/Drich.pdf;jsessionid=1B2CB3FCE90CA92389955722F26 22852?sequence=1

9. Дячук В. Р. Репрезентація підконцепту Мати Божа в сучасних середньонаддні- прянських та гуцульських говірках. Українська мова. 2023. № 2 (86), С. 116-131.

10. Дячук В. Р. Вербалізація концепту мати в середньонаддніпрянських та гуцульських говірках: спроба зіставлення. Мовознавчий вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницього. Черкаси, 2022. Вип. 32. С. 35-45.

11. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів: у 10 т. / за ред. Г. Скрипник. НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ, 2020. Т. 5. 464 с.

12. Заверющенко О. Л. Концепт батька-матері в українських весільних обрядах. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Філологія. Харків, 2014. № 1107. Вип. 70. С. 49-54.

13. Ігнатенко І. Батьки, матері та їхні діти у традиційному українському суспільстві. URL: https://genderindetail.org.ua/season-topic/mater-batkiv/batki-materi-ta-ihni-diti-u-traditsiynomu-ukrainskomu-suspilstvi-134505.html

14. Лесюк М. Мовний світ сучасного галицького села (Ковалівка Коломийського району). Івано-Франківськ: Нова зоря, 2008. 327 с.

15. Моспанова Н. Ю. Добро и зло. Антология концептов: в 5 т. / под ред. В. И. Карасика, И. А. Стернина. Волгоград: Парадигма, 2006. Т. 3. С. 50-67.

16. Муляр Н. Особливості родинно-побутової культури в становленні особистості (друга половина ХІХ - початок ХХ століття). Актуальні питання гуманітарних наук. 2013. Вип. 4. С. 196-202.

17. Попова З. Д., Стернин И. А. Когнитивная лингвистика. М.: Восток-Запад, 2007. 314 с.

18. Породько-Лях О. Трансформація етнічних образів у сучасному медіадискурсі (на прикладі концепту-тріади батько-мати-батьки). URL: http://www.vestnik-philology. mgu.od.ua/archive/v26/part_1/3.pdf

19. Селіванова О. О. Когнітивно-ономасіологічне підґрунття концептуального моделювання. Концепты и контрасты / за ред. Н. В. Петлюченко. Одеса: Гельветика, 2017. С. 21-29.

20. Славянские древности. Этнолингвистический словарь: в 5 т. / ред. Н. И. Толстой. Москва: Международные отношения, 1999. Т. 2. 702 с.

21. Телеки М. М., Шинкарук В. Д. Соціальні категорії модусу в текстах епістолярного жанру: монографія. Київ, Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2007. 168 с.

22. Українські народні прислів'я та приказки / уклад. В. Бобкова, Й. Багмут, А. Баг- мут. Київ: Державне видавництво художньої літератури, 1963. 790 с.

23. Хобзей Н., Ястремська Т, Сімович О., Дидик-Меуш Г. Гуцульські світи: Лексикон. Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. Львів, 2013. 668 с.

References

1. Bartmin'skij, E. (2005), Language Image of the World: Essays on Ethnolinguistics [Yazykovoj obraz mira: ocherkipo etnolingvistike], M., Indrik, 528 p.

2. Bible. Modern translation from ancient Hebrew and ancient Greek languages (2021), [Bibliya. Suchasnyi pereklad z davn'oievreiskoi ta davnohretskoi mov], Kyiv, Ukrain- ske Bibliine Tovarystvo, 1172 p.

3. Voitovych, V. M. (2002), Ukrainian mythology [Ukrainska mifolohiia], Kyiv, Lybid', 262 p.

4. Havuka, P. D. (2017), An explanatory dictionary of the Hutsul dialects [Tlumachnyi slovnyk hutsuls'kykh hovirok], Kosiv, Pysanyi Kamin', 296 p.

5. Galician-Russian folk tales / Franko, I., (1901-1910) [Halyts'ko-rus'ki narodni prypo- vidky], Lviv, T. NN.

6. Holianych, M. I. (2018), Linguistic portrait of the village of Tyudiv: dictionary in 2 vol. [Movnyi portret sela Tiudiv. Slovnyk: u 21], Ivano-Frankivs'k: Lileia NV, T 1, А-М, 1000 p.

7. Hutsul calendar for 1935 [Hutsulskyi kaliendar na rik 1935], Varshava, Nakladom Tovarystva Pryiateliv Hutsulshiny, 228 p.

8. Drich, Yu. S. (2014), Nominative field of the concept `joy'/ `sadness' in the Ukrainian language: etymological and cultural aspect [Nominatyvne pole kontseptu “radist" / “pechat” v ukrainskii movi: etymoloho-kultorolohichnyi aspekt]. URL: http://www. enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/22437/Drich.pdf;jsessionid=1B2CB 3FCE90CA92389955722F2622852?sequence=1

9. Diachuk, V. R. (2023), Representation of the subconcept Mother of God in modern Middle-upper-Dnieper and Hutsul dialects [Reprezentatsiia pidkontseptu Maty Bozha v suchasnykh serednonaddniprians'kykh ta hutsuls'kykh hovirkakh], Ukrains'ka mova, № 2 (86), pp. 116-131.

10. Diachuk, V. R. (2022), Verbalization of the concept mother in Middle-upper- Dnieper and Hutsul dialects: an attempt to compare [Verbalizatsiia kontseptu maty v serednonaddniprians'kykh ta hutsuls'kykh hovirkakh: sproba zistavlennia], Mo- voznavchyi visnyk Cherkas'koho natsional'noho universytetu imeni Bohdana Khmel- nytsoho, Cherkasy, Vyp. 32, pp. 35-45.

11. Ethnographic image of modern Ukraine. Corpus of expeditionary folklore and ethnographic materials: in 10 vol. / ed. Skrypnyk, H., (2020) [Etnohrafichnyi obraz suchas- noi Ukrainy Korpus ekspedytsiinykh folklorno-etnohrafichnykh materialiv: u 10 t.], NAN Ukrainy, IMFE im. M. T. Rylskoho, Kyiv, T. 5. 464 p.

12. Zaveriushchenko, O. L. (2014), The concept of father-mother in Ukrainian wedding ceremonies [Kontsept bat'ka-materi v ukrains'kykh vesil'nykh obriadakh], Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia: Filolohiia. Kharkiv, № 1107. Vyp. 70, pp. 4954.

13. Ihnatenko, I. (2018), Fathers, mothers and their children in traditional Ukrainian society [Bat'ky, materi ta yikhni dity u tradytsiinomu ukrains'komu suspil'stvi]. URL: https://genderindetail.org.ua/season-topic/mater-batkiv/batki-materi-ta-ihni-diti-u- traditsiynomu-ukrainskomu-suspilstvi-134505.html

14. Lesiuk, M. (2008), Linguistic world of a modern Galician village (Kovalyvka, Kolomyia district) [Movnyi svit suchasnoho halyts'koho sela (Kovalivka Kolomyis'koho raionu)]. Ivano-Frankivsk: Nova zoria, 327 p.

15. Mospanova, N. Yu. (2006), Good and evil. Anthology of concepts: in 5 vol. [Dobro i zlo. Antologiya konceptov: v 51.] / ed. Karasik, V. I., Sternin, I. A. Volgograd: Para- digma, Т. 3, pp. 50-67.

16. Muliar, N. (2013), Peculiarities of family and household culture in the formation of personality (second half of the 19th - beginning of the 20th century) [Osoblyvosti rodynno-pobutovoi kultury v stanovlenni osobystosti (druha polovyna ХІХ - pochatok ХХ stolittia)], Aktualni pytannia humanitarnykh nauk, Vyp. 4, pp. 196-202.

17. Popova, Z. D., Sternin, I. A. (2007), Cognitive linguistics [Kognitivnaya lingvistika], M, Vostok-Zapad, 314 p.

18. Porod'ko-Liakh O. (2016), Transformation of ethnic images in modern media discourse (on the example of the father-mother-parents triad concept) jTransformatsiia etnich- nykh obraziv u suchasnomu mediadyskursi (na prykladi kontseptu-triady bat'ko-maty- bat'ky)]. URL: http://www.vestnik-philology.mgu.od.ua/archive/v26/part_1/3.pdf

19. Selivanova, O. O. (2017), Cognitive and onomasiological basis of conceptual modeling. Concepts and contrasts [Kohnityvno-onomasiolohichne pidgrunttia kontseptual'noho modeliuvannia. Concepts and contrasts] / ed. Petliuchenko, N. V. Odesa: Helvetyka, pp. 21-29.

20. Slavic antiquities. Ethnolinguistic Dictionary: in 5 vol. / ed. Tolstoj, N. I., (1999) [Slavy- anskie drevnosti. Etnolingvisticheskij slovar': v 51.], Moskva: Mezhdunarodnye ot- nosheniya, Т. 2. 702 pp.

21. Teleky, M. M., Shynkaruk, V. D. (2007), Social categories of mode in texts of the epistolary genre [Sotsial'ni katehorii modusu v tekstakh epistoliarnoho zhanru: monohrafiia], Kyiv, Mykolaiv: Vyd-vo MDHU im. Petra Mohyly, 168 p.

22. Ukrainian folk proverbs and sayings / red. Bobkova, V., Bagmut, Y., Bagmut, A., (1963) [Ukrainski narodni prysliv'ia ta prykazky], Kyiv, Derzhavne vydavnytstvo khu- dozhnoi literatury, 790 p.

23. Khobzei, N., Yastremska, T., Simovych, O., Dydyk-Meush, H. (2013), Hutsul worlds: Lexicon [Hutsulski svity: Leksykon], Instytut ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha NAN Ukrainy, Lviv, 668 p.

Размещено на Allbest.ru